ОП: Україна «найближчим часом» може підписати ще одну безпекову угоду
Україна та Греція «вже найближчим часом» можуть підписати двосторонню безпекову угоду, йдеться у повідомленні Офісу президента.
У відомстві кажуть, що під час зустрічі спеціального уповноваженого Міністерства закордонних справ (МЗС) Греції з питань України Спиридоном Ламбрідісом, заступник керівник Офісу президента (ОП) Ігор Жовква подякував Афінам за «всебічну допомогу». Зокрема він наголосив на «важливості її посилення відповідно до нинішніх потреб наших бійців».
Також сторони обговорили підтримку української «формули миру» з боку Греції й підготовку до Саміту миру, який вже незабаром відбудеться у Швейцарії.
«Під час зустрічі домовилися завершити переговори щодо підготовки двосторонньої безпекової угоди, щоб Україна та Греція змогли укласти її найближчим часом», – пише ОП.
Зокрема сторони обговорили підтримку Україні з боку Греції на її шляху до Європейського союзу (ЄС), а також НАТО.
На початку травня президент України Володимир Зеленський повідомляв про підготовку семи нових двосторонніх безпекових угод, зокрема зі США.
Девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.
ВРП відкрила дисциплінарну справу щодо судді Арестової, у якої «Схеми» знайшли громадянство Росії
Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу щодо судді Донецького окружного адміністративного суду Людмили Арестової, у якої журналісти «Схем» (Радіо Свобода) виявили російське громадянство. Підставою стала дисциплінарна скарга на суддю Арестову, яку після виходу розслідування «Схем» подала громадська організація «Всеукраїнське обʼєднання «Автомайдан» ще в серпні 2023 року. Рішення відкрити справу ВРП ухвалила 22 травня.
«Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О. М., вивчивши його висновок та матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Донецького окружного адміністративного суду Арестової», – йдеться в акті ВРП.
У рішенні зазначається, що під час попередньої перевірки встановлено обставини, що «можуть вказувати на наявність у діях судді Донецького окружного адміністративного суду Арестової Л. В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (відповідно до Закону, це «допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу» – ред.).
У документі, зокрема, згадується лист Служби безпеки України від 21 липня 2023 року, надісланий на адресу ВРП, про те, що Людмила Арестова отримала російський ідентифікаційний податковий номер, використовуючи паспорт громадянина РФ. І цей ІПН, згідно з перевіркою через російський сервіс «Недействительные ИНН физических лиц» на сайті Федеральної податкової служби РФ, серед недійсних не значиться.
«На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, обставини, на які покладається СБУ у своїх листах, можуть викликати обґрунтовані сумніви у неухильному дотриманні суддею Донецького окружного адміністративного суду Арестовою Л.В. норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду», – йдеться в документі.
Вища рада правосуддя також надала оцінку даним щодо відвідин суддею Арестовою у період з 2018-го по січень 2022-го року окупованого Криму, про що також повідомляли «Схеми». Загальна кількість днів, що Арестова провела на півострові упродовж вказаного періоду – понад 250. Свої поїздки на окупований півострів Арестова пояснювала необхідністю відвідувати батьків.
«Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що дисциплінарна скарга не містить посилання на будь-які фактичні дані (твердження, докази), які б вказували, що мета відвідування Арестової Л.В. тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим зумовлена «підтримкою агресивних дій інших держав проти України, колаборацією з представниками таких держав, окупаційної адміністрації або їх пособниками», – йдеться в документі.
Тепер Третя дисциплінарна палата має призначити розгляд справи у відкритому режимі, де Арестова має надати свої пояснення, а потім – ухвалити рішення, чи притягати суддю до дисциплінарної відповідальності. Згодом щодо цього має проголосувати весь склад Вищої ради правосуддя.
У липні 2023 року «Схеми» опублікували розслідування про те, що суддя Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», є громадянкою РФ. Витяг вказує, що російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого «договору про прийняття Криму до складу Росії» у 2014 році, згідно з яким громадяни України й особи без громадянства, які на той момент постійно проживали на півострові, визнавалися громадянами РФ.
За допомогою сайту Податкової служби РФ вдалося встановити індивідуальний податковий номер платника податків у Росії Людмили Арестової, прив’язаний до її паспорта громадянки РФ.
«Схеми» знайшли додаткові підтвердження використання суддею Арестовою російського паспорта. У витоку з баз даних авіаперельотів РФ є інформація про те, що після окупації півострова в травні 2014 року суддя Арестова літала до Москви. 11 травня суддя вилетіла рейсом Сімферополь-Домодєдово, і повернулася до Криму 14 травня 2014 року. В обох випадках суддя використала свій російський паспорт.
У коментарі «Схемам» суддя Арестова стверджувала, що не має російського громадянства.
«У мене немає російського громадянства. Я тільки знаю, що я мешкала в Криму і була там зареєстрована, і працювала в суді, і тому мені такий паспорт, можливо, дійсно був виданий. Бо, якщо я не помиляюся, там всі громадяни, хто мешкав в Криму, і хто був там зареєстрований на момент анексії, вони були всі визнані громадянами Росії», – повідомила Арестова.
На уточнення щодо схожості почерку та підпису у документах з суддівського досьє та у формі 1П, яка є у витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», Арестова повідомила, що це «підробка», бо там міститься інформація, «яка не відповідає дійсності».
Після виходу розслідування «Схем» Слов’янська окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження через можливе втручання автора розслідування – журналіста Радіо Свобода Георгія Шабаєва – в діяльність судді Арестової. Пізніше після розголосу це провадження закрили у звʼязку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях журналіста.
У Криму зафіксували перекидання російської військової техніки – фото
Кримчани помічають на трасі «Таврида» різні види російської військової техніки. Як повідомили проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії очевидці, у складі військових колон, які російська армія перекидає в окупованому Криму, в тому числі з’явилися автомобілі з ґратами над кузовом, ймовірно, для захисту від дронів.
Також, за повідомленнями місцевих жителів, російські військові перекидають велику кількість військової техніки через Керч, у тому числі через центральні райони міста, які не призначені для проїзду великогабаритної техніки.
За повідомленнями очевидців, колони російських військових вантажівок рухаються в основному з боку Керченського мосту вглиб Кримського півострова або у напрямку материкової України.
Раніше керівник пресцентру Сил оборони півдня України Дмитро Плетенчук заявив, що в окупованому Криму не зафіксовано ознак формування наступальних угруповань або раптових змін у складі, розташуванні чи чисельності Збройних сил РФ.
У перетині кордону щодня відмовляють близько 250 українським чоловікам – ДПСУ
Кількість відмов у перетині кордону військовозобов’язаними після набуття чинності закону про мобілізацію збільшилась, повідомив під час брифінгу речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
«З 18 травня ми перевіряємо наявність військово-облікового документа у певних категорій громадян. Відносно цих категорій громадян були відмови, бо не всі мали цей документ при собі і підтвердження відстрочки від призову. Зокрема, це стосувалась осіб, у яких на утриманні є троє і більше дітей до 18 років», – зазначив він.
За даними Демченка, «станом на зараз прикордонники щодня відмовляють у перетині близько 200-250 чоловікам, які не підпадають під категорії пропуску». До цього, додав він, прикордонники в середньому відмовляли у перетині кордону десь 150-200 особам.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Євросоюз має намір заборонити експорт до Білорусі товарів подвійного призначення – FT
Євросоюз планує посилити санкції проти Білорусі, заборонивши експорт технологій та товарів для військових цілей, а також скрапленого природного газу та предметів розкоші, повідомляє The Financial Times.
ЄС хоче «закрити лазівку, яка дозволила Москві імпортувати автомобілі класу люкс та інші західні товари, заборонені в Росії», пише видання.
За даними FT, щомісячний потік автомобілів та автозапчастин із країн ЄС до Білорусі зріс із 50 мільйонів доларів у січні 2022 року до 268 мільйонів доларів у січні 2024 року. При цьому найактивніше експортувалися автомобілі, постачання яких до Росії заборонене європейськими санкціями.
«Поезія народжується із сильних емоцій» — Юлія Мусаковська про творчість у час війни
Міф про «загадкову російську душу» та ідея «маленької людини» оспівуються в російській класичній літературі ще з позаминулого століття. І так само наполегливо вони пропагуються у широкому світі для позитивного сприйняття, каже українська поетка та перекладачка Юлія Мусаковська. Однак саме «велика російська література зробила багато шкоди, бо виховала імперське мислення в російського населення», переконана поетка. Тим часом світ замість того, щоб засудити бодай оспівування воєнних злочинів, прийняв ідею про «загадкову російську душу», навіть не намагаючись її розшифрувати.
Водночас в останні кілька років все більше і більше уваги закордоном отримує українська сучасна література. На презентації її митців, окрім української громади, прихродять і американці, і студенти провідних американських вишів.
Як поезія рятує під час війни, які можливості з'явилися для української літератури, чим саме небезпечний вплив російської літератури, в інтерв’ю Голосу Америки розповіла українська поетка та перекладачка Юлія Мусаковська. У Нью-Йоркській публічній бібліотеці вона презентувала перекладену і видану у США поетичну збірку «Бог свободи».
Сім загиблих, 16 поранених – влада про наслідки удару РФ по Харкову
У Харкові знову зросла кількість жертв російського удару 23 травня. За словами голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, за останніми даними, семеро людей загинули, 16 – поранені.
«Попередньо: ворог завдав удари ракетами С-300», – зауважив Синєгубов.
Голова ОВА додав, що влучання зафіксовано по Холодногірському і Основ’янському районах Харкова, а підприємство, яке постраждало від обстрілу – «цивільне, звичайна друкарня».
Президент України Володимир Зеленський засудив «надзвичайно жорстоку російську атаку» проти Харкова й Люботина Харківського району. За його словами, попередньо відомо, що загарбники запустили одразу 15 ракет.
«Російські терористи користуються тим, що Україна досі позбавлена достатнього захисту ППО і надійної можливості знищувати пускові установки терористів саме там, де вони розташовані, – поблизу наших кордонів. І це слабкість – не наша слабкість, а світу, який уже третій рік не наважується поводитися з терористами саме так, як вони на це заслуговують», – наголосив Зеленський.
Раніше повідомляли про чотирьох загиблих.
Міський голова Ігор Терехов також повідомив, що є підтверджена інформація про удари по транспортній інфраструктурі Харкова й одному з підрозділів комунального підприємства, що займається життєзабезпеченням міста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сили РФ обстріляли село Малу Токмачку на Запоріжжі, загинув чоловік – влада
Російські війська обстріляли з артилерії село Мала Токмачка Запорізької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни атакували артилерією Малу Токмачку. Вбили літнього чоловіка, який порався на подвір'ї», – голова ОВА.
За його словами, вибуховою хвилею та уламками зруйнований будинок і споруди поруч.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Розвідка Британії прокоментувала український удар по російському носію «Калібрів» у Криму
Розвідка Великої Британії заявила, що російський ракетний корабель «Циклон» «майже напевно» був потоплений внаслідок українського удару по порту Севастополя в окупованому Криму 19 травня.
«Атака, яка, ймовірно, включала комбінацію безпілотних літальних апаратів і ракет ATACMS, майже напевно привела до затоплення корвета «Циклон» класу «Каракурт». «Циклон» є одним із чотирьох російських суден проєкту «Каракурт», озброєних крилатими ракетами «Калібр», які діяли в Чорному морі з 2022 року. Два з цих суден, ймовірно, були переведені в Каспійське море для безпечного завершення ходових випробувань після низки успішних українських атак. Четверте судно раніше зазнало серйозних пошкоджень під час українського удару в листопаді 2023 року», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, хоча це навряд чи суттєво змінить вплив російського флоту на українські операції, згаданий удар «підкреслює подальшу небезпеку для російських сил, які діють у Криму й Чорноморському регіоні, й подальший успіх України під час проведення скоординованих ударів».
Раніше розслідувальна група Conflict Intelligence Team підтвердила втрату російським Чорноморським флотом малого ракетного корабля «Циклон». Він був потоплений внаслідок ракетного удару української армії по порту Севастополя в окупованому Криму у ніч на 19 травня.
У матеріалі CIT не повідомляється, яких саме пошкоджень зазнав корабель і чи підлягає він відновленню.
Російський флот про втрату корабля не повідомляв. Невідомо, чи перебували на борту члени екіпажу і чи були серед них втрати.
21 травня в Генштабі ЗСУ підтвердили, що під час удару 19 травня в окупованому Криму був уражений «Циклон». Перед тим Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли про знищення російського морського тральщика «Ковровець» під час згаданого удару 19 травня.
Речник Військово-морських сил і голова Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук в ефірі Радіо Свобода заявив, що ураження «Циклона» означатиме, що в Криму немає жодного судна-носія крилатих ракет.
- «Циклон» – малий ракетний корабель проекту 22800 «Каракурт», один із найсучасніших на російському флоті. Він був спущений на воду у 2020 році й переданий флоту РФ у липні 2023 року. Кораблі водотоннажністю 870 тонн озброєні крилатими ракетами «Калібр» й артилерійською установкою АК-176. На «Циклоні» був встановлений ракетно-гарматний зенітний комплекс «Панцир». Штатний екіпаж – 39 осіб.
Число загиблих у Харкові зросло до чотирьох – ОВА
Кількість загиблих у Харкові внаслідок російських ударів 23 травня зросла, за попередніми даними, до чотирьох, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Місце перебування ще двох осіб встановлюють. Армія РФ завдала щонайменше 15 ударів», – написав він у телеграмі.
Раніше повідомляли про двох загиблих і сімох поранених у Харкові.
За словами міського голови Ігоря Терехова, один удар був по приватному підприємству, де виникла масштабна пожежа.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов уточнив, що йдеться про підприємство, «яке займається звичайним друком», а зайнявся цех із папером.
Терехов також повідомив, що є підтверджена інформація про удари по транспортній інфраструктурі й одному з підрозділів комунального підприємства, що займається життєзабезпеченням міста.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що також російські сили вдарили по Золочеву, там – щонайменше двоє постраждалих, і медики надали допомогу ще двом постраждалим внаслідок російських обстрілів у Люботині під Харковом.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Розслідувачі CIT підтвердили затоплення ракетного корабля «Циклон» у Севастополі
Розслідувальна група Conflict Intelligence Team підтвердила втрату російським Чорноморським флотом малого ракетного корабля «Циклон». Він був потоплений внаслідок ракетного удару української армії по порту Севастополя в окупованому Криму у ніч на 19 травня. Флот РФ отримав судно пів року тому.
Розслідувачі повідомили, що отримали фото, на якому видно щоглу, що стирчить із води. Порівнявши її з довідковими фотографіями, розслідувачі дійшли висновку, що щогла належить «Циклону».
Саме фото у CIT не опублікували з міркувань безпеки джерела, зазначивши, що в Криму ситуація для опозиційних активістів – «особливо складна».
У матеріалі CIT не повідомляється, яких саме пошкоджень зазнав корабель і чи підлягає він відновленню.
Російський флот про втрату корабля не повідомляв. Невідомо, чи перебували на борту члени екіпажу і чи були серед них втрати.
21 травня в Генштабі ЗСУ підтвердили, що під час удару 19 травня в окупованому Криму був уражений «Циклон». Перед тим Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли про знищення російського морського тральщика «Ковровець» під час згаданого удару 19 травня.
Речник Військово-морських сил і голова Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук в ефірі Радіо Свобода заявив, що ураження «Циклона» означатиме, що в Криму немає жодного судна-носія крилатих ракет.
- «Циклон» – малий ракетний корабель проекту 22800 «Каракурт», один із найсучасніших на російському флоті. Він був спущений на воду у 2020 році й переданий флоту РФ у липні 2023 року. Кораблі водотоннажністю 870 тонн озброєні крилатими ракетами «Калібр» й артилерійською установкою АК-176. На «Циклоні» був встановлений ракетно-гарматний зенітний комплекс «Панцир». Штатний екіпаж – 39 осіб.
У ГУР розповіли, чи планує Росія наступ на Харків
Станом на зараз те, що відбувається на прикордонні, «не є наступом російських загарбників на Харків», повідомив в ефірі телемарафону представник Головного управління розвідки Андрій Юсов.
«Наразі ми бачимо саме прикордонну операцію і те що відбувається це не наступ на Харків», – заявив він.
За словами Юсова, «українським військовим добре відомі плани та ресурси росіян щодо Сумської області».
«Суми? Якщо будуть підстави для занепокоєння, про це будуть офіційно повідомляти. Ситуація там добре відома і плани і ресурси ворога – також», – додав він.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей. Україна евакуювала майже 10 000 людей від початку цього наступу.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
Через удар РФ у Харкові двоє людей загинули, семеро поранені, трьох людей шукають – мер
У Харкові через російський удар 23 травня загинули щонайменше двоє людей, ще семеро – поранені, а трьох – шукають, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Один удар був по приватному підприємству. За попередньою інформацією, там один загиблий, шестеро поранених, місце перебування ще трьох неможливо встановити через велику пожежу... На місці ще одного удару ворожої ракети виявлено тіло ще одного загиблого. Іще одна людина поранена – забрала «швидка», – написав Терехов у телеграмі.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов уточнив, що йдеться про підприємство, «яке займається звичайним друком», а зайнявся цех із папером.
Терехов також повідомив, що є підтверджена інформація про удари по транспортній інфраструктурі й одному з підрозділів комунального підприємства, що займається життєзабезпеченням міста. Щодо постраждалих тут, то, за словами мера, інформація про них уточнюється.
Раніше влада повідомила про близько 10 ударів, які російські війська завдали по Харкову 23 травня.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що також російські сили вдарили по Золочеву, там – щонайменше двоє постраждалих, і медики надали допомогу ще двом постраждалим внаслідок російських обстрілів у Люботині під Харковом.
Він закликав жителів залишатися в укриттях, бо атака триває.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Міненерго: на Донеччині через обстріли зупинялася робота шахти, під землею понад 160 працівників
Станом на 23 травня в Україні застосовуються обмеження електропостачання для споживачів, йдеться у повідомленні Міністерства енергетики.
Крім того, відомо, що на Донеччині через обстріли зупинялася робота обладнання шахти, під землею залишалися понад 160 працівників.
У Міненерго уточнили, що у денні години Україна надавала аварійну допомогу Польщі – отримувала надлишки електроенергії з енергосистеми цієї країни.
«З 0:00 до 7:00, а також з 19:00 до 24:00 в усіх регіонах застосовувалися обмеження промислових та побутових споживачів. Сьогодні (23 травня – ред.) у ранкові та денні години на запит України буде здійснюватися аварійне постачання електроенергії з Румунії, Словаччини та Польщі, також діють обмеження для споживачів», – кажуть у відомстві.
Ситуація з електропостачанням по областях України станом на 23 травня за даними Міненерго наступна:
- Через пошкодження на одній із шахт на Донеччині сталася зупинка вентиляційного обладнання. На поверхню було виведено 137 працівників. Пізніше внаслідок обстрілу вентиляційне обладнання зупинилося на іншій ділянці шахти. 26 працівників були сповіщені про аварійну ситуацію і залишилися в шахті до кінця зміни для забезпечення функціонування об’єкта.
- На Сумщині через падіння будівельних уламків під час відновлювальних робіт після російських атак пошкоджено кабель на одній з підстанцій. Внаслідок цього було знеструмлено обладнання підстанції та приєднаних до неї побутових споживачів. Усіх споживачів заживлено.
- У Харківській області відключалась повітряна лінія обленерго, при цьому знеструмлювалась високовольтна підстанція, підстанції обленерго, а також приєднані до них побутові споживачі. Всіх заживлено.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила спершу обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, згодом – відключення для побутових споживачів.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Війська РФ обстрілюють Харків, зафіксували близько 10 вибухів – влада
Влада Харкова повідомляє про удари, яких російські війська завдають по місту 23 травня.
За словами голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, по місту було завдано щонайменше пʼять ударів. Міський голова Ігор Терехов пізніше зазначив, що в місті зафіксували близько десяти вибухів у місті. Він закликав жителів залишатися в укриттях, бо атака триває.
На даний час повітряна тривога оголошена в низці областей України, зокрема, як повідомили Повітряні сили ЗСУ, через «загрозу застосування балістичного озброєння для північно-східних і східних областей» з російського Бєлгорода.
У Черкаській, Кіровоградській, південно-східній частині Вінницької області, Дніпропетровській, Київській і Полтавській областях тривога пов’язана з роботою ППО по розвідувальному безпілотнику, повідомили військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Активність досить висока»: прикордонники щодо російських ДРГ на Сумщині
На Сумщині активізувались російські диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ), йдеться в повідомленні речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка в ефірі телемарафону.
За його словами, «диверсанти намагаються прорватися на територію України по кілька разів на тиждень».
«Сумська область – це той напрямок, де ворог постійно намагається застосовувати ДРГ і проводити диверсійну діяльність. Не можна сказати, що це відбувається щоденно, що російські ДРГ намагаються зайти на нашу територію, але їхня активність досить висока», – сказав Демченко.
За його словами, «фактично по кілька разів по тиждень диверсійні групи ворога намагаються зайти на територію України». Демченко також каже, що «російські диверсанти намагаються знайти місця розташування українських підрозділів, дізнатися, як побудована оборона, щоб надалі завдавати туди ударів з потужного озброєння».
Речник ДПСУ зазначав, що «прикордонники не фіксують накопичення ворожих сил на Сумському напрямку, але провокації не виключаються».
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Також регулярно повідомляється про спроби російських диверсантів проникнути на українську територію.
У Росії арештували заступника начальника Генштабу – ЗМІ
235-й гарнізонний військовий суд у Москві заарештував за звинуваченням у отриманні хабаря в особливо великому розмірі заступника начальника Генштабу Росії, генерал-лейтенанта Вадима Шамаріна. Про це у пресслужбі суду повідомили російському виданню РБК, першим про затримання воєначальника написала російська газета «Комерсант» із посиланням на джерело у правоохоронних органах.
За повідомленням, у генерала пройшов обшук. Після обшуку Шамаріна доправили на допит до головного військового слідчого управління Слідчого комітету Росії.
Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.
Шамарін обіймає посаду начальника головного управління зв’язку збройних сил Росії. Раніше були заарештовані ще двоє високопоставлених російських генералів, відповідальних за зв’язок у військах: заступник міністр оборони Тимур Іванов (він курував військово-будівельний комплекс) і начальник головного управління кадрів Міноборони генерал-лейтенант Юрій Кузнєцов. Їх обох звинувачують в отриманні хабаря в особливо великому розмірі. Слідчі стверджують, що Іванов отримав хабар на суму понад мільярд рублів.
17 травня суд у Росії заарештував обвинуваченого в корупції колишнього командувача 58-ї загальновійськової армії генерал-майора Івана Попова. Його зняли з посади в липні 2023 року, як повідомлялося, після критики стану російської армії і високих втрат.
12 травня російський лідер Володимир Путін відправив Сергія Шойгу у відставку з посади міністра оборони та призначив його секретарем Ради безпеки РФ. Шойгу очолював Міноборони 11 з половиною років – з листопада 2012 до травня 2024 року. На посаду голови військового відомства висунутий колишній віцепремʼєр із економічних питань Андрій Бєлоусов.
Одна людина загинула, 26 – поранені за добу в трьох областях через обстріли РФ – ОВА
Одна людина загинула, 26 – були поранені минулої доби у трьох областях України через російські обстріли, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Як повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін, минулої доби на Донеччині загинула одна людина – у Торецьку, ще чотири людини в області зазнали поранення. За його словами, всього за добу російські війська 21 раз обстріляли населені пункти Донеччини.
Про 20 поранених протягом 22 травня повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. Зокрема, 12 людей постраждали в Харкові. «Внаслідок обстрілу КАБ по Шевченківському району пошкоджено скління вікон у 3-х багатоквартирних житлових будинках, будівлі двох кафе, автомийку, скління АЗС, будівля СТО, будівля продовольчого магазину, 2 трамваї та 11 автомобілів. Знищено 1 автомобіль. Холодногірський район. Внаслідок обстрілу КАБ пошкоджено приміщення підприємства, яке не експлуатувалося», – написав Синєгубов у телеграмі.
Ще вісім людей постраждали 22 травня в Чугуєві. «Внаслідок обстрілу горів перший і другий поверх дитячого садочку. Пошкоджено три багатоквартирні житлові будинки, будівлю дитячого садочка, приміщення магазинів, офісне приміщення, аптека і чотири автомобілі», – йдеться в повідомленні.
Двоє людей минулої доби були поранені на Херсонщині, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено п’ять приватних будинків. Були зафіксовані влучання в стільникову вежу, промислове підприємство і приватний автомобіль», – написав Прокудін у телеграмі.
Про руйнування без постраждалих повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
«Впродовж доби окупанти 462 рази вдарили по Запорізькій області. Під ворожим вогнем перебували сім населених пунктів… Надійшло 15 повідомлень про руйнування житла», – зауважив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
У Мінфіні розповіли, скільки коштів не вистачає у держбюджеті на закупівлю зброї
У державному бюджеті України утворився розрив на суму 5 млрд доларів, необхідних на закупівлю зброї через те, що «останні пів року допомога Заходу була мінімальною», повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю «Громадському радіо».
Як зазначив Марченко, це питання «напевно найбільш актуальне зараз».
За його словами, «після того, як розблокували пакет американської допомоги, в теорії покриті видатки соціально-гуманітарного напрямку».
«Але практично у нас є велика фіскальна проблема, або, скажімо так, не вирішене питання щодо видатків військового характеру, так званих мілітарних видатків», – сказав він.
Марченко повідомив, що за останні пів року Україна «мінімально» отримувала допомоги від партнерів у військовій частині, що спричинило додаткове навантаження на бюджет у частині додаткових видатків військового характеру. Зараз це перекривається, переміщуються видатки кінця року на необхідну закупівлю зброї, замовлення снарядів і інші речі, які зараз необхідні, зазначив міністр фінансів.
«На цю мить, я думаю, що можна говорити про цифру близько 5 млрд доларів. Я оперую такою цифрою в доларах, тому що мені простіше пояснювати цей геп для наших партнерів. Це формований геп на цей час, і ми думаємо яким чином його будемо перекривати вже найближчим часом», – сказав він.
За його словами, «питання досить актуальне, оскільки є певні зобов’язання перед нашими партнерами», є програма Міжнародного валютного фонду.
«Але ці видатки передбачають інший набір дій інструментів, ніж наприклад пошук коштів партнерів. Тобто ці видатки ми маємо перекривати самостійно, і вони досить великі. Тобто питання залишається, але є у нас план», – сказав він.
Міністр нагадав, що в найближчі тижні працюватиме місія МВФ.
«Нам потрібно успішно пройти четвертий перегляд програми. Ми зробили всі кроки для того, щоб він був успішним. А далі будемо спілкувати з нашими партнерами шукати способи і рішення», – додав Марченко.
Раніше Україна отримала третій транш фінансування на суму близько 900 млн доларів від Міжнародного валютного фонду (в рамках програми Механізму розширеного фінансування (EFF), повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування в обсязі близько 15,6 мільярда доларів було схвалено 31 березня. Ця програма є частиною більшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярди доларів.
За добу на фронті відбулось майже 140 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
За минулу добу на передовій відбулось 139 бойових зіткнень, повідомив речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій.
За його словами, «загалом ворог учора завдав по позиціях українських військ та по населених пунктах України 6 ракетних ударів із застосуванням 7 ракет, 49 авіаударів, зокрема випустив 70 керованих авіабомб і здійснив понад 370 ударів дронами-камікадзе – йдеться про «Шахеди», «Ланцети», FPV.
«Також росіяни здійснили понад 3200 обстрілів, у тому числі 164 - із застосуванням РСЗВ», – поінформував речник.
Він заявив, що «впродовж доби противник завдавав авіаударів у районах населених пунктів Липці, Вовчанськ і Стариця Харківської області, Сергіївка і Твердохлібове Луганської області, Часів Яр, Олександропіль, Калинове, Новоселівка Перша, Макарівка, Яснобродівка, Сіверськ, Деліївка, Григорівка, Північне і Дружба Донецької області, Новоандріївка і Воздвижівка Запорізької області, Тягинка, Інгулівка і Токарівка Херсонської області, Очаків, Щасливе і Петрівка Миколаївської області».
«Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі і поранені серед цивільного населення», – зазначив він.
«На Харківському напрямку впродовж доби 22 травня сталося 11 бойових зіткнень», – повідомив Лиховій.
Речник зазначив, що «за минулу добу ворог втратив на цьому напрямку понад 180 осіб, з них 46 - убитими, а також 54 одиниці озброєння та військової техніки».
«Зокрема, було знищено 2 артилерійські системи та 5 артсистем пошкоджено, знищено 14 БПЛА оперативно-тактичного рівня, 11 одиниць автомобільної та 3 - спеціальної техніки противника. Також пошкоджено 1 танк, 1 засіб ППО, 17 авто. Окрім того, на півночі Харківщини уражено 1 склад з боєприпасами росіян», – сказав речник.
За його словами, на Куп’янському напрямку кількість бойових зіткнень зросла і за добу їх було 34. «Тут порівняно найгарячіше», – зазначив він.
Лиховій заявив, що «за добу Сили оборони успішно відбили атаки ворога у районах населених пунктів Синьківка і Берестове Харківської області, Стельмахівка, Невське, Макіївка і Греківка Луганської області»
Збройні сили України упродовж минулої доби уразили 4 райони зосередження особового складу росіян і 2 пункти їхнього управління, зазначив речник Генштабу ЗСУ.
«За добу, що минула, українські повітряні сили та ракетні війська і артилерія уразили, зокрема, 4 райони зосередження особового складу московитів, 2 пункти їхнього управління, 2 станції управління БПЛА, 1 станцію РЕБ, 1 ЗРК», – підсумував Лиховій.