Міністри фінансів «Групи семи» (G7) заявили про «прогрес» у пошуку способів використання прибутків від заморожених російських активів для допомоги Україні за підсумками зустрічі в Італії, що завершилася 25 травня.
Конкретну пропозицію планують представити на саміті лідерів G7 наступного місяця.
Пошук креативних, але юридично обґрунтованих рішень був головною темою дводенної зустрічі «Групи семи» в Стрезі, північна Італія, у той час, як Київ продовжує закликати до збільшення коштів від західних союзників у війні з Росією.
«Ми досягаємо прогресу в наших обговореннях щодо можливих шляхів використання прибутків, отриманих від заморожених російських суверенних активів, на користь України, відповідно до міжнародного права і наших відповідних правових систем», – йдеться в проєкті заяви, який цитують західні агенції. Деталей там не наведено.
Міністр фінансів України Сергій Марченко брав участь у засіданні 25 травня.
21 травня Рада Європейського союзу ухвалила рішення залучити прибутки від заморожених державних активів Росії на допомогу Україні – про це заявило, зокрема, головування Бельгії в Раді ЄС.
«Рада ЄС підтвердила свою згоду використати надприбуток від заморожених активів Росії для підтримки військової оборони та відновлення України на тлі російської агресії», – йдеться в повідомленні.
Міністр закордонних справ Ян Ліпавський повідомив, що сума прибутків від заморожених активів Центробанку Росії за цей рік може сягати 74 мільярдів крон (трохи менше ніж 3 мільярди євро).
«90% виручених коштів піде на військову підтримку. Росія повинна заплатити за збитки, завдані її загарбницькою війною», – заявив він.
Посли країн ЄС у Брюсселі 8 травня схвалили схему використання доходів від заморожених у Євросоюзі російських активів на потреби оборони України.
Прибуток від активів Росії, заморожених у відповідь на її вторгнення в Україну, становить кілька мільярдів євро на рік.
У Європі заморожено близько 210 мільярдів євро активів Банку Росії. Загальна вартість заморожених активів російського Центробанку у світі становить, за різними підрахунками, від 260 до 350 мільярдів євро. Країни Заходу обговорюють також питання про можливу конфіскацію цих активів, проте воно повʼязане з більшими юридичними труднощами, ніж використання доходів від них.
Зеленський: у гіпермаркеті в Харкові під час удару РФ могли були понад 200 людей
Президент України Володимир Зеленський засудив черговий удар Росії по Харкову 25 травня, внаслідок якого було влучання по будівельному гіпермаркету, і заявив, що там на момент удару могли перебувати понад 200 людей.
«Росія нанесла черговий жорстокий удар по нашому Харкову – по будівельному гіпермаркету – у суботу, просто посеред дня. Станом на зараз відомо, що в гіпермаркеті могли перебувати понад 200 людей. Усі служби вже на місці надають допомогу – рятують людей і ліквідовують пожежу, яка повністю охопила приміщення, 10 тис. кв. м. Відомо про загиблих і поранених», – написав Зеленський у телеграмі.
Він вкотре наголосив: якби Україна мала достатньо засобів ППО і сучасної бойової авіації, такі російські удари стали б «просто неможливими».
«І саме тому ми звертаємося до всіх лідерів, до всіх держав: нам потрібне значне посилення протиповітряної оборони і достатньо можливостей знищувати російських терористів. Завдання, яке потрібно виконати і можливо виконати тільки спільно зі світом. Щодня ми закликаємо світ: дайте нам ППО, врятуйте людей. Кожне неприйняте рішення про підтримку – це втрата наших людей», – додав Зеленський.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що станом на зараз відомо про двох загиблих і 24 постраждалих.
«Зафіксовано влучання двох КАБів. Всередині могли перебувати кілька сотень людей. Профільні служби на місці. Усім постраждалим надається допомога. Інформація оновлюється. Жодного військового об’єкта поряд», – написав Синєгубов у телеграмі.
Раніше міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив, що є «велика кількість людей, зниклих безвісти».
За словами мера, ще один удар був по Центральному парку. Інформація щодо постраждалих і руйнувань тут ще уточнюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявляв, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Війська РФ вдарили по будівельному гіпермаркету в Харкові, є загиблі і зниклі – влада
Російські війська вдень 25 травня вдарили по цивільній інфраструктурі в Харкові, відомо про щонайменше двох загиблих, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Попередньо приліт у спальному районі міста, у щільній цивільній забудові... Маємо велику кількість людей, зниклих без вісти. Багато поранених. Судячи зі всього, удар завдавався саме по торговельному центру, де перебувало багато людей – це чистий тероризм», – наголосив Терехов.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що два російських КАБи влучили в будівельний гіпермаркет у Харкові.
«Двоє людей загинули. Виникла пожежа на 15 000 квадратних метрів», – додав він, зазначивши, що відомо також про 11 поранених.
Терехов пізніше додав, що ще один удар був завданий по Центральному парку в Харкові. «Інформація щодо постраждалих і руйнувань уточнюється», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У морський порт Керчі заходило іноземне судно-газовоз – фото
У Керченський морський торговий порт заходило іноземне судно-газовоз. Як повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, екіпаж закрив за допомогою підручних засобів назву й ідентифікаційний номер судна.
LPG-судно служить для перевезення зрідженого газу (пропану, бутану, пропілену, аміаку).
Газовоз перебував в акваторії Керченського морського рибного порту кілька днів. Світлини судна дивіться тут
Це – не перший випадок заходу газовоза в рибний порт Керчі, аналогічні випадки кореспонденти Крим.Реалії фіксували і раніше.
З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів окупованого Росією Кримського півострова. Гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.
Раніше повідомлялося, що капітани іноземних суден під час заходження до кримських портів, закритих Україною після російської окупації Криму, вимикають автоматичну ідентифікаційну систему (AIS), яка дозволяє відстежувати судна в режимі реального часу. Проте журналістам вдалося виявити факти заходів кораблів до портів Криму на підставі фотографій і спостережень очевидців.
«Один українець на вісім росіян» – Зеленський про втрати військ РФ під час наступу на Харківщині
Президент України Володимир Зеленський заявив, що втрати російської армії при спробі прориву в Харківській області, яка розпочалася близько двох тижнів тому, становили вісім російських військових на одного українського.
«Один українець на вісім росіян. Але Путіну абсолютно начхати на своїх людей, як на цивільних, так і на військових», – сказав Зеленський в інтерв’ю центральноазійським ЗМІ.
Росія офіційно свої втрати у війні не коментує.
Президент України вперше дав інтерв’ю центральноазійським ЗМІ, зокрема журналістам із Казахстану, Узбекистану й Киргизстану, російською мовою. Зустріч зі ЗМІ відбулася 24 травня у Харкові у зруйнованій внаслідок російського удару друкарні.
Коментуючи можливе припинення вогню з Росією, Зеленський заявив, що не бачить можливості досягнення домовленостей із РФ. На думку президента, це може бути використано російською стороною для посилення позицій російської армії.
Зеленський зазначив, що у припиненні вогню був би сенс, якби російські війська були на лінії кордонів, але зараз вони, зокрема, перебувають на території Харківської області. Якщо домовитися про припинення вогню в такій ситуації, то є ймовірність, що російська важка техніка не зупиниться і продовжуватиме рух, вважає український президент.
Говорячи про співпрацю держав Центральної Азії з Росією, Зеленський наголосив, що стратегічного союзу з Володимиром Путіним не може бути в жодній із країн. «Ви всі під ударами 100%. Сьогодні ОДКБ і таке інше – це все насправді можливість впливати на ваші країни», – сказав Зеленський. Він додав, що серед «найближчих цілей» Росії – країни Балтії, Молдова і Казахстан.
24 травня ввечері у своєму зверненні президент заявив, що українським військовим «вдалося взяти під бойовий контроль територію прикордоння, куди зайшли російські окупанти».
Генштаб ЗСУ у зведенні 25 травня заявив, що Сили оборони «продовжують укріплювати рубежі» на Харківщині.
«Рахую не дні, а роки»: у Запоріжжі вийшли на підтримку полонених оборонців Маріуполя
25 травня в Запоріжжя відбулася акція на підтримку Маріупольського гарнізону, бійці якого два роки перебувають у російському полоні, повідомляє корспондент Радіо Свобода.
Понад сотня близьких та рідних військових вишикувались вздовж центрального проспекту міста та скандували «Не мовчи! Полон вбиває!», «Поверніть героїв додому!», «Маріуполь два роки в полоні!» та інші гасла. Більше інформації тут
Російські війська «особливо активні» сьогодні на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ
Російська армія продовжує наступальні дії, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 13:30 25 травня.
Від початку доби командування зафіксувало 44 бойових зіткнення. На Харківському напрямку армія РФ застосовує керовані авіаційні бомби. Тривають бої в районах Вовчанська та Липців.
На Куп’янському напрямку бойові зіткнення тривають поблизу Петропавлівки та Стельмахівки, на Краматорському – триває відбиття атаки поблизу Кліщіївки.
«Особливо активний противник сьогодні на Покровському напрямку. Тут інтенсивність ворожих атак збільшилась більш ніж втричі. На даний час зафіксовано 14 боєзіткнень. Шість з них ще тривають поблизу Калинового, Яснобродівки та Сокола. В районі Галицинівки окупанти застосували чотири КАБи», – йдеться в зведенні.
Також, додає штаб, російські війська безуспішно намагалися прорвати оборону ЗСУ поблизу Роботиного та Новоандріївки, одне боєзіткнення ще триває.
«На решті напрямків обстановка суттєвих змін не зазнала. Наші воїни виснажують бойовий потенціал російських окупантів, дають відсіч противнику та посилюють власні оборонні рубежі», – додає командування.
Вранці Генштаб повідомив про успіхи Збройних сил на «окремих ділянках» фронту на Сіверському напрямку. Також Сили оборони продовжують укріплювати рубежі на Харківщині.
Раніше 24 травня у Генштабі повідомили, що українські війська зупинили сили РФ на півночі Харківщини, також «плануються та проводяться Силами оборони наступальні штурмові дії щодо відновлення втраченого положення».
Також президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення заявив, що українським військовим «вдалося взяти під бойовий контроль територію прикордоння, куди зайшли російські окупанти».
Влада Харківщини: російські війська вдарили по Куп’янськ-Вузловому, 5 людей поранені
Російська армія вдарила по селищу Куп’янськ-Вузловий 25 травня, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Окупанти вдарили КАБом по Куп’янськ-Вузловому. Щонайменше пʼять людей зазнали поранень», – заявив він.
Синєгубов додав, що російська атака пошкодила автомобіль екстреної допомоги та одне цивільне авто. Інші деталі щодо наслідків з’ясовуються.
Раніше сьогодні російська армія завдала удару по передмістю Харкова, один цивільний зазнав поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Удар по Криму вночі на 24 травня прийшовся по об’єкту ФСБ – супутникові фото
Російська служба Радіо Свобода опублікувала супутникові знімки місця українського удару по антенному комплексу російських військових під Алуштою, передає проєкт Крим.Реалії.
Супутникові знімки низької роздільної здатності (3 метри/піксель) підтверджують, що український удар ракетами ATACMS у ніч проти 24 травня прийшовся по військовому об’єкту прикордонної служби російської ФСБ в районі селища Семидвір’я. На фотографіях з космосу, зроблених після удару, видно місця ймовірного влучання ракет.
Пізно ввечері 23 травня кримські телеграм-канали та читачі Крим.Реалії повідомляли про ракетну атаку на Крим. Вибухи чули у Сімферополі, Саках, Алушті, Ялті, Джанкої та Євпаторії.
Російський голова Криму Сергій Аксьонов пізніше визнав ракетну атаку. За його словами, зафіксовано влучення по якомусь «порожньому об'єкту господарського призначення» в Алушті. Також він заявив про загибель «двох випадкових перехожих» у Сімферопольському районі.
Пізніше в Міноборони РФ заявили, що в ніч проти 24 травня Кримський півострів був атакований американськими ракетами ATACMS. Українська сторона не коментувала ці повідомлення.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українським безпілотникам», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму. У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на Керченському мості 17 липня 2023 року. На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.
«Спочатку йдуть сапери, потім – піхота». Хто і як розміновує південь?
Сапер на псевдо «Халк», який розміновує шляхи для штурмовиків ЗСУ поблизу Роботиного Запорізької області, розповів проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії подробиці роботи на передньому краю фронту.
Читайте і дивіться про це за лінком
Судовий реєстр: ДБР розслідує «залишення бойових позицій» військовими на Харківщині
Державне бюро розслідувань веде досудове розслідування кримінального провадження за статтями про порушення порядку військової служби та недбале ставлення до військової служби – про це йдеться в судовому рішенні від 22 травня, яке стало публічним 24 травня.
Справа стосується «залишення бойових позицій» українськими підрозділами 10 травня в районі населених пунктів Стрілеча, Красне, Борисівка, Пильне Харківського району та Гатище Чугуївського району Харківщини.
За даними слідства, військове командування в цьому районі «внаслідок недбалого ставлення до військової служби» не організувало належну оборону позицій на кордоні Харківської області з Росією, що «призвело до втрати вказаних позицій, військової техніки та особового складу підрозділу».
ДБР наводить посади майже 60 військових, які можуть бути причетні до обставин розслідування.
Слідчий попросив суд надати дозвіл на доступ до даних оператора lifecell «для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні». Суд задовольнив це клопотання, дозволивши слідству отримати доступ до даних вказаних абонентів з 1 вересня 2023-го по 17 травня 2024 року.
Назви підрозділів і імена фігурантів у судовому рішенні приховані.
Агентство «Укрінформ» повідомляє, що йдеться про командування 125-ї бригади та підпорядкованих їй підрозділів: 415 окремого стрілецького батальйону, 23 механізованої бригади та 172 окремого стрілецького батальйону.
125-та бригада територіальної оборони 17 травня відкинула звинувачення у відступах на Харківщині. Зокрема, в бригаді заявили, що її підрозділи ніколи не були розміщені біля Вовчанська, куди дійшли російські війська.
«Хтось напевно стверджує, ніби сам там був, що віддали позиції ворогу, хоча наші 1-й і 3-й батальйони підсилені підрозділами 2-го батальйону стримали і стримують ворога практично на тих самих рубежах, де і стояли», – заявили військові і закликали припинити «інформаційні атаки» проти бригади.
Наприкінці доби 24 травня Генштаб Збройних сил повідомив, що на Харківському напрямку українські військові штурмовими діями відтісняють російські підрозділи від переднього краю оборони, на окремих ділянках мають успіх.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ.
Зеленський: Україна останнім часом відкрила 10 нових посольств у країнах Африки
Президент Володимир Зеленський звернувся до африканських країн із нагоди Дня Африки, який відзначається 25 травня.
«У цьому столітті бути дійсно сильним буде неможливо без співпраці та взаємоповаги з націями Африки. І це не щось політичне, це факт нашого життя на планеті. Африка, її люди, її можливості, її стабільність будуть визначати, на що здатен увесь наш світ. Я щиро бажаю, щоб Африка була континентом миру», – сказав він у зверненні.
Зеленський нагадав, що Україна, попри російський опір, змогла відновити морський експорт зерна, який підтримує харчову безпеку для низки африканських країн.
Він також вказав на посилення дипломатичних зв’язків Києва з країнами континенту:
«Нещодавно ми здійснили найбільшу одночасну хвилю відкриття посольств в Африці. Ми відкрили десять нових посольств на континенті. І продовжимо розширення нашої присутності та, сподіваюсь, співпраці».
Напередодні Міністерство закордонних справ України повідомило про відкриття посольства в Мавританії. У квітні стало відомо про нові дипломатичні представництва в Демократичній республіці Конґо та Кот-д’Івуарі.
Український безпілотник в Армавірі Краснодарського краю вразив радар, який є частиною російської системи раннього попередження про пуск балістичних ракет противника. Супутникові знімки, зроблені 23 травня – невдовзі після атаки, опинилися у розпорядженні російської служби Радіо Свобода.
Судячи з фото, безпілотники атакували станцію радіолокації «Воронеж-ДМ». Вона забезпечує контроль радіолокації на відстані до 6 тисяч кілометрів. Також на зображеннях помітні серйозні пошкодження будівель, в яких розташовуються радари.
Журналісти проєкту Defense Express проаналізували отриману інформацію та дійшли висновку, що атакована система частково покриває зону огляду над анексованим Кримом. При цьому основною зоною огляду є Балканський півострів, Середземне море та Перська затока. Наприклад, у 2013 році російська влада заявила, що система виявила ймовірний запуск балістичної ракети з Лівії в Середземне море.
Деякі експерти вважають, що військовий об’єкт у Краснодарському краї став мішенню, оскільки він здатний фіксувати пуски далекобійних ракет ATACMS, що поставляються Україні США.
Видання The War Zone нагадує, що з моменту отримання ATACMS на початку року ЗСУ ефективно використовують ці ракети проти російських авіабаз, систем протиповітряної оборони та інших цілей. Остання партія ATACMS є ракетами більшої дальності, в порівнянні з попередніми поставками. Це дозволяє ЗСУ тримати у полі зору більше цілей.
Два комплекси «Воронеж-ДМ» у Армавірі є ключовою частиною більшої російської мережі стратегічного раннього попередження, і їх втрата може погіршити здатність країни виявляти ядерні загрози, що наближаються. Крім того, напад може спровокувати ядерний удар у відповідь, зазначає The War Zone.
Атака безпілотника по станції в Армавірі відбулася 23 травня незабаром після початку навчань російських нестратегічних ядерних сил у Південному військовому окрузі країни, що межує з Україною. Міноборони Росії раніше заявило, що заходи проводяться «у відповідь на провокаційні заяви та погрози окремих західних офіційних осіб» на адресу Росії.
Представники української сторони та Міноборони Росії повідомлення про удар не коментували.
Генштаб: Сили оборони «продовжують укріплювати рубежі» на Харківщині
Протягом попередньої доби на лінії фронту відбулося 103 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у зведенні на 10 годину ранку 25 травня.
«Окупанти 3 272 рази обстріляли позиції наших військ та населені пункти з різних видів озброєння, із них 90 – з реактивних систем залпового вогню», – пише штаб.
Командування звітує про ураження авіацією та артилерією ЗСУ 17 місць зосередження російських військ і двох об’єктів інфраструктури.
Сили оборони «продовжують оборонну операцію». На Харківщині штаб зафіксував три російських атаки на українські підрозділи.
«Дві штурмові дії відбито в районі Липців без успіху для противника. Ще одне бойове зіткнення триває в районі Вовчанська. Сили оборони продовжують укріплювати свої рубежі», – йдеться в зведенні.
Командування також повідомляє про відбиття двох атак на Куп’янському напрямку, поблизу Петропавлівки та Невського, ще одне бойове зіткнення триває. Штаб називає ситуацію в цьому районі напруженою, ЗСУ «проводять заходи з посилення позицій переднього краю оборони. Вживаються заходи для стабілізації обстановки».
Крім того, Сили оборони відбили російську атаку біля Торського на Лиманському напрямку.
«На Сіверському напрямку з початку доби відбулося два бойових зіткнення, одне з них ще триває неподалік Виїмки. Варто зазначити, що тут українські воїни мали успіх на окремих ділянках. На Краматорському напрямку окупанти уже двічі атакували в районі Кліщіївки. Одну спробу ворожого штурму відбито, ще одна триває. Ситуація контрольована», – повідомляють військові.
Крім того, армія РФ чотири рази атакувала на Покровському напрямку, Сили оборони відбили один напад неподалік Невельського.
Протистояння також тривало біля Красногорівки та Костянтинівки на Курахівському напрямку, поблизу Старомайорського на Времівському напрямку та в районі Роботиного на Оріхівському.
«Наразі триває бій поблизу Новоандріївки. Ситуація контрольована. На Придніпровському напрямку Сили оборони відбили одну атаку противника в напрямку Кринок. В ході боїв, противник успіху не мав, втрат позицій не допущено», – додає командування.
Наприкінці доби 24 травня Генштаб Збройних сил повідомив, що на Харківському напрямку українські військові штурмовими діями відтісняють російські підрозділи від переднього краю оборони, на окремих ділянках мають успіх.
Раніше 24 травня у Генштабі повідомили, що українські війська зупинили сили РФ на півночі Харківщини, по противнику завдають вогневого ураження, також «плануються та проводяться Силами оборони наступальні штурмові дії щодо відновлення втраченого положення».
Також президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення заявив, що українським військовим «вдалося взяти під бойовий контроль територію прикордоння, куди зайшли російські окупанти».
Армія РФ вдарила по Харківському району, голова області повідомляє про пораненого
Російські війська завдали удару по населеному пункті в Харківському районі, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Окупанти вдарили по населеному пункту Харківського району. Надійшла інформація про одного пораненого цивільного чоловіка», – написав він у своєму телеграмі.
Синєгубов додав, що дані про наслідки атаки уточнюються.
Мер Харкова Ігор Терехов спершу повідомив про російські удари двома КАБами по Північній Салтівці. Згодом він уточнив, що влучання сталися в «дуже близькому передмісті».
Також він уточнив наслідки нічного обстрілу Харкова: російська армія вдарила ракетою С-300 по освітньому об’єкту в Слобідському районі, зруйнувавши майстерню та пошкодивши будівлю. Постраждали також автомобілі, вікна в багатоповерхівках навколо та супермаркет. Даних про загиблих і поранених не було.
Протягом попередньої доби, за даними голови ОВА, на Харківщині постраждав один цивільний внаслідок обстрілу села Верхня Писарівка в Чугуївському районі. Вранці 25 травня житель Куп’янська був поранений через підрив на вибухівці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Столтенберґ закликає країни НАТО зняти обмеження на удари України по військових цілях у Росії
Союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії – про це заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у інтерв’ю виданню The Economist, опублікованому 24 травня.
«Настав час для союзників розглянути, чи не варто їм зняти деякі обмеження, які вони наклали на застосування своєї зброї, наданої Україні», – цитують Столтенберґа журналісти.
Він додав, що питання стало особливо актуальним зараз, коли російська армія посилила обстріли Харкова, розташованого поблизу кордону Росії:
«Відмова Україні в можливості використовувати цю зброю проти легітимних військових цілей на російській території дуже ускладнює їхню самооборону».
Говорячи про оборону України в ході російського наступу на Харків, Столтенберґ розкритикував країни Євросоюзу за повільні постачання боєприпасів.
«Європейські союзники обіцяли один мільйон артилерійських снарядів. Ми не побачили нічого подібного», – сказав він.
Генеральний секретар визнає ризик ескалації, пише The Economist, але наполягає, що надання зброї не дорівнює прямому протистоянню сил НАТО з Росією. Він відкинув ідею залучення військ Альянсу, заявивши: «ми не будемо частиною цього конфлікту».
Водночас Столтенберґ вказує на те, що обмеження на удари по Росії американськими далекобійними ракетами дає Москві перевагу: вона може концентрувати війська на кордоні, знаючи, що Сили оборони не битимуть по них, доки вони не потраплять на територію України.
«Ми мусимо пам’ятати, про що йдеться. Це агресивна війна Росії проти України. Українці мають право захищатися. Сюди входять і удари по цілях на російській території», – вважає очільник НАТО.
22 травня спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон заявив, що Україні треба дати можливість воювати так, як вона вважає за потрібне. До цього стало відомо, що 13 членів Конгресу США закликали дозволити українській армії використовувати американську зброю для ударів по території Росії. Лист до глави Пентагону підписали і демократи, і республіканці.
20 травня глава Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
14 травня видання Politico з посиланням на двох неназваних офіційних осіб США повідомило, що політика адміністрації Джо Байдена щодо заборони використання Україною наданої США зброї для ударів по території Росії не змінилася. Джерела Politico заявили, що військова допомога США Україні призначена «для оборони, а не для наступальних операцій» на території Росії.
Аналітики Інститут вивчення війни заявили, що українська операція щодо завдання ударів по системах у Росії, які безпосередньо підтримують наступальні наземні операції Росії на півночі Харківської області, за своєю суттю була б оборонною, і характеризувати таку спробу як «наступ» було б некоректно.
Понад 2 тисячі дітей в Україні вважаються зниклими безвісти внаслідок агресії Росії – Лубінець
Міжнародний день зниклих безвісти дітей відзначають у світі 25 травня. Як повідомив уповноважений Верховної Ради Дмитро Лубінець у суботу, це день має на меті привернути увагу суспільства до цієї проблеми та правил, які допоможуть запобігти зникненню дітей.
Омбудсмен зазначає, що повномасштабна російська агресія загострила ситуацію зі зникненням дітей.
«Незаконні депортації, викрадення дітей росіянами, хаос, що коїться на тимчасово окупованих територіях… Все це тільки посилює проблему та збільшує кількість зниклих безвісти дітей. На сьогодні 2021 дитина вважається зниклою внаслідок війни Росії проти України», – повідомив Лубінець.
Він закликав у разі зникнення дитини негайно звертатися в поліцію, в разі порушення прав дітей – до Офісу уповноваженого з прав людини.
Наразі офіційно відомо, що внаслідок російської агресії 547 дітей в Україні загинули і щонайменше 1348 зазнали поранень різного ступеня тяжкості.
Крім того, за офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно. Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч».
ISW: Росії потрібна перемога в Україні перед початком «можливої конвенційної війни з НАТО»
Військові дії Росії та риторика Кремля свідчать, що президент Володимир Путін «залишається незацікавленим у значущих переговорах і будь-якій домовленості, яка б завадила йому зруйнувати незалежну українську державу». Таким чином Інститут дослідження війни прокоментував останні заяви Москви про нібито готовність переговорів.
«Кремль регулярно імітує готовність до змістовних переговорів у рамках тривалої інформаційної операції, яка має на меті переконати Захід піти на поступки щодо територіальної цілісності та суверенітету України, і неясно, чи невстановлені російські джерела, які спілкуються із західними медіа, сприяють цим зусиллям, чи точно відображають інтереси та погляди Путіна», – пишуть аналітики в останньому звіті.
ISW зазначає, що не може незалежно підтвердити правдивість заяв російських анонімних джерел, натомість їхні слова різко контрастують із публічними висловлюваннями та діями російської влади.
З огляду на загострення на фронті, дослідники доходять висновку, що Москва набагато більше зацікавлена в «максималістський перемозі в Україні», аніж у будь-якому замороженні дій на лінії зіткнення.
Поміж іншого, Інститут вказує на те, що будь-які домовленості про припинення вогню, які передбачають поступки територій, означатимуть, що цілісність України може бути предметом обговорення, і Кремль «найбільш імовірно» спробує домогтися подальших територіальних поступок та оскаржити ідею української державності як такої.
«Припинення вогню не заважає Росії продовжити свою наступальну кампанію з метою знищення української держави, і Росія використає будь-яке перемир’я для підготовки подальших наступів в Україні», – прогнозують автори звіту.
Вони зазначають, що, хоча припинення вогню дозволило б Україні сконцентруватися на накопиченні особового складу та оборонних спроможностей, але Кремль «може небезпідставно очікувати, що заморожена лінія фронту зробить підтримку України менш актуальною та важливою для Заходу та дозволить Росії випередити Україну в підготовці до відновлення бойових дій».
ISW також висловлює думку, що Росія наразі готується до конвенційної війни із НАТО і може розглядати будь-який результат, окрім повної капітуляції України, як екзистенційну загрозу власній можливості вести таку війну:
«Російське військове командування, яке планує війну проти НАТО, мусить припускати, що Україна в такій війні воюватиме на боці Альянсу незалежно від власного членства (в НАТО – ред.)... Перемога Росії в Україні не тільки усуне загрозу України як потенційного супротивника під час можливої конвенційної війни з НАТО, але й забезпечить Росію додатковими ресурсами та людьми для участі у широкомасштабній конфронтації з НАТО».
Відтак Інститут передбачає, що Кремль продовжить «імітувати інтерес у переговорах» у критичній моменти війни, аби вплинути на рішення Заходу щодо підтримки України та отримувати від західних країн превентивні поступки щодо допомоги Києву.
Аналітики продовжують вважати, що стабільне надання Україні ключового західного озброєння відіграватиме критичну роль у спроможності Києва перехопити ініціативу по всьому фронту і здійснювати контрнаступ у майбутньому.
Напередодні агентство Reuters із посиланням на чотири джерела в Росії заявило, що російський лідер Володимир Путін готовий припинити військові дії в Україні на лінії фронту, яка існує на сьогодні, щоб провести мирні переговори з Києвом.
У Києві цю заяву розцінили як спробу зірвати Саміт миру, запланований на червень у Швейцарії, а не намір припинити агресію в Україні.
26-річний льотчик Андрій Бакун загинув у бою. Про що просить його дружина?
«Кілька днів тому до мене звернулася Анастасія Бакун, удова українського військового льотчика Андрія Бакуна, який загинув під час бойового вильоту 12 березня 2024 року. Жінка розпочала кампанію зі збору підписів під петицією для присвоєння майору Бакуну звання Герой України (посмертно)», – пише письменник і волонтер Андрій Любка. Йог статтю читайте за лінком
Втрати армії Росії перевищили 500 тисяч військових – дані ЗСУ
Російська армія втратила близько 500 080 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 25 травня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1 140 військових. Командування не уточнює, чи йдеться лише про вбитих чи також поранених.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- 7 650 танків (+15)
- 14 786 бойових броньованих машин (+11)
- 12 929 артилерійських систем (+27)
- 1 082 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 814 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 356 літаків
- 326 гелікоптерів
- 10 414 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+4)
- 2 209 крилатих ракет
- 27 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 17 608 автомобілів і автоцистерн (+39)
- 2 104 одиниць спеціальної техніки
Штаб уточнює, що в зв’язку з постійним надходженням уточнених розвідувальних даних «виникла потреба коригування деяких позицій загальних втрат противника – БПЛА оперативно-тактичного рівня». Відтак загальна цифра скоригована. Напередодні Генштаб повідомляв про загалом 10 401 збитих безпілотників.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.