Росія втратила за добу понад тисячу військових і більш як пів сотні артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 103 580 своїх військових, зокрема 1010 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 23 вересня навів Генштаб Збройних сил України.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки – 11199 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23282
- артилерійські системи – 33052 (+53)
- РСЗВ – 1495 (+2)
- засоби ППО – 1218
- літаки – 424 (+2)
- гелікоптери – 345 (+1)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 62486 (+485)
- крилаті ракети – 3747
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 62486 (+123)
- спеціальна техніка – 3969.
Зеленський зустрівся з очільницею МВФ у Нью-Йорку, говорили про нову програму підтримки України
Президент України Володимир Зеленський у Нью-Йорку зустрівся з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою (за часом Києва це було вночі 23 вересня).
«Обговорили можливості для використання заморожених російських активів на користь України та всі можливі варіанти співпраці, зокрема й нову програму, спрямовану на підтримку стійкості нашої країни в найближчі роки. Домовилися про подальшу тісну співпрацю між урядом України та МВФ», – повідомив глава держави в соцмережах.
Зеленський наголосив на порушеннях Росією повітряного простору країн-членів НАТО, зокрема інцидент 22 вересня в Копенгагені. «Якщо не буде рішучої відповіді союзників – держав та інституцій – на агресивні провокації, Росія продовжить їх», – написав президент України.
Атака дронів на Москву тривала впродовж усієї ночі – Собянін
Мер Москви Сергій Собянін заявив про знищення всіх безпілотників, які нібито атакували столицю РФ упродовж ночі 23 вересня.
За його інформацією, екстрені служби працюють на місцях. Уночі 23 вересня московський мер опублікував шість повідомлень, щоразу інформуючи про збиття від одного до трьох дронів.
Унаслідок нічних ударів РФ у Запоріжжі є загиблий – влада
Одна людина загинула внаслідок здійсненної вночі 23 вересня російської атаки на Запоріжжя, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Росіяни вночі авіабомбами ударили по обласному центру. Влучили в приватну забудову та об’єкти промислової інфраструктури. Загинув чоловік – його тіло рятувальники дістали з-під завалів», – ідеться в повідомленні.
На Сумщині війська РФ цілеспрямовано атакували рятувальників – ДСНС
На Сумщині війська РФ цілеспрямовано атакували рятувальників, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«22 вересня в другій половині дня рятувальники прямували на виклик до одного з прикордонних населених пунктів Сумського району. Під час руху ворог, ймовірно, використовуючи FPV-дрон на оптоволокні, здійснив прицільний удар по пожежному автомобілю, в якому перебували рятувальники», – йдетьсяу повідомленні.
Ніхто з особового складу не постраждав, рятувальників вдалося евакуювати на бронеавтомобілі, додають у ДСНС.
Пошкоджено пожежний автомобіль.
Зеленський заявив, що у CША у нього заплановані майже 20 зустрічей
Президент України Володимир Зеленський, який розпочав свій візит до США, заявив, що у нього заплановані майже два десятки зустрічей.
Зеленський разом із першою леді України та українською делегацією прибули в Нью-Йорк для участі в Генеральній Асамблеї ООН, першому саміті на рівні лідерів Коаліції за повернення дітей та щорічному саміті Кримської платформи, який у 2025-му вперше відбудеться на глобальному майданчику, щоб «підкреслити глобальність змін, які були викликані цією війною – війною, яку Росія почала в Криму».
Генштаб ЗСУ: з початку доби на Покровському напрямку відбулось 44 з понад 140 боїв
З початку доби на фронті відбулося 143 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, найбільше російських атак було на Покровському напрямку – 44 наступальних дії біля населених пунктів Никанорівка, Золотий Колодязь, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Мирноград, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне. Чотири бойові зіткнення тривають досі.
На Новопавлівському напрямку українські підрозділи відбили 19 російських атак біля 10 населених пунктів – ще чотири боєзіткнення тривають, а на Торецькому напрямку противник 16 разів штурмував позиції українських оборонців.
Російські війська продовжують свої атаки на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Курському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському та Гуляйпільському напрямках.
На Оріхівському та Придніпровському напрямках противник наступальних дій не проводив, проте завдав авіаударів по Запоріжжю та Львове, Миколаївка Херсонської області.
Минулого тижня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони продовжують наступальну операцію на Добропільському напрямку в Донецькій області. Він оцінив, що просування українських військ у глибину оборони армії РФ складає від 3 до 7 кілометрів. За словами Сирського, українська армія відновила контроль над сімома населеними пунктами.
22 вересня головнокомандувач ЗСУ поінформував, що Сили оборони України продовжують просування на Добропільському напрямку.
За спостереженнями британської розвідки, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
31 серпня президент Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявляв, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
Данія: аеропорт Копенгаген призупинив роботу через дрони
Міжнародний аеропорт Копенгагена в Данії тимчасово призупинив роботу через дрони в повітряному просторі, повідомляє місцева поліція.
За даними поліції, аеропорт наразі закритий для зльоту та посадки, оскільки в цьому районі були зафіксовані 2-3 «великі дрони», часовий горизонт наразі невідомий.
Речник аеропорту підтвердив Reuters, що весь рух було зупинено, але відмовився від подальших коментарів.
FlightRadar у соцмережі X повідомив, що усі вильоти та посадки в аеропорту Копенгагена були призупинені станом на 20:26 за місцевим часом через повідомлення про дрони. За повідомленням, станом на 22:05 за місцевим часом понад 35 рейсів, що прямували до аеропорту Копенгагена, було перенаправлено до інших аеропортів.
ЗМІ: Зеленський прибув до Нью-Йорка
Президент України Володимир Зеленський прибув до Нью-Йорка в понеділок, повідомило Reuters джерело, знайоме з ситуацією.
Зеленський готується до зустрічі з президентом США Дональдом Трампом та виступу на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй найближчими днями.
Очікується, що український президент закликатиме Трампа запровадити нові санкції проти Росії та обговорити можливі гарантії безпеки з боку Європи та Сполучених Штатів, які Київ вважає життєво важливими для будь-якого життєздатного врегулювання війни.
Востаннє президенти України та США мали зустріч 18 серпня. Тоді вони та деякі європейські лідери зустрілися у Білому домі після саміту Трампа з Путіним на Алясці.
На Прикарпатті повідомляють про напад на Калуський ТЦК
Група невідомих осіб здійснила напад на Калуський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, повідомляє обласний Івано-Франківський центр комплектування.
За повідомленням, у результаті нападу троє військовозобов’язаних, що перебували на території ТЦК, втекли.
На місці події працює слідчо-оперативна група.
З 1 вересня всі працівники територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки зобовʼязані носити бодікамери і здійснювати відеофіксацію під час перевірки документів чи вручення повісток. За словами міністра оборони України Дениса Шмигаля, цей крок дозволить забезпечити «прозорість і законність діяльності груп оповіщень ТЦК, а також захистити права обох сторін».
Денис Шмигаль в інтерв’ю для BBC News Україна 30 липня заявив, що в Україні мобілізація в майже більшості випадків проходить нормально, резонансних випадків – лише 5-10%.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію.
Після порушення російським БпЛА повітряного простору президент Румунії скликав Вищу раду оборони
Президент Румунії Нікушор Дан скликав засідання Вищої ради національної оборони на четвер, 25 вересня.
Як повідомила пресслужба румунскьго президента, на засіданні обговорять визначення «цілей, що вимагають заходів захисту від загроз, характерних для систем безпілотних літальних апаратів».
Також на засіданні мають визначити осіб, які мають право наказувати або затверджувати виконання заходів щодо «повітряних суден та повітряних транспортних засобів, які несанкціоновано використовують національний повітряний простір».
13 вересня, за даними Міноборони Румунії, російський безпілотник, яким сили РФ атакували Україну і який проник у повітряний простір Румунії, затримався над країною НАТО протягом 50 хвилин, перш ніж повернутися назад до України.
Також раніше неодноразово повідомлялось про виявлення уламків російських дронів у Румунії.
Очільник МЗС Німеччини в ООН про повітряні атаки РФ: це проблема не лише безпосередніх її сусідів
Російські повітряні атаки – це проблема не лише для безпосередніх сусідів Росії, це проблема для всіх, заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.
«В Естонії Росія знову без жодної провокації порушила територіальну цілісність одного зі своїх сусідів, а отже, один із основоположних принципів Статуту ООН. Ми засуджуємо це грубе порушення міжнародного права. Це не поведінка держави, яка прагне зберегти світовий мир і безпеку, а безрозсудне ігнорування міжнародних норм», – сказав він на засіданні Радбезу ООН, зібраному через порушення російськими літаками повітряного простору Естонії.
За його словами, останні тривожні інциденти виявляють два важливі висновки – по-перше, триваюча агресія Росії спрямована не лише проти України, своєю безрозсудною поведінкою Росія становить серйозну загрозу для регіональної безпеки, а також для глобального миру та стабільності.
По-друге, як зазначає Вадефуль, на відміну від України, яка готова до переговорів і неодноразово пропонувала негайне та безумовне припинення вогню, Росія неодноразово вирішувала не лише продовжувати, а й посилювати свою агресію.
«Цьому має бути покладений край. Це проблема не лише для безпосередніх сусідів Росії. Це проблема для всіх нас. Об'єднані тут у нашій відданості Статуту ООН та її принципам. Німеччина відстоює ці принципи. Росія – ні. Ми не заспокоїмося, доки в Україні не буде досягнуто сталого та справедливого миру. Мир, що ґрунтується на принципах Статуту ООН, та досягнутий за столом переговорів з Україною, а також безумовне припинення вогню, терміново необхідне, щоб зупинити кровопролиття та закласти основу для побудови довіри для щирих переговорів», – наголосив німецький міністр.
Вадефуль додав, що спільний обов'язок для держав-членів ООН – притягнути до відповідальності тих, хто ставить під загрозу мир і безпеку.
Рада безпеки Організації Об’єднаних Націй скликає у понеділок екстрене засідання у відповідь на зухвале порушення Росією повітряного простору Естонії минулої п’ятниці, повідомило МЗС Естонії.
Зазначається, що це вперше за 34 роки членства Естонії в ООН країна офіційно просить про екстрене засідання Радбезу.
Білий дім: Трамп завтра зустрінеться із Зеленським
Президент Дональд Трамп планує провести цього тижня в ООН низку важливих зустрічей, зокрема з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем та лідерами України, Аргентини та Європейського Союзу, повідомила в понеділок речниця Білого дому Керолайн Левітт.
Вона зазначила, що це відбудеться завтра, 23 вересня.
За її словами, на окремому багатосторонньому саміті Трамп зустрінеться з лідерами Катару, Саудівської Аравії, Індонезії, Туреччини, Пакистану, Єгипту, ОАЕ та Йорданії.
9 вересня відкрилася вісімдесята сесія Генеральної Асамблеї ООН. Під час тижня високого рівня Генасамблеї 23-29 вересня до Нью-Йорка приїдуть лідери глав держав та урядів.Українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським візьме участь у низці заходів.
16 вересня державний секретар США Марко Рубіо припустив, що президент США Дональд Трамп, ймовірно, зустрінеться із Зеленським наступного тижня.
Востаннє президенти України та США мали зустріч 18 серпня. Тоді вони та деякі європейські лідери зустрілися у Білому домі після саміту Трампа з Путіним на Алясці.
Дронові атаки РФ: Сирський обговорив з румунським колегою спільну протидію загрозам
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про телефонну розмову з начальником Штабу оборони Збройних сил Румунії генералом Георгіце Владом.
За його словами, серед іншого, сторони обговорили питання, що становлять обопільний інтерес, зокрема в контексті спільної протидії загрозам, пов’язаним із перетином українсько-румунського кордону засобами повітряного нападу російського агресора.
Румунська сторона наразі деталей цієї розмови не повідомляла.
Президент Володимир Зеленський 20 вересня заявив, що було б справедливо спільні рішення щодо збиття дронів над Україною разом із силами інших країн.
13 вересня, за даними Міноборони Румунії, російський безпілотник, яким сили РФ атакували Україну і який проник у повітряний простір Румунії, затримався над країною НАТО протягом 50 хвилин, перш ніж повернутися назад до України.
Про виявлення уламків російських дронів у Румунії раніше повідомлялось неодноразово.
«Вас попередили». У НАТО більше не терпітимуть російські винищувачі на своїй території?
Випадки порушення кордонів держав НАТО російськими літаками чи БПЛА почастішали. Лише за десять днів – три випадки: дрони – в Польщі й Румунії, винищувачі – в Естонії.
Союзники визнають, що в такий спосіб Москва намагається промацати слабкі місця в обороні альянсу й заодно протестувати його політичну рішучість.
Уряди держав НАТО здебільшого називають поведінку Росії безрозсудною і небезпечною, втім, деякі з них пропонують піти далі й збивати літаки, що без дозволу опинилися в авіапростірі союзників.
Білецький каже про несправедливу мобілізацію та велику кількість заброньованих
Командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький погоджується з твердженням, що в Україні мобілізація несправедлива і наразі стосується переважно небагатих людей. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, поширеному 22 вересня.
«Те, що в армії є якийсь відсоток людей середнього класу, високого достатку, це ж залишки 2022 року. Коли величезна кількість людей середнього класу, з бізнесу, айтішники, інженери пішли служити. Але вони пішли служити добровільно. Вони продовжують служити. Кого зараз в першу чергу гребуть? Села, невеликі населені пункти. Навіть в містах ніхто ж не цікавиться великими мережами спортзалів. Усі цікавляться автовокзалами, електричками і так далі. Місцями, де люди із сіл, із області приїжджають на роботу в обласні центри», – зазначив Білецький.
Така нерівність, на його думку, впливає на бажання людей іти до армії.
«А як це може не впливати? Це ж не гроші, це ж несправедливість іншого порядку. Я помру, а ти ні. Це абсолютна несправедливість. Це не соціальна нерівність – у тебе багато грошей, у мене мало грошей. Це одна справа. Неприємно, але що ж поробиш. А тут інша справа. Цю категорію забирають і вона думає, я буду проливати кров, ти не будеш проливати. Це набагато більша несправедливість», – сказав Білецький.
Військовий вважає, що в Україні забагато людей має бронювання: «У нас під бронюванням величезна кількість людей дивовижних категорій, які не мають жодного стосунку ані до критичної інфраструктури, ані до громадського транспорту, ані до військово-промислового комплексу. Давайте знову таки прямо казати: цю бронь купили або ці люди, або їхні фірми».
Рівень мобілізації в Україні зараз є стабільним, заявив раніше у вересні міністр оборони України Денис Шмигаль в інтерв’ю Sky News. «Рівень мобілізації в Україні за останні 12 місяців є абсолютно стабільним і має тенденцію до зростання. Ми мобілізуємо всю необхідну кількість особового складу, щоб покрити всі наші втрати і сформувати невеликі резерви», – сказав міністр.
17 липня 2025 року президент України Володимир Зеленський виступав у Верховній Раді під час представлення нової прем’єрки Юлії Свириденко. У відповідь на запитання народного депутата Олексія Гончаренка про строки служби й можливу демобілізацію військовослужбовців Зеленський заявив, що «військові повернуться додому, коли ми переможемо ворога».
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Неодноразово зазначалось, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.
Міністр оборони Денис Шмигаль в інтерв’ю BBC News Україна 30 липня заявляв, що в Україні мобілізація в майже більшості випадків проходить нормально, резонансних випадків – лише 5-10%.
Собянін заявив про атаку БпЛА на Москву
Мер Москви Сергій Собянін заявив про знищення семи безпілотників, які нібито атакували столицю РФ.
За його попередньою інформацією, пошкоджень немає. Водночас Собянін каже, що екстрені служби працюють на місцях.
Міністерство оборони Росії наразі нічого не повідомляє про перехоплення дронів.
Телеграм-канал Baza пише, що про вибухи повідомляли в районах Павелецька, Солнцево, Царицино, Очакове, Південне Бутове, Чертанове, Кунцеве, Нові Черемушки, Хорошівська.
Також небо над Москвою було повністю закрите, у московських аеропортах – план «Ковер». За даними Baza, у Шереметьєво затримуються 9 рейсів, у Внуково – 6, у Домодєдово – 3.
Радіо Свобода не може незалежно підтвердити ці дані.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
США захищатимуть «кожний дюйм» країн НАТО – посол в ООН Майкл Волц
Сполучені Штати та їхні союзники захищатимуть «кожний дюйм» території країн-членів НАТО, заявив 22 вересня посол США в ООН Майкл Волц на засіданні Ради безпеки, присвяченому кільком випадкам імовірного порушення Росією повітряного простору країн НАТО.
У ніч на 10 вересня близько 20 російських безпілотників, як стверджує польська влада, перетнули кордон Польщі. Кілька апаратів були збиті авіацією НАТО. Також повідомлялося про проліт безпілотника в повітряному просторі Румунії. 19 вересня, як заявила влада Естонії та інших країн НАТО, три російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії над Балтійським морем і залишалися в ньому щонайменше 12 хвилин.
Представники країн НАТО піддали Росію на засіданні жорсткій критиці. Очільниця зовнішньополітичного відомства Великої Британії Іветт Купер заявила про «безвідповідальні дії» Росії, які створюють ризик прямого збройного конфлікту між НАТО та Росією. «Якщо нам доведеться дати відсіч літакам, які без дозволу діють у повітряному просторі НАТО, то ми це зробимо», – сказала вона.
Із засудженням на засіданні виступили також представники Естонії, Румунії та Польщі. Голова дипломатичного відомства ЄС Кая Каллас, яка також брала участь у засіданні, заявила, що кілька інцидентів, які відбулися менш ніж за два тижні, не можуть бути випадковістю, і зазначила, що Москва продовжить «провокації» доти, доки вони будуть безкарними.
Представник Росії Дмитро Полянський заявив, що країни НАТО не мають доказів того, що Росія порушила їхній повітряний простір, і назвав те, що відбувається, «театром абсурду».
Будь-яких рішень на засіданні ухвалено не було. 23 вересня, як очікується, на запит Естонії відбудуться консультації країн НАТО відповідно до четвертої статті Північноатлантичного договору.
Майкл Волц уперше взяв участь у засіданні Ради безпеки як представник США. До 1 травня він був помічником президента Дональда Трампа з питань національної безпеки, але пішов у відставку з цієї посади після витоку службового спілкування в месенджері Signal.
Білецький: «дебільні накази», Залужний, Сирський, Зеленський і «космічні» СЗЧ. Відверте інтервʼю
Полковник Андрій Білецький – безсумнівно, один з найпомітніших бойових командирів української армії. Від березня 2025 року він очолює Третій армійський корпус ЗСУ, що був створений на базі Третьої штурмової бригади, яку на початку повномасштабного вторгнення заснував і очолив також сам Білецький і яка вважається показовою, з точки зору рекрутингу, навчання, мотивації тощо.
«Масштаби», – каже Білецький, відповідаючи на запитання про те, що змінилося у його роботі після того, як він очолив цілий корпус. Якщо на Третю штурмову припадало 50 кілометрів фронту, то на Третій корпус – майже 130 кілометрів. За кількістю людей корпус у п’ять разів більший за бригаду, розповідає Білецький, але це «теоретично», додає він, бо «корпус незаповнений на 100 %».
Про розбудову армії, методи посилення війська і залучення людей до оборони Білецький може говорити годинами. Він погоджується з тезою про те, що мобілізація в Україні не є справедливою і на пальцях намагається перелічити усі очевидні та неочевидні причини СЗЧ. Білецький виглядає доволі відвертим, коли розмірковує про проблеми армії. Водночас він максимально дипломатичний і стриманий, коли мова заходить про політику. На запитання про його відносити з президентом, бойовий командир спочатку витримує паузу в 11 секунд і лише потім констатує: «Вертикальні».
У розмові з Радіо Свобода Андрій Білецький розмірковує про стан фронту і його запас міцності, про перспективи перемир’я і повернення Україною власних територій, про Курську операцію, «дебільні завдання» і власні політичні амбіції.
А ще (явно неохоче і, як наслідок – максимально дипломатично) він порівнює методи управління Олександра Сирського і Валерія Залужного. Сирський, за словами Білецького, «більш системний і організований», а до Залужного, каже командир Третього корпусу, «було легше донести авантюрний замисел».
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на@Радіо Свобода:
У Латвії планують відновити болота, які можуть слугувати природними бар’єрами на східному кордоні – Міноборони
У Латвії планують відновити болота, які можуть слугувати природними бар’єрами на кордоні з Росією та Білоруссю, повідомило Міноборони країни.
«Національні збройні сили підтримують відродження історичних місць видобутку торфу на східному кордоні. Їх відновлення може стати суттєвим внеском у зміцнення обороноздатності країни, виконуючи функції природних перешкод на східному кордоні Латвії», – йдеться у повідомленні.
У відомстві додали, що особливо важливо зосередити увагу на тих місцях видобутку торфу, де відновлення боліт може безпосередньо сприяти «будівництву Балтійської лінії оборони на східному кордоні».
У серпнія Фінляндія та Польща повідомили Politico, що вони активно вивчають відновлення боліт як багатоцільовий захід для захисту своїх кордонів та боротьби зі зміною клімату.
Видання зауважує, що більшість торфовищ ЄС зосереджені на кордоні НАТО з Росією та союзницею Кремля Білоруссю –вони простягаються від фінської Арктики через країни Балтії, повз Сувалкської протоки Литви та на схід Польщі.
Литва та її балтійські сусіди Латвія та Естонія, які межують із Росією, побоюються, що вони можуть опинитися наступними під прицілом Москви, якщо вона переможе у війні проти України.
Усі три країни посилюють свою оборону після вторгнення Росії в Україну у 2022 році та посилюють заходи безпеки на кордонах через кризу, спричинену людиною та мігрантами.