Катування українських військовополонених у російських тюрмах. Доповідь правозахисного центру «Меморіал»
Російським «силовикам дозволили робити з українськими військовополоненими все, обмежується лише фантазією», – стверджує юристка правозахисного центру «Меморіал» Наталія Морозова. «Меморіал» опублікував доповідь «Україна: воєнні злочини російських агресорів». Перша частина доповіді присвячена фільтраційній системі на окупованих територіях. Друга – обстрілам та ударам по населених пунктах України, а третя – становищу українських військовополонених та цивільних заручників.
Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее Время»», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, розпитало про зібрані докази щодо того, як поводяться із українцями в російському полоні.
Українських полонених утримують у 280 місцях позбавлення волі – колоніях, слідчих ізоляторах та тюрмах, розташованих як на території Росії, так і в окупованих містах України. Це дані правозахисної ініціативи «Трибунал для Путіна».
В основу доповіді про систему тортур, нелюдського поводження та приниження, які піддаються українські військополонені та цивільні бранці лягли свідчення звільнених із полону під час обмінів.
Згідно з дослідженням, у СІЗО-2 міста Ряжська Рязанської області на кожному поверсі були кімнати для тортур, де з полонених вибивали зізнання. У цих кімнатах застосовувалися пластикові кийки, електрошокери, використовувалися голки, які заганяли під нігті, пакети для удушення та ємності з водою, куди опускали голову допитуваного, аж поки він не починав задихатися.
Як розповів «Меморіалу» колишній полонений, за 2,5 місяця він був у цій кімнаті 35 разів. За його словами, тих, хто зізнавався у скоєнні злочинів, із СІЗО у Ряжську вивозили до колонії в окупованій Макіївці.
Двоє колишніх військових 36-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ, які обороняли «Азовсталь» та меткомбінат імені Ілліча у Маріуполі, розповіли про умови утримання в ІК-120 в окупованій Оленівці. За їхніми словами, у вікнах будівлі колонії не було скла, натомість вони були затягнуті пластиковою плівкою, у туалеті вирвані унітази, там не було ні води, ні опалення. Полоненим не вистачало місць для сну, спершу вони спали на бетонній підлозі без матраців. На сніданок їм давали шматок хліба та гарячу воду. На прийом їжі відводили дві-три хвилини. На допитах військовим ламали пальці, били та вимагали зізнань у злочинах.
Таке ж твориться і в інших 9-ти російських колоніях, інформацію про які отримали правозахисники, каже співголова «Меморіалу» Наталія Морозова.
Далі читайте тут
У Євросоюзі кажуть про ймовірне постачання Китаєм бойової зброї Росії
Міністри закордонних справ держав Європейського Союзу 15 грудня обговорять підтримку Китаєм російської армії, а також дисбаланс у своїх економічних відносинах із Пекіном. Про це Радіо Свобода дізналося від трьох поінформованих дипломатів, не уповноважених коментувати тему офіційно.
Один зі співрозмовників заявив про низку свідчень про ймовірне постачання Китаєм Росії не лише товарів подвійного використання, а і бойової зброї, що може застосовуватися на полі бою в Україні.
«Без підтримки Китаєм Росії у цій війні РФ, імовірно, не була би здатною на те, на що вона врешті здатна. Ми також бачимо, що ця підтримка Китаю зростає, попри наші спроби вести діалог із Пекіном про це і переконувати, що, якщо він є відповідальним постійним членом Радбезу ООН, то не може підтримувати таку агресивну війну та відверте порушення Статуту Безпеки ООН», – зазначив інший співбесідник Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС.
Читайте також: Німецький міністр у Пекіні закликав Китай посилити тиск на Росію
Предметом обговорення стануть і геоекономічні аспекти відносин із Китаєм. Дипломати, не вдаючись у деталі, кажуть, що Китай «більш агресивно» використовує економічну залежність інших країн від нього, щоб «спробувати примусити інші країни робити те, що, на думку Пекіна, вони повинні робити».
«Вони використовують залежність у рідкоземельних металах (Китай є одним із провідних видобувачів у світі – ред.). Ми бачили це з новим зловживанням, я би сказав, іншими інструментами. Тож гадаю, є вагома причина для обговорення Китаю напередодні саміту лідерів ЄС зокрема (18 грудня – ред.)», – зауважив дипломат.
Ще один співрозмовник зазначив, що дискусія між міністрами закордонних справ буде своєрідним підбиттям підсумків візитів європейських лідерів і топпосадовців до Пекіна, що відбувалися останніми тижнями.
«Тіньовий флот» РФ: Рада ЄС запровадила санкції щодо ще п’ятьох осіб та чотирьох компаній
Рада Євросоюзу застосувала санкції щодо ще п’ятьох осіб та чотирьох організації, відповідальних за підтримку так званого тіньового флоту Росії.
Як повідомляє пресслужба євроінституції, до санкційного переліку включені бізнесмени, які прямо чи опосередковано пов’язані з великими російськими державними нафтовими компаніями «Роснефть» і «Лукойл». Усі вони задіяні в економічному секторі, що є значним джерелом доходів для уряду РФ, контролюють судна, що перевозять сиру нафту або нафтопродукти, походженням з Росії або експортовані з Росії, приховуючи фактичне походження нафти та застосовуючи нелегальні та ризиковані методи перевезення.
КМІС: більшість українців вважає, що основна причина відсутності світла – атаки РФ, майже третина – дії влади
Більшість українців – 57% – вважає, що основною причиною відсутності електроенергії є російські обстріли, від яких неможливо повністю захиститися. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 26 листопада-13 грудня 2025 року.
Водночас 29% покладають відповідальність насамперед на українську владу, яка, на їхню думку, неналежно підготувалася, ще 8% вважають, що основною причиною є недостатня підтримка від західних партнерів.
У КМІС нагадали, що Росія продовжує також інформаційну війну проти українців і, зокрема, це можна бачити у ситуації відсутності електроенергії. Соціологи спостерігали поширення наративів, які зміщують фокус і відповідальність із власне військ РФ на, наприклад, саму Україну (у формі критики української влади) чи на західних партнерів. Тому КМІС вирішив поставили запитання про те, що є основною причиною відсутності електроенергії.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
30 жовтня у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні заявили, що через атаки РФ існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- і водопостачанні. За даними ООН, такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, наприклад, людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми.
У Куп’янську заблоковані до 200 військових РФ, ліквідація противника «йде обережно» – Сили оборони
У Куп’янську на Харківщині дії по ліквідації сил РФ у місті «йдуть обережно», щоб запобігти жертвам серед цивільних та мінімізувати втрати серед військових, повідомив начальник управління комунікації Угруповання Об’єднаних Сил Віктор Трегубов.
«Ситуація розвивається, бо росіяни зараз перебувають фактично заблоковані в місті, і відбувається їхнє поступове вичавлення. Ви могли чути окресі новини з того, як це відбувається. Зокрема про звільнення цивільних заручників, яких росіяни використовували як живий щит, включно з дітьми. І це пояснює, чому це не відбувається миттєво. Було б просто завдавати ударів виключно по тих позиціях, де засіли росіяни, але це б могло спричинити цивільні жертви й зайві руйнування, чого не хочеться допускати. З іншого боку, не хочеться допустити втрат з українського боку в міських штурмах. Зараз дії по ліквідації росіян у місті йдуть обережно», – сказав він в ефірі телемарафону.
Трегубов зауважив, що в Куп’янську війська РФ змістилися з околиць трохи ближче до центру.
«За попередніми оцінками нашої розвідки, станом на кінець минулого тижня, перебувало 40 активних позивних у раціях. Це означає, що 40 людей активно використовують рацію, 40 унікальних користувачів рації. Зазвичай, десь одна рація на три особи, може, на чотири. Відповідно до цього рахуємо, що їх десь від 100 до 200», – додав речник.
Командування корпусу Нацгвардії «Хартія» 12 грудня повідомило, що Сили оборони прорвалися до річки Оскіл і повністю перекрили маршрути поставок російському угрупованню в Куп’янську. Під час операції, як зазначається, були звільнені села Кіндрашівка, Радьківка і околиці, а також низку кварталів на півночі Куп’янська.
Президент України Володимир Зеленський 12 грудня побував у Куп’янську на Харківщині, де записав відеоролик на тлі розбитої стели на в’їзді до міста.
Читайте також: Генштаб про СЗЧ і реакція військових. Чому Зеленський поїхав у Куп'янськ?
20 листопада начальник російського Генштабу Валерій Герасимов доповідав президенту РФ Володимиру Путіну про окупацію Куп’янська російськими військами. Це заперечували не лише українські військові, до цієї заяви скептично ставилися навіть провоєнні російські блогери.
Куп’янськ має стратегічне значення для оборони Донбасу, а його втрата може призвести до оточення українських військ на лівому березі Осколу, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Загроза для Куп’янська наростала з літа. Російські війська успішно застосовували тактику проникнення малими групами.
Зеленський зустрівся з президентом Фінляндії на тлі переговорів у Берліні
Президент Володимир Зеленський зустрівся з президентом Фінляндії Александром Стуббом 15 грудня.
«Зараз багато роботи на дипломатичному напрямку, і ми обговорили її результати. Скоординували також спільні позиції перед сьогоднішніми зустрічами з партнерами в Берліні та узгодили наступні кроки», – повідомив Зеленський.
Він подякував Фінляндії за підтримку, зокрема, внесок у програму PURL, а також «постійну координацію та допомогу нашій державі».
Стубб подякував Зеленському за «апдейт щодо поточної ситуації».
Поліція заявила про викриття центру з відмивання коштів з оборонних контрактів
Національна поліція викрила конвертаційний центр, через який, за її даними, відмили понад 500 мільйонів гривень з оборонних контрактів – про це відомство, а також Офіс генерального прокурора повідомили 15 грудня.
За даними слідства, приватне підприємство отримувало бюджетні кошти, на які мало ремонтувати та обслуговувати військову техніку Збройних Сил, натомість перераховувало «значні суми» через конвертаційний центр на рахунки фіктивних компаній. Формально ці платежі подавалися як витрати на запчастини чи виконання робіт.
Правоохоронці встановили, що кошти переводилися на рахунки фіктивних підприємств, де їх знімали готівкою та передавали замовникам за певний відсоток.
«Директорами фіктивних фірм є громадяни України, які з 2014 року проживають у так званій «ДНР», підтримують російську владу та її агресію проти України. Одна з них працює вчителем і навіть отримала відзнаку «Вчитель Росії». Засновниками цих фірм нібито є громадяни Польщі, проте, відповідно до відповіді компетентних органів Республіки Польща, ці особи є вигаданими», – заявляє Нацполіція.
На Одещині понад 430 тисяч абонентів залишаються без світла після масованої атаки РФ – Міненерго
Понад 430 тисяч абонентів в Одеській області все ще залишаються без світла після масованої атаки РФ, повідомляє у телеграмі пресслужба Міністерства енергетики.
За повідомленням, на вихідних Одещина зазнала однієї з наймасованіших атак – сили РФ цілеспрямовано били по об’єктах розподілу та передачі електроенергії, зокрема по підстанціях НЕК «Укренерго». Тимчасово без електропостачання залишалися споживачі Одещини, Миколаївщини та Херсонщини.
Енергетики змогли відновити електропостачання для понад 184 тисяч споживачів та об’єктів критичної інфраструктури в Одесі та області. Аварійно-відновлювальні роботи тривають безперервно. На Миколаївщині електропостачання вже повернуто для понад 345 тисяч споживачів.
У Міненерго додають, що ситуація в енергосистемі України залишається складною, але контрольованою. Війська РФ щодня завдають ударів по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії, насамперед у прикордонних і прифронтових регіонах.
Через пошкодження енергетичної інфраструктури в окремих регіонах України продовжують діяти графіки погодинних відключень. Загалом по країні, окрім південних регіонів, ситуація поступово покращується, додають в міністерстві.
У ніч на 14 грудня російські військові здійснили масовану атаку дронами по Одещині. За даними місцевої влади, було пошкодження об’єктів енергетичної, транспортної, промислової та цивільної інфраструктури. Для допомоги населенню були розгорнуті пункти незламності. Критична інфраструктура працювала на генераторах.
Голова ОВА Олег Кіпер сьогодні повідомив, що станом на 9:00 заживлено майже всі об’єкти критичної інфраструктури.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
63% готові терпіти війну стільки, скільки потрібно – КМІС
Більшість українців – 63% – готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (у вересні було 62%). Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 26 листопада-13 грудня 2025 року.
Ще 1% відповіли, що готові терпіти близько року, а 15% – пів року чи декілька місяців. При цьому з 13% (з вересня) до 21% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання.
За даними соціологів, лише 9% українців очікують, що війна завершиться до початку 2026 року (у вересні було 18%) і лише 14% очікують на завершення хоча би в першій половині 2026 року (у вересні було 15%). Тобто лише чверть українців розраховують на завершення в умовно недалекій перспективі.
Натомість 11% говорять про другу половину 2026 року (було 12%), 32% – про 2027 рік і пізніше (було стільки ж).
Упродовж 26 листопада-13 грудня 2025 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Було опитано 547 респондентів у всіх регіонах України (підконтрольна українському уряду територія).
Це опитування оприлюднене на тлі чергових спроб досягти мирної угоди про завершення війни.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але у мирному плані є суперечливі питання, зокрема щодо території та гарантій безпеки.
Опитування: для 75% українців є зовсім неприйнятним російський план миру
72% українців готові схвалити план Європи і України щодо завершення війни. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 26 листопада-13 грудня 2025 року.
Соціологи опитували українців про умовний план Європи і України, який передбачає надійні гарантії, замороження нинішньої лінії фронту заморожується, рух України до ЄС та збереження санкцій проти Росії до встановлення сталого миру.
За результатами, опитування 31% «легко погоджуються на цей план», 41% вважають, що це буде «важкий, але загалом прийнятний варіант», 14% вважають, що це «зовсім неприйнятний варіант».
У вересні 2025 року 74% готові були підтримати цей план, різниця в межах похибки порівняно з поточним показником. Водночас з 18% до 31% стало більше тих, хто «легко погодяться на цей план».
ЗМІ: Зеленський допустив відмову від вступу України до НАТО в обмін на гарантії безпеки
Під час переговорів з американською делегацією у Берліні президент Володимир Зеленський запропонував відмовитися від прагнень України приєднатися до НАТО в обмін на гарантії безпеки з боку Заходу, повідомляє агенція Reuters.
Переговори щодо завершення війни проводив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який, за словами джерела агенції, зробив короткі зауваження, перш ніж залишити обидві сторони для переговорів. Зустріч американської та української сторін тривала близько п’яти годин.
Спецпредставник президента Сполучених Штатів Стів Віткофф після цього заявив, що «було досягнуто значного прогресу».
Як пише The Wall Street Journal, людина, поінформована про недільні переговори, назвала їх складними, заявивши, що американська сторона, схоже, не бажає йти на компроміс щодо свого проєкту мирної пропозиції.
До переговорів, які продовжаться сьогодні, мають приєднатися інші європейські лідери.
«З самого початку бажанням України було вступити до НАТО, це реальні гарантії безпеки. Деякі партнери зі США та Європи не підтримали цей напрямок. Таким чином, сьогодні двосторонні гарантії безпеки між Україною і США, гарантії для нас від США, подібні до статті 5, і гарантії безпеки від європейських колег, а також інших країн – Канади, Японії – є можливістю запобігти черговому російському вторгненню. І це вже компроміс з нашого боку», – сказав Зеленський у відповідь на запитання журналістів 14 грудня.
Цей крок знаменує собою важливий зсув для України, яка боролася за вступ до НАТО як захист від російських атак і має таке прагнення включене до своєї Конституції.
Росія неодноразово вимагала від України офіційно відмовитися від своїх амбіцій щодо НАТО та вивести війська з території Донбасу, яку контролює Київ. Москва також заявила, що Україна має бути нейтральною країною, і жодні війська НАТО не можуть бути розміщені в Україні.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але у мирному плані є суперечливі питання, зокрема щодо території та гарантій безпеки.
Каллас застерегла від здачі Донбасу Путіну
Топдипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що Україна зараз ближча до миру, аніж будь-коли, водночас застерегла від ризикованого, на її думку, кроку в напрямку можливої угоди. Про це вона сказала 15 грудня, прибуваючи на засідання глав МЗС ЄС у Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Донбас – це не кінцева мета Путіна. Якщо вони отримають Донбас, то фортеця впаде, і тоді вони точно продовжать захоплювати всю Україну. Якщо Україна піде (з Донбасу – ред.), то інші регіони також опиняться в небезпеці. Ми знаємо це з історії, і ми повинні засвоювати її уроки… Для сталого миру не повинно бути жодного умиротворення агресора», – наголосила Каллас.
Коментуючи потенційні гарантії безпеки для України, Верховна представниця ЄС із закордонних справ сказала, що «це не можуть бути папери чи обіцянки».
«Це мають бути реальні війська й можливості, щоб Україна могла захистити себе… Як я вже казала, за останні сто років Росія напала щонайменше на дев’ятнадцять країн, на деякі навіть по три-чотири рази. Жодна з цих країн ніколи не нападала на Росію, тому РФ не потрібні жодні гарантії безпеки. Гарантії безпеки потрібні всім іншим», – підкреслила топдипломатка ЄС.
Посадовиця назвала цей тиждень «дуже важливим» у вирішенні питання щодо фінансування України, й наголосила, що на столі є «кілька варіантів».
«Найбільш надійним варіантом є репараційна позика, і саме над цим ми працюємо. Ми ще не досягли мети, і це стає дедалі складніше, але ми працюємо. У нас ще є кілька днів», – зазначила Каллас.
Повітряні сили: ЗСУ вночі знешкодили 133 БпЛА, є влучання на 10 локаціях
Українські військові зафіксували влучання 17 ударних БпЛА на 10 локаціях
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
У ніч на 15 грудня російські війська атакували Україну 153 ударними БпЛА (близько 90 з них – Shahed, повідомили у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряна оборона знешкодила 133 БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни.
Українські військові зафіксували влучання 17 ударних БпЛА на 10 локаціях.
У ЗСУ додають, що атака триває, в повітряному просторі перебувають кілька російських БпЛА.
Читайте також: ОВА: на Дніпропетровщині через атаку РФ є постраждалі, пошкоджена інфраструктура
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Укрзалізниця»: низка поїздів затримується через російський обстріл Дніпропетровщини
Через російський обстріл на Дніпропетровщині є знеструмлення контактної мережі, низка поїздів затримується, повідомляє «Укрзалізниця».
Як повідомляє у телеграмі пресслужба компанії, резервні тепловози вже виведені, залізничні енергетики поступово відновлюють рух електротягою, але затримки поки що зберігаються. Зокрема, це стосується поїздів, що слідують через Дніпропетровщину:
№119 Дніпро – Холм (+3 год);
№120 Холм – Дніпро (+3:40);
№75/76 Київ – Кривий Ріг (+ 4:25);
№37/38 Київ – Запоріжжя (+4:10);
№79/80 Дніпро – Львів (+6:30).
Зазначається, що деякі приміські поїзди також курсуватимуть із затримками 3-4 години, мова про напрямок Дніпра та Кривого Рогу: зокрема, поїзд №6008 Пʼятихатки – Дніпро прямує із затримкою 3 години, а №6501 Пʼятихатки – Кривий Ріг 4 години.
Раніше місцева влада повідомила, що російські війська дронами атакували Миколаївську громаду (Синельниківський район) на Дніпропетровщині, постраждали двоє чоловіків – 29 і 42 років, пошкоджена інфраструктура.
Також в ОВА додали, російські безпілотники атакували Павлоград та П’ятихатки – виникли займання, пошкоджень зазнали інфраструктура і транспортне підприємство.
Міністри закордонних справ ЄС обговорять підтримку України та Близький Схід
Міністри закордонних справ Європейського Союзу зустрінуться в понеділок у Брюсселі, щоб обговорити ситуацію в Україні та на Близькому Сході, а також відносини блоку з Китаєм.
До міністрів ЄС у форматі відеоконференції приєднається їхній український колега Андрій Сибіга.
Брюссельська зустріч відбувається за кілька днів до саміту ЄС у Брюсселі, де лідери мають вирішити, чи готові вони надати Україні заморожені в ЄС активи Росії як позику для покриття довгострокових фінансових потреб країни.
Читайте також: Кошта покликав лідерів ЄС на грудневий саміт. На порядку денному – Україна і безпека Європи
Очікується, що міністри обговорять ситуацію на Близькому Сході, а також ситуацію в Сирії через рік після падіння режиму Асада. Відносини ЄС з Китаєм також є у порядку денному.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ ЄС надає Україні, фінансову, гуманітарну, військову підтримку. За останніми даними, загальна підтримка ЄС українській армії оцінюється в 66 мільярдів євро.
ОВА: на Дніпропетровщині через атаку РФ є постраждалі, пошкоджена інфраструктура
Російські війська дронами атакували Миколаївську громаду (Синельниківський район) на Дніпропетровщині, постраждали двоє чоловіків – 29 і 42 років, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
За його словами, через атаку РФ сталися пожежі, пошкоджена інфраструктура.
В ОВА також повідомляють, російські безпілотники атакували Павлоград та П’ятихатки – виникли займання, пошкоджень зазнали інфраструктура і транспортне підприємство.
Гайваненко додав, що по Нікопольщині агресор вдарив з РСЗВ «Град». За уточненими даними, через атаку на район вчора вдень постраждали троє людей: 19-річний хлопець, жінка 51 року та чоловік – 55. Всі лікуються амбулаторно.
З вечора до ранку українські сили протиповітряної оборони збили на Дніпропетровщині 22 БпЛА, додає місцева влада.
Генштаб ЗСУ: за добу РФ втратила ще 980 військових, два танки і понад 60 артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 189 470 своїх військових, зокрема 980 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 15 грудня наводить Генштаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої підрахунки втрат Росії у військовій техніці:
- танки - 11 412 (+2 одиниці за минулу добу)
- бойові броньовані машини - 23 731 (+10)
- артилерійські системи - 35 105 (+64)
- РСЗВ - 1 570(+3)
- засоби ППО - 1 261 (+2)
- літаки – 432
- гелікоптери – 347
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 90 777 (+653)
- крилаті ракети – 4 073 (+13)
- кораблі/ катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка та автоцистерни – 70 005 (+207)
- спеціальна техніка – 4 026
Читайте також: Журналісти підтвердили імена 153 тисяч військових РФ, які загинули на війні проти України
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Чи витримає українська ППО тиск і удари російських ракет та дронів?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з пілотом винищувача МіГ-29, оператором ЗРК Patriot та тими, хто збиває дрони типу «Шахед» за допомогою кулеметів та БпЛА-перехоплювачів, і проаналізували, як захищають українські міста в тилу.
За офіційними даними, в листопаді Повітряні сили ЗСУ знищили 9707 цілей. 29 листопада відбувся один з типових російських ударів по Києву та області: 36 ракет та 596 безпілотників, з яких знищено 19 ракет і 558 БпЛА. Грубо кажучи, ефективність ППО у цьому випадку щодо збитих об'єктів склала – 91%. Під час цієї ж атаки було збито 4 з 4 балістичних ракет «Іскандер-М».
«Балістична ціль більш швидкісна. Крилата ракета може маневрувати, змінювати траєкторію, висоту. Балістична має більш прямолінійну траєкторію. Немає легше або складніше. Все залежить від ситуації, напрямку, швидкості, висоти. Не буває легких цілей, всі цілі особливі», – розповідає оператор ЗРК Patriot Микола.
Цей комплекс єдиний в українському арсеналі здатен збивати балістику на відстані до 40 кілометрів, використовуючи ракети PAC-3. На бойовому чергуванні в Україні Patriot перебуває з весни 2023 року, тоді ж ЗРК вперше перехопив російський «Кинджал» – гіперзвукову ракету, яка, як стверджувала російська сторона, не має аналогів у світі і не може бути збита. Микола був одним із тих, хто виконував те завдання.
«Так сталося, що це взагалі перше застосування ЗРК Patriot в Україні. Це були неймовірні емоції, відчуття, що трапилося щось історичне. Після роботи ми сіли з колегою і подумали, що це реально історична подія. Після аналізу стало зрозуміло, що це була ракета «Кинджал». Це ще збільшило градус емоцій», – згадує Микола.
Повністю читайте тут