Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

ISW: Кремль намагається применшити значення українських контрнаступів у Куп’янську

Кремль намагається применшити значення українських контрнаступів у Куп’янську, тоді як російські провоєнні блогери продовжують визнавати серйозність ситуації для російських військ. Про це йдеться у звіті американського Інститутe вивчення війни (ISW).

16 грудня українські військові джерела повідомили, що в Куп’янську залишається близько 200 російських військовослужбовців і що російські війська мають обмежену логістику через успішні українські операції з формування та перехоплення.

Російські державні ЗМІ нещодавно широко висвітлили заяви російських військових чиновників і пропагандистів, які применшують ситуацію в Куп’янську.

ISW пише, що це робиться, ймовірно, з метою підтримати неправдиву російську версію про те, що війська РФ ось-ось зруйнують оборону України – версію, спрямовану на те, щоб вплинути на Україну і Захід, щоб вони пішли на значні поступки Росії.

Російські державні джерела, включаючи Західне угруповання військ та неназване джерело, стверджували, що російські війська зберегли контроль над Куп’янськом, і звинуватили президента України Володимира Зеленського у фальсифікації відео, знятого ним 11 грудня в Куп’янську.

Деякі російські військові блогери також поширили нібито геолокаційне відео, на якому видно двох військовослужбовців 121-го мотострілецького полку (68-а мотострілецька дивізія, Ленінградський військовий округ), які, як повідомляється, йдуть південною частиною Куп'янська, використовуючи це відео, щоб стверджувати, що російські війська все ще контролюють населений пункт, звертають увагу аналітики Інституту вивчення війни.

Однак, як зазначається у звіті, інші російські провоєнні блогери продовжували критикувати російські державні ЗМІ за те, що вони не висвітлювали належним чином українські контрнаступи в Куп’янську, а один військовий блогер навіть зазначив, що російські державні ЗМІ покладаються на західні та спільні оперативні групи, щоб приховати ситуацію на полі бою в Куп’янську.

15 грудня речник Об'єднаних сил України полковник Віктор Трегубов повідомив, що українські війська продовжують операції з очищення території Куп’янська, у місті перебувають приблизно 100-200 російських військовослужбовців. Трегубов також натякнув, що логістична ситуація російських військ у Куп’янську є складною.

Командування корпусу Нацгвардії «Хартія» 12 грудня повідомило, що Сили оборони прорвалися до річки Оскіл і повністю перекрили маршрути поставок російському угрупованню в Куп’янську. Під час операції, як зазначається, були звільнені села Кіндрашівка, Радьківка і околиці, а також низку кварталів на півночі Куп’янська.

Президент України Володимир Зеленський 12 грудня побував у Куп’янську на Харківщині, де записав відеоролик на тлі розбитої стели на в’їзді до міста.

Очільниця Єврокомісії вважає наступні дні вирішальними в підтримці України

Потреби України у фінансуванні на 2026–2027 роки Єврокомісія та МВФ оцінюють у приблизно 137 мільярдів євро, і ЄС має покрити дві третини, але йдеться «не лише про цифри», а про зміцнення здатності України «забезпечити справжній мир». Про це 17 грудня в Страсбурзі з трибуни Європарламенту заявила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Немає важливішого акту європейської оборони, ніж підтримка оборони України. Наступні дні будуть вирішальним кроком для її забезпечення. Від нас залежить, як фінансувати боротьбу України. Ми знаємо терміновість: вона гостра… Так само, як посилюються мирні переговори, посилюється і шквал російських атак», – зазначила фон дер Ляєн.

Президентка Єврокомісії нагадала про свою пропозицію щодо варіантів фінансування України: один – на основі заморожених активів Росії, і цій опції досі чинить опір Бельгія, де зберігаються активи. Інший – на основі спільних запозичень ЄС, однак його схвалення вважається менш вірогідним через необхідність робити це одноголосно, рішенням усіх 27 держав-членів.

«Нам доведеться вирішити, яким шляхом хочемо рухатися. Але одне дуже зрозуміло: маємо схвалити рішення про фінансування України протягом наступних двох років під час цієї Європейської Ради (саміту лідерів ЄС 18 грудня – ред.)», – заявила високопосадовиця.

Фон дер Ляєн дала зрозуміти, що надання Україні репараційної позики – пріоритетний варіант, нагадавши про рішення держав-членів минулого тижня зберігати активи РФ у знерухомленому стані безстроково.

«Це вирішальний крок, який посилає дуже сильний політичний сигнал: це означає, що російські активи залишатимуться іммобілізованими, доки ми не вирішимо інакше, доки Росія не припинить війну і належним чином не виплатить Україні репарації за завдану шкоду», – резюмувала очільниця Єврокомісії.

Через удар FPV-дрона на Донеччині поранені четверо рятувальників – ДСНС

Російські військові атакували FPV-дроном рятувальників у Дружківці на Донеччині, коли вони їхали на виклик про пожежу, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій зранку 17 грудня (сам інцидент стався ввечері 16 грудня).

«Унаслідок влучання в автоцистерну поранення дістали четверо співробітників ДСНС. Постраждалих евакуювали до лікувального закладу. Також зазнав пошкоджень пожежний автомобіль», – ідеться в повідомленні.

За добу війни Росія втратила 1730 військових – Генштаб ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 192 350 своїх військових, зокрема 1730 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 17 грудня наводить Генштаб ЗСУ.

Українське командування також оприлюднило свої підрахунки втрат Росії у військовій техніці:

• танки - 11 427 (+6 одиниці за минулу добу)
• бойові броньовані машини - 23 758 (+21)
• артилерійські системи - 35 205 (+33)
• РСЗВ - 1 571(+1)
• засоби ППО - 1 262(+1)
• літаки – 432
• гелікоптери – 347
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 91 386 (+167)
• крилаті ракети – 4 073
• кораблі/ катери – 28
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка та автоцистерни – 70361 (+171)
• спеціальна техніка – 4 027 (+1)

Читайте також: Журналісти підтвердили імена 153 тисяч військових РФ, які загинули на війні проти України

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.

«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

Генштаб ЗСУ підтвердив удар по НПЗ в Краснодарському краї РФ

Генеральний штаб ЗСУ заявляє, що у ніч на 17 грудня Сили оборони засобами уразили інфраструктуру нафтопереробного заводу «Славянский» у місті Слов’янськ-на-Кубані в Краснодарському краї РФ.

Українські військові зафіксували вибухи та пожежу в районі цілі. Ступінь пошкоджень підприємства уточнюється.

У Генштабі нагадують, що Слов’янський НПЗ станом на 2025 рік переробляє сиру нафту і конденсат потужністю близько 5,2 млн тонн на рік, задіяний у забезпеченні збройних сил російських загарбників.

Також у штабі підтверджують влучання по території нафтобази «Николаєвская» в Ростовській області РФ. За попередніми даними, пошкоджено резервуар та річковий плавзасіб «Капітан Гіберт».

Читайте також: Джерело: СБУ втретє за тиждень уразило нафтову інфраструктуру Росії в Каспійському морі

За результатами попередніх місій встановлено ураження 14 грудня ударними БпЛА бурової установки імені Р. Грайфера в акваторії Каспійського моря. Український Генштаб підтвердив пошкодження стаціонарної платформи, на якій розміщено експлуатаційно-технічний модуль підготовки та перекачування видобутого газу, в результаті чого зупинені всі 14 свердловин (загальний обсяг добування яких становив майже 3,5 тис. тонн на добу).

У Слов’янську-на-Кубані в Краснодарському краї після атаки безпілотників сталася пожежа на нафтопереробному заводі. В оперштабі регіону заявили, що на територію НПЗ «упали» уламки дрона, через що відбулося загоряння технологічного обладнання та трубопроводу на площі 100 кв. метрів, його загасили. Українські телеграм-канали Exilenova+ та Supernova+ опублікували фотографії та відео передбачуваної пожежі на НПЗ.

У Міноборони Росії заявили, що в ніч на 17 грудня засоби ППО нібито знешкодили 94 українські дрони над шістьма регіонами та акваторіями Азовського та Чорного морів. Зокрема міністерство прозвітувало про 31 збитий український безпілотник над територією Краснодарського краю.

Від початку 2024 року НПЗ та інші об’єкти паливно-енергетичного комплексу в Росії й на окупованих територіях регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що українські військові «послідовно здійснюють заходи, спрямовані на підрив воєнно-економічного потенціалу Російської Федерації, зокрема її здатності забезпечувати окупаційні війська пальним, боєприпасами й озброєнням, а також з метою припинення збройної агресії проти України».

ВМС Швеції твердять, що на танкерах російського «тіньового флоту» з’явилися озброєні особи

Військово-морські сили Швеції підтвердили, що на суднах російського «тіньового флоту» з’явилася озброєна охорона. Як передає телеканал SVT, військові повідомляють, що на танкерах бачили озброєних осіб, які ймовірно представляють приватні охоронні компанії.

Крім того, Росія посилила військову присутність у Балтійському морі. «Російська військово-морська присутність стала більш постійною і помітною у значній частині Балтійського моря. Російський флот періодично є присутнім у різних зонах у Балтійському морі, Фінській затоці, і, схоже, він діє там певною мірою на підтримку цього «тіньового флоту», – каже представник ВМС Швеції.

Джерела SVT у військових колах підтвердили, що російські кораблі є в кількох конкретних зонах, прилеглих до судноплавних шляхів.

Кремль відхиляє ключові пункти різних пропозицій мирних угод – ISW

Кремль фактично відхиляє ключові пункти різних пропозицій мирних угод, включаючи початкову мирну угоду США з 28 пунктів, такі як надійні гарантії безпеки для України або територіальний обмін. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики зауважують, що Кремль однозначно відхилив пропозиції США та Європи надати Україні гарантії безпеки, «подібні до натовських», як частину мирної угоди та продовжував сигналізувати про своє небажання йти на компроміс щодо територіальних претензій Росії на суверенну територію України.

В Інституті вивчення війни звертають увагу на інтерв'ю ABC News заступника міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, який 15 грудня заявив, що Росія «однозначно ніколи не підтримає, не погодиться» на присутність військ НАТО в Україні, навіть якщо ці сили є частиною гарантій безпеки або членами «Коаліції охочих». Рябков також повторив, що Росія не піде на «жодні компроміси» щодо п’яти українських регіонів, які Росія незаконно окупувала – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і Криму.

ОВА: сили РФ знову атакували Одещину, пошкоджений об’єкт транспортної інфраструктури

Російські війська знову атакували ударними безпілотниками цивільні об’єкти на Одещині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

За його даними, у результаті двох хвиль атак зафіксовано пошкодження об’єкта транспортної інфраструктури, виникла пожежа, яку рятувальники ліквідували.

Люди не постраждали.

Сили РФ з початку грудня майже щоденно атакують Одещину.

Читайте також: Повітряні сили: ЗСУ вночі знешкодили 37 БпЛА, є влучання на 12 локаціях

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Повітряні сили: ЗСУ вночі знешкодили 37 БпЛА, є влучання на 12 локаціях

У ніч на 17 грудня російські війська атакували Україну 69 ударними БпЛА (близько 40 з них – Shahed), повідомили Повітряні сили ЗСУ.

За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряна оборона знешкодила 37 БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни.

Українські військові зафіксували влучання 29 ударних БпЛА на 12 локаціях.

У ЗСУ додають, що атака триває, в повітряному просторі перебувають кілька російських БпЛА.

У Росії до 12 років тюрми засудили вчительку з окупованої Донеччини, у якої переховувався український військовий

Суд у російському Ростові-на-Дону засудив до 12 років Валентину Заярну – 65-річну вчительку, яка жила в Амвросіївці Донецької області України (на окупованій Росією території). Влітку 2022 року вона надала притулок українському військовому Денису Сторожуку.

Російський Південний окружний військовий суд визнав Заярну винною в участі у терористичній організації, замаху на зберігання вибухівки та підготовці теракту. Її засудили до 12 років позбавлення волі в колонії та виплати штрафу у розмірі 500 тисяч рублів (близько 6300 доларів), повідомляє «Медіазона».

За версією слідства, Заярна та Сторожук стежили за депутатом із так званої «ДНР» Ярославом Анікою і збиралися підірвати його машину. Заярну звинувачують у тому, що вона отримала посилку з елементами вибухового пристрою за дорученням Сторожука.

Читайте також: Справа «українських диверсантів»: 9 років у російській в'язниці з надією на обмін

Валентина Заярна розповіла, що познайомилася зі Сторожуком ще до початку повномасштабного вторгнення, щоправда, знала його як Діму – українського прикордонника (жінка жила на підконтрольній підтримуваному Росією угрупованню «ДНР» території і їздила до Маріуполя за пенсією для матері). Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, чоловік зв'язався з нею, розповів, що у Маріуполі у нього згорів будинок, і попросив притулку. Сторожук прожив у Заярної майже рік.

Денис Сторожук – підполковник прикордонної служби України, керівник оперативно-розшукового відділу у Маріуполі. У травні 2022 року він не здався в полон разом з іншими військовими «Азовсталі», а зміг сховатися та опинився на окупованій території, де ховався. У 2023 році Сторожука затримали співробітники ФСБ та відправили до СІЗО у Донецьку, а у вересні 2024 року під час обміну він повернувся до України.

В інтерв’ю після звільнення Сторожук розповів, що готував в окупації диверсії проти російських військових – зокрема допоміг підірвати склад боєприпасів в Амвросіївці. При цьому про Ярослава Аніка, у підготовці замаху на якого його звинувачували, Сторожук розповідав як про свого давнього знайомого, на допомогу якого розраховував в окупації, і заперечував намір його підривати.

Суд у Ростові-на-Дону також засудив Сторожука, але заочно – до 22 років колонії суворого режиму. Валентина Заярна у суді наполягала, що не знала ні про його партизанську діяльність, ні про те, що Сторожук брав участь в обороні «Азовсталі», ні про вміст посилки.

Генштаб ЗСУ: на Покровському напрямку війська РФ провели 82 штурми, ще на чотирьох напрямках посилили атаки

На фронті протягом минулої доби зафіксовано 278 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, вчора противник завдав 74 авіаційних ударів, скинув 179 керованих авіабомб, також здійснив 3729 обстрілів, зокрема 75 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 3523 дронів-камікадзе.

Найбільше російських атаку було на Покровському напрямку – тут українські захисники зупинили 82 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Котлине, Удачне, Покровськ та у бік Рівного, Мирнограду, Родинського, Гришиного, Звірового, Сергіївки, Новопавлівки, Філії, Нового Шахового, Дорожнього, Сухецького, Вільного, Іванівки.

Війська РФ посилили свої атаки на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, де українські оборонці відбили 15 атак – попередньої доби тут був зафіксований один бій, на Куп’янському напрямку, де відбулося 24 атаки загарбників (один бій попередньої доби),

На Лиманському напрямку загарбники подвоїли свої зусилля, атакувавши 27 разів (12 разів попередньої доби), на Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 28 атак (13 атак).

За даними штабу, висока інтенсивність боїв зберігається на Костянтинівському напрямку (24 атаки минулої доби) та Олександрівському напрямку (20 атак).

Бойові дії також продовжуються на Південно-Слобожанському, Слов’янському, Краматорському та Оріхівському напрямках. На Придніпровському напрямку боєзіткнень не зафіксовано.

Читайте також: Росія вимагає віддати Донбас без бою. Що на це відповідають на передовій?

9 грудня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська на Донеччині продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

З’явилися нові супутникові фото після вибуху дрона в порту Новоросійська

З’явилися нові (від 16 грудня) супутникові знімки російської військово-морської бази в Новоросійську (Росія), які виявляють пошкодження порту після атаки підводних дронів.

На знімках ділянка причалу в порту була пошкоджена атакою, а один підводний човен класу Kilo розташований поруч. Невідомо, чи був цей конкретний підводний човен пошкоджений під час атаки.

Напередодні російська служба Радіо Свобода опублікувала супутниковий знімок причалу в порту Новоросійська, де український підводний дрон атакував російський підводний човен.

Читайте також: «Не сховалися в Криму – і в Новоросійську не сховаються». Як удар підводним дроном по субмарині ЧФ міняє сучасну морську війну?

Служба безпеки України 15 грудня заявила, що внаслідок атаки підводних дронів Sub Sea Baby російський підводний човен «зазнав критичних пошкоджень і, фактично, був виведений з ладу». Стверджується, що на борту підводного човна розміщувалися чотири пускові установки крилатих ракет «Калібр», якими Росія атакує територію України.

Пресслужба Чорноморського флоту Росії визнала факт атаки українських морських дронів у бухті Новоросійської військово-морської бази, проте стверджує, що інформація про майже знищений підводний човен не відповідає дійсності.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Росія використовує підводні човни цього класу для завдання ударів крилатими ракетами «Калібр» по Україні, насамперед по Одеській області, і український удар, ймовірно, мав на меті погіршити здатність Росії націлюватися на Одеську область ракетами.

В ISW вважають, що удар України по підводному човну в Новоросійську показує, що українські збройні сили продовжують модернізувати та оптимізувати свої безпілотні можливості, щоб Україна могла завдавати ударів по російських військових цілях на відстані, яку російські війська раніше вважали безпечною.

ОВА: через удар російського дрона по Херсону постраждали двоє людей

Російські війська вчора орієнтовно о 21:30 завдали дронового удару по Дніпровському району Херсона, є постраждалі, повідомила в телеграмі обласна військова адміністрація.

За даними ОВА, у тяжкому стані до лікарні доставили 37-річного чоловіка, який зазнав вибухової травми, уламкових поранень та відкритого перелому кісток ноги.

Ще в одного 38-річного херсонця діагностували вибухову травму, поранення спини та ноги – йому надали меддопомогу і відпустили на амбулаторне лікування.

За даними місцевої влади, протягом минулої доби російських атак зазнали 48 населених пунктів Херсонщини, загалом в області постраждали восьмеро людей.

Стефанішина: до Сенату США внесли законопроєкт, який передбачає санкції за нафту з Росії

Посолка України у США Ольга Стефанішина заявила, що група сенаторів внесла до Сенату двопартійний законопроєкт «Decreasing Russian Oil Profits Act of 2025», який передбачає санкції за купівлю або сприяння імпорту нафти та нафтопродуктів з Росії.

За її словами, автори законопроєкту наголосили, що купівля російської нафти фінансує війну проти України, а будь-які країни, компанії чи фінансові посередники, які сприяють такій торгівлі, мають розуміти наслідки, зокрема ризик втрати доступу до фінансової системи США.

«Законопроєкт створює правову основу для посилення санкційного тиску на нафтові доходи РФ. У разі ухвалення президент США буде зобов’язаний протягом 90 днів застосувати санкції до осіб, які залучені до імпорту російської нафти», – написала вона на своїй сторінці у фейсбуці.

Посолка додала, що ця законодавча ініціатива «вкотре свідчить про потужну двопартійну підтримку щодо подальшого економічного тиску на агресора».

ЗМІ: у Берліні підготували два документи щодо безпеки, на яких має базуватися мирна угода

Американсько-європейський мирний план, спрямований на запобігання майбутнім російським атакам на Україну, передбачає посилення української армії, розгортання європейських військ на території країни та більш активне використання американських розвідданих, пише The New York Times з посиланням на чиновників, ознайомлених з проєктами.

Американські та європейські дипломати, які протягом останніх двох днів зустрічалися з українською делегацією в Берліні, в основному погодилися з двома документами, що окреслюють гарантії безпеки, заявили чиновники публічно та приватно.

Один із двох документів визначає загальні принципи. За словами двох американських чиновників і кількох європейських дипломатів, вони є зобов’язанням, подібним до гарантії статті 5 НАТО, в якій всі країни-члени зобов’язуються надати допомогу будь-якій країні, яка зазнала нападу.

Друга частина угоди, яку американські чиновники описали як «оперативний документ між військовими», містить більш детальну інформацію. У ній пояснюється, як американські та європейські сили будуть співпрацювати з українськими військовими, щоб гарантувати, що Росія не спробує знову захопити українську територію в найближчі роки.

Жоден з цих документів не був оприлюднений. Особи, ознайомлені з ними, заявили, що оперативний документ містить численні конкретні вказівки, покликані заспокоїти Україну в різних сценаріях можливого вторгнення Росії.

Один американський чиновник, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, заявив, що документ є «дуже конкретним» щодо того, як запобігти подальшим вторгненням і покарати Росію, якщо вони відбудуться.

Першочерговим завданням є план доведення чисельності українських збройних сил до «мирного рівня» у 800 000 військовослужбовців, оснащених сучасним обладнанням та проходячими сучасну підготовку, що стане потужним стримуючим фактором для Росії. Європейський дипломат без уточнень зазначив, що документ містить «дуже конкретні» деталі щодо військової техніки, яка потрібна Україні.

У документі також викладено деталі щодо військових сил під керівництвом Європи, які допомагатимуть Україні, діючи всередині країни для забезпечення безпеки повітряного та морського простору. Очікується, що ці війська будуть базуватися на заході України, подалі від лінії припинення вогню, і слугуватимуть ще одним захисним рубежем.

«Найкоротший шлях до Запоріжжя». Чи стане дно колишнього Каховське водосховища полем бою?

• Російські війська намагаються просуватися до Запоріжжя через заросле дно колишнього Каховського водосховища, використовуючи хащі та складний рельєф для маскування.
• Українські сили регулярно знищують групи РФ у «сірих зонах» та на островах, але загроза прихованого проникнення зберігається вздовж усієї лінії фронту.
• Руйнування Каховської ГЕС у 2023 році призвело до утворення густих заростей, що ускладнюють спостереження та збільшують ризики для прибережних районів Херсонської та Миколаївської областей.

Російські війська намагаються інфільтруватися не лише уздовж лінії фронту на півдні, а й узбережжям Дніпра. Такі випадки Сили оборони фіксують на Запоріжжі від літа 2025 року. Кажуть: для прихованого пересування російські військові використовують рослинність на дні колишнього Каховського водосховища. Восени вони також зафіксували спроби військ РФ використати для просування не лише узбережжя Дніпра, а й острови на ньому.

Яка нині ситуація у зоні колишнього Каховського водосховища, Радіо Свобода запитало у військових експертів.

На початку листопада Сили оборони півдня повідомляли про спроби інфільтрації військ РФ на Запоріжжя через висохле дно Каховського водосховища.

«В районі н.п. Приморське окупанти через колишнє Каховське водосховище, де буйна рослинність і очерет, висотою в декілька метрів, намагаються проникнути нам у фланг, але Сили оборони їх знищують», – йшлося, зокрема, у повідомленні Сил оброни півдня від 6 листопада.

Як виглядає така територія показав у себе на сторінці в соцмережах речник Сил оборони півдня Владислав Волошин. Він зазначив, що така місцевість добре маскує, однак все одно проглядається із дронів.

Повністю про це читайте тут

Мерц: пропонований планом гарантій безпеки контингент в Україні зможе відбивати атаки РФ

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що багатонаціональний контингент, пропонований оприлюдненим напередодні Європою планом гарантій безпеки України, зможе за певних обставин відбивати атаки російських сил після потенційного припинення вогню. Про це канцлер сказав в інтерв’ю громадському телебаченню ZDF, додавши, що це залишається далекою перспективою.

«У рамках цих зобов’язань ми могли б, наприклад, забезпечити демілітаризовану зону між воюючими сторонами, – сказав Мерц. – І дуже конкретно: ми також би відповідали на російські порушення і напади».

У відповідь на запитання щодо того, що президент Росії Володимир Путін відкидає розміщення іноземних військ в Україні, Мерц сказав: «Путін багато чому сказав «ні»; у певний момент йому доведеться сказати «так», коли справа дійде до припинення цієї війни. Це період після закінчення цієї війни, який ми зараз обговорюємо, і Україні потрібен захист на цей період».

Європейські країни 15 грудня за підсумками переговорів з американською й українською сторонами в Берліні запропонували свій план гарантій безпеки України, що складається з шести пунктів.

Заява підписана десятьма лідерами європейських держав і очільниками двох євроінституцій, і в ній сказано про зобов’язання Європи й США разом працювати над гарантіями безпеки для України. Можливість долучатися зберігається відкритою для інших потенційних підписантів.

Пропонується:

• 800 тисяч осіб у лавах ЗСУ в мирний час;
• багатонаціональний європейський контингент для підтримки української армії і захисту повітряного й морського простору України;
• контроль за дотриманням режиму тиші під проводом США: раннє попередження про атаки й розробка «спільних заходів з деескалації»;
• юридично обов’язкові гарантії безпеки й реакція на повторний напад «військовими, розвідувальними, економічними та дипломатичними засобами»;
• Інвестиції у відбудову України; згадана компенсація збитків Росією й подальше утримання її активів у Європі в замороженому стані;
• рішуча підтримка вступу України до ЄС.

У Кремлі 16 грудня заявили, що на даний час не отримували сигналів щодо підсумків переговорів США й України за участі європейських лідерів у Берліні. Як заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков, якого цитують російські ЗМІ, Кремлю треба спершу з’ясувати деталі зустрічі, перш ніж він зможе взяти участь у нових переговорах.

Пєсков також розкритикував участь Європи в мирних переговорах, заявивши, що це «у плані прийнятності нічого хорошого не віщує».

Кремль раніше неодноразово виступав проти розміщення іноземних військових в Україні, заявляючи, що РФ сприйматиме їх як законні цілі для атак.

Дві людини поранені внаслідок удару російського дрона в Запоріжжі – ОВА

Дві людини поранені в Запоріжжі внаслідок удару російського дрона, повідомив увечері 16 грудня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.

«Постраждали 37-річний чоловік і 76-річна жінка. Кожному надається медична допомога», – написав він у телеграмі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.