Військові повідомили про взяття в полон у Покровську двох громадян Колумбії
У Покровську на Донеччині штурмовики 425-го окремого штурмового полку «Скеля» взяли в полон двох громадян Колумбії, повідомив полк у соцмережах.
«Вони стверджують, що приїхали до Росії працювати. Росіяни пообіцяли їм зарплату у 2500 доларів на місяць і роботу на будівництві. Коли колумбійці прибули до Уфи, у них забрали документи, вручили автомати та без їжі й води відправили штурмувати Покровськ», – заявив 425-й штурмовий полк «Скеля».
З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія активно вербує іноземних найманців. Відомі випадки вербування громадян Куби, Індії, Сирії, Китаю й інших країн. Найманцям пропонують високу оплату і прискорене отримання російського громадянства.
У квітні цього року російське видання «Важные истории» встановило особи понад 1500 іноземних найманців, які підписали контракти з міністерством оборони Росії для участі у війні проти України. За повідомленням, понад 1,3 тисячі іноземців є громадянами 48 країн. З них щонайменше 603 особи – з Непалу.
Рада ЄС дозволила компаніям з України співпрацю з Європейським оборонним фондом
Рада Європейського Союзу 18 грудня формально ухвалила законодавство для стимулювання оборонних інвестицій і втілення плану з переозброєння Європи ReArm.
Поміж іншого, зазначає пресслужба, зміни створюють можливості співпраці для українських компаній.
«Серед іншого, нові правила дозволяють для України зв’язки з Європейським оборонним фондом, тим самим створюючи нові можливості для українських суб’єктів господарювання приєднуватися до спільних оборонних досліджень та розробок ЄС у майбутньому», – йдеться в повідомленні.
Рада додає, що цей крок підкреслює відданість Євросоюзу безпеці, стійкості та поступовій інтеграції України в європейську оборонну та технологічну промислову базу.
Нове рішення передбачає зміни до п’яти ключових програм ЄС – «Цифрова Європа», Європейського оборонного фонду, Механізму об’єднання Європи, Платформи стратегічних технологій для Європи та програми «Горизонт Європи». Вони мають забезпечити більш ефективне використання програм для підтримки оборонної діяльності.
За повідомленням, новий регламент також вносить правові корективи для швидших та більш скоординованих оборонних інвестицій по всьому Євросоюзу.
«Цим ухваленням Рада відповідає на неодноразові заклики Європейської Ради сприяти розподілу фінансування ЄС для оборонних технологій та технологій подвійного використання, а також зміцнювати оборонну промислову та технологічну базу Європи (EDTIB) перед обличчям дедалі більших геополітичних викликів», – додає пресслужба.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила план «Переозброєння Європи» (ReArm Europe) для збільшення витрат на оборону ЄС у березні 2025 року.
У вересні стало відомо, що Єврокомісія готує дорожню карту в межах стратегії «Готовність 2030», що передбачає зміцнення європейської оборони до 2030 року відповідно.
Екіпаж українського Мі-24 загинув під час виконання бойового завдання – військові
Екіпаж українського гелікоптера Мі-24 загинув під час виконання бойового завдання, повідомила 18 грудня 12-та окрема бригада армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка.
«Це непоправна втрата для авіації, для країни, для родин, які чекали своїх близьких удома. Ми звертаємося до всіх небайдужих із проханням долучитися до підтримки родин загиблих», – йдеться в повідомленні на фейсбук-сторінці бригади.
Інші подробиці не повідомляють.
Українська влада не наводить точної інформації про втрати серед військових у війні з Росією, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку цього року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Нацбанк прогнозує зниження інфляції в 2026-му, облікова ставка може знизитися в 1-му кварталі
Споживча інфляція в Україні в листопаді знизилася до 9,3% у річному вимірі, повідомляє Національний банк у грудневому звіті про фінансову стабільність.
Банк прогнозує, що показник буде знижуватися й надалі завдяки ефектам більших врожаїв зернових та овочів, а також «відносній жорсткості» монетарної політики.
Водночас, зазначає регулятор, фундаментальний ціновий тиск залишається стійким через складну ситуацію на ринку праці та зростання зарплат, що підвищує виробничі витрати та ціни на послуги.
«Додатковий тиск на ціни може спричинити енергодефіцит. Досить високими зберігаються й інфляційні очікування населення та бізнесу. Необхідність нівелювання воєнних ризиків та приведення інфляції до цільових рівнів вимагатимуть від НБУ утримання відносно високої реальної ставки», – йдеться в зведенні.
Нацбанк вказує на те, що збереження облікової ставки підтримає привабливість гривневих активів, зокрема внаслідок зростання реальних ставок за гривневими депозитами та облігаціями внутрішньої державної позики.
«Національний банк прогнозує сповільнення інфляції до 9.2% наприкінці року, а за результатами 2026 року – до 6.6%. Зниження облікової ставки може розпочатися в І кварталі 2026 року», – припускають в установі.
12 грудня Нацбанк ухвалив зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних.
Як санкції впливають на судна «тіньового флоту» Росії?
Нафтовий танкер Mikati вантажопідйомністю 58 тисяч тонн прокладав шлях водами Індійського океану, коли отримав погані новини з далекого Брюсселя: його внесли до списку суден, щодо яких запроваджено санкції як частини російського «тіньового флоту».
Історія Mikati, який нині проходить Ла-Маншем, демонструє сильні та слабкі сторони санкційного режиму Європейського Союзу, що тепер охоплює близько 600 суден.
ЄС включив Mikati до санкційного списку в липні після аналогічного рішення Великої Британії, ухваленого торік у листопаді. Судно збудували у 2003 році і значний вік робить його типовим представником «тіньового флоту», так само як і поведінка, що передувала запровадженню санкцій.
Командування повідомило про майже сотню боєзіткнень на фронті від початку доби
Від початку доби на фронті відбулося 98 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 18 грудня.
Три сутички мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбивали три російських атаки противника поблизу Стариці та в напрямку Охрімівки, один бій триває.
Російські загарбники намагалися прорвати оборону ЗСУ на Куп’янщині – в напрямках населених пунктів Курилівка, Піщане, Петропавлівка та Куп’янськ.
Штаб фіксує російські атаки також на Лиманському та Слов’янському напрямку. На Костянтинівському тривають два боєзіткнення, загалом російська армія 20 разів вдавалася до штурмових дій.
«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 35 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та у бік Торецького, Нового Шахового й Новопавлівки. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 28 атак противника. Бої тривають у семи локаціях», – йдеться в зведенні.
Сили оборони відбили дев’ять штурмів на Олександрівському напрямку, п’ять сутичок тривають. Також штаб звітує про відбиття семи з 10 російських атак на Гуляйпільському напрямку.
На Оріхівському напрямку російські війська атакували один раз у напрямку Новоандріївки.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ, однак українські підрозділи тримають оборону та перехоплюють ініціативу.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
«Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців» – Зеленський про принципи використання активів РФ
Рішення про використання російських активів на користь України є «одним із найясніших і морально обґрунтованих рішень, які будь-коли могли бути ухвалені», сказав президент України Володимир Зеленський 18 грудня на засіданні Європейської ради в Брюсселі.
«Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців і забирає зброю у терористів, російські активи мають використовуватися для захисту від російської агресії та для відбудови того, що було знищене російськими атаками. Це морально. Це справедливо. І це легально – підтверджено експертизою багатьох професіоналів», – сказав глава української держави.
Зеленський вважає, що виділення Україні репараційної позики коштом заморожених активів РФ може наблизити завершення війни.
«Якщо ми знаємо – і якщо (президент Росії Володимир) Путін знає – що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, тоді його причина затягувати цю війну стає значно слабшою. І саме так має працювати тиск на агресора – тиск, що приносить мир», – наголосив президент України.
Більшість лідерів країн Євросоюзу підтримує надання Україні репараційної позики за рахунок заморожених російських активів, але є й такі глави держав, які підтримують інші інструменти. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода в Брюсселі 18 грудня після завершення Європейської ради, сказав президент України Володимир Зеленський.
У чернетці висновків саміту Європейського Союзу з’явився окремий розгорнутий пункт, присвячений запуску репараційної позики для України на основі заморожених російських активів. Водночас цей пункт взятий у дужки, що означає – він ще не погоджений остаточно і має бути схвалений безпосередньо лідерами держав та урядів ЄС на саміті 18 грудня. Документ є у розпорядженні Радіо Свобода.
Зокрема, пункт містить заклик до Ради ЄС та Європейського парламенту терміново ухвалити інструменти, які створюють репараційну позику на основі грошових залишків, пов’язаних із замороженими російськими активами, для фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року.
Раніше дипломати у Брюсселі заявляли Радіо Свобода, що домовленість щодо репараційної позики не гарантована, однак наголошували: Україну без фінансової підтримки Європейський Союз залишати не має наміру.
Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
18 грудня лідери 27 країн-членів ЄС зібралися на саміт в Брюсселі.
Російські війська «рвонули» в напрямку Слов'янська?
Армія РФ знову просунулася на Cлов'янському напрямку – DeepState повідомив про просування біля Званівки на південь від Сіверська. Судячи з карти проєкту, противник намагається вирівняти тут фронт, рухаючись у бік Слов'янська.
Раніше аналітики повідомляли про просування на флангах, зокрема про окупацію Серебрянки, що на північному сході від Сіверська.
У 54-й окремій механізованій бригаді, яка обороняє Сіверськ, у своїх соцмережах напередодні розповіли, що в місті та його околицях противник намагається сховатися серед руїн, у посадках і за деревами.
Але, зазначається в повідомленні, «зима знімає всі маски: без листя й укриттів кожен рух добре читається з повітря». Також бригада оприлюднила відео з дрону уражень піхотинців армії РФ.
«Крок за кроком Сіверськ очищається від загарбника», – зазначили в 54-й ОМБр сьогодні, оприлюднивши вже нічне відео, на якому за допомогою БПЛА ліквідовують противника.
Генштаб ЗСУ повідомив про 5 штурмів на Слов'янському напрямку (Сіверського напрямку в зведеннях Генштабу вже немає) минулої доби, в тому числі – в районі Серебрянки, Сіверська та Званівки.
Начальник російського Генштабу Валерій Герасимов на нараді з лідером РФ Володимиром Путіним 11 грудня заявив про окупацію Сіверська російськими військами. Цю заяву одразу ж спростували в оперативному командуванні «Схід»: Сіверськ залишається під контролем Сил оборони України.
За даними командування, противник намагається заходити в місто невеликими групами, користуючись поганою погодою, але більшість із них знищують ще на підступах.
Британська розвідка також спростувала заяви РФ про «повний контроль» над Сіверськом. Ймовірно, їм вдалося зайняти «окремі позиції в центральній частині міста», однак українські сили й надалі утримують і обороняють західні райони, зазначили у відомстві.
Сіверськ – останнє велике місто перед Слов'янськом, до якого російській армії залишається близько 27 кілометрів на захід навпростець. Між цими містами також немає великих річок, які могли б уповільнити просування агресора.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
ОВА: двоє людей загинули на Херсонщині через російські атаки
Внаслідок російських атак протягом дня 18 грудня є загиблі та постраждалі, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Зокрема, російські військові атакували з дрона Новодмитрівку Херсонського району:
«Ворог скинув вибухівку з БпЛА на 52-річного чоловіка, який перебував на подвірʼї. Він дістав поранення, несумісні з життям».
Ще один цивільний загинув у Дніпровському районі Херсона – за даними Прокудіна, 59-річний чоловік зазнав смертельних поранень.
Міська військова адміністрація Херсона також повідомила про двох поранених у Дніпровському районі. Зокрема, під удар потрапила територія одного з комунальних підприємств Херсонської міської ради.
«Вибухову травму та уламкове поранення черевної порожнини отримала 61-річна працівниця. Її у тяжкому стані доставили до лікарні. Медики надають постраждалій усю необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Також 86-річна херсонка зазначала вибухової травми та уламкового поранення плеча в цьому ж районі. Їй надають необхідну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Що ховають залаштунки переговорів: примус до миру і тиск на Зеленського?
Українська делегація на шляху до США – пункти потенційної мирної угоди в роботі.
У Брюсселі відбувається саміт ЄС: президент України Володимир Зеленський переконує європейських лідерів допомогти Україні фінансово.
Розробка гарантій безпеки – в процесі.
Чи є примус України до миру?
Чи тиснуть на Зеленського?
Що відбувається за лаштунками переговорів?
Яка вірогідність підписання мирної угоди?
Які мотиви Путіна?
І яка стратегія Трампа?
Що може протиставити цьому Зеленський?
І що з потенційних гарантій безпеки справді може спрацювати?
Розмова з дипломатом Данилом Лубківським.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода :
Білоруський доброволець звільнився з ЗСУ через суд. Процес тривав із літа
Суд у Полтаві зобов'язав військову частину, до якої з 24 лютого 2022 року був прикомандирований громадянин Білорусі, звільнити його зі Збройниї сил України та визнав незаконним підписання з ним контракту як громадянином України, а не іноземцем.
Як пише білоруська служба Радіо Свобода, військову частину, в якій спочатку служив білорус, було розформовано у жовтні цього року, коли він уже звернувся до суду за захистом своїх прав. Тепер рішення суду має виконати інша військова частина – правонаступниця першої.
Це рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Громадянин Білорусі підписав контракт зі Збройними Силами України 24 лютого 2022 року на три роки. У березні того ж року його було зараховано до списків особового складу резервістом на посаду техніка стрілецької роти. У березні 2023 року його перевели на посаду водія-електрика взводу стрілецької роти.
Після майже двох років служби, у травні 2024 року, білорус подав рапорт на звільнення, але командування військової частини відмовило йому у звільненні. У червні 2025 року він знову подав рапорт на звільнення, але його прохання знову було відхилене. У військовій частині пояснили, що підстав для його підписання немає, оскільки білорус не надав необхідних для цього документів, а саме контракту про проходження військової служби іноземцями у Збройних силах України. Білорус не мав такого контракту, оскільки з ним був підписаний документ як із громадянином України.
Згідно з українським законодавством, контракт із іноземцями зазвичай укладається на термін від одного до п’яти років. Водночас громадянин іноземної держави може звільнитися з армії після шести місяців безперервної служби.
У серпні суд відмовив у розгляді позову білоруського добровольця на підставі формальної причини: нібито він не дотримався термінів, установлених для судового оскарження. Згідно із законодавством, на захист прав громадян на прийняття на державну службу, її проходження та звільнення встановлено один місяць. Таким чином, громадянин Білорусі міг оскаржити підписання помилкового контракту ще в березні 2022 року.
Громадянин Білорусі звернувся до суду лише 23 липня 2025 року. Як зазначив представник білоруського добровольця, він просто не знав, що з ним уклали контракт, який не призначений для іноземців. Він просив суд продовжити термін можливого оскарження, але суд визнав причини пропуску оскарження необґрунтованими та повернув позов заявнику. Після оскарження цього рішення суд відновив право громадянина Білорусі оскаржити дії військової частини в суді.
Потрібна «конкретна» відповідь, що зроблять США в разі нової агресії Росії – Зеленський про гарантії безпеки
Питання гарантій безпеки і репараційної позики для фінансування України напряму пов’язані між собою, заявив президент Володимир Зеленський, відповідаючи на питання медіа 18 грудня.
Він вказав на потребу в тому, щоб Росія не могла використовувати свої активи як важіль впливу під час переговорів:
«Ми більш впевнені за столом перемовин з таким інструментом, ніж без нього. І на питання «а як ви будете стояти ще рік, якщо у вас немає грошей?» тоді одразу є відповідь і не виникає таких питань. А поки що в повітрі такі питання є».
Якщо питання фінансів буде вирішене, наступним у переговорах, за словами президента, буде «питання щодо Донбасу», яке також прив’язане до гарантій безпеки.
Зеленський наголосив, що в разі припинення вогню без гарантій матиме місце не закінчення війни, а пауза. Відтак гарантії безпеки потрібні всім зацікавленим сторонам – як українському народу, так і інвесторам і європейцям, які хочуть бачити Україну в Євросоюзі.
Втім, додав він, є питання щодо гарантій безпеки, на яке в нього наразі немає відповіді.
«Це не начить, що хтось не хоче (відповісти – ред.), просто ще не дійшли до цього. Питання для всіх гарантій безпеки – коли в тебе не НАТО, а «як НАТО», хтось каже, що це навіть краще, я не берусь оцінювати. Я берусь оцінювати тільки одне: відповідь на запитання, що зроблять Сполучені Штати, якщо Росія знову прийде з агресією. Що ці гарантії безпеки зроблять, як це спрацює, як спрацюють партнери? Яким чином, якою силою вони зупинять Москву? Конкретно. Мені здається, на це потрібно отримати відповідь, нехай вона буде не публічною, але хай буде закріплена в якихось документах», – сказав він.
Окремо Зеленський зазначив важливість домовленостей щодо підтримки української армії: «сильний контракт, укомплетованість, навчання, тренування, умови, передусім зброя».
Раніше голова держави повідомив, що українська делегація вже вирушила до США, до зустрічі можуть долучитись представники Європи.
Напередодні видання Politico повідомило, що на вихідних американські й російські офіційні особи проведуть переговори в Маямі щодо можливої угоди про припинення війни РФ в Україні.
За даними видання, також очікується, що секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умеров зустрінеться з американською делегацією перед зустріччю між США і Росією. При цьому співрозмовник Politico додав, що плани залишаються невизначеними.
«Будемо вірити, що рішення буде позитивне» – Зеленський про репараційний кредит
Більшість лідерів країн Євросоюзу підтримує надання Україні репараційної позики за рахунок заморожених російських активів, але є й такі глави держав, які підтримують інші інструменти. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода в Брюсселі 18 грудня, сказав президент України Володимир Зеленський.
«В одному ми об’єднані – ми не можемо дозволити собі, щоб Україна залишилася без відповіді в ці дні щодо фінансових можливостей на наступний рік. Тому що це загроза – 45–50 мільярдів (євро) буде точно дефіцит, ми з вами не знаємо точно, як будуть розвиватися події в наступному році. Ми робимо все, щоб закінчити війну, всі наші зусилля спрямовані на дипломатичний хід завершення цієї війни, але ми чуємо з російської сторони різні меседжі, вони більше говорять про війну, ніж про мир. Тому Україна повинна бути сильною. 45–50 мільярдів на наступний рік – це не тільки про фронт, це в принципі про здатність України боротися… Тому будемо вірити, що рішення сьогодні буде позитивне», – сказав Зеленський після засідання саміту Євросоюзу з його участю.
На уточнювальне запитання колег із BBC глава держави конкретизував наслідки негативного рішення.
«Якщо навесні Україна не отримає відповідний транш, який у разі миру Україна буде використовувати на відновлення нашої держави, а в разі продовження війни – на наступні пріоритети, передусім виробництво дронів, – в України буде зменшене в рази виробництво дронів», – відзначив Зеленський.
Перед початком саміту ЄС у Брюсселі президент України Володимир Зеленський наголошував, що виділення грошей за репараційним кредитом є критично важливим для України як за умови продовження війни, так і в разі досягнення миру.
Генштаб ЗСУ уточнив наслідки ударів по окупованих територіях та Бєлгородській області РФ
Генеральний штаб Збройних сил України 18 грудня підтвердив ураження низки об’єктів на окупованих територіях.
Зокрема, йдеться про влучання в радіолокаційну станцію 55Ж6 «Небо-У» в районі Гвардійського в Криму, про яке раніше повідомила Служба безпеки України.
«Разом з цим, під удар Сил оборони України у районі Приморська (ТОТ Запорізької області) потрапив склад ПММ підрозділу 76-ї десантно-штурмової дивізії окупантів. Ступінь завданих збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Росія: у Ростовській області заявили про атаку БпЛА – виникла пожежа на танкері, є загиблі і поранені
Також, за даними штабу, Сили оборони уразили цілі на окупованій Донеччині: склад зберігання безпілотників у Макіївці та зосередження живої сили російських військ із 114 окремої мотострілецької бригади у Донецьку на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Російські втрати наразі уточнюють.
Штаб уточнив результати ураження 14 грудня позиційного району підрозділу 568 зенітного ракетного полку противника у районі Раєвки Бєлгородської області Росії:
«Підтверджено знищення воїнами 15 окремої бригади артилерійської розвідки «Чорний ліс» двох пускових установок ЗРК С-400 з боєкомплектом».
Верховна Рада запровадила право на тримісячну відпустку для всіх військових після полону
Всі військовослужбовці після звільнення з полону матимуть право на 90-денну відпустку – відповідні зміни в законодавстві ухвалили народні депутати 18 грудня.
Зміни до закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ухвалили за скороченою процедурою. Як повідомляють народні депутати, документ отримав 258 голосів «за».
«Військовослужбовцям після їх звільнення з полону за їх бажанням надається додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини», – йдеться в тексті.
Російський суд дав кримчанину 3 роки колонії за «заклики до екстремізму»
У Радянському районі окупованого Криму місцевий житель отримав три роки колонії за «заклики до екстремізму». Про це, як інформує 18 грудня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, повідомляє російська прокуратура півострова.
Російський суд вважає, що 52-річний чоловік у 2023 та 2024 роках кілька разів розміщував у соціальних мережах коментарі, які містять «заклики до здійснення насильницьких дій щодо осіб за ознакою національності».
Конкретних коментарів російські правоохоронці не наводять. Вказується, що дії чоловіка були виявлені та припинені співробітниками ФСБ РФ.
Російський суд із урахуванням позиції обвинувача засудив винного до трьох років позбавлення волі із відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.
Кримчанин позбавлений права вести діяльність, пов’язану з надсиланням публічних повідомлень, розміщенням звернень та інших матеріалів в електронних або інформаційно-телекомунікаційних мережах, та адмініструванням сайтів на два з половиною роки.
У РФ правозахисника Соколова заарештували у справі про державну зраду
Суд у російському місті Єкатеринбурзі відправив до СІЗО правозахисника Олексія Соколова у справі про державну зраду, повідомляє видання «Медіазона» 18 грудня. Засідання відбулося в закритому режимі.
За словами Соколова, його звинувачують у тому, що він розповідав про тортури та порушення прав людини в системі Федеральної служби виконання покарань «у тому числі іноземним організаціям», що «є загрозою безпеці» держави.
16 грудня у Соколова, а також у правозахисників Романа Качанова та Лариси Захарової відбулися обшуки у справі про організацію діяльності «небажаної» організації. Про порушення проти Соколова справи за статтею про державну зраду стало відомо лише 18 грудня.
Качанова та Захарову суд відправив до СІЗО 17 грудня. Подробиці справи, зокрема те, у співпраці з якою саме «небажаною» організацією звинувачують правозахисників, поки що не відомі.
Суд також розглядає іншу кримінальну справу проти Олексія Соколова щодо повторної демонстрації екстремістської символіки, а саме логотипу Facebook у телеграм-каналі «Правозахисники Уралу».
Британія розширила санкційний список проти Росії
Велика Британія запровадила санкції проти 24 осіб та організацій в рамках свого режиму санкцій проти Росії. Про це свідчить повідомлення уряду, опубліковане в четвер.
Обмеження застосовували щодо шести осіб та 19 компаній, зокрема російських нафтових компаній «Татнефть» та «Русснефть».
Повідомляється, що їхні активи заморожені.
У жовтні Велика Британія запровадила санкції, спрямовані на енергетичний сектор Росії. Обмеження торкнулися найбільших нафтових компаній, їхніх глобальних партнерів та «тіньового флоту», що перевозить російську нафту. Зокрема, під санкції потрапили дві найбільші енергетичні компанії РФ – «Роснефть» і «Лукойл».
Також у жовтнї Мінфін США запровадив санкції «Роснефті» і «Лукойла».
Надходження від нафти та газу – одне з основних джерел доходів російського бюджету. За розрахунками Reuters, у грудні доходи російського державного енергетичного сектора внаслідок зниження цін на сиру нафту та зміцнення рубля можуть скоротитися майже вдвічі порівняно з попереднім роком.
Запоріжжя: кількість поранених через удар Росії напередодні зросла до 35
У Запоріжжі продовжують звертатися по допомогу постраждалі внаслідок вчорашньої російської атаки, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 18 грудня.
За його даними, відомо про вже 35 постраждалих:
«Медики діагностували людям осколкові та проникаючі поранення, контузії, гостру реакцію на стрес. Чотири людини, які отримали травми внаслідок цієї атаки, ушпиталені у тяжкому стані».
Загалом, додав голова області, в лікарнях Запорізької області залишаються 38 постраждалих від російських атак, 13 з них – у тяжкому стані.
Читайте також: Повітряні сили про нічну атаку РФ: ЗСУ знешкодили 63 БпЛА, є влучання на 12 локаціях
Вдень 17 грудня російські війська атакували Запоріжжя. За даними місцевої влади, вони завдали три удари по Запоріжжю й Запорізькому району. В обласному центрі були влучання по двох житлових будинках.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Що кажуть у Слов'янську про вимогу Путіна вивести ЗСУ з Донбасу?
Очільник Кремля Володимир Путін неодноразово заявляв, що «Донбас є частиною Росії» і навіть поставив умовою досягнення миру те, щоб Україна вивела свою армію із території Донецької області. Володимир Зеленський відповів на це, що Україна не віддасть Донбас, але потім припустив, що питання територій може бути вирішене на референдумі.
Кореспонденти онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, побували у Слов'янську і запитали у місцевих жителів, чи згодні вони на виведення українських військ в обмін на завершення війни.
Слов'янськ регулярно обстрілюють російські війська, завдають ударів ракетами, дронами, бомбами. До лінії фронту стало дуже близько. Попри це напередодні свят тут увімкнули ілюмінацію.
– Звісно, це піднімає настрій, це яскраво, красиво, хочеться усміхатися та радіти. – Якби війна закінчилася, то було б більше гарного настрою. А так – добре, красиво, майже як до війни. – Приємно, звісно. Але поки не до свят. Зате добре: калюжі видно, ями видно, ноги не переламаєш.
Намагаються якось прикрасити свої кафе та магазини і слов'янські підприємці.
«Хочемо створювати маленьке свято для людей, які нас відвідують. Це кафе швидкого харчування для всієї родини, яке ми розвиваємо, з яким ми пережили ковід, з яким ми переживаємо війну», – каже підприємець Сергій Ковальов, який займається ресторанним бізнесом.
Попри близькість фронту, в його кафе багато відвідувачів:
«Ми повністю автономні від електропостачання, у нас стоїть великий дизельний генератор для того, щоб безперебійно працювати, зокрема як «пункт незламності» для сусідніх будинків, оскільки люди до нас приходять, заряджають прилади, набирають воду, бо ми маємо і автономне водопостачання»
Повністю читайте тут