«Укренерго»: війська РФ атакували енергооб’єкти у п’яти областях
Російські війська атакували енергооб’єкти у п’яти областях, повідомляє оператор енергосистеми «Укренерго».
За повідомленням, внаслідок атак РФ на ранок є знеструмлені споживачі в Одеській, Дніпропетровській, Сумській, Запорізькій і Донецькій областях. Скрізь, де це наразі дозволяє безпекова ситуація, вже тривають аварійно-відновлювальні роботи. На решті об’єктів – енергетики очікують дозволу від військовослужбовців.
Внаслідок попередніх масованих атак на енергосистему у більшості регіонів України сьогодні застосовуються заходи обмеження споживання. «Укренерго» зазначає, що у регіонах, де застосовуються погодинні відключення, зберігається необхідність в ощадливому енергоспоживанні.
Енергетики закликають максимально обмежити користування потужними електроприладами і за можливості перенести енергоємні процеси на нічні години – після 23:00.
У трьох областях РФ заявили про атаку БпЛА, в Орлі попередили про обмеження подачі тепла та води
У Росії заявили про нічну атаку на Орловську, Самарську та Ростовську області.
Внаслідок української атаки на місто Орел було пошкоджено комунальну інфраструктуру, заявив губерантор регіону Андрій Кличков.
За попередньою інформацією, постраждалих немає.
Через можливі тимчасові обмеження подачі тепла та гарячої води у Радянському районі міста було припинено заняття в освітніх організаціях та дошкільних освітніх закладах, повідомив Кличков.
Український телеграм-канал Exilenova+ з посиланням на місцевих жителів повідомляє про два ракетні удари. Як стверджується, перша ракета вразила ТЕЦ, друга – трансформаторне обладнання. У частині міста пропало світло.
«ПриватБанк» вибачився перед ветераном, якому не видали банківську картку через ампутації
«ПриватБанк» вибачився перед ветераном Русланом Книшу, який втратив всі кінцівки на війні і якому не видали банківську картку через ампутації.
«Приватбанк» приносить щирі вибачення за ситуацію, яка склалася. Вона є неприпустимою і суперечить базовим принципам відповідальності, людяності та поваги, які мають бути безумовними у ставленні до військових і ветеранів – незалежно від формальних норм чи процедур», – йдеться у заяві фінустанови.
Повідомляється, що 18 грудня голова НБУ Андрій Пишний та член правління банку з роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко особисто відвідали ветерана в лікарні, йому передали банківські картки.
«Приватбанк» також заявив про зобов’язання повністю покрити витрати, пов’язані з лікуванням і протезуванням ветерана, та надати необхідну підтримку.
Фінустанова анонсувала перегляд і зміну процедур обслуговування, створення окремої гарячої лінії для оперативного опрацювання звернень і скарг від ветеранів, людей з інвалідністю. Також анонсується, що працівники банку пройдуть додаткове навчання, аби подібні ситуації не повторювалися.
Голова Нацбанку Андрій Пишний повідомив, що «особисто вибачився від усіх нас» перед Русланом Книшу.
«Жоден регламент не існує сам по собі, за ним має стояти людина, яка розуміє, для чого вона тут та з ким взаємодіє, і чому ветерани – це цінність, а людяність – база…Для мене ця ситуація має особистий вимір. А значить, і зобов’язання, яке я даю, дивлячись в очі Руслану, не лише посадове і буде дотримано», – написав він на своїй сторінці у фейсбуці.
Трамп підписав закон про оборонний бюджет на 2026 рік, який містить допомогу Україні
Президент США Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет на наступний рік.
Як повідомила пресслужба Білого дому, президент підписав документ закон про національне оборонне забезпечення на 2026 фінансовий рік, який дозволяє асигнування на наступний фінансовий рік.
Сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів.
Документ, зокрема, включає розділ, який передбачає додаткові 400 мільйонів доларів фінансування для України на 2026 рік і стільки ж на 2027-й.
Витрати на оборону США в розмірі 901 мільярда доларів на вісім мільярдів доларів перевищують запит президента Дональда Трампа, поданий раніше цього року.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті відбулось 193 боєзіткнень, найбільше – на Покровському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 193 бойових зіткнення, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав 74 авіаційних ударів, скинув 154 керовані авіабомби, здійснив 4281 обстріл, зокрема 126 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 5836 дронів-камікадзе.
Найбільше боїв продовжують фіксувати на Покровському напрямку. На цій ділянці фронту українські захисники зупинили 50 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та у бік Торецького, Нового Шахового і Новопавлівки.
Також інтенсивні бої тривають на Костянтинівському напрямку, де противник минулої доби здійснив 28 атак.
На Олександрівському напрямку вчора сили РФ провели 22 атаки, а на Гуляйпільському – 19.
Бойові дії також продовжуються на Північно–Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив.
Повітряні сили ЗСУ: війська РФ вночі атакували Україну 160 БпЛА, є влучання на 23 локаціях
У ніч на 19 грудня війська РФ атакували Україну 160 ударними БпЛА, близько 90 із них – «Шахеди», повідомляє пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряна оборона знешкодила 108 російских БпЛА типу Shahed, Гербера і дрони інших типів на півдні та сході країни.
Українські військові зафіксували влучання 47 ударних БпЛА на 23 локаціях.
Повітряні сили ЗСУ додають, що атака триває, в повітряному просторі залишаються кілька російських БпЛА.
Зеленський подякував лідерам Євросоюзу за рішення про фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський подякував лідерам Євросоюзу за рішення щодо фінансової підтримки України на 90 млрд євро у 2026–2027 роках.
«Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість. Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки. Дякую за результат і єдність», – написав він у телеграмі.
Лідери ЄС вночі 19 грудня схвалили рішення про надання Україні 90 мільярдів євро на наступні два роки. Йдеться про кредит, підкріплений бюджетом ЄС, а не про репараційну позику, яку активно обговорювали останні тижні.
«Як невідкладний захід ми надамо кредит, забезпечений бюджетом ЄС. Це дозволить задовольнити нагальні фінансові потреби України. Україна поверне цей кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. ЄС залишає за собою право використовувати заморожені активи для погашення цього кредиту», – заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Водночас він зауважив, що Єврокомісії надані повноваження продовжувати роботу над репараційним кредитом на основі заморожених активів Росії.
Лідери країн Європейського Союзу, які вранці 18 грудня зібралися на дводенний саміт в Брюсселі, щоб, зокрема, домовитися про фінансування України на наступні два роки, пізно ввечері 18 грудня почали обговорювати репараційну позику.
Читайте також: Мінфін повідомив про непокриті потреби України в зовнішньому фінансуванні на наступні два роки
Репараційний кредит розглядався як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів і називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
Генасамблея ООН схвалила резолюцію щодо прав людини на окупованих РФ територіях України
Генасамблея ООН схвалила оновлену резолюцію щодо ситуації з правами людини на окупованих Росією територіях України, включаючи Крим та Севастополь.
«За» документ проголосували 79 країн, «проти» – 16, утрималися – 73.
Проти були Росія, Білорусь, Північна Корея, Китай, Іран, Буркіна-Фасо, Еритрея, Судан, Малі, Зімбабве, Бурунді, ЦАР, Конго, Екваторіальна Гвінея, Куба, Нікарагуа.
За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, Україна ініціює цю резолюцію щорічно з 2016 року.
«Документ рішуче засуджує агресію Росії, підтверджує суверенітет і територіальну цілісність України та вимагає негайного припинення війни та виведення російських військ. Резолюція посилює міжнародний моніторинг серйозних порушень прав людини та гуманітарного права і підкреслює необхідність відповідальності», – написав він у соцмережі Х.
Читайте також: Правозахисники: переслідування жінок у Криму стало окремою політикою спецслужб РФ
Станом на жовтень правозахисники Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) від початку цього року зафіксували понад 700 випадків порушень прав людини, зокрема затримань, арештів, обшуків, допитів, порушення права на справедливий суд в окупованому Криму.
У вересні управління ООН із прав людини представило у доповіді «детальний опис жахливого становища» тисяч цивільних осіб, затриманих на окупованих Росією територіях України від початку повномасштабного вторгнення РФ.
В ООН наголошують, що від початку повномасштабного нападу РФ затримані цивільні особи зазнають катувань й інших форм жорстокого поводження, зокрема сексуального насильства, що мало широкомасштабний і систематичний характер та «відображає тривожну тенденцію».
У вересні та на початку жовтня 2022 року Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
У 2014 році після проведення незаконного «референдуму», який більшість міжнародної спільноти та Україна не визнали законним, Росія анексувала Крим.
За добу війни РФ втратила 1220 солдатів – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 194 520 своїх військових, зокрема 1220 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 19 грудня наводить Генштаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої підрахунки втрат Росії у військовій техніці:
- танки - 11 433 (+1 одиниця за минулу добу)
- бойові броньовані машини - 23 768 (+10)
- артилерійські системи - 35 250(+18)
- РСЗВ - 1 574(+1)
- засоби ППО - 1 263
- літаки – 432
- гелікоптери – 347
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 92 142 (+426)
- крилаті ракети – 4 073
- кораблі/ катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 70591 (+111)
- спеціальна техніка – 4 027
Читайте також: Журналісти підтвердили імена 153 тисяч військових РФ, які загинули на війні проти України
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Атака РФ на Одесу: влада повідомляє про пошкодження об’єкта критичної інфраструктури, є постраждала
Через російську атаку частина одного з районів Одеси тимчасово залишилась без електро-, водо- та теплопостачання. повідомив вночі голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.
За його даними, внаслідок чергової таки РФ було пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, також ударною хвилею зазнало пошкоджень житло одеситів.
«Частина одного з густонаселених районів міста тимчасово залишилась без електро-, водо- та теплопостачання. Фахівці вже працюють над відновленням. На цей момент маємо інформацію про одну постраждалу середнього ступеня важкості. Вона доставлена до медичного закладу, де їй надається уся необхідна допомога», – написав він у телеграмі.
Пізно ввечері 18 грудня голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що було зафіксовано влучання ударних БпЛА в житлову забудову в Одесі – один з дронів влучив у балкон 22-го поверху багатоповерхового будинку у житловому комплексі, також було влучання у інший житловий будинок.
Лідери ЄС досягли угоди щодо надання Україні підтримки на 2026-2027 роки – Кошта
Президент Європейської ради Антоніу Кошта оголосив про досягнення лідерами ЄС угоди щодо фінансування України на 2026-2027 роки.
«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки схвалено. Ми взяли на себе зобов’язання, ми виконали їх», – написав він у соцмережі Х.
Кошта уточнив, що Україні нададуть кредит, забезпечений бюджетом ЄС.
«Як невідкладний захід ми надамо кредит, забезпечений бюджетом ЄС. Це дозволить задовольнити нагальні фінансові потреби України. Україна поверне цей кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. ЄС залишає за собою право використовувати заморожені активи для погашення цього кредиту», – пояснив він.
Водночас, нагадав президент Євроради, Єврокомісії надані повноваження продовжувати роботу над репараційним кредитом на основі заморожених активів Росії.
Кошта також додав, що країни ЄС погодилися продовжити санкції проти Росії.
«Наша мета — не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру для України. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів — це зміцнити Україну. Сьогоднішнє рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу», – сказав президент Євроради.
Лідери країн Європейського Союзу, які вранці 18 грудня зібралися на дводенний саміт в Брюсселі, щоб, зокрема, домовитися про фінансування України на наступні два роки, пізно ввечері 18 грудня почали обговорювати репараційну позику.
Єврокомісар з оборони Кубілюс відповів, чи готові європейські сили надати Україні гарантії безпеки
Європейcький Союз може надати Україні додаткові безпекові гарантії, однак країнам необхідно суттєво посилити власні оборонні можливості на тлі таких очікувань від США, заявив 18 грудня в Брюсселі європейський комісар з оборони Андрюс Кубілюс у відповідь на запитання Радіо Свобода про готовність європейський сил гарантувати Україні безпеку і про те, чи може Україна розраховувати на військове залучення Європи.
За словами єврокомісара, з весни так звані країни E5 – Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія й Польща – обговорюють можливі формати безпекових гарантій для України, зокрема й варіанти передислокації військових сил. Досягненням цих дискусій стало погодження участі Сполучених Штатів у відповідних технічних домовленостях, каже Кубілюс.
«Військові сили в Європі досить сильно залежать від американського постачання, від американських послуг. Це те, що нам потрібно змінити, але на це знадобиться час», – зазначив посадовець.
Трамп заявив, що переговори «наближаються до чогось», і закликав Україну «діяти швидко»
Президент США Дональд Трамп прокоментував майбутні переговори між американськими і російськими представниками щодо плану припинення війни в Україні.
Відповідаючи на запитання, Трамп 18 грудня в Білому домі сказав, що переговори, на його думку, «наближаються до чогось», але при цьому заявив, що «Україна має діяти швидко», тому що «коли вони занадто довго зволікають, Росія змінює свою думку».
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що союзники в США «часто кажуть, що Росія, схоже, хоче закінчити війну, але Росія надсилає зовсім інші сигнали».
Делегація Росії зустрінеться у Маямі (Флорида, США) з представниками США у вихідні 20-21 грудня, щоб обговорити врегулювання війни між Росією й Україною, повідомляють Politico й Axios з посиланням на джерела.
На зустрічі Вашингтон надасть Москві результати останнього раунду переговорів з Україною і Європою. З боку Росії очікується участь спецпредставника президента РФ Володимира Путіна Кирила Дмитрієва.
Американську делегацію очолять спецпосланець Стів Віткофф, а також радник і зять президента США Джаред Кушнер.
Перед переговорами з Росією американська сторона планує провести зустріч із секретарем Ради нацбезпеки й оборони України Рустемом Умєровим.
Зустріч представників Росії й України не запланована.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Президент України Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».
На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».
ОВА: в Одесі мешканці будинків без світла перекривали дороги. Влада закликала «зберігати витримку»
В Одесі 18 грудня зафіксовані випадки перекриття доріг мешканцями будинків, у яких тривалий час відсутнє електропостачання, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер і закликав одеситів «зберігати витримку».
«Розумію емоції людей. Коли світла немає кілька днів поспіль – це складно і виснажливо. Внаслідок ворожих атак енергетика Одещини зазнала масштабних пошкоджень. Відновлювальні роботи ускладнені повторними обстрілами й постійними повітряними тривогами. Але енергетики працюють цілодобово і роблять усе можливе, щоб світло повернулося в кожен дім у найкоротші терміни. Всі проблемні адреси в роботі, відновлення триває», – наголосив він.
Очільник ОВА нагадав, що в місті працюють пункти незламності, де можна зігрітися, підзарядити гаджети й отримати базову допомогу.
17 грудня на Одещині оголосили надзвичайну ситуацію державного рівня через стан енергетивної інфраструктури після масованих ударів Росії.
Найбільша російська комбінована масована повітряна атака по Одесі й області відбувалася у кілька хвиль. Найпотужніший удар припав на ніч проти 13 грудня. За даними Сил оборони півдня і Повітряних сил ЗСУ, російська армія застосувала тоді до пів тисячі «Шахедів» і 30 ракет різних типів. Основний удар був спрямований на південь, і Одесу вперше місто атакували ракетами «Кинджал». За повідомленнями голови Одеської ОВА Олега Кіпера і НЕК «Укренерго», російські загарбники цілеспрямовано били по критичній і портовій інфраструктурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Мінфін повідомив про реструктуризацію ВВП-варантів – їх обміняли на звичайні боргові папери
Власники державних деривативів, прив’язаних до валового внутрішнього продукту, підтримали обмінну пропозицію, повідомляє Міністерство фінансів 18 грудня.
За повідомленням, власники ВВП варантів на суму 2,6 мільярда доларів проголосували за ухвалення запропонованої надзвичайної резолюції, яка передбачає повний обмін варантів на звичайні боргові цінні папери України.
«Це вагоме досягнення є важливим кроком до зміцнення боргової стійкості України та підвищення бюджетної прогнозованості завдяки вилученню з обігу ВВП варантів, випущених у 2015 році в межах попередньої реструктуризації державного боргу, спричиненої анексією Криму та вторгненням Росії на Донбас», – йдеться в повідомленні.
Міністерство очікує, що транзакція забезпечить зміцнення макроекономічної стабільності та стійкості державного боргу, дозволивши уникнути значних виплат у період післявоєнної відбудови й зберегти ресурси, потрібні для фінансування оборони країни в умовах повномасштабного вторгнення Росії.
«Після проведення комплексних переговорів із власниками ВВП варантів, 99,06% із них підтримали угоду про реструктуризацію, що перевищує необхідний поріг у 75%. Це означає, що Україна конвертує майже весь непогашений номінальний обсяг ВВП варантів у новий клас облігацій С зі строком погашення у 2032 році на суму 3,497 млрд дол. США», – повідомляє відомство.
Мінфін уточнює, що невелику частину варантів конвертують у облігації В зі строками погашення у 2030 та 2034 роках на суму близько 34 мільйони доларів. Також у межах цієї транзакції Україна анулює ВВП варанти на суму 604 мільйони доларів, які перебувають у власності держави. Відтак Україна повністю виводить з обігу цей інструмент.
За даними міністерства, реструктуризація суттєво зменшує ризики, які ВВП варанти створювали для державних фінансів України. Сукупні виплати за ними з 2025 по 2041 рік могли б становити від 6 до 20 мільярда доларів залежно від темпів економічного зростання країни у період відновлення.
Таку волатильність пояснюють природою варантів: після 2025 року виплати є «необмеженими та прив’язаними до річного зростання реального ВВП — без захисту від ризику економічних спадів, за якими може слідувати різке відновлення, що призводять до виплат, які не відповідають економічній реальності».
Міністр фінансів Сергій Марченко висловив очікування, що реструктуризація дозволить Україні заощадити мільярди доларів потенційних виплат у період післявоєнного відновлення.
«Конвертація ВВП варантів у стандартні боргові інструменти з механізмом агрегування забезпечує прогнозованість та зменшує довгострокову волатильність державних фінансів. Ми виводимо з обігу токсичний інструмент, який становив серйозний фіскальний ризик для України та міг поставити під загрозу наше відновлення й відбудову», – заявив він.
У квітні 2025 року стало відомо, що Мінфін не зміг домовитися про реструктуризцію державного боргу з власниками цінних паперів України, прив’язаних до її ВВП (варантів). Видання Financial Times писало, що вже в травні Київ має виплатити 600 мільйонів доларів за борговими зобов’язаннями або оголосити дефолт. Натомість урядове відомство повідомляло, що точна сума виплат за ВВП-варантами на той момент ще не була визначена.
«Невідворотні»: попереду битви за Слов’янськ і Краматорськ?
Російська армія 20-кілометровим фронтом просунулася в Сіверську та на його флангах – про це 16 грудня повідомив проєкт DeepState. Судячи з мапи проєкту, більша частина міста вже окупована, а решта перебуває в «сірій зоні» – там вже фіксують російських солдатів.
Так званий Сіверський виступ протягом трьох років війни був чи не найстабільнішою ділянкою фронту – криза там почала розростатися після захоплення Серебрянського лісництва в середині жовтня 2025 року.
Судячи з карти, агресор вже перетнув річку Бахмутку, що ділить місто на дві частини і могла б стати перепоною для його просування. Приблизно у 27 кілометрах навпростець на захід від Сіверська лежить Слов'янськ – крайнє північне місто «ланцюга фортець» Сил оборони на Донбасі. Причому між ними вже немає великих міст, річок чи промислових об'єктів, що могли б затримати агресора.
- Чому армія РФ змогла так швидко просунутись у Сіверську?
- Яких заходів мало б ужити військове керівництво України, щоб зупинити це просування?
- Та чи може уже цієї зими початися битва за Слов’янськ?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитало у ветерана російсько-української війни, старшого лейтенанта та експерта аналітичної групи «Левіафан» Миколу Мельника.
У МЗС України відповіли на слова сербського урядовця про «розплату територіями»
Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий прокоментував заяву міністра інформації та телекомунікацій Сербії про історичну відповідальність для Хорватії.
Представник українського відомства запропонував сербському урядовцю натомість розпоряджатися територіями власної країни:
«Міністру інформації Сербії Борісу Братіні, який заявив, що хорвати мають платити за свої злочини, як українці – пропонуємо, щоб він використовував території власної країни в своїх нерозважливих вербальних вправах. Як каже українське прислів’я, до закритого рота муха не залетить».
У коментарі сербському телебаченню, яку напередодні поширили хорватські медіа, міністр Боріс Братіна закликав «покарати» Хорватію за її історичну поведінку.
«Як і українці, вони (хорвати – ред.) мають платити територією. Іншого покарання немає. Звичайно, ніхто не має наміру вбивати хорватів лише тому, що вони хорвати. Це нісенітниця. Але Хорватію потрібно якимось чином покарати за її жахливу участь у Першій світовій війні, а особливо у Другій світовій війні, і тим більше з початку 1990-х років», – заявив Братіна.
Міністерство закордонних справ Хорватії наразі публічно не коментувало цю заяву.
Мовна омбудсманка пропонує уряду підвищити штрафи за порушення закону про мову
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська пропонує Кабінету міністрів ініціювати підвищення адміністративних штрафів за порушення закону про «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Про це її офіс повідомив 18 грудня.
Відповідні зміни пропонується внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За повідомленням, Івановська направила звернення прем’єр-міністерці Юлії Свириденко, в якому наголосила, що чинні зараз санкції фактично не стримують порушників і не стимулюють усунення порушень.
«У низці випадків сплата штрафу є менш обтяжливою, ніж приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства», – аргументує вона.
Івановська констатує, що за останні роки кількість звернень громадян щодо порушень мовного законодавства зростає, зокрема, в сферах обслуговування, реклами, інтернет-ресурсів та публічної інформації. Водночас низький рівень відповідальності «нівелює саму ідею державного контролю та створює у порушників відчуття безкарності»,
«Символічні штрафи не співмірні з економічною вигодою, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно ігноруючи вимоги закону, а тому не мотивують до добровільного виконання мовних норм», – стверджує омбудсманка.
Вона назвала посилення адміністративної відповідальності необхідною умовою для забезпечення дієвості мовного законодавства.
Прем’єр-міністерка наразі не коментувала звернення Івановської.
Закон про забезпечення функціонування української мови як державної передбачає, зокрема, штрафи за порушення від 200 до 300 неподатковуваних мінімумів (3400-5100 гривень). Сума може збільшуватися в разі повторних порушень.
ДПСУ: на Одещині рух до окремих пунктів пропуску через держкордон із Молдовою обмежений через удар РФ
На Одещині внаслідок російського удару обмежений рух до окремих пунктів пропуску через державний кордон із Молдовою, повідомляє Державна прикордонна служба.
«Внаслідок атаки Російської Федерації, здійсненої по об’єкту критичної інфраструктури, призупинений рух трасою Одеса – Рені. Рекомендуємо громадянам утриматися від поїздок у цьому напрямку до стабілізації обстановки», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні очільник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомляв, що рух транспорту на трасі Одеса – Рені тимчасово зупинили в обох напрямках.
Кіпер також повідомив, що російські військові атакували цивільне авто, яке рухалося мостом в Одеській області, внаслідок чого загинула жінка, поранені троє дітей. Голова ОВА попросив водіїв утриматися від руху в бік мосту в районі Дністровського лиману біля села Маяки. За даними обласної влади, російська армія вже тричі атакувала цю ділянку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Лукашенко заявив про розміщення «Орєшніка» в Білорусі. У ЦПД кажуть про «пропаганду страху»
Росія розмістила в Білорусі ракетний комплекс «Орєшнік», заявив очільник білоруського режиму Олександр Лукашенко. Його слова передає місцева служба Радіо Свобода 18 грудня.
За твердженням Лукашенка, російський ракетний комплекс прибув до Білорусі 17 грудня.
«У нас один стовп нашого суверенітету – це близькі нам люди, росіяни. Якби не Росія та Китай, нам було б важко. У Європі газ коштує 500 доларів, а тут – 120», – заявив він.
Лукашенко назвав розміщення «Орєшніка» в Білорусі «стратегічним заходом стримування». Раніше він заявляв що в разі загрози спочатку реагує Білорусь, а потім долучається Росія.
Підтвердження цьому, крім слів самого Лукашенка, немає.
Очільник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прокоментував це повідомлення, назвавши його «пропагандою страху».
«Інформація про «Орєшнік» в Білорусі - це пропаганда страху для Європи, виключно. І ця зброя носить виключно інформаційний характер», – заявив він.
Раніше він сам та його союзник Кремль неодноразово погрожували Європі розгорнути систему на білоруській території.
Білоруська служба Радіо Свобода раніше наводила можливе місце розташування російського балістичного ракетного комплексу – на південь від Мінська в Слуцькому районі поблизу села Павлівка. Будівництво військового об’єкта там велося в умовах повної секретності, і це, разом з іншими факторами, давало підстави це припускати.
У листопаді минулого року російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Через кілька тижнів, у грудні, Олександр Лукашенко звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням розмістити на території країни російську систему «Орєшнік». Путін відповів, що «вважає можливим розміщення «Орєшніка» на території Білорусі у другій половині 2025 року».