Вранці сили РФ атакували портову інфраструктуру Одещини, є пошкодження – Кіпер
Вранці 10 грудня сили РФ завдали удару по портовій інфраструктурі в Одеській області, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер.
За даними місцевого чиновника, внаслідок атаки на території портового підприємства пошкоджено порожній резервуар, сталося загоряння утеплювача. Інформація про загиблих та постраждалих наразі не надходила.
Сили РФ з початку грудня майже щоденно атакують Одещину, цілями атак були, серед іншого, порти. За даними віцепрем’єра Олексія Кулеби, Росія у 2025 році вдвічі збільшила ракетно-дронові атаки на українську портову інфраструктуру.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Конгресвумен США заявила про «переслідування християн в Україні». Стефанішина відповіла
Членкиня Палати представників США від Республіканської партії Анна Пауліна Луна у соцмережі Х заявила про «переслідування християн в Україні».
За її словами, чиновниця має намір зв’язатися з Ватиканом у відповідь на інформацію «від членів української православної церкви, а також членів їхнього уряду» щодо «переслідування українських православних християн».
«Американські податкові гроші не повинні надходити уряду, який несе відповідальність за переслідування та перешкоджання християнам, які намагаються поклонятися Богу. Ватикан несе відповідальність за інформування міжнародної спільноти про те, що відбувається у світі, зокрема щодо переслідувань християн», – написала Луна.
Когресменка також наголосила, що звернеться до Держдепу США після отримання листа від нардепів Олександра Дубінського, Артема Дмитрука і Олександра Куницького, у якому ті заявили, що в Україні «кількість політичних в’язнів вже перевищила 42 тисяч», а «400 тисяч українських чоловіків, які відмовилися йти на фронт і воювати, піддаються кримінальному переслідуванню».
На заяви Луни відреагувала посол України у США Ольга Стефанішина, наголосивши, що в Україні зареєстровано понад 30 тисяч релігійних організацій, багато з яких не можуть діяти в Росії, «тільки та церква, що має зв’язки з Москвою, говорить про переслідування».
«З 2022 по 2025 рік 1378 релігійних громад вирішили змінити свою канонічну та організаційну підпорядкованість. Це їхнє право. Деякі громади розділені; ці напруження використовуються російською пропагандою. Україна є демократичною державою; усі суперечки будуть вирішуватися в судовому порядку», – заявила Стефанішина.
Вона наголосила, що діяльність російської церкви становить пряму загрозу національній безпеці України, адже вона публічно підтримує війну.
«Щодо листа від особи, яка перебуває під судом (нардепа Олександра Дубінського – ред.): ці твердження не витримують навіть елементарної перевірки фактів. В усій українській пенітенціарній системі налічується близько 34 600 ув'язнених. Політичних в'язнів немає. Як держава, що перебуває у стані війни, Україна працює над тим, щоб перешкоджати діяльності осіб, які діють в інтересах ворога. Але кожен має можливість захищати себе в суді», – написала Стефанішина.
Раніше стало відомо, що релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці в селі Кузьмин 21 грудня 2025 року ухвалила одноголосне рішення про зміну канонічного підпорядкування та приєднання до Православної церкви України. У відповідь на це, Хмельницька єпархія УПЦ (МП) повідомила про нібито «грубе втручання» у внутрішні справи релігійної громади Свято-Різдво-Богородичної церкви села Кузьмин.
«Парафіяни будуть використовувати усі законні можливості на національному рівні та паралельно повідомляти про незаконні дії організаторів та підписантів (включно з їхніми прізвищами та посадами) міжнародні правозахисні організації в Європі та США з метою захисту своїх прав на свободу віросповідання та недопущення рейдерського захоплення релігійної організації як юридичної особи та захоплення Свято-Різдво-Богородичного храму с. Кузьмин», – зазначили в єпархії.
Також там зазначили, що в Конгресі США «взяли під контроль» ситуацію навколо церкви в Кузьмині.
Водночас згодом у Хмельницькій єпархії ПЦУ спростували силове захоплення храму Різдва Пресвятої Богородиці в селі Кузьмин під час переходу парафії з УПЦ МП до ПЦУ й закликали «не розпалювати релігійної ворожнечі». «Спроби апелювати до іноземних політиків, ми розцінюємо як чергову спробу зовнішнього тиску на українське суспільство та українську державу», - зауважили в єпархії.
У серпні 2024 року Верховна Рада схвалила законопроєкт №8371, який забороняє діяльність в Україні Російської православної церкви і релігійних організацій, афілійованих з нею. Закон, серед іншого, передбачає, що РПЦ не може бути власником, учасником юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.
Радбез ООН збереться 12 січня на засідання через застосування Росією «Орешника»
Кілька держав – членів ООН, зокрема Франція, підтримали звернення України щодо скликання засідання Ради Безпеки ООН після чергових масованих ударів Росії та застосування гіперзвукової ракети «Орешник».
Згідно з оновленим порядком денним, Рада Безпеки ООН збереться у понеділок, 12 січня, на запит української сторони.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Київ ініціює термінові консультації не лише в Раді Безпеки ООН, а й у форматах Україна–НАТО, ЄС, Ради Європи та ОБСЄ у зв’язку із заявами РФ про застосування балістичної ракети середньої дальності проти Львівської області.
Повітряні сили ЗСУ 9 січня заявили, що ракета була запущена з полігону Капустін Яр в Астраханській області. Міністерство оборони Росії підтвердило застосування ракети «Орешник». Служба безпеки України оприлюднила фото уламків ракети, знайдених на Львівщині. За даними українських моніторингових каналів і російської служби BBC, ракета, ймовірно, була запущена без бойової частини або з муляжами боєзарядів.
Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що це перший випадок застосування Росією балістичної ракети по території Львівської області, хоча раніше регіон неодноразово зазнавав ударів дронами та крилатими ракетами.
Вночі 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що для атаки по Україні російські військові використали 36 ракет і 242 БпЛА (близько 150 із них – «Шахеди»). Зокрема, у ЗСУ підтвердили застосування силами РФ балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, Астраханської області РФ. При тому, що, як повідомили військові, 244 цілі знешкодила ППО, зафіксовано влучання 18 ракет і 16 ударних БпЛА на 19 локаціях.
Британська розвідка зауважує, що сили РФ здійснили друге оперативне застосування балістичної ракети середньої дальності «Орешник», яка подолала приблизно 1622 км до своєї цілі.
У 2019 році Росія оголосила про вихід із Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, який забороняв розробку і виробництво ракет середньої дальності.
Однак, як стверджує розвідка Британії, розробка «Орешника» майже напевно відбулася до цього – ця система, швидше за все, є варіантом балістичної ракети «Рубеж РС-26», яка вперше була випробувана в 2011 році.
Міністерство оборони Росії вранці визнало, що застосувало для удару по Львівщині балістичну ракету середньої дальності «Орешник», назвавши це відповіддю на нібито український удар по резиденції лідера РФ Володимира Путіна в Новгородській області. Україна і її західні партнери заперечують, що такий удар був, заявляючи, що Росія таким чином намагається виправдати нові атаки і затягувати мирні переговори.
Російські військові обстріляли Чернігівщину, загорівся ангар із картоплею – влада
За минулу добу 9 січня сили РФ 36 разів атакували Чернігівщину, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«45 вибухів. Під постійними обстрілами – прикордоння. Найбільше саме FPV-дронів», – зазначив місцевий чиновник.
За даними Чауса, вранці 10 січня російські «Герані» вдарили по фермерському господарству в Чернігівському районі.
«Загорівся ангар – там зберігалася картопля. Руйнування значні. Пошкоджена сільгосптехніка», – зазначив начальник ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Термін дії Договору про обмеження ядерної зброї Росії та США ось-ось завершиться. А що буде далі?
Термін дії Договору про обмеження ядерної зброї Росії та США ось-ось завершиться. А що буде далі?
5 лютого 2026 року закінчується термін дії Договору, що обмежує кількість розгорнутих російських та американських ядерних боєголовок. Це стане першим випадком за понад півстоліття, коли ядерні програми двох країн не будуть обмежені кількісними обмеженнями.
Кремль «призупинив» дію нового Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО) у 2023 році у відповідь на військову підтримку України з боку США. Вашингтон відповів тим самим, фактично заморозивши угоду про озброєння, хоча вона офіційно залишалася чинною. Більше про це тут
ISW: Росія вдарила по Львівщині балістичною ракетою «Орешник» для залякування Заходу
Російські війська в ніч на 9 січня завдали удару по Львівській області балістичною ракетою середньої дальності типу «Орешник». В Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що цей удар був частиною кампанії Кремля із залякування Заходу з метою стримати подальшу військову підтримку України.
В ISW вважають, що Кремль навмисно обрав ціль у західній частині України, щоб продемонструвати можливості ядерноспроможної ракети та чинити тиск на США і європейських союзників. Удар, ймовірно, мав на меті зірвати обговорення гарантій безпеки для України, зокрема можливе розміщення західних військових контингентів у межах післявоєнних домовленостей. Російська влада неодноразово заявляла, що вважатиме такі сили «легітимною ціллю», зазначили експерти.
Аналітики нагадують, що Росія вже використовувала «Орешник» у листопаді 2024 року як «демонстративну відповідь» на удари України ракетами ATACMS і Storm Shadow, намагаючись стримати подальшу військову допомогу Заходу.
Повітряні сили ЗСУ заявили, що ракета була запущена з полігону Капустін Яр в Астраханській області. Міністерство оборони Росії підтвердило застосування ракети «Орешник». Служба безпеки України оприлюднила фото уламків ракети, знайдених на Львівщині. За даними українських моніторингових каналів і російської служби BBC, ракета, ймовірно, була запущена без бойової частини або з муляжами боєзарядів.
Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що це перший випадок застосування Росією балістичної ракети по території Львівської області, хоча раніше регіон неодноразово зазнавав ударів дронами та крилатими ракетами.
Вночі 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що для атаки по Україні російські військові використали 36 ракет і 242 БпЛА (близько 150 із них – «Шахеди»). Зокрема, у ЗСУ підтвердили застосування силами РФ балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, Астраханської області РФ. При тому, що, як повідомили військові, 244 цілі знешкодила ППО, зафіксовано влучання 18 ракет і 16 ударних БпЛА на 19 локаціях.
Британська розвідка зауважує, що сили РФ здійснили друге оперативне застосування балістичної ракети середньої дальності «Орешник», яка подолала приблизно 1622 км до своєї цілі.
У 2019 році Росія оголосила про вихід із Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, який забороняв розробку і виробництво ракет середньої дальності.
Однак, як стверджує розвідка Британії, розробка «Орешника» майже напевно відбулася до цього – ця система, швидше за все, є варіантом балістичної ракети «Рубеж РС-26», яка вперше була випробувана в 2011 році.
Міністерство оборони Росії вранці визнало, що застосувало для удару по Львівщині балістичну ракету середньої дальності «Орешник», назвавши це відповіддю на нібито український удар по резиденції лідера РФ Володимира Путіна в Новгородській області. Україна і її західні партнери заперечують, що такий удар був, заявляючи, що Росія таким чином намагається виправдати нові атаки і затягувати мирні переговори.
Росія: у Волгоградській області дрони атакували нафтобазу
У Росії в Волгоградській області дрони атакували нафтобазу, повідомив місцевий губернатор Андрій Бочаров у телеграмі.
«В Октябрському районі в результаті падіння уламків БпЛА зафіксований осередок загоряння на нафтобазі», – йдеться у повідомленні.
За словами російського губернатора, відповідні служби працюють «на місці інциденту».
Бочаров додав, що, за його «попередніми даними, постраждалих немає».
Українська сторона наразі ці повідомлення не коментувала.
Російські військові регулярно обстрілюють об’єкти енергетики в Україні, через що нерідко трапляються відключення електроенергії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Сили РФ запустили по Україні ракету «Іскандер-М» і понад 120 дронів – ЗСУ
У ніч проти 10 січня сили РФ атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М» та 121 ударним дроном з різних напрямків, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Військові кажуть, що дрони типу Shahed, «Гербера» і безпілотники інших типів Росія запускала із напрямків: Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – окупований Крим.
Відомо, що повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 94 ворожі безпілотники типу Shahed, Гербера і дрони інших типів на півночі, півдні та сході України.
«Зафіксовано влучання балістичної ракети та 27 ударних дронів на 15 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на одній локації», – кажуть у ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: за добу РФ втратила ще 880 військових, чотири танки і понад 15 артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 217 810 своїх військових, зокрема 880 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 10 січня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ повідомили також про втрати російської військової техніки:
- танків – 11 530 (+4 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 23 882
- артилерійських систем – 35 908 (+16)
- РСЗВ – 1 597 (+1) од.
- засобів ППО – 1 269
- літаків – 434
- гелікоптерів – 347
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 103 414 (+653)
- крилаті ракети – 4 155 (+18)
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 73 510 (+84)
- спеціальної техніки – 4 039 (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
«Дійшли до межі». Чи будуть у Росії гроші на війну 2026-го?
Найвищі російські посадовці минулого року вперше заговорили про кризові явища в економіці РФ: у червні голова Мінекономрозвитку Максим Решетников заявив, що «за нинішнім відчуттям бізнесу, ми в цілому вже, здається, на межі переходу до рецесії ». Зростання економіки, яке було спричинене колосальними вливаннями до військово-промислового комплексу, майже зупинилося. У бюджеті РФ 2025-го утворився величезний дефіцит, який наступного року навряд чи вдасться «закрити» через недоотримані гроші з нафтогазового сектору та загальне зниження економічної активності.
На думку директора Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександра Габуєва, Кремль зможе фінансувати свою агресію іще 12-18 місяців – якщо Захід не посилить санкції.
Чи справді у Росії залишилося грошей на війну тільки на рік-півтора?
Чому 2025-й став переломним для російської економіки – та як уряд країни-агресора намагається боротися із кризою?
І за дотриманням яких санкцій проти РФ треба слідкувати особливо пильно у 2026-му?
Про це наприкінці 2025 року Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з керівницею Хабу санкційної експертизи Київської школи економіки (KSE) Юлією Павицькою. Їхня команда ретельно фіксує санкції, накладені на РФ за агресію проти України, а також аналізує їхній вплив на російську економіку. Більше про це тут
Зеленський розповів про плани укласти угоду про вільну торгівлю зі США
Президент України Володимир Зеленський повідомив у телефонному інтерв’ю Bloomberg 9 січня, що обговорює потенційну угоду про вільну торгівлю зі США в рамках ширшого пакету, спрямованого на стимулювання відновлення країни після війни.
За його словами, угода включатиме нульові тарифи на торгівлю зі США та застосовуватиметься до деяких промислово розвинених регіонів України, що дасть країні «дуже серйозні переваги» порівняно із сусідніми державами та потенційно залучить інвестиції та бізнес.
Зеленський додав, що вже найближчим часом очікує зустрітися з американським президентом ДональдомТрампом або в США, або в швейцарському Давосі, де обидва лідери мають бути присутніми на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму.
Неназвані західні чиновники підвердили The Telegraph, що Україна та Сполучені Штати планують підписати угоду про «процвітання» для відновлення країни на зустрічі світових лідерів у Давосі.
Раніше цього тижня президент України Володимир Зеленський заявляв, що двосторонній документ про гарантії безпеки для України «фактично готовий» до фіналізації на найвищому рівні з президентом Сполучених Штатів.
Зеленський на тлі ударів РФ закликав місцеву владу «не тікати від проблем»
На тлі російських повітряних ударів по українській енергетичній інфраструктурі президент України Володимир Зеленський закликав місцеву владу «не тікати від проблем, а вирішувати їх, тим більше коли є ресурс для цього – як у Києві».
«Найбільш забезпечене фінансами місто України – і повинні бути всі необхідні резервні схеми», – вказав глава держави.
Зеленський згадав, що «минулої ночі було більше двохсот російських дронів і також значна кількість балістики, і в основному проти Києва». «Основна російська тактика – намагатись повністю «вимкнути» міста», – зауважив президент України.
Окремо Зеленський звернув увагу на застосування російськими військовими балістичних ракет «Орешник» по Львівській області.
«Це знову було показово близько до кордонів Євросоюзу, а це – якщо з точки зору застосування балістики середньої дальності – однаковий виклик і для Варшави, і для Бухареста, і для Будапешта, і для багатьох інших столиць. Всім варто розуміти однаково, і однаково серйозно: якщо росіяни навіть не намагаються придумати правдоподібну причину для використання такої зброї, то особистими звʼязками чи будь-якою риторикою від цього не закриєшся», – наголосив президент України.
Армія РФ дісталась «поясу фортець» Донбасу: чому Костянтинівка така важлива
Росія захопила 78,1% Донецької області за вісім років гібридної і вже майже чотири повномасштабної агресії, підрахував DeepState.
Частина Донбасу, що лишається під контролем українських сил, – це «пояс фортець», як називає американський Інститут вивчення війни (ISW) мережу укріплень між чотирма великими містами на півночі регіону.
Кремль намагається отримати ці території не на полі бою, а за столом переговорів. Проте на землі теж не припиняє зусиль: у Костянтинівці фіксуються бої, довкола міста «сіра зона» підійшла впритул і утворила півколо. Тактику противник застосовує ту ж, що в Покровську, Мирнограді та Куп’янську – просочування. За оцінкою військового оглядача Костянтина Машовця, задум агресора цілком очевидний.
- Наскільки великою є загроза для Костянтинівки?
- Чи може битва за місто стати головною у цьому році?
- Як Силам оборони втримати Костянтинівку?
У цьому розбирався проєкт Донбас Реалії (Радіо Свобода).
Перша ланка «поясу фортець»
Армія РФ дісталась до Костянтинівки – крайньої південної точки головної лінії оборони на Донбасі або ж «поясу фортець» за визначенням американського Інституту вивчення війни.
Цей пояс являє собою мережу фортифікаційних споруд на півночі Донбасу довжиною у 50 кілометрів, наріжними точками яких є чотири великих міста. Фактично це одна велика агломерація, що лежить по обидва боки траси Н-20.
Південна частина:
- Костянтинівка;
- Дружківка.
Північна частина:
- Краматорськ;
- Слов’янськ.
Повністю читайте тут
Польська прокуратура схвалила екстрадицію в Україну російського археолога Бутягіна
Прокуратура окружного суду у Варшаві виступила на підтримку екстрадиції в Україну громадянина Росії Олександра Бутягіна. Українська сторона розшукує його за підозрою в незаконній археологічній діяльності на території окупованого Криму, повідомляє польський мовник RMF24.
Згідно з процедурою, до варшавського суду вже надійшло відповідне клопотання. Позиція прокуратури, долучена до матеріалів справи, підтверджує підтримку вимоги Києва щодо видачі підозрюваного. На цьому етапі суд розглядає питання щодо подальшого тримання росіянина під вартою.
Бутягін був затриманий на запит України 11 грудня за підозрою в незаконних розкопках у Криму. В Україні Бутягін із 2024 року оголошений у розшук. Російський науковець читав лекції в Європі та перебував у Польщі проїздом із Нідерландів. Термін арешту росіянина спливає 13 січня 2026 року.
Міністр оборони Британії Гілі у Києві відвідав одне з місць російського удару
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, який перебуває з візитом в Україні, відвідав одне з місць російського удару по Києву. Про це свідчать фото, які він опублікував у своїх соцмережах.
«Низка атак Росії на Україну протягом ночі, включаючи запуск балістичної ракети «Орешник» по Львову, є черговою спробою Путіна тероризувати Україну та загрожувати безпеці Європи», – написав він у соцмережі Х.
Джон Гілі додав, що його сьогоднішній візит до Києва підкреслює рішучу підтримку Британією справедливого та тривалого миру.
ДСНС: у Києві завершені роботи з ліквідації наслідків атаки РФ
У Києві завершені роботи з ліквідації наслідків російського обстрілу, повідомляє у телеграмі пресслужба Державної служби з надзвичайних ситуацій.
За даними служби, станом на 17:00 внаслідок російської атаки загинули чотири людини, постраждали 25 людей, серед них було 5 рятувальників.
Таку ж кількість жертв російського удару назвав президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні.
Читайте також: Нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури Києва – мер
Вночі 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, основною ціллю якого була Київщина. У Києві внаслідок удару загинули чотири людини, 25 постраждали, серед жертв є медики і рятувальники. На Київщині влада повідомляла про руйнування і 5 постраждалих.
Мер Києва повідомив, що нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Також Віталій Кличко звернувся до жителів столиці і закликав за можливості тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла.
За даними Міненерго, на ранок у Києві й Київській області знеструмлені понад 500 тисяч споживачів. У ДТЕК уточнюють, що в Києві без світла залишаються 417 000 родин – частина жителів Деснянського, Дніпровського, Дарницького та Голосіївського районів Києва. У місті запроваджені екстрені відключення світла.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що для атаки по Україні російські військові використали 36 ракет і 242 БпЛА (близько 150 із них – «Шахеди»). Зокрема, у ЗСУ підтвердили застосування силами РФ балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, Астраханської області РФ. При тому, що, як повідомили військові, 244 цілі знешкодила ППО, зафіксовано влучання 18 ракет і 16 ударних БпЛА на 19 локаціях.
Міністерство оборони Росії вранці визнало, що застосувало для удару по Львівщині балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік», назвавши це відповіддю на нібито український удар по резиденції лідера РФ Володимира Путіна в Новгородській області. Україна і її західні партнери заперечують, що такий удар був, заявляючи, що Росія таким чином намагається виправдати нові атаки і затягувати мирні переговори.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що у відповідь на удар Україна ініціює термінове засідання Ради безпеки ООН, засідання Ради Україна-НАТО, а також реагування в рамках ЄС, Ради Європи й ОБСЄ.
У Києві теплопостачання вже повернули до частини будинків – Кличко
У Києві теплопостачання вже повернули до частини будинків, що залишилися без тепла через атаку РФ, повідомив міський голова Віталій Кличко.
За його словами, опалення відновили жителям 1083 житлових будинків у Подільському, Оболонському та Дарницькому районах. Загалом після російського обстрілу без тепла опинилися майже 6 тисяч багатоповерхівок.
Ліквідація наслідків обстрілів у столиці триває.
Кілька годин тому міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба повідомив, що у Києві повністю відновили водопостачання.
Читайте також: Нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури Києва – мер
Вночі 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, основною ціллю якого була Київщина. У Києві внаслідок удару загинули чотири людини, 25 постраждали, серед жертв є медики і рятувальники. На Київщині влада повідомляла про руйнування і 5 постраждалих.
NYT: Україна надала право на видобуток літію під Кропивницьким інвесторам зі США, серед яких друг Трампа
Україна 8 січня надала право на видобуток літію з великого державного родовища Добра в Кіровоградській області американським інвесторам, серед яких є мільярдер Рональд Лаудер, друг президента США Дональда Трампа, повідомляє The New York Times. Іншим інвестором є ірландська компанія TechMet: її найбільшим акціонером є американська державна інвестиційна агенція DFC, створена під час першого терміну Трампа.
Лаудер – великий спонсор Республіканської партії із Нью-Йорка та єдиний спадкоємець косметичної компанії Estee Lauder, заснованої його батьками Есте та Джозефом Лаудерами. Forbes оцінював його статки у травні 2025 року в 4,7 мільярда доларів, що ставило його на 796-те місце у списку світових мільярдерів. Він знає Трампа ще з часів університету.
Літій – ключовий компонент для таких технологій, як електричні акумулятори та комп’ютерні плати. Адміністрація Трампа виявляє особливий інтерес до нього та інших рідкісноземельних металів по всьому світу, намагаючись зменшити залежність США від постачання з Китаю.
Київ поки що не коментував передачу родовища американським інвесторам. Але двоє членів комісії українського уряду на умовах анонімності розповіли виданню, що рішення було ухвалене.
«Рішення все ще вимагає офіційного схвалення Кабінету міністрів України, водночас чиновники заявили, що угода фактично укладена», – пише газета. У матеріалі також сказано, що консорціум-переможець випередив конкурентів, виконавши більшість критеріїв тендеру, визначених українською владою. Невідомо, скільки саме Лаудер та TechMet зобов’язалися інвестувати в розробку родовища, але в тендері було встановлено мінімальний обсяг інвестицій у 179 мільйонів доларів.
У травні 2025 року США та Україна підписали угоду про розробку рідкісноземельних металів в українських надрах. Трамп тоді заявив, що США «теоретично отримають набагато більше, ніж 350 мільярдів доларів», які, за його словами, були виділені Україні як військова допомога.
Удар «Орешником» за 70 км від кордону з ЄС. Подробиці з місця. Що кажуть люди?
ЛЬВІВ – За 10 хвилин до опівночі з 8 на 9 січня Росія вперше вдарила балістичною ракетою «Орешник» по околиці Львова. Ніхто з людей, на щастя, не постраждав. Є пошкодження об’єкту критичної інфраструктури і шести приватних вантажівок.
Внаслідок удару село Рудно, що у передмісті Львова, залишилися без газопостачання.
Радіо Свобода побувало там. Як люди оцінюють цю атаку Росії? Що вона означає? І що думають про те, що російська армія демонстративно запустила свою найгрізнішу ракету у ціль, розташовану за 70 км від кордону з Євросоюзом?
Ударна хвиля внаслідок удару «Орешником» спричинила те, що спрацював захисний запірний клапан на газорегуляторному пункті у селі Рудно. Мешканці чотирьох вулиць були кілька годин без газу. 9 січня в обідню пору було відновлено подачу газу всім жителям села.
Повністю читайте тут
Катар відреагував на пошкодження посольства у Києві через атаку РФ
Катар підтвердив, що його посольство в Києві було пошкоджено під час російських нічних ударів, але співробітники не постраждали.
«Держава Катар висловлює глибокий жаль щодо пошкодження будівлі свого посольства в Україні в результаті ударів по Києву минулої ночі. Вона також підтверджує, що жоден з її дипломатів чи співробітників посольства не постраждав», – йдеться у заяві МЗС країни, поширеній у соцмережі X.
У цьому контексті МЗС Катару наголошує на необхідності захисту «посольств, дипломатичних місій, штаб-квартир міжнародних організацій та цивільних об'єктів від наслідків криз, а також забезпечення безпеки їхнього персоналу відповідно до міжнародного права».
Катар закликав до врегулювання «російсько-української кризи шляхом діалогу та мирними засобами» та підтвердив свою повну підтримку всіх міжнародних зусиль, спрямованих на деескалацію.
Раніше українська влада заявила, що у Києві внаслідок нічного російського удару пошкоджена будівля посольства Катару.
Читайте також: Нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури Києва – мер
Вночі 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, основною ціллю якого була Київщина. Мер Києва повідомив, що нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Також Віталій Кличко звернувся до жителів столиці і закликав за можливості тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла.
За даними Міненерго, на ранок у Києві й Київській області знеструмлені понад 500 тисяч споживачів. У ДТЕК уточнюють, що в Києві без світла залишаються 417 000 родин – частина жителів Деснянського, Дніпровського, Дарницького та Голосіївського районів Києва. У місті запроваджені екстрені відключення світла.