Мороз. Дрони. Як евакуюють поранених із поля бою і надають першу допомогу. Репортаж
Двадцятиградусні морози і дрони, які контролюють усе на лінії фронті і обабіч неї. Усі завдання з логістики і евакуації тепер дуже ускладнені. «Важко евакуювати поранених», кажуть бойові медики. Журналісти створеної Радіо Свобода телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» побували на Гуляйпільському напрямку і подивилися, як працює одна з евакуаційних груп на передовій.
За кожне життя українського військового на фронті борються медики, які самі не рідко потрапляють під російські удари.
Крім російських безпілотників та артилерійських снарядів, цієї зими для військових справжніми ворогами стали сильні морози.
Група евакуації їде за пораненими. Їх двоє: легкий і важкий. Маршрут до стабілізаційного пункту Павло з Андрієм знають напам’ять. Але звичною цю дорогу не назвеш. У небі – безліч дронів, будь-який виїзд може стати останнім.
Павло розповідає:
– Через дрони важко евакуювати поранених. Нас уже пробували наздоганяти.
Гуляйпільський напрямок попри морози – один із найгарячіших на фронті. У приміщенні стабілізаційного пункту 5–ї штурмової бригади ЗСУ медики метушаться над важким пацієнтом.
Він при свідомості.
Медики не дають йому замовкнути ні на секунду:
– Не відчуваєш ніг? Ноги на місці. Не переживай. Давай через рот видихай. Спокійно. З нами тепло, з нами добре, не боляче. Полеж
Андрій і Павло з ношами вже поруч. Вони відвезуть пораненого до лікарні. Військовослужбовець наступив на міну. Праву стопу врятувати не вдалося.
Анестезіологиня 5–ї бригади ЗСУ Тетяна каже:
– Швидше за все, там буде ампутація. Далі – протезування. Але знову–таки, на жаль, це не рідкість зараз, що є ампутації через міни.
Мінно-вибухові травми – не єдина проблема. Ворог медиків зараз ще й сильний холод. Військових часто привозять із сильними обмороженнями.
Лікарка розповідає:
– Не відразу є можливість витягнути з позиції поранених. Вони самі іноді не мають можливості дістатися до якогось місця, де можуть зігрітися. Був поранений із дуже сильним переохолодженням. Ми стабілізували, зігрівали всіма можливими способами.
Тетяна – дитяча анестезіологиня. До армії пішла в перші дні російського вторгнення.
Рідні відмовляли, але зрозуміли, що сперечатися марно:
– У мене старший брат загинув в АТО у 2019 році. Це була велика травма для нашої родини. На початку війни я вже хотіла кудись іти сама. Я дзвонила в якісь ТРО. Мене не брали, бо дівчина.
Спершу Тетяна супроводжувала поранених військовослужбовців на евакуаційних спецпотягах. Але рік тому перевелася в бойову бригаду:
– Думала про те, що я можу набагато більше робити тут, бути корисною, допомагати, рятувати.
Тепер робоче місце Тетяни – секретний підземний стабпункт. Сюди везуть прямо з поля бою:
– Закінчення війни конкретно від стабілізаційного пункту не залежить. Ми тут лише надаємо допомогу пораненим і будемо стільки, скільки потрібно. Ми свою роботу робимо. Хочеться вірити і сподіватися, що не тільки ми.
«Індія повністю підтримує його зусилля щодо миру» – Моді після розмови з Трампом
Індійський прем’єр-міністр Нарендра Моді заявив, що Індія повністю підтримує зусилля президента США Дональда Трампа щодо миру, однак він не згадав про відмову від російської нафти.
«Лідерство президента Трампа життєво важливе для глобального миру, стабільності та процвітання. Індія повністю підтримує його зусилля щодо миру. Я з нетерпінням чекаю тісної співпраці з ним, щоб вивести наше партнерство на безпрецедентні висоти», – йдеться у його повідомленні в соцмережі Х.
Моді привітав зниження тарифу до 18% на індійську продукцію.
«Коли дві великі економіки та найбільші демократії світу працюють разом, це приносить користь нашим людям і відкриває величезні можливості для взаємовигідної співпраці», – зазначив він.
2 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що з Нарендрою Моді обговорив, серед іншого, торгівлю та припинення війни між Росією і Україною. Трамп повідомив, що Моді погодився припинити купувати російську нафту.
Президент США також повідомив про торговельну угоду між США та Індією, яка «набирає чинності негайно», відповідно до якої Вашингтон стягуватимуть взаємний тариф, який було знижено з 25% до 18%.
ДнямИ агенція Reuters з посиланням на джерела писала, що Сполучені Штати повідомили Делі, що можуть незабаром відновити продаж Індії венесуельської нафти, щоб допомогти замінити імпорт російської нафти.
Індія пообіцяла скоротити закупівлі російської сирої нафти після того, як Вашингтон також підвищив тарифи, пов’язані з цією діяльністю, і Індія має намір скоротити імпорт російської нафти на кілька сотень тисяч барелів на день у найближчі місяці, повідомили джерела.
Зусилля США щодо постачання венесуельської сирої нафти до Індії відбуваються на тлі того, що Вашингтон також прагне зменшити доходи від російської нафти, яка фінансує війну в Україні.
Індія стала найбільшим покупцем російської морської сирої нафти зі знижкою після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Історично Індія не була значним імпортером російської сирої нафти, більше залежачи від Близького Сходу. Це змінилося у 2022 році після вторгнення Росії в Україну та встановлення країнами «Групою семи» ліміту ціни в 60 доларів за барель, метою якого було обмежити доходи Кремля від нафти. Індія уникає санкційної США сирої нафти з Ірану та Венесуели, але російські вантажі були дозволені та порівняно недорогі, тому закупівлі різко зросли.
На Сумщині через російські удари по транспорту постраждали чотири людини – ОВА
На Сумщині через російські удари по транспорту постраждали чотири людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, у Верхньосироватській громаді російський безпілотник поцілив у вантажівку – сміттєвоз, він загорівся. Через цю атаку постраждали троє цивільних чоловіків 48, 55 та 56 років – усі вони потрапили до лікарні, один з них перебуває у вкрай важкому стані/
У Великописарівській громаді російський дрон атакував цивільну автівку – постраждала 51-річна жінка, у якої, попередньо, ушкодження не важкі, додав Григоров.
«Це допоможе припинити війну в Україні» – Трамп заявив, що Індія відмовиться від російської нафти
Після розмови з індійським прем’єр-міністром Нарендрою Моді президент США Дональд Трамп заявив, що Індія відмовилася від закупівлі російської нафти.
За його словами, з Моді обговорили, серед іншого, торгівлю та припинення війни між Росією і Україною.
«Він погодився припинити купувати російську нафту і купувати набагато більше нафти у Сполучених Штатах і, можливо, у Венесуелі. Це допоможе припинити війну в Україні, яка триває зараз і в якій щотижня гинуть тисячі людей!» – написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп також повідомив про торговельну угоду між США та Індією, яка «набирає чинності негайно», відповідно до якої Вашингтон стягуватимуть взаємний тариф, який було знижено з 25% до 18%.
«Вони також продовжать знижувати свої тарифи та нетарифні бар'єри проти США до 0. Прем'єр-міністр також зобов'язався «купувати американське» на набагато вищому рівні, на додаток до понад 500 мільярдів доларів США у вигляді американських енергетичних, технологічних, сільськогосподарських, вугільних та багатьох інших продуктів. Наші чудові відносини з Індією стануть ще міцнішими в майбутньому», – додав президент США.
Днями агенція Reuters з посиланням на джерела писала, що Сполучені Штати повідомили Делі, що можуть незабаром відновити продаж Індії венесуельської нафти, щоб допомогти замінити імпорт російської нафти.
Індія пообіцяла скоротити закупівлі російської сирої нафти після того, як Вашингтон також підвищив тарифи, пов’язані з цією діяльністю, і Індія має намір скоротити імпорт російської нафти на кілька сотень тисяч барелів на день у найближчі місяці, повідомили джерела.
Зусилля США щодо постачання венесуельської сирої нафти до Індії відбуваються на тлі того, що Вашингтон також прагне зменшити доходи від російської нафти, яка фінансує війну в Україні.
Індія стала найбільшим покупцем російської морської сирої нафти зі знижкою після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Історично Індія не була значним імпортером російської сирої нафти, більше залежачи від Близького Сходу. Це змінилося у 2022 році після вторгнення Росії в Україну та встановлення країнами «Групою семи» ліміту ціни в 60 доларів за барель, метою якого було обмежити доходи Кремля від нафти. Індія уникає санкційної США сирої нафти з Ірану та Венесуели, але російські вантажі були дозволені та порівняно недорогі, тому закупівлі різко зросли.
Міністр нафти Індії Хардіп Сінгх Пурі минулого тижня заявив, що Індія диверсифікує свої джерела сирої нафти, оскільки імпорт російської нафти падає.
Два джерела Reuters повідомили, що Індія готується скоротити імпорт російської нафти до рівня менше одного мільйона барелів на день найближчим часом. У січні він становив близько 1,2 мільйона барелів на добу.
ОВА: на Дніпропетровщині через обстріли є загиблий та поранені, сили РФ знову вдарили по Тернівці
Через російські удари по Дніпропетровщині загинула людина, ще двоє – поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, безпілотниками та КАБ противник поцілив по Синельниківщині – загинув 67-річний чоловік. Також російські атаки шість приватних будинків були пошкоджені, ще один зайнявся, як і гараж з автівкою. Пошкоджена транспортна інфраструктура.
Нікопольщину російська армія атакувала FPV-дронами та артилерією, постраждали двоє людей – 52-річний чоловік госпіталізований у стані середньої тяжкості, а 46-річна жінка лікуватиметься амбулаторно, повідомив голова ОВА.
Ганжа заявив, що сили РФ знову завдали ударів БпЛА по Тернівці Павлоградського району, пошкоджене підприємство.
«Йдеться про посилення тиску задля переговорів» – президентка Єврокомісії про наступний пакет санкцій проти Росії
Після переговорів з українським президентом Володимиром Зеленським президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що новий пакет санкцій проти РФ посилюватиме тиск на Москву.
«Дуже скоро ми представимо наш 20-й пакет санкцій. Йдеться про посилення тиску на Росію, щоб вона сідала за стіл переговорів зі справжнім наміром досягти миру», – написала вона у соцмережі Х.
Урсула фон дер Ляєн зазначила, що наближаючись до четвертого року жорстокої війни проти України, Росія продовжує подвоювати кількість воєнних злочинів, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі та будинках.
Зеленський, у свою чергу, зазначив, що Урсула фон дер Ляєн поінформувала про фіналізацію 20-го пакета санкцій проти Росії.
«Бачимо, що вже відбувається з російською економікою і що може бути далі, якщо тиск спрацює правильно. Працюємо в цьому напрямі, мають бути важливі кроки», – написав він у телеграмі.
Генштаб ЗСУ повідомив про 63 бої на фронті, майже половина – на Покровському напрямку
На фронті від початку доби відбулося 63 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ на 16:00.
Майже половина з усіх боїв відбулася на Покровському напрямку – тут з початку доби російські загарбники здійснили 28 спроб потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке та у бік населених пунктів Білицьке, Новоолександрівка, Новопідгородне, Новопавлівка. Сили оборони вже відбили 21 атаку.
На Костянтинівському та Гуляйпільському напрямках за неповний день було 15 боїв – по вісім і сім атак відповідно. Боєзіткнення відбувалися поблизу населених пунктів Плещіївка, Щербинівка, Русин Яр та у бік Новопалівки, Софіївки, а також біля Гуляйполя, Дорожнянки та у бік Добропілля, Зеленого.
Сили РФ також продовжують свої атаки на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському
На Краматорському, Оріхівському та Придніпровському напрямках наступальних дій противника не було.
У Білому домі підтвердили, що Віткофф візьме участь у переговорах України та Росії в Абу-Дабі
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф вирушить до Абу-Дабі для переговорів з Росією та Україною в середу та четвер, підтвердив Reuters чиновник Білого дому.
Раніше журналіст видання Axios Барак Равід заявив, що Стів Віткофф після поїздки до Ізраїлю поїде на наступний раунд переговорів між Україною та Росією, який відбудеться 4-5 лютого в Абу-Дабі.
Як повідомлялось, 3 лютого спецпосланець президента США Віткофф прибуде до Ізраїлю. Очікується, що Віткофф відвідає Ізраїль для зустрічей з прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу та головнокомандувачем Збройних сил Ізраїлю, повідомили в понеділок два високопоставлених ізраїльських чиновники.
Президент Володимир Зеленський днями анонсував, що наступні тристоронні зустрічі між Україною, США й Росією відбудуться 4 і 5 лютого в Абу-Дабі. Він заявив, що Україна готова до «предметної розмови» і зацікавлена в тому, щоб «результат наблизив до реального й достойного закінчення війни».
23-24 січня в в Абу-Дабі (ОАЕ) відбулися перші від початку повномасштабної війни РФ тристоронні переговори між Україною, США й Росією.
Федоров оголосив про запуск верифікації терміналів Starlink в Україні
Уряд ухвалив постанову про впровадження «білого списку» для терміналів супутникового Starlink, повідомив міністр оборони Михайло Федоров.
За його словами, незабаром в Україні працюватимуть лише перевірені й зареєстровані термінали, усе інше буде відключено.
«Це реакція на використання росіянами Starlink. Російські дрони, оснащені терміналом, складно збити. Вони летять на низькій висоті, стійкі до РЕБ та керуються оператором у режимі реального часу навіть на великих відстанях. Єдине технічне рішення для протидії – запровадження «білого списку» та авторизація всіх терміналів», – написав він у телеграмі.
Федоров заявляє, що процес реєстрації Starlink для українців буде максимально простим – лише один візит у найближчий ЦНАП, для бізнесу верифікація відбуватиметься онлайн на порталі Дія.
«Військовим звертатися до ЦНАПу не потрібно – для Сил оборони вже діє окремий захищений канал через DELTA. Також вам не треба ставити власні термінали на баланс військової частини чи передавати дані облікових записів – лише убезпечити свій термінал від блокування, внісши його в «білий список», – додав міністр.
Український експерт з безпілотної авіації Павло Кащук раніше повідомив, що Росія почала серійно інтегрувати термінали супутникового зв’язку Starlink у свої ударні дрони «Шахед», «Гербера», «БМ35» і «Молния». Також це підтвердив і Федоров на заході «Армія дронів – 2025».
Згодом міністр оборони Михайло Федоров уточнив, що Міністерство оборони співпрацює з американською компанією SpaceX через використання зв’язку Starlink для роботи російських дронів і «уже вирішує проблему».
1 лютого генеральний директор SpaceX Ілон Маск заявив, що заходи, вжиті його компанією для припинення несанкціонованого використання Starlink Росією схоже «дали результат».
Війська РФ скинули авіабомбу на будинок: загинули і поранені члени однієї сім’ї – Донецька ОВА
Дві людини загинули, три – поранені внаслідок нічного російського удару по Олексієво-Дружківці на Донеччині, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Росіяни скинули авіабомбу просто на житловий будинок, де перебувала сім’я з п’яти людей: подружжя і троє дітей. Загинули батько і повнолітній син, поранення отримали мати, 16-річна донька і 11-річний син», – написав він у телеграмі.
За словами Філашкіна, ця сім’я в листопаді минулого року була евакуйована до Одеської області, але у грудні самовільно повернулася до прифронтової Олексієво-Дружківки.
Голова ОВА вкотре наголосив, що залишатися на Донеччині – небезпечно, і закликав цивільних евакуюватися.
Техніки на $440 млн: втрати окупантів у Криму від початку року
Незважаючи на холодну погоду, січень в окупованому Росією українському Криму видався по-справжньому «гарячим». Сили оборони України завдали низки ударів по російських військових та інфраструктурних об'єктах на Кримському півострові. Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зібрав усю інформацію, а також визначив вартість ураженої військової техніки та обладнання.
Новорічні «подарунки» від СБС та українських хакерів
У перший день Нового року командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді повідомив у своєму телеграм-каналі про ураження військової техніки противника в Криму.
«РЛС КАСТА-2Е2 (Гвардійське, АР Крим, ТОТ) – для контролю повітряного простору, визначення координат і розпізнавання повітряних цілей та управління повітряним рухом. РЛП аеродрому «Гвардійське» (АР Крим, ТОТ) – радіолокаційний пункт аеродрому бойового авіазастосування «Гвардійське» та позиційного району для розміщення, підготовки до запуску ОТРК «Іскандер-М» та здійснення пусків БпЛА «Shahed», – написав Бровді.
Повністю читайте тут
У Німеччині арештували п’ятьох осіб за поставки російським оборонним компаніям
Німецька влада 2 лютого заарештувала п’ятьох осіб, підозрюваних у створенні злочинної організації з метою обходу санкцій Європейського Союзу шляхом експорту товарів щонайменше 24 російським оборонним компаніям, повідомила федеральна прокуратура.
За повідомленням, арешти провели в Любеку, портовому місті на півночі Німеччини, й навколишньому районі – Герцогство Лауенбург. Підозрюваних, яких ідентифікували як громадян Німеччини, України й Росії, затримали за ордерами, виданими слідчим суддею.
За даними прокуратури, одночасні обшуки проводилися також в інших містах, зокрема у Франкфурті-на-Майні й Нюрнбергу. Ще п’ять підозрюваних, які залишаються на волі, також перебувають під слідством.
Один із підозрюваних, ідентифікований як Микита С., громадянин Німеччини й Росії, за даними слідства, контролював торговельну компанію в Любеку, яку підозрюють у тому, що вона була центром операцій.
Прокуратура підрахувала, що з лютого 2022 року було організовано приблизно 16 тисяч поставок на загальну суму щонайменше 30 мільйонів євро.
Слідчий суддя видав наказ про арешт активів на еквівалентну суму, зазначили у прокуратурі.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій.
Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
Техніки на $440 млн: втрати окупантів у Криму від початку року
Незважаючи на холодну погоду, січень в окупованому Росією українському Криму видався по-справжньому «гарячим». Сили оборони України завдали низки ударів по російських військових та інфраструктурних об'єктах на Кримському півострові. Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зібрав усю інформацію, а також визначив вартість ураженої військової техніки та обладнання.
90% українців вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії – опитування
90% українців вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії, свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
«У лютому 2023 року ми ставили запитання, чи має Україна завдавати ударів по території Росії, чи ні, щоб не провокували ескалацію. У січні 2026 року ми повторно поставили це запитання, але додали нову опцію (виокремили удари по військових об’єктах і нафтогазовій інфраструктурі). І в лютому 2023 року, і в січні 2026 року 90% вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії», – кажуть автори дослідження.
При цьому, згідно з опитуванням, з 38% до 10% стало менше тих, хто говорить про удари по лише військових об’єктах. 80% опитаних зараз вважають, що, крім військових об’єктів, Україна має завдавати удари і по інших об’єктах (ріст з 52% порівняно з лютим 2023 року): 7% говорять про військову і нафтогазову інфраструктуру, 48% – додають до цього ще й енергетику Росії, а 25% взагалі вважають, що Україна має завдавати удари і по населенню Росії (ріст з 13% у лютому 2023 року).
Опитування проводили 23-29 січня 2026 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія), опитали 1003 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старшими) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Зеленський: цілеспрямованих ударів РФ по енергетичній інфраструктурі не було
Президент України Володимир Зеленський заявив, що за минулу добу не було цілеспрямованих російських ударів по енергетиці, однак російська армія зосереджена на ударах по логістиці.
«За добу були нові російські обстріли об’єктів енергетики у прифронтових і прикордонних громадах, але цілеспрямованих ударів російських ракет і «шахедів» по енергетичній інфраструктурі не було. Російська армія, як і в попередні дні, зосереджена на терорі проти нашої логістики, передусім залізничної. Були, зокрема, удари на Дніпровщині та в Запоріжжі – саме по об’єктах залізниці», – написав Зеленський у соцмережах 2 лютого.
За словами голови держави, на сьогодні ремонтні бригади повністю відновили стан енергосистеми, який був до технологічної аварії в суботу.
«Робота системи стабілізована, але, звісно, через надзвичайно холодну погоду та наслідки російських ударів усі виклики залишаються складними… У Києві досі більш ніж 200 будинків без опалення – в основному це наслідки аварій. Для ремонтної роботи залучені бригади з багатьох регіонів України, загалом працюють понад дві сотні таких ремонтних бригад», – додав Зеленський.
Президент також заявив, що «Укренерго» отримало доручення відкорегувати графіки вимкнень у частині Одеської області – з урахуванням наявності значного числа будинків з електроопаленням.
«Складна ситуація з відключеннями в Кропивницькому й області, на Полтавщині, Дніпровщині, у Черкаській області, також у громадах прикордоння з Росією», – сказав Зеленський.
Після масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, а з 29 січня у Києві почали діяти тимчасові графіки замість екстрених.
Але 31 січня в Міненерго повідомили про системну аварію, внаслідок якої одночасно відключилися високовольтні лінії між енергосистемами Румунії й Молдови, а також між західною і центральною частинами України.
В Україні про аварійні знеструмлення повідомляли в низці областей, а також у Києві. Зокрема, через екстрені вимкнення в столиці України зупинилося метро, також було відсутнє водопостачання.
Ввечері 31 січня у Міненерго заявили, що енергетики відновили електропостачання в усіх областях України.
31 січня президент Володимир Зеленський заявив, що українські енергетики з’ясовують причини технологічної аварії в енергосистемі – немає підтверджень зовнішнього втручання або кібератаки. За його словами, «більше даних, що через погодні умови сталось обмерзання ліній, автоматичні відключення».
Тим часом, в Україні знову значно посилися морози. Очікується, що на початку лютого місцями мороз сягне мінус 30 градусів.
У Кремлі пояснили перенесення переговорів в Абу-Дабі необхідністю «стикування графіків трьох сторін»
Зустріч делегацій України, США і Росії, що раніше планувалася на 1 лютого, була перенесена через необхідність «стикування графіків трьох сторін», заявив 2 лютого речник Кремля Дмитро Пєсков.
Раніше про те, що зустріч відбудеться 4-5 лютого, говорив президент України Володимир Зеленський.
Речник Кремля також заявив, що Росії й Україні вдалося скоротити розбіжності з деяких питань, але не вдалося досягти подібного прогресу, коли йшлося про складніші, за його словами, питання. Деталей він не навів.
Пєсков також назвав конструктивними переговори спецпредставника президента Росії Кирила Дмитрієва в США, але заявив, що «деталізації не буде».
Дмитрієв 31 січня в Маямі мав зустріч із представниками адміністрації США: Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, міністром фінансів Скоттом Бессентом і старшим радником Білого дому Джошем Ґруюнбаумом.
Віткофф і Дмитрієв назвали переговори «продуктивними і конструктивними». Що саме обговорювали сторони, не уточнювалося.
Напередодні президент Володимир Зеленський анонсував, що наступні тристоронні зустрічі між Україною, США й Росією відбудуться 4 і 5 лютого в Абу-Дабі. Він заявив, що Україна готова до «предметної розмови» і зацікавлена в тому, щоб «результат наблизив до реального й достойного закінчення війни».
23-24 січня в в Абу-Дабі (ОАЕ) відбулися перші від початку повномасштабної війни РФ тристоронні переговори між Україною, США й Росією.
28 січня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що спеціальний посланець президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер не братимуть участь у наступному раунді переговорів між Україною і РФ, який раніше планувався на 1 лютого. Рубіо підтвердив, що невирішеним залишається територіальне питання. Росія вимагає виведення ЗСУ з тієї частини Донецької області, яку її війська не захопили.
25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Зеленський раніше в грудні заявив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Натомість у Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
Чинний голова ОБСЄ і генсекретар організації прибули до Києва
Чинний голова Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс прибув до Києва разом із генеральним секретарем ОБСЄ Ферідуном Сінірліоглу.
«Я тут, щоб підтвердити роль ОБСЄ як платформи для діалогу і її готовність підтримувати зусилля, спрямовані на справедливий і міцний мир, відповідно до міжнародного права і Гельсінкських принципів», – написав Кассіс у соціальній мережі X.
Програма візиту посадовців поки що невідома.
Швейцарія перейняла головування в ОБСЄ у 2026 році, назвавши серед пріоритетів сприяння справедливому й тривалому миру в Україні.
Каллас хоче обмежень армії і ядерного арсеналу Росії
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас вважає, що Росія уникає переговорів із Європою через неможливість наполягати під час них на своїх максималістських вимогах. Про це топпосадовиця заявила під час безпекового форуму в Осло 2 лютого, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Потрібні поступки з російського боку – обмеження військового бюджету, армії, ядерної зброї – щоб реально усунути цю загрозу, а також відповідальність за скоєні злочини. Наразі про це майже не йдеться. Росіяни не бачать сенсу говорити з європейцями… Якщо ми кажемо: «говоріть із нами і йдіть на поступки», – чому вони мали б це робити?», – пояснила логіку російської сторони Каллас.
Топдипломатка вважає, що ЄС має надалі посилювати тиск на Росію й підтримувати Україну. Посадовиця також підкреслила, що Європа має бути залучена до переговорів, що безпосередньо стосуються її самої, інакше, «якщо Європа не погодиться, це не спрацює».
«Зараз ми бачимо значний тиск на українців із вимогою піти на дуже болісні поступки, на які вони готові погоджуватися, бо просто хочуть, щоб війна закінчилася. Це розмиває розуміння того, де насправді лежить проблема. Якщо подивитися на останні 100 років, Росія нападала щонайменше на 19 країн… Питання в тому, як зробити так, щоб ця війна не тривала й не перекинулася далі», – наголосила Каллас.
Раніше американський Інститут вивчення війни у своєму звіті заявив, що Кремль продовжує використовувати питання, не пов’язані з війною, щоб змусити адміністрацію президента США Дональда Трампа поступитися вимогам Росії щодо України, а також намагається отримати поступки, які зрештою будуть стратегічно шкідливими для України.
В ISW, аналізуючи заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова від 1 лютого, зазначили, що Кремль має на меті використати перспективи економічних угод або переговорів про стратегічні озброєння, щоб спонукати Трампа поступитися вимогам РФ щодо України, зокрема домогтися, щоб Сполучені Штати не залучали Європу до мирного процесу.
Напередодні президент Володимир Зеленський анонсував, що наступні тристоронні зустрічі між Україною, США й Росією відбудуться 4 і 5 лютого в Абу-Дабі. Він заявив, що Україна готова до «предметної розмови» і зацікавлена в тому, щоб «результат наблизив до реального й достойного закінчення війни».
23-24 січня в в Абу-Дабі (ОАЕ) відбулися перші від початку повномасштабної війни РФ тристоронні переговори між Україною, США й Росією.
28 січня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що спеціальний посланець президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер не братимуть участь у наступному раунді переговорів між Україною і РФ, який раніше планувався на 1 лютого. Рубіо підтвердив, що невирішеним залишається територіальне питання. Росія вимагає виведення ЗСУ з тієї частини Донецької області, яку її війська не захопили.
25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Зеленський раніше в грудні заявив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Натомість у Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
«Укренерго»: через удари РФ по енергетиці є знеструмлення у чотирьох областях
«Укренерго» повідомляє, що внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру на ранок 2 лютого є знеструмлені споживачі в Сумській, Харківській, Дніпропетровській і Черкаській областях.
«Скрізь, де це наразі дозволяє безпекова ситуація, відбуваються аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх споживачів», – заявили в компанії.
За повідомленням, через наслідки попередніх російських обстрілів в усіх областях України сьогодні застосовують графіки обмеження потужності для промисловості, а також графіки погодинних вимкнень для всіх категорій споживачів. При цьому, в окремих областях застосовані аварійні знеструмлення, які будуть скасовані одразу після стабілізації ситуації в енергосистемі, наголошують в «Укренерго», не наводячи переліку цих областей.
Крім того, як повідомили в компанії, через складні погодні умови (ожеледь й обмерзання ліній електропередачі) на ранок повністю або частково були знеструмлені 162 населені пункти у трьох областях – Одеській, Миколаївській і Кіровоградській.
Раніше сьогодні у ДТЕК повідомили про екстрені вимкнення електроенергії в Києві й на Київщині. Тим часом, низка обленерго також повідомила про екстрені вимкнення через наслідки попередніх російських масованих ракетно-дронових атак, зокрема: у Житомирській, Черкаській, Чернігівській, Сумській областях.
Після масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, а з 29 січня у Києві почали діяти тимчасові графіки замість екстрених.
Але 31 січня в Міненерго повідомили про системну аварію, внаслідок якої одночасно відключилися високовольтні лінії між енергосистемами Румунії й Молдови, а також між західною і центральною частинами України.
В Україні про аварійні знеструмлення повідомляли в низці областей, а також у Києві. Зокрема, через екстрені вимкнення в столиці України зупинилося метро, також було відсутнє водопостачання.
Ввечері 31 січня у Міненерго заявили, що енергетики відновили електропостачання в усіх областях України.
31 січня президент Володимир Зеленський заявив, що українські енергетики з’ясовують причини технологічної аварії в енергосистемі – немає підтверджень зовнішнього втручання або кібератаки. За його словами, «більше даних, що через погодні умови сталось обмерзання ліній, автоматичні відключення».
Тим часом, в Україні знову значно посилися морози. Очікується, що на початку лютого місцями мороз сягне мінус 30 градусів.
КМІС: 88% українців вважають, що ударами по енергетиці РФ намагається домогтися капітуляції України
Абсолютна більшість українців – 88% – вважають, що ударами по енергетиці Росія намагається залишити українців без світла й тепла і примусити Україну до капітуляції, свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). При цьому 3% опитаних вважають, що Росія завдає лише удари у відповідь і винна сама Україна, стільки ж (3%) вважають, що Росія атакує лише військові об’єкти.
Водночас більшість українців (52%) вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки. Водночас готові на таку поступку – 40% (хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою). Ще 7% не змогли визначитися із своєю думкою, кажуть дослідники.
У КМІС зазначають, що під час попереднього опитування в середині січня 2026 року показники були майже ідентичні (різниця – у межах похибки), тобто протягом двох останніх тижнів січня, попри масштабні обстріли й проблеми з електро- і теплопостачанням, підтримка такої вимоги до миру не зросла.
«Окремо зазначимо, що серед жителів Києва 59% вважають таку умову категорично неприйнятною. Готові прийняти – 31%. Тобто, попри складну ситуацію в столиці, більшість відкидають її. Якщо говорити про інші регіони, то на заході 57% категорично відкидають і 38% готові прийняти, у центрі / півночі (без м. Київ) – 49% і 42%, на півдні – 49% і 44%, на сході – 50% і 39%», – заявляють автори опитування.
Крім того, як йдеться в дослідженні, попри складну зиму і російські обстріли, на кінець січня 2026 року 66% респондентів «були оптимістами» і вважали, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС, песимістично оцінювали майбутнє – 22%.
«При цьому порівняно із груднем 2025 року змін майже не було, тобто попри складні обставини ми не спостерігаємо посилення песимізму серед населення», – кажуть у КМІС.
Щодо очікування, коли може завершитися війна, то, згідно з опитуванням, лише 20% українців очікують, що вона завершиться в найближчі тижні чи хоча би в першій половині 2026 року. Натомість 18% очікують на завершення в другій половині 2026 року, 43% – у 2027 році або пізніше, а 19% відповіли «важко сказати».
При цьому більшість українців (65%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 17% респондентів.
«У грудні 2025 року готові були терпіти стільки, скільки буде потрібно – 62%, у вересні 2025 року – 62%. Тобто ми наразі не спостерігаємо суттєвих змін у громадських настроях. Попри масштабні спроби Росії створити гуманітарну катастрофу, серед українців усе одно та сама більшість налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату. При цьому у всіх регіонах більшість – 58-72% – готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Зокрема, у м. Київ таких – 72%», – йдеться в повідомленні.
«Водночас зазначимо, що в перерахунку до всього дорослого населення лише 5% відповіли, що вони не готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно, і пов’язують це із проблемами електро- та / або теплопостачанням», – зазначають соціологи.
Опитування проводили 23-29 січня 2026 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія), опитали 1003 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старшими) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України.
Після масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації.
Тим часом, в Україні знову значно посилися морози. Очікується, що на початку лютого місцями мороз сягне мінус 30 градусів.
Чергові тристоронні переговори між Україно, США й Росією щодо закінчення війни заплановані на цей тиждень в Абу-Дабі (ОАЕ).
28 січня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що невирішеним залишається територіальне питання. Росія вимагає виведення ЗСУ з тієї частини Донецької області, яку її війська не захопили.
25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Зеленський раніше в грудні заявив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».