ISW: Путін промовою 23 лютого готує російське суспільство до «додаткових жертв» для війни
Кремль скористався 23 лютого, коли в Росії відзначають День захисника вітчизни, щоб створити умови для пом’якшення можливої внутрішньої негативної реакції, яка може виникнути в РФ через обмежені призови резервістів до війська у майбутньому, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики, зокрема, згадали заяви президента Росії Володимира Путіна про те, що російські солдати несуть «величезну відповідальність» за російський народ і «спільну справу» РФ, а також, що «почуття патріотизму і відповідальності за долю батьківщини» об’єднує всіх російських солдатів, незважаючи на їхню різну національність і віросповідання.
«Заклики Путіна до «відповідальності» у його промові 23 лютого, схоже, спрямовані на те, щоб вимагати від російського суспільства додаткових жертв для його воєнних зусиль, зокрема шляхом надання більшої кількості військ через майбутні примусові призови резерву», – кажуть в ISW.
Коли стіни говорять про війну: пам’ять, закарбована в муралах Києва (фоторепортаж)
Мурали із зображеннями загиблих військових та ключових моментів російсько-української війни масово з’являються на стінах багатоповерхівок й інших споруд від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За ці чотири роки вони стали не просто мистецьким явищем, а окремою мовою пам’яті.
Сам феномен стріт-арту для України не новий. До великої війни мурали здебільшого прикрашали міста сюжетами з казок, портретами митців, культурних діячів чи символічними композиціями. Однак із початком повномасштабного вторгнення Росії змінилися їхній зміст і призначення. Тепер стіни говорять про війну.
Українські воєнні мурали – це не лише мистецтво на стінах. Це візуальна історія країни, що бореться, пам’ятає і не дозволяє стерти імена тих, хто віддав життя за її свободу.
Фото дивіться тут
Повітряні сили про атаку РФ 24 лютого: зафіксовано влучання «Іскандера», 19 дронів
Російські військові в ніч проти 24 лютого атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 133 ударними безпілотниками, близько 90 із яких – дрони «Шахед», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 111 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні й сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання ракети і 19 ударних безпілотників на 16 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.
У Повітряних силах наголосили, що атака триває, в повітряному просторі України перебувають декілька російських БпЛА.
На фронті відбулося 116 боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 23 лютого на фронті зафіксовано 116 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора загарбники завдали по території України одного ракетного удару, застосувавши одну ракету, здійснили 96 авіаційних ударів, скинувши 265 керованих авіаційних бомб. Крім цього, залучили для ураження 8915 дронів-камікадзе та здійснили 2346 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, зокрема 71 – із реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили 10 районів зосередження особового складу, шість пунктів управління, артилерійську систему та одну іншу важливу ціль російських загарбників», – ідеться в ранковому зведенні.
Понад половина боїв зафіксована на чотирьох напрямках на Донеччині та Запоріжжі – Костянтинівському, Покровському, Олександрівському та Гуляйпільському.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 17 атак у районах населених пунктів Клебан-Бик, Щербинівка, Іванопілля, Софіївка, Бересток та у бік Костянтинівки, Новопавлівки.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 22 штурмові та наступальні дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Удачне, Молодецьке, Шахове та у бік населеного пункту Шевченко.
На Олександрівському напрямку ворог 11 разів атакував наші позиції, у районі населеного пункту Тернове та у бік Вишневого й Нового Запоріжжя.
На Гуляйпільському напрямку противник 14 разів намагався йти вперед на позиції наших оборонців, у районах Гуляйполя та у бік Варварівки, Залізничного», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Придніпровському напрямках.
Харків. Чотири роки великої війни. Секрет стійкості
Про те, що Харків – місто герой, містянам нагадують банери на центральній площі Свободи. Поряд завжди прапори України та Євросоюзу. Навпроти – законсервована після удару 1 березня 2022-го року будівля Харківської обласної тепер вже військової адміністрації. Саме тут із перших днів вторгнення збиралися люди, готові взяти до рук зброю, щоб боронити місто. І саме тут зараз – імпровізований меморіал. Вітер гойдає прапори підрозділів, де служили загиблі за останні 4 роки війни містяни.
Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну одна з заяв влади наробила ґвалту та привернула увагу до міста іноземних журналістів. Тоді президент Володимир Зеленський у інтерв’ю The Washington Post припустив, що Харків може бути окупований:
«Якщо Росія вирішить посилити ескалацію, звичайно, вони збираються це зробити на тих територіях, де історично проживають люди, які мали родинні зв'язки з Росією. Харків, який під контролем уряду України, може бути окупований. Росії потрібен привід: скажуть, що захищають російськомовне населення»
Перших російських солдатів на кільцевій дорозі харків'яни помітили вже вранці 24 лютого 2022 року. Кілька діб вони намагалися прорватися у Харків.
Їх зупиняли і ліквідовували Сили оборони міста, серед яких були і військові, і поліцейські, і добровольці.
27 лютого росіяни здійснили останню спробу. У місто зайшли російські спецпризначенці на бронеавтомобілях «Тигр». Одну з груп українські оборонці заблокували у 134-й школі Харкова. Вигорілий вщент остов будівлі з обваленими стінами і досі можна бачити по вулиці Шевченка.
Далі читайте тут
«Чотири роки, як Путін бере Київ за три дні» – Зеленський звернувся до українців у роковини вторгнення
24 лютого минає «рівно чотири роки, як Путін бере Київ за три дні», сказав президент України Володимир Зеленський у зверненні до співвітчизників у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення.
«Путін розуміє, що не здатен перемогти Україну на полі бою, і «друга армія світу» воює з багатоповерхівками й електростанціями. І зараз українці долають найважчу зиму в історії. І терор майже щоночі. І я не знаю, хто б іще таке витримав, не посипався, не похитнувся. Українці це роблять. Це велика втома, безумовно. Який іще народ може так?» – риторично запитав глава держави.
Зеленський назвав головним результатом чотирьох років опору агресії те, що «ми зберегли Україну».
«Згадуючи початок вторгнення і дивлячись на сьогоднішній день, ми маємо повне право сказати: ми захистили незалежність, ми не програли державність, Україна існує, і не лише на карті. Україна – суб’єкт міжнародних відносин. Наша столиця є, стоять Харків, Суми, Чернігів, Дніпро, Запоріжжя, Краматорськ, Одеса, Львів, інші міста. Путін не досягнув своїх цілей. Не зламав українців. Не переміг у цій війні. Ми зберегли Україну, і ми зробимо все, щоб здобути мир. І щоб була справедливість», – указав президент.
Зеленський уперше показав відео з підземного приміщення, де перебував на початку повномасштабного вторгнення.
«Цей кабінет, ця маленька кімната в бункері на Банковій, – тут були перші мої розмови з лідерами світу на початку війни. Я тут говорив із президентом (США Джозефом) Байденом і саме тут почув: «Володимире, є загроза, вам треба терміново залишити Україну. Ми готові в цьому допомогти». І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі», – згадав український лідер.
«Мир на умовах України» – Урсула фон дер Ляєн прибула до Києва 24 лютого
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прибула до Києва в четверту річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну. Про це вона сама повідомила в мережі Х зранку 24 лютого.
«У Києві вдесяте з початку війни. Щоб підтвердити, що Європа непохитне підтримка України – фінансово, військово та протягом цієї суворої зими. Щоб підкреслити нашу незмінну відданість справедливій боротьбі України.
І щоб надіслати чіткий сигнал як українському народу, так і агресору: ми не поступимося, доки не буде відновлено мир. Мир на умовах України», – написала очільниця Європейської комісії.
Втрати РФ за чотири роки війни перевищили 1 мільйон 261 тисячу військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 261 420 своїх військових, зокрема 920 осіб – за минулу добу, такі дані на ранок 24 лютого навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також повідомили дані про втрати російської техніки:
- танки – 11 698 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 086 (+4)
- артилерійські системи – 37 560 (+50)
- РСЗВ – 1 654
- засоби ППО – 1 305 (+1)
- літаки – 435
- гелікоптери – 348
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 145 571 (+1 693)
- крилаті ракети – 4 347
- кораблі / катери – 29
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 79 826 (+190)
- спеціальна техніка – 4 074 (+1).
Євросоюз знайде до квітня гроші для України, попри вето Орбана? Інтерв'ю із єврокомісаром з питань економіки
Перед четвертими роковинами повномасштабного вторгнення Росії в Україну Угорщина заблокувала 20-й пакет санкцій та позику на 90 мільярдів євро для України, на яку прем’єр Віктор Орбан уже погодився раніше.
Радіо Свобода зʼясовувало під час інтервʼю з єврокомісаром з питань економіки Валдісом Домбровскісом, що Єврокомісія не готує «план Б» з фінансування України. І він пояснив, чому.
– Угорщина блокує кредит для України на 90 мільярдів євро. Чи має Європейська комісія якийсь «план Б»?
– Наразі ми продовжуємо працювати над цим кредитом підтримки України на 90 мільярдів євро. Варто зазначити, що все ще є кілька документів, які нам потрібно фіналізувати, зокрема кредитну угоду, меморандум про взаєморозуміння, стратегію фінансування на цей рік. Тож ми продовжуємо готувати всі ці документи, щоб розпочати виплати, як і планували, на початку квітня.
Паралельно триває робота над змінами до багаторічного бюджету ЄС, щоб уможливити спільні запозичення. У грудні всі держави-члени, включно з Угорщиною, погодилися на ці спільні запозичення. І, до речі, Угорщина, як і кілька інших держав-членів, не бере участі у фінансуванні цього кредиту підтримки на 90 мільярдів євро, тож ми очікуємо, що Угорщина дотримається цієї домовленості.
– Але якщо Угорщина цього не зробить, що Європейська комісія може зробити, щоб підтримати Україну у 2026 році, поки це питання не буде вирішене?
– Очевидно, нам доведеться знайти рішення. Треба сказати, що це не перший випадок, коли ми стикаємося з труднощами з Угорщиною. Наразі ми перебуваємо в тісній взаємодії з державами-членами і, маю сказати, сподіваємося знайти шлях уперед.
Повністю читайте тут
Що буде з кредитом 90 млрд, який блокує Угорщина? Пояснює єврокомісар
Європейська комісія не готує альтернативного сценарію фінансування України, попри блокування Угорщиною кредиту на 90 мільярдів євро.
У Брюсселі сподіваються розблокувати рішення і наполягають, що цей пакет є ключовим для покриття фінансових потреб України у 2026–2027 роках та продовження програми МВФ, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс.
Правоохоронці підтвердили вибух у будівлі поліції Дніпра
Правоохоронці підтвердили вибух у будівлі поліції Дніпра. Раніше про вибух повідомили ЗМІ.
Як повідомляє пресслужба Нацполіції, 23 лютого близько 20:30 в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра стався вибух в адміністративній будівлі поліції, постраждалих немає.
За повідомленням, вибуховою хвилею були пошкоджені вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також пошкоджений автомобіль, припаркований поруч із будівлею.
Триває встановлення всіх обставин інциденту.
Це вже другий вибух сьогодні поблизу приміщень поліції. За кілька годин до цього вибух пролунав у Дніпрі.
За оперативною інформацією, це сталося на території непрацюючої АЗС, розташованої поблизу адміністративної будівлі управління патрульної поліції стався вибух саморобного вибухового пристрою – у цей час на території АЗС перебували працівники патрульної поліції, які приїхали на перезмінку.
Як повідомлялося, внаслідок вибуху постраждало семеро поліцейських, один з них у важкому стані. Інцидент розслідують як теракт.
Голова Нацполіції Іван Вигівській зазначив, що вибухи у Львові та Миколаєві розцінюють як «цілеспрямовану атаку на систему правопорядку та дестабілізацію ситуації всередині країни».
За день до цього, 22 лютого, у Львові після прибуття екіпажів патрульної поліції здетонували саморобні вибухові пристрої. Унаслідок вибухів загинула поліцейська. Також зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці. Сьогодні суд взяв її під варту.
Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Вибух у Миколаєві розслідують як теракт – прокуратура
Вибух у Миколаєві розслідують як теракт, повідомила у телеграмі обласна прокуратура.
Досудове розслідування розпочато за фактом терористичного акту, що заподіяв тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 258 КК України).
За оперативною інформацією, 23 лютого близько 18:10 в Миколаєві на території непрацюючої АЗС, розташованої поблизу адміністративної будівлі управління патрульної поліції стався вибух саморобного вибухового пристрою – у цей час на території АЗС перебували працівники патрульної поліції, які приїхали на перезмінку.
Як повідомлялося, внаслідок вибуху постраждало семеро поліцейських, один з них у важкому стані.
Голова Нацполіції Іван Вигівській зазначив, що вибухи у Львові та Миколаєві розцінюють як «цілеспрямовану атаку на систему правопорядку та дестабілізацію ситуації всередині країни».
Близько 00:30 22 лютого поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. За даними прокуратури, після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибухів загинула поліцейська. Також зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці. Сьогодні суд взяв її під варту.
Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Зеленський змінює підхід до Білорусі. Нові сигнали
В інтерв’ю білоруському виданню «Дзеркало» 23 лютого президент України Володимир Зеленський виклав нову політику щодо Білорусі.
- Який сигнал надсилає Україна санкціями проти Олександра Лукашенка і кому?
- Що Києву варто очікувати від Світлани Тихановської?
Ці запитання Білоруська редакція Радіо Свобода обговорювала із колишнім послом України в Білорусі (у 2017-2023 роках) і колишнім послом із особливих доручень МЗС України з питань Білорусі (у 2024-2025 роках) Ігорем Кизимом.
«Укренерго»: припинення поставок електроенергії зі Словаччини ніяк не вплине на ситуацію
В «Укренерго» заявляють, що ймовірне припинення аварійного постачання електроенергії зі Словаччини ніяк не вплине на ситуацію в об’єднаній енергосистемі України.
У компанії заявляють, що востаннє Україна просила аварійну допомогу у Словаччини понад місяць тому і «в дуже обмеженому обсязі».
Зазначається, що загалом аварійна допомога зі словацького напрямку надходила до об’єднаної енергосистеми України досить рідко – йдеться про нетривалі постачання.
Як зауважає у телеграмі «Укренерго», офіційних документів про одностороннє припинення дії договору про взаємне надання аварійної допомоги словацьким системним оператором компанією SEPS наразі не було.
23 лютого прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна припиняє аварійні поставки електроенергії до України, якщо сьогодні не буде відновлено постачання нафти через трубопровід «Дружба».
Фіцо також заявив, що в січні 2026 року аварійні поставки були вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік.
Міненерго України раніше заявляло, що у січні був рекордний обсяг імпорту електроенергії з ЄС до України – 41,987 ГВт*год. Але тоді не уточнювали, який обсяг було імпортовано зокрема з Словаччини.
Ця заява Фіцо пролунала через кілька годин після того, як європейські міністри в Брюсселі спробували, але не змогли, переконати Словаччину та її сусіда Угорщину відмовитися від погроз покарати Україну за затримки у відновленні нафтопроводу.
Також Словаччина та сусідня Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження.
23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».
23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що «Росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», зауважуючи водночас на зобов’язаннях України відремонтувати його. Терміни, додали, залежать від української сторони.
Також у Єврокомісії наголосили, що очікують від усіх лідерів ЄС дотримання їхнього зобов’язання, взятого на себе торік на саміті 18 грудня, виділити Україні багатомільярдну позику. Спроби як Євросоюзу загалом, так і окремих держав-членів переконати керівництво Угорщини та Словаччини відмовитися від їхніх вето щодо кредиту для України й чергового антиросійського пакету санкцій продовжаться на різних рівнях.
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
200 тисяч запитів про зниклих: голова Червоного Хреста про «справжнє обличчя» війни та доступ до полонених у РФ
Міжнародний комітет Червоного Хреста від початку повномасштабної російсько-української війни відвідав 8400 військовополонених, переважна більшість із них – на території України. А от на території Росії МКЧХ не має того рівня доступу, до якого прагне. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив генеральний директор МКЧХ П’єр Крехенбюль. За його словами, питання доступу до військовополонених є пріоритетним для організації.
Станом на лютий 2026 року в російському полоні перебувають, за даними української влади, приблизно 7000 українських військових, водночас в українському – майже 4000 російських військових.
Моніторингом дотримання прав військовополонених має займатися, зокрема, Червоний Хрест. У випадку відмови в доступі керується правилами, які організація затвердила близько 100 років тому.
Про «справжнє обличчя збройного конфлікту», доступ МКЧХ до військовополонених і про те, в чому відповідальність організації, Радіо Свобода поговорило з гендиректором Міжнародного комітету Червоного Хреста П'єром Крехенбюлем під час його першого візиту до України.
ЗМІ: Росія припинила вербування найманців із низки країн
Російські вербувальники отримали від влади «чорний список» країн, звідки тепер «заборонено» вивозити найманців, заявляють «Важные истории» з посиланням на повідомлення у групах та чатах вербувальників. Також цю інформацію виданню підтвердив один із великих регіональних центрів з пошуку найманців.
Журналісти зазначають, що на початку січня 2026 року вербувальники почали розповсюджувати список країн, громадянам яких з цього року заборонено укладати контракти з ЗС РФ.
За повідомленнями вербувальників, у переліку є 36 країн. Це переважно африканські, арабські країни та інші «дружні» Росії держави: Китай, Індія, Бразилія, ПАР, Туреччина, Куба, Афганістан, Іран, Венесуела.
Хто і на якому рівні ухвалював ці рішення – невідомо, але видання припускає, що це могло стати результатом «дипломатичних контактів». З 2024 року до російської влади зверталися Непал, Індія та Шрі-Ланка з проханнями припинити вербування їхніх громадян. З боку Росії пообіцяли не залучати громадян Індії та Шрі-Ланки.
У листопаді 2025 року з аналогічною вимогою виступила Йорданія, після чого і ця країна потрапила до стоп-листа.
Також до цього переліку потрапила Кенія, звідки на фронт було відправлено понад тисячу громадян.
Днями в парламенті Кенії представили звіт розвідки, за яким понад Росія завербувала понад тисячу кенійців на війну проти України.
Лідер парламентської більшості Кімані Ічунґ’ва вказав на те, що в країні продовжують працювати «несанкціоновані агентства з працевлаштування та окремі особи», які відправляють громадян Кенії на російсько-український фронт.
Кілька іноземних урядів заявляли про вербування своїх громадян Росією на війну з Україною через фейкові оголошення про роботу в Росії. У лютому 2024 року стало відомо про тисячі завербованих непальців. На боці Росії воюють до п’яти тисяч кубинців: їх також вербували, обіцяючи вигідну роботу в Росії.
Відомо також про десятки завербованих до російської армії індійців: питання про них влада Індії порушувала на зустрічі з Володимиром Путіним.
Bloomberg 2024 року стверджував, що вирушити на війну пропонували багатьом іноземним студентам, які приїжджали вчитися до Росії. Російська влада загрожує їм непродовженням віз, якщо вони не погодяться підписати контракт із міністерством оборони. Таку ж тактику застосовували і стосовно африканців – власників робочих віз, пише агенція.
В Одесі без світла залишаються близько 18 тисяч абонентів – Свириденко
В Одесі для більшості споживачів вдалося повернути енергопостачання, без світла залишаються близько 18 тисяч абонентів, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
«Одразу після ураження підстанції «Таїрово» у місті Одеса були відключені 156,6 тисяч споживачів, більшості вдалося повернути світло. Станом на зараз без електропостачання залишаються близько 18 тисяч абонентів», – написала вона у телеграмі.
За її словами, також відновлено електропостачання по підстанції «Темп» у Чорноморську, критична інфраструктура працює у штатному режимі.
«Задіяно 20 генераторів великої потужності, ще 40 перебувають у резерві. Водопостачання, теплопостачання та газопостачання забезпечено. В Одесі розгорнуті 290 пунктів надання допомоги ДСНС», – додала прем’єрка.
За даними місцевої влади, вночі війська РФ знову атакували Одещину ударними безпілотниками, під ударами опинилися об’єкти промислової, енергетичної й цивільної інфраструктури. Через атаку загинули дві людини, ще троє постраждали.
Минулого тижня Одещина кілька разів зазнавала атак РФ. 19 лютого без світла були близько 90 тисяч абонентів області.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
У підозрюваної в скоєнні теракту у Львові була спільниця з Харківщини, її затримали – заступник голови СБУ
У підозрюваної в скоєнні теракту у Львові була спільниця з Харківщини, вона також затримана, повідомив заступник глави СБУ Іван Рудницький.
«Інша молода жіночка з Харківщини, їй недавно тільки виповнилося 18 років, вона перетелефонувала на «гарячу лінію» 102… і повідомила, що за визначеною адресою відбувається крадіжка в магазині двома невідомими особами і сказала, що є необхідність, щоб приїхала поліція», – сказав на брифінгу в Києві Рудницький, якого цитує агенція «Інтерфакс».
За його словами, коли приїхав перший екіпаж, було активовано перший вибуховий пристрій, а коли були стягнуті інші сили, то відбудуся ще один вибух.
«В той же час основна фігурантка вирушила в напрямку державного кордону… місце, де було її затримано, вже наближено до кордону… після цього затримано також і можливу її посібницю, яка перебувала в Харкові», – розказав він.
Рудницький зазначив, що другу фігурантку доставили до Львова, де вона дала покази.
Близько 00:30 22 лютого до поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. За даними прокуратури, після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибухів загинула поліцейська. Також зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці. Сьогодні суд взяв її під варту
Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Закулісся початку великої війни: де схибив Зеленський та які причини глухого кута?
Американська та британська розвідки ще в 2021 році змогли передбачити повномасштабне вторгнення Росії. ЦРУ та MI6 попереджали, зокрема, про можливу висадку десанту в Гостомелі та навіть про плани ліквідації президента Володимира Зеленського.
Однак європейські союзники, як і українське керівництво, не сприйняли ці сигнали всерйоз.
Журналіст The Guardian Шон Вокер, спираючись на понад сотню інтерв’ю з розвідниками, чиновниками та дипломатами, детально реконструював хронологію тих подій.
І ось через чотири роки великої війни ситуація на фронті зайшла в глухий кут – жодна зі сторін не може досягти вирішального прориву, констатує австралійський генерал і військовий аналітик Мік Раян.
- Чому тоді не повірили?
- Як ухвалювалися доленосні рішення?
- Хто формує позицію президента?
- І чи має Україна план виходу з цього глухого кута?
Обговорюємо у програмі «Свободі Live» на @Радіо Свобода хронологію подій, відповідальність і висновки – через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення:
Ситуація і з переговорами, і на фронті зараз дійсно перебуває у глухому куті, підтверджує в етері Радіо Свобода (програма «Свободі Live») голова Керівної ради Центру безпекових досліджень СЕНСС Вадим Черниш. Він додає, що Україна могла б мати більше аргументів у переговорах, якщо отримає необхідні інструменти для тиску на Росію.
«Надія є на «Томагавки», на різні види озброєння, наприклад, озброєння для F-16, далекобійне озброєння, яке дозволяє вражати російські цілі на відстані. Жорстка позиція щодо санкцій, блокування російських кораблів – все це аргументи на переговорах. Доки нас не почують, буде складно переконати росіян. Це та сама сила, про яку так багато говорить президент Зеленський, якої зараз не вистачає, бо партнери та союзники нам не забезпечують потрібного інструменту», – зазначає Черниш.
Зеленський про вибух у Миколаєві: «перевіряється версія щодо теракту»
Вибух у Миколаєві, внаслідок якого були поранені поліцейські, міг бути другим поспіль терористичним актом проти правоохоронців, повідомив увечері 23 лютого президент України Володимир Зеленський.
«З’ясовуються всі обставини. Зокрема, перевіряється версія щодо терористичного акту. Доручив Національній поліції та Службі безпеки інформувати суспільство щодо необхідних деталей», – написав глава держави в соцмережах.
Раніше Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що о 18:10 у Миколаєві «стався вибух на території непрацюючої АЗС». Постраждали семеро патрульних, які приїхали на перезмінку та припаркували там свої автомобілі, двоє з них перебувають у тяжкому стані.
Унаслідок вибухів, які сталися у Львові у ніч проти 22 лютого, загинула 23-річна поліцейська, 25 людей були поранені. Галицький районний суд Львова 23 лютого ухвалив взяти під варту без права внесення застави жінку, підозрювану у вчиненні теракту.