Доступність посилання

Наслідки російського удару по Харкову
Наслідки російського удару по Харкову

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

У Миколаєві стався вибух, постраждали поліцейські – МВС

У Миколаєві стався вибух на території непрацюючої АЗС, постраждали семеро поліцейських, повідомляє у телеграмі МВС.

«Сьогодні о 18:10 у Миколаєві стався вибух на території непрацюючої АЗС. Внаслідок цього постраждали семеро патрульних, які приїхали на перезмінку та припаркували там свої авто. Двоє із них перебувають у важкому стані», – повідомив голова Національної поліції України Іван Вигівській.

За його словами, це не збіг.

«Розцінюємо ці події як цілеспрямовану атаку на систему правопорядку та дестабілізацію ситуації всередині країни», – додав очільник Нацполіції.

Близько 00:30 22 лютого поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. За даними прокуратури, після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.

Унаслідок вибухів загинула поліцейська. Також зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.

Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.

Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці. Сьогодні суд взяв її під варту.

Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.

Українські біженці відтепер зможуть подавати заяви на компенсацію завданої Росією шкоди – Рада Європи

Українські біженці, які були змушені залишити країну через повномасштабне вторгнення Росії, відтепер зможуть подавати заяви на компенсацію за завдану Росією шкоду. Про це йдеться у заяві генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе.

За його словами, з 23 лютого відкрита нова категорія заяв у Реєстрі збитків, який раніше створили для фіксації втрат, спричинених агресією Росії проти України.

Ідеться про компенсацію шкоди, завданої внаслідок вимушеного переміщення, зокрема втрату житла, майна та інші збитки, пов’язані з агресією. У Раді Європи наголошують, що відповідальність і компенсація є ключовими елементами справедливого та тривалого миру.

Реєстр збитків уже зафіксував понад 110 тисяч заяв, однак це лише частина втрат, яких зазнали громадяни України з початку повномасштабної війни. Очікується, що відкриття нової категорії дозволить значно розширити коло постраждалих, які зможуть документально зафіксувати свої вимоги щодо відшкодування.

Реєстр збитків створили під егідою Ради Європи 17 травня 2023 року. 16 грудня 2025 року відбувся запуск Компенсаційної комісії, яка оцінює подані заяви до Реєстру збитків і визначає розмір компенсацій. Якими коштами наповнюватимуть фонд для виплати компенсацій українцям, вирішуватиметься згодом. Раніше верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявляла, що основою такого фонду можуть стати заморожені російські активи та нафтові доходи РФ.

Російські військові на фронті отримали вказівку не використовувати месенджер Max

Російським військовим, які перебувають на фронті в Україні, рекомендували не використовувати для комунікації російський месенджер Max, повідомляють джерела провоєнного телеграм-каналу Fighterbomber (його веде близький до Повітряно-космічних сил РФ блогер Ілля Туманов) та видання «Медіазона».

«На тлі душіння «тєлєги» (просторічне найменування популярного у світі месенджера Telegram – ред.) всіма наявними способами у війська Лаосу (так блогер називає армію РФ – ред.) прийшли розпорядження про заборону використання та встановлення найзахищенішого у світі національного месенджера на пристрої з розширеними мультимедійними можливостями, які були багаторазово заборонені минулими та позаминулими розпорядженнями», – йдеться в повідомленні провоєнного блогера.

Співрозмовник «Медіазони» серед російських військових підтвердив цю інформацію. За його словами, заборона продиктована міркуваннями безпеки.

Fighterbomber додав, що командування ЗС РФ обіцяє запровадити як військовий месенджер якийсь власний софт.

На початку лютого російське контрольне відомство у сфері телекомуніацій, Роскомнагляд, повідомило про початок роботи з повного блокування Telegram. 17 лютого близький до силовиків телеграм-канал Baza з посиланням на джерела повідомив, що з 1 квітня Роскомнагляд розпочне «тотальне блокування» Telegram за аналогією з Instagram та Facebook. Роскомнагляд відповів на це повідомлення так: «Відомству нема чого додати до раніше опублікованої інформації з цього питання».

Частина провоєнних блогерів і громадських діячів розкритикувала блокування, вказавши, що Telegram активно використовується російськими військовими як засіб зв’язку. Деякі блогери зазначили, що збої в роботі Telegram та відключення Starlink уже призвели до проблем на фронті, зокрема в Запорізькій області.

У Кремлі відповіли, що ситуацію, за якої блокування Telegram викличе труднощі у координації зусиль російських військових, уявити «важко і неможливо». «Не думаю, що можна уявити, що фронтовий зв’язок забезпечується за допомогою Telegram або якогось месенджера», – сказав речник президента РФ Дмитро Пєсков.

Згодом міністр цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій РФ Максут Шадаєв повідомив, що влада Росії вирішила не блокувати роботу месенджера Telegram для російських військових «у зоні СВО». Як саме це буде зроблено, він не уточнив.

Фіцо: Словаччина припиняє аварійні поставки електроенергії до України

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна припиняє аварійні поставки електроенергії до України, якщо сьогодні не буде відновлено постачання нафти через трубопровід «Дружба».

«Відсьогодні, якщо українська сторона звернеться до Словаччини з проханням про допомогу у стабілізації української енергетичної мережі, вона такої допомоги не отримає», – заявив Фіцо.

Прем’єр-міністр Словаччини заявив, що цей крок буде скасовано після відновлення транзиту нафти до Словаччини.

Фіцо стверджує, що в січні 2026 року аварійні поставки були потрібні для стабілізації української енергомережі вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік. Ці дані Київ наразі не коментував.

Міненерго України раніше заявляло, що у січні був рекордний обсяг імпорту електроенергії з ЄС до України – 41,987 ГВт*год. Але тоді не уточнювали, який обсяг було імпортовано зокрема з Словаччини.

Ця заява пролунала через кілька годин після того, як європейські міністри в Брюсселі спробували, але не змогли, переконати Словаччину та її сусіда Угорщину відмовитися від погроз покарати Україну за затримки у відновленні нафтопроводу.

21 лютого Фіцо заявляв, що ініціює зупинку аварійної енергетичної допомоги Україні, якщо не відновиться постачання нафти через «Дружбу».

Угорщина та Словаччина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».

Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».

23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що «Росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», зауважуючи водночас на зобов'язаннях України відремонтувати його. Терміни, додали, залежать від української сторони.

Також у Єврокомісії наголосили, що очікують від усіх лідерів ЄС дотримання їхнього зобов’язання, взятого на себе торік на саміті 18 грудня, виділити Україні багатомільярдну позику. Спроби як Євросоюзу загалом, так і окремих держав-членів переконати керівництво Угорщини та Словаччини відмовитися від їхніх вето щодо кредиту для України й чергового антиросійського пакету санкцій продовжаться на різних рівнях. Попередній намір об’єднання полягав у тому, щоб затвердити ці рішення до четвертої річниці повномасштабного вторгнення.

Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».

Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.

За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».

Євросоюз засудив вихід Росії з конвенції проти катувань

Європейський Союз засудив рішення Росії вийти з Європейської конвенції щодо запобігання катуванням та ввів санкції проти восьми росіян, серед яких співробітники виправних установ та судді. Про це йдеться у заяві Євросоюзу.

Під обмеження потрапили три начальники виправних колоній, начальник СІЗО, два судді, прокурор та старший слідчий.

Серед тих, хто потрапив під обмеження ЄС – Олексій Валізер, начальник колонії в Алтайському краї, де відбуває покарання Олексій Горінов – один із перших активістів, засуджених у Росії за антивоєнні висловлювання. До списку також включений Антона Ричар, начальник СІЗО в Біробіджані, де загинув музикант Павло Кушнір, теж ув’язнений за антивоєнні висловлювання.

У Євросоюзі заявили, що рішення російської влади демонструє зневагу до захисту прав людини, наголосивши, що ЄС непохитний у засудженні порушень прав людини та репресій у Росії.

Наприкінці вересня 2025 року президент Володимир Путін підписав закон про вихід Росії з Європейської конвенції щодо запобігання тортурам. У пояснювальній записці вказувалося, що з 2023 року Росія не представлена в Європейському комітеті із запобігання катуванням, а сам комітет, за твердженням влади РФ, ігнорував звернення з проханням врегулювати ситуацію.

Країни-члени ЄС також продовжили дію запроваджених за повномасштабну агресію проти України санкцій ще на рік – до 24 лютого 2027 року.

Понад 20 «Афганістанів» за 4 роки: чому Путін не зупиняється там, де Горбачов вивів війська?

Станом на лютий 2026 року російські втрати у війні проти України сягнули 1,2-1,3 мільйона військових. Із них убитими, за даними американських аналітиків, Росія втратила десь 325 тисяч військових, а решта – поранені або зниклі безвісти. Все це за чотири роки повномасштабної війни проти України.

За десять років війни Радянського Союзу в Афганістані загинули 15 тисяч військових. Але чому для останнього радянського лідера Михайла Горбачова цифра в 15 тисяч була завеликою і він вивів війська з Афганістану, а нинішній російський керманич Володимир Путін – незважаючи на понад 20 «Афганістанів» лише за чотири роки – поки не готовий припинити війну проти України? І питання тут не лише в жорстокості чи байдужості до людських втрат?

Читати далі

ОВА: на Дніпропетровщині через атаки РФ є загибла та поранена

На Дніпропетровщині через російські атаки загинула людина, ще одна – поранена, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

За його словами, війська РФ понад 40 разів атакували два райони авіабомбами, артилерією та FPV-дронами.

«На Синельниківщині – Покровську і Межівську громади. Пошкоджені оселі, будинок культури, гімназія та авто. На жаль, одна жінка загинула. Інша – поранена», – написав він у телеграмі.

Ганжа додав, що на Нікопольщині під ударом були сам Нікополь, Марганецька, Покровська, Червоногригорівська, Мирівська громади – пошкоджені понад 10 приватних будинків та багатоповерхівка, підприємство, центр соцзахисту, знищений гараж.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

«Нафтогаз»: вперше імпортували СПГ через термінал у Німеччині

Компанія «Нафтогаз» заявила, що вперше імпортувала американський скраплений природний газ (СПГ) через термінал Deutsche ReGas у Німеччині.

Зазначається, що після регазифікації в Німеччині «Нафтогаз» планує доставити газ через Польщу до України.

«Після регазифікації в Німеччині Нафтогаз доставить газ через Польщу до України. У лютому цей ресурс уже доступний у нашій системі. Для нас це не просто новий напрямок. Це результат довіри та злагодженої роботи з партнерами. В умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру кожен додатковий канал постачання газу підвищує нашу енергетичну безпеку», – заявив очільник «Групи Нафтогаз» Сергій Корецький.

На початку лютого було узгоджено першу поставку американського СПГ до України через «Вертикальний коридор».

У листопаді минулого року українська «Група Нафтогаз» домовилася з Atlantic See LNG Trade спільно розвивати постачання СПГ американського походження до Європи та України через грецькі газові термінали та Вертикальний коридор.

Україна стикається з найгіршою енергетичною кризою воєнного часу, оскільки її енергетичний сектор руйнується через масовані російські удари.

За даними Світового банку, в енергетичному секторі, який зазнав посилення нападів, з моменту лютого 2025 року спостерігається приблизно 21% збільшення кількості пошкоджених або знищених активів, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також централізоване теплопостачання.

Світовий банк: оцінку потреб України на відновлення підвищили до 588 млрд доларів

Загальна вартість реконструкції та відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить 588 млрд доларів протягом наступного десятиліття – це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік, таку оновлену «Оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5)» оприлюднили уряд України, Група Світового банку, Єврокомісія та ООН.

«Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Підтримка (Світового банку, ЄС та ООН – ред.) допомагає нам терміново відремонтувати нашу критично важливу інфраструктуру, щоб країна продовжувала функціонувати, а також продовжувати систематичні заходи з відновлення, зосереджені на енергетичних проектах та житлі для наших людей», – заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Зазначається, що оцінка RDNA5, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року, демонструє, що пряма шкода в Україні наразі сягнула 195 млрд доларів порівняно зі 176 млрд доларів у оцінці RDNA4 та 152 млрд доларів у оцінці RDNA3.

В останньому оновленні представлено огляд майже чотирьох років впливу, що охоплюють 46 місяців з лютого 2022 року по грудень 2025 року. У ньому зазначається, що прямі збитки в Україні вже сягнули понад 195 мільярдів доларів США, порівняно зі 176 мільярдами доларів США у RDNA4 від лютого 2025 року, причому найбільше постраждали житловий, транспортний та енергетичний сектори. Зазначається, що збитки, втрати та потреби залишаються зосередженими в прифронтових областях та великих мегаполісах.

В енергетичному секторі, який зазнав посилення нападів, з моменту RDNA4 спостерігається приблизно 21% збільшення кількості пошкоджених або знищених активів, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також централізоване теплопостачання.

У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24% з моменту RDNA4 і є результатом посилення нападів на залізниці та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад три мільйони домогосподарств.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

«Дуже негарно» – Зеленський оцінив висловлювання Залужного про події 2022 і 2023 років

Президент України Володимир Зеленський оцінив висловлювання посла України у Великій Британії, колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про події, пов’язані з обшуками у 2022 році та контрнаступальною операцією Сил оборони у 2023 році. Про це глава держави сказав в інтерв’ю агентству France-Presse.

«Я вважаю просто, що сьогодні обговорювати деталі, про які говорив Валерій Федорович, також дуже негарно. Бо ніхто з цього не виграє. Все ж таки йдеться про нашу армію… Вона сьогодні воює. І він не буде, скажімо так, гарно виглядати, якщо буде розмовляти про це і продовжувати», – вказав Зеленський, додавши, що «зараз треба фокусуватися на інших речах».

Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний розповів в інтерв’ю агентству Associated Press, оприлюдненому 18 лютого, що мав розбіжності в поглядах із президентом Володимиром Зеленським щодо оборони після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

За словами генерала, розроблений разом із партнерами в НАТО план контрнаступу влітку 2023 року провалився, оскільки «Зеленський та інші офіційні особи не виділили необхідних ресурсів». Залужний стверджує, що початковий план полягав у тому, щоб зосередити достатньо сил в «одному кулаці» для деокупації окремих територій Запорізької області, а потім висунутися в бік Азовського моря. Воєначальник вважає, що це перерізало б коридор, який армія РФ використовувала для постачань із Криму.

Замість реалізації цього плану, розповів Залужний, Сили оборони України були розподілені по великій території, що послабило ударну міць.

Також колишній головнокомандувач ЗСУ сказав, що у вересні 2022 року він мав «напружену» зустріч у штабі Зеленського, після якої вирушив до свого офісу в Києві. За кілька годин «кількадесят» агентів СБУ з’явилися в його офісі для обшуку приміщення. Залужний розповів, що правоохоронці не сказали, що саме шукають, але він завадив їм обшукати документи та комп’ютери. Він назвав рейд явною погрозою і в присутності співробітників спецслужби зателефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку та голові СБУ Василю Малюку. Після цих дзвінків агенти були відкликані.

У Львові взяли під варту підозрювану у вчиненні теракту і попрощалися з загиблою поліцейською

Галицький районний суд Львова 23 лютого ухвалив взяти під варту без права внесення застави жінку, підозрювану у вчиненні теракту у Львові, передає кореспондентка Радіо Свобода.

33-річна жителька Костополя Рівненської області перед засіданням заявила: не знала, що закладає саме вибухівку, і не розуміла, що через неї постраждають люди. Кілька останніх місяців жила у Львові, змінювала місця проживання. Вибухові пристрої, за її словами, виготовляла по відеозв’язку зі спільником. Деталі за його порадами закуповувала сама, ще один спільник був у Львові.

«Суд задовольнив клопотання прокуратури. Свідчення підозрюваної були короткі і стосувалися того, що саморобні пристрої вони виготовляла під керівництво чоловіка, який назвався Марк. Ми перевіряємо всі версії, в тому числі причетність до злочину РФ та інших спільників на території України. Їй за один вибуховий пристрій, як ми з'ясували, пропонували по одній тисячі доларів. Вона з ними (спільниками – ред.) спілкувалася російською мовою», – розповів прокурор Львівської області Назар Марків.

Ще триває досудове розслідування щодо спільниці з Харкова, яка телефонувала на лінію 102, щоб повідомити про пограбування магазину.

Унаслідок вибухів, які сталися у Львові у нія проти 22 лютого, загинула 23-річна поліцейська, 25 людей були поранені.

23 лютого у Львові попрощалися з поліцейською Вікторією Шпилькою, яка загинула під час вибухів. Поховають її в селі Верба Волинської області.

23-річна Вікторія родом із Волині. Вона розпочала службу в патрульній поліції на Херсонщині, а з 2023 року служила на Львівщині. Торік вона одружилася, її чоловік також патрульний. Батько Вікторії з 2014 року служить у ЗСУ.

Єврокомісія не готує «плану Б» щодо фінансування України – Домбровскіс

Європейська комісія наразі не готує альтернативного сценарію фінансування України, попри блокування Угорщиною кредиту на 90 мільярдів євро. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода 23 лютого заявив єврокомісар із питань економіки Валдіс Домбровскіс.

«На цьому етапі я б не починав шукати нові альтернативи, тому що щодо цього пакету на 90 мільярдів євро вже виконано багато роботи й проведено значну підготовчу роботу», – сказав Домбровскіс і додав, що наразі Брюссель зосереджений на розблокуванні рішення цього рішення, а не на пошуку альтернативних механізмів.

Єврокомісар нагадав, що у грудні всі держави-члени ЄС, включно з Угорщиною, погодили такий кредит для України. І що Будапешт, як і ще кілька країн, не бере участь у фінансуванні кредиту.

За його словами, поки вирішується питання з Угорщиною у Раді Євросоюзу, Єврокомісія продовжує працювати над фіналізацією інших необхідних документів, зокрема кредитної угоди, меморандуму про взаєморозуміння та стратегії фінансування на рік.

«Ми продовжуємо готувати всі ці документи, щоб змогти розпочати виплати так, як ми планували, – на початку квітня… Очевидно, нам доведеться знайти рішення. Треба сказати, що це не перший випадок, коли ми стикаємося з труднощами з Угорщиною. Наразі ми перебуваємо в тісній взаємодії з державами-членами, і я маю сказати, що сподіваюся знайти шлях уперед», – наголосив Домбровскіс.

Чергову спробу затвердити кредит на 90 мільярдів євро в Раді ЄС зроблять 24 лютого під час засідання міністрів загальних справ Євросоюзу у Брюсселі.

Угорщина та Словаччина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».

Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці грудня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».

23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що «Росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», зауважуючи водночас на зобов'язаннях України відремонтувати його. Терміни, додали, залежать від української сторони.

Також у Єврокомісії наголосили, що очікують від усіх лідерів ЄС дотримання їхнього зобов’язання, взятого на себе торік на саміті 18 грудня, виділити Україні багатомільярдну позику. Спроби як Євросоюзу загалом, так і окремих держав-членів переконати керівництво Угорщини та Словаччини відмовитися від їхніх вето щодо кредиту для України й чергового антиросійського пакету санкцій продовжаться на різних рівнях. Попередній намір об’єднання полягав у тому, щоб затвердити ці рішення до четвертої річниці повномасштабного вторгнення.

На фронті відбулося 40 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 23 лютого на фронті відбулося 40 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Противник з території РФ завдав артилерійських обстрілів по районах населених пунктів, зокрема Леонівка, Архипівка Чернігівської області; Безсалівка, Будки, Волфине, Рогізне, Суходіл, Рижівка, Нововасилівка, Голишівське, Нескучне, Нова Гута, Товстодубове Сумської області», – вказано у зведенні станом на 16:00.

Понад половина боїв зафіксована на двох напрямках на Донеччині – Костянтинівському та Покровському.

«На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 10 наступальних дій поблизу Щербинівки, Іванопілля, Софіївки, Берестка та у бік Костянтинівки, Новопавлівки. Чотири атаки досі тривають.

На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 13 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Удачне та у бік населеного пункту Шевченко», – вказано в повідомленні.

Бої також тривали на Куп’янському, Лиманському, Олександрівському та Гуляйпільському напрямках.

Як писав нещодавно проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.

Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 16 лютого повідомляв, що українські військові «проводять результативні контратакувальні, штурмові дії» на Олександрівському напрямку та в районі Гуляйполя.

Армії РФ залишилося 13 км до Слов'янська: як їй вдається просуватися?

Армія РФ продовжує просуватися на схід від Слов'янська – про це повідомляє проєкт DeepState.

20 лютого, за повідомленням аналітиків, агресор просунувся біля Різниківки та Голубівки, 21-го – біля Платонівки, Бондарного, Привілля та у Свято-Покровському, а 23-го – у Никифорівці, Липівці та біля Платонівки.

Ці просування відбуваються широким фронтом на схід від Слов'янська – його довжина сягає 25 кілометрів. Від «червоної зони» біля Никифорівки до міської межі міста залишається близько 13 кілометрів.

Криза на Слов'янському фронті триває з часу захоплення російською армією Сіверська наприкінці 2025 року, а також просування агресора в Серебрянському лісі.

Російські війська йдуть на місто також і з Лиманського напрямку з північного сходу – там їй вдалося вже перетнути річку Сіверський Донець.

Вранці 23 лютого український Генштаб повідомив про шість атак армії РФ на Слов'янському напрямку.

Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Стали відомі подробиці «різких» переговорів Сибіги з угорським і словацьким колегами

Під час закритої дискусії на Раді ЄС із закордонних справ 23 лютого, де обговорювалося вето Угорщини та Словаччини на 20-й пакет санкцій, Угорщина була більш різкою, Словаччина – більш стриманою. Про це Радіо Свобода стало відомо від кількох дипломатів, що поспілкувалися з кореспонденткою в Брюсселі на умовах анонімності.

«Сибіга (міністр закордонних справ України – ред.) заявив, що ремонтні роботи тривають і запропоновано альтернативний маршрут; Сійярто (міністр закордонних справ Угорщини – ред.) одразу відкинув це та звинуватив Україну в брехні. Угорщина повторила, що без відновлення транзиту вона заблокує 20-й пакет та кредит (90-мільярдну позику для України – ред.). Словаччина була більш стриманою», – розповів співрозмовник Радіо Свобода.

Єврокомісія, за словами співбесідників, запевнила всіх присутніх за столом, що вона залишається на зв’язку з українською стороною щодо стану трубопроводу «Дружба», і що «існує чітке зобов’язання швидко завершити ремонтні роботи».

Ще один дипломат розповів Радіо Свобода про «значне розчарування» серед інших 25 держав-членів тим фактом, що Угорщина та Словаччина блокують критично необхідні для України рішення, про які домовилися раніше. Окрім нового пакету санкцій, також ідеться про остаточне схвалення 90-мільярдної позики на основі бюджету ЄС.

«Дехто відкрито поставив під сумнів мотиви Угорщини, припустивши, що це стосується виборів, а не нафти», – заявив дипломат, побажавши залишитися анонімним.

Угорщина та Словаччина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».

Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці грудня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».

23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що «Росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», зауважуючи водночас на зобов'язаннях України відремонтувати його. Терміни, додали, залежать від української сторони.

Також у Єврокомісії наголосили, що очікують від усіх лідерів ЄС дотримання їхнього зобов’язання, взятого на себе торік на саміті 18 грудня, виділити Україні багатомільярдну позику. Спроби як Євросоюзу загалом, так і окремих держав-членів переконати керівництво Угорщини та Словаччини відмовитися від їхніх вето щодо кредиту для України й чергового антиросійського пакету санкцій продовжаться на різних рівнях. Попередній намір об’єднання полягав у тому, щоб затвердити ці рішення до четвертої річниці повномасштабного вторгнення.

Євросоюз продовжив на рік санкції проти РФ

Європейський Союз продовжив до 24 лютого 2027 року, дію санкцій, запроваджених проти Росії через повномасштабну війну проти Україні. Текст рішення 23 лютого оприлюднений в офіційному журналі ЄС.

«Доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати основоположні норми міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили, закріплену у статті 2(4) Статуту Організації Об’єднаних Націй, або міжнародного гуманітарного права, доцільно залишати чинними всі заходи, запроваджені Союзом», – указано в заяві.

Рішення набере чинності 24 лютого 2026 року.

У Євросоюзі нагадали про резолюцію Генеральної асамблеї ООН, яка вимагає від РФ «негайно, повністю та беззастережно» вивести війська з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів та припинити всі воєнні дії, включно з «нападами на цивільне населення та цивільні об’єкти». Текст документа був схвалений 24 лютого 2025 року.

Буданов анонсував новий обмін полоненими між Україною та РФ – «більше, ніж минулого разу»

Голова Офісу президента України Кирило Буданов сподівається, що новий обмін полоненими між Україною та РФ відбудеться вже цього тижня. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу «Суспільне» 23 лютого.

«Ми працюємо над цим. Значна цифра. Більше, ніж минулого разу, скажімо так», – сказав він, не оприлюднивши додаткових деталей.

За словами Буданова, новий раунд переговорів може пройти, ймовірно, 26–27 лютого. Головною темою залишається питання територій, РФ продовжує наполягати на контролі над Донбасом.

5 лютого Україна в рамках 71-го обміну полоненими з Росією повернула з неволі 157 військових і цивільних громадян. Це – перший у 2026 році обмін полоненими. За даними координаційного штабу, з російської неволі визволено 150 військових і сімох цивільних українців.

«Змусили мене переглянути позицію». Орбан повідомив ЄС, що відступається від зобов’язання щодо 90 мільярдів для України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтвердив намір блокувати 90 мільярдів євро для України. Відповідний лист, датований 23 лютого, очільник угорського уряду надіслав президентові Європейської ради Антоніу Кошті.

У листі Орбан нагадує про рішення саміту ЄС 18 грудня, коли лідери, не домовившись про так звану репараційну позику, врешті погодилися надати Україні 90 мільярдів євро із бюджетного резерву Євросоюзу. Угорщина, а також Словаччина і Чехія не заперечували, бо отримали виняток – вони не платитимуть. Тепер Орбана не влаштовує й це.

«Нещодавні події змусили мене переглянути свою позицію. Від середини лютого Україна відмовляється відновлювати транспортування сирої нафти трубопроводом «Дружба» до Угорщини з політичних міркувань та через порушення своїх міжнародних зобов’язань. Це неспровокований акт ворожості, який підриває енергетичну безпеку Угорщини», – пише Орбан Кошті.

Прем’єр Угорщини повторює свої погрози залишати багатомільярдний кредит Україні в заблокованому стані, доки транзит нафти «Дружбою» до його країни не відновиться.

«Доки це залишається так, Угорщина не підтримуватиме внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову політику, необхідних для використання бюджетного резерву ЄС для кредитної лінії», – завершує своє послання Орбан.

Внесення відповідних змін до згаданого Орбаном документа формально вимагає одностайності всіх країн ЄС – в іншому разі рішення про позику неможливо реалізувати. Його планували урочисто затвердити 24 лютого на спеціальній сесії Європарламенту, скликаній до річниці вторгнення.

Україна розраховує на перший транш із 90-мільярдного кредиту навесні 2026 року, інакше ситуація з фінансуванням видатків, попереджали в українському уряді й підтверджували в Єврокомісії, стане критичною.

Чотири роки вторгнення в Україну: чи навчилася армія Росії воювати краще?

До України Росія здійснила повномасштабне вторгнення в іншу суверенну державу – Грузію. Москва здобула перемогу після 16-денної війни у 2008 році, але вона була незграбною і засвідчила, що збройні сили Росії потребують докорінної модернізації.

Чотири роки тому напівреформована російська армія знову пройшла випробування на міцність, коли сотні тисяч військових вдерлися в Україну. Судячи з приголомшливих втрат – понад 1,2 мільйона вбитими і пораненими, і ця цифра зростає – усе виявилося ще більш незграбним. І Москва досі не здобула перемогу.

Читати далі

Путін втягує Білорусь у війну, «відчуваю ризик» – Зеленський

Олександр Лукашенко робить «велику помилку», посилюючи військову співпрацю з Москвою, а лідер РФ Володимир Путін «втягує білорусів» у війну, яку Росія веде проти України. Про це в оприлюдненому 23 лютого інтерв’ю білоруському незалежному сайту «Зеркало» заявив президент України Володимир Зеленський.

«Втягує, але це не означає, що білоруські солдати, військові, прикордонники сьогодні прийдуть на нашу територію. Як я вже казав, зараз інша війна – можна втягувати технологічно. Він залучає розміщенням своїх допоміжних технічних сил на вашій території. (І тому) вже не може Лукашенко сказати: «Я не контролював (ракети), це раніше тут стояло, і тому воно полетіло». Але таких дронів, як зараз, не було до початку війни, таких ретрансляторів не існувало, якими вони користуються, жодного «Орешника» фізично на території Білорусі не було. І він не може просто так з’явитися... Знаєте, відчуваю ризик. Відчуваю», – розповів глава української держави.

Раніше в лютому білоруський авторитарний лідер Олександр Лукашенко у відповідь на заяви російської розвідки сказав, що «немає сили, здатної відірвати Білорусь від Росії».

Минулого тижня Служба зовнішньої розвідки Росії опублікувала попередження про нібито плани Заходу щодо Білорусі – мовляв, західні країни шукають у Білорусі нових «ліберальних пасіонаріїв» «для реалізації сценарію «кольорової революції».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG