«Броньованим бусом, який возив алмази, зараз вивозимо людей». Евакуація на Запоріжжі
Від початку повномасштабної війни Росії проти України місто прийняло понад 300 тисяч людей, які евакуювалися із окупованих і прифронтових територій, повідомляє міська рада Запоріжжя. Із перших днів вторгнення, місто фактично стало хабом для тих, хто тікав від російських військ, виїжджав із прифронтових територій і вибирайся із окупації.
Як це відбувалося тоді? І як зараз евакуйовують людей із прифронту?
На Олександрівському напрямку відновлений контроль над 400 кв. км території – Сирський
На Олександрівському напрямку від кінця січня цього року угруповання ДШВ і суміжні підрозділи відновили контроль над 400 квадратними кілометрами території і вісьмома населеними пунктами, повідомив 23 лютого головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.
Як написав Сирський у телеграмі, під час робочої поїздки у Південну операційну зону він відвідав частини, які наступають, і частини, які тримають оборону «на одній із ключових ділянок фронту».
«Ситуація на цій ділянці складна. Противник продовжує чинити тиск, активно застосовує для інфільтрації малі штурмові групи, використовує артилерію, безпілотні засоби, подекуди – бронетехніку. Але наші воїни не лише тримають оборону а й успішно діють в наступальній операції», – заявив головнокомандувач.
Напередодні угруповання Десантно-штурмових військ ЗСУ повідомило, що українські десантники проводять операцію на Олександрівському напрямку, щоб витіснити війська РФ за межі Дніпропетровщини.
«Основними завданнями, які стоять перед підрозділами угруповання, є зрив планів противника щодо подальшого просування у Дніпропетровській та Запорізькій областях, розгрому угруповання військ противника і витіснення його за межі адміністративного кордону Дніпропетровської області», – йшлося у повідомленні.
У ДШВ ситуацію характеризували як дуже динамічну і зазначили, що незважаючи на активні штурмові дії противника, українські підрозділи відбивають усі атаки й успішно проводять наступальні дії.
Там додали, що з початком операції українські підрозділи відновили контроль над територією понад 300 кв. км.
Як писав раніше проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 16 лютого повідомляв, що українські військові «проводять результативні контратакувальні, штурмові дії» на Олександрівському напрямку і в районі Гуляйполя.
Генштаб: у Криму уражений район зосередження ракетного підрозділу
Сили оборони України уразили військові об’єкти і логістику російських військ на окупованих територіях України, зокрема район зосередження ракетного підрозділу в окупованому Криму, повідомив 23 лютого Генштаб ЗСУ.
«23 лютого на тимчасово окупованій території АР Крим, уражено район зосередження ракетного дивізіону 15-ї окремої берегової ракетної бригади Чорноморського флоту РФ (має на озброєнні БРК «Бастіон»). Зафіксовані ураження цілей. Втрати ворога уточнюються», – йдеться в повідомленні.
«Бастіон» – це береговий ракетний комплекс. Призначений для ураження надводних кораблів різних класів і типів зі складу десантних з’єднань, конвоїв, корабельних і авіаносних ударних груп, а також одиночних кораблів і наземних радіоконтрастних цілей в умовах інтенсивної вогневої і радіоелектронної протидії. Після початку війни проти України Росія почала застосовувати цей протикорабельний комплекс для ударів по наземних цілях.
За даними командування, також у районі населеного пункту Нижня Кринка на окупованій території Донеччини уражений склад боєприпасів російських загарбників зі складу угруповання військ «Юг».
«Крім того, у районі населеного пункту Велика Новосілка тієї ж області, уражено склад матеріально-технічних засобів окупантів. А у районі населеного пункту Покровка (ТОТ Миколаївської області) уражено пункт управління БпЛА десантно-штурмового полку ворога. Втрати противника та остаточні масштаби завданих збитків уточнюються», – заявили в Генштабі.
Російські військові це повідомлення поки не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
ЗСУ: іноземці з 75 країн служать у Сухопутних військах
Добровольці з 75 країн приєдналися до підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України. Про це в інтерв’ю Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів заступник начальника відділу координації з питань проходження військової служби іноземцями в ЗСУ Костянтин Мілевський. Щомісяця тільки з підрозділами Сухопутних військ підписують контракти близько 600 громадян інших країн.
«Зараз трошки холодніше. Люди з теплих країн не дуже їдуть. Можемо відняти до 50 чоловік з цих 600. Стане тепліше, буде трошки більше. Але ми говоримо про середньостатистичну цифру», – каже офіцер.
Загалом кількість іноземних добровольців, які в той чи інший час служили або ж продовжують служити у підрозділах Сухопутних військ ЗСУ становить понад 10 тисяч.
«Ми не намагаємося залучити до лав ЗСУ людей більше, ніж приділимо їм уваги. Що таке увага? Це підготовка, бойове злагодження, оснащення їх озброєнням, обмундируванням. Можна, звичайно, збільшити кількість до умовної тисячі, півтори і десяти, але якщо немає кому займатися цими людьми, то результату не буде», – розповів Мілевський.
Іноземці також воюють у підрозділах Головного управління розвідки та Нацгвардії. Формально у Силах оборони України вони мають ті ж права та обов’язки, що і громадяни України. Але головна відмінність: вони можуть розірвати контракт за власним бажанням через пів року служби.
У лютому 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення, президент України Володимир Зеленський заявив про формування окремого підрозділу територіальної оборони – Інтернаціонального легіону для іноземців, які хочуть «приєднатися до захисту безпеки у Європі та світі».
Зеленський: Путін не хоче зупиняти війну, але «не хоче» не означає «не зробить»
Президент Володимир Зеленський заявляє, що російський лідер Володимир Путін не має наміру зупиняти війну проти України, і наголосив, що Захід має зосередитися на стримуванні Росії, а не на намаганнях догодити Путіну. Зеленський сказав про це в інтерв’ю британській медіакорпорації Бі-Бі-Сі.
На запитання щодо того, чи Путін не зупинить цю війну, якщо тільки не опиниться під колосальним тиском, а цього, ймовірно, не відбувається, Зеленський сказав: «І так, і ні. Побачимо. І так, і ні. Він цього не хоче, але «не хоче» не означає «не зробить». Дай Боже. Дай Боже, ми досягнемо успіху».
Президент також заявив, що Україна не погодиться на територіальні поступки в обмін на припинення вогню. «Я просто дивлюся на це інакше. Я сприймаю це не просто як землю. Для мене це означає вийти, тобто послабити наші позиції, кинути сотні тисяч наших людей, які там живуть. Ось як я на це дивлюся. І я впевнений, що цей «вихід» розділить наше суспільство», – сказав Зеленський.
Він додав, що Путіну «потрібна ця пауза». «Це правда, що б він не говорив. І коли він відновиться… Наші європейські партнери кажуть – три-п’ять років. На мою думку, він зможе відновитися за пару років, не більше. І куди він піде далі? Ми не знаємо. Але те, що він захоче продовжити, – факт», – заявив голова держави.
Зеленський також висловив думку про те, що Путін вже розпочав Третю світову війну. «Питання, наскільки він може захопити ті чи інші території, і питання, як його зупинити. Не тому, щоб Росія не виграла, а тому, що Росія хоче принести свій світ і змінити людям життя, яке їм подобається і яке вони обирають самостійно. Тому я вважаю і вважав, що Путін уже почав цю війну. І ми зупиняємо його від широкої війни, повномасштабної, Третьої світової війни. Ми сьогодні є форпостом і зупиняємо Путіна», – зазначив він.
В інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого, Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
Відразу по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія) Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Водночас в Офісі президента України 20 лютого заперечили повідомлення ЗМІ про те, що Володимир Зеленський нібито мав розмову з радниками, на якій йшлося про необхідність готуватися ще до трьох років війни і провал мирних переговорів. Радник українського президента Дмитро Литвин заявив, що не було ані такої розмови з радниками і негативу про переговори, ані такого завдання про «війну ще на три роки». За його словами, «це просто фейк».
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
Перед цим головний посланець Білого дому в Женеві Стів Віткофф заявив, що було досягнуто «значного прогресу». «Обидві сторони погодилися надати оновлену інформацію своїм відповідним лідерам і продовжити роботу над досягненням угоди», – написав він у дописі на X.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Фільм «Пан Ніхто проти Путіна» здобув премію Британської кіноакадемії
Премію Британської академії кіно та телевізійних мистецтв (BAFTA) у номінації «Найкращий документальний фільм» отримав «Пан Ніхто проти Путіна» – картина про пропаганду у російській школі.
Його режисером є американець Девід Боренштейн, а співавтором і одним із головних героїв – Павло Таланкін, який працював педагогом-організатором і відеографом у школі провінційного містечка Карабаш на Уралі, в Челябінській області РФ.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році він став знімати все, що відбувалося у навчальному закладі – лінійки, збори, урочисті вечори та уроки, які вимагало записати міністерство освіти. У 2024 році Таланкін вивіз відзнятий матеріал із Росії.
У категорії «Найкращий документальний фільм» також була номінована стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки».
У категорії «Найкращий адаптований сценарій» перемогу здобула стрічка «Одна битва за іншою» режисера Пола Томаса Андерсона. Цей фільм разом із іншими номінаціями здобув одразу шість премій BAFTA.
Найкращим анімаційним фільмом визнали «Зоотрополіс 2» Джареда Буша та Байрона Говарда.
Найкращим британським фільмом за версією BAFTA став фільм «Гамнет» Хлої Чжао, перемогу в категорії «Найкращий дебют британського автора, режисера чи продюсера» здобув фільм «Тінь мого батька» режисера Акіноли Дейвіса-молодшого.
Каллас про переговори з Росією: «якщо не просиш нічого – ще й заплатиш зверху»
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу обговорять 23 лютого в Брюсселі пропозицію верховної представниці Каї Каллас щодо поступок, які слід вимагати від Росії як частину мирного врегулювання в Україні. Про це перед засіданням заявила сама Каллас, передає кореспондентка Радіо Свобода з Брюсселя.
«Говоритимемо про те, про що саме слід вести переговори з Росією… Якщо ми хочемо зупинити війну й не допустити її подальшої ескалації, ми маємо побачити поступки з боку Росії», – заявила Каллас.
Топдипломатку ЄС запитали, чи хоче вона виступити в ролі переговірника з Росією, що нині обговорюють деякі країни блоку. 2024 року МВС Росії оголосило Каю Каллас у розшук. Верховна представниця з закордонних справ ЄС зауважила, що важливіше, які поступки очікуються від Москви, а не хто це озвучить.
«Той, хто веде переговори – двосторонньо чи як представник Європи – має ставити питання, на які поступки готова піти Росія. Бо якщо просиш багато – отримаєш мало; якщо просиш мало – не отримаєш нічого; якщо не просиш нічого – ще й заплатиш зверху», – зауважила Каллас.
Серед пропозицій топдипломатки – обмеження чисельності російської армії на тлі відповідних дискусій про обмеження української. Вона, однак, не відповіла, як саме має скоротитися двомільйонна нині армія держави-агресорки, назвавши це «предметом обговорення». Також Каллас вважає за потрібне вимагати від Росії виведення її військ не лише з України, а і з Білорусі, Молдови, Грузії «для балансу переговорів».
«Для довготривалого миру було б логічно вимагати виведення військ з усіх окупованих територій. Дехто каже, що це нереалістично, але вимоги Росії також нереалістичні – вона вимагає території, які навіть не завоювала військовим шляхом (в Україні – ред.)», – наголосила топпосадовиця.
Також Каллас зауважила, що не поділяє оптимізму головного переговірника США Стіва Віткоффа щодо можливого прориву в переговорах з огляду на неготовність російської сторони до нього у політичних питаннях.
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф напередодні в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
«Я думаю, що на рівні керівництва їм важко довести угоду до кінця. Джаред (інший представник США на переговорах Джаред Кушнер – ред.) і я сподіваємося, що ми представили обом сторонам кілька пропозицій, які зблизять їх протягом найближчих трьох тижнів і, можливо, навіть приведуть до саміту між Зеленським і Путіним», – сказав Віткофф.
Віткофф не виключив, що до цієї зустрічі може приєднатися і президент США Дональд Трамп, але додав, що він «не хоче приїжджати на зустріч, якщо не відчуває, що може завершити цю справу і отримати найкращий результат».
Ні Київ, ні Москва наразі про таку можливу зустріч не повідомляли.
Зеленський раніше заявляв про готовність зустрітися з Путіним. Зокрема 11 лютого він оголосив про готовність до діалогу на всіх інших майданчиках, крім Росії та Білорусі. Так він відповів на заяву Москви про готовність прийняти українську делегацію.
Кулеба: РФ атакувала припортову інфраструктуру на Одещині
Росія в ніч проти 23 лютого атакувала припортову інфраструктуру Одещини, пошкоджена територія накопичувача вантажного транспорту, повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Це черговий удар по цивільній логістиці й портовій інфраструктурі. Росія системно атакує об’єкти, які не мають жодного військового призначення, намагаючись підірвати економіку регіону та країни загалом. Усі профільні служби працюють на місці, наслідки атаки ліквідовуються», – зазначив Кулеба.
Раніше голова ОВА Олег Кіпер повідомив, що на Одещині внаслідок російського удару вночі проти 23 лютого загинули дві людини, троє – постраждали, з них дві людини перебувають у тяжкому стані.
За словами Кіпера, вночі війська РФ знову атакували Одещину ударними безпілотниками, під ударами опинилися об’єкти промислової, енергетичної й цивільної інфраструктури.
«Внаслідок атаки пошкоджено виробничі та складські приміщення, адміністративні будівлі, приміщення автомагазину, транспортні засоби. Крім того, один з безпілотникiв влучив у квартиру в багатоповерховому будинку, без детонації. Психологи ДСНС надали допомогу мешканцям. Пожежі, що виникли, оперативно ліквідували рятувальники. На місцях працюють екстрені й комунальні служби, які усувають наслідки», – додав голова ОВА.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що російські військові в ніч проти 23 лютого атакували Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 126 ударними безпілотниками, близько 80 із яких – «Шахеди». За словами військових, сили ППО знешкодили 105 дронів, вондночас зафіксовано влучання балістичної ракети і 20 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
У РФ повідомляють про пожежу на нафтоперекачувальній станції в Татарстані після удару дронів
Дрони в ніч проти 23 лютого атакували промзону в Альметьєвську, в російському регіоні Татарстан. Внаслідок падіння уламків збитих безпілотників виникла пожежа, люди не постраждали, «ведеться робота з ліквідації наслідків». Про це заявила місцева влада, не уточнюючи подробиць.
Російське видання Astra й українські моніторингові телеграм-канали пишуть, що удар завданий по нафтоперекачувальній станції біля села Калейкіне. Станція належить компанії «Транснефть – Прикам’є». Це – великий вузол у магістральній системі трубопроводів.
У Бєлгороді й Бєлгородській області Росії внаслідок обстрілів з боку України почалися перебої з подачею електроенергії, водопостачання і тепла до житлових будинків, заявив губернатор регіону В’ячеслав Гладков. Увечері 22 лютого він заявив про масований ракетний обстріл Бєлгорода і Бєлгородського округу з боку ЗСУ. За словами Гладкова, серйозно пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури.
У Воронежі уламки знищеної високошвидкісної цілі впали на один із об’єктів енергетики, у двох районах міста спостерігалися короткочасні проблеми з енергопостачанням, повідомив губернатор Олександр Гусєв.
У Ростовській області РФ безпілотники збиті в чотирьох районах, інформації про постраждалих і руйнування не надходило, повідомила місцева влада.
Аеропорти Москви, Самари, Ульяновська, Калуги, Саратова, Пензи і Ярославля тимчасово не приймали й не відправляли літаки.
Міноборони Росії вранці 23 лютого у своєму зведенні відзвітувало, що за ніч нібито збили 152 українські безпілотники.
Українські військові повідомлення про атаку не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
Генштаб: на фронті за добу було 130 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 130 бойових зіткнень, найбільше – на Гуляйпільському і Покровському напрямках, повідомив Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 26 штурмових та наступальних дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Удачне, Філія та у бік населених пунктів Білицьке, Гришине, Новопідгороднє… На Гуляйпільському напрямку противник 27 разів намагався йти вперед на позиції наших оборонців, у районах Гуляйполя та у бік Зеленого, Залізничного, Гуляйпільського, Оленокостянтинівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському напрямках.
Як писав нещодавно проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 16 лютого повідомляв, що українські військові «проводять результативні контратакувальні, штурмові дії» на Олександрівському напрямку та в районі Гуляйполя.
В ЄС переконуватимуть Угорщину розблокувати 20-й пакет санкцій, однак можуть не встигнути до річниці війни
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль анонсував дискусії з угорськими колегами щодо блокування їхньою країною 20-го пакету санкцій проти Росії. Уряд Віктора Орбана обіцяє його ветувати доти, поки Україна не відновить транзит нафти до Угорщини й Словаччини трубопроводом «Дружба», пошкодженим унаслідок російських обстрілів.
«Я здивований позицією Угорщини. Ми будемо це обговорювати з нашими угорськими колегами. Не вважаю правильним, щоб Угорщина зраджувала власну боротьбу за свободу і європейський суверенітет. Тому ми ще раз звернемося з нашими аргументами – і в Будапешті, і тут, у Брюсселі – щоб позицію було переглянуто», – сказав Вадефуль.
Очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський сказав, що не здивований позицією Угорщини. Дипломат нагадав про заблоковані переговори з Україною про її членство в ЄС, а також – виплати з Європейського фонду миру державам, що допомагали Україні зброєю й технікою на двосторонній основі. Сікорський пов’язує позицію угорського уряду щодо України з виборами, які наближаються в Угорщині.
«Що мене фундаментально шокує, так це те, що… Будапешт був захоплений, фактично двічі, у 20-му столітті, але один раз Червоною армією. Я очікував би набагато більшого почуття солідарності від Угорщини до України. А натомість, за допомогою державної пропаганди і приватних, але контрольованих урядом ЗМІ, владній партії вдалося створити атмосферу ворожості до жертви агресії, і тепер вона намагається використати це на загальних виборах», – сказав Сікорський.
Очільниця МЗС Румунії Оана-Сільвія Цою висловила впевненість, що зрештою компромісу вдасться досягти.
«Ми вже мали труднощі з досягненням консенсусу щодо попередніх пакетів, але зрештою ухвалювали рішення. Не впевнена, чи це станеться завтра або цього тижня, але стратегія правильна – посилювати тиск на агресора. Це в інтересах ЄС – разом зробити так, щоб Росія не збільшувала свої прибутки», – наголосила Цою.
Топдипломатка ЄС Кая Каллас скептична щодо схвалення 20-го пакету санкцій на Раді ЄС сьогодні, як планувалося.
«Ми робимо все можливе, щоб просунути санкційний пакет. Я спілкувалася з державами-членами, які намагатимуться переконати тих, хто блокує. Але з огляду на жорсткі заяви Угорщини, я не бачу зміни їхньої позиції сьогодні», – резюмувала Каллас.
Напередодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт блокуватиме пакет санкції ЄС проти Росії доти, поки Україна не відновить транзит російської нафти трубопроводом «Дружба».
Ці заяви Будапешта Київ наразі не коментував. Раніше у МЗС повідомляли, що інформацію про наслідки російських атак на інфраструктуру нафтопроводу «Дружба» довели до урядів Угорщини і Словаччини. Зазначалося, що ремонтні роботи тривають. Також, як повідомили в МЗС, Україна запропонувала альтернативні шляхи вирішення питання постачання не російської нафти до цих країн.
Днями Сійярто заявив, що Угорщина заблокувала кредит на суму 90 мільярдів євро для України, надання якого було узгоджене на Європейській Раді в Брюсселі 18 грудня 2025 року і представлене Єврокомісією 14 січня 2026 року.
За його словами, Будапешт блокує цей кредит ЄС, доки не відновиться транзит нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба». Він вкотре звинуватив Україну в шантажі Угорщини, «зупиняючи транзит нафти, узгоджуючи це з Брюсселем та угорською опозицією, щоб створити перебої з постачанням в Угорщині та підвищити ціни на паливо перед виборами», які заплановані на 12 квітня.
Прем’єр Словаччини раніше озвучив намір зупинити постачання електрики Україні, якщо «Дружба» не відновить роботу. Він заявив із посиланням на словацьку розвідку, що ремонтні роботи на нафтопроводі завершено, і звинуватив Україну в блокуванні поставок як «зброї шантажу».
Хоча Київ стверджував, що причиною перебоїв, які почалися 27 січня, став удар російського безпілотника, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив 15 лютого, що Україна нібито затримала відновлення потоку нафти, щоб змусити Угорщину відмовитися від вето щодо членства України в Європейському Союзі. Фіцо назвав це «політичним шантажем».
Як пояснював ситуацію фахівець із питань енергетики, президент Центра глобалістики «Стратегія ХХI» Михайло Гончар, в ніч на 27 січня 2026 РФ ударила дроном по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Укртранснафти» в Бродах – основній нафтоперекачувальній станції на українській ділянці нафтопроводу «Дружба». Після удару виникла масштабна пожежа, горіння сирої нафти в найбільшому резервуарі обʼємом 75000 куб.м. тривало 10 днів. Удар призвів до зупинки функціонування ЛВДС і відповідно, транзиту російської нафти.
Угорщина зберігає свою залежність від російської енергетики, що викликало критику з боку союзників в Європейському Союзі й НАТО на тлі плану ЄС заборонити весь імпорт російського газу до кінця 2027 року. Угорщина оскаржила такі плани в суді.
Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який зберігає тісні контакти з Кремлем і часто критикував Європу за те, що вона займає, як він сказав, «жорстку» позицію щодо Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну, заявив, що російська енергетика є «життєво важливою» для Угорщини.
Медики повідомили про стан постраждалих від теракту у Львові
14 поранених внаслідок теракту у Львові в ніч проти 22 лютого отримують допомогу в двох лікарнях міста, повідомили медики.
Як передає кореспондентка Радіо Свобода, за даними лікарні святого Пантелеймона, троє постраждалих у тяжкому стані отримують медичну допомогу у відділенні інтенсивної терапії цього медзакладу. Пацієнтів прооперували, це були складні оперативні втручання у зв’язку з мінно-вибуховими травмами, зокрема виконано зупинку масивних кровотеч й інші невідкладні хірургічні процедури.
Ще 11 поранених після надання їм медичної допомоги скеровані на амбулаторне лікування. Їхній стан задовільний і не потребує госпіталізації.
Внаслідок вибухів у Львові загинула 23- річна патрульна поліцейська Вікторія Шпилька.
Загалом 25 людей, а це, крім одного підлітка – службовці, які виконували рятувальну операцію, були поранені.
Сьогодні Львів прощатиметься з Вікторією Шпилькою. Її поховають у рідному селі на Волині.
Також 23 лютого суд мав би обрати запобіжний захід затриманій 33-річній жительці Рівненщини, яку підозрюють у закладання вибухівки.
За даними прокуратури, близько 00:30 22 лютого поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області. Силовики повідомили про затримання ймовірної підривниці. 33-річній жительці Костополя Рівненської області повідомили про підозру у вчиненні терористичного акту.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що теракт у Львові, ймовірно, був виконаний на замовлення Росії. Водночас він не уточнив, які обставини вказують на ймовірну причетність Москви.
За підозрою у причетності до теракту у Львові затримані кілька людей, повідомив президент України Володимир Зеленський після міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка про деталі розслідування.
Зеленський також попередив після нападу у Львові, що українська розвідка вказує на те, що Росія планує продовжити такі напади.
На Одещині під ударом РФ були енергетичні, промислові й цивільні об’єкти, дві людини загинули – ОВА
На Одещині внаслідок російського удару вночі проти 23 лютого загинули дві людини, троє – постраждали, з них дві людини перебувають у тяжкому стані, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«На жаль, внаслідок нічного ворожого обстрілу загинули 20-річна дівчина і чоловік приблизно 45 років. Також постраждали троє людей віком від 23 до 45 років», – написав він у телеграмі.
За словами Кіпера, вночі війська РФ знову атакували Одещину ударними безпілотниками, під ударами опинилися об’єкти промислової, енергетичної й цивільної інфраструктури.
«Внаслідок атаки пошкоджено виробничі та складські приміщення, адміністративні будівлі, приміщення автомагазину, транспортні засоби. Крім того, один з безпілотникiв влучив у квартиру в багатоповерховому будинку, без детонації. Психологи ДСНС надали допомогу мешканцям. Пожежі, що виникли, оперативно ліквідували рятувальники. На місцях працюють екстрені й комунальні служби, які усувають наслідки», – додав голова ОВА.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що російські військові в ніч проти 23 лютого атакували Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 126 ударними безпілотниками, близько 80 із яких – «Шахеди». За словами військових, сили ППО знешкодили 105 дронів, вондночас зафіксовано влучання балістичної ракети і 20 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Брехня у війську, чи віддавати Донеччину та передумови для наступу. Інтерв'ю з комбригом 54-ї бригади
Після відходу з Сіверська на підготовлені позиції 54-ту ОМБр ім. гетьмана Івана Мазепи очолив новий командир.
Вадим Черній, «Несквік», має 30 років. Він пройшов усі командирські ланки в механізованих військах під час активних боїв: від командира взводу до командира батальйону і заступника комбрига.
Про бої на початку вторгнення, ситуацію в Сіверську, перспективи Слов’янська, брехню у війську, можливість віддати Донеччину та передумови для наступу комбриг 54-ки розповів Радіо Свобода.
Краматорськ і Слов'янськ: 4 роки великої війни. В очікуванні головної битви за Донеччину
Краматорськ і Слов'янськ уже пережили російську окупацію у 2014 році. Тепер на Україну тиснуть, щоб вона віддала Росії без бою ту частину Донеччини, яку вона так і не змогла захопити за 4 роки повномасштабної війни – в обмін на гарантії безпеки. Опитані Радіо Свобода військові, військові експерти та пересічні городяни – проти. А поки тривають перемовини – по Слов’янсько-Краматорській агломерації війська РФ б’ють щодня, убиваючи цивільних жителів і руйнуючи інфраструктуру.
У містах не працюють заклади освіти, проте медицина, бізнес і комунальні підприємства функціонують попри обстріли.
Як головні міста Донеччини тримаються 4 роки повномасштабного вторгнення – у репортажі Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода).
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання балістичної ракети і 20 дронів
Російські військові в ніч проти 23 лютого атакували Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 126 ударними безпілотниками, близько 80 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 105 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання балістичної ракети і 20 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.
У Повітряних силах попередили, що атака триває.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Війська РФ атакували Харків, дві людини постраждали – влада
Російські війська вранці 23 лютого завдали ракетного удару по Харкову, внаслідок чого постраждали дві людини, повідомила місцева влада.
За словами міського голови Ігоря Терехова, під атакою були два райони міста: Холодногірський і Основʼянський.
Як повідомив очільник ОВА Олег Синєгубов, спочатку стало відомо про 55-річного постраждалого чоловіка, згодом надійшла інформація про ще одного потерпілого. Про їхній стан не повідомляють.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Запоріжжі через удар РФ загинула людина, пошкоджений промисловий об’єкт – ОВА
Одна людина загинула, ще одна зазнала поранень внаслідок російського удару по Запоріжжю, повідомив вранці 23 лютого очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни атакували місто БпЛА. Пошкоджений обʼєкт промислової інфраструктури. Загинув 33-річний чоловік, поранений чоловік 45 років», – написав він у телеграмі.
За словами Федорова, напередодні внаслідок удару РФ по Запорізькому району загинула 45-річна жінка, 48-річна – зазнала поранення.
«Впродовж доби окупанти завдали 754 ударів по 44 населених пунктах Запорізької області… Надійшло 56 повідомлень про пошкодження житла й об’єктів інфраструктури», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ: 1 260 500 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 260 500 своїх військових, зокрема 720 осіб – за минулу добу, такі дані на ранок 23 лютого навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також повідомили дані про втрати російської техніки:
- танки – 11 696 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 082 (+13)
- артилерійські системи – 37 510 (+40)
- РСЗВ – 1 654 (+2)
- засоби ППО – 1 304 (+1)
- літаки – 435
- гелікоптери – 348
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 143 878 (+1 765)
- крилаті ракети – 4 347 (+33)
- кораблі / катери – 29
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 79 636 (+136)
- спеціальна техніка – 4 073.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Водночас російські журналісти на 20 лютого 2026 року встановили імена 186 102 російських військових, які загинули з початку повномасштабної війни з Україною. Ідентифікація відбувається на основі відкритих даних: некрологів, записів у соцмережах, оголошень про розшук зниклих безвісти.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Команданте, ми з тобою»: що відбувається із Інтернаціональними легіонами ЗСУ?
Скільки іноземців щомісяця долучається до ЗСУ? Як їх тренують? Чому ліквідовують Інтернаціональні легіони у складі Сухопутних військ ЗСУ або, як офіційно про це заявляють, інтегрують підрозділи у штурмові війська.
Про це розповідають Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).