Сили спецоперацій заявили про ураження секретного центру «Рубікон» під Донецьком
Українські Сили спеціальних операцій (ССО) заявили 18 березня про успішний удар по об’єкту російського спецпідрозділу «Рубікон» неподалік Донецька.
У повідомленні йдеться, що також уражений координаційний центр роботи підрозділів безпілотних систем, а в селищі Вільне – склади боєприпасів, майна та техніки, а також місце накопичення та розподілу боєприпасів, стверджують у ССО. Зазначається, що успіху цієї серії ударів сприяли «підпільники Руху опору».
Російська сторона ці повідомлення поки що не коментувала. Незалежного підтвердження інформації української сторони немає.
Федоров: двоє жінок поранені через удари Росії по Запорізькому району
Російська армія атакувала Запорізький район, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров увечері 18 березня.
Зокрема, ударів керованими авіабомбами зазнали села Біленьке та Заливне.
«Пошкоджені магазини, аптека, житлові будинки. Поранені 48-річна та 49-річна місцеві мешканки», – повідомив Федоров.
Він додав, що постраждалим надають необхідну медичну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Російські війська атакували дронами бригаду ДТЕК на Дніпропетровщині
Російська армія атакувала дронами автомобіль бригади ДТЕК у Дніпропетровській області, повідомила компанія 18 березня.
За повідомленням, енергетики прямували на огляд лінії до прифронтового села.
«У цей момент два російські FPV-дрони влучили в їхній автомобіль – він згорів ущент. Наші колеги встигли врятуватися, ніхто не постраждав», – заявила пресслужба.
ДТЕК додає, що її співробітники продовжують працювати для забезпечення світла й тепла, попри небезпечні умови.
Енергетичні об’єкти та бригади компанії регулярно зазнають російських атак.
Командування звітує про ураження авіазаводів у двох областях Росії
Сили оборони уразили спроможності авіаційних заводів у двох областях Росії, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 18 березня.
Зокрема, 16 березня українські підрозділи завдали ураження по інфраструктурі авіабудівного заводу «Авіастар» у районі міста Ульяновськ в Ульяновській області. Це підприємство входить до складу Об’єднаної авіабудівної корпорації, що входить до структури «Ростех» і забезпечує виробництво військово-транспортних літаків Іл-76МД-90А, літаків-заправників Іл-78М-90А, а також обслуговування важких транспортних літаків Ан-124 «Руслан».
«За попередньою інформацією, уражено кліматичне укриття та місця стоянки літаків. Частина повітряних суден на території підприємства отримала ушкодження різного ступеня. Масштаби завданих збитків уточнюються», – повідомляє Генштаб.
На фронті відбулося понад 100 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 18 березня кількість атак сил РФ на фронті становить 101, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Продовжуються обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти: Рогізне, Кореньок, Рижівка, Будки, Уланове, Ходине, Вовківка, Бачівськ, Бояро-Лежачі, Нескучне, Волфине, Сімейкине, Харківка, Гаврилова Слобода. Також ворог обстріляв Єліне, що на Чернігівщині», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Половина боїв зафіксована на двох напрямках на Донеччині – Покровському та Костянтинівському.
«На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 20 наступальних дій у районах населених пунктів Плещіївка, Степанівка, Русин Яр, Софіївка та у бік Костянтинівки, Іллінівки й Новопавлівки. Одне боєзіткнення ще триває.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти 30 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Торецьке, Родинське, Затишок, Мирноград, Удачне, Котлине, Молодецьке, Новомиколаївка, Філія та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Вільне, Шевченко, Гришине, Муравка, Новопідгородне, Новопавлівка. Три боєзіткнення наразі тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
«Не можемо втратити єдність». Загрози розколу між США та союзниками через кризу в Ормузькій протоці
ВАШИНГТОН – Міністр оборони Естонії Ханно Певкур закликав до єдності між Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками після того, як президент США Дональд Трамп продемонстрував роздратування членами НАТО, коли кілька з них відмовилися підтримати Вашингтон у військових діях проти Ірану.
Суперечка, спричинена поглибленням конфронтації з Іраном і зростанням світових цін на енергоносії, швидко перетворюється на ширший іспит трансатлантичної єдності – і на перевірку того, як альянс реагує на кризи поза межами своєї традиційної сфери.
Дональд Трамп висловив невдоволення 17 березня після того, як більшість союзників по НАТО, за повідомленнями, відхилили прохання розгорнути військово-морські сили, зокрема тральщики та кораблі супроводу, для забезпечення безпеки комерційного судноплавства через вузьку протоку, якою транспортується приблизно п’ята частина світових морських енергоресурсів.
«Президент і надалі буде спілкуватися з нашими союзниками, як у Європі, так і в регіоні Перської затоки», – сказала 18 березня речниця Білого дому Керолайн Левітт.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив Радіо Свобода, що Таллінн готовий обговорювати варіанти дій зі США та іншими союзниками, наголошуючи, що критично важливою є співпраця, а не розбіжності.
...далі читайте тут
Суд у Польщі схвалив екстрадицію в Україну російського археолога Бутягіна
Окружний суд Варшави задовольнив запит України та вирішив екстрадувати російського археолога Олександра Бутягіна в Україну, де його звинувачують у кримінальному злочині. Про це повідомляє видання «Вот Так», кореспондент якого був присутній на суді, а також російська агенція ТАСС із посиланням на родичів науковця.
Рішення суду першої інстанції не означає негайної депортації – захист вже оголосив, що його буде оскаржено. Бутягін залишається під вартою у Польщі. Перед початком судового засідання 18 березня він заявив, що почувається добре, але не очікує позитивного рішення суду.
Бутягіна затримали у Варшаві в грудні 2025 року. Він читав лекції в Європі та перебував у Польщі дорогою з Нідерландів. За даними варшавської прокуратури, в Україні його підозрюють у частковому знищенні об’єкта культурної спадщини та заподіянні шкоди на суму понад 201,6 мільйона гривень (4,8 мільйона доларів). За цим звинуваченням в Україні Бутягіну може загрожувати до п’яти років позбавлення волі.
Олександр Бутягін є керівником сектору давньої археології Північного Причорномор’я відділу стародавнього світу Ермітажу. З 1999 року він очолює роботу Мирмекійської археологічної експедиції, яка досліджує стародавнє поселення Мирмекій на території сучасної Керчі. Справа проти нього пов’язана з його участю в розкопках у Криму після 2014 року – з моменту окупації Криму Росією. Влада України вважає ці розкопки незаконними, оскільки вони проводяться без дозволу Києва.
Міністерство закордонних справ Росії оголосило «протест» послу Польщі в Москві у зв’язку із затриманням науковця. За словами відомства, звинувачення української влади на його адресу є «абсурдними», а Бутягін є «всесвітньо відомим археологом» і «вже кілька десятиліть веде дослідження на Керченському півострові».
В Україні до 69% зросло число тих, хто підтримує проведення виборів лише після припинення війни – КМІС
В Україні кількість людей, як вважають, що вибори мають бути проведені лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни, зросла до 69%, свідчать результати березневого опитування Київського міжнародного інституту соціології. У грудні 2025 року таких було 59%.
«Лише 12% українців (10-12% протягом 2025 року) вважають, що вибори потрібно проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 13% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з груднем 2025 року частка таких людей знизилася з 23%. Тобто стало навіть менше тих, кого влаштовували вибори після перемир’я з гарантіями безпеки», – йдеться в дослідженні.
Крім того, за даними опитування, на початок березня довіра до президента Володимира Зеленського повернулася до попередніх показників і становила 62%. Рівень недовіри – 32%, а баланс довіри-недовіри становив +30%.
«Крім цього, зберігається ситуація, коли з 62% тих, хто довіряє президенту Зеленському, 28% «повністю» довіряють, а більшість (34%) – «скоріше» довіряють. Тобто є значний сегмент, більш сприйнятливий до ситуативних коливань (особливо в умовах динамічної міжнародної, воєнної та внутрішньої кон’юнктури), що може відображатися в коливаннях довіри президенту», – йдеться в дослідженні.
Соціологи зауважили, що між кінцем січня і серединою лютого 2026 року рівень довіри до Зеленського знижувався: з 61% до 53% (і водночас з 33% до 41% було більше тих, хто йому не довіряв). «За цей період не було особливих резонансних подій, тому важко однозначно говорити про конкретні причини», – кажуть у КМІС.
У коментарі до опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зауважив, що загалом «зберігаються ті самі тенденції».
«По-перше, більшість українців продовжують довіряти Зеленському, і він лишається легітимним головою держави. По-друге, переважна більшість продовжують виступати проти проведення виборів найближчим часом (і навіть у разі перемир’я з гарантіями безпеки). Водночас, по-третє, довіра Зеленському не є беззастережною, що відображається в значній частці тих, хто йому «скоріше» (а не «повністю») довіряє. Оскільки зараз відбувається багато подій (як ззовні, так і всередині України), то багато громадян можуть чутливо на них реагувати і це може далі позначати на рівні довіри до президента», – зазначив Грушецький.
Опитування проводилося 1-8 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду територія), опитали 1003 респондентів.
3 березня президент Володимир Зеленський в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera заявив, що вибори в Україні відбудуться після завершення війни з Росією, а не під час тимчасового припинення вогню.
«Справжнє питання: коли ми зможемо провести вибори? Вони точно відбудуться після закінчення війни, а не під час тимчасового припинення вогню. І я зовсім не впевнений, що балотуватимусь; подивлюся, чого хочуть українці», – сказав Зеленський.
Раніше представники влади України і сам Зеленський не виключали проведення виборів і до укладання мирних домовленостей із Росією, але називали умовою їх проведення угоду про перемир’я, яка б діяла хоча б кілька місяців.
Проведення виборів під час дії воєнного стану неможливе за законами України. Через це вибори президента і парламенту не змогли пройти в строк – у 2024 році – і Зеленський залишається президентом уже майже сім років, хоча був обраний на п’ятирічний термін.
Повідомлялося, що проведення виборів від України домагаються Сполучені Штати, про це говорив президент Дональд Трамп. У реакції на це представники Києва заявляли про те, що теоретично могли б організувати вибори, але лише за умови гарантій безпеки на час їхнього проведення. Зокрема, у грудні 2025 року про це заявляв Зеленський. У лютому 2026 року він говорив, що Україна готова провести вибори за умови хоча б двомісячного припинення вогню.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) раніше заявляв, що Кремль продовжує обговорювати майбутні вибори в Україні, щоб просувати своє неправдиве твердження про нелегітимність нинішнього українського уряду, наполягаючи на засобах контролю над політикою України.
Аналітики зазначили, що Кремль продовжує сигналізувати, що відхилить будь-які результати виборів, які не приведуть до формування проросійського уряду в Україні.
СБУ заявляє про спецоперацію РФ проти етнічних угорців на Закарпатті
СБУ заявила 18 березня про викриття масштабної російської інформаційно-психологічної спецоперації (ІПСО) проти угорської громади на Закарпатті.
«Для проведення ІПСО рашисти використовують так звану технологію підміни номера через IP-телефонію. Зокрема, із нібито українських телефонних номерів ворог здійснює «анонімні» дзвінки з погрозами на адресу представників угорської національної спільноти. Під час розмов невідомі особи, представляючись нібито учасниками «націонал-патріотичних формувань» та навіть співробітниками правоохоронних органів нашої держави, вимагали від представників громади залишити територію України, погрожували фізичною розправою тощо. За результатами проведених технічних заходів встановлено, що дзвінки здійснювалися з території Російської Федерації», – вказано в повідомленні.
У спецслужбі заявили, що проводять роботу із блокування зусиль РФ, і закликали «не піддаватися на подібні провокації», а в разі отримання погроз або підозрілих повідомлень «невідкладно інформувати правоохоронні органи».
Москва наразі не коментувала повідомлення Служби безпеки України.
Події, про які інформує СБУ, відбуваються на тлі загострення відносин між Україною та Угорщиною через припинення транспортування російської нафти трубопроводом «Дружба», який був пошкоджений січневими ударами РФ.
Також в Угорщині наближаються парламентські вибори, і частина жителів Закарпаття, які мають угорське громадянство, голосуватимуть 12 квітня.
ISW про заяви Герасимова: перебільшує здобутки РФ в рамках «когнітивної війни»
Начальник російського Генштабу Валерій Герасимов продовжує перебільшувати здобутки Росії на полі бою, щоб створити хибне враження, що лінії фронту по всій Україні перебувають на межі колапсу, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики вказують на заяву Герасимова про те, російські війська нібито захопили 12 населених пунктів в Україні протягом перших двох тижнів березня 2026 року (приблизно між 1 і 14 березня). Натомість в ISW кажуть, що, за їхніми даними, російські війська захопили два населені пункти протягом цього періоду.
«Герасимов перебільшував заяви про просування Росії в крихітних селах по всій лінії фронту, намагаючись представити ці просування як значні й переконати Захід і Україну поступитися російським територіальним вимогам… Герасимов, зокрема, виголошував подібні промови, перебільшуючи нібито здобуті перемоги на полі бою, в середині січня й лютому 2026 року. Він може проводити такі брифінги щомісяця в рамках кампанії когнітивної війни», – кажуть аналітики.
16 березня начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявив про успіхи російських військових на Костянтинівському й Лиманському напрямках, стверджуючи, що сили РФ контролюють значні частини Костянтинівки й Лиману.
В ISW заявили, що не спостерігали доказів дій російських військ у Лимані з 23 лютого 2026 року. Щодо Костянтинівки, то, за словами аналітиків, вони бачили докази, які дозволяють оцінити, що російські війська діяли лише в 7,85 відсотка цього міста.
«Лінії фронту України фактично є оперативно стабільними, і Україна звільнила більше території, ніж російські війська захопили у лютому 2026 року», – кажуть в Інституті вивчення війни.
Після заяв Герасимова начальник відділу комунікації 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Ростислав Ящишин в ефірі Радіо Свобода заявив, що російських військових взагалі немає в місті Лимані Донецької області.
«Справа принципу». Як українські переселенці у Франції виборюють у судах виплати для осіб з інвалідністю
«Три роки адвокат і захисник прав (омбудсман – ред.) розжовували, пережовували аргументи по всіх пунктах – не хочуть платити і все», – розповідає про історію свого брата Леся Ларуланді проєкту Радіо Свобода «Ти як?». Після початку повномасштабної війни чоловік знайшов прихисток у Франції, і йому призначили дві виплати як особі з інвалідністю. Компенсацію він отримав, а у виплаті для дорослої особи з інвалідністю йому відмовили – як Каса сімейної допомоги, так і суд першої інстанції.
Згідно з законом, каже правозахисник Ернест Мезак, на обидві допомоги можуть претендувати іноземці, які легально перебувають у Франції. Однак на практиці з’ясувалося: ці норми до воєнних мігрантів із України не хочуть застосовувати, бо вони перебувають під тимчасовим захистом.
Мезак розповідає: одній українській родині вдалося у суді виграти справу щодо компенсації для особи з інвалідністю. За його словами, це рішення може створити прецедент, і, ймовірно, тепер інші українські родини, які мають статус тимчасового захисту, зможуть претендувати на допомогу.
«Укренерго» запроваджує погодинні й аварійні вимкнення світла через «складну ситуацію» в енергосистемі
«Укренерго» повідомляє, що через складну ситуацію в енергосистемі в усіх регіонах України застосовані графіки обмеження потужності (для промислових споживачів) і графіки погодинних відключень.
В окремих областях зараз діють аварійні знеструмлення, які будуть скасовані після стабілізації ситуації в енергосистемі, наголосили у компанії.
«Причина застосування обмежень – наслідки попередніх російських ракетно-дронових атак. А також зростання рівня енергоспоживання через низьку ефективність роботи сонячних електростанцій і зниження температури повітря», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні в компанії повідомили, що внаслідок російських дронових атак на енергооб’єкти й обстрілів у прифронтових регіонах на ранок 18 березня були нові знеструмлення у Харківській, Донецькій, Миколаївській і Чернігівській областях.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські військові вночі проти 18 березня атакували Україну 147 ударними безпілотниками, понад 70 із яких – дрони «Шахед». 128 безпілотників знешкодили сили ППО. За словами військових, зафіксовано влучання 15 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
За даними ООН, станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Розрив між потужностями генерації та потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
Молдова може відновити водопостачання, перерване через удар РФ по Дністровській ГЕС
Останні аналізи води у воді річки Дністер показують допустимі норми вмісту нафти, повідомляє молдовська служба Радіо Свобода 18 березня. Міністр охорони навколишнього середовища Молдови Георге Гайдер оголосив, що якщо ці норми будуть збережені протягом наступних 48 годин, насосна станція Косауць, яка постачає воду до районів Сорока, Флорешть, Сингерей та муніципалітету Бєльці, може бути знову відкрита.
На брифінгу уряду 18 березня міністр заявив, що вперше з початку екологічної кризи на Дністрі у всіх трьох критичних точках (Наславча, Косауці, Резина) 17 березня значення досягли гранично допустимої норми 0,1 мг/л для нафтопродуктів.
«Важливо мати щонайменше два послідовні аналізи в межах допустимих значень, взяті з інтервалом щонайменше в один день. Тільки так ми гарантуємо, що вода, що постачається, не становитиме небезпеки для громадян», – пояснив міністр.
За його словами, для посилення заходів безпеки наразі з Румунії надсилають додаткове обладнання та матеріали для очищення води зі станції водозабору Косауць.
На сьогоднішній день, за допомогою фахівців з Румунії та обладнання й речовин, наданих сусідньою державою, на Дністрі встановлено сім поглинальних дамб, розповів прем'єр-міністр Александру Мунтяну.
Райони на півночі Республіки Молдова були відключені від Дністровського акведуку через розлив нафти в річку після удару Росії по Дністровській гідроелектростанції в місті Новодністровську Чернівецької області України.
Найгірша ситуація в муніципалітеті Бєльці, другому за чисельністю населення місті країни, для якого Дністер є єдиним джерелом питної води. З вечора 14 березня близько 50 тисяч жителів міста не мають водопровідної води. Люди шикуються в черги до кількох криниць у місті або до автоцистерн, які доставляють їм воду.
Зеленський прибув до Мадрида, планується підписання оборонних угод – речник
Президент Володимир Зеленський 18 березня перебуває з робочим візитом у Мадриді, де планується підписання оборонних угод між Іспанією й Україною, повідомив його речник Сергій Никифоров.
«Щойно (президент – ред.) прибув на оборонне підприємство Sener Aerospace & Defence. Тут огляне зразки техніки й виробництво. В присутності президента підпишуть україно-іспанські оборонні угоди», – повідомив Никифоров журналістам.
За його словами, на сьогодні запланована також зустріч Володимира Зеленського з премʼєр-міністром Іспанії Педро Санчесом, буде підписання двосторонніх документів в присутності лідерів.
Крім того, президент України відвідає іспанський парламент, де матиме зустріч із головою Конгресу депутатів Франсіною Арменголь і головою Сенату Педро Ролланом. На вечір запланована зустріч із королем Іспанії Феліпе VI.
Напередодні Зеленський перебував у Лондоні, де мав аудієнцію з королем Чарльзом ІІІ, виступив у британському парламенті й підписав українсько-британську Декларацію про поглиблення співпраці у сфері безпеки й оборонної промисловості з головою британського уряду Кіром Стармером.
За даними ЗМІ, після візиту до Мадрида президент України поїде до Брюсселя, куди він запрошений на засідання Європейської ради, що пройде 19 і 20 березня.
«Укренерго» повідомило про нові знеструмлення в низці областей через удари РФ
Внаслідок російських дронових атак на енергооб’єкти й обстрілів у прифронтових регіонах на ранок 18 березня є нові знеструмлення у Харківській, Донецькій, Миколаївській і Чернігівській областях, повідомляє «Укренерго».
«Там, де це дозволяють безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути пошкоджене ворогом обладнання в роботу», – йдеться в повідомленні.
У компанії додали, що через наслідки попередніх масованих російських атак в усіх областях України з 16:00 до 21:00 прогнозується застосування графіків обмеження потужності для промисловості.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські військові вночі проти 18 березня атакували Україну 147 ударними безпілотниками, понад 70 із яких – дрони «Шахед». 128 безпілотників знешкодили сили ППО. За словами військових, зафіксовано влучання 15 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
За даними ООН, станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Розрив між потужностями генерації та потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
В «Укрзалізниці» повідомили про обмежене курсування Інтерсіті Київ – Харків
«Укрзалізниця» повідомила про тимчасове обмеження руху Інтерсіті сполученням Київ – Харків: поїзди курсуватимуть до Полтави з подальшими стикувальними маршрутами до Харкова.
«Наразі маємо тимчасове обмеження курсування поїздів Інтерсіті на ділянці до Полтави зі стикувальними маршрутами до Харкова у спальних вагонах. Зауважимо, що останніми тижнями через обмеження енергопостачання поїзди між Харковом і Полтавою курсували з резервними тепловозами, що призводило до затримок до 3 годин. В окремі дні прибуття відбувалося вже після початку комендантської години», – йдеться в повідомленні.
У компанії зауважили, що для зручності пасажирів і більш вчасного прибуття графіки руху скориговано і запроваджено стикувальні маршрути.
«Наразі тривають відновлювальні роботи, а також посилені безпекові заходи для відновлення повноцінного курсування поїздів Інтерсіті», – повідомили в «УЗ».
У компанії прогнозують, що курсування Інтерсіті до Харкова буде відновлене до кінця березня. Там також наголосили, що інші маршрути «Укрзалізниці» з/до Харкова курсують без змін.
Сили РФ регулярно завдають ударів по інфраструктурі «Укрзалізниці», також були влучання в поїзди, зокрема пасажирські.
На Чернігівщині російський дрон влучив у тепловоз, поранені дві людини – уряд
Російські військові вкотре атакували цивільну залізничну інфраструктуру на Чернігівщині: безпілотник влучив у тепловоз, що спричинило пожежу, повідомило Міністерство розвитку громад і територій.
«Внаслідок атаки травмовано машиніста і його помічника. Їм надається необхідна допомога. На місці працюють усі відповідні служби», – зазначили в міністерстві.
Очільник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив, що сили РФ атакували транспортну інфраструктури в Менській громаді.
За словами голови ОВА, протягом минулої доби сили РФ завдали 38 ударів по Чернігівщині, було 48 вибухів.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські військові вночі проти 18 березня атакували Україну 147 ударними безпілотниками, понад 70 із яких – дрони «Шахед». 128 безпілотників знешкодили сили ППО. За словами військових, зафіксовано влучання 15 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Об’єкт критичної інфраструктури пошкоджений на Одещині через удар РФ – влада
На Одещині внаслідок російського удару безпілотниками вночі на 18 березня пошкоджений обʼєкт критичної інфраструктури і частина обладнання, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, минулося без постраждалих.
«Пожежа, що виникла на місці, оперативно ліквідована рятувальниками. Тривають роботи з усунення наслідків атаки», – додав він.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що роботу пожежників ускладнювали повторні сигнали повітряної тривоги.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські військові вночі проти 18 березня атакували Україну 147 ударними безпілотниками, понад 70 із яких – дрони «Шахед». 128 безпілотників знешкодили сили ППО. За словами військових, зафіксовано влучання 15 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: на фронті за добу було 286 російських атак
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 286 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив вранці 18 березня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 72 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Білицьке, Дорожнє, Нове Шахове, Родинське, Новоолександрівка, Мирноград, Шевченко, Гришине, Покровськ, Котлине, Удачне, Муравка, Новопідгородне, Молодецьке, Новопавлівка, Філія, Дачне», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування, на Костянтинівському напрямку сили РФ здійснили 46 атак, на Гуляйпільському – 31, 18 – на Куп’янському напрямку.
Також бойові дії відбувалися на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
16 березня начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявляв про успіхи російських військових на Костянтинівському й Лиманському напрямках, стверджуючи, що сили РФ контролюють значні частини Костянтинівки й Лиману. Українські військові в ефірі Радіо Свобода це заперечили, заявивши, що російських військових взагалі немає в місті Лимані Донецької області.
Головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Олександр Сирський 15 березня заявив, що на Запорізькому напрямку противник «зосереджує значну кількість сил і засобів, розглядаючи його основним». За його словами, інтенсивність наступальних дій в районі Гуляйполя значно вища у порівнянні з іншими напрямками.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявив, що контратаки ЗСУ на Запоріжжі можуть зірвати план наступу Росії навесні та влітку.
Президент України Володимир Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території.
Як годинами відбивають масовані російські атаки в небі над Костянтинівкою
«Молній» просто тьма». Так говорять про ситуацію у небі над Костянтинівкою бійці 100-ї ОМБр, які перехоплюють російські дрони.
Серед їхніх цілей, окрім БпЛА «Молнія» – «шахеди», розвідувальні «zala», «supercam» та новітній КВО – «князь вищий Олег». Цей дрон може може бути додатковим цілевказівником для дронів на оптоволокні.
Екіпажі дронів-перехоплювачів 100-ї ОМБр не лише прикривають позиції піхоти та артилерії, – вони збивають ударні «крила», що загрожують найближчим до Костянтинівки Дружківці та Краматорську. Кадри бойової роботи та збиття російських БпЛА – у сюжеті Радіо Свобода.