У Знам’янці двоє людей зазнали поранень через атаку дронів – влада

У місті Знам’янка Кіровоградської області двоє людей зазнали поранень унаслідок атаки російських дронів, повідомив голова ОВА Андрій Райкович.

«Відомо про одну травмовану жінку в Знам’янці, її госпіталізовано. Також у Знам’янці та Олександрії зафіксовано пошкодження приватних житлових будинків», – написав чиновник уночі, а зранку 23 березня додав, що є ще один постраждалий.

«Чоловік отримав необхідну допомогу на місці. Від госпіталізації відмовився», – вказав Райкович.

У Кривому Розі через російський удар поранені двоє людей – ОВА

Російські військові завдали удару по Кривому Рогу, поранень зазнали двоє людей, повідомив зранку 23 березня голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

«Через ворожу атаку сталася пожежа. Вогонь рятувальники уже приборкали. Дістали поранень двоє чоловіків – 31 та 58 років. Медики надають їм необхідну допомогу», – вказано в повідомленні.

Чиновник додав, що на Нікопольщині під ударом були сам Нікополь, Марганецька, Покровська і Червоногригорівська громади. «Понівечені підприємство, приватні та багатоквартирні будинки, автівки», – вказав Ганжа.

У Синельниківському районі пожежі зафіксовані в Петропавлівській і Васильківській громадах.

Сили РФ втратили за добу майже тисячу військових – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 288 850 своїх військових, зокрема 970 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 23 березня навів Генштаб ЗСУ.

За даними українського командування, серед російських втрат є також така військова техніка:

• танки – 11 794 (+3 – за останню добу)
• бойові броньовані машини – 24 268 (+5)
• артилерійські системи – 38 662 (+24)
• РСЗВ – 1 695 (+1)
• засоби ППО – 1 336
• літаки – 435
• гелікоптери – 350
• БаЛА оперативно-тактичного рівня – 192 869 (+1 999)
• крилаті ракети – 4 468
• кораблі / катери – 33
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка й автоцистерни – 84 775 (+136)
• спеціальна техніка – 4 098.

Віткофф: у Флориді обговорили «надійну» систему безпеки для України та гуманітарні аспекти

У Флориді (США) 22 березня відбувся другий день переговорів між делегаціями США та України в межах зусиль Вашингтона щодо досягнення мирної угоди, зазначив у соцмережі Х спеціальний посланник США Стів Віткофф.

За його словами, перемовини були «конструктивними» та стали продовженням попереднього раунду. Сторони зосередилися на «ключових питаннях формування надійної системи безпеки для України, а також гуманітарних аспектах».

Віткофф зазначив, що США «позитивно» оцінюють перебіг переговорів і подякував президенту Дональд Трамп за «послідовне лідерство» у просуванні мирних зусиль.

У Вашингтоні наголосили, що «діалог залишається змістовним і триває».

До складу американської делегації увійшли сам Віткофф, Джаред Кушнер та старший радник Білого дому Джош Груенбаум.

Україну представляли міністр оборони Рустем Умєров, керівник ГУР Кирило Буданов, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

У Сполучених Штатах 22 березня завершились два дві переговорів українських та американських представників, повідомив президент Володимир Зеленський.

«Зрозуміло, що увага американської сторони в цей час - передусім ситуації навколо Ірану й у тому регіоні, але й цю війну Росії проти України треба завершувати», – зазначив він.

Умєров каже про «звуження кола невирішених питань» після переговорів у Флориді

У Флориді завершився черговий етап переговорів з американською стороною в межах процесу, спрямованого на досягнення «стійкого миру», повідомив секретар РНБО Рустем Умєров у телеграмі.

«Під час зустрічей зосередилися на питаннях надійних безпекових гарантій та гуманітарного треку, зокрема обміну і повернення наших громадян. Маємо просування в узгодженні позицій та подальшим звуженням кола невирішених питань», – наголосив він.

Умєров зазначив, що за підсумками зустрічей доповіли президентові України Володимиру Зеленському про результати роботи.

«Детальну доповідь представимо після повернення в Україну. Дякуємо Сполученим Штатам за системну залученість до переговорного процесу. Розраховуємо, що досягнута динаміка дозволить перейти до наступного етапу зустрічей», – підсумував Умєров.

Умєров каже про «звуження кола невирішених питань» після переговорів у Флориді

У Флориді завершився черговий етап переговорів з американською стороною в межах процесу, спрямованого на досягнення «стійкого миру», повідомив секретар РНБО Рустем Умєров у телеграмі.

«Під час зустрічей зосередилися на питаннях надійних безпекових гарантій та гуманітарного треку, зокрема обміну і повернення наших громадян. Маємо просування в узгодженні позицій та подальшим звуженням кола невирішених питань», – наголосив він.

Умєров зазначив, що за підсумками зустрічей доповіли президентові України Володимиру Зеленському про результати роботи.

«Детальну доповідь представимо після повернення в Україну. Дякуємо Сполученим Штатам за системну залученість до переговорного процесу. Розраховуємо, що досягнута динаміка дозволить перейти до наступного етапу зустрічей», – підсумував Умєров.

«Є сигнали про нові обміни»: Зеленський щодо результатів переговорів у США

У Сполучених Штатах завершились два дві переговорів українських та американських представників, повідомив президент Володимир Зеленський.

«Зрозуміло, що увага американської сторони в цей час - передусім ситуації навколо Ірану й у тому регіоні, але й цю війну Росії проти України треба завершувати», – зазначив він.

За його словами, РФ не має отримати «винагороду» за цю війну. Крім того, додав Зеленський, «гарантії безпеки для України та ЄС мають бути достатніми для миру, щоб не сталось повернення до війни через місяці чи роки».

Жити тут і зараз. Не чекати «після війни» – поради психіатра на п’ятому році великої війни

П’ятий рік повномасштабного вторгнення. Виснаження, тривога й втрата відчуття безпеки стали частиною повсякденного життя мільйонів українців. За даними ЮНІСЕФ, більшість населення живе у стані сильного стресу, а щонайменше третина має симптоми посттравматичного стресового розладу.

• Де шукати ресурс, коли виснаження накопичується?
• Як говорити з дітьми про війну?
• Що відбуватиметься з психікою?

Про це Радіо Свобода поспілкувалося з лікарем-психіатром, автором книг із психології Давидом Цибенком.

Читайте поради ТУТ

40 Красних площ під цвинтар. Втрати Росії як фактор для припинення війни?

Втрати Росії у великій війні проти України – перевищили 1,2 мільйонів солдатів. Але це все одно набагато менше ніж та кількість солдатів, яку Кремль ще може – і, зважаючи на все, готовий – відправити на фронт.

Чи реально позбавити Росію переваги у живій силі? І чи може це стати фактором, який визначить результат війни?

Рекордні, астрономічні – так характеризують втрати Росії у війні проти України аналітики, військові, чиновники та політики.

Генсек НАТО Марк Рютте незадовго до роковин вторгнення навіть назвав їх «божевільними».

Точну кількість встановити неможливо, принаймні поки що.

Росія не говорить про свої втрати публічно ще з вересня 2022-го (тоді заявляли про 5937 загиблих).

Але підрахунки ведуться.

Візьмемо три авторитетні джерела. Усі вони сходяться приблизно на однакових цифрах – 1,2–1,3 мільйона з лютого 2022 року:

• Генеральний штаб ЗСУ: 1 261 420 (станом на 24 лютого 2026 року);
• НАТО: близько 1,3 мільйона (заява високопоставленого чиновника НАТО 11 лютого);
• Американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS): майже 1,2 мільйона (дослідження було опубліковано 27 січня 2026 року).

Загальні втрати включають не лише загиблих (безповоротні втрати), а й поранених, санітарні втрати та зниклих безвісти. Український Генштаб наводить лише такі дані.

Повністю аналіз від проєкту Радіо Свобода Донбас. Реалії – ЧИТАЙТЕ ТУТ

Сили РФ втратили за добу, 21 березня, понад 900 військових – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 287 880 своїх військових, зокрема 940 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 22 березня навів Генштаб ЗСУ.

За даними українського командування, серед російських втрат є також така військова техніка:

• танки – 11 793 (+3 – за останню добу)
• бойові броньовані машини – 24 263 (+1)
• артилерійські системи – 38 638 (+30)
• РСЗВ – 1 694 (+3)
• засоби ППО – 1 336 (+3)
• літаки – 435
• гелікоптери – 350
• БаЛА оперативно-тактичного рівня – 190 870 (+1 885)
• крилаті ракети – 4 468
• кораблі / катери – 33
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка й автоцистерни – 84 639 (+121)
• спеціальна техніка – 4 098 (+2).

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на березень цього року встановили за відкритими джерелами імена 204 626 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.

Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.

Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.

Віткофф каже, що США та Україна провели «конструктивні» переговори у Флориді

У Флориді 21 березня відбулись чергові переговори делегацій США та України щодо досягнення мирної угоди, повідомив спеціальний посланник США Стів Віткофф.

За його словами, зустрічі були «конструктивними» і зосереджувалися на «звуженні розбіжностей та вирішенні неврегульованих питань для наближення до всеосяжної мирної угоди».

До складу американської делегації також увійшли Джаред Кушнер, старший радник Білого дому Джош Грюнбаум і радник Держдепартаменту Кріс Карран.

До складу української делегації – секретар РНБО Рустем Умєров, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, керівник Офісу президента Кирило Буданов та перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця.

Віткофф привітав подальшу взаємодію сторін у напрямку врегулювання ключових питань, підкресливши її «важливість для глобальної стабільності». Він також подякував президенту США Дональду Трампу за «лідерство у просуванні цих зусиль».

Зі свого боку секретар РНБО Рустем Умєров подякував партнерам за «послідовну роботу» та повідомив, що переговорний процес триватиме у неділю, 22 березня.

«Дякуємо Сполученим Штатам за залученість і послідовну роботу для просування процесу», – підкреслив керівник РНБО.

Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що українська команда 21 березня в США провела зустріч з американською делегацією.

«З американської сторони – Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Важливо для всіх нас у світі, що дипломатія продовжується і ми намагаємося закінчити цю війну – війну Росії проти України. Війна нікому не потрібна. Команди продовжать спілкуватись і завтра (22 березня – ред.)», – зазначив глава держави.

За словами Зеленського, зараз «найголовніше – зрозуміти, наскільки російська сторона готова йти до реального завершення війни і наскільки вони готові робити це чесно та достойно».

Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.

Чергова зустріч, яка планувалася на початку березня в столиці ОАЕ Абу-Дабі, була відкладена на невизначений час через загострення ситуації на Близькому Сході.

Зеленський розповів про перебіг мирних переговорів у США

Українська команда 21 березня в США провела зустріч з американською делегацією, розповів у новому відеозверненні президент Володимир Зеленський.

«З американської сторони – Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Важливо для всіх нас у світі, що дипломатія продовжується і ми намагаємося закінчити цю війну – війну Росії проти України. Війна нікому не потрібна. Команди продовжать спілкуватись і завтра (22 березня – ред.)», – зазначив глава держави.

За словами Зеленського, зараз «найголовніше – зрозуміти, наскільки російська сторона готова йти до реального завершення війни і наскільки вони готові робити це чесно та достойно».

«Тим більше зараз, коли через іранську ситуацію геополітичні проблеми тільки зросли. Буде ще детальна доповідь команди», – повідомив він.

Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.

Чергова зустріч, яка планувалася на початку березня в столиці ОАЕ Абу-Дабі, була відкладена на невизначений час через загострення ситуації на Близькому Сході.

Біля узбережжя Лівії дрейфує пошкоджене російське судно-газовоз

Біля узбережжя Лівії дрейфує пошкоджене російське судно-газовоз Arctic Metagaz, що перевозить зріджений природний газ.

Національна нафтова Лівії корпорація повідомила, що залучила спеціалізовану компанію для роботи з пошкодженим російським танкером Arctic Metagaz, який дрейфує у бік узбережжя Лівії.

За даними компанії, судно планують відбуксирувати до лівійського порту. У компанії запевнили, що наразі нафтовій інфраструктурі країни не загрожує забруднення, а екологічні ризики «можна значною мірою контролювати». Для координації дій створено спеціальний кризовий штаб.

Водночас Італія, Франція, Іспанія та ще низка південних країн ЄС звернулися до Європейської комісії із попередженням, що танкер становить «неминучу та серйозну загрозу великої екологічної катастрофи».

Судно перевозило зріджений природний газ із російського порту Мурманськ і від початку березня перебуває без екіпажу. За інформацією Міністерства транспорту Росії, танкер начебто був уражений українськими морськими дронами. Українська влада наразі цю заяву публічно не коментувала.

Після пошкоджень поблизу узбережжя Лівії судно втратило керування та поступово наближається до берега під впливом вітру і хвиль.

Контракт на проведення аварійних робіт укладено через спільне підприємство Mellitah Oil and Gas у співпраці з італійською енергетичною компанією Eni.

За оцінками італійських чиновників, на борту танкера перебуває близько 450 тонн мазуту та 250 тонн дизельного пального, а також невизначений обсяг LNG, частина якого могла вже регазифікуватися та розсіятися.

У січні 2026 року Франція та союзники затримали в Середземному морі судно Grinch, а в лютому воно було відпущене зі штрафом у «кілька мільйонів євро» за нездатність обґрунтувати використання прапора. Наприкінці вересня 2025 року французькі військові затримали танкер Boracay, але пізніше також відпустили його. Обидва ці судна також вважаються танкерами російського тіньового флоту, який Росія використовує для обходу запроваджених санкцій та обмежень на продаж нафти.

Російські військові протягом дня обстрілювали Дніпропетровщину: двоє загиблих, є поранені – влада

Внаслідок обстрілів Днгіпропетровщини силами РФ двоє людей загинули, пʼятеро дістали поранень, розповів голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Ганжа.

«На Нікопольщині потерпали райцентр, Покровська, Марганецька, Мирівська, Червоногригорівська громади. Пошкоджені інфраструктура, приватні будинки, магазини. Поранені п’ятеро людей. 55-річна жінка госпіталізована у важкому стані. У лікарні й хлопці 7 та 18 років і 45-річна жінка. Їхній стан медики оцінюють як середньої тяжкості. 46-річний чоловік лікуватиметься амбулаторно», – йдеться у повідомленні.

За даними ОВА, у Синельниківському районі під ударом були Миколаївська і Васильківська громади. Горіли авто, понівечена оселя.

«Внаслідок російських ударів загинули двоє чоловіків», – підсумував голова ОВА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Батальйон «Шквал». Колишні ув'язнені – літні чоловіки й жінки – стають на захист України

На замерзлому полігоні на сході десяток жінок, колишніх ув'язнених, готують до виконання завдань із використанням дронів на передовій.

«Купо» направляє квадрокоптер на посадку. Її звільнили з в’язниці взамін на службу в батальйоні «Шквал» – військовому підрозділі, сформованому з колишніх ув’язнених.

«Немає сенсу сидіти у в'язниці. Треба бути корисним. Гадаю, я можу внести свій невеликий вклад у велику перемогу. Все буде добре, навіть у найгіршому випадку», – каже «Купо».

Читайте за лінком

Від початку доби на фронті відбулось понад 40 бойових зіткнень – Генштаб

На фронті від початку доби 21 березня відбулось 43 бойових зіткнення між Силами оборони і російськими військовими, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.

«На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог здійснив 66 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, вісім з яких – із застосуванням РСЗВ. Зафіксовано шість боєзіткнень. На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі атакував в районах населених пунктів Стариця та Синельникове», – йдеться у зведенні.

Крім того відомо, що на Куп’янському напрямку сили РФ чотири рази намагались поліпшити своє становище в бік населених пунктів Петропавлівка, Курилівка, Глушківка.

«На Покровському напрямку з початку доби окупанти вісім разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Молодецьке та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Білицьке. Продовжується одна ворожа атака», – кажуть у ЗСУ.

Водночас, на Гуляйпільському напрямку відбулося десять атак у бік позицій ЗСУ у бік населених пунктів Залізничне, Варварівка, Староукраїнка, Оленокостянтинівка, Зелене, Чарівне, Мирне. Ворог завдав авіаударів у районах Воздвижівки та Заливного. Дві штурмові дії ворога тривають.

«На Оріхівському напрямку ворог наступальних дій не проводив, проте завдавав авіаударів у районах Веселянки, Покровського, Оріхового», – підсумували у командуванні.

Раніше цього тижня в інтерв’ю Радіо Свобода командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади, підрозділи якої виконують бойові завдання на Покровському напрямку, Руслан Габінет повідомив, що підрозділи Сил оборони продовжують контролювати окремі ділянки Покровська і Мирнограда на Донеччині.

За його словами, присутність українських військ у частині Покровська й навколишніх населених пунктах не дозволяє російській армії просуватися, зокрема, в напрямку траси на Павлоград у Дніпропетровській області. Крім того, він зазначив, що це створює важливий плацдарм для подальших дій українських сил.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 березня заявив, що Росія в 2026 році планує рекрутувати ще 409 тисяч військових, і з покращенням погодних умов фіксується зростання активності противника на фронті.

16 березня начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявляв про успіхи російських військових на Костянтинівському й Лиманському напрямках, стверджуючи, що сили РФ контролюють значні частини Костянтинівки й Лиману. Українські військові в ефірі Радіо Свобода це заперечили, заявивши, що російських військових взагалі немає в місті Лимані Донецької області.

В американському Інституті вивчення війни, коментуючи заяви Герасимова, зазначили, що він продовжує перебільшувати здобутки Росії на полі бою, щоб створити хибне враження, що лінії фронту по всій Україні перебувають на межі колапсу.

Війська РФ здійснили масштабну спробу прориву на Лимансько-Борівському напрямку – Третій корпус

Російські війська 19 березня здійснили на Лимансько-Борівському напрямку масштабну спробу прориву, яку зірвали українські сили, повідомила 21 березня пресслужба Третього армійського корпусу.

«Росіяни залучили сили 1-ї танкової та 20-ї загальновійськової армій РФ… Противник пішов в атаку одночасно на семи напрямках у смузі корпусу і задіяв понад пів тисячі піхотинців, 28 одиниць бронетехніки, більше 100 одиниць мототехніки, багі й квадроциклів. За чотири години підготовлені підрозділи Трійки перетворили стрімкий прорив росіян на масштабний провал», – йдеться в повідомленні.

За даними Третього корпусу, сили РФ втратили 84 одиниці мототехніки, 11 БМП і БТР, три танки, були уражені ТОС «Сонцепьок» і п’ять гармат, а також знищено понад 160 БпЛА. РФ повідомлення про втрати офіційно не коментує.

«Півтора місяці ми спостерігали ознаки підготовки наступу. Росіяни нарощували удари КАБами по наших переправах через Оскіл, намагаючись відрізати логістику. Почали наводити власні понтонні переправи й розміновувати маршрути – це прямо вказувало на підготовку до широкомасштабного механізованого наступу», – сказав бригадний генерал Андрій Білецький.

У Третьому корпусі наголосили, що армії РФ не вдалося захопити «ні населених пунктів, ні позицій».

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті, оприлюдненому в ніч проти 21 березня, зазначив, що російські війська все частіше здійснюють механізовані атаки на передовій, ймовірно, в рамках «посиленої підготовки» до весняно-літнього наступу 2026 року. ISW каже, що спостерігає збільшення кількості російських механізованих атак на різних ділянках фронту з 17 березня. Аналітики вказують, що ці й інші ознаки свідчать про те, що наземна фаза весняно-літньої наступальної кампанії РФ «наближається, якщо вона ще не розпочалася».

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 березня заявив, що Росія в 2026 році планує рекрутувати ще 409 тисяч військових, і з покращенням погодних умов фіксується зростання активності противника на фронті.

ОВА: сили РФ атакували критичну інфраструктуру Запоріжжя, є пошкодження

У суботу, 21 березня, російські військові атакували критичну інфраструктуру Запорізької області, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров у телеграмі.

«В деяких районах міста можуть бути перебої з електропостачанням. В будівлях поруч внаслідок ворожого удару пошкоджено вікна вибуховою хвилею», – зазначив місцевий чиновник.

Попередньо, за словами Федорова, внаслідок атаки минулось без постраждалих.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

WP: спецслужби РФ пропонували інсценувати «замах» на Орбана, щоб покращити його шанси на виборах

Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) розглядала сценарій, за якого може бути інсценований замах на прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана – щоб підняти рейтинг його партії «Фідес» напередодні парламентських виборів, які відбудуться 12 квітня, пише видання The Washington Post із посиланням дані європейської розвідки.

За повідомленням, про такий сценарій йшлося у внутрішньому звіті СЗР, отриманому й автентифікованому європейською розвідувальною службою.

WP уточнює, що невідомо, на якому рівні російської влади обговорювалася ця пропозиція, проте представник Кремля Дмитро Пєсков назвав повідомлення «дезінформацією». Речник Орбана Золтан Ковач не відповів на запит про коментар, а Служба зовнішньої розвідки РФ відмовилася від коментарів.

За інформацією журналістів, ідея «замаху» виникла через те, що російські спецслужби були стурбовані різким падінням рейтингів і самого Орбана, і його партії напередодні виборів.

За останніми даними соціологів, рейтинг партії Орбана ледь дотягує до 40%, тоді як рейтинг її супротивника, партії «Тиса», перевищував 46%.

У зв’язку з цим, за даними, раніше оприлюдненими Financial Times, Росія запустила кампанію в соцмережах на користь Орбана, яку веде пов’язане з Кремлем «Агентство соціального проєктування», а, за деякими даними, навіть відправила до Угорщини своїх політтехнологів.

У внутрішньому звіті, який отримали європейські спецслужби, в Угорщині російські спецслужби пропонували реалізувати сценарій, який мав «фундаментально змінити всю парадигму виборчої кампанії» і змістити акценти «з раціональної сфери соціально-економічних питань на емоційну», – йдеться у документі, який бачило видання WP.

Як йдеться в повідомленні, ймовірно, ідея «замаху» з’явилася після того, як у Угорщини різко загострилися відносини з Україною через зупинку прокачування дешевої російської нафти нафтопроводом «Дружба»: саме це викликало зростання цін на бензин в Угорщині і зростання соціального невдоволення урядом Орбана.

Через зупинку прокачування нафти по «Дружбі» Угорщина заблокувала черговий кредит Україні, через що президент України Володимир Зеленський заявив, що дасть Збройним силам адресу «однієї людини в Євросоюзі», маючи на увазі Орбана.

Влада Угорщини критично сприйняла ці заяви Києва і говорила про «реальні загрози» з боку України.

Ніяких реальних нападів на Орбана поки не було, наголошують журналісти Washington Post. Водночас існування такого плану, за їхніми оцінками, свідчить про високу зацікавленість Москви у результатах виборів до Угорщини.

2024 року в сусідній з Угорщиною Словаччині стався замах на прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Однак замах не був пов’язане з виборами і ніяк не вплинув на рейтинги політика. Підозрюваний у стрілянині заявив, що був не згоден із політикою уряду.

Раніше посол РФ у Будапешті Євген Станіславов заявив, що Москва ніяк не бере участі у виборчій кампанії в Угорщині. За його словами, Росія лише хоче «забезпечити продовження нормальних двосторонніх відносин і розвиток взаємовигідного співробітництва». В уряді Угорщини заперечували якесь російське втручання.

Українські сили уразили нафтопереробний завод у російському Саратові – Генштаб

Українські сили в ніч на 21 березня завдали удару по об’єктах Саратовського нафтопереробного заводу в Саратовській області Росії, повідомив Генштаб ЗСУ.

«За попередньою інформацією, пошкоджено установку вторинної переробки нафти і вертикальний резервуар РВС-10000. Масштаби завданих збитків уточнюються», – йдеться в повідомленні. Радіо Свобода поки що не може перевірити цю інформацію з незалежних джерел.

У Генштабі зазначили, що Саратовський НПЗ – одне з найстаріших нафтопереробних підприємств Росії, на 2023 рік обсяг переробки становив 4,8 мільйона тонн. У командуванні ЗСУ заявили, що це підприємство забезпечує переробку нафти і виробництво пально-мастильних матеріалів, які використовуються для потреб російської армії.

Влада РФ не підтверджувала удару по нафтопереробному заводу, при цьому губернатор Саратовської області Роман Бусаргін повідомляв про атаку в Саратові й Енгельсі, а російський телеграм-канал Astra писав із посиланням на місцевих жителів, що в Саратові було чути вибухи.

Про удари дронів повідомляли і в інших російських регіонах. Міноборони Росії заявило про нібито збиття 283 безпілотників.

Саратовський НПЗ вже кілька разів зазнавав ударів ЗСУ, зокрема, восени минулого року.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Секретар Ради безпеки Росії й колишній міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив 17 березня, що через розвиток українських безпілотних систем жоден російський регіон не захищений від нападу.