Росія атакувала Дніпропетровщину майже 50 разів, серед поранених є дитина
Російська армія атакувала три райони Дніпропетровської області безпілотниками та артилерією протягом дня, заявив голова області Олександр Ганжа 27 березня.
Загалом, за даними обласної влади, постраждали п’ятеро людей.
Зокрема, в Нікопольському районі пошкоджені перукарня, магазин, заправка, автомобілі, багатоквартирні і приватні будинки.
«Поранений 58-річний чоловік госпіталізований у важкому стані. 11-річна дівчинка, 50-річна жінка та 45-річний чоловік лікуватимуться амбулаторно», – повідомив Ганжа.
У Покровській громаді Синельниківського району понівечені приватні будинки, поранень зазнав 37-річний чоловік. Його госпіталізували у важкому стані.
Також російські обстріли пошкодили інфраструктуру в Криворізькому районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Відстають від графіка, тому діють поспіхом і хаотично». Ось як на фронті почалася бойова весна
Військові експерти кажуть про посилення бойових дій на фронті російсько-української війни, зокрема, через поліпшення погодних умов. І очікують зростання російських наземних операцій наприкінці місяця. Дехто каже навіть про ознаки ймовірного початку весняного наступу.
Але все почалося «масштабним провалом», вважають українські бійці. Про що мова? Розповідаємо.
РФ заочно засудила командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді до довічного ув’язнення
У Росії Другий Західний окружний військовий суд заочно засудив командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді (позивний «Мадяр») до довічного терміну у справі про теракт, повідомляє видання «Медіазона».
За версією обвинувачення, військовослужбовці 414-ї бригади ЗСУ, виконуючи наказ «Мадяра», дистанційно встановили вибухівку на ділянці дороги в Курській області. В результаті 26 березня 2025 року на ділянці підірвалася машина, в результаті загинула журналістка «Першого каналу» Ганна Прокоф’єва, а оператор та військові зазнали травм. «Медіазона» зазначає, що автомобіль, яким вони пересувалися, був завантажений безпілотниками.
Це вже другий заочний вирок Роберту Бровді в Росії. 23 березня суд у Ростові-на-Дону засудив його до 18 років колонії за статтею про сприяння тероризму.
Сам Роберт Бровді, який є активним у соцмережах, наразі не коментував рішення суду в Москві.
Від літа 2025 року Бровді обіймає посаду командувача Сил безпілотних систем ЗСУ. Також керує аеророзвідувальним підрозділом ЗСУ «Птахи Мадяра». У травні 2025 року Володимир Зеленський присвоїв Роберту Бровді звання Героя України.
У серпні 2025 року угорський уряд також ухвалив рішення заборонити етнічному угорцю Роберту Бровді в’їзд у країну та на територію ЄС. Чинна угорська влада на чолі з Віктором Орбаном вважає «Мадяра» відповідальним за удар по російському нафтопроводу «Дружба». Сам він наголосив, що як етнічний угорець та український військовий вважає, що захист нафтопроводу не є захистом суверенітету Угорщини, а є захистом угорськими політиками «власних брудних кишень, наповнених підсанкційною дешевою сировиною».
Норвегія більше не надаватиме колективний захист чоловікам з України призовного віку
Уряд Норвегії ухвалив зміни до законодавства щодо тимчасового колективного захисту для біженців з України, повідомляє його пресслужба 27 березня.
«Чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не отримуватимуть колективного захисту в Норвегії», – йдеться в повідомленні.
За твердженням міністерки юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен, з осені 2025 року до країни прибуло «забагато переселенців, особливо молодих чоловіків». Норвегія прийняла найбільше українців серед скандинавських країн, а норвезькі муніципалітети повідомляють про великий попит на послуги й брак житла.
Аас-Хансенс вважає, що посилення працил гарантуватиме: Норвегія не прийме «непропорційно багато людей» порівняно з сусідами, а українцям, які вже в цій країні, буде легше отримати роботу.
«Ми також вважаємо важливим, щоб якомога більше людей залишалися в Україні, щоб зробити свій внесок в оборонну боротьбу та підтримувати українське суспільство», – додала вона.
Зміна правил означатиме, що чоловіки віком від 18 до 60 років більше не будуть охоплені схемою колективного захисту, де тимчасовий дозвіл на проживання надається на основі групової оцінки. Їхні заяви на отримання притулку будуть оброблятися в звичайному порядку. При цьому, зазначає пресслужба уряду з посиланням на практику імміграційної служби, мало хто має право на захист на індивідуальній основі.
Водночас правила будуть стосуватися лише нових заявників і не впливатимуть на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії. Обмеження також не буде застосовуватися до чоловіків, які документально звільнені від військової служби або «явно не здатні її проходити», або ж евакуйованих у рамках медичної евакуації.
Винятки також діятимуть для чоловіків, які є єдиним опікуном у дітей – це стосується лише батька дитини або іншого близького члена сім’ї.
Про наміри обмежити надання захисту для українських чоловіків віком від 18 до 60 років у Норвегії повідомили в лютому цього року.
Норвегія від початку повномасштабного російського вторгнення надає політичну, військову та гуманітарну підтримку Україні.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Медведєв заявив, що в новій хвилі мобілізації в РФ «немає ніякої потреби»
Заступник голови російської Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив, що нову хвилю мобілізації влада РФ проводити поки не планує.
«Наразі немає ніякої потреби оголошувати нову хвилю мобілізації», – сказав Медведєв, відповідаючи на запитання офіційної державної інформагенції «РИА Новости».
«Тих осіб, які уклали договір, контракт про несення військової служби у військах для участі в Об'єднаному угрупуванні військ у ході спеціальної військової операції (СВО) цілком достатньо для виконання всіх бойових завдань», – наводить агенція відповідь Медведєва.
Від початку 2026 року, за словами Медведєва, контракт про проходження військової служби вже уклали понад 80 тисяч осіб, а торік – понад 400 тисяч.
Міністерство оборони РФ від кінця 2025 року активно намагається залучати студентів до служби у військах безпілотних систем. Студентам обіцяють великі виплати та «спеціальний контракт на термін від одного року» (насправді звільнитися зі служби, швидше за все, не можна буде до завершення війни, попереджають юристи). За даними видання «Важные истории», російське військове відомство до кінця 2026 року планує набрати у війська безпілотних систем 78,8 тисячі осіб.
Влада Росії оголосила про проведення так званої «часткової мобілізації» у вересні 2022 року. Безпосередньо перед цим речник президента РФ Дмитро Пєсков стверджував, що про мобілізацію в Росії не йдеться. Наприкінці жовтня 2022 року міністерство оборони оголосило про завершення «часткової мобілізації», але відповідного указу президент РФ не підписав. У наступні роки влада РФ неодноразово заявляла, що в новій мобілізації немає необхідності, але документально її завершення так і не оформили.
Росія вдарила по інфраструктурі Сумщини, двоє людей поранені – ОВА
Російська армія атакувала об’єкти критичної інфраструктури у Шосткинській громаді, заявив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 27 березня.
Він додав, що для підтримки роботи систем життєзабезпечення залучили генератори.
«Внаслідок однієї з атак постраждали двоє цивільних – жінка і чоловік. Вони перебувають у лікарні, медики надають необхідну допомогу», – повідомив Григоров.
Також, за даними обласної влади, атака пошкодила житлові та нежитлові будівлі. Усі наслідки уточнюються, на місці працюють відповідні служби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Федоров повідомив про призначення нового заступника: він відповідатиме за фінансову систему
Кабінет міністрів призначив Василя Шкуракова заступником міністра оборони з питань фінансів та внутрішнього аудиту, повідомив голова Міноборони Михайло Федоров 27 березня.
За його словами, Шкураков відповідатиме за фінансову систему та внутрішній аудит:
«Фокус – побудова прозорої, керованої і data-driven фінансової системи Міноборони».
Федоров назвав ключові завдання Шкуракова на цій посаді:
- якісне бюджетне планування й виконання, щоб ресурси відповідали реальним пріоритетам фронту
- управління джерелами фінансування: державний бюджет, міжнародна технічна допомога, гранти та кредити
- посилення економічного аналізу для ухвалення управлінських рішень
- підсилення внутрішнього контролю та аудиту для виявлення ризиків і неефективності
- цифровізація фінансової звітності та контролю, «щоб рішення ухвалювали на основі якісних даних»
Міністр додав, що його новий заступник має понад 10 років досвіду управління публічними фінансами. Зокрема, до листопада 2024 року він працював першим заступником міністра розвитку громад та інфраструктури.
Федоров уточнив, що під час війни Шкураков забезпечував фінансову стабільність критичної інфраструктури.
Веховна Рада підтримала призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони 14 січня. Згодом президент Володимир Зеленський повідомив про погодження з міністром кадрових рішень, які мають «посилити наш захист».
Дві третини атак сили РФ зосередили на двох напрямках – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 27 березня кількість атак сил РФ становить 66, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Дві третини атак відбулися на двох напрямках на Донеччині – Костянтинівському та Покровському.
«На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 22 наступальні дії в бік Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Степанівки, Новопавлівки та в районах населених пунктів Плещіївка, Русин Яр, Яблунівка, Софіївка. Дотепер тривають два боєзіткнення.
Сили оборони з початку доби відбивали 22 штурмові дії ворога на Покровському напрямку в районах населених пунктів Никанорівка, Мирноград, Родинське, Покровськ, Гришине, Котлине, Удачне, Муравка, Новомиколаївка та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Білицьке, Нове Шахове, Новопідгороднє, Новопавлівка. Чотири боєзіткнення ще не завершено», – ідеться у зведенні.
Уперше за тривалий час значно скоротилася кількість боїв на Гуляйпільському напрямку, де, за даними штабу, «відбулося чотири атаки у бік населених пунктів Староукраїнка, Зелене, Залізничне та в районі Мирного».
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Гуляйпільському напрямках.
В інтерв’ю Радіо Свобода від 19 березня командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади, підрозділи якої виконують бойові завдання на Покровському напрямку, Руслан Габінет повідомив, що підрозділи Сил оборони продовжують контролювати окремі ділянки Покровська і Мирнограда на Донеччині.
16 березня начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявляв про успіхи російських військових на Костянтинівському й Лиманському напрямках, стверджуючи, що сили РФ контролюють значні частини Костянтинівки й Лиману. Українські військові в ефірі Радіо Свобода це заперечили, заявивши, що російських військових взагалі немає в місті Лимані Донецької області.
В американському Інституті вивчення війни, коментуючи заяви Герасимова, зазначили, що він продовжує перебільшувати здобутки Росії на полі бою, щоб створити хибне враження, що лінії фронту по всій Україні перебувають на межі колапсу.
РФ визнала іноагентом автора і головного героя фільму «Пан Ніхто проти Путіна»
Міністерство юстиції РФ 27 березня включило до реєстру так званих «іноземних агентів» лауреата премії «Оскар» Павла Таланкіна – відеографа з уральського міста Карабаш, автора й головного героя документального фільму «Пан Ніхто проти Путіна».
Також перелік іноагентів поповнили бізнесмен Віталій Гінзбург, журналістка Марина Скорикова та проєкт «Християни проти війни».
Картина «Пан Ніхто проти Путіна», створена американським режисером Девідом Боренштейном та російським відеографом Павлом Таланкіним, перемогла в номінації «Найкращий документальний фільм» на 98-й церемонії вручення премії американської Кіноакадемії 15 березня.
Фільм показує, як російська держава індоктринує школярів під час повномасштабної війни проти України. В основу стрічки лягли відеоматеріали, зняті Таланкіним у школі Карабаша – лінійки, збори, урочисті вечори та уроки. У 2024 році Таланкін виїхав із Росії, забравши з собою знятий матеріал.
26 березня суд у Челябінську заборонив поширювати фільм «Пан Ніхто проти Путіна» на території Росії.
Британія виділяє близько 115 мільйонів євро на підтримку ППО України
Велика Британія «терміново» виділить додаткові 100 мільйонів фунтів стерлінгів (приблизно 115 мільйонів євро) на підтримку протиповітряної оборони України, повідомляє британський уряд 27 березня.
«Фінансування буде швидко спрямоване на зміцнення протиповітряної оборони України, забезпечення кращого захисту передових сил та ключової національної інфраструктури від повітряних бомбардувань», – заявляє пресслужба.
Відтак, за оцінками Лондона, протягом останніх двох місяців Велика Британія виділила 600 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку української ППО, що «підтверджує рішучість уряду рятувати життя та зміцнювати стійкість України».
Прем’єр-міністр країни Кір Стармер вказав на те, що Росія продовжує атаки на Україну, відтак його послання полягає в тому, що підтримка Британії не ослабне.
«Безглузде повномасштабне вторгнення Путіна завдало шкоди домогосподарствам по всій Великій Британії, збільшивши вартість життя та підриваючи європейську безпеку. Щоб цього ніколи не повторилося і щоб захистити людей вдома від реальної загрози, яку становить Росія, я рішуче налаштований зробити все можливе для підтримки суверенної та вільної України для майбутніх поколінь», – додав він.
Стармер висловив сподівання, що пакет допомоги ППО дозволить захистити мільйони українських цивільних від «варварських ударів Росії по містах та будинках, поки їхні збройні сили мужньо захищають свою країну та наші цінності на передовій».
За словами міністра оборони країни Джона Гілі, пакет допомоги дозволить захистити, зокрема, об’єкти критичної інфраструктури:
«Вісь агресії між Росією та Іраном робить дедалі важливішим те, щоб ми спиралися на український досвід та інновації, підтримувані британською промисловістю, та забезпечували, щоб українські бійці отримували від цього вигоду, продовжуючи відбивати незаконне вторгнення Путіна».
Уряд додає, що нове фінансування базується на попередньому пакеті допомоги на 500 мільйонів фунтів стерлінгів, про надання яких Лондон заявив під час засідання Контактної групи з питань оборони України в Брюсселі в лютому. Крім того, Британія зобов’язалася надати додаткові 1 200 ракет ППО та 200 тисяч артилерійських боєприпасів через консорціум ППО.
«Навіть у час, коли картина глобальної безпеки стає дедалі складнішою, Велика Британія чітко заявляє: протидія російській агресії залишається важливою для європейської та глобальної безпеки», – додає британський уряд.
4 березня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна допоможе країнам Близького Сходу захищатися від атак Ірану, українські експерти працюватимуть на місці.
9 березня Зеленський розповів, що Україна після початку операції США й Ізраїлю проти Ірану отримала 11 запитів на постачання безпілотників, здатних відбивати атаки дронів. Президент України пропонував країнам Близького Сходу «тихий обмін» і допомогу: натомість хоче отримати ракети для систем ППО.
«У перші дні війни звідти йшла страшна агресія»: як живуть українці біля кордону з Білоруссю
З кінця лютого тисячі чоловіків у Білорусі почали отримувати повістки до армії без попереднього повідомлення – у країні оголосили позапланові військові збори.
Раніше про підготовку спільних білорусько-російських навчань повідомляв і Володимир Зеленський. Президент України нагадав, що у 2022 році саме за аналогічними маневрами почався наступ російської армії на Київ та інші українські міста з території Білорусі. Загальна протяжність українсько-білоруського кордону становить понад тисячу кілометрів. З Білоруссю межують п’ять українських областей. Кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії), поспілкувався з українцями, які живуть на цих прикордонних територіях.
Пожежа на нафтовому терміналі в російському Приморську посилилася – супутникове фото
Пожежа на нафтовому терміналі у портовому місті Приморськ Ленінградської області Росії набрала нової сили – про це свідчить супутникове фото Planet Labs, яке отримав проєкт Радіо Свобода «Схеми».
Посилення пожежі фіксують після повторної атаки безпілотників на порт вночі проти 27 березня. Пожежа триває вже п’яту добу.
Раніше 27 березня українські телеграм-канали повідомили, що безпілотники Сил оборони знову атакували Ленінградську область Росії – вночі, за повідомленнями, було здійснено «повторне одночасне ураження» нафтоналивних портів Усть-Луга і Приморськ.
Офіційних повідомлень про нові удари по Приморську наразі не було. Голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко на початку доби 27 березня заявив, що порт Усть-Луга в Ленінградській області РФ «продовжує ловити прильоти».
Супутниковий знімок підтвердив, що пожежа в порту Усть-Луга спалахнула вранці 27 березня з новою силою після чергового удару дронів.
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявив 27 березня, що з 22 березня регіон «відбиває безпрецедентні атаки ворожих БПЛА».
26 березня видання Bloomberg повідомило, що цей нафтовий термінал почав відновлювати свою роботу. В підтвердження цієї інформації «Схеми» зафіксували на супутникових знімках нове судно, якого не було в порту Приморська ще 24 березня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Голова МЗС анонсував візит Каллас та дипломатів країн ЄС до Києва
Низка європейських дипломатів відвідає Україну, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 27 березня.
За його словами, країну відвідають голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас та голови МЗС членів блоку.
«31 березня ми будемо раді вітати у Києві високу представницю ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каю Каллас та міністрів закордонних справ держав-членів ЄС на міністерській зустрічі», – повідомив він.
Сибіга вказав на символічне значення дати – планується вшанувати роковини вбивств військовими РФ цивільних у Бучі та підтвердити намір притягнути винних до відповідальності.
«Ми також обговоримо підтримку України з боку ЄС, посилення тиску на Росію, а також зусилля, спрямовані на досягнення миру та забезпечення довгострокової стабільності в Європі», – додав міністр.
Сибіга подякував Каллас та колегам із держав-членів ЄС за прийняття запрошення.
Голова дипломатії ЄС, своєю чергою, заявила, що з нетерпінням чекає на зустріч із Сибігою та міністрами закордонних справ країн блоку в Києві.
«Ми прибудемо рішучі й об’єднані в нашій підтримці України, надто в час, коли будемо відзначати четверті роковини жахливих звірств Росії в Бучі. І з чітким посланням, Росія має понести відповідальність за свої воєнні злочини. Відповідальність є ключовою для досягнення справедливого та тривалого миру», – додала Каллас.
Днями Європейська комісія запропонувала країнам Європейського Союзу долучитися до засновників спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Сибіга привітав цей крок, назвавши особливо цінним напередодні роковин вбивств цивільних у Бучі.
ДСНС: літній чоловік загинув через російський удар по Чернігівщині
Російська армія атакувала безпілотниками населений пункт у Корюківському районі на півночі Чернігівщини, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 27 березня.
«Внаслідок російських ударів БпЛА по одному з населених пунктів Корюківщини загинув 95-річний чоловік», – йдеться в заяві.
Через атаку також загорівся житловий будинок. ДСНС додає, що її підрозділи оперативно прибули на місце та ліквідували пожежу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Свириденко: уряд виділив понад 9 мільярдів гривень для підготовки регіонів до наступної зими
Кабінет міністрів виділив 9,2 мільярда гривень на виконання планів стійкості регіонів, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 27 березня.
«245 об’єктів критичної інфраструктури у неприфронтових регіонах будуть захищені в межах підготовки до наступної зими», – заявила вона в своїх соцмережах.
Свириденко пояснила, що 9,2 мільярда гривень є другим траншем фінансування планів стійкості. Із цієї суми 5,2 мільярда піде Агентству відновлення на захист великих енергетичних обєктів.
Ще 3,5 млрд отримають регіони на будівництво захисних споруд для розподільчих підстанцій, трансформаторів, газорозподільних станцій та інших об’єктів критичної інфраструктури. Також 528 мільйонів призначені для «Укрзалізниці» для посилення захисту власних об’єктів.
Читайте також: Свириденко анонсувала виділення 3 млрд гривень з резервного фонду на ямковий ремонт деяких автодоріг
Голова уряду очікує, що виділені кошти покриють 30% потреби в фінансуванні визначених об’єктів і частку заборгованості по роботах, які вже почалися.
«Готуватись до зими маємо вже зараз. Робимо це в межах реалізації Планів стійкості регіонів. Пріоритети – захист енергообʼєктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення додатковими джерелами живлення об’єктів тепло- і водопостачання, а також децентралізація теплопостачання», – додала вона.
20 березня Кабмін виділив 12,85 мільярда гривень прифронтовим областям на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості. Кошти пішли на 209 об’єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області. Свириденко зазначила, що першочергові роботи там вже почалися.
G7 розглядає виділення 575 мільйонів доларів на ремонт купола Чорнобильської АЕС
Міністри закордонних справ країн «Групи семи» в Парижі обговорюють масштабні зусилля з відновлення захисного укриття на Чорнобильській атомній електростанції в Україні, передає кореспондент Радіо Свобода.
Вартість цих робіт оцінюється приблизно в 575 мільйонів доларів.
У розмові з Радіо Свобода 27 березня речник Міністерства закордонних справ Франції Паскаль Конфавро відкинув занепокоєння, висловлені деякими країнами, що ескалація напруженості на Близькому Сході відволікає увагу від України.
«Це може бути ризик, але це не реальність», – сказав він.
Конфавро наголосив, що Україна є основним фокусом поточної зустрічі G7. Він нагадав, що міністри проводять спеціальну сесію, присвячену підтримці Києва, до обговорення якої приєднається міністр закордонних справ України.
Федоров повідомив про двох поранених через удар Росії по Запорізькому району
Російська армія вдарила по селищу Кушугум у Запорізькому районі безпілотником, повідомив голова області Іван Федоров 27 березня.
Він зазначив, що вибух стався неподалік зупинки громадського транспорту.
«Поранення отримали дві жінки – 72 і 52 років. Їм надається уся необхідна допомога», – заявив Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: Понад 5 тисяч абонентів залишилися без газу через удар РФ на Полтавщині – ОВА
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українські удари створюють «найсерйознішу загрозу» експорту російської нафти з початку війни
Кілька днів атак українських безпілотників на порти та нафтопереробні заводи в Ленінградській області Росії і аналітики почали говорити про «найсерйознішу загрозу» для експорту російської нафти з початку повномасштабної війни Росії проти України.
Як так? Які підстави так говорити?
Починаючи з 23 березня з атаки безпілотника на балтійський порт Приморськ, атаки продовжилися через два дні ударами по іншому ключовому терміналу експорту нафти в Усть-Лузі, а 26 березня були спрямовані на один з найбільших російських нафтопереробних заводів у Кіришському районі.
Українські безпілотники третьої ночі поспіль атакували Ленінградську область Росії: українські телеграм-канали «КіберБорошно» і Exilenova+ стверджують, що вночі було здійснено «повторне одночасне ураження» нафтоналивних портів Усть-Луга і Приморськ.
Українська армія днями вже атакувала ці два порти, удари підтвердили у Генштабі ЗСУ. Атаку в ніч проти 27 березня в Києві поки що не коментували.
Супутниковий знімок підтвердив, що пожежа в порту Усть-Луга спалахнула вранці 27 березня з новою силою після чергового удару дронів.
Далі читайте тут
Генштаб звітує про ураження РЛК «Валдай» у Криму: він призначений для протидії малим дронам
Сили оборони вночі проти 27 березня уразили російський радіолокаційний комплекс «Валдай» у окупованому Криму, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України в п’ятницю.
Командування уточнює, що комплекс був розгорнутий у районі Гвардійського на півострові:
«Цікавим є те, що комплекс має виявляти та протидіяти малорозмірним БПЛА».
Крім того, Генштаб повідомляє про удар по наземній станції управління безпілотниками «Форпост» у окупованій Євпаторії, а також низці об’єктів на окупованій частині материкової України. Серед них:
- командний пункт російської армії в районі Ольгинки на окупованій частині Донецької області
- склад боєприпасів РФ у районі Мангуша на Донеччині
- склад матеріально-технічних засобів у районах Рибинського (Донецька область) та Новоселівки (Запорізька область)
- зосередження живої сили російських військ у районі Дорожнього на окупованій частині Донецької області
«Масштаби завданих збитків та втрати ворога уточнюються», – додає командування.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження. Російське командування не повідомляло про удари, Міністерство оборони РФ раніше заявило про збиття 85 українських дронів, у тому числі над Кримом і Чорним морем.
Російський голова окупованого Севастополя Михайло Развожаєв на початку доби 27 березня заявив про відбиття «атаки ЗСУ» в місті.
Читайте також: Чим далі, тим «страшніше». Як в окупованому Криму реагують на атаки українських безпілотників?
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
У Кремлі заперечили дані про те, що Путін пропонував бізнесу дати гроші на війну
У Кремлі заперечили, що президент Росії Володимир Путін просив російських бізнесменів робити пожертви на фінансування війни проти України на закритій зустрічі, як про це 26 березня написало видання The Bell із посиланням на неназвані джерела.
Речник Кремля Дмитро Пєсков 27 березня сказав, що один із бізнесменів на зустрічі запропонував пожертвувати гроші державі, і Путін схвалив цю ініціативу.
«Це не була ініціатива президента Путіна, хоча, безумовно, він привітав таку ініціативу», – цитують Пєскова російські ЗМІ.
Імені бізнесмена, який під час зустрічі оголосив, що хоче віддати «дуже велику суму» до бюджету РФ, речник Путіна не назвав.