У ТЦК Дніпропетровщини прокоментували смерть 43-річного чоловіка через 6 днів після мобілізації

Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування і соціальної підтримки заявив у відповідь на запит Радіо Свобода, що в жителя Дніпра Євгена Лагунова, який помер у березні через шість днів після мобілізації, перед тим сталися епілептичні напади.

«Громадянин Лагунов Євген Сергійович був призваний на військову службу за мобілізацією і був військовослужбовцем взводу охорони 1-го відділу Самарівського районного ТЦК СП. Під час виконання службових обов’язків у розташуванні взводу охорони у солдата Лагунова стався епілептичний приступ. Його було оперативно доставлено до Магдалинівської центральної лікарні», – йдеться у відповіді.

«Також стало відомо, що після надання допомоги працівниками Магдалинівської центральної лікарні Лагунова Є.С було перенаправлено до КП «ЦРЛІЛ Самарівського району» у місті Самар, де в останнього стався повторний епілептичний напад. Після декількох днів перебування в КП «ЦРЛІЛ Самарівського району» у м. Самар Лагунова Є.С. було перенаправлено до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова», – зазначили в ТЦК.

43-річний архітектор з Дніпра Євген Лагунов помер через шість днів після мобілізації, 8 березня.

За словами його матері, 2 березня його затримали працівники ТЦК, він пройшов військово-лікарську комісію. Чоловіка визнали придатним до несення служби у тилових частинах і направили проходити службу до одного з РТЦК Дніпропетровщини. Як повідомила раніше кореспондентка Радіо Свобода, востаннє з Лагуновим говорили, коли його туди везли, а вже через кілька годин чоловік опинився в лікарні з численними травмами і був у комі.

За фактом смерті поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «навмисне вбивство». Речниця Самарівського райуправління поліції Юлія Жидкова повідомила Радіо Свобода, що на даний час проводиться судово-медична експертиза, розслідування триває.

Мати Лагунова Наталія заперечила, що в сина була епілепсія.

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.

Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію в Україні

Верховна Рада України 28 квітня підтримала внесені президентом Володимиром Зеленським законопроєкти про продовження воєнного стану і мобілізації з 4 травня до 2 серпня 2026 року.

За це рішення проголосували 304 народних депутати.

Парламент продовжив воєнний стан і мобілізацію в 19-й раз.

В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

2% російських студентів «на м’ясо». Як вони опиняються на війні проти України

Російських студентів масово агітують йти на війну. Телеграм-канал «Мобілізація» оприлюднив скриншот розпорядження Міносвіти РФ, у якому керівників вишів та коледжів зобов’язують активніше схиляти молодь до підписання контрактів із Міноборони.

Для цього використовують не лише вмовляння, а й обман, погрози та шантаж, з’ясував проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії». Студентів відраховують за нескладені іспити чи заліки та обіцяють поновити лише після укладення військового контракту.

У Туапсе затримали журналістку, яка готувала репортаж про екологічні наслідки ударів по НПЗ

У російському місті Туапсе затримали кореспондентку видання «Кедр» Анастасію Троянову, яка готувала репортаж про екологічні наслідки пожеж на місцевому нафтопереробному заводі, повідомляє саме видання.

Востаннє вона виходила на зв'язок близько 8:37 28 квітня. У телефонній розмові з редакцією Троянова встигла розповісти, що її утримує чоловік у цивільному.

Після цього її телефон був вимкнений, а її місце перебування невідоме. Пізніше у відділі МВС Туапсинського району підтвердили, що кореспондентка видання перебуває у них, «з нею проводять бесіду».

Після атаки українських безпілотників на НПЗ в Туапсе 16 і 20 квітня 2026 року продукти горіння потрапили в атмосферу, а через підвищення рівня води в річці нафтопродукти, що вилилися туди, перелилися через захисні бар’єри і потрапили в акваторію Чорного моря. У ніч на 28 квітня дрони знову атакували цей нафтопереробний завод.

Видання «Агентство» пише, що дим від пожежі на НПЗ вже поширився приблизно на 60 кілометрів на північ до Гарячого ключа (понад 40 тисяч жителів) та на 70 кілометрів на північний схід до Апшеронська (близько 40 тисяч жителів), звідки рухається в бік Майкопа. Нафтова пляма, що з’явилася на чорноморському узбережжі Краснодарського краю через попередні атаки, поширилася більш ніж на 50 кілометрів. Нова пожежа, за попередніми даними видання, також призвела до витоку нафтопродуктів.

Робот 3-го армійського корпусу взяв полонених і захопив російське укріплення. Деталі операції

На фронті українські роботи змогли захопити російських військових.

Про це нещодавно заявив президент України Володимир Зеленський: «Україна створить майбутній канат на фронті. Це наші наземні роботизовані комплекси. Вперше в історії цієї війни ворожу позицію захопили виключно безпілотними платформами – НРК та дронів».

Про операцію 3-го армійського корпусу, яка була проведена ще влітку 2025 року, у репортажі Андрія Кузакова.

Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

У Генштабі підтвердили черговий удар по НПЗ у Туапсе

Генштаб Збройних сил України підтвердив удар по нафтопереробному заводу в Туапсе у Краснодарському краї Росії 28 квітня.

«У рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 28 квітня підрозділами Сил оборони України здійснено повторне ураження нафтопереробного заводу «Туапсинський» у Краснодарському краї. Це підприємство задіяне у забезпеченні окупаційної армії РФ на території України. Зафіксовано влучання ударних БпЛА по території об’єкта з подальшою пожежею. Масштаби завданих збитків уточнюються», – йдеться в повідомленні.

Крім того, у командуванні ЗСУ заявили про ураження радіолокаційної станції радіотехнічного батальйону «Ай-Петрі» в районі Охотничого в окупованому Криму.

«Окрім цього, впродовж минулої доби українські підрозділи успішно уражали командно-спостережні пункти противника поблизу Молочанська, Стульневого, Коханого, Успенівки та склад матеріально-технічних засобів у районі Кирилівки Запорізької області, зосередження живої сили неподалік Великої Новосілки і Родинського на Донеччині, Старобогданівки на Запоріжжі та Овражок на ТОТ АР Крим. Серед іншого уражено пункт управління БпЛА в околицях Голої Пристані на Херсонщині», – йдеться в повідомленні. Російська влада ці дані не коментувала.

Вночі проти 28 квітня дрони атакували Туапсинський НПЗ, втретє за останній місяць – про це свідчить геолокація відео очевидців і дані сервісу NASA FIRMS.

Як повідомив оперативний штаб Краснодарського краю, на території НПЗ після «падіння уламків безпілотника» почалася пожежа, постраждалих немає.

Український моніторинговий телеграм-канал Exilenova+ пише, що, за його даними, на території заводу внаслідок нової атаки спалахнув один чи кілька резервуарів, які задіяні у технологічних процесах.

Внаслідок попередніх атак на цей нафтопереробний завод вигоріла або була пошкоджена більше ніж половина ємностей із паливом у резервуарному парку підприємства, проте для переробних установок шкоди не було.

Через багатоденну пожежу стався витік нафти в море, а в місті кілька разів випадав «нафтовий дощ».

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

«Укренерго»: після удару РФ найскладніша ситуація зі світлом склалася на Сумщині

На Сумщині склалася найскладніша ситуація з енергопостачанням після російських дронових ударів вранці 28 квітня, повідомило «Укренерго».

«Значна частина споживачів у регіоні залишається знеструмленою через удари ворога по об’єктах енергетичної інфраструктури. Також на ранок є нові знеструмлення через обстріли у Запорізькій та Харківській областях. Аварійно-відновлювальні роботи наразі здійснюються там, де це дозволяють безпекові умови», – йдеться в повідомленні.

Крім того, в «Укренерго» зазначили, що через пошкодження повітряних ліній електропередачі внаслідок сильних поривів вітру на ранок повністю або частково знеструмлені більш ніж 100 населених пунктів у дев’яти областях – на Сумщині, Хмельниччині, Харківщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині, Одещині, Полтавщині, Херсонщині та Київщині.

У Міністерстві енергетики тим часом заявили, що застосування обмежень в енергопостачанні на 28 квітня не планується.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.

Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.

На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.

Через удари дронів по Чугуєву загинули двоє людей – влада

Двоє жителів міста Чугуєва на Харківщині загинули зранку 28 квітня через удари російських дронів, повідомили представники влади.

В перших повідомленнях ішлося про одного загиблого.

«Місто атакували три безпілотні літальні апарати. За попередньою інформацією, загинула одна людина, ще одна отримала поранення. Поранений доправлений до лікарні. Наслідки ще двох прильотів встановлюються. На місцях працюють профільні спеціалісти», – писала міська голова Чугуєва Галига Мінаєва перед 10-ю ранку.

Згодом обласна прокуратура повідомила, що поранений помер у лікарні.

«Внаслідок ще одного ранкового прильоту в іншому мікрорайоні Чугуєва безпілотник влучив в город приватної садиби. На щастя, обійшлося без постраждалих. Пошкодження отримав дах та скління приватного будинку», – написала Мінаєва про наступний удар.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У Конотопі п’ять людей постраждали після ударів РФ – влада

У Конотопі на Сумщині відомо про п’ятьох постраждалих внаслідок російських ударів по місту 28 квітня, повідомив міський голова Артем Семеніхін.

«Один із них середньої тяжкості, зараз за його здоров’я борються лікарі в операційній. Чоловік 1969 року народження», – написав Семеніхін у телеграмі.

Раніше сьогодні міський голова повідомляв, що російські війська вдарили дронами по Конотопу, внаслідок чого в місті зупинений рух транспорту і пошкоджені будівлі, зокрема адмінбудівля й лікарня, а також житлові будинки.

Удосвіта Семеніхін повідомив про «вибух за вибухом» у місті після того, як війська РФ, за його даними, запустили кілька груп «шахедів».

Міський голова Конотопа також повідомив про знищення частини енергетичної інфраструктури міста після російської атаки 28 квітня.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Росія: в Туапсе через пожежу на НПЗ евакуюють мешканців прилеглих будинків

Мешканців будинків, розташованих поруч із нафтопереробним заводом у Туапсе в Краснодарському краї Росії, евакуюють після того, як на НПЗ спалахнула масштабна пожежа внаслідок атаки безпілотників. Про це повідомив губернатор Краснодарського краю РФ Веніамін Кондратьєв.

За його даними, зараз пожежу гасять 164 особи і 46 одиниць техніки. «Найближчим часом угруповання додатково збільшать», – додав він.

Вночі проти 28 квітня дрони атакували Туапсинський НПЗ, втретє за останній місяць – про це свідчить геолокація відео очевидців і дані сервісу NASA FIRMS.

Як повідомив оперативний штаб Краснодарського краю, на території НПЗ після «падіння уламків безпілотника» почалася пожежа, постраждалих немає.

Український моніторинговий телеграм-канал Exilenova+ пише, що, за його даними, на території заводу внаслідок нової атаки спалахнув один чи кілька резервуарів, які задіяні у технологічних процесах.

Українська сторона поки що не коментувала інформацію про удар по НПЗ.

Внаслідок попередніх атак на цей нафтопереробний завод вигоріла або була пошкоджена більше ніж половина ємностей із паливом у резервуарному парку підприємства, проте для переробних установок шкоди не було.

Через багатоденну пожежу стався витік нафти в море, а в місті кілька разів випадав «нафтовий дощ».

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

ОВА: у Кривому Розі через російський удар одна людина загинула, 5 – поранені

У Кривому Розі через російський удар одна людина загинула, п’ятеро поранені, повідомив 28 квітня очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

«Ворог завдав кілька ударів. Пошкоджена інфраструктура. Загинув 40-річний чоловік. Ще пʼятеро чоловіків – 31, 32, 41, 45 та 57 років дістали поранень. Медики надають постраждалим усю необхідну допомогу», – написав Ганжа в телеграмі.

Криворізький політик Олександр Вілкул уточнив, що вночі і вранці російські військові атакували місто ударними БпЛА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У Конотопі після атаки РФ знищена частина енергетичної інфраструктури – мер

Міський голова Конотопа на Сумщині Артем Семеніхін повідомив про знищення частини енергетичної інфраструктури міста після російської атаки 28 квітня.

«Частина міста знеструмлена. В одному з мікрорайонів водопостачання буде здійснюватися за графіком 6-9, 18-21», – написав він у телеграмі.

Раніше сьогодні міський голова повідомляв, що російські війська вдарили дронами по Конотопу, внаслідок чого в місті зупинений рух транспорту і пошкоджені будівлі, зокрема адмінбудівля й лікарня, а також житлові будинки.

Удосвіта Семеніхін повідомив про «вибух за вибухом» у місті після того, як війська РФ, за його даними, запустили кілька груп «шахедів».

Про потерпілих міський голова не повідомляв.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Як «винахідник для ЗСУ» став «нелегалом» із Росії, де «його очікують тортури і смерть»

39-річний Руслан Хакімов, відомий в Україні як Аслан Хакімов, волонтер і розробник наземних роботизованих комплексів (НРК), перебуває у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (ПТПІ).

Хакімов має російське громадянство. Він втік із Росії у 2015 році. В Україні одружився. Тут живуть його дружина і діти. Усі вони мають українське громадянство.

• Чи загрожує Хакімову депортація у Росію?
• Як це може відбутись, якщо між Україною і Росією не діє кордон?
• Чим загрожує йому примусове повернення у Росію?

Генштаб повідомив про 226 бойових зіткнень на фронті за добу

На фронті протягом минулої доби зафіксовано 226 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 28 квітня Генштаб ЗСУ.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 52 штурмові дії агресора у бік населених пунктів Білицьке, Затишок, Нове Шахове, Дорожнє, Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Шевченко, Гришине, Василівка, Муравка, Молодецьке, Новопідгороднє, Новопавлівка, Новий Донбас, Покровськ, Удачне та Сергіївка», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними командування, на Гуляйпільському напрямку було 26 російських атак, на Південно-Слобожанському напрямку – 18, на Костянтинівському – 15, на Лиманському – 13.

Бойові дії також тривали на Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках, йдеться у зведенні.

26 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія активізувала наступ майже по всій лінії фронту. «Водночас Сили оборони України роблять ставку на виважене планування, інноваційні рішення й ефективне застосування наявних засобів ураження. У результаті противник зазнає втрат, які перевищують його можливості щодо доукомплектування підрозділів», – зазначив він.

Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.

В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».

ЗСУ: армія РФ вночі атакувала Україну 123 дронами, зафіксовано влучання на 16 локаціях

Російські військові вночі проти 28 квітня атакували Україну 123 ударними безпілотниками, близько 80 із яких – «шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 95 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.

За словами військових, зафіксовано влучання 19 ударних безпілотників на 16 локаціях, а також падіння уламків на чотирьох локаціях.

У Повітряних силах попередили, що атака РФ триває.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Війська РФ вдарили по Конотопу, пошкоджена лікарня, зупинили рух транспорту – мер

Російські війська вночі проти 28 квітня вдарили дронами по Конотопу на Сумщині, внаслідок чого в місті зупинений рух транспорту і пошкоджені будівлі, зокрема лікарні, повідомив міський голова Артем Семеніхін.

Удосвіта Семеніхін повідомив про «вибух за вибухом» у місті після того, як війська РФ, за його даними, запустили кілька груп «шахедів».

«Маємо пошкодження житлових будинків… Також маємо пошкодження адміністративних будівель… Є пошкодження нашої ЦРЛ», – написав Семеніхін у телеграмі.

За його словами, в Конотопі внаслідок атаки призупинений рух всього транспорту.

Про потерпілих міський голова не повідомляв.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Зеленський призначив Мельника послом у Люксембурзі за сумісництвом

Президент Володимир Зеленський призначив посла України в Бельгії Ярослава Мельника послом у Люксембурзі за сумісництвом.

Указ про це 27 квітня був оприлюднений на сайті голови держави.

У липні 2025 року президент Зеленський призначив Мельника, який доти був послом України в Італії (з 2020 по 2025 рік), послом у Бельгії.

Мельник – український дипломат, колишній керівник Протоколу президента України (2010 – 2020 роки).

Дві жінки поранені в Запорізькому районі через удар РФ – влада

У Запорізькому районі внаслідок російського удару минулої доби поранені дві жінки, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.

За його словами, протягом доби російські військові завдали 614 ударів по 45 населених пунктах Запорізької області.

«Надійшло 58 повідомлень про пошкодження житла, автівок та обʼєктів інфраструктури», – повідомив Федоров.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила 1180 військових

Росія за час широкомасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 327 640 своїх військових, зокрема 1180 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 28 квітня навів Генштаб ЗСУ.

Крім того, в українському командуванні вказали на такі російські втрати у військовій техніці:

• танки – 11 892
• бойові броньовані машини – 24 483 (+16)
• артилерійські системи – 40 771 (+34)
• РСЗВ – 1 755 (+2)
• засоби ППО – 1 354
• літаки – 435
• гелікоптери – 350
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 260 258 (+1 039)
• крилаті ракети – 4 579
• кораблі / катери – 33
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка й автоцистерни – 91 986 (+276)
• спеціальна техніка – 4 141 (+5).

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.

Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.

«Путін воює руками бідних». Що показують некрологи загиблих на війні проти України

Загинув біля Часового Яру у Донецькій області, тіло не забрали, гроші вдові не виплатили, вона з дитиною живе у вагончику...

Це історія одного солдата російської армії, чий некролог проаналізували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Дані з двох тисяч некрологів кримчанам, які воювали на боці Росії, зібрані на спеціальному сайті «ГРУЗ 200».

Розповідаємо про те, з яких регіонів вони прибули в зону бойових дій, чим займалися раніше та як потрапили на фронт, за яких обставин загинули на війні проти України та як їх героїзують на Кримському півострові в межах російської державної політики та ідеології.