Кремль: Путін поїде в Китай 19 травня, через кілька днів після візиту Трампа
Президент Росії Володимир Путін відвідає Китай 19-20 травня, повідомив Кремль 16 травня.
За повідомленням, Путін і голова Китаю Сі Цзіньпін обговорять двосторонні відносини й обміняються думками щодо «ключових міжнародних і регіональних питань».
Про точну дату поїздки в Кремлі оголосили після того, як Дональд Трамп 15 травня завершив перший візит президента США до Китаю майже за десять років.
Трамп і Сі обговорювали, зокрема, війну США й Ізраїлю з Іраном, а також війну РФ проти України.
Завершуючи візит, президент США припустив у розмові з журналістами, що російський удар, під час якого був частково зруйнований 9-поверховий житловий будинок у Києві, внаслідок чого загинули 24 людини, може зашкодити мирним зусиллям із припинення війни РФ проти України.
За його словами, Вашингтон і Пекін хотіли б домогтися врегулювання війни Росії проти України. «До минулої ночі все виглядало добре, але вони [українці] зазнали великого удару минулої ночі. Тож це станеться [кінець війни]. Але це прикро», – сказав Трамп, маючи на увазі російський удар.
У Кремлі напередодні висловили сподівання, що Путін під час візиту до Китаю зможе обговорити з Сі нещодавній візит президента США.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України Китай публічно декларує нейтральну позицію і закликає сторони до переговорів. Незважаючи на це, із боку західних країн регулярно звучать заяви про те, що Пекін підтримує російський військово-промисловий комплекс. Зокрема, розвідка Естонії заявляла, що Китай допомагає Росії у виробництві військових безпілотників, постачаючи критично важливі західні компоненти. Згідно з її доповіддю, Росія отримує близько 80 відсотків таких компонентів із Китаю.
Генштаб: війська РФ на фронті 61 раз від початку доби атакували позиції ЗСУ
Російські військові від початку доби 16 травня 61 раз атакували позиції Сил оборони України, повідомив у зведенні на 16:00 Генштаб ЗСУ. Близько половини всіх атак було на двох напрямках: Покровському і Гуляйпільському.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти 17 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Вільне, Кучерів Яр, Золотий Колодязь, Нове Шахове, Родинське, Новоолександрівка, Бойківка, Сергіївка та Молодецьке. На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 12 ворожих атак у районах населених пунктів Добропілля, Верхня Терса, Криничне, Староукраїнка, Гуляйпільське та Чарівне», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулося 14 боєзіткнень. Бойові дії також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Придніпровському напрямках.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
Прокуратура: через артобстріл Херсона загинув чоловік, двоє постраждалих
У суботу, 16 травня, армія РФ завдала артилерійського удару по центральній частині Херсона, повідомила обласна прокуратура.
«За даними слідства, 16 травня 2026 року близько 11:45 військові РФ здійснили артилерійський обстріл центральної частини Херсона. Унаслідок атаки загинув чоловік. Наразі відомо про ще двох цивільних – чоловіка та жінку, які дістали поранення різного ступеня тяжкості», – зазначили у відомстві.
У прокуратурі уточнили, що постраждалі на момент обстрілу перебували на вулиці.
Розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).
Зранку 16 травня сили РФ атакували дронами і обстріляли з артилерії місто Херсон, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА).
У відомстві кажуть, що близько 4:00 РФ атакувала багатоквартирний будинок у середмісті. Контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми дістали чоловік і жінка віком 60 років, медики надали їм допомогу на місці.
«Орієнтовно о 7:00 російський дрон атакував цивільний транспортний засіб у Центральному районі, до лікарні доправили 60-річного водія, в якого діагностували осколкові поранення ніг, контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травми», – зазначили у відомстві.
Крім того, в ОВА кажуть, що в 8:20 у Корабельному районі під удар російського БпЛА потрапив 56-річний чоловік, його доправили до лікарні з вибуховою травмою.
«Близько 8:40 у Центральному районі ворог атакував з дрона 67-річну жінку. Вона дістала вибухову травму, контузію та гостру реакцію на стрес, лікуватиметься амбулаторно. О 9:00 у Корабельному районі загарбники скинули вибухівку з дрона на двох чоловіків, віком 61 та 62 роки, які йшли вулицею. Вони дістали вибухові травми та осколкові поранення кінцівок, наразі перебувають у лікарні», – зазначили у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Операції ще тривають»: Зеленський розповів про наслідки делекобійних ударів по РФ за тиждень
Більшість українських операцій в РФ ще тривають, зазначив президент Володимир Зеленський і показав наслідки делекобійних ударів Сил оборони за тиждень.
«Є ураження літака-амфібії Бе-200, гвинтокрила Ка-27, корабля-суховантажу з боєприпасами, зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир-С1», зенітного ракетного комплексу «Тор», комплексу звʼязку «Редут-2УС», дронів і багато іншого», – зазначив глава держави.
За словами Зеленського, снаряди також били по нафті та кораблях на відстані майже 1000 кілометрів від фронту.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«Погрози прямим текстом». Путін лякає Вірменію Україною через зближення з ЄС?
Між Росією і Вірменією знову криза у відносинах. Усе почалося 4 травня, коли Єреван провів масштабний євросаміт, на який приїхали лідери країн ЄС та президент України Володимир Зеленський.
На ньому прем’єр Вірменії Нікол Пашинян заявив про прагнення зміцнити зв’язки з Євросоюзом, а потім сказав, що «буде щасливий, якщо його країну приймуть до ЄС».
«Вірменія повертається обличчям до Європи». Емманюель Макрон у Єревані заспівав пісню Азнавура та розповів про зближення з країною.
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков після саміту в Єревані заявив, що Кремль хотів би роз’яснень від влади Вірменії, і назвав «ненормальним» те, що країна надала Зеленському «майданчик для абсолютно антиросійських висловлювань». Офіційна представниця МЗС Марія Захарова також звинуватила Вірменію в «діях проти Росії» та погрожувала Єревану «серйозним ускладненням» двосторонніх відносин.
Після цих слів Пєскова та Захарової прем’єр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що не поїде на саміт створеного Росією блоку ЄАЕС в Астані. До ЄАЕС (Євразійський економічний союз) входять Росія, Білорусь, Казахстан та Киргизстан. Пашинян послався на зайнятість через майбутні вибори до парламенту Вірменії та сказав, що на саміт замість нього поїде віцепрем’єр Мгер Григорян.
Більше інформації на цю тему тут
Росія: у Набережних Челнах сталась масштабна пожежа у промзоні
У російському місті Набережні Челни (Республіка Татарстан) у ніч проти 16 травня сталася масштабна пожежа на території промислової зони. Вогонь охопив близько 6 тисяч квадратних метрів, повідомили місцева влада та російські телеграм-канали.
За офіційною інформацією, займання сталось на відкритому майданчику, де зберігалася полімерна продукція. Повідомлення про пожежу надійшло близько 02:46 за місцевим часом. До ліквідації вогню залучили десятки рятувальників і понад два десятки одиниць техніки.
Російська влада заявляє, що нібито загиблих і постраждалих немає. Причини пожежі наразі невідомі. Перед цим у місті оголошували попередження про загрозу безпілотників.
Пожежа спалахнула у промисловій зоні поблизу Казанського проспекту та мосту через греблю Нижньокамської ГЕС. За даними російських медіа, за цією адресою працює підприємство «АлтинПолімер-НЧ», яке займається виробництвом пластмасових виробів та переробкою відходів.
У цій промзоні також розташовані підприємства, пов’язані з виробництвом металоконструкцій, промислового електрообладнання та технічних газів.
Це не перший інцидент на підприємстві. У 2022 році на території «АлтинПолімер-НЧ» вже виникала масштабна пожежа на складі, після чого керівництво компанії оштрафували за порушення правил пожежної безпеки.
Раніше стало відомо, що тіла трьох працівників «Транснафти» виявили після пожежі на резервуарі лінійної виробничо-диспетчерської станції «Нурліно» в російському регіоні Башкортостан, повідомила пресслужба компанії.
«FPV, «Молнії» – щодня на полях збираємо». В яких умовах фермери півдня України борються за врожай
До початку повномасштабної війни Росії проти України південні регіони посідали чільне місце у вирощуванні зернових та олійних культур.
За понад 4 роки великої війни Росія не тільки окупувала чи знищила велику частину сільськогосподарських земель, а й намагається зробити неможливим вирощування врожаїв у прифронтових районах.
З якими викликами стикаються сільгоспвиробники прифронту. Про це Радіо Свобода розпитало фермерів південних областей. Читайте за лінком
Влада: внаслідок обстрілів Херсона постраждало восьмеро людей, серед них – 15-річний хлопець
Зранку 16 травня сили РФ атакували дронами і обстріляли з артилерії місто Херсон, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА).
У відомстві кажуть, що близько 4:00 РФ атакувала багатоквартирний будинок у середмісті. Контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми дістали чоловік і жінка віком 60 років, медики надали їм допомогу на місці.
«Орієнтовно о 7:00 російський дрон атакував цивільний транспортний засіб у Центральному районі, до лікарні доправили 60-річного водія, в якого діагностували осколкові поранення ніг, контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травми», – зазначили у відомстві.
Крім того, в ОВА кажуть, що в 8:20 у Корабельному районі під удар російського БпЛА потрапив 56-річний чоловік, його доправили до лікарні з вибуховою травмою.
«Близько 8:40 у Центральному районі ворог атакував з дрона 67-річну жінку. Вона дістала вибухову травму, контузію та гостру реакцію на стрес, лікуватиметься амбулаторно. О 9:00 у Корабельному районі загарбники скинули вибухівку з дрона на двох чоловіків, віком 61 та 62 роки, які йшли вулицею. Вони дістали вибухові травми та осколкові поранення кінцівок, наразі перебувають у лікарні», – зазначили у відомстві.
За даними ОВА, близько 9:20 у Центральному районі Херсона через атаку російського дрона постраждав 15-річний хлопець, який на момент удару перебував у приміщенні. Підліток дістав контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травми. Його доправили до лікарні у стані середньої тяжкості.
«Крім того, до медиків звернулася жінка, яка постраждала через удар російського дрона по автобусу у Білозерці 13 травня. 60-річну потерпілу госпіталізували з вибуховою травмою та струсом головного мозку», – підсумували у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ISW: Путін звітує про ріст економіки, в той час як дефіцит бюджету РФ перевищив річний план у 1,5 рази
Президент РФ Володимир Путін намагається демонструвати «позитивні показники» російської економіки, хоча реальні дані свідчать про її «дедалі більшу залежність від воєнних витрат та державного фінансування», йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Експерти зазначили, що 15 травня Путін заявив, що економічні заходи російського уряду нібито почали приносити «стримані, але позитивні результати». За його словами, у березні 2026 року оптова торгівля в РФ начебто зросла на 8%, роздрібна – на 6,2%, промислове виробництво – на 2,3%, а ВВП – на 1,8%.
Утім, аналітики звертають увагу, що російська влада замовчує інші показники. Зокрема, за даними Мінекономрозвитку РФ, у січні та лютому 2026 року російський ВВП скорочувався у річному вимірі, а прогноз економічного зростання на 2026 рік було знижено з 1,3% до 0,4%.
Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила, що дефіцит бюджету РФ за перші чотири місяці 2026 року сягнув 78,4 мільярда доларів – це більш ніж у півтора рази перевищує запланований дефіцит на весь рік. За даними розвідки, видатки Росії за цей період зросли на 15,7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, насамперед через фінансування війни, соціальних програм та підтримку окремих секторів економіки.
В ISW зазначають, що Москва намагається компенсувати зростання витрат підвищенням податків та внутрішніми запозиченнями. Зокрема, у січні 2026 року в Росії підвищили ставку ПДВ. За даними Forbes, лише у першому кварталі 2026 року в РФ закрилися близько 209 тисяч малих та середніх підприємств.
Окремий тиск на бюджет створюють і регіональні витрати на вербування військових. За даними російського опозиційного видання «Важные истории», регіони РФ більш ніж удвічі збільшили витрати на виплати рекрутерам та бонуси контрактникам.
Аналітики ISW вважають, що низький рівень безробіття, який Кремль подає як «ознаку стабільності», насправді відображає «гострий дефіцит робочої сили, посилений війною проти України». Значні виплати військовим стимулюють споживання та додатково розганяють інфляцію, наголосили експерти.
Також у звіті йдеться, що президент України Володимир Зеленський попередив про підготовку Росією можливих ударів по «центрах ухвалення рішень» у Києві. За словами Зеленського, українська розвідка отримала документи з планами атак приблизно на 20 політичних та військових об’єктів у столиці та поблизу неї.
В ISW наголошують, що послаблення санкцій проти РФ, особливо на тлі скорочення постачань ракет до систем Patriot для України, «може значно посилити загрозу російських ракетних ударів». За даними української влади, Росія продовжує виробляти крилаті ракети з використанням західних компонентів, попри чинні обмеження.
Як зазначає Financial Times, міжнародні прогнози загалом збігаються із прогнозом самого Центробанку РФ, згідно з яким інфляція сповільниться приблизно до 5% до кінця 2026 року.
На нараді з економічних питань, що відбулася 15 квітня, Володимир Путін вимагав від уряду та Центробанку пояснити причини відставання макроекономічних показників від очікувань. Сам він пов’язав падіння ВВП Росії, яке спостерігається в останні місяці, із «сезонними факторами».
ЗСУ: сили ППО збили 269 із 294 дронів, зафіксовані влучання на 15 локаціях
У ніч проти суботи, 16 травня, армія РФ атакувала територію України 294 ударними дронами з різних напрямків, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Військові кажуть, що з вечора до ранку сили РФ атакували безпілотниками типу Shahed (в т.ч. реактивними), «Гербера», «Італмас» та та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Орел, Курськ, Брянськ, Міллєрово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ - РФ, Чауда, Гвардійське – окупований Крим.
За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 269 російських безпілотників типу Shahed, «Гербера», «Італмас», дрони-імітатори типу «Пародія» на півночі, півдні, у центрі та на сході країни.
«Зафіксовано влучання 20 ударних дронів на 15 локаціях, а також падіння уламків на 9 локаціях», – зазначили у Повітряних силах ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В Україну повернули останки 528 загиблих – Коордштаб
За результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 528 загиблих, які які за словами російської сторони, належать українським військовим, йдеться у повідомленні Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
«Репатріаційні заходи вдалося реалізувати за підсумками спільної та злагодженої роботи представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних Сил України, МВС України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України, інших структур Сектору безпеки і оборони України», – зазначили у відомстві.
Також у Координаційному штабі висловили вдячність Міжнародному Комітету Червоного Хреста за сприяння та підтримку реалізації репатріаційних заходів.
Попередній обмін останками загиблих проводили 9 квітня. Тоді в Україну також повернули тисячу тіл загиблих, які, за словами російської сторони, належать українським захисниками.
В Україні понад 90 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, повідомив 26 лютого уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. Йдеться про військових й цивільних, у тому числі дітей.
В Україні з травня 2023 року запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються.
«Європа має захищати власне подвір’я»: у Конгресі США кажуть, що навряд чи схвалять нову допомогу Україні
Конгрес Сполучених Штатів «навряд чи схвалить» новий пакет фінансової допомоги Україні, водночас підтримавши посилення санкцій проти Росії, зазначив голова комітету у закордонних справах Палати представників США, республіканець Браян Маст, у інтерв’ю Радіо Свобода.
На його думку, європейські країни повинні взяти на себе «більшу відповідальність» за підтримку України, оскільки війна відбувається «на їхньому подвір’ї».
«Я не вірю, що ви побачите новий американський пакет безпекової допомоги Україні – на 6 мільярдів доларів, 60 мільярдів чи будь-яку іншу суму», – сказав він.
За словами конгресмена, Вашингтон продовжить надавати Україні розвідувальну підтримку та дозволятиме продаж і передачу озброєння, «навіть якщо Конгрес не затвердить нового масштабного пакета допомоги».
Його заяви відображають дедалі більш скептичне ставлення до підтримки України серед республіканців, наближених до президента США Дональда Трампа, попри заклики частини політиків з обох партій щодо нової допомоги Києву та «жорсткіших санкцій» проти Москви.
Маст назвав чинний підхід адміністрації Трампа до війни Росії проти України «виваженим». За його словами, США мають й надалі ділитися розвідданими та сприяти передачі зброї, але «не схвалювати нових великих пакетів фінансування».
«Ми готові бути посередниками миру. Європа має захищати власне подвір’я», – заявив він.
Конгресмен також звинуватив окремі європейські уряди у тому, що вони роками «користувалися» гарантіями безпеки США, залишаючись «залежними від російських енергоносіїв».
Водночас Маст підтримав запровадження додаткових санкцій проти Росії, однак наголосив, що «вони не повинні більше шкодити союзникам США, ніж самій Росії».
«Санкції мають завдавати більше шкоди нашим ворогам і приносити більше користі нам та нашим союзникам», – сказав він.
У ЄС наразі дані заяви не коментували.
Раніше стало відомо, що адміністрація президента США Дональда Трампа не включила фінансування військової допомоги Україні за програмою Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), яка діє з 2016 року, до проєкту оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік. Про це повідомив виконувач обов’язків фінансового керівника Міністерства війни США Джулс Герст.
«Так, це вірно. У цьому бюджеті немає фінансування USAI», – сказав він на слуханнях у Комітеті Сенату США із збройних сил, відповідаючи на запитання сенатора щодо того, що бюджетний запит не передбачає коштів для USAI.
При цьому загальний обсяг оборонних витрат Сполучених Штатів, що обговорюються, на 2027 рік становить близько 1,5 трильйонів доларів – це рекордний рівень, зазначало AP, що перевищує поточний на 50%.
Генштаб звітує про 263 боєзіткнення на фронті за минулу добу
За минулу добу, 15 травня, на фронті зафіксовано 263 бойові зіткнення Сил оборони України з російськими військовими, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав трьох авіаударів із застосуванням восьми КАБів та здійснив 57 обстрілів, зокрема один - із РСЗВ. Зафіксована одна ворожа штурмова дія. На Південно-Слобожанському напрямку росіяни 10 разів атакували в бік Ізбицького, Тернової, Нововасилівки та в районах Стариці, Лимана, Синельникового і Вовчанських Хуторів», – зазначили у Генштабі.
За даними командування, на Лиманському напрямку сили РФ 13 разів намагались вклинитися в оборону, атакуючи в районах Ставків, Зарічного, Ямполя, Нового Миру, Озерного та в бік Новосергіївки, Дружелюбівки, Лимана і Діброви.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 23 атаки у районах Іллінівки, Плещіївки, Софіївки, Вільного, Степанівки, Торецького, Іванопілля та в бік Костянтинівки, Новопавлівки, Білицького і Миколайпілля», – кажуть у Генштабі.
Крім того у зведенні командування йдеться про те, що на Покровському напрямку ЗСУ зупинили 35 штурмових дій російської армії в бік населених пунктів Затишок, Новоолександрівка, Родинське, Білицьке, Гришине, Сергіївка, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Новопавлівка, Філія, Ганнівка та Молодецьке.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
Командування: за добу Росія втратила ще 1230 військових, два танки і 5 ББМ
Російська армія втратила близько 1 230 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 16 травня.
За даними українського командування, загальні втрати російських військ за час повномасштабного вторгнення сягнули близько 1 347 620 людей особового складу.
Генштаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- танків – 11 937 (+2 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 24 574 (+5)
- артилерійських систем – 42 133 (+48)
- РСЗВ – 1 788
- засоби ППО – 1 381 (+2)
- літаків – 436 (+1)
- гелікоптерів – 352
- наземних робототехнічних комплексів – 1 397 (+9)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 293 323 (+1 865)
- крилаті ракети – 4 626
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 96 793 (+253)
- спеціальна техніка – 4 191 (+7)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Росія обстріляла Одещину: пошкоджена житлова і портова інфраструктура, є травмовані – ОВА
У ніч проти 16 травня сили РФ атакували південь Одещини дронами, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер.
«Постраждала житлова та портова інфраструктура. На жаль, є травмовані», – написав Кіпер.
Місцевий чиновник уточнив, що один із російських дронів влучив у пʼятиповерховий житловий будинок. У будівлі пошкоджено фасад та скління, зайнялися балкони й автомагазин на першому поверсі.
Крім того, за словами Кіпера, пошкоджено одноповерховий житловий будинок, постраждали двоє людей.
Внаслідок атаки пошкоджень зазнала і портова інфраструктура – складське приміщення та адміністративна будівля. Уламки збитого дрона впали на територію освітнього закладу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Hornet і «таємні дрони»: Сили оборони тепер вибивають логістику РФ в окупації аж до Маріуполя
Сили оборони України поглиблюють «кілзону» для логістики армії РФ до приблизно 160 км від лінії бойового зіткнення. Дрони 1-го корпусу НГУ «Азов» полюють на військовий транспорт противника на дорогах навколо Донецька і Маріуполя. Удари українських БПЛА по маневрених цілях сягнули і траси Таганрог – Джанкой – головної логістичної артерії російських військ на окупованих територіях України. А Z-канали занепокоєні здатністю українських військових нарощувати удари на відстань середньої дальності й «різати» логістику там, де раніше пересування окупаційних військ було у відносній безпеці.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснюють:
- Як українські дрони змогли вразити російську логістику на такій глибині?
- Що потрібно Україні, щоб перетворити шляхи постачання окупантів на постійну «кілзону»?
- Як удари по військовому транспорту на окупованих територіях можуть вплинути на фронт?
Силам оборони тепер вдається вражати логістику противника там, де він ще нещодавно почувався захищеним від основних загроз – на дальності понад 50 км. Про це тут
Путін спростив отримання російського громадянства для Придністров’я
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про спрощений прийом до російського громадянства жителів сепаратистського регіону Молдови Придністров’я. Документ опублікований на офіційному порталі правової інформації РФ.
Згідно з указом, право на спрощене отримання громадянства отримали повнолітні іноземні громадяни й особи без громадянства, які постійно проживають у Придністров’ї на момент набрання чинності документом.
Для них скасовуються вимоги про п’ятирічне проживання в Росії, підтвердження знання російської мови, історії Росії й основ законодавства РФ.
Подати заяву можна буде через російські дипломатичні представництва і консульства. В указі вказано, що рішення ухвалене «з метою захисту прав і свобод людини і громадянина».
Придністров’я – сепаратистський регіон Молдови, який фактично не підконтрольний Кишиневу з 1992 року. Росія формально визнає територіальну цілісність Молдови, але підтримує Придністров’я політично, економічно й військовою присутністю.
У Придністров’ї розміщений російський військовий контингент, який перебуває в регіоні з 1990-х років.
За різними оцінками, чисельність російських військових становить близько 1200-1500 осіб. Москва вважає присутність своїх військових законною, посилаючись на угоду 1992 року. Кишинів, навпаки, називає контингент незаконним і вимагає його виведення.
У квітні цього року секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив, що у Придністров’ї проживає понад 220 тисяч росіян, інтереси яких нібито під загрозою через дії влади України і Молдови.
Дві людини постраждали через удар РФ по Харкову і передмістю – ДСНС
Дві людини постраждали внаслідок російського удару дронами по Харкову і передмістю, повідомила ввечері 15 травня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Ворог атакував обласний центр і передмістя, зокрема, Новобаварський і Основ’янський райони Харкова. Зафіксовано три влучання, внаслідок яких виникли пожежі», – йдеться в повідомленні.
За даними ДСНС, найбільше займання сталося на цивільному підприємстві в селі Котляри Харківського району, там горіла складська будівля.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія: після пожежі на об’єкті «Транснафти» в Башкортостані знайшли тіла трьох загиблих
Тіла трьох працівників «Транснафти» виявили після пожежі на резервуарі лінійної виробничо-диспетчерської станції «Нурліно» в російському регіоні Башкортостан, повідомила пресслужба компанії. Пошуки ще одного працівника продовжуються.
Пожежа сталася на території резервуарного парку в селі Нурліно Уфимського району за два дні до цього. За даними МНС Росії, перед пожежею було чути вибух.
Як повідомляли місцеві медики, двоє постраждалих 13 травня перебувають у вкрай тяжкому стані, ще один – у стані середнього ступеня тяжкості. Перевірку за фактом події здійснює башкирська прокуратура.
За даними «Транснафти», пожежа сталася під час робіт на виведеному з експлуатації резервуарі РВСП-20000, які виконувала підрядна організація ТОВ «Геококад». Всередині резервуару спалахнула газоповітряна суміш, після чого сталися вибух і пожежа.
Трамп припустив, що удар РФ по Києву стане перешкодою для мирних зусиль
Президент США Дональд Трамп припустив, що російський удар, під час якого був частково зруйнований 9-поверховий житловий будинок у Києві, внаслідок чого загинули 24 людини, може зашкодити мирним зусиллям із припинення війни РФ проти України.
Ракетний удар, який зруйнував цілий під’їзд 9-поверхового будинку в Дарницькому районі столиці України, був частиною масованої повітряної атаки Росії, що розпочалася 13 травня, через два дні після угоди про припинення вогню, укладеної за посередництва США на 9-11 травня.
Відповідаючи на запитання журналістів на борту Air Force One, прямуючи додому з Пекіна після саміту з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, Трамп заявив, що Вашингтон і Пекін хотіли б домогтися врегулювання війни Росії проти України.