Мер Києва повідомив про двох постраждалих після ракетного удару Росії
Відомо про двох поранених внаслідок російської атаки на Київ, заявив міський голова Віталій Кличко увечері 25 червня.
«Наразі двоє постраждалих у столиці. Обом медики надали допомогу на місці», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що триває ліквідація пожежі в Дарницькому районі – там внаслідок російського удару загорілися складські будівлі.
«За іншою адресою уламки ракети впали на відкриту територію. Без наслідків», – додає ДСНС.
Росія атакувала Київ балістикою увечері 25 червня, в столиці працювали сили протиповітряної оборони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Reuters: четвертий найбільший НПЗ Росії зупинив роботу після атаки дронів
Нафтопереробний завод «НОРСІ» в Нижньогородській області Росії зупинив роботу після удару українського дрона – про це повідомляє агентство Reuters 25 червня з посиланням на два анонімних джерела в галузі.
За даними агентства, четвертий за розміром НПЗ у Росії зупинив роботу напередодні, що може посилити загальноросійський дефіцит пального.
Джерела журналістів повідомили, що атака пошкодила установку первинної переробки CDU-5 на заводі. Потужність установки становить 12 тисяч метричних тонн на день, що складає приблизно чверть від загальної виробничої потужності заводу.
Вони додали, що нафтопереробний завод може використовувати інші установки, щоб відновити роботу найближчим часом.
Російська компанія «Лукойл», якій належить нафтопереробний завод, не відповіла на запит агентства про коментар.
Reuters зазначає, що Санкт-Петербурзька міжнародна товарна біржа (SPIMEX) тимчасово зупинила продаж дизельного палива та бензину з «НОРСІ» з середи.
Губернатор Нижегородської області Гліб Нікітін заявляв напередодні про ураження неназваного промислового об’єкта уламками дрона й загибель двох людей.
Водночас українське командування наразі не повідомляло про ураження цього НПЗ останніми днями.
«НОРСІ» вже частково зупиняв роботу в травні – тоді завод закрив свою установку первинної переробки CDU-6 після атаки українського безпілотника.
Україна посилила атаки на російську енергетичну інфраструктуру. У травні під атаками опинилися 16 НПЗ, включаючи вісім із десяти найбільших підприємств галузі. Українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, що спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на паливо та довгі черги на заправках у багатьох регіонах.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, зокрема нафтопереробні заводи, зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджує, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генштаб ЗСУ повідомляє про 28 російських атак на Покровському напрямку протягом дня
Від початку доби 25 червня на фронті відбулося 213 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні.
Зокрема, три боєзіткнення фіксувалися на Північно-Слобожанському й Курському напрямку, вісім – на Південно-Слобожанському.
Російські загарбники п’ять разів атакували на Куп’янському напрямку, в районі Піщаного та в бік Куп’янська-Вузлового, Ківшарівки та Новоплатонівки.
За даними штабу, з 14 сутичок на Лиманському напрямку дві ще тривають. Також тривають два бої на Слов’янському напрямку, де Сили оборони зупинили 17 спроб РФ просунутися вперед.
Один раз російська армія намагалася відтіснити підрозділи ЗСУ на Краматорському напрямку, поблизу Малинівки. Українські війська відбили 18 штурмів на Костянтинівському напрямку.
«Усього 28 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Василівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке та в бік населених пунктів Торецьке, Кучерів Яр, Іванівка, Новий Донбас, Білицьке, Шевченко, Новопідгородне», – йдеться в зведенні.
Чотири російських атаки командування зафіксувало на Олександрівському напрямку, 20 – на Гуляйпільському.
Тричі російські війська штурмували позиції Сил оборони на Оріхівському напрямку.
Генштаб зазначає, що не фіксував російських штурмових дій на Придніпровському напрямку від початку доби.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з’явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої.
Шмигаль: «Укренерго» отримає 90 млрд євро від ЄБРР на зміцнення енергосистеми
Європейський банк реконструкції та розвитку надасть 90 мільйонів євро для посилення захисту енергосистеми та формування резервів обладнання в Україні, заявив міністр енергетики Денис Шмигаль 25 червня.
Відповідну угоду, за його словами, він підписав сьогодні під час зустрічі з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо в рамках Конференції з відновлення України (URC-2026) в Ґданську.
«Кошти отримає НЕК «Укренерго» для зміцнення української енергосистеми. Йдеться про відновлення мережевої інфраструктури, будівництво захисних споруд та закупівлю критично важливого обладнання», – заявив Шмигаль.
Міністр зазначив, що ЄБРР є одним із ключових донорів проєктів із захисту об’єктів системи передачі електроенергії. Від початку повномасштабного вторгнення Росії партнери України спрямували на ці цілі та для формування резервів «Укренерго» понад 582 мільйонів євро.
«Крім того, в межах кредитної угоди буде профінансовано реконструкцію трьох великих підстанцій 330 кВ, а також будівництво нової підстанції на заході України», – додав він.
Голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко, виступаючи на URC-026, вказав на те, що Україна активно готується до наступної зими в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру. Він також закликав європейських партнерів сформувати спільний запас ремонтного високовольтного обладнання.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням, які тривали протягом всієї зими.
Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у березні, що, за оцінками Світового банку, Україні знадобиться майже 91 мільярд доларів протягом наступного десятиліття для відновлення енергетичного сектору.
Україна подала до Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Путін відкинув зустріч із Зеленським: назвав «конфліктною» його пропозицію зустрітися
Путін заявив, що не бачить можливості для особистих переговорів із Зеленським і назвав пропозицію українського президента щодо зустрічі та припинення війни такою, що нібито «створює конфліктний потенціал».
Водночас глава Кремля вкотре заговорив про готовність до переговорів, але лише на основі непублічних домовленостей, які, за його словами, були досягнуті під час контактів у США у 2025 році та переговорів у Стамбулі навесні 2022-го.
Тодішні переговори між Україною та Росією завершилися без підписання будь-яких офіційних документів.
Рада Євросоюзу продовжила санкції проти Росії ще на рік
Рада Європейського Союзу 25 червня продовжила на рік обмежувальні заходи проти Росії через дії, що «дестабілізують ситуацію в Україні». Їхня дія поновлена до 31 липня 2027 року.
«Це рішення було ухвалене після засідання Європейської Ради 18-19 червня 2026 року, на якому лідери ЄС домовилися продовжити економічні санкції проти Росії на дванадцять місяців», – йдеться в повідомленні.
Рада ЄС нагадує, що економічні заходи, вперше запроваджені в 2014 році, значно розширили після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Відтоді блоку ухвалив 20 пакетів санкцій.
Удар балістикою: у Києві працювала ППО, Кличко каже про пожежу на складі
У Києві працювали сили протиповітряної оборони через російську атаку, повідомив міський голова Віталій Кличко увечері 25 червня.
У місті лунали вибухи. Кличко закликав киян залишатися в укриттях.
Згодом мер уточнив, що уламки ракети впали на відкритій території в Дарницькому районі, на місце прямують екстрені служби.
«У Дарницькому районі також сталося загоряння складського приміщення», – додав Кличко.
Очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко зазначив, що інформація про постраждалих наразі не надходила, але локацій падіння уламків може бути більше.
Двоє жителів Нікопольського району постраждали через російські обстріли – ОВА
Російські війська понад 40 разів обстрілювали три райони Дніпропетровщини протягом дня, заявив голова області Олександр Ганжа 25 червня.
Зокрема, в Нікопольському районі під ударом були Нікополь, Покровська, Марганецька, Червоногригорівська та Мирівська громади.
«Понівечені підприємство, інфраструктура, ліцей, багатоквартирний будинок і автомобілі. Постраждали двоє чоловіків 22 та 54 років. Лікуватимуться амбулаторно», – заявив очільник області.
Також у Синельниківському районі через обстріли Дубовиківської та Васильківської громад виникли пожежі.
Всі дані в матеріалі «Бабеля» мають пройти перевірку – речник «Скелі»
У 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» не погоджуються з усіма твердженнями, викладеними в матеріалі «Бабель» щодо смертей військовослужбовців у підрозділі – про це представники полку сказали на онлайн-пресконференції 25 червня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми не сприймаємо твердження, що потрапити в полк «Скеля» – це йти на смерть. Ще тисячі військовослужбовців продовжують зараз виконувати бойові завдання. Не з усіма твердженнями в статті «Бабель» ми погоджуємося. Ми переконані, що все, про що йдеться в матеріалі, має пройти перевірку. У нас зараз працюють перевірки і ДБР, і інші комісії. Сьогодні вже відомо, що депутати хочуть завітати», – заявив офіцер комунікацій Олексій Братущак.
Він також навів слова військової омбудсманки Ольги Решетилової, яка, коментуючи ситуацію в «Скелі», зазначила, що, окрім ймовірно причетних до знущань над військовими, там служить багато людей, які не мають до цих порушень стосунку.
Зеленський заявив, що схвалив 40-денну операцію СБУ впливу на РФ, щоб спонукати її закінчити війну
Президент України Володимир Зеленський схвалив 40-денну операцію СБУ, спрямовану на вплив на Росію, щоб спонукати її до закінчення війни. Про це він повідомив після доповіді генерал-майора Євгенія Хмари, який є тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ.
«Важливо, що СБУ вже кілька місяців поспіль демонструє найбільш високі показники захисту позицій України на фронті завдяки застосуванню дронів різних типів», – написав він.
За словами Зеленського, ЦСО «Альфа» є лідером за результатами уражень особового складу й техніки сил РФ.
Читайте також – ISW: Путін у заявах про переговори з Україною підтвердив вимогу її капітуляції
Україна посилила атаки на російську енергетичну інфраструктуру. У травні під атаками опинилися 16 НПЗ, включаючи вісім із десяти найбільших підприємств галузі. Українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, що спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на паливо та довгі черги на заправках у багатьох регіонах.
Згідно з підрахунками Радіо Свобода, станом на 24 червня щонайменше 55 із 83 федеральних суб’єктів Росії – республік, країв, областей та міст федерального значення – повідомили або про обов’язкові державні обмеження на продаж бензину й дизельного пального, або про обмеження, запроваджені приватними операторами автозаправних станцій.
Гданськ: «футбол» у відбудові й Туск на «ти» зі Свириденко. Тінь від конфлікту між Польщею і Україною
25 червня у Польщі відкрилася щорічна Конференція з відновлення України. Після «орденопаду» українську делегацію в Гданську замість Володимира Зеленського очолила прем’єрка Юлія Свириденко. Вона публічно не торкалася болючих тем, обмежившись натомість подякою полякам за допомогу Україні після російського повномасштабного вторгнення.
Україна очікує, що в Гданську підпишуть понад 160 угод на суму понад 10 мільярдів євро, а міжнародні партнери підкреслюють необхідність реформ, і наголошують на необхідності дбати про майбутнє, а не фокусуватися на минулому.
«Щиро вітаю вас у моєму рідному Гданську, дорогі друзі… Особливо тепло хочу привітати співголову цієї зустрічі – прем'єр-міністерку України Юлію Свириденко. Юліє, почувайся тут як удома», – звертається до гостей, виділяючи поіменно одну з них, прем’єр Польщі Донадьд Туск.
У конференції з відновлення України беруть участь понад 5 тисяч людей із майже 100 країн світу.
Далі читайте ТУТ
Зеленський: Успенський собор, пошкоджений через атаку РФ, готують до відновлення
Успенський собор Києво-Печерської лаври, пошкоджений внаслідок російської атаки 15 червня, готують до відновлення, повідомив президент України Володимир Зеленський по результатам доповіді міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.
«Вже завершені роботи по консервації Успенського собору, який був найбільше пошкоджений російськими дронами. Дах собору перекритий, щоб стан будівлі не погіршився через погодні умови. Готуємо відновлення собору, і це вже відповідальність, зокрема, Міністерства культури України та МЗС», – написав він у телеграмі після доповіді міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.
Зеленський нагадав, що під час зустрічі з президентом Швейцарії домовились, що партнери підтримають першочергові кроки з відновлення.
Читайте також: Війська РФ пошкодили або знищили в Україні майже 2 тисячі пам’яток культури – генпрокурор
Загалом унаслідок російської атаки 15 червня на території Києво-Печерської лаври постраждали 19 об’єктів культурної спадщини, але найбільших руйнувань зазнав саме Успенський собор.
Тоді Міністерство оборони Росії, коментуючи масований удар по Україні, заявило, що він був завданий по «об’єктах оборонно-промислового комплексу» в Києві, Дніпрі й Харкові, вкотре повторивши позицію влади РФ, що російська армія під час повномасштабної війни нібито не завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України.
Російське відомство також заявило, що Києво-Печерська лавра нібито була уражена ракетою американського комплексу ППО Patriot. Цю заяву підхопили російські провладні пабліки і ЗМІ.
Але, як встановила Служба безпеки України, російські військові під час масованої атаки вночі проти 15 червня вдарили по Києво-Печерській лаврі безпілотним літальним апаратом «Герань-2», що є російською версією іранського дрона-камікадзе типу Shahed
«Треба зупинитись». Конфлікт між Польщею і Україною: загрози
ОГП: посадовця СБУ Козюру за держзраду засудили до довічного позбавлення волі
Шевченківський районний суд міста Києва визнав винним у державній зраді в умовах воєнного стану колишнього начальника Штабу Антитерористичного центру при СБУ Дмитра Козюру і засудив його до довічного позбавлення волі. Про це у телеграмі повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За словами генпрокурора, Дмитро Козюра, якого викрили у лютому 2025 року, у своїх показах визнав роботу на ФСБ РФ за фінансову винагороду.
В Офісі генпрокурора зазначають, що полковник, кадровий офіцер СБУ, який мав доступ до державної таємниці та відповідав за координацію боротьби з тероризмом, у березні 2018 року у Відні був завербований ФСБ РФ.
За даними слідства, відтоді він був на постійному зв’язку зі своїми російськими кураторами, а для конспірації на зв’язок із представниками російських спецслужб виходив через посередника. Шифрограми підписував особисто.
У відомстві стверджують, що його «активна діяльність» розпочалася в період повномасштабного вторгнення.
«В його обов’язки входило шпигування за командними пунктами СБУ та передача даних про атаки по бізнес-центрах та кількість поранених військових і цивільних. Так з 2024 по 2025 роки засуджений систематично передавав інформацію про наслідки ракетних ударів по об’єктах у Києві, місцях дислокації підрозділів СБУ, дані військових частин, службові документи, аналітичні матеріали», – йдеться у повідомленні.
У прокуратурі заявляють, що він передавав документи з грифом «таємно» щодо об’єктів критичної інфраструктури, зокрема газотранспортної системи, та планах збільшення ППО на цих об’єктах.
У СБУ уточнюють, що суд визнав Дмитра Козюру винним за ч. 2 ст. 111 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, а також незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).
Позиція засудженого чи його захисту публічно наразі невідома. Також невідомо, чи буде оскаржувати це рішення суду. Під час досудового розслідування повідомлялось, що він дає викривальні покази.
На «ти» зі Свириденко та без історичних суперечок. Як у Гданську відкрили конференцію з відновлення України
Командира полку «Скеля» відсторонили на час розслідування порушень прав військових
Командира 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Юрія Гаркавого відсторонили від посади – про це представники полку заявили під час пресконференції 25 червня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Хто буде тимчасово виконувати обов’язки командира, наразі невідомо.
Читайте також: Створення окремих штурмових військ посилить порушення прав людини – Решетилова про ситуацію в «Скелі»
23 червня видання «Бабель» опублікувало матеріал, у якому, серед іншого, йдеться, що за останні пів року в навчальних центрах «Скелі» було 26 смертельних випадків. Більшість з померлих чоловіків не пробула в полку й місяця, а офіційна причина смерті здебільшого – пневмонія.
24 червня Держбюро розслідувань розпочало досудове розслідування щодо можливих неправомірних дій стосовно військовослужбовців штурмового полку «Скеля».
Представник «Скелі» в ефірі Радіо Свобода прокоментував оприлюднені журналістами відомості і, серед іншого, повідомив, що наразі щодо двох випадків з 26 триває слідство.
Також полк «Скеля» оприлюднив заяву, у якій висловив співчуття родинам загиблих, але також звернув увагу, що «з 26 згаданих смертей 18 сталися в лікарні чи по дорозі в лікарню, а не в полку. І ці смерті реально пов’язані з хворобами або загальним поганим станом здоров’я мобілізованих».
Bloomberg: військові США вперше під час навчань застосували українські морські дрони Magura
Військові США вперше застосували українські морські безпілотні надводні апарати Magura під час військових навчань, повідомляє Bloomberg.
За даними агентства, атака на корабель-мішень відбулася в рамках нещодавніх навчань на Філіппінах, про які не було оголошено, але відеозапис яких було надано Bloomberg News.
Як повідомляється, на відеозаписі американський спецназ направляє морські дрони до корпусу великого корабля – за кілька секунд вони детонують, і судно тоне під хвилями.
Журналісти стверджують, що це стало першим випробуванням у Індо-Тихоокеанському регіоні апаратів Magura, розроблених в Україні та використаних із нищівним ефектом проти російського Чорноморського флоту.
Як заявляли раніше у Головному управлінні розвідки Міноборони України, морський дрон Magura V5 також може застосовуватися для знищення повітряної цілі.
Як повідомляє пресслужба розвідки, 31 грудня воїни спецпідрозділу ГУР МО України Group 13 вперше в історії уразили повітряну ціль за допомогою ударного морського дрона Magura V5, оснащеного ракетним озброєнням
Боєць 108-ї бригади ТрО з ампутацією понад тиждень чекав на евакуацію і помер на позиції
Коли Рената Корінна виходила в ефір Радіо Свобода 24 червня, її чоловік – Олег Баштовий, боєць 108-ї бригади ТрО, уже понад тиждень чекав на евакуацію із позиції після важкого поранення. За словами Ренати, він отримав ампутацію руки, опіки обличчя та інших частин тіла. Родина стверджує, що Баштовий залишався без належної допомоги та евакуації, хоча вони неодноразово зверталася до командування, Міністерства оборони, Генерального штабу та військового омбудсмена.
Наступного дня після ефіру стало відомо: Олег загинув.
Ця історія є однією із тих, що гостро вказують не лише на питання до евакуації поранених, а й на ширшу проблему – виконання наказу головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського про ротацію військових, які перебувають на передових позиціях.
«155-а доба на позиції»
Чоловік Ренати Корінної – Олег Баштовий, перебував на позиції із 20 березня. У червні отримав важкі поранення.
«У нього травматична ампутація руки, опіки шиї, обличчя. Очі не бачать. Мені кажуть лише: стан тяжкий, але стабільний», – розповіла Рерата в ефірі програми «Свобода Live» 24 червня.
Далі читайте ТУТ
Зеленський: дані розвідки свідчать про підготовку до «розширення агресії» в Білорусі
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби зовнішньої розвідки Олега Луговського, зокрема, щодо розбудови прикордонної інфраструктури в Білорусі – про це він заявив 25 червня.
Він розповів, що Луговський доповів про реалізацію «під очевидним російським впливом у Білорусі заходів з підготовки до потенційного розширення агресії проти України»:
«Вздовж нашого державного кордону у Білорусі завершується будівництво інфраструктури доріг і баз зберігання боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів, які не мають жодного іншого сенсу, крім воєнного. Це прикордонні напрямки Кобринь – Ковель, Іванове – Маневичі, Лунинець – Сарни, Речиця – Коростень та Гомель – Чернігів. Знаємо, що в російських документах це описується саме в контексті завдань так званої «СВО».
Президент додав, що Київ передав Мінську «необхідні сигнали» щодо цієї діяльності, а також щодо інших форматів його колаборації з Росією для затягування та масштабування війни.