Частини людських тіл «висять на деревах». Як евакуйовують загиблих з «кілзони». Репортаж
Частини тіл російських військовослужбовців висять на деревах. У небі ударні дрони. Земля дистанційно замінована. У таких умовах пошуковці Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм» працюють і долають по декілька десятків кілометрів пішки в один бік, щоби дістатися до локацій на Донецькому напрямку.
Кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) побачив, як відбувається огляд останків чотирьох військовослужбовців армії РФ та бійця ЗСУ.
Усі бійці загинули орієнтовно взимку 2025 року. Останки російських військових згодом обміняють на тіла загиблих бійців Сил оборони України. Евакуації відбулися завдяки допомозі 66-ї ОМБр імені князя Мстислава Хороброго та 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2.
Череп, дрони і дистанційне мінування
Людський череп висить на гілці. На потиличній частині діра, що свідчить про причину смерті – поранення в голову.
«Ось і голова знайшлася з частиною шкіри. Треба шукати: десь повинні бути тіла», – робить висновок Олексій Юков, пошуковець, керівник Асоціації «Плацдарм».
І тіла справді є, проте від вибуху їхні фрагменти, як от частина ноги, висять на деревах на висоті близько чотирьох метрів. Пошуковцям доводиться шукати довгу палицю, щоб їх збити.
«Насправді це жах: ми заходимо на локацію, і рештки людей просто висять на деревах. Людину розірвало, проте ми змогли ці фрагменти забрати, – ділиться Юков. – Було дуже небезпечно, вся територія завалена дистанційним мінуванням; а ще російські дрони контролюють переміщення дорогами та лісосмугами».
Далі читайте тут
Кінбурнська коса: що там відбувається. Всі версії
На Кінбурнській косі за допомогою дрона встановили український прапор, а російські військові залишають там свої рубежі оборони, заявили в регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Південь». Однак пізніше речник ВМС України Дмитро Плетенчук повідомив Суспільне Миколаїв, що про звільнення наразі не йдеться.
Що заявили в «Півдні»
У регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Південь» заявили про встановлення державного прапора України на Кінбурнській косі на Миколаївщині і додали відео на підтвердження.
Там повідомили, що українські військові внаслідок «потужного вогневого ураження змусили окупантів відступити із займаних позицій».
Дивіться тут
Удар РФ по Запоріжжю: кількість постраждалих зросла до 15 людей, серед них є дитина
До 15 людей зросла кількість постраждалих через російський удар по Запоріжжю, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, серед постраждалих є дев’ятирічний хлопчик, його травми неважкі, тому після отримання медичної допомоги він лікуватиметься вдома.
Федоров повідомив, що ушпиталені чотири людини, зокрема 45-річна жінка, стан якої медики оцінюють, як тяжкий.
Водночас Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє про 14 постраждалих.
Зеленський: Україна повернула 160 військових, які були в російському полоні з 2022 року
Україна повернула з російського полону 160 українських військовослужбовців, повідомив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, усі ці військові перебували у російській неволі ще з 2022 року.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що серед звільнених зокрема є 115 оборонців Маріуполя.
Наймолодшому звільненому українському захиснику виповнилося 26 років, а найстаршому – 66.
Міноборони Росії повідомило про обмін військовополоненими з Україною у форматі 160 на 160. У відомстві заявили, що зараз російські військові перебувають на території Білорусі.
Попередній обмін полоненими між Україною і РФ відбувся 5 червня. Тоді Україна змогла повернути з російського полону 185 українських військовослужбовців, а також одного цивільного українця, якого російські сили утримували з 2022 року.
Ввечері 4 червня Зеленський оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі», а також наголосив, що Україна також готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх». Але Путін відхилив пропозицію Зеленського провести переговори.
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки додому вдалося повернути 9606 українських громадян – військових і цивільних.
Військовозобовʼязаним із України більше не надаватимуть тимчасовий захист в ЄС. Пояснюємо
Єврокомісія 26 червня оприлюднила пропозицію подовжити дію тимчасового захисту для українських біженців ще на рік – до березня 2028 року. Водночас пропонує не надавати захист новоприбулим військовозобовʼязаним чоловікам, тим, хто добровільно долучився до ЗСУ до 23 років і військовозобов'язаним жінкам. А також тим, хто виїхав незаконно. Під час подачі документів потрібно буде документально підтвердити свій легальний виїзд з України.
Що буде з тими чоловіками призовного віку, які вже отримали тимчасовий захист, та чи не порушує це законодавство ЄС – проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав пояснення від чиновників Єврокомісії.
Більшість українців, які перебувають у країнах ЄС з тимчасовим захистом, мають документи з правом на проживання, термін яких збігає у березні 2027 року.
Згідно з пропозицією Єврокомісії, вони можуть продовжити термін перебування під тимчасовим захистом у ЄС ще на рік – до березня 2028 року.
Кому продовжать тимчасовий захист?
Це стосується і будь-яких військововзобовʼязаних, які до моменту публікації нових правил отримали тимчасовий захист – усі вони мають право на продовження захисту.
«Всі люди, які вже користуються тимчасовим захистом, продовжать його отримувати», – пояснив чиновник Єврокомісії, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
Далі читайте тут
ОВА: сили РФ знову атакували АЗС у Сумах, постраждали троє людей
Російські війська знову атакували автозаправні станції у Сумах, постраждали троє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його даними, у червні сили РФ значно посилили удари саме по цих об’єктах.
«Це цілеспрямована тактика росіян – бити по паливній інфраструктурі. Наші Сили оборони працюють: частину ворожих БпЛА вдається знищувати. Водночас інтенсивність атак дуже висока, і не від усіх ударів, на жаль, можна захиститися», – написав він у телеграмі.
Григоров повідомив про нараду з керівниками мереж АЗС, правоохоронцями, рятувальниками та відповідальними службами і анонсував заходи захисту об’єктів паливної інфраструктури посилюватимуться.
За даними ОВА, попередньої доби через російський удар по автозаправній станції в Сумах постраждали чотири людини. Місцева влада повідомляє, що протягом червня вже було 13 російських атак по АЗС на прикордонній з РФ Сумщині.
Також 25 червня російські військові атакували автозаправну станцію в Запоріжжі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В окупованому Криму запровадили режим надзвичайної ситуації
Очільник окупованого РФ Криму Сергій Аксьонов та керівник окупованого Севастополя Михайло Развожаєв опублікували заяву про підписання указів про запровадження режиму надзвичайної ситуації регіонального характеру.
Російська влада заявляє, що рішення прийняте насамперед для упорядкування питань економічного характеру.
За їхніми словами, правовий режим НС дозволяє максимально оперативно вирішувати завдання щодо організації стабільного функціонування всіх сфер, від яких залежить життєзабезпечення населення.
Згідно з документом, який підписав Аксьоновим, режим НС діятиме з 26 червня 2026 року до особливого розпорядження.
Режим НС у Криму запровадили на тлі українських атак. Останніми днями у Криму та Севастополі фіксувалися перебої з електропостачанням, а з кінця травня триває енергетична криза. Обмежено продаж палива, влада призупинила прийом дітей до літніх таборів до кінця сезону, але формально туристичний сезон не закритий.
На в’їздах на Керченський (Кримський) міст утворилися багатокілометрові затори.
Повітряні сили ЗСУ показали, як збивали вчора російські ракети над Києвом (відео)
Повітряні сили ЗСУ оприлюднили відео, на якому зафіксоване збиття російських ракет над Києвом 25 червня.
Увечері 25 червня Росія атакувала Київ балістикою, в столиці працювали сили протиповітряної оборони. Заданими місцевої влади, внаслідок російського удару загорілися складські будівлі у Дарницькому районі міста, за іншою адресою уламки ракети впали на відкриту територію. Було відомо про двох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Війська РФ завдали удару по Херсону: 5 людей поранені, місто частково знеструмлене – влада
У Херсоні через російські удари 26 червня постраждали п’ять людей, місто частково знеструмлене, повідомив очільник міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
«Внаслідок російського авіаудару пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури міста. Тимчасово без електропостачання Центральний район», – написав Шанько у телеграмі.
Він додав, що, за інформацією Сил оборони Херсона, армія РФ завдала по місту три авіаудари із застосуванням щонайменше семи керованих авіабомб.
«На цю годину відомо про трьох постраждалих: 75-річну жінку і двох чоловіків 57 і 64 років. У всіх потерпілих – вибухові травми й уламкові поранення. У жінки також травматична часткова ампутація лівої руки», – зазначив голова МВА.
Пізніше він додав, що внаслідок російського авіаудару постраждали також працівники одного з комунальних підприємств: у чоловіків 51 і 65 років діагностували мінно-вибухові травми й контузії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російські безпілотники поцілили по багатоповерхівці в Ізюмі, є загибла та постраждалі – ДСНС
Російські безпілотники поцілили по багатоповерхівці в Ізюмі на Харківщині – загинула людина, ще троє – постраждали, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, через влучання зруйновані будівельні конструкції – виникла пожежа. Також пошкоджені легкові автомобілі.
Ізюмська МВА повідомила, що внаслідок цієї атаки постраждали четверо людей: двоє жінок, один чоловік та одна дитина(гостра реакція на стрес). Загинула жінка 1946 року народження.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Військовозобов’язаним українцям можуть відмовляти в захисті вже за кілька тижнів – Єврокомісія
Пропозиція Єврокомісії подовжити тимчасовий захист для українців до березня 2028 року, але водночас обмежити його надання новоприбулим військовозобов’язаним, набуде чинності після її схвалення Радою ЄС і подальшої публікації рішення в Офіційному журналі Євросоюзу. Про це в Брюсселі повідомив посадовець ЄС, не вповноважений давати офіційні коментарі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Усе залежить від Ради ЄС, і, на мою думку, держави-члени зацікавлені розглянути це питання якнайшвидше. Після ухвалення рішення зазвичай проходить приблизно 20 днів до його офіційної публікації в Офіційному журналі ЄС. Саме після цього воно набирає чинності», – зазначив посадовець, спілкуючись із журналістами.
Раніше співрозмовники Радіо Свобода казали про наміри держав-членів схвалити рішення про подовження тимчасового захисту з обмеженнями для військовозобов’язаних українців у липні, а найпізніше у вересні.
У Єврокомісії також відкинули звинувачення в дискримінації українців за ознакою статі, на що вказувала Рада Європи, закликаючи європейські країни не запроваджувати загальних обмежень на тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку. Такі кроки, зауважував комісар Ради Європи з прав людини, можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держав у галузі прав людини.
«Текст рішення не сформульований як такий, що стосується чоловіків. Він сформульований нейтрально і стосується осіб, на яких поширюються військові обов’язки відповідно до українського законодавства», – пояснив посадовець Єврокомісії.
Співрозмовник журналістів додав, що військовозобов’язані, які не підпадатимуть під тимчасовий захист, можуть подаватися на біженство – ця процедура, що передбачає індивідуальний розгляд заявок, залишається без змін. Однак сам факт відмови від військової служби не є підставою для отримання біженства, наголосили в Єврокомісії, неформально оцінивши шанси для задоволення таких заявок як низькі.
В Єврокомісії наголосили, що обмеження не стосуватимуться українців, що вже мають тимчасовий захист на території ЄС – його подовжуватимуть навіть військовозобов’язаним.
«Серед них можуть бути люди, які підпадають під категорію осіб із військовими обов'язками, але вони не підпадають під це нове обмеження», – наголосив посадовець.
Обмеження торкнуться всіх військовозобов’язаних українців незалежно від статі. Штампу в паспорті про, наприклад, легальний виїзд за кордон буде недостатньо, щоб довести своє право на тимчасовий захист у ЄС.
«Ми вже обговорюємо це питання з українською владою, щоб забезпечити максимально об’єктивний і справедливий механізм перевірки. Справді, якщо людині було дозволено виїхати, наприклад, лише на тиждень у службове відрядження, а вона звертається за тимчасовим захистом, то самим фактом такого звернення вона фактично порушує законність свого виїзду з України», – підкреслили в Єврокомісії.
Наразі механізм тимчасового захисту, який ЄС активував після початку повномасштабної війни Росії проти України у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він надає громадянам України й окремим категоріям інших осіб право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги і соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
Сили РФ вдарили по Запоріжжю, є постраждалі – ОВА
Російські війська вдарили по Запоріжжю, постраждали шестеро людей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Про інші наслідки атаки РФ він наразі не повідомляє.
Перед цим місцева влада попереджала про загрозу ударів балістичними ракетами та ударними безпілотниками по Запорізькій області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Там почалося справжнє пекло». Росія масово вивозить дітей з окупованого Криму на тлі ударів ЗСУ
Російська влада масово вивозить дітей із окупованого Криму. У регіоні зупинили роботу всіх дитячих змін та закладів їхнього організованого відпочинку на тлі посилених атак Сил оборони України по російській логістиці. Багатьох це рішення застало зненацька по дорозі до Криму. Тих, хто вже доїхав до Криму, чиновники екстрено намагаються відправити по домівках, уникаючи слова «евакуація». Що відбувається, розповідаємо в матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
ДПСУ: у Білорусі спостерігається розбудова військових об’єктів, але накопичення військ біля кордону з Україною немає
У Держприкордонслужбі заявляють, що спостерігається нарощення військових інфраструктурних об’єктів вглиб території Білорусі, але накопичення її військ біля кордону з Україною немає.
«У безпосередній близькості до нашого кордону нарощення ударного угруповання або власне посилення військових підрозділів та техніки, щоб ми фіксували, і особовий склад – на щастя, цього не відбувається», – розповів речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону.
Але, за даними ДПСУ і підрозділів розвідок, вглиб території Білорусі відбувається нарощення різних військових інфраструктурних об’єктів – і полігонів, і баз, де можна розміщувати особовий склад.
«Тому наше завдання – нарощувати наші оборонні можливості й бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій», – зазначив він.
За словами речника ДПСУ, ті підрозділи, які Білорусь ще з 2022 року тримає по напрямку кордону з Україною – їхня кількість не збільшується, а періодично відбувається їхня ротація, яку прикордонники спостерігають і зараз – один підрозділ замінюється на інший.
25 червня президент України Володимир Зеленський повідомив, що очільник Служби зовнішньої розвідки Олег Луговський доповів про реалізацію «під очевидним російським впливом у Білорусі заходів з підготовки до потенційного розширення агресії проти України» – вздовж кордону у Білорусі завершується будівництво інфраструктури доріг і баз зберігання боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів, які не мають жодного іншого сенсу, крім воєнного.
Президент додав, що Київ передав Мінську «необхідні сигнали» щодо цієї діяльності, а також щодо інших форматів його колаборації з Росією для затягування та масштабування війни.
Раніше того ж дня, 25 червня, Олександр Лукашенко заявив, що нібито нещодавно розмовляв із представниками Зеленського. Під час такої розмови він, за його твердженням, заявив, що «нам усе одно, наші народи будуть разом».
Він не уточнив час таких контактів, а також тих представників влади України, з якими мав розмову.
19 червня президент Володимир Зеленський заявив, що у Білорусі на кордоні з Україною встановлене обладнання, яке російські військові використовують для коригування атак на Україну, і закликав Лукашенка прибрати це обладнання протягом тижня. 24 червня президент України повідомив, що ретранслятори на території Білорусі вже не працюють.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
«40-денна операція впливу на РФ». СБУ заявила про ураження двох російських суден і засобів ППО
Служба безпеки України заявляє, що бійці спецпідрозділу «Альфа» уразили два російські судна військового забезпечення і засоби ППО в Керчі в окупованому Криму, «виконуючи поставлені президентом України Володимиром Зеленським завдання у межах 40-денної операції впливу на РФ».
«Воїни «Альфи» СБУ завдали успішних ударів по суднах військового забезпечення, що перебували на території суднобудівного заводу «Затока» в тимчасово окупованій Керчі. Також були уражені засоби протиповітряної оборони російських військ у районі Керченської протоки», – йдеться в повідомленні.
«Під час спецоперації безпілотники СБУ вдарили по кабельних кораблях проєкту 15310 «Волга» і «Вятка», а також по вантажопасажирському порому «Петропавловск», готовність якого становила 96%. Унаслідок ударів на них виникла масштабна пожежа», – додали в СБУ.
За повідомленням, «Волга» і «Вятка» будувалися для Міноборони Росії, їхнє призначення – розгортання системи гідроакустичного спостереження «Гармонія» для підводної військової розвідки. Крім того, як кажуть у СБУ, ці судна можуть встановлювати неконтактні міни для ураження кораблів, підводних трубопроводів, кабелів й інших об’єктів критичної інфраструктури. Вартість кожного з цих суден становить сотні мільйонів доларів.
У СБУ також повідомили, що їхні безпілотники уразили озброєння й радіолокаційну станцію зі складу російського зенітного ракетного комплексу С-400, який прикривав район Керченської протоки.
«Знищення засобів ППО відкриває шлях для нових високоточних ударів, а виведення з ладу кораблів і портової інфраструктури підриває спроможності окупантів забезпечувати своє угруповання», – наголосили у спецслужбі.
Російські військові удар поки що не коментували. Підтвердження уражень із незалежних джерел також поки немає. Про вибухи в окупованому Росією Криму вночі проти 26 червня раніше повідомляли телеграм-канали. Зокрема, «Кримський вітер» із посиланням на своїх читачів вказував, що звуки вибухів і стрілянини чули в Керчі, Красноперекопську, на аеродромі «Саки» в Новофедорівці.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що схвалив 40-денну операцію СБУ, спрямовану на вплив на Росію, щоб спонукати її до закінчення війни. «Важливо, що СБУ вже кілька місяців поспіль демонструє найбільш високі показники захисту позицій України на фронті завдяки застосуванню дронів різних типів», – написав він. За словами Зеленського, ЦСО «Альфа» є лідером за результатами уражень особового складу й техніки сил РФ.
Україна посилила атаки на російську енергетичну інфраструктуру. У травні під атаками опинилися 16 НПЗ, включаючи вісім із десяти найбільших підприємств галузі. Українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, що спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на паливо та довгі черги на заправках у багатьох регіонах.
Згідно з підрахунками Радіо Свобода, станом на 24 червня щонайменше 55 із 83 федеральних суб’єктів Росії – республік, країв, областей і міст федерального значення – повідомили або про обов’язкові державні обмеження на продаж бензину й дизельного пального, або про обмеження, запроваджені приватними операторами автозаправних станцій.
Українські військові також у червні активізували удари по окупованому Криму і трасах, що ведуть до нього. Ціллю цього називають логістичну ізоляцію півострова, насамперед розташованого там російського угруповання військ.
За даними української розвідки, на тлі українських атак у Росії відбувається переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Аналітики американський Інститут вивчення війни (ISW)у своєму нещодавньому звіті також зауважують, що ударні операції України змусили Росію ухвалювати «складні рішення» щодо розподілу своїх обмежених ресурсів протиповітряної оборони.
У Полтавській ОВА повідомили про влучання ракети в Миргородському районі
На Полтавщині вранці 26 червня зафіксоване влучання російської ракети у Миргородському районі, повідомив очільник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«Станом на зараз, звернень щодо травмованих до екстрених служб не надходило. Інформація уточнюється», – написав він у телеграмі.
За словами Дяківнича, вночі проти 26 червня війська РФ також атакували Кременчуцький район. «Зафіксовано влучання ракет і БпЛА по промислових обʼєктах. Унаслідок атаки відбулося часткове відключення електроенергії», – зазначив голова ОВА, додавши, що, за інформацією АТ «Полтаваобленерго», електропостачання вже відновили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Єврокомісія пропонує продовжити захист для українців, але не для новоприбулих чоловіків призовного віку
Єврокомісія пропонує державам-членам подовжити дію тимчасового захисту для українських біженців на території ЄС іще на рік – до березня 2028 року. Відповідну пропозицію 26 червня озвучив єврокомісар із міграції Магнус Бруннер, передає з Брюсселя кореспондентка Радіо Свобода.
«Це дозволить захистити сім’ї, які вже влаштували своє життя в Європі й інтегрувалися в суспільства країн, що їх прийняли: знайшли роботу, роблять внесок в економіку ЄС, вивчають мову, навчаються в школах, відкривають власний бізнес – словом, будують своє життя», – зазначив Бруннер.
Водночас посадовець пропонує цільову зміну в категоріях, які підпадають під тимчасовий захист. Його можуть більше не давати новоприбулим чоловікам мобілізаційного віку, щоб «система захисту залишалася ефективною і відповідала законним потребам України». Обмеження планують поширити на чоловіків, що не мали права виїжджати з України. Водночас ті, хто отримав захист раніше, зможуть його продовжити, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Згідно з нашою пропозицією, тимчасовий захист не надаватиметься особам, які прибуватимуть до ЄС після набрання чинності новими правилами, якщо, відповідно до українського законодавства, вони не мають права залишати Україну через свої військові обов’язки», – підкреслив Бруннер.
Єврокомісар додав, що питання детально обговорювалося з Україною й державами-членами ЄС, перш ніж Єврокомісія висунула свою пропозицію.
«Саме про це попросила Україна, і саме це ми пропонуємо зробити. Це також відображає результати обговорень із державами-членами, особливо з тими, які прийняли найбільшу кількість українських біженців», – наголосив єврокомісар із міграції.
За останніми даними Eurostat, на 30 квітня 2026 року в країнах ЄС 4,37 мільйона людей, які залишили Україну через повномасштабне вторгнення Росії, перебували під режимом тимчасового захисту. Найбільше переселенців з України прийняли Німеччина, Польща, Чехія.
Топпосадовець Єврокомісії відкинув звинувачення в дискримінації за ознакою статі, озвучені комісаром Ради Європи з прав людини Майклом О’Флаерті. Він закликав європейські країни не запроваджувати загальних обмежень на тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку, наголосивши, що такі кроки можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держав у галузі прав людини.
«Щодо звинувачень у дискримінації - ні, це не так. Саме Україна попросила нас запровадити такі зміни. І ми не повинні потрапляти в пастку російської пропаганди, яка час від часу намагається нав’язати подібні твердження… Навпаки, це є підтримкою України. Україна попросила нас про це, саме тому ми це й робимо. Це також було предметом обговорення з державами-членами ЄС, і вони підтримують таке рішення. Вони підтримують продовження механізму тимчасового захисту саме в тому обсязі, про який попросила українська сторона», – відреагував Бруннер.
Бруннер також оголосив про запуск пілотної програми з добровільного повернення українських біженців додому. Втім, єврокомісар не надав подробиць, коли його запитали про можливі фінансові стимули для українців.
«Зараз уже реалізується низка ініціатив, і ми хочемо зробити їх більш скоординованими та ефективними… Майбутнє України залежить не лише від фінансування, а й від її людей… Головна мету нашої підтримки України, яка залишається незмінною, – забезпечити людям визначеність сьогодні, відповідально підготуватися до завтрашнього дня і продовжувати стояти поруч з Україною та її народом», – резюмував профільний єврокомісар.
Після презентації Єврокомісії пропозицію розглядатимуть держави-члени ЄС, які мають ухвалити остаточне рішення щодо подальшої дії механізму тимчасового захисту на Раді ЄС.
Наразі механізм тимчасового захисту, який ЄС активував після початку повномасштабної війни Росії проти України у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він надає громадянам України й окремим категоріям інших осіб право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги і соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
У Харкові один військовий ТЦК загинув, інший поранений після нападу з ножем
У Харкові внаслідок нападу з ножем загинув військовий місцевого територіального центру комплектування і соціальної підтримки, інший військовослужбовець поранений і перебуває в лікарні, повідомила 26 червня пресслужба ТЦК.
«У Харкові під час проведення військовослужбовцями районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заходів з оповіщення військовозобов’язаних стався напад на представників ТЦК та СП. Після того як старший групи оповіщення – військовослужбовець Збройних сил України – представився громадянину, останній раптово напав на нього й інших військовослужбовців, застосувавши ніж», – йдеться в повідомленні.
За даними ТЦК, нападник втік і перебуває в розшуку, його шукають правоохоронці.
У поліції інцидент поки що не коментували.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
У ДСНС кажуть, що загасили пожежу, яка спалахнула в Києві через удар РФ 25 червня
Рятувальники ліквідували пожежу, спричинену вечірнім російським обстрілом у Києві, повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій України вранці 26 червня.
«Вечері 25 червня внаслідок російської атаки у Дарницькому районі зайнялися складські приміщення. За іншою адресою сталося падіння уламків на відкриту територію без негативних наслідків. До гасіння залучалося понад 100 рятувальників та 23 одиниці пожежно-рятувальної і спеціальної техніки», – уточнили в ДСНС.
Росія атакувала Київ балістикою увечері 25 червня, в столиці України працювали сили протиповітряної оборони. Напередодні міський голова Віталій Кличко повідомив про двох поранених внаслідок російської атаки на Київ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: зафіксоване влучання 4 балістичних ракет і 11 дронів під час удару РФ
Російські військові ввечері 25 червня і вночі проти 26 червня атакували Україну сімома балістичними ракетами «Іскандер-М» (по Київщині й Полтавщині), а також 189 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 177 цілей – три балістичні ракети «Іскандер-М» і 174 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дрони інших типів на півночі, півдні, центрі та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання чотирьох балістичних ракет й 11 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на шести локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі перебуває декілька російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.