Місцеві жителі йдуть перед зруйнованим через російську агресію магазином у селі Циркуни Харківської області. Фото архівне
Друк
Виконавчим директором Реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, призначили радника Офісу Президента України, партнера юридичної фірми «Астерс», члена дорадчої ради Школи права Українського католицького університету Маркіяна Ключковського, повідомила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.
«Після узгодження Правил призначення та звільнення членів Ради реєстру збитків, заподіяних агресією рф проти України, – було запропоновано призначити Виконавчого директора Реєстру. За пропозицією Уряду України та ухвалою Конференції ним став Маркіян Ключковський. Це цілком логічне, закономірне призначення людини, яка запропонувала модель Компенсаційного механізму, та не припиняє ні на мить працювати над ним, над його запуском», – написала у фейсбуці Мудра за підсумками Конференції учасників Реєстру збитків в Страсбурзі.
За її словами, на конференції також затвердили попередні витрати на період з 1 липня до 30 вересня 2023 року, обговорили інші адміністративні питання, зокрема, розміщення реєстру в Гаазі. Незабаром розпочнеться прийом кандидатів у члени ради реєстру.
Ірина Мудра додала, що на 12 вересня 2023 в Ризі (Латвія) запланована наступна Конференція учасників, під час якої «звіримося остаточно, як все запрацювало».
Про створення Міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, оголосили у травні цього року. На той момент понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до угоди про Реєстр збитків. Як повідомляли у Мін’юсті, він слугує документальною формою обліку доказів та претензій про заподіяні збитки, заяви та інформацію про які зможуть подавати всі зацікавлені фізичні і юридичні особи, а також держава Україна.
Читайте також: Німеччина виступає проти планів ЄС щодо використання частини російських активів на відновлення України – FT
Наприкінці березня Світовий банк оцінював, що Україна потребує на відновлення понад 400 мільярдів доларів.
Зеленський звільнив гендиректора «Укроборонпрому»
Президент України Володимир Зеленський звільнив генерального директора концерну «Укроборонпром» Юрія Гусєва – про це йдеться в указі від 27 червня.
«Звільнити Гусєва Юрія Веніаміновича з посади генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» згідно з поданою заявою», – зазначається у документі.
Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін прокоментував звільнення, заявивши, що «безперервна та стабільна робота найбільшого оборонного виробництва країни критично важлива для нашого війська».
Днями видання «Українська правда» повідомила, що уряд призначить новим керівником державного концерну «Укроборонпром» Германа Сметаніна, але офіційного рішення наразі немає.
ЗСУ відстежують дії противника на Півночі і готові дати гідну відсіч – Залужний
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявляє, що українські військові відстежують дії противника на півночі України і готові дати гідну відсіч.
Валерій Залужний та начальник Генштабу ЗСУ Сергій Шаптала провели роботу на пунктах управління військ оперативного командування «Північ».
«У зоні відповідальності угруповання ворог продовжує систематичні артилерійські обстріли прикордонних районів Чернігівської та Сумської областей та застосовує диверсійно-розвідувальні групи», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в його фейсбуці.
Залужний зауважує, що українські військові не втрачають пильності, ведуть розвідку та постійно працюють над покращенням своїх оборонних спроможностей.
Українські війська регулярно повідомляють про російські обстріли Чернігівщини та Сумщини, які межують з російськими регіонами.
У лютому 2022 року керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та дозволило використовувати військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії та обстрілів мирних міст в Україні, жертвами яких стали тисячі цивільних жителів.
Війська РФ завдали ракетного удару по Краматорську, під завалами люди
Російські війська завдали ракетного удару по центру Краматорська – про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 27 червня.
За повідомленням кореспондента, який працює на місці, є поранені, під завалами залишаться люди.
Увечері кількість загиблих зросла до чотирьох, поранених – до 42, повідомив кореспондент Радіо Свобода з посиланням на дані поліції області.
У Нацполіції уточнили, що серед загиблих – одна дитина.
За словами кореспондента Радіо Свобода, на місці розбору завалів у Краматорську повідомили про повторну ракетну загрозу. Наразі рятувальні роботи зупинили.
Від ДСНС вже також відомо, що серед загиблих – 15-річна дитина, а серед поранених – дитина 2022 року народження.
Пентагон оголосив про новий пакет допомоги Україні
Міністерство оборони США 27 червня оголосило про новий пакет військової допомоги Україні в розмірі 500 мільйонів доларів.
За повідомленням, пакет включає «ключові можливості для підтримки контрнаступальних операцій України, зміцнення її протиповітряної оборони, щоб допомогти Україні захистити свій народ, а також додаткову бронетехніку, протитанкові системи, боєприпаси та інше обладнання, щоб допомогти Україні відбити агресивну війну Росії».
Зокрема, до пакету входять: додаткові боєприпаси для систем ППО Patriot; зенітні комплекси Stinger; додаткові боєприпаси для HIMARS; артилерійські снаряди калібру 155 мм і 105 мм; 30 бойових машин піхоти Bradley; 25 бронетранспортерів Stryker; ракети TOW; протитанкові системи Javelin і АТ-4; стрілецька зброя і понад 22 мільйони патронів до стрілецької зброї та гранат.
Війська РФ ввечері з артилерії вдарили по Костянтинівці, поранена людина – ОВА
Війська РФ ввечері з артилерії вдарили по Костянтинівці, поранена людина, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«Авдіївка сьогодні зазнала численних артобстрілів. По місту Костянтинівка о 19:10 був артилерійський обстріл. Одна цивільна людина зазнала поранень.Медична допомога надається», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Кириленко додав, що також сьогодні Авдіївка зазнала численних артобстрілів з боку російських військ.
Ввечері 27 червня російські війська завдали ракетного удару по центру Краматорська, поранені 15 людей.
США застосували санкції щодо чотирьох компаній та однієї особи, пов’язаних з ПВК «Вагнер»
Міністерство фінансів США застосувало санкції щодо чотирьох компаній та однієї особи, пов’язаних з російською приватною військовою компанією «Вагнер» та її засновником Євгенієм Пригожиним. Про це повідомляє пресслужба Мінфіну США.
«Санкції Міністерства фінансів порушують діяльність ключових гравців у фінансовій мережі та міжнародній структурі «групи Вагнера», – заявив заступник міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки Браян Нельсон. – «Група Вагнера фінансує свої жорстокі операції частково за рахунок експлуатації природних ресурсів у таких країнах, як ЦАР та Малі. Сполучені Штати продовжуватимуть націлюватися на потоки доходів групи Вагнера, щоб зменшити її експансію та насильство в Африці, Україні та в будь-якому іншому місці».
США застосували обмеження щодо таких компаній:
- Midas Ressources SARLU (Midas) — гірничодобувна компанія в ЦАР, афілійована з Євгеном Пригожиним. Midas зберігає право власності та ліцензії на розвідку та видобуток корисних копалин, дорогоцінних і напівдорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в ЦАР. Компанія має пільговий дозвіл на видобуток золота в ЦАР. Midas разом з іншими компаніями, пов’язаними з Пригожиним, які працюють у ЦАР, є ключовими для фінансування діяльності Вагнера в ЦАР та за її межами.
- Diamville SAU (Diamville) — компанія зі закупівлі золота та діамантів, розташована в ЦАР і підконтрольна Пригожину. Diamville є однією з кількох компаній, пов’язаних з Пригожиним, які тісно пов’язані з видобувним сектором ЦАР. У 2022 році Diamville брала участь у схемі продажу золота, яка передбачала конвертацію золота з ЦАР у долари США.
- Industrial Resources General Trading (Industrial Resources) — дистриб’ютор промислових товарів із Дубаї, який надав фінансову підтримку Пригожину через його ділові відносини з Diamville. Industrial Resources також брала участь у згаданій схемі продажу золота. Після санкцій США проти різних російських фінансових установ Industrial Resources свідомо брала участь у передачі готівки до Росії.
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМ» (ТОВ «ДМ») — російська фірма, яка також брала участь у схемі продажу золота.
Крім того, США застосували санкції щодо громадянина РФ Андрія Іванова, який, за даними Вашингтона, протягом весни 2023 року тісно співпрацював з організацією Пригожина Africa Politology та високопоставленими урядовцями Малі щодо угод зі зброєю, видобувних підприємств та іншої діяльності «Групи Вагнера» в Малі.
У січні Міністерство фінансів США визнало російську «ПВК Вагнера» транснаціональною злочинною організацією, щодо групи застосовані санкції.
МЗС Росії викликало ізраїльського дипломата через слова посла в Києві
Російське Міністерство закордонних справ викликало тимчасового повіреного у справах Ізраїлю в Москві Ронена Крауса. Причиною зовнішньополітичне відомство Росії назвало висловлювання ізраїльського посла у Києві Михайла Бродського.
В інтервʼю ізраїльському порталу Iton TV Бродський заявив, що, попри різницю у поглядах євреїв та українців на Степана Бандеру, Романа Шухевича та Андрія Мельника, Україна зараз перебуває «у пошуку своєї ідентичності, у пошуку своїх героїв». «Нам, звісно, не подобаються ці герої, але для більшості українців – це герої, які виборювали незалежність», – зазначив посол. Також він додав, що у нинішній війні Росії проти України Ізраїль підтримує і надалі підтримуватиме Україну.
МЗС Росії повідомило, що під час бесіди з Краусом російська сторона повідомила про необхідність «однозначної оцінки дій тих, хто в прагненні заохочувати русофобські настрої надихається справами таких воєнних злочинців, як Бандера і Шухевич».
НАТО має дати дуже рішучу відповідь на розміщення сил ПВК «Вагнера» в Білорусі, заявив президент Польщі Анджей Дуда.
«Це справді серйозно і дуже тривожно, і ми повинні приймати дуже сильні рішення. Це вимагає дуже жорсткої відповіді НАТО», – сказав Дуда після зустрічі з іншими лідерами НАТО в Гаазі, повідомляє агенція Reuters.
Водночас генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що поки що рано говорити про наслідки переміщення «вагнерівців» до Білорусі, але наголосив, що Альянс готовий захистити себе від будь-якої загрози.
«Занадто рано робити остаточне судження про наслідки того, що Пригожин переїхав до Білорусі, і що, швидше за все, частина його сил також буде розташована в Білорусі», – сказав Столтенберґ журналістам у Гаазі. – «Але ми надіслали Москві та Мінську чітке повідомлення про те, що НАТО існує, щоб захистити кожного союзника, кожен дюйм території НАТО».
Раніше президент Польщі назвав «негативним сигналом» переїзд керівника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина до сусідньої Білорусі.
ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити компанію. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Путін заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди за повідомленнями, відправився Пригожин.
Олександр Лукашенко повідомив, що Євген Пригожин 27 червня прибув до Білорусі. Пізно ввечері 27 червня моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» повідомив, що бізнес-джет Embraer 600 із бортовим номером RA-02795, яким, як стверджується, користується Пригожин вилетів від військового аеродрому Мачулищі і направляється в бік РФ.
Зеленський про ситуацію на фронті: «сьогодні теж є рух вперед»
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію на фронті у своєму вечірньому зверненні, заявив, що «є рух вперед».
«І, звичайно, фронт. Наші герої, наші активні дії. Сьогодні в нас теж є рух вперед! На всіх напрямках, де ми ведемо наступальні дії. Дякую, воїни! Сьогодні в нас є важливі результати у відбитті російських штурмів», – сказав президент. Подробиць він не навів.
Раніше сьогодні в Генштабі ЗСУ повідомили, що російські війська продовжують зосереджувати основні зусилля в Донецькій області: на Лиманському, Бахмутському та Мар’їнському напрямках, де протягом доби було понад 10 бойових зіткнень.
Командування, зокрема, повідомило про безуспішні наступальні дії російських військ в районі Мар’їнки і біля села Рівнопіль на Шахтарському напрямку.
«На Бахмутському напрямку противник здійснив безуспішні спроби відновити втрачене положення в напрямку південно-східніше Іванівського», – додає командування.
Напередодні у ЗСУ повідомили, що на Бахмутському напрямку українські війська тримають ініціативу і продовжують штурмові дії – ЗСУ просунулись на 600-1000 метрів.
Офіс генерального прокурора уточнив, що серед чотирьох загиблих внаслідок російського ракетного удару по центру Краматорська 27 червня є 17-річна дівчина, а серед 42 поранених – восьмимісячне немовля.
В ОГП повідомили про початок розслідування за фактами порушення законів та звичаїв війни.
«27 червня російська армія обстріляла центр Краматорська. Станом на 23:00 від влучання снаряду у заклад харчування загинуло четверо людей, у тому числі 17-річна дівчина. Поранень різного ступеня тяжкості зазнали 42 людини, серед яких 8-місячне немовля. Їм надається кваліфікована медична допомога. В епіцентрі вибуху також опинилися багатоквартирні будинки, торговельні приміщення, автомобілі, поштове відділення та інші споруди, у яких повилітали вікна, шибки й двері», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі повідомили, що внаслідок влучання виникла пожежа.
«Під завалами можуть перебувати люди – остаточна кількість жертв ще встановлюється», – додали в ОГП.
Крім того, за повідомленням, загарбники обстріляли приватний сектор селища Біленьке біля Краматорська. Там зазнали поранень п’ятеро місцевих жителів, «які увечері перебували у себе вдома».
Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні, попри наявність доказів і свідчень протилежного. ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
США засудили «жорстокі удари» Росії по Краматорську
Білий дім засудив Росію за її «жорстокі удари» по центру Краматорська на Донеччині 27 червня.
Відповідаючи на запитання про напад у Краматорську, речник Ради національної безпеки Білого дому сказав: «Ми засуджуємо жорстокі удари Росії проти народу України, які спричинили загибель людей і руйнування».
США «продовжуватимуть підтримувати Україну та надавати їй зброю й обладнання для захисту від російської агресії», – сказав речник, слова якого цитує агентство Reuters.
Засудила удари і посол США в Україні Бріджит Брінк.
«Жахливі кадри чергового жорстокого нападу на Краматорськ, в той час, як Росія продовжує свої безсовісні удари по містах, населених пунктах та жителях України», – написала вона у твіттері.
Російські війська ввечері 27 червня завдали ударів по центру Краматорська, внаслідок чого загинули четверо людей, зокрема 17-річна дівчина, ще 42 людей поранені, серед них – 8-місячне немовля, повідомили у прокуратурі. Під завалами можуть перебувати люди, тому остаточна кількість жертв російської агресії ще встановлюється, кажуть у прокуратурі.
Крім того, загарбники обстріляли приватний сектор Біленького біля Краматорська, внаслідок чого поранені п’ятеро людей.
Росія: у Краснодарі знайшли близько 40 нових могил убитих в Україні військових і найманців
У Росії на новому цвинтарі хутора Копанський у Краснодарі знайдено щонайменше 38 нових могил убитих в Україні російських військовослужбовців і найманців ПВК «Вагнер». Про це проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії повідомив автор телеграм-каналу «Тітушки в Краснодарі» Віталій Вотановський, який веде підрахунок таких поховань.
«Могили з’явилися з 28 березня. До цього на цвинтарі було близько ста поховань загиблих військовослужбовців», – розповів Вотановський.
На даний момент сайту Кавказ.Реалії з відкритих та власних джерел достовірно відомо про загибель у війні проти України щонайменше 3788 уродженців Північного Кавказу і півдня Росії. Російська влада приховує втрати, тому реальна цифра може бути набагато більшою.
Віталій Вотановський залишив Росію у квітні 2023 року. Як він розповів в інтерв’ю сайту Кавказ.Реалії, приводом стали натяки силовиків на порушення проти нього кримінальних справ.
Загалом Вотановський виявив понад 1400 поховань російських військових та найманців у Краснодарському краї та Адигеї. З них 607 могил – на окремому цвинтарі у станиці Бакинській, де ховають найманців ПВК «Вагнер».
Українське військове командування оцінює загальні втрати російських військ у 226 170 осіб із 24 лютого 2022 року.
Два тижні залишається до саміту НАТО у Вільнюсі, від якого Україна очікує значно більшого щодо перспектив її членства, аніж було на саміті 2008-го у Бухаресті. Тоді запевнили, що одного дня Україна й Грузія приєднаються до Алянсу. Обидві країни потому зіткнулися з російською агресією, а щоб запобігти їй у майбутньому, в Києві зараз сподіваються на подальший крок НАТО: чітку дорожню мапу щодо членства.
Наразі Україна намагається заручитися підтримкою якомога більшої кількості союзників. Скільки країн усе ще обережні з конкретними обіцянками Україні? Й чи є шанс таки отримати політичне запрошення до НАТО? Про це Радіо Свобода в Брюсселі розпитало віцепрем’єрку з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішину.
Понад 30 бойових зіткнень з військами РФ зафіксували у Генштабі за добу
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 28 червня.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Протягом доби відбулось понад 30 бойових зіткнень», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що на в населеному пункті Горностаївка Херсонської області окупанти забирають житло у місцевих жителів, які виїхали на підконтрольну територію України або загинули внаслідок бойових дій. Викрадене житло маркується табличками «власність Російської Федерації». Перевірити ці дані з інших джерел не є можливим.
«Авіація сил оборони за минулу добу завдала 18 ударів по районах зосередження особового складу противника та 6 - по зенітно-ракетних комплексах ворога. Також нашими захисниками було знищено 6 розвідувальних БпЛА. Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом минулої доби уразили 1 пункт управління, 2 зенітних ракетних комплекси «Бук» та 4 райони зосередження живої сили, озброєння та військової техніки противника», – повідомили у ЗСУ.
Російська сторона про втрати не повідомляє.
Розпочалася чотириста дев’яноста доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Другий рік поспіль День Конституції не є вихідним в Україні
Цьогорічний День Конституції – державне свято, яке відзначають 28 червня, у 2023 році не є вихідним, як і минулоріч.
Згідно з трудовим законодавством, День Конституції є неробочим днем, але на період дії воєнного стану ця норма не застосовується, через що сьогодні – робочий день.
Водночас із нагоди свята КМДА оприлюднила афішу мистецьких заходів у Києві, з якою можна ознайомитися ТУТ.
Цього дня 1996 року депутати Верховної Ради ухвалили Конституцію України. Це сталося на п’ятий рік після проголошення незалежності країни. Народні обранці працювали усю ніч з 27 на 28 червня – протягом 23 годин без перерви. Під час голосування «за» висловилися 315 парламентаріїв.
Згідно з Конституцією, Україна – суверенна і незалежна, соціальна і правова держава. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Державною мовою в Україні є українська.
Немає фінального рішення щодо запрошення України до НАТО – Стефанішина
Остаточних рішень, що стосуються запрошення України до НАТО, ще немає, заявила за підсумками засідання Комісії Україна-НАТО віцепрем’єрка з євроантлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. В екслюзивному інтерв’ю Радіо Свобода урядовиця пояснила, що Україна розраховує отримати у Вільнюсі політичне запрошення до Альянсу, оскільки воно дасть старт «великому процесу».
«Ми сьогодні говоримо про те, що політичне зобов’язання, політичне запрошення може вже зараз бути закріплене у Вільнюсі (…). Фактично українським політикам це дає можливість уже на наступний день починати працювати, визначати модальності членства, обговорювати умови розведення питань членства і гарантій безпеки – коли, які рішення мають бути ухвалені. Тобто фактично з політичним рішенням, яке може бути ухвалене у Вільнюсі, починається великий процес», – заявила Стефанішина.
За її словами, ніяких підстав, що завадили б ухваленню такого рішення, – українська сторона не бачить. Чиновниця зазначила, що союзники ще продовжують роботу над фінальною декларацією саміту у Вільнюсі, яку вони мають схвалити одностайно.
«Зараз немає жодної ясності щодо конкретного рішення, конкретних формулювань, які будуть у фінальних документах за результатами Вільнюського саміту (…). На сьогодні дискусії тривають, але точно я можу підтвердити, що ми не зупинимося на тих рішеннях, які вже ухвалювалися. Будемо йти за їх межі. Сподіваємося, до того рівня, який відповідатиме запиту української сторони», – резюмувала Стефанішина.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Кількість загиблих через удар по Краматорську зросла до 8, понад 50 людей поранені – ДСНС
У Держслужбі з надзвичайних ситуацій вранці 28 червня повідомили, що кількість загиблих у Краматорську на Донеччині через російський ракетний удар ввечері 27 червня зросла до восьми, поранених – до 56.
«Станом на 07:00 28 червня з-під завалів зруйнованої будівлі кафе деблоковано тіла 8 загиблих осіб (зокрема 3 дитини, дві – 2008 та 2011 р.н.). Постраждало 56 осіб (зокрема 1 дитина 2022 р.н.). Врятовано трьох людей», – йдеться в повідомленні.
За даними ДСНС, рятувальники проводиться розбір завалів зруйнованої будівлі та пошук людей, які, ймовірно, ще є під завалами.
Російські війська у вівторок увечері завдали два ракетних удари по центру Краматорська і приватному сектору Біленького поблизу міста. Влада повідомила, що є жертви і постраждалі. Білий дім засудив Росію за «жорстокі удари».
Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні, попри наявність доказів і свідчень протилежного. ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Нічна атака «шахедами» – Повітряні сили повідомили про знищення 6 безпілотників РФ
Командування Повітряних сил повідомило, що уночі 28 червня українські військові знищили шість баражуючих боєприпасів типу «Shahed».
«Атакували російські окупанти з південно-східного напрямку», – розповіли військові.
Раніше сьогодні Генштаб ЗСУ повідомляв, що вночі російські війська завдали чергового удару іранськими ударними БПЛА. Інформація щодо наслідків уточнюється.
У низці областей цієї ночі оголошували тривогу, зокрема у Кіровоградській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях.
У Генштабі повідомили про втрату Росією близько 930 військових на війні в Україні за добу
Російські війська втратили близько 930 своїх військових за попередню добу, воюючи в Україні, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 28 червня.
Українське командування оцінює загальні втрати російських військ у 227 100 осіб із 24 лютого 2022 року.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 4 036 танків
- 7 847 бойових броньованих машин (+13)
- 4 089 артилерійських систем (+6)
- 627 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 387 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 314 літаків
- 308 гелікоптерів
- 3 499 безпілотники (+7)
- 1 261 крилата ракета
- 18 кораблів і катерів
- 6 774 автомобілі та автоцистерни (+2)
- 563 одиниці спеціальної техніки
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.