Зберегти економічне зростання та інші успіхи чинного уряду, стати «вартовими змін» та працювати на деокупацію Криму та частини Донбасу, яку нині контролюють російські гібридні сили – ці та інші пункти озвучили учасники «першої десятки» у партії «Українська стратегія Гройсмана». Прем’єр-міністр – очолив цю політичну силу. Серед членів партії Радіо Свобода побачило як вінницьких земляків Володимира Гройсмана, так і його колег з уряду та народних депутатів.
«Українська стратегія Гройсмана» (УСГ): банери з назвою цієї партії прикрашають центральну галерею «Мистецького Арсеналу». За кольором та стилем вони перегукуються з хештегом «#УрядГройсмана», який упродовж останнього року повсюдно з’являвся в урядовій рекламі.
«Мистецький Арсенал» поступово заповнювався делегатами: частина з них – регіональні посадовці та депутати місцевих рад: для них організатори передбачили окремий майданчик для селфі.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, ініціатор політики децентралізації, покликав до своєї політсили представників місцевих еліт. Загалом у з’їзді взяли участь 200 делегатів від місцевих партійних осередків із правом голосу. Всі рішення з’їзду вони ухвалювали одноголосно.
У кулуарах з’їзду можна було побачити і декого з урядовців: коридорами пройшли міністр освіти і науки Лілії Гриневич, міністр культури Євген Нищук, міністр юстиції Павло Петренко, пізніше з’явилися народні депутати Віктор Єленський та Олександр Сочка. Згодом більшість із цих політиків вийдуть на сцену разом із Гройсманом, як Топ-10 його політичної сили.
Володимир Гройсман зайшов разом із дружиною Оленою за хвилину до початку. Посміхався і тиснув руки однопартійцям, які сиділи у першому ряду. Усі вони через короткий час увійшли до Топ-10 його політичної сили.
З’їзд, який підтримав першу десятку партійного списку «УСГ» та ухвалив рішення про участь партії у парламентських виборах, модерував член її політради Олександр Саєнко, який водночас є міністром кабінету міністрів і очолює «офіс реформ» прем’єра Володимира Гройсмана.
Він надав слово Гройсману одразу ж після того, як партійці визначилися з форматом з’їзду.
Гройсман: «Я більше не хочу і не буду гравцем чужої збірної»
Прем’єр і лідер партії «Українська стратегія Гройсмана» розпочав зі спогадів про те, як він прагнув змінити на краще своє рідне місто Вінницю, і відтак переміг на виборах міського голови.
«Сьогодні мені сорок один рік. І для мене це теж є надзвичайно відповідальний період. Я відчуваю відповідальність за нашу країну. Я знаю, що тільки ми можемо робити справжні зміни, і ці зміни мають бути відчутними для кожного з нас. Я сказав собі, що я більше не хочу і не буду гравцем чужої збірної», – так пояснив Володимир Гройсман те, що йде на парламентські вибори окремо від команди попереднього президента України Петра Порошенка.
Водночас його тези виявилися дуже схожими на передвиборчі аргументи Порошенка під час президентської, а тепер і парламентської кампанії. Одним із електоральних аргументів Гройсмана (так само, як і Порошенка) – є досягнення стабільності в Україні та окремі успішні реформи.
Фундаментом держави має бути сильна економіка. Ми дещо в цьому питанні зробилиВолодимир Гройсман
«Фундаментом нашої держави, основою нашого успіху має бути сильна і розвинута економіка. Ми дещо в цьому питанні зробили: ми перейшли від падіння до зростання (ВВП – ред.), але це зростання поки що не є достатнім. Вертаємося до питання «Чому?». Тому що не всі рішення, потрібні та правильні для України мали політичну підтримку», – наголошує Гройсман і заявляє про свою ціль: 5-7% економічного зростання в Україні, які, за його підрахунками, почнуть суттєво впливати на добробут українців.
Програмні тези партії «УСГ», озвучені Гройсманом:
- Потрібно зберегти і прискорити економічне зростання.
- Зберегти і продовжити децентралізацію.
- Подальша розбудова доріг та іншої інфраструктури.
- Збереження здобутків освітньої реформи та її продовження.
- Робота з повернення Криму та окупованої частини Донбасу. Окрема увага – кримськотатарському народу.
- За п’ять років – створити основу «середнього класу».
- Дати українцям змогу досягати успіху в Україні та не їхати на заробітки.
- Замість бюрократії – онлайн-послуги для громадян.
- Медіа та інформаційний простір мають ставати «дедалі більш українськими».
В якийсь момент Володимир Гройсман покликав на сцену першу десятку зі списку своєї партії. Переважна більшість із них – чинні урядовці та (або) політики, які вийшли з «Народного фронту»:
- Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України.
- Еміне Джапарова, перша заступниця міністра інформполітики.
- Олександр Саєнко, міністр Кабінету міністрів України.
- Євген Нищук, міністр культури.
- Павло Петренко, міністр юстиції України.
- Сергій Марченко, екс-заступник голови Адміністрації президента (в час правління Петра Порошенка).
- Андрій Тетерук, депутат від «Народного фронту».
- Павло Яблонський, секретар Вінницької міськради.
- Віктор Єленський, депутат від «Народного фронту».
- Першим у цій десятці є сам прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Україні потрібні «вартові змін» – Гриневич
Лілія Гриневич, міністр освіти та науки, й одна з авторів освітньої реформи, на її прикладі пояснює, якою має бути стратегія команди Гройсмана.
Одна слабинка на цьому шляху – і праця десятків тисяч людей буде знівельована. Цього не можна допустити. Тому потрібні «вартові змін»Лілія Гриневич
«Моя найбільша тривога – що вся пророблена робота, всі зусилля і трансформації, які зазнали ми та в які вклав свою енергію наш народ, стануть жертвами політичної доцільності. На жаль, маємо вкрай незрілу політичну культуру. Стало поганою традицією говорити що все, зроблене до нас – це зло, і робити щось з нуля замість розвивати те, що вже розбудовано... Звісно, від себе я говорю передовсім про трансформації в сфері освіти та науки, – уточнює міністр. – Одна слабинка на цьому шляху – і праця десятків тисяч людей буде знівельована. Цього не можна допустити. Тому потрібні «вартові змін». Це люди, готові захищати результати праці, яка вже була зроблена, і яка ще мусить бути зроблена».
Зі свого боку, представниця кримськотатарського народу в партії «УСГ» Еміне Джапарова говорить про те, як кримчани потерпають від російської окупації та «чекають на повернення України».
Гройсман сказав прості слова: Крим був, є і буде українським. Для того, щоб це було дійсністю, ми маємо щодня багато працюватиЕміне Джапарова
«Примусова паспортизація, викрадення людей, заміщення населення, згортання всіх форм свободи і відсутність прав людини. І це – тільки частина того, як Росія перетворювала Крим на свою військову базу… І тут, у «Мистецькому Арсеналі», коли ми проводили «Кримський форум», прем’єр Володимир Гройсман сказав прості та очевидні слова: Крим був, є і буде українським. Я точно знаю, що для того, щоб це було дійсністю, ми маємо щодня багато працювати. І я вважаю, що саме «Українська стратегія Гройсмана», її формула – містить відповіді на те, щоб це стало дійсністю», – наголосила Еміне Джапарова.
На її думку, партія має три необхідні елементи успіху: візію майбутнього, досвід і бажання, щоб Україна була «не просто місцем на карті» (цитата одного з парламентських виступів Гройсмана – ред.).
Володимир Гройсман анонсував, що днями з’їзд партії продовжиться, і він виробить більш детальну стратегію на виборах, сформує повний партійний список тощо.
«Це кінець. Але це лише початок», – підсумував прем’єр та лідер партії свого імені.
Після завершення офіційної частини Володимира Гройсмана оточили представники медіа. Він відповів лише на одне запитання, поспіхом попрощався і вийшов в оточенні державної охорони. Запитання, коли ж продовжиться з’їзд та як формуватимуться партійні списки, Гройсман залишив без відповіді.
Партія Гройсмана не виникла на порожньому місці. Вона була створена на базі «Вінницької європейської стратегії» – регіональної партії, яка пройшла до Вінницької міськради і сформувала там коаліцію з «БПП». Про еволюцію партійних проектів українського прем’єра детально розповіла «Українська правда».
За останніми дослідженнями соціологічної групи «Рейтинг», партія Гройсмана, якби парламентські вибори відбувалися зараз, набрала б 1,3% голосів.
24 травня в Україні розпочалася виборча кампанія до Верховної Ради. 23 травня був опублікований і набрав чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня.
Наразі указ оскаржується у Конституційному суді України. Однак підготовка до виборів уже розпочалася.
Після того, як новий президент України Володимир Зеленський видав указ про розпуск Верховної Ради, потенційні учасники перегонів, серед яких нинішні та колишні посадовці, оновлюють або створюють з нуля власні партійні проекти.
