Жителі білоруського Полісся помітили, що російських солдатів у містах стає все менше, інформує Білоруська служба Радіо Свобода.
Телеграм-канал «Беларускі Гаюн» повідомив, що 85% російської техніки вже вивезено з Білорусі.
«Раніше їхня техніка проїжджала містом кожні три хвилини. Тепер, може, за 20 хвилин проїде одна машина і все. Більше колон нема», – розповів житель Наровлі.
За його словами, зламану російську техніку «тягнуть» з Наровлі до Єльська. Там її вантажать на залізничні платформи для відправки в Росію.
Російських військовослужбовців у Мозирі візуально мало. «Де-не-де вони ще блукають містом. Цікаво, що їхній ПАЗ із червоним хрестом досі їздить містом. Такими раніше привозили поранених у мозирський шпиталь», – розповів житель Мозиря.
У Речиці та районі російські військові та військова поліція днями розшукували «своїх» зниклих безвісти. «Вони мали бути в таборі в лісі, а самі розбрелися, хто куди. Одні у Речицю поїхали, туди часто викликали таксі. Інші тинялися по навколишніх селах, пиячили по хатах. Ось вони їздили, шукали їх, збирали до купи», – розповів житель Речиці.
У речицькій спільноті «Речиця. Автопомощь» 18 квітня з’явилося оголошення про розшук російського військовослужбовця Олександра Дашипилова. «Одягнений у форму. Якщо хтось володіє інформацією, повідомте про це в міліцію», – йдеться у повідомленні. Згодом у коментарях повідомили, що солдата знайшли, і дякували всім за допомогу.
Жителі Гомелю кажуть, що зараз російських військових на своїх вулицях не помічають.
16 квітня у Генштабі повідомили про збереження загрози нанесення ракетних ударів по українських об’єктах критичної інфраструктури з території Білорусі. У Міноборони тоді наголосили, що загроза ракетних ударів зберігається по всій території України.
Олександр Лукашенко заявляв, що білоруська армія «не брала і не має наміру брати участі в «спецоперації» ( так Росія називає своє військове вторгнення), але є докази допомоги Росії – щонайменше Білорусь надавала російським військовим територію для військового вторгнення в Україну з півночі. У Генштабі ЗСУ зауважили, що неможливо повністю виключити фактичне залучення військ Білорусі до війни РФ в Україні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
