Доступність посилання

ТОП новини

Чому в Україні пробуксовує вакцинація проти коронавірусу?


Експерти говорять про дефіцит вакцин проти COVID. Це призводить до охолодження попиту і породжує розчарування
Експерти говорять про дефіцит вакцин проти COVID. Це призводить до охолодження попиту і породжує розчарування

Вже три місяці в Україні триває кампанія з вакцинації проти COVID-19. За показниками щеплення Україна посідає одне з найнижчих місць серед європейських держав, хоча високопосадовці обіцяли швидкі темпи проведення кампанії. Що гальмує вакцинацію? Це з’ясовувало Радіо Свобода.

Райдужні плани

За станом на 10 травня, 865 590 українців отримали щеплення від старту кампанії з вакцинації. З них першу дозу отримали 865 588 осіб, а завершили вакцинацію 695 людей, інформує у фейсбуці міністр охорони здоров’ֹяֹֹ Максим Степанов. За позаминулу добу щеплення проводили 25 мобільних бригад та 55 пунктів щеплення. У лідерах з вакцинації опинилися Львівська та Дніпропетровська області.

За темпами вакцинації Україна пасе задніх. Коли Європа вже активно щепила своїх громадян, український уряд лише очікував на поставку вакцин. Проте плани чиновників були амбітні. У середині березня головний санітарний лікар Віктор Ляшко робив оптимістичні прогнози, що усі охочі отримають щеплення вже до кінця цього року.

«Я прорахував і кажу вам офіційно, зараз у 2021 році ми провакцинуємо всіх, у кого є бажання. Двома дозами. Головне, щоб не було ніяких зривів, глобальних катаклізмів у поставках вакцин. В місяць можна робити 5 мільйонів, є каскадний метод», – заявив Віктор Ляшко в ефірі каналу «Україна 24».

Раніше Максим Степанов обіцяв збільшення темпів вакцинації ближче до літа, і, за оцінками керівника МОЗ, щомісяця в Україні повинні отримувати вакцину від 5 до 7 мільйонів людей.

Що стоїть на заваді?

Між тим, як зауважив у коментарі Радіо Свобода колишній керівник Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта, Україна відчуває гостру потребу у вакцинах. Протягом трьох місяців держава фактично «сидить» на перших пів мільйонах дозах індійської вакцини Covishield, яку вона закупила ще в кінці лютого. Відтак кампанія так і не набрала обертів, важко за таких умов заохочувати людей.

Володимир Курпіта
Володимир Курпіта

«Люди хочуть щепитися, а вакцин немає. Це призводить до охолодження попиту, породжує розчарування. Зараз, незважаючи на поставки 117 тисяч від Pfizer, 300 тисяч корейської AstraZeneca, 700 тисяч CoronaVac все одно є дефіцит вакцин. Через це спостерігаємо дивні речі, які пов'язані з обмеженнями щеплення. Коли МОЗ спочатку дозволяє вакцинацію публічних осіб, потім забороняє, згодом встановлює віковий ценс.

Бачимо неузгодждені і суперечливі кроки
Володимир Курпіта

Бачимо неузгодждені і суперечливі кроки. Якось хотіли продемонструвати можливості системи, коли за один раз було провакциновано понад 70 тисяч людей. Але потім різко знизили темпи, бо з’явився страх, що якщо так оперативно будуть щепити, то всі запаси вакцин використають за кілька днів», – зазначив Володимир Курпіта.

Експерт у сфері громадського здоров’я Андрій Скіпальський припускає, що низькі темпи вакцинації зумовлені бюрократичністю процесу і великою кількістю відмов. Окрім цього, на його думку, українцям бракує активного спілкування з сімейними лікарями.

«І додаток «Дія» має бути не єдиним способом запису на вакцинацію, це все-таки дуже інноваційно, і для багатьох воно ще сумнівно. Багато чекають запрошення від сімейного лікаря або просто пропозиції записатися. Нам, населенню, потрібна ця комунікація з сімейним лікарем», – зазначив він в інтерв’ю «Українському радіо».

За різними оцінками, зауважує Андрій Скіпальський, позитивно ставляться до вакцинації від 30 до 60% українців. Останнє соцопитування групи «Рейтинг», проведеного в кінці березня, показало, що 37% респондентів висловили свою лояльність до щеплення.

41% критикують вакцинацію, а решта тримають нейтралітет. Відносно більше критиків щеплення серед молодої та середньої вікової категорії (18-49 років), серед жінок, мешканців Півдня та Сходу. Частіше критично ставляться до вакцинації ті, які не бояться захворіти на коронавірус, і вважають, що в основі вакцинації переважно є нажива, ніж турбота про людей.

Полювання на відьом

Люди, які хочуть щепитися і самотужки шукають залишкові дози, можуть за це отримати покарання, про це пише на своїй сторінці у фейсбуці народний депутат, експерт в сфері захисту прав пацієнтів Ольга Стефанишина. За її словами, київська влада негайно влаштовує «полювання на відьом» – тобто на людей, які пішли й отримали ту вакцину від COVID-19. І на лікарів, які їм її вкололи. «Але чому в травні 2021 року жителі країни посеред Європи можуть отримати покарання за щеплення? І це в той час, коли в сусідній Сербії людей пригощають тістечками чи виплачують 25 євро за те, що вони прийшли вакцинуватися», – запитує народний депутат.

Цього року Україна отримає 42 мільйони доз вакцини проти коронавірусу, зокрема, 20 мільйонів доз вакцини Pfizer, повідомив на брифінгу 11 травня Максим Степанов.

«Нам вдалося збільшити поставки вакцини виробництва компанії Pfizer BionTech вдвічі вже у цьому календарному році. Замість 10 мільйонів доз ми отримаємо 20 мільйонів доз вакцини Pfizer», – наголосив очільник відомства.

Проте Володимир Курпіта сумнівається, що Україна отримає ці вакцини.

«Поставки від Pfizer, які анонсував Степанов, швидше за все, ми не отримаємо. Принаймні я цього не бачив у Національному плані. Має надійти Pfizer, AstraZeneca від COVAX. Сподіваюсь, що у травні ситуація вирівняється, коли надійде понад 2 мільйона вакцин. Тоді попит буде частково покритий», – зауважив експерт.

Кампанія з вакцинації населення від коронавірусу розпочалася в Україні 24 лютого.

За словами Максима Степанова, щоб до кінця року вакцинувати 70% населення, необхідно робити щонайменше 270 тисяч щеплень на добу.

Раніше видання The Economist підрахувало, що 85% країн, що розвиваються, не зможуть вакцинувати більшість свого населення впродовж найближчих двох років. Україна перебуває в цьому списку.

  • Зображення 16x9

    Надія Константінова

    На Радіо Свобода з 1999 року. Закінчила магістратуру Інституту журналістики КНУ імені Шевченка. Займалася правозахисною і соціальною тематикою. Була редактором спільного проєкту Радіо Свобода і «Нашого Радіо» «Звуки життя», згодом «Лінія уваги» на «Радіо Мелодія».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG