Тривають триденні вибори до Державної Думи Росії. Вперше у них беруть участь жителі окупованої частини Донбасу, які отримали російські паспорти. Радіо Донбас.Реалії розповідає, як Росія готувалася до проведення цих виборів в ОРДЛО, з якими проблемами стикалася та що робили окупаційні адміністрації, аби підняти явку на них.
Вперше про те, що вибори до Думи будуть проводити на підконтрольній Росії частині Донецької та Луганської областей, заговорили під час організації голосування за так звані поправки до Конституції Росії влітку 2020-го. Тоді у голосуванні брали участь і жителі непідконтрольної частини Донбасу. За різними джерелами проголосувати змогли від 10 до 14 тисяч осіб з новими російськими паспортами.
Усі вони голосували на території Росії, куди їх організовано возили. Тоді журналістам, у тому числі й Радіо Донбас.Реалії, вдалося визначити навіть декілька дільниць на території Ростовської області, де ці люди голосували.
Підготовка
Та формально процес підготовки до думських виборів почався навесні 2021 року. Тоді центральна виборча комісія Росії затвердила перелік регіонів, де буде випробувана система дистанційного електронного голосування (ДЕГ). Вона передбачає, що громадяни Росії можуть онлайн реєструватися на вибори до Державної Думи.
Одна з п'яти російських областей, де почала діяти ДЕГ, – саме Ростовська. Опосередковано вже тоді це свідчило, що такий механізм може сприяти проведенню виборів і в ОРДЛО – частково або повністю – онлайн. Позаяк кількість російських паспортів за цей час зросла у кілька разів.
Ілюзія вибору
Паралельно з цим почався інший процес: підготовки російських політичних сил до участі у цих виборах саме з розрахунку на «новий електорат» в ОРДЛО. З наближенням виборів спочатку одна з російських партій заявила про відкриття свого представництва у підконтрольному російським силам Донецьку, згодом інша заявила про необхідність організації голосування на Донбасі.
Правляча партія «Єдина Росія» почала співпрацювати з так званим «Союзом добровольців Донбасу», який об’єднує росіян, які воювали проти України починаючи з 2014 року.
«Союз добровольців Донбасу» (СДД) очолює Олександр Бородай, який деякий час був головою так званого уряду угруповання «ДНР». Саму організацію пов’язують з Владиславом Сурковим – людиною, наближеною до президента Росії Путіна. Сам Бородай ніколи не спростував зв’язок СДД з Сурковим.
З темою Донбасу почала працювати і російська партія «Справедливая Россия – За правду». Партія була створена у 2021 році шляхом входу до складу парламентської «Справедливої Росії» структур, пов’язаних з російським письменником, який брав участь у війні на Донбасі – Захаром Прилєпіним.
Між цими політичними силима навіть розгорнулося своєрідна боротьба за звання вибору Донбасу. У ряді російських ЗМІ та на сторінках соціальних мереж почали з’являтися повідомлення, що ним має стати саме очільник Союзу добровольців Донбасу Бородай.
За кілька днів до старту виборів Захар Прилєпін заявив, що у Нижньогородській області спостерігати за виборами в Держдуму будуть близько 200 «ополченців із самопроголошеної Донецької народної республіки», яких він туди привіз.
Спадає на думку, що у середовищі бойовиків, через участь у виборів різних структур, утворилися протиріччя.
Проблеми
Та у підготовці до виборів в ОРДЛО Росія та місцеві гібридні адміністрації стикнулися з рядом проблем. По-перше, повністю перевести вибори онлайн тут виявилося неможливо.
За інформацією Східної правозахисної групи, напередодні виборів у системі дистанційного голосування зареєстровано близько 139 тисяч осіб. При загальній кількості виданих в ОРДЛО російських паспортів c понад 600 тисяч – це менше, ніж третина.
По-перше для реєстрації на порталі електронного голосування потрібен номер «СНИЛС», що є індивідуальним страховим номером для громадян Росії. Видавати їх почали значно пізніше, ніж російські паспорти, тож серед «нових громадян» далеко не всі мають ці номери.
Багатьом людям, особливо похилого віку, складно розібратися в цій системі, не всі мають необхідні навички та навіть доступ до інтернету, щоби зареєструватися для голосування.
Люди просто не бажають брати участь у виборах до російської Думи. Навіть у самій Росії на виборах до державної Думи у 2016 році офіційна явка складала близько 48% виборців. Враховуючи те, що багато людей у ОРДЛО отримали російські паспорти через примус та життєву необхідність, їх низька зацікавленість в участі у виборах є передбачуваною.
Медпрацівниця з Луганська так описала ситуацію першого дня виборів у коментраі Радіо Донбас.Реалії (мовою оригіналу): «Мне только-что позвонила сотрудница и рассказала, что всех сотрудников поликлиники, у кого есть русский паспорт, сегодня в 16.30 посадили в автобус и повезли голосовать в Ростовскую область. Дай бог, всю ночь проездят. Так им б***м и надо. Это моё мнение и подружки. Мы злорадствуем, потому что у нас нет русских паспортов, и нас никто ни в какой автобус, слава богу, не сажал.
Представь, пятница, конец рабочего дня, тебя сажают в автобус и будут всю ночь возить неизвестно где – ты будешь довольна? По-моему, не очень».
Тож в ОРДЛО та сусідніх областях Росії почали впроваджувати заходи, що мають сприяти явці – як онлайн, так і на виборчих дільницях.
- Логістика
15 вересня ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін заявив, що на дні голосування у Росії (17,18 та 19 вересня – ред.) організовано 825 автобусних та 12 залізничних рейсів для жителів ОРДЛО, що отримали російські паспорти. Возитимуть їх до Ростовської області: там для них, за інформацією російських ЗМІ, відкрита 91 дільниця.
Від місцевих жителів стало відомо, що змінено рух поїзда Ясинувата-Успенська, який у ці дні буде безкоштовно возити людей до Російського кордону. Тим, хто не бере участь у виборах, рекомендують перетинати кордон вночі.
Угруповання «ДНР» вже повідомило, що пункти перетину непідконтрольної ділянки українсько-російського кордону у ці дні будуть працювати з обмеженнями.
- Інтернет
Останнім часом в ОРДЛО активно агітували отримувати «СНИЛС», посилаючись не на можливість голосувати на російських виборах, а на можливість претендувати на соціальні виплати. Віднедавна працюють і так звані «Консультаційні центри», де допомагають як в отриманні номеру страхування, так і, одночасно, у реєстрації на дистанційне голосування. У день виборів ці інфоцентри відкрилися одночасно з виборчими дільницями у Росії, тут людям, що зареєструвалися раніше, допомагають «віддати голос».
- Примус
До тих, хто не має бажання голосувати, застосовують адміністративний примус. Вже кілька тижнів з непідконтрольної частини Донбасу надходить інформація про те, що брати участь у виборах вимагають від працівників підприємств, студентів. За неголосування погрожують «санкціями», як самим людям, так і їхньому керівництву. Від студентів вимагається писати заяву у разі небажання голосувати.
- Агітація
Для активізації нових виборців з російськими паспортами в ОРДЛО з початку літа 2021 року ведеться активна інформаційна кампанія. Це стосувалося, як телебачення, так і вуличної агітації. Люди отримували відповідну СМС-розсилку.
У Донецьк та Луганськ приїжджають депутати російської Держдуми з передвиборчими обіцянками (чомусь лише від «Единой России»).
Заїжджав у Донецьк і один з керівників партії, перший заступник голови Ради федеральних зборів Росії Андрій Турчак. Причому його візит вже був схожий на передвиборчу агітацію з обіцянками соціальних виплат та будівництва дитячих майданчиків: так, ніби він у Росії.
Останнім з таких випадків був так званий «Слет сторонников «Единой России» у Донецьку. На ньому виступали російські депутати від «Единой России» та просто відомі члени партії.
Трохи більше, ніж за добу до початку триденного голосування, з відеозверненням виступив Денис Пушилін, де закликав брати участь у виборах.
Для чого?
Весь час підготовки до виборів Радіо Донбас.Реалії запитувало у експертів, журналістів та правозахисників: для чого Росія організувала ці вибори у ОРДЛО, та чи так важливі їй голоси жителів непідконтрольних територій?
На думку письменника та журналіста Максима Бутченка, Росія поставила собі за мету повністю вивести жителів ОРДЛО у російське політичне поле.
«Нам здається, що завтра все закінчиться, а післязавтра всі повернулися. Ні, люди будуть настільки змінені цією системністю роботи, вони будуть залучені до російського порядку денного. Насправді, ці голоси не сильно впливають – буде там 600 тисяч, трохи більше, навіть мільйон. Але воно дуже впливає ідеологічно. Будуть всі пропагандисти, всі репортажі показувати: ми росіян підтримуємо, і так далі. Донбас використовують як інструмент – використав і викинув», – вважає Бутченко.
Засновник Східної правозахисної групи, правозахисник Павло Лисянський вважає, що вибори, як і роздача паспортів в ОРДЛО – елемент відкритої війни Росії проти України.
«Ми кажемо: гібридна війна, м’яка сила. Вибачте, роздача російських паспортів – це не м’яка сила. Намагання відкрити виборчи дільниці на окупованій території – це не м’яка сила. Тут треба використовувати такий термін: агресивний вплив Російської Федерації при гібридній агресії, яку вона проводить. Яка це м’яка сила, коли Росія стягнула війська до кордону та каже, що громадяни України будуть обирати та обиратися до російської Держдуми, бо у них є російський паспорт. Це відкрита агресія. Це системна робота зі знищення України», – сказав Лисянський у прямому ефірі.
На думку експерта Громадської мережі «Опора» Олександра Клюжева, Росія пішла на такий крок для задоволення внутрішньополітичного запиту.
«Навіть з точки зору російського законодавства це голосування жителів ОРДЛО не зовсім законне, тому вони не відкривали дільниць на окупованій території. А для західних партнерів вони будуть казати про це так: громадяни Росії живуть по цьому світу, ось і це громадяни Росії, які мають право проголосувати. Було очікування у гарячих голів у Кремлі, що Путін гримне дверима та відкриє в ОРДЛО виборчи дільниці, але цього не відбулося, бо це б означало анексію та значно б напружило відносини з Заходом, особливо перед запуском Північного потоку-2», – вважає Клюжев.
Російський опозиційний політик Леонід Гозман в ефірі Радіо Донбас.Реалії висловив таку точку зору: роздача паспортів та голосування жителів непідконтрольних територій проводяться для фальсифікації російських виборів на користь «Единой России».
«Я впевнений, що 100 відсотків, чи майже сто відсотків там проголосують за «Единую Россию», а рахувати ці голоси ніхто не буде. Інший момент – що 600 тисяч людей на території цього «лугандона» тепер стали майже повноправними громадянами Росії, і Владімір Владіміровіч Путін може сказати, що ми маємо їх захищати. Але анексувати на зразок Криму він це не буде, бо йому важливо щоби була така заноза для впливу на Україну. До того ж з економічної точки зору це недоцільно», – заявив Гозман.
Журналіст інтернет-видання «Спектр» Дмитро Дурнєв вважає, що цілі Росії за цей недовгий період змінювалися.
«Спочатку було завдання, аби десь 75% тих, хто отримав російські паспорти, проголосували і проголосували, звісно, за «Единую Россию». А рахувати вже будуть так, як їм заманеться. Зараз у Росії завдання – знизити всередині протестну активність. Чого очікували прихильники «русского мира»? Що відкриються виборчі дільниці російські у Донецьку, Луганську, Макіївці, інших містах. Але цього не сталося, все залишилося у межах червоних ліній», – каже журналіст.
Представниця Донецька в українській делегації Тристоронньої контактної групи Тетяна Іванова вважає, що виборами жителів ОРДЛО Росія начебто залучає до свого політичного життя, бо рівень життя на цих територіях стає все нижчим.
«Життя на окупованих територіях вже давно гірше, ніж в Україні, зарплати у рублях набагато нижчі. Те, що людей доводиться примусом схиляти до участі у цих виборах, стало певним холодним душем до представників Росії там. Я думаю, вони це зрозуміли. Зараз для того, щоби утримати людей на цих територіях, треба демонструвати, що вони залучені до внутрішньоросійського життя. Людям кажуть, що їхні голоси хоч щось значать, і вони щось можуть вирішувати на російських виборах».
16 вересня 2021 року Європарламент затвердив резолюцію щодо відносин із Росією, в якій закликав посилити санкційний тиск. Зокрема, головним для ЄС названа «свобода, стабільність і мир», як в ЄС, так і за його межами. У резолюції наголошується, що цим цінностям загрожує «агресивна політика російської влади», а як приклад названа анексія Криму, порушення територіальної цілісності України, Грузії і Молдови.
Одним із заходів, що може бути застосованим до Росії, передбачається невизнання результатів виборів до Держдуми та, як наслідок, самого російського парламенту.
МЗС України висловило рішучий протест та засудила «протиправну організацію і проведення Росією 17-19 вересня виборів депутатів до Державної думи на окупованій території Криму і примусового залучення до участі у цих виборах громадян України з виданими їм у незаконний спосіб паспортами громадян Росії на тимчасово окупованих територіях в Донецькій та Луганській областях».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите).
