Росія посилила тиск на всьому Сході після початку масованого наступу на Авдіївку у жовтні – одним з найважчих напрямків лишається Бахмутський. 10 грудня командувач Східного угруповання військ Олександр Сирський повідомив, що Росія не припиняє ведення наступальних дій на всьому фронті, найгарячіші точки – Авдіївка, Куп’янськ та Бахмут. Сили оборони стримують натиск агресора, в тому числі завдяки злагодженій роботі артилеристів. Вони вогнем зупиняють штурми противника, який часто намагається штурмувати позиції ЗСУ вночі. Журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) побували на нічному полюванні з українським розрахунком РСЗО «Град» під Бахмутом.
«Щоб вони присіли і не рипалися»
На годиннику 4 ночі, команда Донбас Реалії їде на позиції українських реактивників, які зараз будуть працювати з системи «Град» по російській піхоті – тут, на Бахмутському напрямку, вона йде в черговий наступ.
Нічна робота для цього розрахунку не є новинкою. Останні кілька тижнів армія РФ дедалі частіше намагається підібратися до позицій ЗСУ під покровом ночі. І тут російських військових зупиняє українська РСЗВ (реактивна система залпового вогню – ред.).
«Піхоту «косимо» нормально. На даний момент ми їх утримуємо на тих позиціях, куди відігнали, і намагаємось не підпускати до нас ближче – це район Бахмута. Кліщіївка, яку звільнили (село на південь від Бахмуту, деокуповане ЗСУ 17 вересня цього року – ред.), як всі пам'ятають. Зараз вони там є, намагаються [йти на штурми], тому ми виїжджаємо. Даємо їм відсіч, і вони залишаються на своїх місцях. Коли починають трошечки ворушитися і хочуть йти в наступ, ми тоді починаємо працювати, щоб вони присіли і не рипалися», – розповідає нам артилерист Едуард.
«Град» виїжджає на вогневу точку. Командир розрахунку дає команду, повітря стрясає залп. У нічному небі гарно видно спалах і вогневий слід від снарядів, що прямують на противника. Навідник доповідає, що в ціль не влучили.
Читайте також: Росія під Бахмутом повернулась до тактики «ПВК Вагнер» – офіцер 5-ї ОШБр
«Частіше буває так, що ми працюємо з пристрілкою. Пускаємо два-три снаряди, і по тих розривах бачимо вже, відштовхуємось, куди нам, правіше чи лівіше, додати приціл: 200 метрів праворуч, 200 метрів ліворуч. А буває так, що ми працюємо на заборону. Полізли п…ри, і треба по них відпрацювати, щоб вони відчули, що ми тут ніби як господарі. Просто беремо 20 снарядів, летить, і додому їдемо, – пояснює військовослужбовець Володимир.
Роботу розрахунку коригують із дрону. Декілька пробних запусків, коригування – і знову вогонь. Тепер уже вийшло точно в ціль.
Робота вночі: «стріляй – тікай»
Працювати вночі складніше не лише тому, що доводиться наводитися через бусоль (артилерійська бусоль являє собою компас, з'єднаний з вимірювальними й оптичними приладами, використовується для наведення на ціль – ред.), кажуть бійці. Російські розвідувальні дрони Zala з приладами нічного бачення моніторять поле бою та можуть засікти систему.
«Якщо ми працюємо вдень, у нас є координат, від якого ми відштовхуємось. Я наводжу панораму, стикую – приціл, кутомір, – і все в нас виходить. Якщо ми працюємо вночі, то працюємо від бусолі, не видно точки наводки. А бусоль – ти її присвітив ліхтариком, і від неї відштовхуєшся», – пояснює Володимир.
Його побратим Едуард також зазначає, що працювати вночі для розрахунку значно важче.
«Коли працюємо ми з коректурою, нас дуже швидко виявляє противник і так само починає працювати по нас. І вночі нам дуже швидко потрібно працювати. В жодному разі не стояти на місці. «Стріляй – тікай» – є таке розуміння», – каже військовий.
Читайте також: «Вони женуть цілі взводи, які розбиваються ще на підході»: як ТрО стримує наступ військ РФ?
Він зазначає – вдень заграва від снарядів майже непомітна. На відміну від ночі.
«Вночі її дуже видно, і на дуже далеку відстань. Темрява не сильно грає роль в плані наведення. А в плані того, щоб залишити бойову позицію – грає роль. Тому що без фар їздити зараз дуже темно на Донбасі, до речі. Не очікував, що тут так темно», – ділиться Едуард.
А якщо включити фари, пояснює, – знову-таки є ризик «втрапити в око» оператору дрону противника, і дати йому відслідкувати позиції в жодному разі не можна. Важче ніж в темряві, додає боєць, лише робота в тумані.
«Зараз дуже тяжко»
На точність роботи «Града» впливає рельєф та походження снарядів. Нині ракети переважно західні. Тому розрахунок повинен знати особливості боєкомплекту кожної країни-виробника, щоб зробити необхідні правки.
«Коли взводний розраховує приціл, кутомір і «Кропива» (українське програмне забезпечення, яке дозволяє дозволяє координувати різні підрозділи ЗСУ на полі бою – ред.) показує, скільки там йому треба додати поділок, наприклад, на 200 метрів. Є такі, що не долітають, є такі, що перелітають», – розповідає Володимир.
Російська армія цього місяця збільшила кількість обстрілів. За інформацією південнокорейської розвідки, КНДР від серпня відправила до РФ близько мільйона артилерійських снарядів. І це відчувається, кажуть бійці ЗСУ.
«Є такі дні, що бл...ь криють. Дуже міцно криють, що є хр…во. Півтора-два місяці тому було простіше. Є день-два, потім у них день відпочинок. Вони там собі затарюються, завозять снаряди, доукомплектовуються загалом. А зараз дуже тяжко. Думали, що вчора починалось все добре, тихенько. А ні, ніфіга. Інтенсивність в них, звісно, саме по «арті» додалась», – зазначає Едуард.
Читайте також: FPV-дрони тотально змінили поле бою, і це не межа. Чого чекати далі – пояснює Сергій Флеш
Ситуація на Бахмутському напрямку ще ускладнюється. Генштаб ЗСУ щодня повідомляє про атаки противника на флангах міста, DeepState 11 грудня констатував, що Росії вдалося взяти дві висоти на захід від Бахмута – і спрогнозував, що вона продовжить рватися на Часів Яр.
При цьому, зокрема, за оцінками британської розвідки, наступ на Авдіївку, ймовірно, став найбільшою наступальною операцією РФ за весь 2023 рік і водночас місцем найбільших втрат за рік. Проте, зважаючи на масштаби задіяних ресурсів, просування агресора за два місяці важко оцінити як значне – йдеться про кілька точок і кілька квадратних кілометрів на різних ділянках.
Битва за Схід триває.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум