Єдиним офіційним кандидатом на посаду генсекретаря НАТО замість Єнса Столтенберґа є премʼєр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який завершує свій термін керування урядом Нідерландів. Про це в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода повідомила Оана Лунгеску, колишня речниця генсекретаря НАТО (2010–2023 роки), яка наразі є почесною членкинею Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).
Єдиний кандидат
«Наскільки мені відомо, наразі Марк Рютте є єдиним офіційним кандидатом, який вже обговорювався серед союзників по НАТО», – наголосила Оана Лунгеску в коментарі кореспондентці Радіо Свобода в Брюсселі.
Рютте є єдиним офіційним кандидатомОана Лунгеску
«Звісно, ми також бачили ознаки, наприклад, що прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас або міністр закордонних справ Латвії [Кріш’яніс] Каріньш також зацікавлені, але з точки зору офіційних дискусій в НАТО, Марк Рютте – це єдиний кандидат, який обговорюється», – пояснила Оана Лунгеску.
За її словами, між великою четвіркою союзників по НАТО – США, Великою Британією, Францією та Німеччиною – вже є «міцна домовленість, що Марк Рютте буде найкращим кандидатом на цю дуже важливу посаду».
Чинний генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ очолює Альянс уже майже 10 років поспіль. Зазвичай генеральний секретар призначається лідерами НАТО на чотирирічний термін. Через російську війну в Україні та небажання змінювати лідера в турбулентні часи, мандат Столтенберґа продовжували кілька разів. Останнього разу він наполіг, що залишатиметься на посаді не довше ніж до 1 жовтня 2024 року.
Критерії відбору
Обговорюючи кандидатів на посаду генсека, в Брюсселі висували припущення, що задля гендерного балансу було б непогано цього разу обрати на цю посаду жінку.
Також звучали голоси за представників з відносно «молодших» країн, тобто тих, що приєдналися до Альянсу останніми, особливо зі східного флангу.
Ще одним критерієм стали витрати на оборону, щоб врахувати і ймовірний розвиток подій за умови, якщо Дональд Трамп виграє президентські перегони у США цього року. Під час минулого президентства Трамп погрожував покинути Північноатлантичний альянс, якщо усі країни-члени не почнуть робити внески мінімум 2% від ВВП на оборону.
У розмові з телеканалом Fox News у січні цього року на питання ведучого, чи буде він підтримувати НАТО у разі другого терміну, Трамп відповів, що це «залежить від того, чи вони будуть ставитися до нас належним чином», нагадавши про те, що з 28 країн-членів НАТО у часи його президенства лише 8 досягли показника витрат на оборону в 2% від ВВП. «Ми платили різницю. І я підійшов до них і сказав: якщо ви не платите, ми не збираємося захищати вас», – зазначив Трамп.
Врахувати необхідність витрачатися на оборону, згідно з домовленостями, під час обрання нового генсека закликав міністр закордонних справ Латвії – Кріш'яніс Каріньш. Країни Балтії уже перевищили цей показник і Каріньш, як колишній прем'єр-міністр Латвії, був би не проти зайняти цю посаду.
Балтійські кандидати
Про бажання бути наступним генсеком публічно у дискусіях з журналістами Politico заявляла і премʼєрка Естонії Кая Каллас. Водночас жартома визнавала, що рішення обрати Рютте практично ухвалене.
«Я чула анекдот: наступний генсек має бути з нової країни-члена, яка 20 років у НАТО; обовʼязково з країни, яка витрачає 2% ВВП на оборону; і було б добре, щоб це була жінка. Тож логічно, що це Марк Рютте», – пожартувала Каллас, маючи на увазі, що Нідерланди не досягли потрібного показника витрат на оборону, не є країною, яка нещодавно приєдналась до блоку, і за гендерною ознакою баланс у питанні до вибору генсека теж не зберігається.
Водночас, на думку колишньої речниці НАТО Оани Лунгеску, кандидатура Каллас поступається Рютте з огляду на її критику на адресу США та Німеччини, що розмови про двосторонні гарантії безпеки Україні замість вступу в НАТО «розмивають картину».
«Вашингтон і Берлін залишаються обережними щодо всього, що може дати Росії найменший привід для ескалації, тому їм важко вибрати балтійського лідера, який може дотримуватися національного порядку денного, замість консенсусу щодо альянсу», – зазначила Лунгеску.
Латвійський міністр закордонних справ, тим часом, спростовував такі закиди в адресу країн Балтії, наполягаючи, що вони як ніхто зацікавлені у стабільності та відсутності провокацій.
Не актуальним такий аргумент назвав і старший науковий співробітник Центру східних досліджень Роберт Пшель, який багато років працював у НАТО і застав чотирьох генсеків.
«Цей аргумент уже такий застарілий, як наративи [Володимира] Путіна. Знаєте, якщо так підходити до цього питання, то це взагалі ніколи не буде на часі з очевидних причин», – сказав Роберт Пшель, маючи на увазі несправедливість такого ставлення до країн-сусідів Росії.
Переваги Рютте
Перевагою саме Рютте оглядачі називають його чималий досвід на найвищій посаді у своїй країні, і, відповідно, досвід співпраці з багатьма лідерами.
«Це має бути досвідчений лідер. Хтось, хто може подзвонити іншим лідерам посеред ночі, посеред кризи, якщо це необхідно», – наголошує Оана Лунгеску, додавши, що «важливо мати сильного лідера в небезпечний час».
Критики закидають на адресу Рютте нездатність наростити витрати на оборону своєї країни до рівня 2% за довгі роки на посаді. Проте Нідерланди стрімко наближаються до цього показника, витративши у 2023 році 1,70% ВВП і заклавши на 2024 рік витрати на рівні 1,95% ВВП.
Одним із вирішальних чинників на користь Рютте називають його чималу підтримку України у боротьбі проти російської агресії. «Нідерланди під керівництвом Марка Рютте показали приклад з танками Leopard, із підготовкою пілотів F-16, і Нідерланди фактично не поступаються Польщі за рівнем підтримки, яку вони надали Україні», – зазначає Оана Лунгеску.
Для ухвалення рішення про призначення нового генсека потрібен консенсус, тобто згода усіх без винятку країн-членів НАТО. Стосунки Рютте хороші практично з усіма лідерами, окрім угорського премʼєра Віктора Орбана.
Рютте ще у 2020 році наполягав на необхідності привʼязати надання коштів з європейських фондів країнам до того факту, чи дотримується у них верховенство права. Уряд Орбана саме ухвалював закони, які суперечили європейським принципам, і Рютте якось навіть пропонував Орбану, щоб Угорщина вийшла з ЄС.
Зараз замороження фондів для Угорщини допомагає лідерам ЄС змусити Орбана зняти ті чи інші вето у спільних рішеннях. У Брюсселі сподіваються узгодити та оголосити рішення, хто буде новим генсеком Альянсу, до липневого саміту НАТО у Вашингтоні.
Форум