Доступність посилання

ТОП новини

Неочевидна загроза: яка ситуація на українському кордоні з Придністров'ям?


Український прикордонник поблизу кордону з Придністровським регіоном Республіки Молдова в Одеській області
Український прикордонник поблизу кордону з Придністровським регіоном Республіки Молдова в Одеській області

Росія не відвела війська від українського кордону. Про це заявив президент України Володимир Зеленський. Загалом мова йде про ударне угруповання чисельністю 100 тисяч військовослужбовців. Про потенційні загрози сказано вже немало, тому Донбас Реалії вирішили звернути увагу на напрямок, про який зазвичай не згадують у контексті можливої атаки, але де також є підрозділи російської армії. Це Придністровський регіон Республіки Молдова, з яким Україна має спільний корон протяжністю у 400 кілометрів.

Червоно-зелений прапор із серпом та молотом майорить за якихось десять метрів від українського пункту пропуску у селі Домниця Одеської області. Невеликий місцевий перехід не працює вже понад рік і, здавалось би, у цій глибинці, де зараз проживає менше сотні людей, немає нічого особливого.

Пункт пропуску «Домниця-Колбасна» не працює вже понад рік
Пункт пропуску «Домниця-Колбасна» не працює вже понад рік

«Все зачинено: школа, пошта, лише магазин залишився, працює з 10 до 12 години», – розповідає місцева жителька Тетяна.

Військовий арсенал під контролем Росії

Проте Домниця найближчий український населений пункт до військових складів у селі Колбасна у Придністров'ї, де зберігається, за різними даними, понад 20 тисяч тон боєприпасів, які охороняють російські військовослужбовці.

«Ми звикли. Усе життя вони там, а ми тут», – відповідає Тетяна на питання про таке сусідство. Снаряди, авіабомби, міни в Колбасну звозили після виведення радянських військ зі Східної Європи. Дані про кількість боєприпасів у придністровському селі досить приблизні, до того ж незрозуміло у якому вони стані та яка їх частина потребує утилізації.

Колбасна, спільні навчання російських та придністровських військ біля складів з боєприпасами
Колбасна, спільні навчання російських та придністровських військ біля складів з боєприпасами

«Жодного розуміння, абсолютно ніякого контролю, навіть з боку ОБСЄ після 1999 року, коли Росія зобов'язалась виводити свою армію і зброю. Цей процес почався тоді, у 1999 році, але дуже швидко зупинився», – розповідає виконавчий директор молдовської організації Promo-LEX Йон Маноле.

Село Станіславка біля кордону з Придністровським регіоном Республіки Молдова
Село Станіславка біля кордону з Придністровським регіоном Республіки Молдова

Домниця – не єдине українське село, яке межує з величезним арсеналом. Польовими дорогами їдемо в сусідню Станіславку. Людей у цьому прикордонному районі не надто багато. Більшість займається сільським господарством і іноді слухає звуки пострілів на полігоні по той бік кордону.

Страшно, коли чути звуки вибухів
Жителька Станіславки

«Трошки страшно, коли чути звуки вибухів, щоб, Боже борони, не було війни, бо внуки, діти», – розповідає жителька села Станіславка Надія.

«Все нормально, ми працюємо, будемо сіяти і жати. Якщо не будемо сіяти, не буде хліба», – розповідає житель села Станіславка Віктор.

«У нас тут всі люди працюють, живуть своїм життям. Поки ніхто не повзе через посадки, не бачимо ми такого. У нас тут прикордонники наші і нам нічого не страшно», – додає продавчиня місцевого магазину Марина.

Російські війська у Придністров'ї

Загалом російських військових у Придністровському регіоні Республіки Молдова до півтори тисячі. Раніше їх ротація проходила через територію України. Після окупації Криму і війни на Донбасі це неможливо, тому окрім командування у контингент здебільшого набирають громадян Росії з-поміж місцевого населення.

Придністровський контингент проводить спільні навчання з російським, що є порушенням угоди, російські війська мають зберігати нейтралітет
Артем Филипенко

«Це два батальйони, один з яких виконує, як правило, функції миротворчого і вони по ротації змінюють один одного. У них на озброєнні немає важкої бронетехніки, але водночас існують незаконні збройні формування, так звана армія «Придністровської Молдавської республіки». Вона складається з чотирьох бригад – одна кадрована і три за штатами мирного часу. За останній час ми спостерігаємо інтенсифікацію навчань з боку як російського контингенту, так і придністровського, причому, що важливо, придністровський контингент проводить спільні навчання з російським, що є порушенням угоди 92 року, за якою російські війська мають зберігати нейтралітет», – розповідає експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Филипенко.

Спільні навчання російського і придністровського контингенту у серпні 2018 року
Спільні навчання російського і придністровського контингенту у серпні 2018 року

За словами Артема Филипенка, ці навчання здебільшого оборонні, але їх характер говорить про те, що потенційним противником там бачать швидше Україну, ніж Молдову, оскільки тренують протидію танковим атакам чи ударам з повітря, а у Кишинева немає ні танків, ні літаків. Загалом у Придністров'ї складно провести приховану масштабну мобілізацію, тому Україні якщо й остерігатися, то більше певних диверсій чи провокацій. Зараз же на кордоні якихось екстраординарних подій не фіксують.

Українські прикордонники патрулюють кордон з Придністровським регіоном Республіки Молдова
Українські прикордонники патрулюють кордон з Придністровським регіоном Республіки Молдова

«На ділянці Подільського прикордонного загону ситуація стабільна та контрольована. Ми постійно відстежуємо обстановку. У нас достатньо технічних засобів, озброєння та техніки для виконання завдань з охорони державного кордону», – розповідає помічник начальника Подільського прикордонного загону Андрій Ратич.

«Ми живемо як в колишньому Радянському Союзі»

Вже згадане село Станіславка фактично розділене кордоном на дві частини. Тут же є однойменний пункт пропуску, який також не працює через обмеження у зв'язку з пандемією коронавірусу. Раніше багато жителів села їздили у Придністров'я, оскільки саме там розташоване найближче місто.

Пункт пропуску «Станіславка» на кордоні з Придністровським регіоном Республіки Молдова
Пункт пропуску «Станіславка» на кордоні з Придністровським регіоном Республіки Молдова

«До Рибниці 25 кілометрів. До Подільська 35 кілометрів. Наше село якраз на кордоні і більше молоді переїхало туди – там металургійний завод, там було більше робочих місць.

Батьки вмирають, діти не можуть приїхати навіть на поховання

Це вже вони поїхали років 20-30 тому. От зараз такі випадки, що батьки вмирають, діти не можуть приїхати навіть на поховання своїх батьків», – розповідає староста села Станіславка Валентина Шипош.

Єдиний відкритий пункт пропуску на придністровській ділянці кордону «Кучурган» від Станіславки знаходиться за 150 кілометрів. Але й там людей стало набагато менше.

Якщо до карантину кордон перетинали 6-7 тисяч людей щодоби, то тепер лише близько тисячі. Оформлення документів, зокрема тест на коронавірус і страховка, розповідають люди, обійдеться у півтори тисячі гривень. Щодо російських військових і загроз з боку Придністров'я для України, то люди тут в це не вірять.

Пункт пропуску «Кучурган» щодоби перетинає близько тисячі громадян України, Молдови та Росії
Пункт пропуску «Кучурган» щодоби перетинає близько тисячі громадян України, Молдови та Росії
У нас живе 100 тисяч українців, 200 тисяч росіян і 150 тисяч молдаван. Ми живемо як в колишньому Радянському Союзі
Житель Тирасполя

«Ніколи в житті такого не буде, щоб щось почалося з нашого, придністровського, боку. У нас живе 100 тисяч українців, 200 тисяч росіян і 150 тисяч молдаван. Ми живемо як в колишньому Радянському Союзі. Ми всі зустрічаємося, всі сидимо за одним столом, обіймаємось, цілуємось, випиваємо, закушуємо, спортом займаємось – у нас інтернаціонал», – розповідає житель Тирасполя Олег Кравченко.

Придністровський конфлікт – вже давно не головна проблема для жителів Молдови, вважає Йон Маноле.

Щоправда, восени минулого року новообраний президент Молдови Майя Санду заявила, що буде домагатися виведення російських військ, у тому числі з боєприпасами, які вони охороняють. Але після негативної реакції Кремля це питання публічно більше не обговорювали.

  • Зображення 16x9

    Ярослав Кречко

    Кореспондент та ведучий телепроєкту «Донбас.Реалії». У редакції Радіо Свобода – з 2017 року. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. У телевізійній журналістиці – з 2007 року. Спочатку працював у Львові, з 2011 року – у Києві. З літа 2014 року висвітлюю події на Донбасі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG