Валерія Константинова
У російському Ростові-на-Дону тривають судові засідання над п’ятьма жителями Мелітополя, яких на початку квітня 2022 року, після окупації міста, захопили, а згодом вивезли на територію РФ. Зараз у російському суді розглядається справа українців: Ігоря Горлова, Андрія Голубєва, Юрія Петрова, Володимира Зуєва та Олександра Жукова. Їх звинувачують у «міжнародному тероризмі». Чергове судове засідання відбулося 29 вересня, на якому мелітопольцям продовжили термін перебування під вартою до 3 січня 2024 року.
Наприкінці вересня у соцмережах з’явилося фото Олександра Жукова. На ньому видно його схудле тіло, що сколихнуло суспільство. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» зв’язався з донькою українця Євгенією Скрипниченко та дізнався про стан її батька, в яких умовах його тримають, а також про те, які зміни відбуваються у судовому процесі.
«Суди затягують»
Євгенія Скрипниченко каже, що в судових процесах майже жодних змін не відбувається. На її думку, суди навмисно розтягують по часу.
– Наприклад, змінюють суддів. З трьох суддів наприкінці липня змінили одного. Тепер через це судовий процес розпочався наново. На засіданні ні до чого не дійшли. Єдине – продовжили термін утримання під вартою до 3 січня. Вирок йому не винесли.
За словами адвокатки мелітопольця, не варто чекати, що чоловіка виправдають. Цього не станеться. Його разом з іншими можуть ув’язнити терміном від 10 років, і зараз єдина надія на обмін, передала Євгенія.
В адвокатах немає різниці, тому що ніхто з них нічого не зробитьЄвгенія Скрипниченко
Вона каже, що українські адвокати не мають доступу до судів. Євгенія також зазначила, що ніхто з рідних не виїжджав на територію Росії на ці засідання, оскільки це небезпечно.
– Батько має адвоката, якого надала Росія. Але в адвокатах немає різниці, тому що ніхто з них нічого не зробить. Я зв'язувалася з українськими, вони сказали, що нічого не можуть зробити, оскільки це відбувається на території Росії. Вони не мають доступу, не можуть поїхати на суди.
«Змусили написати відмову від медогляду»
Олександр Жуков нині вважається цивільним полоненим. За словами його доньки, ширилася інформація, що йому змінили цей статус на військовополоненого. Проте призначена йому адвокатка цього не підтвердила. За офіційними даними, він так і вважається цивільним.
Євгенія Скрипниченко розповідає, що зараз батько почав краще харчуватися та набирати вагу.
Насправді це стара фотографія, з минулого суду. Dін – не «азовець», а цивільнийЄвгенія Скрипниченко
– Останнім часом в інтернеті поширюється фотографія, де батько зовсім худий. Насправді це стара фотографія, з минулого суду. Я не знаю, хто перший і навіщо почав її поширювати. Але всі зазначають, що він – «азовець». У Google є інформація про них. Деяким ЗМІ я навіть пишу повідомлення з проханням змінити опис під фото, що він – не «азовець», а цивільний. Хтось реагує та змінює, з деякими не можу зв'язатися, і воно залишається так.
Зокрема, мер Мелітополя Іван Федоров наприкінці вересня опублікував у своєму телеграм-каналі пост і фото Жукова, написавши: «Весь світ має бачити, як Росія знищує у своїх тюрмах полонених з тимчасово окупованих територій».
– Зараз стан у нього кращий, ніж був раніше. Можливо, батько багато нервував, тому так і схуд. Побачивши його на тих фото, я одразу звернулася до адвокатки, щоб йому провели медичне обстеження. Вона написала начальнику СІЗО щодо обстеження батька лікарями. У відповіді зазначили, що він відмовився. Тоді я запитала, чи змусили його написати цю відмову? Під час зустрічі адвокатки з батьком з’ясувалося, що до нього приходив начальник СІЗО і сказав: «Пиши відмову. Не витрачатимемо час, бо навіть якщо тебе обстежать, у документах напишуть, що ти здоровий і з тобою все нормально».
«Обміняють, це питання часу»
Дочка полоненого розповіла, що зараз є можливість надсилати батькові посилки та листуватися з ним. Їх відправляє бабуся з окупованого Мелітополя. Це стандартний набір: мило, білизна, цигарки, штани, окуляри, печиво тощо.
– Єдине, на місяць не можна передавати понад 20 кг. Ми цей момент теж враховуємо. Але вийшло так, що відправляли дві посилки: одна дійшла досить швидко (за 18 днів), а друга – ні. Назад посилка теж не повернулася. Невідомо, куди вона поділася.
Маю з ним зв’язок тільки через адвоката. Коли вона перебуває в залі суду
– Бабуся також пише йому листи, і він відповідає. Я маю з ним зв’язок тільки через адвоката. Коли вона перебуває в залі суду і перед засіданням спілкується з батьком, у цей момент надсилає мені повідомлення.
Дівчина сподівається, що медійність батька зараз може вберегти його від тортур, знущань та інших загроз його життю та здоровʼю в російському СІЗО.
– Поки триває цей судовий процес, мені більш-менш спокійно. Там постійно перебувають адвокати, репортери, це показують по телебаченню. Інше питання: що буде, якщо їм винесуть вирок раніше, ніж обміняють? Що потім відбуватиметься у тій в'язниці?
За словами Євгенії, термін утримання під вартою батькові продовжили ще на три місяці, а чергове судове засідання перенесли на 10 жовтня. Вона також розповіла, що українські спецслужби запевнили її, що її батько є в списках на обмін і його обов’язково обміняють. Це лише питання часу.
- Мелітополь у Запорізькій області війська РФ окупували на початку повномасштабної війни. Обраний мер міста Іван Федоров, який перебуває на вільній території України, регулярно повідомляє про вибухи в місті та його околицях, внаслідок яких гинуть чи зазнають поранень особи, призначені Росією в окупаційну адміністрацію.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум