У тимчасово окупованому Бердянську все частіше лунають вибухи. Так, внаслідок влучання по готелю «Дюна» 11 липня протягом ночі зафіксовано активне вивезення вантажівками тіл російських військовослужбовців до місцевого моргу, повідомив 13 липня в ефірі телемарафону речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов. Згодом зʼявилася інформація про загибель там одного з топ-генералів російської армії. В ЗСУ заявляють, що Бердянськ більше не є безпечним тилом для російської армії. Що відомо про вибухи та їхні наслідки, та якою є загальна ситуація в окупованому місті проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» розпитав місцевих жителів.
Знищення «Дюни» і військових РФ
11 липня українські телеграм-канали стали повідомляти про серію вибухів в окупованому Бердянську, що сталися вночі та влучання по готелю «Дюна». Окупанти стверджують, що удар по готелю був нанесений далекобійними ракетами Storm Shadow, які Захід передав Україні.
Після цього з'явилися повідомлення про те, що у Бердянську загинув заступник командувача Південного військового округу РФ генерал-лейтенант Олег Цоков. Ця інформація згодом пролунала в ефірі російських токшоу. Зокрема, в передачі «60 хвилин» на телеканалі «Россия» підтвердив екскомандувач 58-ї армії, нині депутат Держдуми Олег Гурулєв.
Міністерство оборони Росії досі офіційно інформацію про загибель генерала не коментувало. Не повідомлялося і про його підвищення – з посади командира 144-ї дивізії до заступника командувача Південного військового округу, звертає увагу редакція ВВС.
Як пише The Moscow Times, Цоков брав участь у повномасштабній війні Росії проти України та причетний до ракетних ударів по українських містах. У жовтні 2022 року Київ запровадив проти нього санкції. Цоков також брав участь у двох війнах у Чечні та бойових діях у Сирії.
Американський OSINT-аналітик Бреді Ефрик 13 липня опублікував у Twitter супутникові фото наслідків удару по Бердянську. Він порівняння два знімки, один із яких зроблений 10 липня, інший – через два дні після удару 13 липня. «На нових супутникових знімках видно пошкодження від удару в окупованому Росією Бердянську (Запорізька область)», – написав він.
Також фото розбитої «Дюни» 13 липня почали зʼявлятися в низці телеграм-каналів.
«Вдарили по санаторію»
Готель «Дюна» належав колишньому, нині покійному, міському голові Валерію Баранову та вважався елітним. За інформацією Бердянської МВА, там жило військове керівництво окупантів. Готель знаходиться неподалік оздоровчого санаторію «Бердянськ», який є частиною групи санаторіїв «Курорт Бердянськ». Ще в березні повідомлялось, що в планах окупантів проводити на території курорту реабілітацію для російських військових та їхніх сімей.
Санаторій «Бердянськ» також опинився під ракетним ударом, розповіли «Новинам Приазовʼя» місцеві жителі. За словами одного з мешканців прибережних мікрорайонів міста, напередодні вибуху було чутно рух вантажівок, а згодом стався удар по головному корпусу санаторію «Бердянськ». Після цього знов було чути «рух вантажівок».
Ще багато хто бачив, як з боку Коси везли обгорілий джипЖитель Бердянська
«Бачили, як по Запорізьких козаках (вулиця в одному з прибережних мікрорайонів Бердянська – ред.) у бік міста їздили вантажівки й інша техніка, Ще багато хто бачив, як з боку Коси везли обгорілий джип, потім це дійство бачили по Мелітопольському (шосе, яке веде з Бердянська в запорізькому напрямку – ред.), як на виїзд з міста», – розповів бердянець.
«Заїжджають на відпочинок»
Жителі Бердянська повідомляють, що в місті не лише багато російських військових, але і їхні родини, які приїжджають на відпочинок.
«Які хочеш: і вузькоокі, і бородаті, і смішні, і страшні, і з дружинами, і з дітьми, і з нашими безпринципними (бердянцями, які пішли на співпрацю з окупантами – ред.). Купаються в морі, так радіють, як останній раз...», – зазначила жителька Бердянська.
Проте, за спостереженнями місцевих, самі російські військові перебувають в напруженні. Бердянці розповіли про розмови, які чули від окупантів.
«Знайома в автобусі їхала з двома окупантами, які лаялись через щось, а потім один каже: «Так если нас выведут, то не заплатят денег». Ще чула телефонну розмову на зупинці. Був шок, що з мамою матом триповерховим розмовляв (російський військовий – ред.) і казав, що у нас тут добре, а на оріхівському напрямку мруть їхні дуже швидко», – згадав житель окупованого курортного міста.
Також «Новинам Приазов’я» розповіли, що в сусідніх Пологах і деяких мікрорайонах Бердянська комендатура видає дозволи на заселення порожніх будинків.
«Туди заїжджають або сім'ї військових, або колаборанти «з сіл де гаряче», – зазначають бердянці.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може незалежно перевірити наведені дані.
- На Мелітопольському та Бердянському напрямках українська армія продовжує наступати. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив речник Сил оборони Таврійського напрямку Валерій Шершень.
- 11 липня російські ЗМІ повідомили про усунення з посади командувача 58-ї армії РФ генерал-майора Івана Попова. Ця російська армія воює у Запорізькій області, де з початку червня розвивається наступ Сил оборони України. Депутат Держдуми РФ Андрій Гурулєв – який сам раніше командував 58-ю армією – поширив аудіоповідомлення, на якому Попов сам розповідає про причини свого усунення.
- Місто Бердянськ та Бердянський район російські війська окупували наприкінці лютого 2022 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
