Доступність посилання

ТОП новини

Реакція на ув'язнення Стерненка. Хто зацікавлений громити Офіс президента?


Під час акції на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка пошкодили стіни та вікна Офісу президента України. Київ, 20 березня 2021 року
Під час акції на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка пошкодили стіни та вікна Офісу президента України. Київ, 20 березня 2021 року

У Києві прихильники активіста Сергія Стерненка під час акції проти його засудження пошкодили стіни та вікна будівлі Офісу президента. Правоохоронці практично не втручалися у дії протестувальників, відтак масових сутичок не виникло. Втім, МВС обіцяє притягнути до кримінальної відповідальності винних у пошкодженні будівлі. Одного з учасників акції затримано. Тим часом влада і опозиція обвинувачують одне одного у нагнітанні агресії під час акції протесту в суботу, 20 березня, під стінами Офісу президента.

Коли учасники акції протесту зібралися біля Офісу президента, вони не побачили захисних кордонів поліції. Там перебували лише кілька десятків правоохоронців, значно більше силовиків і десятки одиниць спецтехніки були розташовані у кварталах поруч.

На акцію під гаслом «Не чуєш – то побачиш» зібралися кілька тисяч активістів. Вони мали змогу підійти впритул до будівлі, де почали застосовувати піротехніку та кидати фарбою в будівлю Офісу президента, розписувати стіни й двері.

Коли ситуація загострилася, правоохоронці наблизилися до протестувальників та намагалися закрити собою будівлю. Але загалом не втручалися у події. Масових сутичок не сталося.

Під час акції біля Офісу президента України на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка. Київ, 20 березня 2021 року
Під час акції біля Офісу президента України на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка. Київ, 20 березня 2021 року

Зрештою, перш ніж учасники звершили свою акцію, будівлю Офісу президента розмалювали, табличку «Президент України» намагалися підпалювати, а вікна вхідних дверей розбили. Згодом працівникам Управління державної служби охорони довелося закривати двері щитами.

Порошенко чи Аваков?

Зацікавленою особою є Петро Порошенко
Антон Геращенко

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що поліція свідомо не втручалася в протест. В ефірі Радіо Свобода дії протестувальників він назвав провокацією, а не «мирною акцією». Геращенко також припустив, що за нагнітанням протестів начебто стоїть лідер партії «Європейська солідарність», п’ятий президент України Петро Порошенко.

«Зацікавленою особою є Петро Олексійович Порошенко. Це моя особиста думка. Йому чим гірше, тим краще», – сказав Геращенко.

Партія «Європейська солідарність» заявила, що сподівається від представників чинної влади на вибачення і спростування дезінформації про нібито причетність Порошенка до подій під Офісом президента. Такі заяви в партії назвали «параноєю».

«Наявність параної не означає, що за поширення брехні не треба вибачатися. Сподіваємося, у пана Геращенка вистачить волі та совісті спростувати дезінформацію», – мовиться в заяві партії, оприлюдненій у фейсбуці.

З приводу того, що учасники акції розписували протестними написами й намагалися «підпалити» табличку на будівлі Офісу президента з державним гербом України, в «Європейській солідарності» наголосили: «Виступаючи проти політичного переслідування опонентів влади, ми рішуче засуджуємо наругу над державними символами».

Замовником акції є Арсен Аваков. Як тільки звільнять Авакова, запрацюють нормально суди
Марина Хромих

Натомість громадська активістка і співорганізаторка акції Марина Хромих в ефірі Радіо Свобода звинуватила в замовленні провокацій і насильства на акції міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

«Замовником акції є Арсен Аваков. Як тільки звільнять Авакова, запрацюють нормально суди, всі акції протесту припиняться, розпочнеться нормальний діалог… Організатори не планували малювання стін і розбивання шибок», – заявила вона.

Під час акції біля Офісу президента України на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка. Київ, 20 березня 2021 року
Під час акції біля Офісу президента України на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка. Київ, 20 березня 2021 року

Подібну заяву зробила і народна депутатка від «Європейської солідарності» Софія Федина. В ефірі Радіо Свобода вона наголосила:

«Коли немає що сказати, починають скидати вину на того, кого президент Зеленський найбільше боїться і найбільше зневажає… Але ж на злодієві шапка горить. І мені видається, що силовики, і Антон Геращенко в тому числі, наразі безпосередньо причетні до того, що відбувається», – сказала Федина.

Під час акції біля Офісу президента України на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка. Київ, 20 березня 2021 року
Під час акції біля Офісу президента України на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка. Київ, 20 березня 2021 року

Низка ЗМІ та опозиційних політиків пов’язують інтереси Арсена Авакова з діяльністю бізнесмена Павла Фукса. Рада національної безпеки і оборони у березні цього року запровадили санкції проти 19 компаній, що мали дозвіл на користування надрами. Під час засідання РНБО прізвище їхнього власника не звучало. Але колишній журналіст і депутат, а нині член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко стверджує, що саме цьому бізнесменові належать компанії, що опинилися під санкціями.

Поряд із тим, у листопаді 2020 року журналісти спільного проєкту Радіо Свобода та Першого національного «Схеми» помітили автівку Фукса на території МВС. У коментарі бізнесмен підтвердив, що мав зустріч з очільником МВС Арсеном Аваковим, але наголосив, що зустрічається із ним виключно в особистих справах, які не стосуються політики чи бізнесу: «У Арсена Борисовича був, каву випив, давно не бачилися. Жодних справ». За словами Павла Фукса, у нього немає і не було бізнесу з міністром МВС Арсеном Аваковим.

Сам очільник МВС заяви щодо його зацікавленості у нагнітанні протестної ситуації заради тиску на президентську гілку влади з метою захисту інтересів Павла Фукса наразі не коментував.

Мирні зібрання і кримінальна відповідальність

Натомість речник міністра внутрішніх справ Артем Шевченко заявив, що поліція не втручалася у події під Офісом президента в суботу з огляду на право громадян на мирні зібрання та заради уникнення сутичок.

Був вибір: дозволити їм бешкетувати чи припиняти правопорушення поліцейськими заходами
Артем Шевченко

«Аналіз публічної та оперативної інформації суботи показав, що будуть, «двіжувати» і «запалювати». Прогнозували, що споруді, скоріше за все, буде нанесено певну шкоду. Але мети, сил і спроможностей її частково чи повністю знищити чи захоплювати правопорушники не мали. Відтак був вибір: дозволити їм бешкетувати чи припиняти правопорушення поліцейськими заходами примусу, зокрема фізичною силою», – написав Шевченко у фейсбуці.

Водночас Артем Шевченко наголосив, що дії порушників задокументовані, а самі вони будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

Під час акції біля Офісу президента України на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка. Київ, 20 березня 2021 року
Під час акції біля Офісу президента України на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка. Київ, 20 березня 2021 року

Тим часом поліція затримала одного з учасників протесту, який нібито «бив шибки на дверях Офісу президента». Про це повідомив у фейсбуці Антон Геращенко. Він також розмістив відео, на якому, за його словами, можна побачити «докази його вандалізму». Заступник голови МВС також відкидає припущення учасників акції, що вікна будівлі Офісу президента били «поліцейські провокатори».

У МВС офіційно підтвердили, що порушено кримінальне провадження проти одного учасника акції за статтею хуліганство, яка передбачає покарання до семи років позбавлення волі.

«Це – уродженець Вінничини, 1995 року народження, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 263 (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України», – йдеться у повідомленні МВС.

Водночас ветеран АТО Лера Бурлакова написала у фейсбуці, що в суботу під стаінами Офісу президента був затриманий Влад Сорд (Стафійчук), який є ветераном 93-ї бригади, він пройшов Майдан, Іловайськ та є одним із захисників Донецького аеропорту.

Ветерану інкримінують «хуліганство з використанням зброї». Захист клопотатиме про поміщення його під домашній арешт.

Збитки та позачергове засідання парламенту

Тим часом на сторінці Офісу президента з'явилося повідомлення про попередні оцінки збитків від акції.

Якщо не розпочати змивання фарби впродовж 72 годин, вона в'їсться в граніт
Офіс президента

«За попередніми експертними оцінками, пошкодження будівлі Офісу Президента оцінюються приблизно у два мільйони гривень. Напередодні всі поверхи були наповнені димом. Якщо не розпочати змивання фарби впродовж 72 годин, вона в'їсться в граніт, і тоді суми збитків будуть зовсім іншими», – йдеться у повідомленні.

Також події, які відбулись під Офісом президента, засудив Кабінет міністрів. Відповідна заява оприлюднена на Урядовому порталі.

«Конституція України гарантує право громадян на мирне зібрання та демонстрації. Таке право – один зі стовпів сучасної представницької демократії. Водночас члени Кабінету Міністрів України рішуче засуджують вандалізм та наругу над державними символами під час акцій протесту», – йдеться у заяві уряду.

Члени Кабінету міністрів очікують від МВС та СБУ проведення розслідування подій 20 березня та надання їм відповідної правової оцінки.

Під час акції біля Офісу президента України на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка. Київ, 20 березня 2021 року
Під час акції біля Офісу президента України на підтримку ув'язненого громадського активіста Сергія Стерненка. Київ, 20 березня 2021 року

Фракція партії «Слуга народу» у Верховній Раді на своїй сторінці у фейсбуці оприлюднила заяву, де висловила намір ініціювати позачергове засідання «за участю силовиків і ухвалення постанови з оцінками цієї події, завданнями для відповідних міністрів тощо». При тому, що на позачерговому засіданні Верховної Ради 17 березня депутати ухвалили рішення скасувати пленарні засідання до 3 квітня через швидке поширення коронавірусу та карантин у Києві.

Скликання позачергового засідання саме показує немудрість і незрілість нинішньої влади
Ярослав Железняк

Натомість лідер парламентської фракції партії «Голос» Ярослав Железняк вважає недоцільною ініціативу народних депутатів із фракції «Слуга народу» щодо позачергового засідання Верховної Ради.

«Скликання позачергового засідання саме щодо кейсу подій, які сталися в суботу на Банковій, чесно кажучи, показує немудрість і незрілість нинішньої влади. Я не розумію, чому, коли відбувалися жахливі події на сході, позачергове засідання ніхто не скликав. Коли у нас були відкриті кейси корупції в нинішній владі, коли у нас були проблеми, у тому числі з судовою системою, проти якої й вийшла більшість протестувальників, ніхто позачергове засідання не скликав. Його не скликають і у зв'язку зі збільшенням захворюваності на коронавірус, і для ухвалення податкових пільг або рішень про підтримку бізнесу», – сказав Железняк у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

23 лютого суд в Одесі засудив Стерненка до 7 років в'язниці та вирішив конфіскувати половину його майна. Його звинуватили у викраденні Сергія Щербича – одеського активіста, який був членом проросійської партії «Родіна».

Захист блогера вважає справу політичною. Вирок та взяття під варту Стерненка його захист зараз оскаржує в апеляції.

Стерненко фігурує ще в кількох кримінальних провадженнях. Найбільш резонансна з них – справа про вбивство, яке Стерненко і його прихильники вважають самозахистом.

Справа Сергія Стерненка

Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.

У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.

У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».

У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».

11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.

Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.

Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.

Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.

Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.

Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.

Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.

Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.

Сергій Стерненко у будівлі суду в Одесі, 23 лютого 2021 року
Сергій Стерненко у будівлі суду в Одесі, 23 лютого 2021 року

23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.

Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.

  • Зображення 16x9

    Дмитро Баркар

    У журналістиці з 1995 року. Працював регіональним кореспондентом BBC-Україна. З 2008 року – парламентський кореспондент радіо Ера-FM. З 2010 року –  на Радіо Свобода (кореспондент, редактор та ведучий програм). Основна тематика: політичні події та аналіз.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG