Трамп: Зеленський «досить добре справляється» у війні з Росією
Президент США Дональд Трамп заявив, що український лідер Володимир Зеленський «досить добре справляється» у війні з Росією.
«Він досить добре справляється, як не крути, він принаймні тримається. Багато людей гине з обох боків, але я думаю, що він справляється досить добре», – сказав Трамп у Білому домі 24 червня під час зустрічі з генсекретарем НАТО Марком Рютте, відповідаючи на запитання журналістів.
«Треба сказати, що він сміливий, у нього чудове обладнання, і в нього чудові люди, у нього – бійці», – додав Трамп, який на початку цього року казав, що в президента України Володимира Зеленського «немає карт» на руках, тобто він – у слабкій позиції у протистоянні з Росією.
Президенти США й України нещодавно зустрічалися під час саміту G7 у Франції, де лідери домовилися посилити тиск на Росію, щоб припинити війну проти України.
Після цього відразу кілька ЗМІ з посиланням на джерела написали про зміну позиції Дональда Трампа щодо війни РФ в Україні. Як стверджують, зокрема, Financial Times і Kyiv Independent, Трамп – у тому числі під враженням від останніх успіхів України – став більш відкритим до посилення тиску на Росію і навіть, як стверджується, у ході розмови з президентом України Володимиром Зеленським закликав його діяти більш рішуче.
У Білому домі офіційно не підтверджували, що Трамп закликав Зеленського до активніших дій, але заявили, що президент є «прихильником миру через силу».
Раніше повідомлялося, що на саміті G7 Зеленський показав Трампу знімки ушкодженої російським ударом Києво-Печерської лаври, що справило на президента США велике враження.
У спільній заяві лідерів «Групи семи», підписаній і Трампом, висловлюється підтримка України і готовність посилити тиск на Росію. Торік Трамп не підписувався під такою заявою. Сам президент США заявив, що Росії «слід укласти угоду», а представник Вашингтона в ООН днями зазначив, що «час працює не на Росію».
Про будь-які практичні рішення, включаючи нові санкції, постачання озброєння або питання щодо ліцензії на виробництво засобів ППО в Україні, Вашингтон на даний момент не оголошував.
У Москві, з одного боку, заявляють, що на саміті G7 виявилося якесь зрушення позиції США, з іншого, за словами голови МЗС Росії Сергія Лаврова, повідомлення ЗМІ про те, що Трамп нібито дав добро Києву на посилення військових дій проти РФ – це «спроба видати бажане за дійсне». Виступаючи напередодні в Москві, Лавров знову відкинув ідею замороження конфлікту по лінії фронту і припинення вогню для проведення переговорів.
Гданськ, солідарність і незручні питання: чого очікувати від Конференції з відновлення України
У Польщі, Гданську, 24 червня відкривається 5-та Конференція з відновлення України. Але перше питання, яке тут ставлять одне одному українці й поляки, – зовсім не про гроші й не про проєкти, а про все більше напружені стосунки між країнами.
На Полтавщині через удар РФ виникла пожежа на промисловому об’єкті – ДСНС
На Полтавщині внаслідок російського удару вночі проти 25 червня виникла пожежа на промисловому об’єкті, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Підрозділи ДСНС оперативно прибули на місце події й ліквідували пожежу. Інформації про загиблих і травмованих не надходило», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС не уточнюють, де саме це сталося, й інших подробиць.
У Полтавській ОВА ситуацію поки що не коментували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Створення окремих штурмових військ посилить порушення прав людини – Решетилова про ситуацію в «Скелі»
Військова омбудсманка Ольга Решетилова 24 червня прокоментувала ситуацію в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля», де ймовірно тривають порушення прав військовослужбовців.
За її словами, вона вперше дізналася про побиття й знущання над військовими там в травні-червні 2025 року, і кількість таких випадків вказувала на «очевидну системність»:
«Ми забрали з полку 22 військовослужбовця, які дали свідчення про побиття, підтверджені поліграфом. Разом з фахівцями з ВСП (військової служби правопорядку –ред) нам вдалося ідентифікувати групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах. На жаль, керівництвом ВСП не були вжиті відповідні заходи ні щодо притягнення цієї групи людей до відповідальності, ні щодо запобігання протиправних дій у майбутньому».
Решетилова додала, що за підсумками перевірки ВСП командування Сухопутних військ призначило службове розслідування, яке, своєю чергою, спричинило звернення до правоохоронних органів. Водночас результату цього розслідування наразі немає.
За даними посадовиці, Офіс військового омбудсмана від початку своєї роботи в січні надіслав п’ять повідомлень про злочини в «Скелі» до правоохоронних органів.
Решетилова розповіла, що переконала командира полку не допускати людей, яких її відомство визначило як причетних до системних порушень прав військових, до роботи з особовим складом і домоглася забезпечення військовим зв’язку з рідними. Водночас її офіс не може виконувати роботу правоохоронних органів і ухвалювати управлінські рішення.
Військова омбудсманка вказала на те, що «Скеля» – великий підрозділ, де знущанням над військовими, за її твердженням, займається група людей, але також є багато «достойних бойових солдатів, сержантів і офіцерів, які не мають стосунку до того, що відбувається».
Водночас вона констатує, що триває проблема мобілізації людей із наркотичними залежностями, яка спостерігається не лише в «Скелі». При цьому розміри підрозділу ускладнюють ефективне управління:
«Розмір «Скелі», як про це вже говорилось, приблизно дивізія. При цьому у них залишається штат полку. Управляти такою кількістю особового складу штатом полку просто нереально, навіть при бажанні проконтролювати все неможливо. Тут однозначно потрібні управлінські рішення».
За словами Решетилової, вона обговорювала ситуації з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським, який вважає, що ситуацію виправить призначення командувача штурмових підрозділів, який нестиме за них відповідальність. Вона висловила переконання, що це лише ускладнить проблему.
«Я незмінно вважаю, що створення окремого виду військ призведе до масштабування негативних практик і порушень прав людини. З моєї точки зору оптимальним було б створення окремих штурмових підрозділів у кожному корпусі. Це б дозволило командиру корпусу здійснювати контроль і формувати культуру поведінки, дисципліну в підрозділі. У будь-якому разі рішення щодо штурмових підрозділів має бути добре зважене і продумане», – підсумувала посадовиця.
23 червня видання «Бабель» опублікувало матеріал, у якому, серед іншого, йдеться, що за останні пів року в навчальних центрах «Скелі» було 26 смертельних випадків. Більшість з померлих чоловіків не пробула в полку й місяця, а офіційна причина смерті здебільшого – пневмонія.
Представник «Скелі» в ефірі Радіо Свобода прокоментував оприлюднені журналістами відомості і, серед іншого, повідомив, що наразі щодо двох випадків з 26 триває слідство. Також полк «Скеля» оприлюднив заяву, у якій висловив співчуття родинам загиблих, але також звернув увагу, що «з 26 згаданих смертей 18 сталися в лікарні чи по дорозі в лікарню, а не в полку. І ці смерті реально пов’язані з хворобами або загальним поганим станом здоров’я мобілізованих».
Зеленський: операція в Криму «чітко прорахована», Київ сподівається на підтримку партнерів
Дані Києва свідчать про відчутні втрати російських окупантів на підконтрольних їм українських територіях, заявив президент Володимир Зеленський у зверненні 24 червня.
Він повідомив про ускладнення російської військової логістики в окупованих регіонах, назвавши його «правильним сигналом» для Росії.
«Сучасні технології роблять окупацію надто важкою для окупанта і, можливо, найважчою, ніж було в усі часи. Україна буде посилювати нашу технологічну базу й надалі. Дякую всім розробникам і всім нашим виробникам. Росія вже не вперше окуповує чужі землі – російська держава складається з багатьох підкорених народів, з украдених земель. Ми за свою землю боремось», – сказав він.
Зеленський висловив переконання, що українські удари не дозволяють Росії використовувати окуповану землю як інструмент затягування війни і перетворення окупації на безкінечну. Зокрема, він згадав про плани щодо окупованого Криму:
«Наша операція, зокрема, щодо Криму чітко прорахована, і те, як операція триває, абсолютно доводить: якщо саме те, про що ми говорили з партнерами в рамках G7, в України з’явиться – і це залежить від рішення партнерів, – ми оперативно забезпечимо умови, коли Росія буде змушена обрати мир. Дуже розраховуємо на позитивну відповідь від наших партнерів. Вони чітко знають, про що йдеться».
Президент наголосив, що Україна хотіла досягти миру й гарантованої безпеки від першого дня війни, а влада РФ знає, що достойний мир можливий і що «чим довше війна, тим складніше розібратися з її наслідками».
«Треба, щоб Росія пішла на мир. Інструменти для цього є», – додав він.
Окупований Росією Крим протягом останнього тижня зазнає атак. Військові та енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи зазнають у червні найбільших атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни.
Як пояснив мету ударів міністр оборони України Михайло Федоров – «відбувається ізоляція Криму дронами». Це, за його словами, може призвести до «дуже несподіваних наслідків для росіян».
Громадськість на полях URC-2026 озвучила рекомендації для Києва й партнерів щодо відновлення України
Кілька українських і європейських неурядових організацій 24 червня провели Форум громадянського суспільства-2026 у Ґданську – подія відбулася в рамках Конференції з відновлення України.
За підсумками учасники ухвалили Ґданське спільне звернення. Його підписали, зокрема, «Європейський фонд за демократію», Міжнародний фонд «Відродження» та фонд Штефана Баторі спільно з низкою українських і міжнародних організацій. Серед них – платформа Build Ukraine Back Better, Мережа Фондів для України й коаліція RISE Ukraine.
Згідно з текстом, громадянське суспільство «виступає єдиним голосом» у вирішальний момент для майбутнього України.
Ґданське спільне звернення, розроблене напередодні URC-2026, адресоване органам влади України, її міжнародним партнерам та всім, хто бере участь у процесі відновлення та відбудови. Воно визначає пріоритети громадськості, визначені для Української платформи донорів, і показники для вдістеження прогресу.
Підписанти закликають до процесу відновлення України, заснованого на правах людини, «в якому громадянське суспільство виступає не лише учасником, а стратегічним партнером». Це обґрунтовують, зокрема, роллю громадянського суспільства в опорі російській агресії:
«Впродовж війни Росії проти України громадянське суспільство відіграє провідну роль у реагуванні країни на агресію та її наслідки. Громадянське суспільство мобілізує мільярди гривень на зміцнення оборони та безпеки, надає невідкладну гуманітарну допомогу, працює над зміцненням стійкості громад та сприяє інноваціям у надскладних умовах».
«А куди мені їхати?» Як живе Дружківка за 15 кілометрів від фронту
Фотожурналіст Анатолій Степанов працював у Дружківці на Донеччині 22 червня, коли FPV-дрон пролетів просто над ним і врізався в житловий будинок. Квартира миттєво спалахнула.
«Чоловік, який жив по сусідству, вийшов на балкон і просто дивився, як горить квартира, – розповідає Степанов Радіо Свобода. – Я запитав, чи збирається він евакуюватися. Він відповів: «А куди мені їхати? І що я там робитиму?»»
Далі читайте ТУТ
Туск анонсував конференцію у Ґданську «незалежно від обставин». Підсумки зустрічі E5 у Берліні
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив курс Польщі на підтримку України незалежно від обставин – про це очільник польського уряду заявив після зустрічі в Берліні з лідерами Німеччини, Франції, Італії та Великої Британії, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Попри обставини, попри емоції – а вони трапляються всюди і з кожним – ми будемо захищати європейську єдність як під час війни в підтримці України й протистоянні з Росією, так і надалі», – заявив Туск.
Польський прем’єр, що наполягав на участі своєї країни в переговорах у Європі про можливе завершення війни в Україні, підкреслив важливість представлення східного флангу у різних форматах співпраці.
«Без Польщі, без скандинавських країн, без держав Балтії, без Румунії буде важко досягти успіху в цьому цивілізаційному протистоянні з агресивними східними сусідами. Хочу підкреслити, що для Польщі це має і практичний вимір. Саме тому завтра, незалежно від різних обставин, я проведу Конференцію з відновлення України згідно з планом», – заявив він.
На думку Туска, це стане ще одним внеском Польщі та Європи у відновлення України, у підтримку України сьогодні та в її післявоєнну відбудову.
ОВА: сили РФ вдарили по підприємству на Запоріжжі – загинула людина, є поранені
Російські війська атакували комунальне підприємство в Запорізькому районі – загинула людина, ще троє – поранені, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, загинула жінка, яка перебувала під завалами.
Федоров повідомив, що частково зруйновано будівлю та пошкоджено спецтехніку.
Також ввечері 24 червня війська РФ поцілили керованою авіабомбою по центральному пляжу Запоріжжя. Через цю атаку, за даними поліції, постраждали шестеро людей, серед них є діти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Голод, спрага і рани. Чому бійці не можуть вийти з позицій?
«Салямі-процес» для України. У ЄС не хочуть відкривати всі переговорні кластери одразу
Минулого тижня для України та Молдови стався прорив у питанні членства в ЄС: вони відкрили перший кластер переговорів про вступ після того, як Угорщина понад два роки блокувала цей крок за попереднього уряду на чолі з Віктором Орбаном.
У Європейській комісії наполягають, що обидві країни виконали умови, щоб відкрити решту п’ять кластерів, і сподіваюсться, що це станеться наприкінці червня або, що більш імовірно, після того, як Ірландія перебере головування в Раді ЄС у липні. Втім, є сумніви, що процес піде настільки швидко.
З 1 липня Ірландія перебирає на себе шестимісячне ротаційне головування в Раді ЄС, і цей період може стати дуже важливим для розширення блоку з кількох причин.
Чорногорія може остаточно завершити переговори про вступ під час ірландського головування, що відкриє їй шлях до того, щоб стати 28-м членом ЄС уже у 2028 році. Україна та Молдова продовжать відкривати переговорні кластери, певний прогрес можливий і для Ісландії та Сербії.
По-друге, саме під час ірландського головування у 2004 році ЄС здійснив своє найбільше розширення, прийнявши до складу Союзу вісім країн Центральної та Східної Європи, а також Кіпр і Мальту. Ірландські дипломати нагадують, що ця подія досі викликає позитивні асоціації в країні, а численні соціологічні опитування демонструють підтримку подальшого розширення ЄС серед ірландців.
У Брюсселі Ірландію також вважають справжнім «чесним посередником» у питаннях розширення – однією з небагатьох держав-членів, уряд якої ніколи не блокував жодного етапу розширення та не має двосторонніх суперечок із країнами-кандидатами.
Чого чекати Україні?
Відкриття першого переговорного кластера для України Угорщина з урядом Віктора Орбана блокувала майже 2 роки.
Останнім часом Будапешт дещо пом’якшив свою позицію, однак під час саміту ЄС минулого тижня новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр вилучив із підсумкового комюніке слова «якомога швидше», коли йшлося про відкриття решти кластерів. Раніше він також заявляв, що не підтримує «прискорене членство» України – саме за такий підхід на тому ж саміті виступав Володимир Зеленський.
Натомість Мадяр назвав термін у 10–15 років для вступу України до ЄС. Водночас є ознаки того, що за спиною Будапешта ховаються й інші країни. Так, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо нещодавно назвав вступ України «довгостроковим, довгостроковим процесом».
У лікарні помер поранений через удар Росії по Херсонщині гуманітарний працівник – ОВА
У лікарні помер фахівець із розмінування норвезької гуманітарної організації NPA, який був поранений внаслідок російського обстрілу Високопільської громади, повідомив голова Херсонської області Олександр Прокудін.
«Медики відчайдушно боролися за життя 25-річного хлопця, однак поранення виявилися занадто важкими. Мої співчуття рідним та близьким загиблого», – заявив він.
Прокудін підсумував, що внаслідок російської атаки загинули двоє співробітників Norwegian People’s Aid. Ще четверо фахівців зазнали поранень.
Раніше Прокудін повідомив про загибель співробітника NPA і поранення ще чотирьох внаслідок російського обстрілу Новопетрівки Високопільської громади.
Реакція NPA
Організація також підтвердила загибель двох своїх співробітників і поранення ще кількох в ході російської атаки в Україні. У пресслужбі заявили, що NPA зараз перевіряє деталі події.
«Це жахлива новина. Мої думки з родинами, близькими та колегами постраждалих», – прокоментував генеральний секретар Раймонд Йохансен.
Він назвав першочерговим пріоритетом підтримку поранених та надання допомоги співробітникам компанії в Україні.
За даними NPA, вона має понад 450 співробітників в Україні.
Зеленський: ретранслятори в Білорусі вже не працюють
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ретранслятори на території Білорусі, які використовуватись для коригування ударів РФ по Україні, вже не працюють.
Зеленський з посиланням на дані українських військових повідомив, що ці ретранслятори припинили роботу 22 червня.
«Чи демонтували їх, чи ні, я, чесно кажучи, поки що не знаю, але ми працюємо над цим і я дуже уважно слідкую і щоденні доповіді отримую. Факт, що ретранслятори на сьогодні не працюють», – сказав Зеленський журналістам.
19 червня президент Володимир Зеленський заявив, що у Білорусі на кордоні з Україною встановлене обладнання, яке російські військові використовують для коригування атак на Україну, і закликав Олександра Лукашенка прибрати це обладнання протягом тижня.
За словами президента, вздовж українського кордону на території Білорусі встановлено спеціальне обладнання, яке допомагає силам РФ коригувати удари безпілотниками. Розвідці відомо про чотири такі ретранслятори у Гомельській та Брестській областях.
Лукашенко заяви українського президента не коментував, але днями наближений до чинної адміністрації телеграм-канал «Пул первого» публікував таку його заяву:
«Якщо нас хтось провокує і намагається, як дехто каже, втягнути у війну, думаю, що це погано обійдеться тим, хто намагається це зробити. Ми поводимося спокійно»
Читайте також: ISW: Кремль може використати договір про колективну безпеку Союзної держави, щоб втягнути Білорусь у війну
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу на те, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 23 червня під час «круглого столу» з послом Білорусі в Росії Юрієм Селіверстовим заявив, що заклик Зеленського до Лукашенка з вимогою демонтувати ретранслятори є спробою втягнути Білорусь у російську війну в Україні.
В Інституті вивчення війни вважають, що Кремль проводить кампанію когнітивної війни, щоб представити потенційні українські удари по законних білоруських цілях, які підтримують російські військові операції, як ескалацію української війни проти Білорусі й Союзної держави.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Cили РФ дронами та артилерією атакували Дніпропетровщину, є загиблі та поранені – ОВА
На Дніпропетровщині через російські атаки загинули двоє людей, ще троє – поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, сили РФ майже 50 разів атакували чотири райони області безпілотниками та артилерією.
Ганжа повідомив, що на Нікопольщині через російські обстріли загинув 60-річний чоловік, також 64-річний чоловік госпіталізований у стані середньої тяжкості, 79-річна жінка та 17-річний хлопець лікуватимуться амбулаторно.
Також людина загинула у Синельниківському районі, додав голова ОВА.
«Просто неможливо»: у Офісі військового омбудсмана прокоментували наказ Сирського про ротації
Згідно з розглядом тих скарг, які отримує Офіс військового омбудсмана, виконати наказ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію на передовій неможливо, каже перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков. Про це він розповів в ефірі Радіо Свобода.
Згідно з наказом, час перебування на позиціях має бути не більший, ніж 60 діб. Проте на практиці цей наказ не виконується, каже посадовець.
Читайте також: «Демобілізація наступає, коли закінчується війна», але «є всі умови» створити три зміни для ротацій і можливість звільнення – Сирський
«Можу лише зазначити в контексті того, що ми бачимо, в більшості випадків 60 діб, з тих скарг, які ми отримуємо – це просто неможливо. Я не можу казати на загал, але саме в контексті опрацьованих нами скарг, на жаль, це неможливо в більшості випадків», – пояснив Циганков.
30 квітня головнокомандувач ЗСУ підписав наказ щодо обов’язкової ротації військовослужбовців, які виконують завдання на передньому краї. Сирський зазначив, що командири повинні забезпечити умови для перебування військовослужбовців на позиціях до двох місяців із подальшою обов’язковою заміною (ротацією), яка має бути проведена у строк не пізніше одного місяця.
Чаус анонсував розширення обов’язкової евакуації з прикордонних громад Чернігівщини
Рада оборони Чернігівської області ухвалила рішення про обовʼязкову евакуацію з прикордонних регіонів з 1 липня, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус 24 червня.
«Це був запит від військових. Йдеться про 12 прикордонних населених пунктів у чотирьох громадах», – уточнив він.
Зокрема, евакуацію планують із Корюківської, Городнянської, Новгород-Сіверської та Семенівської територіальних громад.
«Також є рішення про продовження заходів обовʼязкової евакуації із семи прикордонних сіл, де вона оголошувалася взимку. Охочі жителі виїхали, решта – писали відмови», – додав Чаус.
Читайте також: «Я прийшла до тями, лежачи у калюжі власної крові»: як зараз люди прориваються із Костянтинівки
За даними громад та районних адміністрацій, у всіх населених пунктах, яких стосується евакуація, досі залишається близько тисячі жителів. Серед них – 120 дітей.
Голова області зазначив, що алгоритм дій для евакуації вже напрацьований:
«Жителів поінформують про місця збору. Всі необхідні служби задіяні. Є затверджені евакуаційні маршрути і транспорт. Розселення людей – обовʼязкова умова. Місця для тимчасового проживання будуть забезпечені».
Він очікує, що евакуацію завершать протягом двох місяців.
В грудні 2025 року Рада оборони Чернігівської області ухвалила рішення про обовʼязкову евакуацію з 14 прикордонних сіл у Новгород-Сіверській, Семенівській, Сновській та Городнянській громадах.
Лубінець заявив про перевірку у штурмовому полку «Скеля»
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про перевірку інформації про можливі порушення прав військовослужбовців у 425 окремому штурмовому полку «Скеля».
Йдеться про повідомлення щодо ймовірного застосування тортур, облаштування місць несвободи й доведення до самогубств чинних військових.
«Я не залишаю це без уваги. Моя позиція – чітка: будь-які порушення прав людини, особливо в умовах воєнного стану, є неприпустимими та потребують негайної реакції. Тому я терміново звернувся до Державного бюро розслідувань та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони з вимогою провести повне, об’єктивне та неупереджене розслідування», – написав він у телеграмі.
Лубінець повідомив, що також окремо провів робочу нараду з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.
Омбудсмен повідомив, що вже завтра його моніторингова група вирушає на місце для проведення перевірки. Лубінець також повідомив, що отримав запевнення щодо повного сприяння її роботі як незалежної моніторингової групи.
23 червня видання «Бабель» опублікувало матеріал, у якому, серед іншого, йдеться, що за останні пів року в навчальних центрах «Скелі» було 26 смертельних випадків. Більшість з померлих чоловіків не пробула в полку й місяця, а офіційна причина смерті здебільшого – пневмонія.
Представник «Скелі» в ефірі Радіо Свобода прокоментував оприлюднені журналістами відомості і, серед іншого, повідомив, що наразі щодо двох випадків з 26 триває слідство.
«Нафтогаз» повідомив про зупинку роботи АЗК «Укрнафти» в 3 областях через атаки Росії
Російські війська продовжують атакувати об’єкти групи «Нафтогаз», повідомила компанія 24 червня.
Зокрема, пошкоджені автозаправні комплекси компанії «Укрнафта», більшість акцій якої належить «Нафтогазу», в Запорізькій, Миколаївській та Дніпропетровській областях, а також її виробничі активи на Полтавщині.
«На АЗК є руйнування, їхню роботу зупинено. Найважче – внаслідок однієї з атак шахедом серйозно поранено працівницю АЗК. Її госпіталізували у важкому стані», – йдеться в заяві.
Компанія уточнює, що в Полтавській області суттєво пошкоджені об’єкти видобутку та зберігання газу. Робота частини цих активів також зупинена.
ЗМІ: Трамп змінив свою позицію щодо тиску на РФ і закликав Зеленського бути сміливішим
Одразу кілька ЗМІ з посиланням на джерела написали про зміну позиції президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні, що виявилася на саміті G7 у французькому Евіані минулого тижня. Як стверджують, зокрема, Financial Times та Kyiv Independent, Трамп – у тому числі під враженням від останніх успіхів України – став більш відкритим до посилення тиску на Росію і навіть, як стверджується, у ході розмови з президентом України Володимиром Зеленським закликав його діяти більш рішуче.
Про це повідомив Kyiv Independent високопоставлений український представник. За його словами, Трамп висловив ідею, що лише сила може допомогти переконати російського лідера Володимира Путіна погодитись на мир. У Білому домі офіційно не підтверджували, що Трамп закликав Зеленського до активніших дій, але заявили, що президент «прихильник миру через силу».
Про діалог Трампа та Зеленського пише і Financial Times. За даними видання, під час вечері із Зеленським Трамп сказав йому, що «глибоко вражений і сповнений ентузіазму» у зв'язку з українською кампанією ударів по цілях у глибині Росії. Газета також пише, що Трамп радив Зеленському діяти «сміливіше».
При цьому саме Зеленський останніми місяцями, коли США перейшли до ролі посередника і намагалися домогтися миру через поступки обох сторін, вимагав від партнерів більшого тиску на Путіна.
Раніше повідомлялося, що на саміті Зеленський показав Трампу знімки ушкодженої російським ударом Києво-Печерської лаври, що справило на президента США велике враження.
У спільній заяві лідерів «Групи семи», підписаній і Трампом, висловлюється підтримка України та готовність посилити тиск на Росію. Торік Трамп не підписувався під такою заявою. Сам президент США заявив, що Росії «слід укласти угоду», а представник Вашингтона в ООН днями зазначив, що «час працює не на Росію».
Про будь-які практичні рішення, включаючи нові санкції, постачання озброєння або питання щодо ліцензії на виробництво засобів ППО в Україні, Вашингтон на даний момент не оголошував.
У Москві, з одного боку, заявляють, що на саміті G7 виявилося якесь зрушення позиції США, з іншого, за словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, повідомлення ЗМІ про те, що Трамп нібито дав добро Києву на посилення військових дій проти РФ – це «спроба видати бажане за дійсне». Виступаючи в середу в Москві, Лавров знову відкинув ідею замороження конфлікту по лінії фронту та припинення вогню для проведення переговорів.
Прокудін повідомив про вивезення ще 7 дітей з окупованої Херсонщини: кожен з них зазнавав тиску»
З окупованої частини Херсонської області вдалося вивезти сімох дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 24 червня.
Йдеться про чотирьох дівчат і трьох хлопчиків віком від 3 до 17 років. Зокрема, 17-річного юнака, за даними Прокудіна, російська окупаційна влада намагалася внести до списків реєстрації військових:
«Так звана «поліція» неодноразово приходила до нього додому на перевірки, а військовий комісар відкрито погрожував матері кримінальним звинуваченням. Брата хлопця викрали після доносу сусіда і його жорстоко катували у полоні».