В ООН зафіксували майже 23 тисячі загиблих і поранених цивільних через війну Росії проти України
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 8 534 і поранення 14 370 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2023-го.
Від 1 по 17 квітня в організації зафіксували загибель 85 цивільних і поранення 239.
В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
«Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь (Донецька область), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська область), де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб», – йдеться в повідомленні.
В УВКПЛ ООН вказують на те, що більшість зафіксованих втрат спричинені застосуванням вибухової зброї з великою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії і реактивних систем залпового вогню, а також ракетними і авіаударами.
Держдума РФ ухвалила закон про довічне ув’язнення за державну зраду
Держдума РФ ухвалила законопроєкт про довічні терміни ув’язнення за державну зраду. Наразі кримінальна стаття передбачає покарання від 12 до 20 років позбавлення волі та штраф до 500 тисяч рублів. Кількість вироків у таких справах зросла після російського вторгнення в Україну.
Документ також посилює кримінальну відповідальність за статтями про диверсію і тероризм та встановлює покарання за сприяння виконанню рішень міжнародних організацій, в яких Росія не бере участі – з формулювань випливає, що таким може бути визнаний Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, який видав ордер на арешт Володимира Путіна.
Депутати пропонують збільшити максимальний термін за скоєння терактів до 20 років замість максимальних 15 років за чинним законодавством. У статті про сприяння терористичній діяльності запропоновано збільшити мінімальний поріг із п’яти до семи років позбавлення волі, а мінімальне покарання за допомогу тероризму збільшити з 10 до 12 років. Також посилюється покарання за участь у терористичній організації. Тепер за цією статтею може загрожувати від 10 до 15 років позбавлення волі.
Посилюється покарання і за статтею про диверсію. Тепер за дії, спрямовані на пошкодження об’єктів транспортної інфраструктури та життєзабезпечення населення, може загрожувати до 20 років позбавлення волі. Після початку вторгнення в Україну у Росії зросла кількість звинувачень у диверсіях. Раніше аналогічні справи часто розглядалися за м’якшими статтями – про хуліганство чи знищення майна.
Торік російські суди винесли 11 вироків за статтею про держзраду, кажуть правозахисники. Декілька з них пов’язані зі звинуваченнями у роботі на українські спецслужби.
Польща розпочала будівництво електронного паркану на кордоні з РФ
Польща розпочала будівництво електронного паркану на своєму сухопутному кордоні з Калінінградською областю Росії для відстеження та протидії незаконній діяльності, заявив у вівторок міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський.
Як передає агенція Associated Press, паркан буде оснащений камерами цілодобового спостереження та датчиками руху, матиме протяжність 210 кілометрів і має бути завершений восени.
«У нас буде повний моніторинг кордону з Росією», – заявив Маріуш Камінський.
«Польське радіо» уточнює, що рішення про посилення цієї ділянки кордону ухвалили кілька місяців тому і пов’язане воно з агресивною політикою Росії.
Торік Польща, яка є членом ЄС, збудувала стіну на кордоні з Білоруссю, союзником Росії, щоб зупинити масовий нелегальний потік мігрантів. Варшава заявила, що переходи були організовані білоруською та російською владою для дестабілізації Польщі та решти країн ЄС.
У лютому Польща виставила протитанкові загородження на дорогах, що ведуть до прикордонних переходів із Калінінградом. Торік там було розміщено паркан із колючого дроту протяжністю понад 100 кілометрів. Вся ділянка сухопутного кордону з Калінінградською областю РФ становить 198 кілометрів.
Східні кордони Польщі з Росією та Білоруссю є також є зовнішніми кордонами ЄС. Польща особливо гостро відчуває загрозу повномасштабного вторгнення РФ в Україну та рішуче підтримує Київ.
Вироки в Ірані щодо PS752 збиття «не принесли справедливості» – Координаційна група
Міжнародна група з координації допомоги жертвам рейсу PS752 розкритикувала судові процеси та вироки в Ірані щодо збиття українського літака. Заяву поширили міністерства закордонних справ Канади, Швеції, Великої Британії, Швеції та України.
Група назвала «фіктивним» судовий процес у Тегерані і заявила, що він не повинен відволікати увагу світу від того, що Іран не виконує свої міжнародні зобов’язання та «уникає відповідальності за свої дії».
«Ані судові процеси, ані вироки, оголошені цього тижня, не принесли правди чи справедливості сім’ям жертв. Весь процес, починаючи з розслідування Іраном обставин збиття, не був неупередженим та прозорим», – стверджує Координаційна група.
Об’єднання вказало на те, що родини 176 загиблих «все ще чекають на справедливість», висловило солідарність із ними і пообіцяло «докладати усіх необхідних зусиль, допоки справедливість не буде забезпечена».
Суд Ірану 16 квітня засудив десятьох військовослужбовців сил протиповітряної оборони країни до тюремного ув’язнення за участь у збитті українського пасажирського літака авіакомпанії «Міжнародних авіаліній України» біля Тегерану у 2020 році.
Тоді загинули всі 176 людей, які були в літаку – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
У березні 2021 року Іран представив остаточний звіт щодо розслідування катастрофи літака авіакомпанії МАУ. У документі йдеться, що літак знищили через помилку оператора протиповітряної оборони, який визначив його як «ворожу ціль. В МЗС України зміст документа назвали «цинічною спробою приховати істинні причини збиття літака».
Росія кинула на Бахмут війська з-під Донецька: як ЗСУ тримають місто
Розвідка Великобританії повідомила, що Росія перекинула додаткові війська з-під окупованого Донецька для посилення штурмів Бахмуту. У Лондоні констатували, що найманці ПВК «Вагнер» та російські війська повільно просуваються в центрі міста – а лінія оборони ЗСУ проходить вздовж головної залізниці.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас.Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
«Україна загалом стримує російське оточення з півдня вздовж вулиці Корсунської, старої головної дороги на захід від міста», – зазначили у розвідці.
Американський Інститут вивчення війни припустив, що засновник «Вагнера» Євген Пригожин, можливо, повернув собі прихильність Путіна – він знову отримує снаряди, найманців і підтримку російського ВДВ у штурмі Бахмута.
Водночас російські ЗМІ повідомили про нібито візит Путіна на захоплену частину України. Пропагандисти опублікували відео, на яких господар Кремля нібито зустрівся з командувачем ПДВ РФ Михайлом Теплинським та командувачем угрупуванням військ «Дніпро» Олегом Макаревичем у штабі угруповання військ «Дніпро».
Після цього Путін нібито вирушив на захоплену частину Луганської області – до штабу російського угрупування «Схід». Зрозуміти, де справді побував Путін і коли – з відео неможливо. Також незалежні ЗМІ припустили, що президент Росії був в Україні до Великодня – і Кремль намагається приховати цей факт.
Головні питання випуску:
Як ЗСУ вдається тримати Бахмут – незважаючи на всі нові підрозділи, які перекидають туди для штурму загарбники?
Чому Герасимов вибрав місто головним для удару Росії – пожертвувавши штурмами Мар'їнки та Авдіївки?
І чому Кремль спробував скрутити реальну дату візиту Путіна до окупованої частини України?
Зниклими безвісти вважають понад сім тисяч військових – Котенко
В Україні на даний час зниклими безвісти вважають близько семи тисяч військових, повідомив в ефірі телемарафону уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олег Котенко.
«Цифра така дійсно є, вона трохи більша від семи тисяч. Ми розраховуємо на те, що ті люди, яких ми розшукуємо як безвісти зниклих, вони все ж полонені», – сказав він.
За словами Котенка, згідно зі статистикою, зазвичай близько 60-65% зі зниклих безвісти перебувають у полоні, а «інші, на жаль, загиблі».
У липні минулого року влада також повідомляла, що понад сім тисяч українських військових вважаються зниклими безвісти.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з полону повернули 2235 полонених, повідомив президент Володимир Зеленський.
Востаннє обмін полоненими відбувся на Великдень, 16 квітня. Того дня додому повернулися 130 людей: 92 військовослужбовці Збройних сил України, 20 тероборонців, 11 нацгвардійців, троє прикордонників, по двоє представників Військово-морських сил і Державної спеціальної служби транспорту, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
48 зі 130 звільнених з полону вважалися зниклими безвісти.
Кулеба запросив Кувейт долучитися до відновлення України, зокрема, будівництва шкіл і лікарень
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив деталі свого візиту до Кувейту. Як написав урядовець у своєму твітері 18 квітня, він зустрівся з представниками державного Кувейтського фонду арабського економічного розвитку.
Під час зустрічі Кулеба запросив Кувейт «долучитися до відновлення України».
Пресслужба Фонду повідомила про зустріч заступника генерального директора Валіда аль-Бахра з Кулебою, зазначивши, що в ній взяли участь також посли обох країн, але не навела інших деталей.
Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав Ірак.
Чого очікує МВФ від України? Інтерв’ю з директором Європейського департаменту МВФ
Нова програма МВФ для України забезпечить більшу передбачуваність щодо надходження коштів міжнародних донорів і, на відміну від минулого року, дозволить уникнути рішень, пов’язаних із затримками. Про це заявив директор Європейського департаменту МВФ Альфред Кеммер. Як раніше в інтерв’ю говорив голова НБУ Андрій Пишний, минулого року міжнародні донори виділили значну підтримку Україні, але через неритмічність надходжень Нацбанк був змушений друкувати гроші для бюджету, що є токсичною політикою.
Тепер у фонді переконані: нова допомога дає впевненість як для донорів, так і для України. Водночас програма МВФ містить важливі вимоги, які на першому етапі стосуються реформи корпоративного управління, подолання корупції. Програма містить 19 умов надання коштів, а перший її перегляд запланований вже на червень.
Про те, чи вдасться Україні втриматись в програмі, що почув МВФ на зустрічах з українськими посадовцями у Вашингтоні під час зборів Світового банку та МВФ минулого тижня, а також про прогнози щодо російської економіки Кеммер розповів в інтерв'ю Українській службі «Голосу Америки».
ОВА: 8 людей поранені через обстріл РФ Українська на Донеччині
Російські військові здійснили артилерійський обстріл Українська Покровського району Донеччини, внаслідок чого щонайменше восьмеро людей були поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
Постраждалих шпиталізували, додав він.
«Росіяни обстріляли місто сьогодні вранці: пошкодили три багатоповерхівки і 18 торговельних павільйонів місцевого центрального ринку. Не минає ні дня без російських воєнних злочинів на Донеччині. Залишатися тут небезпечно», – написав Кириленко у телеграмі.
Російські військові регулярно обстрілюють Донеччину. Голова ОВА Павло Кириленко неодноразово закликав місцевих евакуюватися.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Комісарка Ради Європи заявила про численні порушення прав людини в Криму
Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович заявила про численні порушення прав кримських татар в окупованому Росією Криму. Про це йдеться на сайті Ради 18 квітня.
«Кримські татари в Криму і особливо ті, хто виступає проти незаконної анексії Криму або висловлюють незгоду з інших питань, наражаються на численні серйозні порушення прав людини, переслідування, дискримінацію та стигматизацію з боку російської окупаційної влади», – заявила вона.
Комісарка закликала припинити утиски кримських татар, довільні арешти, переслідування та обшуки правозахисників, активістів та журналістів.
Міятович також закликає до гуманного поводження з кримчанами, які перебувають у місцях позбавлення волі на території РФ.
«Міжнародні механізми моніторингу прав людини та гуманітарні організації повинні мати безпечний та безперешкодний доступ до всіх затриманих, включаючи кримських татар», – зазначила вона.
Кримські татари, за словами Міятович, повинні мати право на зібрання та висловлення поглядів, сповідування релігії, освіту кримськотатарською мовою та збереження культурної спадщини.
Вона також закликала покласти край примусовому призову та військовій мобілізації кримських татар у Криму.
За даними активістів, за перший квартал поточного року в анексованому Росією Криму силовики провели 49 затримань кримських татар.
У грудні 2022 року оновлена резолюція Генеральної асамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в анексованих Росією Криму та Севастополі засудила «нову безпрецедентну хвилю довільних затримань у Криму, насильницьких переміщень у Крим та з Криму», а також насильницькі зникнення, фільтрації, у тому числі щодо переміщених осіб».
У жовтні минулого року голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик заявила, що у Криму повернулася масова практика насильницьких зникнень громадян.
За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ), всього за період анексії Криму зниклою безвісти без жодної інформації наразі вважається 21 особа, 15 з них – представники кримськотатарського народу.
Гуменюк: РФ може готувати удар по Одесі «ближче до своїх сакральних дат»
Російські військові можуть готувати «відтермінований» масований удар по Одесі, заявила на брифінгу 18 квітня керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.
Вона сказала про це, відповідаючи на запитання про відсутність останнім часом російських обстрілів Одеси.
За словами Гуменюк, це з одного боку може бути викликане штормом у Чорному морі й нестачею ракет у російських сил.
«Таке затишшя дійсно викликане і браком ракет. Ми бачимо, що і активність ворожої авіації, яка зазвичай підтримує такі атаки, – не відповідає минулим періодам. Не можна також виключати, що вони готують відтермінований такий масований ракетний удар шокового впливу десь ближче до своїх сакральних дат. Ми пам’ятаємо, що для Одеси знаковими ще є 2 травня, 9 травня – знакове і для росіян. І це цілком ймовірні, за аналітикою, дати, до яких ворог може підготуватися отак ретельно, поки що відкладаючи ці атаки», – сказала Гуменюк.
За даними оперативного командування «Південь», Росія станом на 13:00 18 квітня збільшила число своїх ракетоносіїв у Чорному морі до чотирьох.
«Наразі два надводних і два підводних ракетоносії можуть мати загальний залп до 2️4 «Калібрів», – йдеться в повідомленні.
Скільки загалом російських кораблів чергують у Чорному морі, військові не уточнили.
Раніше Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли, що станом на 11:00 18 квітня в Чорному морі на бойовому чергуванні було 11 російських кораблів, серед яких було три носії крилатих ракет.
2 травня 2014 року у протистоянні українських і проросійських активістів на Грецькій вулиці і Грецькій площі в Одесі загинули шість людей. Ще 42 стали жертвами пожежі в Будинку профспілок на Куликовому полі.
Призначеного окупантами «директора» ЗАЕС підозрюють у порушенні звичаїв війни
Служба безпеки України повідомила про підозру підконтрольному окупаційній адміністрації очільнику Запорізької аточної електростанції, повідомляють СБУ та Офіс генерального прокурора 18 квітня.
За повідомленням, йдеться про російського громадянина Олега Романенка, який раніше був головним інженером Балаковської атомної електростанції у Саратовській області Росії. Після захоплення станції Романенка призначили «директором» російської «експлуатуючої організації Запорізької АЕС», підпорядкованої Росатому.
«Встановлено, що у період з 11 березня до листопада минулого року він забезпечив виконання вказівки Москви щодо відключення атомної електростанції від об’єднаної енергосистеми України», – йдеться в повідомленні.
Надалі підозрюваний організовував роботу станції в інтересах Росії і підбурював для цього її персонал до співпраці. У випадку відмови, додають у СБУ, чоловік погрожував звільненням і переслідуваннями.
Йому повідомили про підозру в порушенні законів та звичаїв війни та державній зраді. Кваліфікація передбачає довічне позбавлення волі в разі обвинувального вироку.
Днями державна компанія «Енергоатом» припустила, що російські військові можуть готуватися блокувати персонал на Запорізькій атомній електростанції.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну. «Енергоатом» заявляв про тиск російських військових на персонал станції. Також Росія та Україна звинувачували один одного в обстрілі станції.
В ОП повідомили про поїздку Зеленського в Авдіївку
Президент України Володимир Зеленський відвідав передові позиції українських військових в Авдіївці на Донеччині, повідомила 18 квітня пресслужба голови держави.
«Глава держави заслухав доповідь командувача оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» щодо ситуації в районі його відповідальності. Володимир Зеленський поспілкувався з військовослужбовцями морської піхоти, десантно-штурмових, механізованих та артилерійських підрозділів і подякував їм за службу», – йдеться в повідомленні.
Крім того, Зеленський вручив військовослужбовцям державні нагороди: ордени Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів, а також ордени «За мужність» ІІ та ІІІ ступенів.
За даними Генштабу ЗСУ, Авдіївський напрямок залишається одним із тих, де російські військові і далі зосереджують основні зусилля на веденні наступальних дій. Авдіївка щоденно зазнає обстрілів.
ОК «Південь»: Росія збільшила число ракетоносіїв у Чорному морі
Росія станом на 13:00 18 квітня збільшила число своїх ракетоносіїв у Чорному морі до чотирьох, повідомило оперативне командування «Південь».
«Наразі два надводних і два підводних ракетоносії можуть мати загальний залп до 2️4 «Калібрів», – йдеться в повідомленні.
Скільки загалом російських кораблів чергують у Чорному морі, військові не уточнили.
Раніше Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли, що станом на 11:00 18 квітня в Чорному морі на бойовому чергуванні було 11 російських кораблів, серед яких було три носії крилатих ракет.
Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк на брифінгу 18 квітня заявила, що в російських військових залишилося «критично мало» «Калібрів», тому їх використання малоймовірне. Водночас вона закликала не нехтувати повітряними тривогами з огляду на те, що РФ може використовувати крилаті ракети точково по критичних об’єктах, яких «багато на півдні України».
У Росії скасували ходи «Безсмертного полку» – організатори
У 2023 році ходи «Безсмертного полку», яка традиційно відбувається 9 травня, в Росії не буде. Про це повідомили її організатори, передає російська служба Радіо Свобода.
У пресслужбі руху розповіли, що вирішили «відійти від формату однієї вулиці та однієї площі» і запропонувати росіянам вшановувати пам’ять героїв «протягом усього дня».
Раніше від проведення парадів Перемоги відмовилися у Бєлгородській та Курській областях, а також в окупованому Криму. Зробили це з міркувань безпеки: регіони межують з Україною, де Росія розпочала війну. Традиційний парад на Червоній площі у Москві, як очікується, відбудеться.
Акція «Безсмертний полк» виникла в Росії 2012 року як громадська ініціатива – пройти ходою з портретом свого реального родича, який загинув чи принаймні брав участь у Другій світовій війні. Кремль перебрав цю ідею для пропагандистської акції, яку проводять по всій Росії, а також прокремлівські активісти поза її межами – іноді під іншими назвами.
Через російське пропагандистське спрямування, а іноді й агресію акцію забороняють в інших країнах.
Після вторгнення Росії в Україну творці «Безсмертного полку», які виступили проти війни, попросили не пов’язувати їх із майбутніми ходами через зміну початкового змісту акції.
Зеленський: від початку повномасштабного вторгнення з полону повернули 2235 людей
Україна від 24 лютого повернула 2235 українців і українок із російського полону, повідомив президент Володимир Зеленський у телеграмі 18 квітня.
«Пам’ятаємо про всіх. Повернемо кожного і кожну», – написав він, не уточнивши, скільки людей на даний час перебувають у полоні.
Востаннє обмін полоненими відбувся на Великдень, 16 квітня. Того дня додому повернулися 130 людей: 92 військовослужбовці Збройних сил України, 20 тероборонців, 11 нацгвардійців, троє прикордонників, по двоє представників Військово-морських сил і Державної спеціальної служби транспорту, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
48 зі 130 звільнених з полону вважалися зниклими безвісти.
Це був другий за тиждень великий обмін полоненими. 10 квітня Києву вдалося повернути додому з російського полону 100 українців – це військові, моряки, прикордонники, нацгвардійці.
Інтерв’ю з Девідом Петреусом, генералом армії США у відставці, колишнім командувачем американських військ в Іраку та Афганістані і колишнім директором Центрального розвідувального управління (ЦРУ). Петреус приєднався до розмови зі США з журналістом Грузинської служби Радіо Свобода і розповів про своє бачення ходу і можливого завершення війни в Україні.
Російські війська пошкодили та зруйнували понад 550 пам’яток культури – Ткаченко
Внаслідок російських військ пошкоджені або зруйновані більше ніж 550 пам’яток і об’єктів культурної спадщини, повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Він вказав на те, що 18 квітня – у Міжнародний день пам’яток та історичних місць – в Україні відзначають День пам’яток історії та культури.
«Більше 550 – саме стільки пам’яток та об’єктів культурної спадщини зруйновано або пошкоджено окупантами. Війна триває, тому ми кожного дня фіксуємо нові руйнування», – заявив він.
Ткаченко додав, що наразі під охороною держави перебувають 109 930 пам’яток, понад 130 тисяч об’єктів культурної спадщини перебувають на державному обліку. Частина з них є в Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«Культурна спадщина – це ключовий елемент ідентифікації української нації та фактор національної безпеки України. Війна стала поштовхом для трансформації розуміння останнього. Саме тому ми піднімаємо культурну спадщину – пам’ятки історії та культури, визначні місця та традиції – на новий рівень значимості для кожного всередині країни та в світі», – додав міністра.
На початку квітня організація з питань освіти, науки й культури ЮНЕСКО заявила, що повномасштабне російське вторгнення в Україну завдало збитків спадщині й культурним об’єктам країни приблизно на 2,6 мільярда доларів США.
Крим: РФ повернула в стрій корабель, який після атаки у жовтні був нібито незначно пошкоджений
Морський тральщик Чорноморського флоту РФ «Иван Голубец», що постраждав через атаку дронів у жовтні минулого року, повернувся в стрій. Про це пишуть російські ЗМІ з посиланням на відділ інформаційного забезпечення ЧФ.
«Екіпаж морського тральщика Чорноморського флоту «Иван Голубец» у межах планової бойової підготовки розпочав виконання завдання К-2 в одному з морських полігонів в акваторії Чорного моря», – йдеться у повідомленні.
29 жовтня 2022 року в окупованому Севастополі було чути звуки вибухів та залпів. За словами глави окупаційної адміністрації міста Михайла Развожаєва, сталася атака безпілотників, яку відбивали кораблі ЧФ РФ.
У російському Міноборони заявили, що атаку здійснили українські військові, яких готували спеціалісти британських ВМС. У Міністерстві оборони Британії назвали це «вигаданою історією».
Російська сторона стверджувала, що для атаки були задіяні дев’ять безпілотників та сім автономних морських безпілотних апаратів. Російські військові тоді запевняли, що морський тральщик «Иван Голубец» зазнав незначних пошкоджень.
Обстріл Херсона: влада повідомила про зростання числа постраждалих
У Херсоні внаслідок російського обстрілу центру міста 18 квітня число поранених зросло до дев’яти, уточнила місцева влада. Раніше повідомляли про сімох поранених і одну загиблу людину.
Як наголосив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, поруч із місцем обстрілу немає жодного військового об’єкту.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.