Впродовж доби по Херсонщині випустили понад 400 снарядів, загинула людина – влада
За минулу добу 17 червня російські військові 68 разів обстріляли Херсонщину, розповів голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив – 68 обстрілів, випустивши 467 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», БПЛА та авіації. По місту Херсон ворог випустив 29 снарядів», – каже голова ОВА.
Відомо, що російські військові поцілили в житлові квартали населених пунктів області.
«Через російську агресію одна людина загинули, чотири (з них одна дитина) – дістали поранення», – зазначив Прокудін.
Російські військові регулярно обстрілюють цивільну інфраструктуру українських міст, але Москва заперечує, що метою цих ударів є мирні жителі.
Вночі армія РФ атакувала Дніпропетровщину «шахедами», всі цілі знищено – ОВА
У ніч проти 18 червня російська армія атакувала Дніпропетровську область безпілотниками типу «Шахед», повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Вночі агресор спрямував на Дніпропетровщину два безпілотники-«шахеди». Втім наші оборонці неба з ПВК «Схід» їх знищили», – зазначив голова ОВА.
Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив, що БПЛА були знищені в Криворізькому районі підрозділом ПВК «Схід».
Російський розвідувальний безпілотник, який залетів на територію України через Чернігівську область, став причиною повітряної тривоги, яка була оголошена ввечері 17 червня на Київщині.
Через падіння уламків ракет російської армії на Київщині 16 червня постраждали люди.
Втрати Росії на війні: ще 650 військових та сім танків впродовж доби – Генштаб
Росія внаслідок повномасштабної війни проти України вже втратила близько 219 820 своїх військових, 650 з яких загинули за останню добу, повідомив Генеральний штаб ЗСУ вранці 18 червня.
Серед інших втрат Росії у війні там навели такі:
- танків – 3984 (+7 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 7729 (+23)
- артилерійських систем – 3847 (+13)
- РСЗВ – 610 (+1)
- засоби ППО – 364
- літаків – 314
- гелікоптерів – 304 (+2)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 3371 (+7)
- крилаті ракети – 1211 (+12)
- кораблі/катери – 18
- автомобільної техніки та автоцистерн – 6571 (+14)
- спеціальна техніка – 522 (+2)
Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі і видання «Медіазона» на підставі дослідження відкритих джерел встановили імена 25 218 російських військових, убитих на війні в Україні. Самі дослідники вказують, що реальна кількість втрат «безперечно вища, ніж встановлені нами цифри».
Вони вважають, що втрати російської сторони могли перевищити 50 тисяч осіб. «Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто вибув через поранення чи смерть, можуть становити щонайменше 225 тисяч осіб», – додали ЗМІ.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Генштаб ЗСУ: протягом доби відбулось 26 бойових зіткнень
Армія РФ зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – протягом доби відбулось 26 бойових зіткнень, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«Протягом минулої доби противник завдав 43 авіаційних та чотири ракетних удари, здійснив 51 обстріл з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – зазначають українські військові.
Зі свого боку, Сили оборони України за минулу добу завдали 14 ударів по районах зосередження особового складу російських військ, знищено два зенітних ракетних комплекси.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом минулої доби уразили три пункти управління, два райони зосередження живої сили, п’ять складів боєприпасів та три артилерійських підрозділи на вогневих позиціях», – підсумували в Генштабі ЗСУ.
«Пропозицій не надходило» – Кремль про розмови з Макроном і Шольцем
Москва відкрита до діалогу з канцлером Німеччини Олафом Шольцем і лідером Франції Емманюелем Макроном, але пропозицій про розмови поки не надходило, заявив 17 червня речник Кремля Дмитро Пєсков.
«І Шольц, і Макрон заявили про важливість продовження діалогу з Росією, і ми підтримуємо цю точку зору, але поки ніяких конкретних пропозицій не надходило. Президент (Росії Володимир Путін – ред.) учора сказав, що він залишається відкритим для спілкування», – сказав Пєсков журналістам.
Минулого тижня німецький канцлер Шольц заявив, що планує поговорити з Путіним «найближчим часом».
«Я постійно спілкувався з російським президентом, і не тільки до війни, але і з початку війни. І оскільки ми не спілкувалися досить довго, я маю намір поговорити з ним знову найближчим часом», – сказав він, додавши водночас, що умовою для мирних переговорів є виведення російських військ із території України.
«Вести переговори – це нормально, але питання в тому, хто з ким і про що веде переговори. І що нерозумно, так це змусити Україну визнати, що захоплення землі Путіним санкціоноване і прийнятне», – додав німецький лідер.
Лідери африканських країн, з якими Путін зустрівся 17 червня у Санкт-Петербурзі, прибули до України, а потім до Росії з мирною місією. Як повідомляло агентство Reuters, вони підготували план зміцнення довіри між Москвою та Києвом, покликаний підготувати ґрунт для переговорів між країнами.
16 червня план відкинув президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що переговори неможливі, допоки Росія не виведе війська з території країни. 17 червня Путін заявив, що Москва «відкрита до діалогу», але до нього не готова Україна.
Байден: Україна має відповідати стандартам для вступу в НАТО
Президент США Джо Байден заявив 17 червня, що Вашингтон не спрощуватиме процес вступу України до альянсу. За його словами, Києву потрібно відповідати загальним умовам вступу. Про це повідомив телеканал CNN.
«Це не відбувається автоматично», – сказав Байден журналістам на авіабазі Ендрюс під Вашингтоном, говорячи про перспективи приєднання України до НАТО. При цьому він зазначив, що Україна багато зробила для демонстрації своїх військових можливостей.
Висловлювання американського президента пролунали напередодні саміту НАТО, запланованого на 11 та 12 липня у Вільнюсі. 16 червня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Україна не буде запрошена вступити в союз на цьому саміті.
Раніше телеканал CNN із посиланням на обізнані джерела писав, нібито президент США готовий усунути одну з перешкод на шляху до вступу України до НАТО. Згідно з тим повідомленням, Джо Байден може дозволити Києву відмовитися від ухваленого у 2008 році так званого Плану дій щодо членства в НАТО. Це програма, яку мають пройти всі члени НАТО перед вступом до альянсу. Вона передбачає консультації та практичну допомогу, що розробляються в індивідуальному порядку для кожного нового члена.
Країни НАТО у Східній Європі наполягають на розробці чіткішої дорожньої карти для України щодо набуття членства, натомість США та Німеччина не хочуть йти далі за обіцянку 2014 року про те, що Київ колись приєднається до союзу.
«Держава має показати, що сильніша за мерзотників» – Верещук про напад на волонтера в Херсоні
Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук закликає до належного покарання осіб, що в Херсоні побили волонтера, який безплатно вивозив людей із небезпечної зони після руйнування Каховської ГЕС.
«Держава має показати, що вона сильніше тих двох мерзотників. Звертаюсь до херсонського силового блоку. Я знаю, що ви в змозі швидко навести лад. Якщо ми з вами сказали, що евакуація для людей безкоштовна, то значить безкоштовна. Якщо хтось там не погоджується, то поясніть їм так щоб зрозуміли. Люди мають бачити, що влада є владою!» – написала чиновниця в телеграмі ввечері 17 червня.
Раніше в мережі зʼявилися кадри нападу і побиття двома особами одного чоловіка. За повідомленням влади, конфлікт виник між херсонськими перевізниками, які за гроші вивозили людей із потерпілих районів, і волонтером, який робив це безплатно.
Удень 17 червня голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив, що нападники затримані. «Нині з цими нелюдами розбирається поліція, зареєстровано кримінальне провадження», – проінформував очільник обласної влади.
Путін показав африканським лідерам текст про «нейтралітет України»
Президент Росії Володимир Путін на переговорах із лідерами африканських країн 17 червня продемонстрував текст, який він назвав «договором про постійний нейтралітет та гарантії безпеки Україні».
За його твердженням, угода була підготовлена на переговорах Москви та Києва в Стамбулі в березні 2022 року. Він заявляє, що підписання документа, що складався з 18 статей, було зірване Україною.
У додатку, як випливає з його слів, міг бути зазначений максимальний розмір української армії. «Ми не відмовлялися від переговорів. Відмовилася українська сторона», – заявив він. За його словами, це сталося після відведення російських військ від Києва. «Київська влада, як зазвичай роблять її господарі, викинула це все на звалище історії», – сказав очільник РФ.
Наприкінці березня російські війська відступили від Києва, до околиць якого прорвалися на початку вторгнення. За кілька днів президент України Володимир Зеленський звинуватив Росію в геноциді – на звільнених територіях Київської області виявили сліди воєнних злочинів, у тому числі вбивств та зґвалтувань російськими військовими мирних жителів.
Після цього переговори між Москвою та Києвом були перервані. Восени Росія оголосила про анексію чотирьох українських регіонів, жодний із яких вона досі повністю не контролює. Після цього Україна офіційно відмовилася від переговорів із Путіним та оголосила про намір прискореного вступу до НАТО.
Лідери африканських країн, з якими Путін зустрівся 17 червня у Санкт-Петербурзі, прибули до України, а потім до Росії з мирною місією. Як повідомляло агентство Reuters, вони підготували план зміцнення довіри між Москвою та Києвом, покликаний підготувати ґрунт для переговорів між країнами.
16 червня план відкинув президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що переговори неможливі, допоки Росія не виведе війська з території країни. 17 червня Путін заявив, що Москва «відкрита до діалогу», але до нього не готова Україна.
В окупованому Севастополі відбулися стрільби російських військових
Окупаційна влада Севастополя проінформувала жителів про чергові «навчання» у межах міста, вказує проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Орієнтовно до 20:00 у Комишовій бухті флот проводить чергове тренування розрахунків ППДЗ (протипідводно-диверсійного забезпечення – ред.) із практичними стрільбами», – повідомив російський голова міста Михайло Развожаєв.
Аналогічні навчання проводилися 16 червня.
Від серпня 2022 року в окупованих Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це знешкодженням «українських безпілотників» та «роботою ППО».
Очільник окупаційної влади півострова Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму. У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мосту стався вибух. На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.
Сили РФ здійснили 37 авіаударів і 19 обстрілів із РСЗВ протягом доби – Генштаб ЗСУ
Протягом доби російські військові здійснили 37 авіаційних ударів і 19 обстрілів із реактивних систем залпового вогню, інформує Генеральний штаб ЗСУ ввечері 17 червня.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Протягом доби відбулося 22 бойових зіткнення», – ідеться у зведенні.
Також Генштаб повідомляє, що авіація сил оборони за добу завдала девʼять ударів по районах зосередження особового складу, також українські військові знищили російський зенітно-ракетний комплекс.
Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили два пункти управління, два склади боєприпасів та один артилерійський підрозділ на вогневій позиції, вказано в повідомленні.
Довгоочікуваний український контрнаступ проти російських військ поки що не набрав того імпульсу, на який очікували «деякі надто оптимістичні спостерігачі», пише американський телеканал CNN, і додає, що зараз він «виглядає як прелюдія до більш масштабних дій».
Газета Hill, що висвітлює події на Капітолійському пагорбі, каже, що «Україна досягає стабільного прогресу в контрнаступі», їй вдалося повернути собі кілька населених пунктів на південному сході, але її війська несуть значні втрати, намагаючись прорватися через укріплені російські лінії оборони, такі як у Запорізькій області, де багатошарову російську оборону виявилося важко зламати. Більше про це за лінком
FT: Європейський центробанк стурбований через передачу Україні прибутку від заморожених активів РФ
Європейський центральний банк (ЄЦБ) попередив Єврокомісію, що використання прибутку від заморожених активів Банку Росії для допомоги Україні може підірвати довіру до євро як світової валюти, пише газета Financial Times із посиланням на обізнані джерела.
ЄЦБ вважає, що це може стати поганим сигналом для світових ринків. Крім того, ЄЦБ вважає, що таке рішення спонукає центральні банки країн, які мають великі грошові резерви, «відвернутися» від євро, особливо якщо Євросоюз діятиме в односторонньому порядку без участі інших країн «Групи семи».
«Немає жодних розбіжностей у тому, що це правильно з моральної точки зору, але дуже важко зрозуміти, як це зробити. Не можна просто оминути закон. І навіть якщо знайдеться якесь юридичне обґрунтування, то (неочевидно), які будуть наслідки для статусу євро як світової валюти», – сказав неназваний FT європейський дипломат.
Він також додав, що Єврокомісія може подати свої пропозиції щодо російських активів уже цього місяця.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну країни Заходу заморозили російські активи на сотні мільярдів доларів. У лютому 2023 року країни Євросоюзу схвалили створення спеціальної робочої групи, яка має вирішити питання про використання заморожених активів РФ, а також оцінити можливість передачі прибутку від російських активів на відновлення України.
Унаслідок авіаудару по селищу Козацьке загинув один цивільний, поранені троє – Херсонська ОВА
Російська авіація 17 червня атакувала селище Козацьке, повідомляє військова адміністрація Херсонської області.
За даними ОВА, на населений пункт було скинуто дві керовані авіабомби. В результаті загинув один мирний житель, поранень зазнали 35-річна жінка, 88-річний чоловік та 17-річний підліток.
«Поранених шпиталізували, їм надають необхідну медичну допомогу», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно обстрілюють цивільну інфраструктуру українських міст, але Москва заперечує, що метою цих ударів є мирні жителі.
Сили ППО збивають дрон над Київщиною – ОВА про причини повітряної тривоги
Російський розвідувальний безпілотник, який залетів на територію України через Чернігівську область, є причиною повітряної тривоги, яка з 16:55 17 червня триває в Київській області. Про це повідомила Київська ОВА.
«У повітряному просторі зафіксовано БпЛА. Сили ППО працюють по цілі. Перебувайте в укриттях та інших безпечних місцях під час сигналу повітряної тривоги. Дотримуйтеся інформаційної тиші – не фіксуйте та не викладайте в мережу роботу наших захисників», – закликають представники влади.
Через падіння уламків ракет російської армії на Київщині 16 червня постраждали люди, серед них є дитина, повідомив голова обласної державної адміністрації Руслан Кравченко.
«На жаль, внаслідок падіння уламків в одному з населених пунктів області поранення отримали 6 осіб, серед них – одна дитина», – написав чиновник.
Він уточнив, що один з постраждалих – водій автотранспорту, який отримав поранення під час перевезення хліба. Всім пораненим наразі надають медичну допомогу, зазначив представник місцевої влади.
Також відомо, що через атаку було зруйновано вщент три приватних будинки, 13 будинків потребують капітального ремонту. Ще 15 будинків та дві будівлі мають незначні пошкодження. Усім власникам будинків влада пообіцяла надати необхідну допомогу.
«Нове дно журналістики» – реакція МЗС на репортаж TF1 із російських окопів
Міністерство закордонних справ України відреагувало на репортаж французького телеканалу TF1 з розташування російських військових на окупованих територіях України.
«Репортаж TF1 про російські війська, які знищують міста на окупованих територіях України, пробиває нове дно журналістики. Вони славлять так звану могутність російської армії. Це неповага до тих, кого ця армія вбила. Крім того, знімальна група TF1 відвідувала окуповані території, порушуючи закони України», – ідеться в коментарі речника українського зовнішньополітичного відомства Олега Ніколенка.
Французький телеканал TF1 опублікував репортаж, знятий в Україні з російського боку лінії фронту, з окупованої території . У трихвилинному відео показано позиції російської армії, внутрішнє облаштування бліндажів, кілька безпілотників і боєприпасів із коментарями військових РФ.
У репортажі розповідається про те, як російські військові готуються до українського наступу, проте жодного разу не згадується, хто є агресором у війні.
Про вибух як причину руйнування Каховської ГЕС написала New York Times
Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, пише американське видання New York Times
Підводна бетонна основа висотою 20 метрів і шириною до 40 метрів приймала на себе велику частину навантаження греблі. 15 червня, через девʼять днів після руйнування греблі, російський провоєнний телеграм-канал «Военный осведомитель» виклав відео наслідків руйнування ГЕС. New York Times пише, що там, де гребля зруйнована, бетонної основи не видно, а в частинах греблі, які збереглися, верхня частина основи залишилася.
Усередині основи був технічний тунель, потрапити до нього можна з машинного залу, що перебував під контролем російської сторони. Тунель позначений на кресленнях, із якими ознайомилися журналісти New York Times. Крім того, про нього знає український інженер Ігор Стрілець, який у минулому був на Каховській ГЕС кілька місяців.
Єдиним поясненням руйнування бетонної основи греблі Стрілець вважає вибух у тунелі. За його словами, вибух знищив частину основи, після чого під тиском води зруйнувалися інші частини греблі, розташовані поблизу місця вибуху.
З українським експертом згодні два американські інженери та фахівець із вибухових речовин. «Якщо ваша мета – знищити греблю, буде потрібний потужний вибух. Тунель – ідеальне місце, щоб закласти вибухову речовину», – каже Майкл Вест, інженер, який спеціалізується на питаннях безпеки гребель. «Якщо вони заклали вибухівку в тунелі, це багато б пояснило», – додає Ґреґорі Бічер, член Національної інженерної академії США, професор Університету Меріленда.
Ще одним доказом того, що причиною руйнування Каховської ГЕС став вибух, інженери називають дані сейсмічних станцій та супутників. 6 червня о 2:35 та 2:54 вибух зафіксували сейсмічні станції в Україні та Румунії. Датчики американських розвідувальних супутників перед руйнуванням греблі зафіксували теплові викиди, що також свідчить про вибух, зазначає New York Times.
Раніше Україна та Росія звинувачували у руйнуванні греблі один одного. Українська сторона говорила про вибух у машинному залі, росіяни – про ракетні удари ЗСУ. OSINT-аналітики (аналітики, які працюють на основі відкритих джерел) писали, що гребля могла зруйнуватися і через отримані раніше пошкодження та неправильну експлуатацію росіянами.
Унаслідок руйнування Каховської ГЕС було затоплено десятки населених пунктів. На окупованому Росією лівому березі Херсонщини, за даними фактичної влади, загинуло 25 людей. Волонтери, які брали участь в евакуації, казали, що жертв можуть бути сотні. На правому березі загинули 10 людей, повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Країни НАТО просять Столтенберґа залишитися ще на рік – WP
Країни НАТО просять генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа залишитися на посаді ще на один рік. Це повʼязано з відсутністю консенсусу щодо наступника, повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела.
Очікувалося, що затвердження нового очільника відбудеться на саміті у Вільнюсі 11–12 липня, але поки що жодного претендента не представили публічно. ЗМІ раніше називали можливими кандидатами міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса, голів урядів Данії Метте Фредеріксен і Нідерландів Марка Рютте, голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн.
The Washington Post пише, що на початку тижня Столтенберґ та президент США Джо Байден провели переговори у Вашингтоні. За словами співрозмовника видання, Байден повідомив, що на саміті в Литві у союзників по НАТО, ймовірно, не буде згоди щодо наступника. Президент США дав зрозуміти Столтенберґу, що буде радий бачити його на посаді генерального секретаря союзу.
Інформацію про те, що Байден закликав Столтенберґа залишитися, повідомили і норвезькі ЗМІ.
64-річний Єнс Столтенберґ – норвезький державний та політичний діяч, колишній премʼєр-міністр Норвегії. Очолює НАТО з 2014 року. Кандидатуру Столтенберґа на посаду генерального секретаря запропонувала тодішня канцлерка Німеччини Анґела Меркель.
Зміна керівника НАТО мала відбутися ще торік, але цього не сталося через війну Росії проти України.
Після руйнації греблі на Каховській ГЕС село Тягинка, що в Бериславському районі Херсонської області, пішло під воду. За словами місцевих жителів, багато будинків не витримали великої води, а російські військові, попри катастрофу, продовжували обстрілювати село.
Про те, як пережили повінь, як рятували тварин і яких збитків зазнали, в Тягинці розповіли кореспонденту проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте і дивіться за лінком
23 лютого 2022 року голова СБУ Харківської області запевняв, що «ніякої війни не буде» – Терехов
Під час наради 23 лютого 2022 року керівництво СБУ у Харківський області запевняло міську владу, що повномасштабної війни не буде. Про це в інтерв'ю Радіо Свобода заявив мер Харкова Ігор Терехов, відповідаючи на питання про те, чому він особисто не вірив у російське повномасштабне вторгнення.
«Так і вважав (що вторгнення не буде – ред.) і я казав це все відверто. Більше того, я спілкувався з людьми, я спілкувався з нашими міськими службами безпеки. І вони теж запевняли 23 лютого 2022 року на нараді в СБУ мене, а також керівників обласної державної адміністрації та інших керівників запевняв тодішній голова СБУ по Харківській області, що ніякої війни не буде: так, ми повинні готуватися, але немає ніяких загроз для того. Тому я відверто так і казав», – зазначив Терехов.
За словами мера Харкова, з центральною владою, зокрема, з Офісом президента щодо перспективи повномасштабної війни він не контактував, а в самому Харкові, каже мер, ознак наближення війни він не бачив. Зокрема, з міста не виїхала жодна міжнародна організація, стверджує Терехов.
«Що стосується по Харкову, то не було таких передумов. Я не бачив цього. Крім цього, скажу відверто, що не було ані від військових ніякої інформації щодо можливого вторгнення, ані від когось з тих людей, які відповідають за це. Бо я можу спиратися тільки на ті факти, які достовірно мені відомі. Я можу спиратися і орієнтуватися тільки по тому, що на той момент доповідала СБУ по Харківській області».
Терехов додав, що він підтримує рішення президента Зеленського коли той після поїздки на Харківщину 29 травня 2022 року звільнив з посади керівника СБУ у Харківській області Романа Дудіна. Тоді глава держави сказав, що Дудін «не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни, а думав тільки про себе особисто».
Терехов стверджує, що у перші дні повномасштабної війни Роман Дудін робив спроби усунення влади Харкова та Харківської області. Зокрема, Терехов розповів історію, яка, а його словами, відбулася 24 лютого 2022 року.
«Це дуже відома історія. Коли нас (з головою області Олегом Синєгубовим – ред.)під вартою вивели з кабінету голови військової адміністрації Харківської області. На щастя, мене поважали ці військові, яким були віддані такі накази. Вони дуже ввічливо все сказали: ви пробачте нас, але ми вимушені так зробити, хоча ми все розуміємо. Нас вивели за ворота... Що хотів зробити? Він хотів усунути», – каже мер Харкова.
За словами мера Харкова, у перший тиждень великої війни «ніхто не міг знайти Дудіна»: «де він був – невідомо нікому, десь тиждень, мабуть, більше ніж тиждень ніхто його не міг знайти. Коли були відчинені двері в СБУ, коли там було озброєння, яке лежало, хто хоч міг заходити туди...».
Роман Дудін очолював Управління СБУ у Харківській області з березня 2020 року. Після того, як Володимир Зеленський звільнив його з посади, Дудін в інтерв'ю Радіо Свобода у червні 2022 року розповів, що до моменту звільнення, ані Володимир Зеленський, ані голова Служби безпеки України Іван Баканов не озвучили жодних претензій до його роботи та роботи управління СБУ області. Дудін називав своє звільнення «виключно політичним рішенням».
Після звільнення з посади Дудін також публікував відео та дописи з критикою голови Харківської ОВА, військових, міського голови Ігора Терехова та інших посадовців.
У вересні торік стало відомо, що ексначальника СБУ Харківщини Романа Дудіна затримали за підозрою у державній зраді та у самовільному залишенні місця служби. 20 березня 2023 року в ДБР повідомили, що досудове розслідування відносно Романа Дудіна. Йому загрожує довічне ув’язнення.
У 2022 році, під час оскарження міри запобіжного заходу, Дудін заявив, що не визнає себе винним у державній зраді та у самовільному залишенні місця служби. Заперечував, що перешкоджав роботі очільника Харківської обласної адміністрації. За версією Дудіна, вранці 24 лютого він направив співробітників СБУ до будівлі адміністрації, щоб взяти її під охорону.
Армія РФ атакувала Констянтинівку зі ствольної артилерії, поранені дитина та жінка – ОГП
У Констянтинівці на Донеччині внаслідок обстрілу російської армії зі ствольної артилерії було поранено двоє людей, повідомляє Офіс генерального прокурора.
«Внаслідок влучання снарядів по приватному сектору зазнала поранень 9-річна дівчинка. У неї діагностовано закриті травми грудної клітини і живота, відкритий перелом плеча, рвані рани ніг і множинні садна тіла», – йдеться у повідомленні.
Також до лікарні з осколковим пораненням ноги потрапила жінка 57 років. Наразі стан постраждалих оцінюють як стабільний, кажуть в ОГП.
Також відомо, що в результаті обстрілів у місті пошкоджені 11 житлових будинків, а також гаражне приміщення, автомобіль, газопровід та електромережі.
«За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України)», – підсумували в відомстві.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, але заперечують, що метою їхніх атак є цивільні обʼєкти.