Наведення ракетного удару по Краматорську: затриманому чоловікові оголосили підозру у держзраді
Жителю Краматорська, якого підозрюють у наведенні ракетного удару по місту 27 червня, прокуратура повідомила про підозру у державній зраді, повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
«Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося раніше, підозрюваний – працівник газотранспортного підприємства, який був дистанційно завербований представником спецслужб РФ.
Ввечері 27 червня російські війська завдали два ракетних удари по центру Краматорська і приватному сектору Біленького поблизу міста, спричинивши численні жертви серед цивільних і руйнування.
28 червня Служба безпеки повідомила, що затримала агента спецслужб Росії, який, на думку слідчих, скоригував російський ракетний удар у Краматорську.
Міністерство оборони РФ напередодні заявило, що в Краматорську був «уражений пункт тимчасової дислокації командного складу 56-ї мотопіхотної бригади ЗСУ». На місці, куди був нанесений російський удар у Краматорську, розміщувався заклад харчування.
За останніми даними, через атаку 12 людей загинули, у тому числі 3 дитини, та понад 60 людей постраждали.
Через ранковий обстріл Херсонщини загинула літня жінка і поранений молодий хлопець – ОВА
Російські війська вранці 29 червня обстріляли селище Білозерка на Херсонщині, внаслідок чого загинула жінка, повідомляє пресслужба Херсонської ОВА.
«Лікарям, котрі прибули на місце, залишилося лише констатувати смерть, поранення виявилися несумісні з життям. Також постраждав 20-річний хлопець. В нього контузія та поранення обличчя. У Білозерці внаслідок ворожих ударів пошкоджено щонайменше дванадцять житлових будинків», – йдеться в повідомленні.
Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив, що за минулу добу російські військові обстріляли регіон 64 рази, троє людей зазнали поранень.
У контрольованій українським урядом частині Херсонщини внаслідок обстрілів регулярно гинуть цивільні. Російські військові заперечують, що метою їхніх обстрілів є мирні жителі і цивільна інфраструктура.
Загибель військових льотчиків і збиття повітряного транспорту військ РФ під час заколоту ПВК «Вагнер» майже, напевно, підірве моральний дух російських Військово-космічних сил. Як повідомляє у щоденному огляді Міноборони Британії із посиланням на дані розвідки, такі настрої очікуються вже у короткостроковій перспективі.
«24 червня сили ППО ПВК «Вагнер» збили російські військові гелікоптери та повітряно-десантний командно-штабний літак Іл-22М. Іл-22М є частиною відносно невеликого парку, що налічує до 12 літаків, які активно використовуються як для управління повітряним рухом, так і для радіорелейного зв’язку. Ці літаки спеціального призначення відіграли ключову роль в організації російських військ у їхній війні проти України. Як цінні активи вони діяли в межах безпеки російського повітряного простору, далеко за межами досяжності українських систем ППО. Втрата цього літака, ймовірно, вплине на російські повітряні та наземні операції», – йдеться в огляді.
У більш довгостроковій перспективі, каже британська сторона, «існує ймовірність того, що поточні рівні завдань, можливо, доведеться зменшити, щоб безпечно керувати авіапарком, що залишився».
«Це, ймовірно, підірве здатність Росії командувати та координувати свої сили, особливо у періоди інтенсивних операцій», – йдеться в повідомленні.
Під час недавнього заколоту у РФ на чолі із Євгеном Пригожиним «вагнерівці», за повідомленням нідерландського проєкту Oryx, збили російський військовий літак Іл-22М із 10 людьми на борту і шість бойових гелікоптерів, а саме: Ка-52 (пілоти загинули), Мі-8, Мі-35М і три вертольоти радіоелектронної боротьби Мі-8МТПР-1. Загальна кількість загиблих могла сягнути 20 військових, зазначили аналітики нідерландського проєкту.
26 червня президент РФ Володимир Путін підтвердив загибель російських військових пілотів. За його словами, «мужність, самопожертва полеглих героїв-льотчиків уберегла Росію від трагічних руйнівних наслідків».
Мобілізація: Рада скасувала право на відстрочку тим, хто має родичів з інвалідністю
Верховна Рада України скоротила перелік осіб, які можуть отримати відстрочку від призову на військову службу. Якщо ухвалений 28 червня закон №9342 підпише президент Володимир Зеленський, до лав ЗСУ зможуть мобілізувати тих чоловіків, які мають родичів з інвалідністю.
Дотепер відстрочку від мобілізації можна було отримати за умов, що у військовозобовʼязаного є родич з інвалідністю I чи II групи – дружина (чоловік), батьки або батьки дружини (чоловіка). Ця ж причина могла бути і підставою для звільнення в запас, якщо таких родичів має мобілізований до лав ЗСУ.
Після підписання закону президентом Зеленським не служити можна буде лише в тому випадку, якщо в родині більше немає інших людей, здатних утримувати особу з інвалідністю.
У законі №9342 зʼявився абзац 11 частини І статті 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зі словами «за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати».
Раніше Верховна Рада зменшила граничний вік перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку.
2 травня Верховна Рада продовжила термін дії воєнного стану і загальної мобілізації в Україні у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії ще на 90 днів: з 20 травня до 18 серпня.
Російські сили відступають з вулиць на півночі Бахмута – командир підрозділу ЗСУ
Російські військові відступають від окремих районів на півночі Бахмута Донецької області, зокрема, йдеться про вулицю Воїнів-Інтернаціоналістів. Про це повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода Ранок» командир розвідувальної роти 57-ої бригади ЗСУ Денис Ярославський, коментуючи контрнаступальні дії Сил оборони.
«Ворог був вибитий із цих позицій, з цих КСП (командно-спостережний пункт – ред.). Щільно працює з нашого боку артилерія та мінометні системи. Проводяться постійні і щоденні штурмові дії», – розповів Ярославський.
Водночас російські сили щільно мінують територію, додає командир, – використовують для цього протитанкові та протипіхотні міни.
«Для розуміння: один взвод може мінувати за ніч від 100 до 200 мін. Якщо вони підключають машини типу «Землеробство», то ця ефективність збільшується в рази», – додав Ярославський.
У Генштабі ЗСУ деталей щодо просування у Бахмуті поки не надають. З огляду на бойові дії редакція не може звірити дані з інших джерел.
За даними Міноборони України, наступальні дії на Бахмутському напрямку тривають з кінця минулого тижня – українські військові щодня просуваються по флангах.
Водночас, як пояснила заступниця міністра оборони Ганна Маляр, Бахмут має особливість, яка ускладнює процес деокупації – тамтешня місцевість має розвинуту систему інженерних укріплень та розгалужену мережу опорних пунктів, які тимчасово зайняла армія РФ. «Щоб звільнити ці землі, треба дещо більше зусиль і терпіння», зазначила Маляр.
WSJ: Кремль оголосив владі Сирії, ЦАР та Малі, що перебрав контроль над угрупованням «Вагнера»
Російська влада вирішила взяти під свій контроль найманців угруповання «ПВК Вагнера» за кордоном, пише видання The Wall Street Journal.
За даними видання, через кілька годин після того, як Євген Пригожин оголосив про припинення так званого «маршу справедливості» на Москву, заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Вершинін вилетів до Дамаска, щоб особисто повідомити президентові Сирії Башару Асаду, що угруповання більше не діятиме самостійно в цій країні. Джерело WSJ повідомило, що найманці отримали наказ прибути на російську базу в Латакії, і вони йому підкорилися.
Також представники МЗС РФ, за даними видання, провели телефонну розмову з очільником ЦАР Фостеном-Арканжем Туадерою, за особисту охорону якого, серед інших, відповідає «ПВК Вагнера». Російська сторона запевнила його, що заколот Пригожина ніяк не вплине на роботу найманців у країні.
Керівництво Малі влада РФ також спробувала переконати в тому, що заколот Пригожина ніяк не вплине на роботу «ПВК Вагнера» в їхній країні. WSJ звертає увагу на те, що літаки російського МНС після заколоту Пригожина літали з Сирії до Малі та назад. Імовірно, рейси були повʼязані з «ПВК Вагнера», найманці якого з 2012 року допомагають уряду боротися з повстанцями.
За межами Росії та України, йдеться у статті WSJ, перебувають близько шести тисяч найманців угруповання «ПВК Вагнера». Присутність найманців із Росії в країнах Африки та Близького Сходу допомагає Кремлю зміцнити свій вплив, і він не хоче цього втратити.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров в інтервʼю RT через кілька днів після заколоту Пригожина заявив, що російські військові інструктори продовжать роботу в Африці. Лавров не уточнив, що йдеться саме про найманців «Вагнера», але зазначив, що влада ЦАР і Малі офіційно звернулася до цього угруповання з проханням гарантувати безпеку їхнього керівництва.
Константинопольський патріархат відновив у сані московського священика Іоанна Коваля, прийнявши його у свою юрисдикцію. Раніше Російська православна церква позбавила Коваля сану за те, що він замінив у молитві слово «перемога» на слово «мир». Рішення про відновлення у сані ухвалили на засіданні синоду Константинопольського патріархату, повідомляє його секретаріат.
У публікації йдеться, що Коваль звернувся до суду першої інстанції та довів, що був покараний не за те, що вимовляв певні слова у молитві, а за своє ставлення до війни в Україні.
У Константинопольському патріархаті заявили, що рішення РПЦ було визнане неканонічним та ухваленим «виходячи не з церковних, а з політичних міркувань».
Коваль відтепер перебуває під юрисдикцією глави Константинопольського патріархату Варфоломія I. У Московському патріархаті ситуацію поки що не коментували.
У лютому після заяви парафіян російському священику Іоанну Ковалю заборонили священнослужіння. У сані єрея він був кліриком храму святого апостола Андрія Первозванного у московському Любліно. Приводом для позбавлення сану стало те, що під час читання «Молитви за святу Русь», яку РПЦ примусово поширила єпархіями через війну в Україні, Коваль замість слова «перемога» промовляв «мир».
Із початком повномасштабного вторгнення РФ Російська православна церква не просто не засуджує дій військових, але благословляє учасників вторгнення, зокрема, ЗС РФ і Росгвардію.
Константинопольський патріархат вважається вищим за становищем, ніж Московський. Проте у 2018 році РПЦ розірвала відносини з Константинополем після видачі томосу Православної церкви України. Константинопольський патріархат розриву відносин із РПЦ не визнає.
«Тисячі втратять житло». Пояснюємо, як із липня зміняться правила для біженців у Чехії
Від 10 до 50 тисяч біженців з України можуть втратити своє житло у Чехії. Про це свідчать оцінки міністерства внутрішніх справ і міністерства праці країни. Йдеться передовсім про біженців, які не платять за житло, а проживають у так званому екстреному житлі, яке оплачує держава. Із початком липня, більшість таких біженців повинні почати сплачувати оренду самостійно.
Заколот у Росії та війну в Україні обговорять учасники саміту ЄС у Брюсселі
Заколот у Росії, війна в Україні, а також міграція до Європейського союзу є головними темами дводенного саміту лідерів ЄС, який розпочинається в Брюсселі 29 червня, повідомляє агенція DPA.
Організований ватажком угруповання «ПВК Вагнера» Євгеном Пригожиним заколот посилив занепокоєння щодо безпеки, особливо серед балтійських країн ЄС, – через їхню географічну близькість до Росії.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ має приєднатися до обговорення, щоб оцінити потенційні наслідки подій у Росії для безпеки Європи, а також війну в Україні. Очікується, що лідери підтвердять свою незмінну підтримку України, до них по відеозв’язку приєднається президент України Володимир Зеленський.
Кілька країн блоку залишилися незадоволеними нещодавнім рішенням міністрів внутрішніх справ ЄС, які підтримати зміну політики щодо надання притулку. На тлі зростання кількості мігрантів, які прибувають до ЄС морем, учасники саміту розглянуть плани підтримати Туніс на суму 900 мільйонів євро для пом’якшення економічної кризи в країні та зменшення числа людей, які прагнуть потрапити до ЄС. Європейська комісія запропонувала прив’язати пакет допомоги до реформ, яких вимагає Міжнародний валютний фонд (МВФ), натомість Італія хоче менш суворих вимог до Тунісу.
Також на саміті у Брюсселі обговорять відносини з Китаєм і деякі інші питання.
Армія РФ уночі завдала ракетного удару по Чугуєві – руйнування є, жертв немає
Минулої ночі, близько 1:00, армія РФ завдала ракетного удару з ЗРК С-300 по Чугуєві на Харківщині, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Зафіксовані влучання в землю. Пошкоджено житлові будинки неподалік та автомобілі. Попередньо, без постраждалих», – написав він у Telegram.
Вночі у мережі були повідомлення, що на Харківщині чутно звуки вибухів у час, коли в регіоні була оголошена повітряна тривога.
Через обстріл військами РФ Харківщини минулої доби, за даними влади, троє цивільних загинули і одна людина зазнала поранень (вона у тяжкому стані).
Харківщина практично щоденно зазнає російських обстрілів. Москва, попри докази і свідчення, заперечує обстріли цивільного населення.
«Ми запропонували їм покинуту частину». Що відомо про можливий табір ПВК «Вагнер» у Білорусі
Інформація про те, що в Білорусі можуть дислокуватися тисячі російських бойовиків, з’явилася відразу після невдалої спроби власника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина влаштувати військовий заколот в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити компанію.
Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання, які підтримали Пригожина, мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь».
Олександр Лукашенко 27 червня повідомив, що Євген Пригожин прибув до Білорусі. А пізніше моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» написав, що бізнес-джет Embraer 600 із бортовим номером RA-02795, яким, як стверджується, користується Пригожин, вилетів з військового аеродрому Мачулищі і направляється в бік РФ.
Білоруська служба Радіо Свобода спробувала з’ясувати, що стоїть за домовленостями Путіна і Лукашенка про те, що «вагнерівці за власним бажанням» можуть отаборитися на території Білорусі.
Залужний про ініціативу ЗСУ, Резніков анонсує великий наступ. В Ростові «судять» Азов
- Телеграм-канали повідомляють про значне просування українських військових у напрямку Бахмута. Зокрема, відзначають, що ЗСУ практично зайшли у Кліщіївку – це село Бахмутської громади. Генштаб офіційно поки мовчить. То що ж відбувається на Бахмутському напрямку – розпитаємо наживо військових.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- Кількість загиблих внаслідок атаки російських військ на Краматорськ зросла до 12. Поранених уже шість десятків. Рятувальна операція завершена, кажуть у ДСНС. Її деталі розкажемо далі в ефірі.
- «Нам вдалося перехопити стратегічну ініціативу» – це чи не головна заява українського головнокомандувача Валерія Залужного із розмови з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі. Чи означає це те, що деокупація захоплених територій пришвидшиться, а російським силам варто готуватися до відходу з українських земель? Питаємо про це у експертів.
Вранці 29 червня з-під завалів деблоковано тіло ще однієї загиблої внаслідок російської атаки по Краматорську 27 червня людини, повідомила Держслужба з надзвичайних ситуацій.
«Загалом загинуло 12 осіб (у тому числі 3 дитини), постраждало 60 осіб (у тому числі 1 дитина) та врятовано 11 осіб, з них 7 – підрозділом ДСНС. Аварійно-рятувальні роботи завершені», – йдеться в повідомленні.
Ввечері 27 червня російські війська завдали два ракетних удари по центру Краматорська і приватному сектору Біленького поблизу міста, спричинивши численні жертви серед цивільних і руйнування.
28 червня Служба безпеки повідомила, що затримала агента спецслужб Росії, який скоригував російський ракетний удар у Краматорську. За даними відомства, коригувальником є мешканець Краматорська, працівник місцевого газотранспортного підприємства. Раніше його дистанційно завербувало російське ГРУ.
Міністерство оборони РФ напередодні заявило, що в Краматорську був «уражений пункт тимчасової дислокації командного складу 56-ї мотопіхотної бригади ЗСУ». На місці, куди був нанесений російський удар у Краматорську, розміщувався заклад харчування.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу на війні в Україні близько 680 військових
Російські війська втратили близько 680 своїх військових за попередню добу, воюючи в Україні, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 29 червня.
Українське командування оцінює загальні втрати російських військ у 227 780 осіб із 24 лютого 2022 року.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 4 038 танків (+2)
- 7 857 бойових броньованих машин (+10)
- 4 116 артилерійських систем (+27)
- 627 реактивних систем залпового вогню
- 388 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 315 літаків (+1)
- 308 гелікоптерів
- 3 499 безпілотники (+7)
- 1 261 крилата ракета
- 18 кораблів і катерів
- 6 780 автомобілів та автоцистерн (+6)
- 569 одиниці спеціальної техніки (+6)
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Генштаб ЗСУ повідомив про 40 бойових зіткнень з військами РФ за добу
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 29 червня.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському та Мар’їнському напрямках – протягом доби відбулось 40 бойових зіткнень», – йдеться в повідомленні.
Генштаб ЗСУ повідомляє, що минулої доби війська РФ зазнали втрат у техніці і живій силі. Російська сторона про втрати не повідомляє.
«Авіація сил оборони за минулу добу завдала 11 ударів по районах зосередження особового складу противника, 5 – по зенітно-ракетних комплексах та 1 – по пункту управління ворога. Наші захисники знищили російський літак Су-25 та 3 розвідувальних БпЛА оперативно-тактичного рівня. Підрозділи ракетних військ і артилерії за минулу доби уразили склад боєприпасів, 11 артилерійських підрозділів на вогневих позиціях, 3 засоби протиповітряної оборони, 2 станції радіоелектронної боротьби та ще одну важливу ціль противника», – йдеться в повідомленні.
Розпочалася чотириста дев’яносто перша доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Держдепартамент США схвалив продаж Польщі систем Patriot у рамках модернізації її ППО
Державний департамент США схвалив можливий продаж Польщі автоматизованої системи управління інтегрованою протиповітряною та протиракетною обороною. Сума контракту – 15 мільярдів доларів.
Схвалення Держдепартаменту наразі не передбачає підписання контракту чи завершення відповідних переговорів. Йдеться про модернізацію польських сил ППО, що триває, повідомляють «Голос Америки» і Reuters.
Інтерес європейських країн до американського озброєння збільшився у зв’язку з підвищеним попитом на постачання боєприпасів, засобів ППО, засобів зв’язку, безпілотників і протитанкових ракет «Джавелін», що виявилися критично важливими для України у боротьбі з російським повномасштабним вторгненням.
Пакет буде включати 48 пускових станцій Patriot і 644 ракети-перехоплювачі Patriot модифікації PAC-3, мережеві канали, датчики, допоміжне обладнання, запасні частини і технічну підтримку.
Агентство співробітництва в галузі оборони та безпеки Пентагону 28 червня повідомило Конгресу про можливий продаж систем ППО Польщі.
Генеральними підрядниками з постачання озброєння є компанії Raytheon Corp і Lockheed Martin.
Польща посилить східний кордон після прибуття до Білорусі ПВК «Вагнер»
Польща посилить свій східний кордон після прибуття до Білорусі ПВК «Вагнер», повідомив ввечері 28 червня польський віцепрем’єр-міністр і голова владної партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський. Він сказав про це на екстреному засіданні Комітету Ради міністрів з питань національної безпеки та оборони, повідомляють польські ЗМІ.
«Ми маємо як мінімум потенційно нову ситуацію в Білорусі, присутність там групи «Вагнер». За інформацією, яку ми маємо, там буде приблизно 8 тисяч військових», – сказав він.
Ярослав Качинський вважає, що ситуація з приходом «вагнерівців» до Білорусі ускладнюється, і потенційно вони можуть становити ще більшу загрозу для України, а також для Литви.
Урядовець зазначив, що не має інформації про те, що «вагнерівці» планують напасти на Польщу, однак робота з охороною «має враховувати найгірші сценарії», тому на зустрічі вирішили вжити певних заходів, посиливши кордон із Білоруссю.
Ярослав Качинський не уточнив конкретну кількість техніки і живої сили, які будуть направлені додатково, але пообіцяв, що «підсилення буде дуже серйозним».
Тим часом, міністр оборони Польщі Маріуш Блащак назвав членів ПВК «Вагнер» «деморалізованими, але водночас небезпечними людьми, оскільки через свою деморалізованість вони не визнають жодних правил».
Напередодні президент Польщі Анджей Дуда заявив, що НАТО має дати дуже рішучу відповідь на розміщення сил ПВК «Вагнер» у Білорусі.
Водночас генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що поки що рано говорити про наслідки переміщення «вагнерівців» до Білорусі, але наголосив, що Альянс готовий захистити себе від будь-якої загрози.
ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Олександр Лукашенко повідомив, що Євген Пригожин 27 червня прибув до Білорусі.
Арешт генерала російської армії Сергія Суровікіна може свідчити про те, що Кремль має намір очистити міноборони РФ від осіб, які вважаються нелояльними. Про це йдеться в огляді американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Якщо російська влада справді заарештувала Суровікіна, то Кремль, швидше за все, використає Суровікіна та його філії як «цапів відбувайлів», щоб публічно пояснити, чому російські військові та російські органи внутрішньої безпеки погано відреагували на заколот, і виправдати потенційну перебудову російського військового керівництва. ISW раніше повідомляв про помітну приналежність Суровікіна до «Вагнера» та його ймовірну підтримку ПВК, і що Суровікін є головним кандидатом на посаду «цапа відбувайла», незалежно від фактичного рівня підтримки, яку він надав бунтівникам», – кажуть аналітики.
Вони також припускають, що Кремль, імовірно, намагатиметься позбавити влади тих, хто міг симпатизувати заколоту.
В ISW, посилаючись на російських військових блогерів, кажуть, що «атмосфера підозри огорнула Генштаб РФ».
28 червня видання The Moscow Times із посиланням на джерела, близькі до Міноборони Росії, повідомило, що генерал Сергій Суровікін, командувач Повітряно-космічними військами Росії і заступник командувача російськими військами в Україні, – заарештований.Офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Сам Суровікін востаннє з’являвся на публіці увечері 23 червня. Тоді він записав відеозвернення, в якому закликав бійців ПВК «Вагнер» зупинитися. Де він зараз – невідомо.
Видання The New York Times і Wall Street Journal 28 червня писали, посилаючись на джерела у розвідці США, що Суровікін міг знати про плани Євгена Пригожина виступити проти армійського керівництва. Про те, чи підтримував він сам заколот, джерела у розвідці не мають певної думки.
Суровікін – один із найбільш відомих російських генералів, восени він був призначений командувачем усього угруповання російських військ в Україні. З його іменем пов’язана кампанія з бомбардування українських енергетичних об’єктів, будівництво лінії укріплень на окупованих територіях і відступ військ РФ від Херсона й правобережжя Дніпра, який він назвав «непростим рішенням».
Згодом він став заступником командувача військового угруповання РФ в Україні.
Суровікіна активно хвалила більшість провоєнних блогерів. Голова ПВК «Вагнер» Євген Пригожин також відгукувався про нього схвально, протиставляючи іншим армійським начальникам.
«Чорний лебідь Путіна»: як заколот Пригожина вплине на війну Росії проти України
Євген Пригожин, засновник і очільник ПВК «Вагнер», разом із частиною своїх бойовиків захопив Ростов-на-Дону і пішов на Москву. Попри те, що через добу і за 200 км до столиці РФ він передумав, цей демарш завдав потужного удару по авторитету і іміджу президента РФ Володимира Путіна. Багато хто сподівався, що бунт Пригожина спричинить хаос не лише на шляху «вагнерівців» у Росії, а й у лавах російських сил в Україні – і ЗСУ цим скористаються.
Що відбувалось на фронті під час походу ватажка «Вагнера» до Москви? Чи можуть «посипатися» війська РФ в Україні через заколот? Чи здатен демарш Пригожина вплинути на перебіг війни Росії проти України – раніше чи пізніше? Розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
У Росії ЗМІ заявили про арешт генерала Суровікіна після заколоту Пригожина
Видання The Moscow Times із посиланням на джерела, близькі до Міноборони Росії, повідомило 28 червня, що генерал Сергій Суровікін, командувач Повітряно-космічними військами Росії і заступник командувача російськими військами в Україні, – заарештований.
На запитання журналістів про те, де зараз перебуває генерал, джерело відповіло: «Цю інформацію у нас навіть внутрішніми каналами не коментують».
Офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Раніше про арешт Суровікіна повідомляли деякі провоєнні російські телеграм-канали. Зокрема, блогер Володимир Романов писав, що генерала заарештували 25 червня, тобто наступного дня після завершення заколоту ПВК «Вагнер». Інші провоєнні канали, однак, стверджують, що генерал не заарештований, а лише пише пояснювальні записки у зв’язку з заколотом. Міноборони Росії про долю генерала не повідомляло.
Сам Суровікін востаннє з’являвся на публіці увечері 23 червня. Тоді він записав відеозвернення, в якому закликав бійців ПВК «Вагнер» зупинитися. Де він зараз – невідомо.
Колишній головний редактор «Эха Москвы» Олексій Венедиктов стверджує, що, за його інформацією, Суровікін три дні не виходить на зв’язок із власною родиною. За словами Венедиктова, неможливо зв’язатися і з його охороною.
Так Венедиктов, що має багато джерел у російських владних колах, прокоментував повідомлення про можливий арешт генерала у зв’язку з роллю, яку він нібито зіграв у заколоті ПВК «Вагнер».
Видання The New York Times і Wall Street Journal 28 червня писали, посилаючись на джерела у розвідці США, що Суровікін міг знати про плани Євгена Пригожина виступити проти армійського керівництва. Про те, чи підтримував він сам заколот, джерела у розвідці не мають певної думки.
Суровікін – один із найбільш відомих російських генералів, восени він був призначений командувачем усього угруповання російських військ в Україні. З його іменем пов’язана кампанія з бомбардування українських енергетичних об’єктів, будівництво лінії укріплень на окупованих територіях і відступ військ РФ від Херсона й правобережжя Дніпра, який він назвав «непростим рішенням».
Згодом він став заступником командувача військового угруповання РФ в Україні.
Суровікіна активно хвалила більшість провоєнних блогерів. Голова ПВК «Вагнер» Євген Пригожин також відгукувався про нього схвально, протиставляючи іншим армійським начальникам.