«Ми не можемо дозволити Путіну поставити маріонетковий уряд у Києві» – Боррель
Війну Росії з Україною можна було б швидко завершити, припинивши допомогу Києву, але в Євросоюзі цього не хочуть, заявив верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель 24 жовтня на конференції «Європа та світ».
За словами Борреля, українці не можуть самостійно захиститися від російської агресії та потребують допомоги Європи. Він також наголосив, що Євросоюз вважає неприпустимою капітуляцію України перед режимом Володимира Путіна.
«Ми не можемо дозволити Путіну встановити маріонетковий уряд у Києві та розмістити російську армію на польському кордоні», — заявив Боррель, додавши, що Путін, ймовірно, двічі подумав би, чи варто вторгатися в Україну, якби знав, як Євросоюз та інші країни підтримають Київ.
Раніше цього місяця голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель запропонував взяти довгострокові зобов’язання щодо фінансування військової допомоги Україні, а також використовувати гроші ЄС для підтримки постачання сучасних винищувачів і ракет. Зокрема, він хоче мобілізувати 5 мільярдів євро щороку з 2024 до кінця 2027 року.
У терміналах «Нової пошти» будуть «капсули безпеки» на випадок тривоги – співвласник
У терміналах «Нової пошти», розташованих у прифронтовій зоні, будуть споруджені капсули для захисту персоналу. Про це після удару по терміналу «Нової пошти» в Харківській області заявив співвласник компанії Вʼячеслав Климов, повідомляє видання «Бабель».
«У режимі роботи терміналів зміни будуть точно, особливо в таких зонах, як Харків, бо там вже є певна статистика прильотів. Думаємо, як зробити в терміналах щось на кшталт ізраїльських капсул у житлових домах. Вони потрібні саме для випадків, коли немає часу навіть для того, щоб добігти до укриття. У нас вже є певний досвід, бо в Харкові та Миколаєві ми вже зробили подібні капсули в наших відділеннях. У відділенні в Харкові у дворі стоїть залізобетонна капсула, яка захищає і працівників, і клієнтів», – сказав Климов.
Будівельні норми в Ізраїлі передбачають, що кожне помешкання повинне мати спеціальну внутрішню кімнату, мамад. Стіни в такій кімнаті є залізобетонними завтовшки щонайменше 25–30 сантиметрів, закриватися ця кімната має металічними герметичними дверима, здатними витримати вибухову хвилю.
Увечері 21 жовтня війська РФ завдали ракетного удару по терміналу «Нової пошти» в селі Коротич у Харківському районі. За даними ДСНС, внаслідок удару є значні руйнування будівлі терміналу, пошкоджені 7 вантажних автомобілів та 2 напівпричепи. З місця удару фахівці вилучили уламки ракети С-300. Співробітники терміналу не мали часу на порятунок – між оголошенням повітряної тривоги і влучанням минула менш як хвилина.
Станом на вечір 22 жовтня відомо про 6 загиблих та 17 постраждалих. Всі тіла жертв російського удару по Харківщині вже ідентифіковані, уточнили в місцевій поліції.
Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що Україна обов’язково відповість на ракетний удар російської армії по терміналу «Нової пошти» під Харковом.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ООН станом на 8 жовтня підтвердила загибель 9 806 і поранення 17 962 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
«Кожен повернеться додому, ми робимо для цього все» – Стефанчук про політвʼязнів та полонених
Українська влада робить усе, щоб звільнити усіх полонених, які нині незаконно перебувають у РФ чи на окупованих нею територіях. Про це голова Верховної Ради Руслан Стефанчук сказав 24 жовтня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про те, чи зможуть цивільні політвʼязні, які незаконно утримуються в Криму, бути звільненими до повної деокупації півострова.
«Для України життя людини та її здоровʼя насправді є найвищою цінністю. І ви бачите як багато сьогодні і президент України, і військові, і спецслужби витрачаються на те, щоб кожен українець, який перебуває в полоні, неважливо, чи військовий, чи цивільний, якомога швидше повернувся додому. І я глибоко переконаний, що ми не ділимо людей на військових та невійськових. Кожен з них українець. І я думаю, що в одному з таких обмінів ми обовʼязково побачимо всіх, хто незаконно був вивезений з України та утримується незаконно в РФ, але повернеться додому. Це стосується всіх – і затриманих кримських татар, і затриманих осіб, які перебувають незаконно у вʼязниці, і депортованих українських дітей, які були вивезені з території України, і українських військових, які перебувають у полоні в Росії. Кожен повернеться додому, ми робимо для цього все», – заявив спікер українського парламенту на другому парламентському саміті «Кримська платформа» у Празі.
Раніше правозахисники Центру прав людини ZMINA та Кримської правозахисної групи, які також брали участь у саміті «Кримська платформа», порушували питання про те, що Росія та Україна доволі регулярно проводять обміни військовополонених, але рідше на обмін потрапляють цивільні люди, в тому числі політвʼязні в окупованому Криму.
Згідно з останньою інформацією представництва президента України в АР Крим, РФ незаконно утримує 181 українського політв’язня. Серед них є фрилансер проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислав Єсипенко.
10 березня 2021 року Владислав Єсипенко перестав виходити на зв'язок із рідними – невдовзі стало відомо, що ФСБ Росії затримала чоловіка, звинувативши його у «звʼязках з українськими спецслужбами» та «зберіганні та перевезенні боєприпасів».
16 лютого 2022 року російський суддя в Криму Длявер Берберов засудив Єсипенка до 6 років позбавлення волі в колонії загального режиму та штрафу на суму 110 тисяч рублів. Російське обвинувачення вимагало для Єсипенка 11 років позбавлення волі.
Ініційований Україною міжнародний координаційний механізм «Кримська платформа» був започаткований на установчому саміті в Києві в серпні 2021 року. Мета платформи – збереження уваги до Криму в міжнародному порядку денному, захист прав людини в Криму, сприяння деокупації півострова тощо.
Развожаєв пояснив гучні звуки в Севастополі «штатними заходами в акваторії»
Очільник окупаційної влади Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що ввечері 24 жовтня потреби оголошувати в місті повітряну тривогу не було, хоча севастопольці з різних районів повідомляли про гучні звуки, які сприйняли як вибухи.
«За інформацією від військових, це були штатні заходи в акваторії, у тому числі з використанням реактивних бомбометів. У районі Кара-Коби засобами радіоелектронної боротьби був посаджений безпілотник, який здетонував на землі, у полі. Ніяких руйнувань інфраструктури немає», – написав Развожаєв.
Після 22:00 24 жовтня в Севастополі пролунали гучні звуки, деякі жителі навіть повідомили про вибиті шибки у своїх помешканнях. Повітряна тривога в місті не оголошувалася.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. 22 вересня у Севастополі був завданий ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ.
Російські військові обстрілюють Херсон – очільник МВА
Увечері 24 лютого Херсон знову опинився під обстрілом з боку російських військ, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«У Дніпровському районі міста чути вибухи. Армія РФ атакує з тимчасово окупованого лівобережжя. Тримайтеся подалі від вікон! Бережіть себе і своїх близьких!‼️» – написав чиновник у телеграмі.
Російські військові регулярно атакують регіони України артилерією, ударними БПЛА, ракетами, авіабомбами і РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Севастополі чули гучний вибух – Крим.Реалії
У Севастополі після 22:00 24 жовтня пролунав потужний вибух, від якого затремтіли вікна, повідомив кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Тривога у місті не оголошувалася, додав він.
Про гучний звук пишуть із різних частин кримського міста, у деяких жителів вилетіли шибки.
Очільник окупаційної влади Севастополя Михайло Развожаєв наразі не коментував ці повідомлення, його заступник Євген Горлов стверджує, що в місті «все нормально».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. 22 вересня у Севастополі був завданий ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ.
Рогозін нібито пропонував Путіну вдарити по Україні космічною ракетою – Bild
Колишній генеральний директор корпорації «Роскосмос» Дмитро Рогозін пропонував президентові Росії Володимиру Путіну вдарити по великому місту України за допомогою ракети-носія, яку використовують для польотів у космос. Про це він нібито сказав у телефонній розмові з генеральним директором ракетно-космічного центру «Прогрес» Дмитром Барановим, пише німецька газета Bild. Видання посилається на запис дзвінка, який опинився в розпорядженні журналістів, проте справжність розмови поки що не підтверджена незалежними джерелами.
За даними Bild, Рогозін та Баранов обговорювали можливість використання космічної ракети з початку січня 2023 року. Чиновники зійшлися на тому, що найоптимальніше запустити її з військового космодрому у Плесецьку на півночі європейської частини Росії, в Архангельській області.
Баранов також говорив про можливі проблеми із запуском. За його словами, через надзвуковий вхід в атмосферу важкі фугасні авіабомби або керовані боєголовки перегріватимуться на швидкості шість кілометрів на секунду. Рогозін у відповідь пообіцяв порадитися з конструктором Юрієм Соломоновим. Також чиновники обговорювали ризик падіння ракети на територію Росії та похибку під час падіння.
За кілька днів Рогозін повідомив, що розвʼязав питання, повʼязане з можливим перегріванням. Він спитав Баранова, скільки часу йому знадобиться на підготовку операції. Той відповів, що близько пів року.
Проти ув’язненого кримчанина Приходька порушили ще дві кримінальні справи
Проти 64-річного Олега Приходька – проукраїнського активіста, який проживав в окупованому Криму та був ув’язнений російською владою – порушили ще дві кримінальні справи, передає російське видання «Медіазона».
Цього разу Приходька звинувачують у пропаганді тероризму та реабілітації нацизму. Приводом для нових справ стали доноси сусідів по камері кримчанина, з якими він відбував термін у в’язниці, відомої під неофіційною назвою «Володимирський централ».
Читайте також: Проти засудженого кримського активіста Приходька фабрикують нову справу – дочка
Як пишуть місцеві провладні ЗМІ, зокрема видання «Володимирські відомості», Приходько у розмовах з іншими ув’язненими нібито «пропагував теракти» та «схвалював дії Гітлера та його прихильників у ході Другої світової війни».
Олега Приходька затримали співробітники ФСБ у Криму у жовтні 2019 року. Правозахисники вважають, що приводом для цього стала його проукраїнська позиція: Приходько відкрито виступав проти анексії Криму та вивісив на своєму будинку у Саках державний прапор України.
Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його у підготовці до терористичного акту та незаконному виготовленні вибухових речовин. Приходько заперечує обвинувачення на його адресу.
Читайте також: Ілюзії щодо можливостей РФ в Чорному морі зникають, ЧФ «поступово тікає з Криму» – Зеленський
Апеляційний військовий суд міського округу Власіха Московської області 17 травня 2021 року ухвалив залишити чинним вирок Олегу Приходьку, засудженому на 5 років позбавлення волі. Захист кримчанина оголосив про намір звертатися в ЄСПЛ.
Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест через вирок кримчанину. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Олега Приходька політичним в’язнем.
Двоє чоловіків загинули в Купʼянському районі внаслідок обстрілу сил РФ – Синєгубов
Внаслідок обстрілу села Подоли Купʼянського району Харківської області загинули двоє чоловіків віком 50 та 57 років. Про це ввечері 24 жовтня повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, російські війська обстріляли село з артилерії. Зруйновано господарську споруду, пошкоджено паркан та два легкові автомобілі.
Російські військові регулярно атакують регіони України артилерією, ударними БПЛА, ракетами, авіабомбами і РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Віцепрезидент Європарламенту: Україна поверне всі свої території і приєднається до ЄС
Переговори про приєднання України до Євросоюзу мають розпочатися навіть попри те, що Київ не контролює всю свою територію, заявив 24 жовтня на другому парламентському саміті «Кримської платформи» віцепрезидент Європейського парламенту Роберт Зіле.
«Можливо, хтось запитає, чи це можливо, і чи є мудрим робити цей крок (розпочинати переговори про вступ – ред.), коли Україна не контролює усю свою територію. Відповіддю має бути дзвінке «так». Кремль має чітко почути, що ми віримо у всеосяжну українську перемогу, в повну територіальну цілісність європейської України, і ми готові підтримати це політично, дипломатично і фінансово, чого б це не вартувало», – сказав Зіле.
Зеленський звернувся до жителів окупованих територій: «російська присутність не назавжди»
Президент України Володимир Зеленський прокоментував парламентський саміт Кримської платформи у вечірньому зверненні 24 жовтня.
Він оцінив як «потужну» підсумкову декларацію саміту на підтримку України.
«Цього разу майже 70 делегацій парламентів різних країн світу. Якісні заяви. Незмінна увага демократичного світу до України, до нашого захисту», – сказав він.
Президент назвав історичним досягненням те, що Росія відводить кораблі Чорноморського флоту від півострова.
«І хочу зараз окремо сказати всім нашим людям у Криму, у Севастополі, в усіх окупованих районах Півдня та Сходу нашої держави. У поки що окупованих районах. Дорогі українці! Усі ви відчуваєте, що російська присутність на нашій землі не назавжди. Я знаю це. Україна поверне свою територію, своїх людей», – заявив Зеленський.
У Празі 24 жовтня розпочав роботу другий парламентський саміт «Кримської платформи». За словами спікера Верховної Ради України Руслана Стефанчука, у заході візьмуть участь близько 70 парламентських делегацій з усього світу.
Ініційований Україною міжнародний координаційний механізм «Кримська платформа» було розпочато на установчому саміті у Києві у серпні 2021 року. Мета платформи – збереження уваги до Криму у міжнародному порядку денному, захист прав людини у Криму, сприяння деокупації півострова.
Очільник МЗС Чехії пояснив свою заяву про «відпустку в Криму»
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський пояснив, що під «відпусткою у Криму» має на увазі повне звільнення півострова від російської окупації. Про це очільник зовнішньополітичного відомства заявив 24 жовтня на другому парламентському саміті «Кримської платформи».
«Рівно чотири місяці тому я сказав, що моя відпустка у Криму наближається. Хтось подумав, що це провокація. Інші поставились до мого плану як до цікавості або навіть як до нонсенсу. Проте для мене це – ключ до завершення російських імперіалістичних амбіцій у Європі. Коли Москва буде змушена припинити окупацію Криму, вона не зможе блокувати експорт українського зерна до країн Глобального Півдня через Чорне море. Якщо Росія припинить контролювати Крим, не буде і так званого «русского мира», що є насправді новою назвою російського імперіалізму, якому вже кілька століть. Тому я з нетерпінням чекаю, коли зможу відвідати Крим не лише щоб побачити красиві гори, Бахчисарайський палац, я хочу відвідати Крим як частину демократичної України, коли кримські татари нарівні з іншими зможуть мати усі права і вільно обирати своїх представників», – сказав Ліпавський.
Коли підпорядковані ватажкові угруповання «ПВК Вагнера» Євгену Пригожину збройні підрозділи «пішли на Москву», Ліпавський написав у твітері, що «його відпустка в Криму наближається».
У Празі 24 жовтня відбувається другий парламентський саміт «Кримської платформи», на який завітали до 70 парламентських делегацій.
«Супутникові зйомки фіксують зміни»: WSJ дослідило, чи завезла Росія ядерну зброю до Білорусі
Видання Wall Street Journal опублікувало відеоматеріал із супутниковою зйомкою об'єкта поблизу міста Осиповичі Могилевської області Білорусі. Аналіз цих світлин, а також публікацій у білоруських ЗМІ дозволяє припустити, що Росія вже могла завезти туди свої ядерні боєголовки. Російська служба «Голосу Америки» попросила експертів оцінити ситуацію.
Журналісти WSJ почали вести супутникове спостереження за одним із майданчиків в Осиповичівському районі Білорусі навесні 2023 року.
Зіставлення об'єктів на свіжих зйомках і того, що було зафіксоване рік тому, виявило низку відмінностей, які дозволяють припустити – ця територія може бути використана для зберігання ядерних боєголовок.
Що ж змінилося за рік? І на чому базуються такі припущення?
«Білоруський суверенітет передано до Москви»
Рік тому майданчик був засаджений лісом. Але навесні 2023 року на супутникових знімках на місці лісового масиву з'явилися два додаткові ряди огорож, причому експерти звернули увагу на те, що огорожу аналогічної конструкції оточує сховище ядерних боєголовок у Калінінграді.
Незалежний білоруський журналіст Михайло Янчук, говорячи про тактику Олександра Лукашенка та Володимира Путіна, вдається до образного порівняння:
«Навіть якби вони не збиралися розміщувати тактичну ядерну зброю в Білорусі, вони б все одно сказали, що це робитимуть, бо основна проблема «трамвайного хулігана» в тому, що, коли його перестають боятися, його пасажири можуть спільними зусиллями виштовхати на наступній зупинці.
Лукашенко має великі проблеми з підтриманням авторитету «трамвайного хулігана» – його навіть не покликали нещодавно до Пекіна на форум «Один пояс – один шлях», поставивши білоруську пропаганду в дуже незручне становище, тому що Путін там був, а Лукашенка не покликали. І тому Лукашенко намагається всіма шляхами довести, що він – «серйозний гравець» ,і що має ядерну зброю, яка десь зберігається», – поділився своїми міркуваннями Михайло Янчук із кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».
Виходячи з цього, експерт цілком допускає наявність на території Білорусі сховища з російським ТЯО, наголошуючи при цьому, що ця зброя не перебуває під контролем глави мінського режиму.
Процес здачі Олександром Лукашенком суверенітету Білорусі «старшому братові» в особі РФ, на думку Янчука, був запрограмований самим його приходом до влади.
«Це було так завжди з того часу, як Лукашенко 1996 року став президентом, провівши незаконний референдум і фальсифікувавши його результати. З 1994 по 1996 він перебував при владі абсолютно легітимно, а все, що було потім, проходило під девізом «я тут ще трохи побуду, а ось вам (Москві) ще шматок білоруського суверенітету». І цей процес зараз підходить до логічного завершення, бо фактично весь білоруський суверенітет, та й де-юре теж уже передано до Москви. І зараз тут командують росіяни, а не білоруси», – вважає співрозмовник «Голосу Америки».
За його оцінкою, жителям Республіки Білорусь це явно не подобається, а прийом на свою територію російського ТЯО і перетворення країни на ціль для удару у відповідь з боку НАТО викликало обурення навіть у прихильників Лукашенка. Але сам він на це не реагує, оскільки більше не може нічого контролювати.
І чим далі ця ситуація розвивається, тим більше йому потрібно показувати, який він насправді «великий державний діяч і захисник білоруського суверенітету», – підсумовує Михайло Янчук.
Сили оборони відбили близько 20 атак армії Росії на Мар’їнському напрямку – Генштаб
Протягом доби на фронті відбулося 54 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 24 жовтня. Командування зафіксувало п’ять ракетних та 33 авіаційних ударів російської армії, а також 42 обстріли з реактивних систем залпового вогню по українських позиціях і населених пунктах.
За зведенням, Сили оборони відбили російські штурмові дії за підтримки авіації на Куп’янському напрямку, загалом вісім атак біля Синьківки та Іванівки.
Читайте також: «Ми знищуємо в рази більше сил та засобів, ніж вони» – пресофіцер 3-ї ОШБр Олександр Бородін
«На Лиманському напрямку Сили оборони відбили всі атаки ворога біля Надії та Макіївки Луганської області… На Бахмутському напрямку українські воїни відбили п’ять атак противника в районах населених пунктів Богданівка, Кліщіївка, Андріївка Донецької області», – йдеться в зведенні.
Крім того, російські війська вели «безуспішні штурмові дії» на Авдіївському напрямку – ЗСУ відбили шість атак біля Степового, Авдіївки, Сєверного та Невельського.
«На Мар’їнському напрямку противник вів безуспішні штурмові дії за підтримки авіації в районах Мар’їнки та Побєди Донецької області, де Силами оборони відбито близько 20 атак ворога», – додає штаб.
Читайте також: Ілюзії щодо можливостей РФ в Чорному морі зникають, ЧФ «поступово тікає з Криму» – Зеленський
Збройні Сили також відбили російські атаки біля Старомайорського на Шахтарському напрямку та південно-східніше Малої Токмачки на Запоріжжі.
«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку, завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту», – повідомляє командування.
Генштаб звітує про 16 ударів української авіації по російських військах та техніці, а також знищення ракетними ударами 12 артилерійських засобів та логістичного хабу армії РФ.
Правозахисники: Джеляла та Азіза Ахтемова етапують до Краснодарського краю Росії
Засудженого Росією заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла етапують до Красноярського краю Росії, повідомила його дружина Левіза Джелял у коментарі правозахисній організації «Кримська солідарність».
За її словами, з підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму надійшов лист із повідомленням про те, що касаційні скарги Джеляла будуть надсилатися до міста Мінусинськ, вулиця Горького, 114. Згідно з відкритими даними, за цією адресою розташована в’язниця.
Читайте також: МЗС засудило етапування Джеляла та Ахтемових з Криму до Росії
Також Левіза Джелял розповіла, що про стан чоловіка нічого не знає, тому що зв’язку з ним немає. Вона припускає, що Нарімана тримають у спецблоці і не дають змоги зателефонувати рідним.
«Новин від самого Нарімана абсолютно немає. Де він зараз знаходиться, на якому етапі, в якому місті, в якому стані його здоров’я – невідомо», – додала дружина кримського політика.
Як повідомляється, Азіза Ахтемова також етапують до російської в’язниці в місті Мінусинськ. Його брата Асана етапували до Володимира, відзначили правозахисники.
На початку жовтня стало відомо, що дружина Нарімана Джеляла повідомила, що його й братів Асана та Азіза Ахтемових етапували до тюрем у Росії.
Читайте також: «Викрадення, тортури, тюрма»: як екскомандира корабля ВМС України запроторили до російської вʼязниці
Раніше повідомлялося, що російський Третій апеляційний суд загальної юрисдикції залишив без змін вирок підконтрольного Росії Верховного суду Криму у справі про «диверсію» на газопроводі в селі Перевальному, фігурантами якого є заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял та брати Азіз і Асан Ахтемови.
21 вересня 2022 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму засудив Нарімана Джеляла до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму зі штрафом 700 тисяч рублів та обмеженням волі на 1,5 роки.
Асана Ахметова засудили до 15 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі на рік. Азіза Ахтемова засудили до 13 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі на рік.
Зеленський звільнив Данилишина з посади голови Ради Національного банку
Президент України Володимир Зеленський звільнив члена Ради Національного банку Бориса Данилишина, який також очолював орган. Про це йдеться в указі від 24 жовтня.
«Звільнити Данилишина Богдана Михайловича з посади члена Ради Національного банку України у зв’язку із закінченням строку повноважень», – йдеться в тексті.
Указ також визнає такою, що втратила чинність, статтю 1 указу президента Петра Порошенка від 24 жовтня 2016 року про склад Ради НБУ.
Читайте також: НБУ послабив гривню щодо долара ще на 5 копійок
Данилишин прокоментував завершення роботи на посаді, оприлюднивши звіт про свою діяльність протягом семи років.
«Хочу подякувати членам Ради НБУ за дружню колективну роботу, а також чотирьом головам НБУ, які змінилися за цей період – Валерії Гонтарєвій; Якову Смолію, Кирилу Шевченку; Андрію Пишному», – йдеться в дописі.
Данилишин увійшов до складу Ради Нацбанку в 2016 році. З 2007 по 2010 рік він був міністром фінансів України.
ЄС планує збільшити потужність вітрової енергетики до понад 500 ГВт до 2030 року
Досягнення цілей Євросоюзу щодо відновлюваної енергетики вимагає значного збільшення частки вітрової енергетики в енергосистемі – про це йдеться в звіті, який представила Європейська комісія 24 жовтня.
«Прогнози щодо поширення вітрової енергетики в ЄС і в усьому світі є яскравими. Ціль ЄС щодо принаймні 42,5% відновлюваних джерел енергії до 2030 року вимагатиме зростання встановленої потужності з 204 гігават у 2022 році до понад 500 ГВт у 2030 році. Щоб досягти глобального рівня, щорічне збільшення потужності вітрової енергії має досягати щонайменше 329 ГВт на рік до 2030 року», – йдеться в звіті.
Водночас Єврокомісія вказує на складнощі для розвитку вітрової промисловості в Європі. Зокрема, через операційні збитки виробників у 2022 році ЄС не зможе виконати задачу в 37 гігават, досягнувши лише позначки в 16 гігават.
Читайте також: «Розбити бренд катастрофи»: в Чорнобилі збудують вітрову електростанцію
Єврокомісія додає, що вітрова галузь не може стало розвиватися без надходження чітких та безпечних проєктів, потрібного фінансування та конкуренції.
«Крім того, енергетична криза після повномасштабного вторгнення Росії в Україну підкреслила ризики, пов’язані з надмірною залежністю від домінуючого іноземного постачальника викопного палива, і продемонструвала важливість вітру та інших відновлюваних джерел енергії для стабільності та безпеки енергосистеми. У світі, який переживає швидкий зелений і цифровий перехід, чисті технології є центральними для відкритої стратегічної автономії Європи», – заявляють автори звіту.
За текстом, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн визнала виклики вітрової промисловості в ЄС. Відтак вона анонсувала Європейський пакет з підтримки вітроенергетики. Метою цього плану дій є підтримка компаній ЄС у цій галузі та підвищення їхньої конкурентоспроможності.
Читайте також: Польща підписала угоду зі США щодо будівництва першої АЕС
Серед запропонованих кроків Єврокомісії: створення інтерактивної цифрової платформи ЄС для планування аукціонів, а також публікація в грудні 2023 року, після оцінки попередніх національних планів щодо енергетики та клімату (NECPs), рекомендацій щодо надання дозволів і довгострокового планування розвитку відновлюваної енергетики.
«У своїх оновлених NECP, виходячи за рамки поточних юридичних зобов’язань, держави-члени повинні розробити комплексні 10-річні плани розгортання відновлюваних джерел енергії, зокрема вітрової, з перспективою до 2040 року», – йдеться в звіті.
Після конференції високого рівня з питань електромереж у вересні 2023 року Єврокомісія планує ухвалити план дій для мереж у листопаді 2023 року, в тому числі щодо рівних передач та розподілу.
На початку березня президент США Джо Байден заборонив імпорт нафти до США, а Євросоюз почав розробку плану поступової відмови від російських енергоносіїв. Крім цього, країни ЄС у квітні 2022 року відмовилися обслуговувати російські судна у своїх портах.
Стефанчук назвав «п’ять ключових проблем» для проведення виборів у 2024 році
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук назвав «п’ять ключових проблем» для проведення виборів в Україні у 2024 році.
«В українському законодавстві є певні неузгодженості щодо проведення і непроведення виборів як на парламентському, так і на президентському рівнях. Ми зараз обговорюємо ці питання, але хочу, щоб всі зрозуміли, що у нас є 5 ключових проблем, які нам треба вирішити. Перше – право військовослужбовців на голосування та висування, друге – право біженців на голосування, третє – як проводити вибори на тимчасово окупованих територіях, четверте – фінансування виборів і п’яте – вільний доступ до медіа. Ми не можемо дати Росії скористатися свободою слова в Україні для поширення пропаганди», – сказав Стефанчук, відповідаючи на запитання журналістів під час саміту «Кримська платформа» у Празі.
Також він зауважив, що звернувся із запитом поділитися подібним досвідом до парламентарів, зокрема, які брали участь у другому парламентському саміті «Кримська платформа».
Президент Володимир Зеленський раніше заявив, що для виборів у 2024 році в умовах, якщо війна продовжуватиметься, потрібні зміни до законодавства і додаткове фінансування.
Читайте також: Зеленський перерахував «основні труднощі» для проведення виборів під час війни
Раніше сто громадських організацій оприлюднили заяву щодо неможливості проведення в Україні виборів у активній фазі війни. Вони наголосили, що вибори і повномасштабна війна є несумісними, а ідея проведення виборів за таких умов є «вкрай небезпечною та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому».
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
23 серпня у Києві сенатор США від Республіканської партії США Ліндсі Грем заявив, що вибори в Україні наступного року мають відбутися, навіть в умовах війни. На його думку «вільні та чесні вибори, навіть під час нападу» на Україну, можуть продемонструвати, чи країна змінилась в питанні корупції.
У Міністерстві фінансів на запит Радіо Свобода раніше заявили, що через воєнний стан передбачати кошти в бюджеті на вибори-2024 році немає підстав.