Кулеба в Польщі: для систем Patriot зараз немає важливішого місця, ніж Україна
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся з польським колегою Радославом Сікорським 3 квітня.
Він повідомив, що під час розмови сторони обговорили, як Польща може долучитися до захисту українського повітряного простору від російських ракет, а також захистити повітряний простір Польщі.
Голова МЗС вказав на те, що Україна наразі є єдиною країною в світі, яка мусить «майже щодня» відбивати удари балістичних ракет.
Читайте також: Кукула: в повітряний простір Польщі, ймовірно, залетіла ракета Х-101
«Це означає, що всі системи Patriot у світі, які можуть бути надані Україні, мають бути доставлені до України якомога швидше. Для них зараз немає важливішого місця», – заявив Кулеба.
Міністерство закордонних справ Польщі уточнило, що зустріч відбулася в штабквартирі НАТО у Брюсселі.
«Дискусія концентрувалася на польсько-українських відносинах, поточній ситуації на лінії фронту, так само як і подальшу військову допомогу Україні», – йдеться в повідомленні.
МЗС країни також оприлюднило попередню заяву Сікорського в Брюсселі, який висловив сподівання, що «війна в Україні стане останньою війною в Європі».
«Але російським елітам може знадобитися час, щоб усвідомити, що ця агресія була помилкою, і цю війну неможливо виграти», – сказав польський міністр.
Читайте також: «Вони інфантильно помиляються» – Подоляк прокоментував відмову Німеччини поставляти Taurus
Росія протягом в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Також 25 березня РФ атакувала Київ балістичними ракетами, 10 людей постраждали.
Після чергової російської атаки на Україну 24 березня Варшава заявила про порушення повітряного простору Польщі однією з крилатих ракет, запущених дальньою авіацією РФ. За даними польських військових, об’єкт увійшов у польський простір поблизу Осердова (Люблінське воєводство) і пробув там 39 секунд.
Згодом польське командування пояснило, що «військові знали, що російська ракета поверне назад в Україну». У відомстві вважають, що Росія навмисно маневрує своїми ракетами таким чином, щоб вони робили коло і вражали цілі в Україні із заходу. У Збройних силах Польщі переконані, що «спроба збити ракету становила б більший ризик для місцевих мешканців».
Щонайменше 285 вивезених із Донбасу дітей опинилися у базі сиріт РФ – ЗМІ
Щонайменше 285 вивезених із Донбасу дітей опинилися у всеросійській базі даних дітей-сиріт, йдеться у розслідуванні російських видань «Верстка» і «Важные истории». Журналісти підтвердили особу кожної дитини і поговорили з деякими з них.
Апарат уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової розповідає лише про вивезених дітей, які опинилися під опікою в Росії. Про 285 дітей, про яких пишуть ЗМІ, влада РФ не повідомляла. Їх не забрали до родин, а відправили до шкіл-інтернатів і сімейних центрів у різних частинах Росії.
Перші анкети вивезених дітей з’явилися у базі даних дітей-сиріт РФ на початку жовтня 2022 року, через тиждень після того, як Росія оголосила про анексію територій Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей України. 263 анкети опинилися в базі у жовтні й листопаді 2022 року. Однак нові анкети продовжили з’являтися і у 2023 році – журналісти виявили 14 таких випадків. У половині з них дитину визнавали такою, що залишилася без батьківського піклування за рішенням суду.
Зеленський вважає, що партнери мають підтримати удари ЗСУ по території Росії
Володимир Зеленський вважає, що західні партнери повинні підтримувати українські відповіді по критичних об’єктах інфраструктури на території Росії. Зокрема, йдеться про нафтопереробні та військові заводи.
Про це він сказав під час зустрічі з фінським президентом Александром Стуббом в Києві 3 квітня, відповідаючи на запитання журналістів щодо реакції ООН на удари по об’єктах у Татарстані.
«Росія окрім сили нічого не розуміє. І всі засудження щодо незаконно окупованих наших територій, ударів по нашій енергетиці, блекаутів, які ми пережили за час цих двох років, підривів нашої інфраструктури, наших гідроелектростацій. Всі ці засудження не призвели до зменшення атак Російської Федерації. Ці люди розуміють тільки одне – коли є потужна відповідь», – сказав Зеленський.
Читайте також: Блінкен: США не підтримували здійснення ударів поза межами України
Щодо засудження ООН ударів по території Росії, президент зауважив, що «для того, щоб зрозуміти, як вижити в Харкові, як людям жити без світла, без води, треба, приїжджати, дивитися, а потім щось засуджувати або ні».
Водночас президент Фінляндії заявив, що вважає такі атаки на території Росії прийнятними.
«Питання в ціні на нафту, або у нас із цим якісь труднощі?, – зазначив Стубб. – Хто б не атакував, вони знають, що вони роблять, вони роблять це вміло, тому що вони не б’ють по цивільних. Це треба постійно мати на увазі».
«Великий ризик»: чим загрожує можливий наступ РФ улітку?
Американське видання Politico вранці 3 квітня опублікувало матеріал «Україна наражається на великий ризик краху лінії фронту», де йдеться про критичне становище ЗСУ у разі літнього наступу російської армії.
Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли виданню, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ».
Серед причин такого хиткого становища Сил оборони співрозмовники називають нестачу безпілотників, гаубиць та сотень тисяч снарядів та ракет.
За їхніми словами, ЗСУ потребують 4 мільйони снарядів та 2 мільйони БПЛА. До того ж Росія має достатню кількість керованих авіабомб і перевершує Україну за чисельністю армії.
СБУ встановила особи 26 підозрюваних у співпраці з Росією на окупованій Херсонщині
Служба безпеки України повідомила 26 людям про підозру в колабораційній діяльності на окупованій частині Херсонщини – про це відомство повідомило 3 березня.
«Служба безпеки та Національна поліція встановили особи і зібрали доказову базу на ще 26 колаборантів, які вступили до окупаційного «головного управління МВС РФ Херсонської області». У лавах псевдоустанови їх включили до складу злочинної організації під назвою «відділ міністерства внутрішніх справ Росії «Каховський»», – заявляє відомство.
За даними Служби, шестеро фігурантів обійняли «керівні посади» в цьому органі. Решта були призначені до підрозділів «слідства, карного розшуку, кадрового забезпечення та чергової частини».
Читайте також: «Деякі села вже не існують на карті»: голова Олешківської МВА про ситуацію в окупованій громаді
СБУ додає, що підозрювані беруть участь у репресіях проти жителів окупованих територій, щоб зламати їхній спротив окупації.
«Фігуранти під керівництвом ФСБ намагались розганяти проукраїнські зібрання мешканців Каховки. Під час таких «рейдів» рашисти викрадали людей та ув’язнювали їх до російських катівень на лівобережжі Херсонщини. У застінках потерпілих піддавали жорстоким тортурам, сподіваючись схилити їх до співпраці з окупантами», – йдеться в повідомленні.
Крім того, підозрювані влаштовували «обшуки» в помешканнях місцевих громадян, в ході яких викрадали приватне майно, в тому числі гроші та автомобілі. Також вони брали участь у охороні «виборчкомів» під час незаконних виборів РФ на окупованих територіях.
СБУ оприлюднила імена фігурантів у себе на сайті. Їм повідомили про підозру в:
- створенні або участі в злочинні організації
- колабораційній діяльності
- Посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України
- незаконному позбавленні волі або викраденні людей
- Катуванні
- викраденні або привласненні зброї, боєприпасів чи вибухівки
- грабежі
- незаконному заволодінні транспортом
«Наразі тривають комплексні заходи для притягнення кожного колаборанта до відповідальності за злочини проти українських громадян. Кожного з них буде знайдено і покарано», – додає СБУ.
Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини в листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.
«Пів мільйона нам не потрібно»: Зеленський про мобілізацію
Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні немає потреби мобілізовувати пів мільйона військовозобов’язаних. Про це він сказав 3 квітня під час брифінгу з президентом Фінляндії Александером Стуббом, але не уточнив кількість людей, яку планують призвати.
«Я вдячний главкому за аудит. Важливо, що він знайшов сили і всередині збройних сил України. Відповідна кількість, яка не була на фронті – вона на фронті буде», – відповів верховний головнокомандувач на питання журналістки.
Водночас він сказав, що поки не готовий назвати, скільки людей буде мобілізовано.
Україна підписала з Фінляндією безпекову угоду – Зеленський
Фінляндія стала восьмою країною, яка уклала з Україною двосторонню безпекову угоду на 10 років – про це повідомив Володимир Зеленський під час спільної зустрічі з фінським президентом Александра Стуббою в Києві 3 квітня, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Це комплексний, системний документ, який закріплює співпрацю у принципово важливих сферах. В угоді окреслена політична взаємодія між нашими державами. Фінляндія також підтримує наш рух в ЄС і НАТО», – сказав президент України під час виступу.
Він також зазначив, що під час зустрічі йшлося і про спільне виробництво між приватним сектором України та Фінляндії.
Читайте також: Україна та Естонія розпочали переговори щодо укладення безпекової угоди – ОП
«Ми можемо зробити набагато більше саме в оборонному виробництві», – сказав Зеленський.
Фінляндія також погодила для України 23-й пакет допомоги на суму 188 мільйонів євро.
За словами Володимира Зеленського, з початку 2024 року Україна отримала від Фінляндії військову допомогу в розмірі 400 мільйонів євро. До кінця року очікується, що ця сума суттєво зросте завдяки ще щонайменше двом пакетам допомоги.
Водночас Александер Стубб заявив, що на сьогодні «немає жодної причини» для відправки фінських військ в Україну.
«Деякі села вже не існують на карті»: голова Олешківської МВА про ситуацію в окупованій громаді
Гуманітарна ситуація в Олешківській громаді, що на окупованій лівобережній Херсонщині, погіршується, каже начальниця міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко. За її даними, за минулий рік через бойові дії постраждали сотні цивільних, а загиблих понад півсотні. Про це посадовиця розповіла в коментарі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Цивільні гинуть постійно. Ми намагаємося вести облік людей, які загинули саме в результаті обстрілів, тобто від мінно-вибухових травм отримали поранення. Так, за 2023 рік ми отримали дані про те, що постраждало 213 осіб, з яких 160 – це поранені, 53 – загинули», – сказала вона.
Читайте також: «Напружені бої, щоденно гинуть цивільні, деякі села знищені»: чому ЗСУ не просуваються на Херсонщині?
Від початку року, за даними Гасаненко, постраждали 28 цивільних: 21 поранений, в тому числі важкі випадки з ампутаціями, та семеро загиблих.
«Але це не повні цифри, це тільки ті люди, про яких нам стало відомо. Ми знаємо їхні прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, місце проживання. Є люди, які постраждали, але нам про них ніхто не повідомив. Тобто це не повні дані, це тільки ті, якими ми володіємо достеменно. Тому спиратися на них як на повну інформацію не можна. Думаю, що ці цифри в рази більші», – сказала Гасаненко.
Жителі Олешок часто перебувають в укриттях, втім, через обстріли постійно з’являються нові жертви серед цивільного населення, каже посадовиця.
Читайте також: Бізнес під вогнем: як відроджується підприємництво на півдні в умовах війни
«Станом на сьогодні ситуація просто катастрофічна. Я не можу знайти того слова, яке повністю охарактеризувало б те, що відбувається зараз на території Олешківської територіальної громади. Немає світла, газу, води. Місто постійно під обстрілами, постійно літають дрони, обстріли призводять до руйнування ринків, магазинів. Особливо в Олешках. Деякі села громади взагалі вже не існують на карті», – зазначила начальниця МВА.
Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини в листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.
Федоров: знадобляться місяці, щоб встановити наслідки руйнувань на ДніпроГЕС
Дніпровська гідроелектростанція не функціонує після російської ракетної атаки, сказав в ефірі національного телемарафону голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Знадобляться місяці, щоб спочатку встановити чітко наслідки тих руйнувань, яких завдав ворог, і потім ще велика кількість часу, щоб відновити спроможність генерувати електроенергію на нашій Дніпровській ГЕС», – сказав він.
Водночас голова області вказав на наслідки удару для логістики на Запоріжжі.
«Сьогодні лише одна полоса руху функціонує на Дніпровській ГЕС, а інша точно також на місяці зруйнована. Наразі ми навіть не можемо сказати, скільки точно знадобиться часу на відновлення. Наразі експерти, підрядники, проєктувальники проводять повний аналіз і детальний аналіз збитків, завданих нашій інфраструктурі», – додав Федоров.
Російські війська під час масованої атаки 22 березня завдали удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі, де є серйозні пошкодження, повідомили в компанії «Укргідроенерго».
У Міненерго цей удар РФ назвали наймасштабнішою атакою на українську енергетику за останній час.
Генеральний директор компанії «Укргідроенерго» Ігор Сирота в ефірі телеканалу «Еспресо» розповідав, що розбір завалів на ДніпроГЕСі триватиме близько тижня. Після цього, на його думку, можна буде оцінити наслідки обстрілу. За попередніми прогнозами компанії, на відновлення ДніпроГЕСу підуть роки.
В ООН закликали не атакувати об’єкти інфраструктури в Росії
Речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік під час брифінгу 2 квітня закликав припинити удари по «цивільній інфраструктурі» в Росії, відповідаючи на запитання про атаку об’єктів у Татарстані.
«Ми виступаємо проти та закликаємо припинити всі атаки на цивільну інфраструктуру», – вказано у стенограмі брифінгу речника.
Під час брифінгу Дюжаррік також зауважив, що тривають атаки на критично важливу інфраструктуру в Україні, а гуманітарні працівники надають підтримку людям по всій країні. Втім, у цьому контексті, не закликав Росію припинити удари.
Вранці 2 квітня дрони атакували підприємства Татарстана – в Єлабузі та Нижньокамську. Місцева влада заявила, що серйозних руйнувань немає, а технологічний процес підприємств не порушений. Українські медіа з посиланням на джерела у ГУР МО повідомили, що це спецоперація українських розвідників. У розвідці уточнили, що безпілотники атакували завод у Єлабузі, на якому збирають іранські «шахеди», маркуючи їх під «Герань-2».
Керівництво особливої економічної зони «Алабуга», гендиректор генерального директора Тимур Шагівалєєв заявив, що дрони були «оснащені обладнанням країн НАТО». Про яке саме обладнання йдеться, він не уточнив.
Також повідомлялося, що один з безпілотників спробував ударити по нафтопереробному заводу «ТАНЕКО» та поцілив у технологічну установку, після чого почалася пожежа. Джерело Радіо Свобода повідомило, що атака дронів на нафтопереробний завод у Нижньокамську була спільною операцією Служби безпеки України та Головного управління розвідки. За даними джерела, український дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ. Потужність цієї установки складала 8 мільйонів тонн нафти.
Це була перша атака дронів по території Татарстану від початку повномасштабної війни Росії проти України.
У коментарі Радіо Свобода представник Головного управління розвідки Міноборони зазначив, що Україна веде оборонну війну, однак це не означає військові дії лише на її території. Він підтвердив, що на території Росії «не залишається безпечних місць».
Без електрики, води, опалення та газопостачання – така ситуація склалася у кінці березня в окупованій Каховці на лівобережній Херсонщині. Люди виживають, хто як може, зазначає міський голова Віталій Немерець, а окупаційна влада у ситуації, яка склалася, звинувачує Україну та ЗСУ, каже він.
Аналогічні проблеми – і в сусідній Новій Каховці, стверджує депутат Херсонської міськради Сергій Хлань. За його словами, окупаційна влада організувала підвіз води, але він був мінімальний. При цьому бойові дії в регіоні стають все запеклішими.
Якою є гуманітарна ситуація у прифронтових містах на лівобережній Херсонщині? Чи багато жителів залишаються в Каховці, Новій Каховці та Олешках? Як українські військові утримують плацдарми на лівому березі Дніпра і чому їм поки не вдається просуватися, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Україна та Японія обговорили підготовку безпекової угоди
Президент України Володимир Зеленський обговорив з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кісідою підготовку безпекової угоди під час телефонної розмови 3 квітня.
«Японія вже надала Україні фінансової підтримки на понад 12 мільярдів доларів й анонсувала додаткову допомогу на поточний рік», – написав Зеленський у телеграмі.
Президент України розповів прем’єру Японії про ситуацію на полі бою, зокрема про російські масовані удари. Він нагадав, що з початку року Росія випустила по Україні майже тисячу ракет, приблизно 2800 «шахедів» і майже сім тисяч керованих авіабомб.
«Наголосив на посиленні санкційного тиску на Росію та створенні механізму конфіскації заморожених російських активів... Поінформував про потребу України в нелетальному обладнанні: у спеціальній техніці для облаштування фортифікацій, розмінування та медичної евакуації», – зазначив Зеленський.
Вказано, що під час проведення в Токіо у лютому Японсько-української конференції, було підписано понад 50 двосторонніх угод.
Сім безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією і Нідерландами.
За даними Офісу президента, Україна на даний час веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, Фінляндією, Латвією, а також з ЄС.
Також напередодні уряд Японії схвалив рішення продовжити ще на рік дію постанови про позбавлення Росії торговельного статусу «найбільшого сприяння» у рамках економічних санкцій через її вторгнення в Україну.
Оборонна війна не означає дії лише на території України – ГУР
Україна веде оборонну війну, однак це не означає військові дії лише на її території. Про це у коментарі Радіо Свобода заявив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов. Відповідаючи на запитання кореспондентів, Юсов підтвердив, що на території Росії «не залишається безпечних місць».
«Безумовно, і знову ж таки, це наслідок злочинних дій путінського режиму. Очевидно, що найбільш безпечним місцем сьогодні на Росії є бункер Путіна. Туди справді важче дістатись, і зрештою про свою безпеку кремлівський режим, кремлівський диктатор дбає найбільше. Росія сьогодні – держава-агресор, яка веде повномасштабну агресивну війну проти незалежної України. Україна захищає себе, веде оборонну війну, але оборонна війна не означає дії лише на території України. Це треба чітко розуміти і, власне, весь вільний світ, демократичний світ це чудово розуміє. Всіма силами і засобами, тобто так – і вода, і небо, і дії на суші, в глибокому тилу противника. Це оборонні дії з українського боку, і вони будуть продовжуватися», – розповів представник ГУР.
Андрій Юсов не підтвердив і не спростував причетність ГУР до останніх ударів БПЛА по Татарстану, однак зауважив, що географія «бавовни» буде збільшуватися.
«Ми бачимо, що ці події досить планомірно розгортаються, географія розширюється і має системний характер. І вплив, безумовно, на кількох напрямках. Це військовий, це зрив постачання палива для окупаційного корпусу, це важливе завдання. Це економічний, але він пов’язаний також з військовим, тому що ці «нафтодолари» чи «нафторублі», чи «нафтоюані» йдуть на фінансування геноцидної війни проти України. І, звичайно, інформаційно-політична, коли всередині Росії стає все більше очевидним, що Путін не просто не перемагає. Більше того, він все більше затягує саму територію РФ у війну, не контролює ситуацію, не може захистити», – додав представник ГУР.
Читайте також: Україна має дрони, здатні пролетіти понад тисячу кілометрів – Федоров
Вранці 2 квітня дрони атакували підприємства Татарстана – в Єлабузі та Нижньокамську. Місцева влада заявила, що серйозних руйнувань немає, а технологічний процес підприємств не порушений. Українські медіа з посиланням на джерела у ГУР МО повідомили, що це спецоперація українських розвідників. У розвідці уточнили, що безпілотники атакували завод у Єлабузі, на якому збирають іранські «шахеди», маркуючи їх під «Герань-2».
Керівництво особливої економічної зони «Алабуга», гендиректор генерального директора Тимур Шагівалєєв заявив, що дрони були «оснащені обладнанням країн НАТО». Про яке саме обладнання йдеться, він не уточнив.
Також повідомлялося, що один з безпілотників спробував ударити по нафтопереробному заводу «ТАНЕКО» та поцілив у технологічну установку, після чого почалася пожежа. Джерело Радіо Свобода повідомило, що атака дронів на нафтопереробний завод у Нижньокамську була спільною операцією Служби безпеки України та Головного управління розвідки. За даними джерела, український дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ. Потужність цієї установки складала 8 мільйонів тонн нафти.
Це була перша атака дронів по території Татарстану від початку повномасштабної війни Росії проти України.
У липні минулого року журналісти з'ясували, що студентів коледжу в місті Єлабуга в Татарстані залучають до складання на заводі іранських безпілотників «Шахед».
28 березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Дані про фонд на 100 млрд доларів: Столтенберґ каже, що «потрібно більше грошей для України»
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ прокоментував повідомлення про пропозицію створити п’ятирічний фонд для України в розмірі 100 мільярдів доларів. Про це він згадав, спілкуючись із журналістами під час прибуття на дводенне засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, які зʼїхались до Брюсселя.
Очільник НАТО не підтвердив точну суму, водночас назвав метою саміту в липні ухвалити рішення щодо фінансування.
За словами Столтенберґа, на засіданні 3 квітня міністри обговорять, як НАТО може взяти на себе більше відповідальності за координацію військового обладнання та навчання для України.
«Очевидно, що нам потрібні нові та більші гроші для України – на багато років вперед. Й ідея щодо обговорення рамок і зобовʼязань щодо допомоги полягає у тому, щоб забезпечити більше передбачуваності і більше впевненості на кожен місяць і рік наперед», – сказав він.
Голова Альянсу зазначив, що не варто очікувати остаточного рішення щодо цієї пропозиції «сьогодні-завтра», але сподівається, що країни-члени наблизяться до консенсунсу у цьому питанні ближче до саміту НАТО.
«Причина, чому ми це робимо – це ситуація на полі бою в Україні. Вона серйозна, ми бачимо, як Росія тисне і як вони намагаються виграти цю війну, просто очікуючи, поки ми відступимося», – додав Столтенберґ.
Агентства AFP і Bloomberg із посиланням на осіб, знайомих з обговореннями, повідомили, що генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ запропонував створити п’ятирічний фонд для України в розмірі 100 мільярдів доларів, щоб залучити Альянс до надання зброї Києву.
Прокуратура: чоловіка засудили до умовного обмеження волі за запуск феєрверків у Києві
Суд у Києві виніс вирок у справі про запуск феєрверків, повідомила міська прокуратура 3 квітня.
Суд встановили, що 35-річний чоловік запустив салют увечері 6 березня. Загалом пролунало чотири вибухи. Справу проти нього кваліфікували за статтею про хуліганство.
«Своїми діями чоловік не лише порушив заборону на використання піротехнічних виробів під час воєнного стану, а й налякав мешканців сусідніх будинків, які вирішили, що відбувається черговий обстріл військовими збройних сил РФ», – повідомляє прокуратура.
У відомстві додають, що обвинувачений в суді визнав провину й розкаявся. Суд визнав його винним у призначив йому покарання у виді одного року обмеження волі з річним випробувальним терміном.
У січні поліція склала адмінпротокол на громадянина Росії за запуск піротехніки в Черкасах.
У квітні 2023 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №7438 про посилення контролю за використанням та обігом піротехнічних виробів в Україні. Він забороняє продаж та передачу феєрверків, салютів і петард. Водночас заборона не поширюється на використання піротехніки Збройними силами України, поліцією та аварійно-рятувальними службами.
WSJ: Макрон зустрічався з Байденом і Шольцом, аби змінити стратегію Заходу щодо війни в Україні
Президент Франції Емманюель Макрон провів конфіденційну розмову з президентом Байденом і канцлером Німеччини Олафом Шольцом у лютому, щоб закласти основу для паризького саміту, який, як він сподівався, змінить стратегію Заходу щодо війни в Україні, пише The Wall Street Journal.
За словами офіційних осіб, Макрон сказав кожному лідеру, що західні союзники повинні схвалити щодо Росії стратегічну неоднозначну позицію, яка залишить на столі всі військові варіанти.
Ця ідея представляла собою радикальний відхід від позиції, яку адміністрація Байдена дотримувалася від початку війни. Підхід Вашингтона був відкалібрований, щоб уникнути дій, які могли б спровокувати Москву та ескалувати конфлікт. Макрон, навпаки, хотів припинити транслювати обмеження залучення Заходу — те, що називають «червоними лініями» Заходу — і натомість змусити Кремль думати.
За словами чиновників, Байден поставив під сумнів необхідність зміни стратегії, побоюючись, що це може призвести до ескалації. Шольц також виступив проти цієї ідеї, заявивши, що вона ризикує розділити союзників і зробити країни НАТО стороною конфлікту.
Як зауважує WSJ, Коли відбувся лютневий саміт, французький лідер зіткнувся з подальшими запереченнями Шольца та інших, проте наприкінці заходу Макрон приголомшив союзників, заявивши, що не можна виключати жодних військових варіантів, навіть розгортання західних військ.
Видання пише, що негласно офіційні особи Франції підкреслили, що Макрон не прагне відправляти війська в Україну для бойових дій. Натомість французькі офіційні особи запропонували країнам НАТО розглянути можливість розміщення там персоналу для навчання військ і очищення мінних полів.
Сполучені Штати і більшість європейських країн заявили, що не планують посилати наземні війська в Україну.
У Кремлі попередили, що якщо НАТО відправить війська, прямий конфлікт між альянсом і Росією буде неминучим.
14 березня Емманюель Макрон знову повторив свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну.
На початку повномасштабного вторгнення РФ президент Франції був прихильником діалогу з президентом Росії Володимиром Путіним, попереджаючи, що союзники «не повинні принижувати Росію». Проте за останній рік Макрон почав розширювати межі того, наскільки далеко Захід готовий зайти у протистоянні з Москвою.
Кількість висланих із ЄС у 2023 році росіян зросла на третину – ЗМІ
У 2023 році держави-члени Європейського союзу видали громадянам Росії понад сім тисяч приписів із вимогою залишити територію ЄС. Це на третину більше, ніж роком раніше, пише видання «Верстка» з посиланням на дані Євростату.
Розпорядження залишити ЄС видаються іноземцям, які перебувають на території Євросоюзу незаконно. До цієї категорії належать ті, хто в’їхав на території країн-членів ЄС нелегально, або ті, хто в’їхав легально, але згодом залишився в країні на незаконних підставах.
Найбільше громадян Росії вислала Німеччина – дві тисячі людей. Причому протягом року цей показник зріс на 154%, зазначає видання. У 2022 році розпорядження залишити ФРН отримали 785 росіян.
На другому місці – Франція. За рік влада цієї країни депортувала 1 115 росіян. Це майже на 20% більше, ніж у 2022 році, коли приписи отримали 930 людей, але все ж таки менше, ніж у 2021 році, коли з країни вислали 1 255 росіян.
Також до десятки країн, які видали росіянам приписи залишити ЄС, входять Фінляндія (595), Польща (485), Швеція (460), Литва (430), Хорватія (395), Австрія (300), Нідерланди (255) та Естонія (235), пише «Верстка» з посиланням на дані Євростату.
Після початку повномасштабної війни Москви проти України Росію залишили, за різними оцінками, від 500 тисяч до мільйона людей. Перша хвиля виїздів сталася невдовзі після початку вторгнення – у лютому та березні 2022 року. Вона була викликана незгодою багатьох росіян з політикою Кремля. Друга хвиля еміграції розпочалася у вересні 2022 року, коли президент РФ Володимир Путін оголосив мобілізацію росіян на війну проти України. Тоді Росію почали залишати чоловіки призовного віку, багато хто – разом із сім'ями.
У перший рік війни до країн Євросоюзу, які безпосередньо межують з Росією, емігрували близько 12 тисяч росіянин. Це майже вдвічі вище за середній показник за останні 10 років.
Європейські країни вислали сотні російських дипломатичних співробітників після того, як Москва розпочала повномасштабну війну проти України 24 лютого. Росія відповіла взаємністю, відправивши додому дипломатів з багатьох країн ЄС.
Війська РФ вночі вдарили ракетами по Селидовому – пошкоджені щонайменше 20 житлових будинків
Російські війська вночі вдарили ракетами по місту Селидове на Донеччині.
Як повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій, внаслідок атаки пошкоджені адміністративні споруди та житлові будинки, виникла пожежа гаражів і господарчої споруди.
Рятувальники майже три години боролися з вогняною стихією та ліквідовували загоряння загальною площею 150 кв.м.
Всього внаслідок обстрілу знищено двоповерхівку, пошкоджено 4 адміністративні будівлі та 20 житлових будинків.
Також місцева влада повідомила, що внаслідок атаки у Селидовому знищено двоповерхівку, пошкоджено 4 адмінбудівлі, 8 приватних і 12 багатоповерхових будинків.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вночі 3 квітня війська РФ вдарили по Донеччині трьома зенітними керованими ракетами С-300. Однак у ЗСУ не уточнили, що де саме стався удар.
Як повідомив голова Кіровоградської ОВА Андрій Райкович, через падіння уламків відбулось загоряння сухої трави, пожежу ліквідували вогнеборці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Чи обмежать роботу онлайн-казино і до чого тут військові?
Обмеження роботи онлайн-казино і увага до цієї теми минулого тижня і останні кілька днів стала предметом дискусій у різних середовищах. А на найвищий рівень обговорення її вивів президент України Володимир Зеленський, який двічі у зверненнях до українців порушував це питання. Радіо Свобода розібралося у темі того, що так і не так з азартними іграми в Україні. Чи дійсно онлайн-казино здобуло аж занадто велику популярність серед військових і згубно на них впливає? І головне – що з цим усім робити?
ОВА: російські війська обстріляли Сумщину, є загиблий і поранені
Російські війська завдали ракетного удару по Краснопільській громаді 3 квітня, повідомила обласна військова адміністрація.
Обстріл пошкодили п’ять автомобілів, будівлі магазину та будинку культури.
«На жаль, є загиблий. Також травмовано двох жителів громади – батька та чотирирічного сина», – йдеться в повідомленні.
ОВА додає, що на місці працюють необхідні служби.
Російські війська обстріляли Сумщину увечері 2 квітня, тоді ніхто не загинув.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.