Блінкен попередить Китай про «каральні заходи» через постачання військових технологій до Росії
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Китаю з 24 до 26 квітня має намір попередити про «каральні заходи» з боку Білого дому, якщо Пекін не припинить постачати до Росії військові технології та технології подвійного призначення, пишуть Financial Times та Bloomberg.
США та їхні союзники, як пише Financial Times, стають «дедалі більше непримиренними» через відмову Китаю припинити постачання до Росії технологій, які допомагають у відновленні промислової бази – від чипів до двигунів для крилатих ракет. Інші країни «Групи семи» повідомили Вашингтону, що також планують порушити це питання з Китаєм або вже це зробили, розповів американський чиновник на умовах анонімності.
Після зустрічі міністрів закордонних справ країн «Групи семи» минулого тижня Блінкен заявив, що Китай робить «основний внесок» у підтримку російської оборонно-промислової бази. І хоча Китай, як пише Bloomberg, «не перетнув червону лінію» і не постачає Росії безпосередньо зброю чи боєприпаси, Блінкен планує попередити, що Вашингтон і його союзники єдині в їхній незгоді з роллю Пекіна у війні.
Про які «каральні заходи» йдеться, держсекретар США не уточнив, але, за даними кількох джерел FT, Білий дім розглядає запровадження санкцій проти китайських фінансових установ та інших організацій.
Китай, за словами одного із джерел FT, дедалі більше стурбований можливістю запровадження санкцій проти своїх банків. Інший співрозмовник видання називає послання Блінкена «найчіткішим попередженням, яке США будь-коли передавали особисто китайським чиновникам».
У Держдепартаменті США відмовилися від коментарів.
Минулого тижня кілька західних видань із посиланнями на американських чиновників писали, що Китай допомагає нарощувати оборонну промисловість у Росії, надаючи безпілотні та ракетні технології, супутникові знімки та обладнання, тому Москва робить «найамбітніше розширення військового виробництва з часів СРСР». У посольстві КНР у Вашингтоні заперечували постачання озброєнь будь-якій стороні російсько-української війни.
За даними джерел FT, у 2023 році 90% чипів, що імпортуються Росією, надходили з Китаю і використовувалися у виробництві ракет, танків і літаків. В останньому кварталі минулого року з Китаю було імпортовано 70% верстатів, які, ймовірно, використовувалися у виробництві балістичних ракет.
Російські військові збільшили число атак на Донеччині – Генштаб ЗСУ
Упродовж минулої доби на фронті відбулося 115 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ зранку 21 квітня. За цими даними, російські військові активізували наступальні дії на Авдіївському (32 атаки), Бахмутському (28) і Новопавлівському (25) напрямках.
Також сили РФ атакували на Купʼянському, Лиманському, Оріхівському та Херсонському напрямках, ідеться в ранковому зведенні.
«Ворог завдав 15 ракетних та 63 авіаційних удари, здійснив 109 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – інформує Генштаб ЗСУ.
Також у зведенні вказано, що впродовж минулої доби українська авіація завдала ударів по восьми районах зосередження особового складу, а підрозділи ракетних військ уразили один пункт управління, два райони зосередження особового складу, один склад боєприпасів, один засіб протиповітряної оборони, один району зосередження озброєння та військової техніки противника.
Силам РФ «навряд чи вдасться досягти прориву, який зруйнував би лінію фронту» – ISW
Російські війська можуть активізувати наступальні операції та повітряні удари впродовж найближчих тижнів, щоб використати обмежені з огляду на затримку західної допомоги можливості ЗСУ, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Фахівці також вважають, що силам РФ «навряд чи вдасться досягти прориву, який зруйнував би лінію фронту».
«Російські війська намагалися використати деградований потенціал протиповітряної оборони України, щоб зруйнувати українську енергетичну мережу та завдати довгострокової шкоди українській інфраструктурі та оборонно-промисловому потенціалу. Очікуване прибуття американської допомоги у сфері безпеки, ймовірно, актуалізувало ці міркування для російських сил, і російське військове командування, ймовірно, посилить наступальні операції та ракетні удари та удари безпілотників, щоб досягти оперативно-важливих ефектів, яких, безумовно, стане важче досягти проти добре забезпечених українських сил», – відзначають експерти.
У ISW наголошують, що «російські війська досягли лише тактичних здобутків упродовж останніх шести місяців», коли планова допомога з боку США затримувалася.
«Російські війська все ще можуть досягти значних успіхів в оперативному плані впродовж наступних тижнів і можуть віддавати пріоритет секторам фронту, де українська оборона виглядає відносно нестабільною, зокрема на захід від Авдіївки, або ділянкам фронту, де російські війська перебувають у межах досяжності оперативно-важливих об’єктів, наприклад, біля Часового Яру», – вказано у звіті ISW.
Палата представників Конгресу США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати військ РФ – 950 за добу
Росія у повномасштабній війні проти України втратила близько 459 530 своїх військових, зокрема 950 осіб за останню добу – свідчать дані, наведені українським Генштабом вранці 20 квітня.
Щодо втрат російської техніки, то в Генштабі заявили про такі:
- танків ‒ 7229 (+16 – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 13896 (+23)
- артилерійських систем – 11719 (+41)
- РСЗВ – 1046
- засобів ППО ‒ 767 (+4)
- літаків – 348
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9379 (+38)
- крилатих ракет ‒ 2115 (+6)
- кораблів /катерів ‒ 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки й автоцистерн – 15785 (+68)
- спеціальної техніки ‒ 1926 (+8).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Сенат США розгляне допомогу Україні 23 квітня – Шумер
Лідер демократичної більшості в Сенаті США Чак Шумер повідомив, що законодавці цієї палати американського Конгресу вийдуть із перерви для голосування за допомогу Україні у вівторок, 23 квітня.
«Сенат готовий зробити наступний крок щодо додаткового закону про національну безпеку… Сенат домовився завершити роботу першим голосуванням у вівторок», – написав Чак Шумер у мережі Х.
Палата представників Конгресу США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
«Війна буде виграна»: як польські політики відреагували на рішення США щодо України
Польські політики відреагували на схвалення Палатою представників США законопроєкту про надання допомоги Україні.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск подякував США за відповідне рішення.
«Спікер Джонсон, дякую. Краще пізно, ніж занадто пізно. І я сподіваюся, що для України ще не запізно», – наголосив він.
Маршалок Сейму Польщі Шимон Головня, своєю чергою, після голосування Палати представників написав: «Від імені народу Польщі я хочу подякувати спікеру Джонсону за те, що в останню хвилину в Палаті представників було прийнято додатковий пакет для України. Ця війна має бути виграна і буде виграна».
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський відреагував найлаконічніше, опублікував сердечко, три американські і три українські прапори.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив: «Нарешті! Пакет військової і фінансової допомоги Україні прийнятий палатою представників США. Це важливе і надзвичайно необхідне рішення. Демократичний світ мусить бути єдиним і рішучим у протистоянні російському імперіалізму».
Президент Польщі Дональд Туск під час свого візиту до Канади запевнив, що «Україні потрібні всі види озброєнь і всі види підтримки, тож ця допомога від США буде не тільки цінна, вона буде, без сумніву, безцінна».
Байден закликав Сенат «якнайшвидше» схвалити законопроєкт про допомогу для України
Президент США Джо Байден закликав Сенат «якнайшвидше» схвалити законопроєкт про військову допомогу для України, йдеться на сайті Білого дому.
«Сенат США має схвалити законопроєкт про допомогу Україні у найкоротші терміни, щоб Вашингтон якнайшвидше направив зброю Україні», – наголосив Байден.
Проєкт вже вирушає до Сенату, пише пресслужба Білого дому.
«Я закликаю Сенат швидко надіслати цей пакет на мій стіл, щоб я міг підписати його як закон, і ми могли швидко відправити зброю та обладнання в Україну для задоволення її термінових потреб на полі бою», – заявив Байден.
Палата представників США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
На Харківщині через обстріл російських військових спалахнула масштабна пожежа – ДСНС
На Харківщині через обстріл сил РФ спалахнула в Курилівській громаді Куп’янського району, йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій.
«20 квітня, близько 16:00, ворог завдав артилерійського удару по прифронтовому населеному пункту Курилівської громади Куп’янського району. Ворожі снаряди поцілили у житлову забудову, спричинивши велику пожежу. На час прибуття вогнеборців пожежа розповсюдилась на площу близько 600 кв. м. Горіли 3 приватні будинки і ще скільки ж надвірних забудов», – кажуть рятувальники.
З вогнем боролись 12 рятувальників і добровольці місцевого агропідприємства, уточнили у ДСНС.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Поганий день для Путіна»: Кулеба подякував Палаті представників Конгресу США
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подякував Палаті представників Конгресу США, її спікеру та членам обох партій за ухвалення рішення про допомогу Україні.
«Поганий день для Путіна (президента РФ Володимира Путіна – ред.). Поганий день для всіх, хто насмілювався вірити, що Америка може здригнутися, коли справа доходить до захисту того, за що і за кого вона виступає. Ми вдячні Палаті представників Конгресу США, її спікеру та членам обох партій за ухвалення довгоочікуваної допомоги Україні», – написав Кулеба в соцмережі Х.
Міністр зазначив, що «всі, хто втілив це рішення в життя, зробили правильний вибір. Сполучені Штати підтвердили своє глобальне лідерство».
«Ми з нетерпінням чекаємо, що законопроєкт буде оперативно ухвалений Сенатом США, підписаний президентом, і його відчують наші воїни на передовій», – зазначив Кулеба.
Палата представників США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
Зеленський відреагував на голосування Палати представників США щодо допомоги Україні
Президент Володимир Зеленський відреагував на рішення Палати представників США, яка схвалила законопроєкт про фінансування допомоги Україні.
«Я вдячний Палаті представників Конгресу США, обом партіям і особисто спікеру Майку Джонсону за рішення, яке зберігає правильний хід історії. Демократія та свобода завжди матимуть значення у світі й ніколи не зазнають поразки, доки Америка допомагатиме їх захищати», – підкреслив президент.
Він наголосив, що «сьогодні (20 квітня – ред.) був ухвалений життєво важливий законопроєкт, який допоможе запобігти розповзанню війни, збереже тисячі й тисячі життів, а також зробить народи України та США сильнішими».
«Справедливий мир і безпека можуть бути досягнуті лише завдяки силі. Ми сподіваємося, що законопроєкти будуть підтримані в Сенаті та направлені на розгляд Президенту Байдену. Дякую, Америко!» – підкреслив глава держави.
Палата представників США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт про надання допомоги Україні
Палата представників США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
Куди витратять решту коштів:
- 13,8 млрд доларів – на закупівлю передових систем озброєнь, оборонної продукції та оборонних послуг для України;
- 11,3 млрд доларів – на поточні військові операції США в Європі;
- 26 млн доларів – на продовження нагляду та підзвітності за допомогою, що надається Україні.
Також у рамках цього законопроєкту Україна отримає в кредит 7,85 млрд доларів прямої фінансової допомоги державному бюджету. Цей кредит матиме право списати американський президент, але тільки після виборів в США, запланованих на 5 листопада 2024 року.
Крім того, законопроєкт зобов’язує президента США «негайно» передати Україні далекобійні ракети ATACMS. Але президент має право відмовитися, «якщо ця передача може нашкодити національній безпеці Штатів».
17 квітня республіканці в Палаті представників Конгресу США оприлюднили нові законопроєкти з пакету військової допомоги, які, серед іншого, передбачають надання Україні понад 60 мільярдів доларів. Також передбачається передача Україні ракет ATACMS, про які давно просить Київ.
19 квітня палата представників США ухвалила правило для голосування пакета законопроєктів.
Директор ЦРУ Вільям Бернс 18 квітня попередив американських законодавців, що, в разі якщо США не нададуть військової підтримки, Україна може програти війну проти Росії до кінця року.
За добу на фронті відбулось понад 90 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Протягом доби на фронті було зафіксовано 91 бойове зіткнення. Українські військові відбили 25 російських атак на Бахмутському напрямку, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку ворог наступальних (штурмових) дій не вів, проте завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Синьківка Харківської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 15 населених пунктів, зокрема Степова Новоселівка, Іванівка, Котлярівка Харківської області», – кажуть у Генштабі.
Також відомо, що на Лиманському напрямку Силами оборони відбито 9 атак в районі населеного пункту Терни Донецької області, «де ворог намагався прорвати оборону наших військ».
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 25 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Спірне, Кліщіївка, Іванівське, Новий Донецької області, де ворог намагався покращити тактичне положення», – зазначили у Генштабі.
За даними військових, на Авдіївському напрямку ЗСУ відбито 18 атак в районах населених пунктів Семенівка, Новокалинове, Очеретине, Бердичі, Уманське, Яснобродівка Донецької області, «де ворог, за підтримки авіації, намагався витіснити наші підрозділи із займаних рубежів».
«Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 8 районах зосередження особового складу противника. Підрозділами ракетних військ завдано ураження по 1 району зосередження особового складу, 1 складу боєприпасів, 1 засобу протиповітряної оборони, 1 району зосередження озброєння та військової техніки противника», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
Мер Одеси розповів, якими ракетами Росія атакувала місто
Російські військові, ймовірно, атакували 20 квітня Одесу ракетами Х-59, розповів мер міста Геннадій Труханов.
За його словами, Силами протиповітряної оборони знищено 3 ракети.
«Внаслідок падіння уламків збитих ракет виникла пожежа, яку вогнеборці оперативно ліквідували. Пошкоджені 4 приватні будинки та газопровід. 1 приватний житловий будинок зруйновано», – розповів мер Одеси.
Також відомо, що внаслідок удару РФ було поранено 5 цивільних осіб, серед них 1 дитина, яку ушпиталили, троє людей від госпіталізації відмовились.
Російські військові у суботу, 20 квітня, здійснили ракетний удар по Одесі, розповів голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Внаслідок чергового ракетного удару по Одесі виникли пожежі в приватному секторі. Зруйновано житлові будинки, в одному з яких знаходилися жінка з дитиною. Їх вдалося врятувати. Наразі відомо про двох дорослих з легкими пораненнями, вони відмовилися від госпіталізації. Постраждалу трирічну дитину ушпиталено», – повідомив Кіпер.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Малюська каже, що для мобілізованих засуджених створюватимуть окремі підрозділи
Для засуджених, які захочуть добровільно мобілізуватися в українську армію, створюватимуться окремі підрозділи, зазначив міністр юстиції Денис Малюська в ефірі телемарафону.
«Законодавство містить певні гарантії, які забезпечать, щоб імплементація закону була ефективною. Зокрема, це не тільки добровільна, тобто контрактна форма служби, але і створення окремих підрозділів, там де будуть служити ті, хто був звільнений з місць позбавлення волі. Щоб не було різного підходу, щоб хтось, раптом вийшовши з в’язниці не опинився в «ужгородському котлі», не виконуючи свій військовий обов’язок», – пояснив міністр.
За словами Малюськи, такі мобілізовані могли б виконувати задачі, які не пов'язані з застосуванням зброї. Наприклад, будувати фортифікації.
«Сучасна армія – це не лише стрільба з автомата. Це багато фізичної роботи, яка не потребує використання зброї 24/7. Я думаю, що такі підрозділи можуть виконувати роботи по побудові інфраструктури, інженерних споруд, захисних споруд. Наші військові багато копають, я думаю, що тут наші «вихованці» можуть дати фору багатьом військовим», – сказав він.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Авдіївка на Донеччині однією з перших стикнулась з війною, яку у 2014 році почала Росія проти України. Після трьох місяців окупації і звільнення вона лишалась прифронтовою, але продовжувала працювати, рости, розвиватись і навіть гарнішати. Велике вторгнення принесло Авдіївці російські артилерійські снаряди, ракети, бомби і війська агресора на порозі. Вона потерпала, але трималась.
Та до десятої річниці вторгнення Авдіївка не дожила – під час масованого наступу її знищила армія РФ. Він почався 10 жовтня і тривав до 17 лютого, коли головком ЗСУ Олександр Сирський оголосив про вихід ЗСУ.
Проєкт Радіо Свобода «Донбас Реалії» розповідає про міста на сході України, які російська армія стерла з лиця землі – цього разу про Авдіївку. Читайте і дивіться за лінком
Сили РФ вдарили по Одесі: влада каже, що поранені троє людей, серед них – трирічна дитина
Російські військові у суботу, 20 квітня, здійснили ракетний удар по Одесі, розповів голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Внаслідок чергового ракетного удару по Одесі виникли пожежі в приватному секторі. Зруйновано житлові будинки, в одному з яких знаходилися жінка з дитиною. Їх вдалося врятувати. Наразі відомо про двох дорослих з легкими пораненнями, вони відмовилися від госпіталізації. Постраждалу трирічну дитину ушпиталено», – повідомив Кіпер.
Рятувальники та комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки атаки, додав начальник адміністрації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Україна готується підписати безпекові угоди з США і країнами Північної Європи – Зеленський
Україна «найближчими місяцями» готується підписати двосторонні угоди у сфері безпеки зі Сполученими Штатами, Норвегією та Швецією, розповів президент Володимир Зеленський в інтерв’ю бразильським ЗМІ.
«Ми наближаємося до важливого договору зі США», – поінформував він.
Глава держави підкреслив, що після того, як Конгрес США підтримає надання пакета допомоги Україні, «ми прийдемо до потужної угоди зі США».
«Я б хотів, щоб люди розуміли, що це не лише про військову підтримку, це й гуманітарні аспекти, відновлення, фінансова підтримка, енергетична. Весь обсяг цієї потужної допомоги у двосторонніх угодах є», – наголосив Зеленський.
Президент запевнив, що «держава і надалі підписуватиме гарантії безпеки з партнерами».
Водночас він зауважив, що «Україна наближається до того, щоб з країнами-партнерами Балтії також було підписано безпекові угоди».
«Я думаю, що у квітні ми будемо мати такий результат з однією з країн. У нас можуть бути потужні договори у травні. Я думаю, травень-червень ми вийдемо на договори не лише з США, з північними країнами. Ми готуємося до Швеції та Норвегії», – акцентував глава держави.
Сім безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією і Нідерландами.
Тримор’я (Міжмор’я), або Ініціатива Трьох Морів – міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об’єднує 12 країн Європейського Союзу, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів. У 2023 році Україна стала асоційованим членом ініціативи Трьох морів.
Внаслідок обстрілу Дніпропетровщини загинув чоловік – влада
Внаслідок обстрілу Дніпропетровщини вдень 20 квітня загинув чоловік, зазначив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ворог атакував Дніпровський район. Загинув 54-річний чоловік. На момент удару він ремонтував авто неподалік», – розповів місцевий чиновник.
Лисак додав, що через обстріл сталася пожежа, займання рятувальники загасили.
На місце ракетного удару по Дніпру люди несуть квіти, в будинку немає світла і газу (фото)
На місце ракетного удару по Дніпру, якого армія РФ завдала 19 квітня, жителі несуть квіти. Під завалами 5-поверхового будинку загинуло троє людей, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Загалом в області 19 квітня через обстріли загинуло восьмеро. Під атакою також було місто Синельникове, де шестеро загиблих, зокрема двоє дітей.
Сьогодні в обох містах оголошено Дні жалоби.
За даними ДСНС в області, було поранено 34 людини. 24 з них у Дніпрі. В міських лікарнях зараз перебувають семеро, стан – стабільний.
У Дніпрі поліція й районні адміністрації приймають заяви про пошкодження майна. Зокрема, в обласному центрі правоохоронці зафіксували понад 300 таких заяв.
На місці пошкодженої 5-поверхівки в Дніпрі триває розбирання завалів, комунальники прибирають уламки конструкцій. У пошкодженому будинку немає світла та газу.
Вранці 19 квітня по всіх регіонах України була оголошена ракетна небезпека. Дніпропетровщина, зокрема обласний центр, зазнала російської ракетної атаки. У Дніпропетровській ОВА повідомили, що після атаки в Дніпрі горить п’ятиповерхівка, вона частково зруйнована. Згодом місцева влада уточнила, що в місті пошкоджені 6 багатоповерхівок і два приватні будинки, три навчальні заклади, 7 адміністративних та офісна будівлі, ринок, магазини і торговельні павільйони, готель, СТО, а також майже 50 авто.
Попри численні докази і свідчення, Росія від початку повномасштабного вторгнення заперечує, що здійснює цілеспрямовані атака на цивільне населення та інфраструктуру України.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Обстріл Вовчанська: влада повідомила про зростання кількості жертв
У Вовчанську на Харківщині до двох зросло число загиблих внаслідок російського удару вранці 20 квітня, повідомили голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов і місцева прокуратура.
«Сьогодні близько 8 ранку російські війська влучили в приватний будинок у Вовчанську — від мінно-вибухових травм загинув 83-річний чоловік. Також внаслідок влучання по іншому приватному домоволодінню на місці загинув 50-річний цивільний», – написав Синєгубов у телеграмі.
За його словами, під час обстрілу також була пошкоджена 9-поверхівка. «Зруйновано третій підʼїзд будинку. У другому підʼїзді частково зруйновано дах. Двох людей деблокували з квартири. Постраждала 61-річна жінка, її госпіталізували, стан – середній. Також травм зазнав 44-річний чоловік», – написав голова ОВА.
У прокуратурі додали, що, за попередніми даними, російські війська вдарили по Вовчанську авіаційним керованим боєприпасом і з РСЗВ.
За процесуального керівництва Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області розпочаті досудові розслідування за фактами порушення законів і звичаїв війни.
Раніше повідомляли про одного загиблого і двох поранених у Вовчанську.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.