«Захоплюють і розкрадають»: як Росія використовує українські корисні копалини та заробляє на них
Російська окупаційна влада збирається видобувати залізну руду на захопленій частині Запорізької області, повідомив днями російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін, який відвідав окуповані території півдня. Він зазначив, що залізорудний комбінат, який розташований у регіоні, придбає обладнання для відновлення видобутку руди у Запорізькій області.
Російський чиновник також повідомив про «серйозні інвестиції» у цей проєкт і складуть близько 2,8 млрд рублів. Комбінат нібито забезпечить роботою майже 5 тисяч осіб, у тому числі буде створено понад 2 тисячі нових робочих місць, заявив Хуснуллін.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізналися, які родовища корисних копалин є на окупованих територіях півдня України? Як їх використовує окупаційна влада і чи намагається на цьому заробляти? Чи можуть підприємства, що залишилися в окупації, бути прибутковими для Росії?
«Всю руду вивезли до РФ»
Журналісти-розслідувачі запорізького видання «Локатор-Медіа» припускають, що йдеться про Запорізький залізорудний комбінат, який розташований у селі Мала Білозерка біля Дніпрорудного у Василівському районі. Саме це місто вважається єдиним містом гірників в області.
Як пише ЗМІ, до повномасштабного вторгнення на залізорудному підприємстві працювали майже 5 тисяч людей. З початку окупації працівники комбінату відмовилися виходити на роботу, тож на підприємстві лише відкачували воду з шахт та підтримували електромережі. У середині червня 2022 року туди прийшли окупаційні війська та працівники ФСБ.
Редактор видання «Локатор-Медіа» Олександр Пилипенко розповів «Новинам Приазов’я», що всю руду, яка була на комбінаті на момент окупації, вивезли до Росії.
СБУ: митрополита Святогірської лаври підозрюють у розголошенні локацій блокпостів ЗСУ
Служба безпеки України повідомила про підозру митрополиту Святогірської лаври Арсенію (Ігор Яковенко) – про це відомство заявило 24 квітня.
Відомство стверджує, що задокументувало «підривну діяльність» з його боку – священник Української православної церкви (Московського патріархату) нібито «здав» російським військам місця розташування блокпостів Сил оборони у Краматорському районі Донеччини під час літургії.
«Тоді вікарій під відеозапис назвав прихожанам адреси блокпостів українських військ. Згодом це відео опублікували на сайті лаври та в місцевій групі Телеграм-каналу. Таким чином клірик намагався завуальовано «злити» агресору місця дислокації українських блокпостів у фронтовому районі», – повідомляє СБУ.
Читайте також: Святогірська лавра: понівечений осколками монастир потрапив у війну та релігійне суперництво
Також правоохоронці посилаються на публічні висловлювання митрополита до початку російського повномасштабного вторгнення, в яких він називав збройну агресію РФ «громадянським конфліктом».
Представнику УПЦ (МП) повідомили про підозру в поширенні інформації про переміщення Збройних сил України. Наразі вирішується питання обрання йому запобіжного заходу. В разі визнання винним йому загрожує до восьми років ув’язнення.
Пресслужба УПЦ (МП) 24 квітня повідомила з посиланням на Святогірську лавру, що правоохоронці нібито вивели митрополита Арсенія з лаври, його місце перебування наразі «уточнюється». Позиції самого священника щодо обвинувачень наразі немає.
Єврокомісія передала Україні 1,5 мільярда євро в рамках програми Ukraine Facility
Європейський союз передав Україні другий транш фінансової допомоги в рамках програми Ukraine Facility – про це, зокрема, повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
«Україна несе важкий тягар на своїх плечах за нас усіх. Сьогодні ми виділяємо додаткові 1,5 мільярда євро в рамках ініціативи Ukraine Facility на 50 мільярдів», – заявила вона.
Фон дер Ляєн назвала допомогу критично важливою для підтримки роботи держави та соціальних послуг України під час російської агресії.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль прокоментував транш, зазначивши, що кошти спрямують на покриття найважливіших бюджетних видатків.
«Дякую Єврокомісії за позитивну оцінку виконання п’яти індикаторів, що є передумовою для виділення коштів. Розраховуємо на швидке виділення третього траншу обсягом 1,89 мільярда євро», – повідомив він.
Рада Європейського cоюзу схвалила започаткування інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки в лютому. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі.
Перший транш на 4,5 мільярда євро Євросоюз виділив Україні в березні.
У Єврокомісії відреагували на зупинку надання консульських послуг українським чоловікам призовного віку за кордоном.
«Ми беремо це оголошення до відома. У мене немає конкретних коментарів, коли йдеться про Директиву про тимчасовий захист (документ регулює перебування переселенців з України на території ЄС – ред.). Ми не розрізняємо статі, а також призовний статус. Це все, що маю сказати зі свого боку», – сказала речниця Єврокомісії з внутрішніх справ, міграції та внутрішньої безпеки Аніта Хіппер, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
У ЄС не стали коментувати, чи підтримують це рішення української влади, не сказали й чи підлягатимуть депортації українські чоловіки, що опиняться на території ЄС із простроченими документами.
«Не нам коментувати рішення українського уряду щодо заходів, які необхідно вжити в контексті конфлікту. Єдине, що ми можемо зробити, – це пояснити, яка ситуація з цими особами, які перебувають на території Європи. Це те, що ми можемо зробити», – резюмував представник Єврокомісії Ерік Мамер.
Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном». Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності законом, але з урахуванням його вимог.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, підтверджуючи це рішення МЗС, вказав, що перебування українців за кордоном «не звільняє від обовʼязків перед Батьківщиною».
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
З села Золочівської громади евакуювали всі сім’ї з дітьми – голова області
У селі Івашки Золочівської громади Богодухівського району Харківщини завершили примусову евакуацію родин із дітьми, заявив голова області Олег Синєгубов 24 квітня.
«Дев’ять сімей, у яких виховуються 15 неповнолітніх, за попередньою домовленістю розмістять у межах Харківської області. Також евакуйованим нададуть матеріальну підтримку», – повідомив він.
Синєгубов подякував волонтерам, Товариству Червоного хреста України, працівникам місцевого самоврядування та поліції за участь у евакуації.
Він додав, що вивезення цивільних з інших визначених населених пунктах триває.
Рада оборони Харківської області ухвалила рішення примусово евакуювати родини з дітьми у 47 населених пунктах трьох районів області. Голова області уточнив, що йдеться про близькі до кордону з РФ населені пункти Харківського, Богодухівського та Ізюмського районів. За його даними, там проживали 182 дитини.
Синєгубов зазначив, що це рішення не стосується Харкова. Він додав, що маршрути для евакуації вже визначені, також наявні місця тимчасового проживання людей.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди». Однак, як каже мер, підстав для евакуації з Харкова наразі немає.
Бєлгородський волонтер Олександр Демиденко, який допомагав українським біженцям і помер у російському СІЗО, за день до смерті дізнався, що проти нього порушили справу про державну зраду, розповів його син Олег Демиденко правозахисному проєкту «Первый отдел». Він зауважив, що сумнівається, що причиною смерті батька було самогубство, як про це заявила російська Федеральна служба з виконання покарань.
За його словами, 4 квітня батькові повідомили, що проти нього відкрили справу про держзраду і що 15 квітня його етапуватимуть до Санкт-Петербурга. Демиденко готувався до етапу і просив передати йому чисті шкарпетки, білизну, зошит, конверти і продукти. «Невже від людини, яка просить передати шкарпетки і білизну, можна очікувати, що наступного дня вона вчинить самогубство?» – каже його син.
Демиденко помер 5 квітня. 8 квітня, коли стало відомо про смерть, його син написав, що вважає можливою причиною смерті суїцид: «Думаю, батько сам наклав на себе руки, тому що для такої активної і волелюбної людини думка про ймовірне майбутнє ув’язнення була нестерпна».
22 квітня пресслужба бєлгородського управління ФСВП Росії заявила, що Демиденко перерізав собі вени – за твердженням відомства, чоловіка знайшли мертвим з раною на лівому передпліччі. Наступного дня вийшло інтерв’ю з Олегом Демиденком, у якому він заявив, що тепер сумнівається у версії про суїцид. Він вважав, що батько міг накласти на себе руки, оскільки за два тижні до загибелі той оформив на нього заповіт.
«Але зараз вже сумніваюся. У висновку патологоанатома галочка у графі «суїцид» не стоїть. На лобі у батька знайшли садна, ліве вухо – синє. І не було жодної передсмертної записки. А я думаю, якби батько вирішив вчинити самогубство – він би щось нам написав», – розповів Олег Демиденко. Він також зазначив, що у листах батька не було натяку на можливий суїцид. Крім того, за словами Демиденка-молодшого, у висновку про смерть написано, що «рід смерті не встановлений».
Про те, що проти Демиденка порушили справу про державну зраду, повідомляли і раніше. Про це писав телеграм-канал «Можем объяснить» з посиланням на сина волонтера, проте пізніше у коментарі виданню «Медиазона» адвокатка Демиденка Олена Палимова заперечила цю інформацію.
Про те, що Демиденко помер у СІЗО №3 Бєлгородської області Росії, стало відомо 8 квітня. При цьому в заяві ФСВП йдеться, що смерть настала трьома днями раніше.
61-річний Олександр Демиденко від початку повномасштабного російського вторгнення виходив на антивоєнні пікети і допомагав українським біженцям: він приймав їх у себе вдома, а також допомагав їм повертатися додому, підвозячи до кордону.
Торік у жовтні Демиденка затримали, а потім заарештували і відправили до ізолятора. У нього вдома проведели обшук, під час якого поліцейські нібито знайшли гранату і підривники часів Другої світової війни. При цьому після обшуку на тілі волонтера було видно сліди побоїв.
Видання «Важные истории» також повідомляло, що волонтера збиралися етапувати з Бєлгорода до Санкт-Петербурга і перекваліфікувати справу за більш важкою статтею, ймовірно, про держзраду.
СБУ вразила дронами дві нафтобази в Смоленській області Росії – джерело
Удари по нафтових об’єктах у Смоленській області Росії були операцією Служби безпеки України 24 квітня – про це Радіо Свобода повідомило джерело, обізнане із ситуацією.
Йдеться про дві бази для зберігання та перекачки паливно-мастильних матеріалів «Роснєфть» у населених пунктах Ярцево і Роздорове. За даними джерела, ударів завдали дрони СБУ.
«На цих базах зберігалось 26 тисяч кубометрів російської «горючки». Після потужних вибухів на об’єктах почалася масштабна пожежа та евакуація персоналу», – сказав співрозмовник Радіо Свобода.
За його даними, СБУ вважає об’єкти логістики, які забезпечують російську армію паливом, своїми законними цілями.
Раніше влада Смоленської області Росії заявила про пожежу на об’єктах паливно-енергетичного комплексу після атаки безпілотника в області.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
ВАКС стягнув у дохід держави майно голови окупаційної адміністрації Запоріжжя і його родичів
Вищий антикорупційний суд частково задовольнив позов Міністерства юстиції щодо екснародного депутата, який очолив російську адміністрацію на окупованій частині Запоріжжя – про це суд заявив 24 квітня.
ВАКС застосував санкції щодо майна самого посадовця, його батька та сина. Відтак у дохід держави стягнули:
- три квартири, житловий будинок та дві земельні ділянки в Мелітополі
- чотири легкових автомобілі
- п’ять літаків
- саморобне туристичне судно
- кошти на банківських рахунках
- частки у дев’ятьох компаніях
Суд додає, що на рішення можна подати апеляцію протягом п’яти днів із дня проголошення рішення.
Мін’юст напередодні підтвердив, що рішення стосується Євгена Балицького, його батька Віталія та сина Олександра.
«В якості так званого «губернатора» Балицький Є.В. активно співпрацює з росією, зокрема він займався організацією так званого «референдуму» про приєднання Запорізької області до РФ, а станом на сьогодні курує виселення проукраїнських жителів Запоріжжя з власних осель, незаконний продаж їх нерухомого майна, а також поширює в ЗМІ проросійську пропаганду», – пояснює урядове відомство.
За даними Мін’юсту, Віталій Балицький надає потужності своїх та захоплених ним підприємств збройним силам РФ для виготовлення та ремонту озброєння. Олександр Балицький «вступив у проросійське воєнізоване угруповання і приймає активну участь на боці РФ проти Збройних сил України».
При цьому ВАКС, додає міністерство, відмовився стягнути в дохід держави 10% частки у статутному капіталі ТОВ «БАСТІОН М-70», якою, на думку позивача, опосередковано володіє Віталій Балицький.
У травні 2022 року колишньому народному депутату від «Опозиційної платформи – За життя» Євгену Балицькому, який очолив російську окупаційну адміністрацію на захопленій частині Запорізької області, повідомили про підозру. Вона стосується добровільного зайняття керівної посади в «незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора».
Держдепартамент США згадав про український телемарафон у своєму звіті про права людини
Державний департамент США у своєму звіті про дотримання прав людини у світі в розділі про Україну згадав телемарафон.
Згідно зі звітом, в Україні в 2023 році спостерігалися випадки порушення права на свободу слова.
«Конституція і закон передбачають свободу вираження поглядів, у тому числі для преси й інших ЗМІ, але влада не завжди поважала ці права. Президент Зеленський підписав указ про введення воєнного стану в лютому 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що дозволило подальше обмеження ЗМІ і свободи медіа. Наприклад, національний телемарафон – ротаційна платформа каналів, які дотримуються урядової лінії повідомлень про війну – забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм. Більше того, деякі ЗМІ повідомили про відсторонення від вигідних контрактів на мовлення і тиск з боку Офісу президента ще навесні 2022 року», – йдеться у звіті.
У Держдепартамент заявили також, що уряд України забороняв, блокував або накладав санкції на ЗМІ й окремих журналістів, які вважалися загрозою національній безпеці або які висловлювали позицію, що, на думку влади, підривала суверенітет і територіальну цілісність країни.
«Деякі спікери, які критикували уряд, також були занесені до «чорного списку» урядових програм новин. Журналісти-розслідувачі, які критикували уряд, інколи ставали мішенню негативних кампаній у соціальних мережах, іноді через дружні до уряду канали. Інші практики продовжували впливати на свободу ЗМІ, включаючи самоцензуру», – йдеться в звіті.
Влада України повідомлення наразі не коментувала.
У лютому цього року опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), засвідчило, що довіра до телемарафону «Єдині новини» продовжує знижуватися: у грудні 2023 року 43% опитаних українців довіряли телемарафону, а не довіряли – 38%. Станом же на початок лютого 2024 року, частка тих, хто довіряє, знизилася до 36%. Натомість до 47% зросла частка тих, хто йому не довіряє.
Соціологи зазначили, що вперше зафіксували негативний баланс довіри-недовіри. Тобто глядачів, які не довіряють телемарафону, більше, ніж тих, хто довіряє. Більше прихильників «Єдиних новин» серед опитаних, які довіряють президенту України Володимиру Зеленському.
У звіті Єврокомісії щодо виконання Україною умов для початку переговорів про вступ до ЄС наголошується на необхідності відновити незалежний медіаландшафт. У звіті вказано, що навесні 2022 року влада запустила телемарафон «Єдині новини» і відключила з цифрового ефірного мовлення три опозиційні телеканали.
Відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, головні українські телеканали транслюють спільний контент – цілодобовий телемарафон «Єдині новини», який вони створюють у співпраці з високопоставленими представниками влади.
У Росії суди від початку так званої «часткової мобілізації» у вересні 2022 року винесли понад сім тисяч вироків у справах про дезертирство, водночас на Заході сягає рекордного рівня кількість запитів про притулок від росіян, які ухиляються від військової служби, заявила розвідка Великої Британії.
«За даними незалежної російської медіагрупи «Медіазона», у березні 2024 року російські військові суди засудили за дезертирство рекордну кількість військовослужбовців збройних сил Росії – 684. Загальна кількість випадків із моменту «часткової мобілізації» у вересні 2022 року становить 7400, при цьому найбільше випадків зафіксовано в Московській області – 496. Багатьох солдатів… засуджують умовно, повертають у частини і на передову. У той же час кількість запитів на притулок у західних країнах від росіян, які ухиляються від військової служби, досягла рекордного рівня», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зазначили, що російські солдати, в тому числі примусово завербовані під час часткової мобілізації у вересні 2022 року, повинні залишатися на військовій службі на невизначений термін, з невеликою перспективою на звільнення.
18 квітня американський Інститут вивчення війни заявив, що російські війська, ймовірно, намагаються посилити приховану мобілізацію перед очікуваним наступом влітку 2024 року.
Організація посилається на дані агентства Bloomberg від кількох джерел, за якими Кремль покладається на приховану мобілізацію, щоби уникнути нової мобілізації резервістів.
При цьому ISW враховує заяви члена громадської ради при Міністерстві оборони Росії Руслана Пухова, за якими Росії вдається мобілізувати близько 30 тисяч нових військових щомісяця і може загалом набрати до війська близько 300 тисяч людей у 2024 році.
Російські посадовці, за повідомленнями, стурбовані низькими темпами мобілізації й можуть залучати економічні заохочення для їх прискорення навесні та влітку цього року.
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та розвідки може викликати представників Міністерства закордонних справ для роз’яснення розпорядження про призупинення надання консульських послуг для чоловіків за кордоном. Про це в ефірі Радіо Свобода «Свобода.Ранок» сказала членкиня комітету Соломія Бобровська («Голос»).
За її словами, це питання є в компетенції комітету, тому що за час роботи над законопроєктом МЗС не подавало коментарів та правок.
«МЗС я не пригадую на жодному комітеті, з приводу коментарів і правок, які б відносилися до законодавства, до змін закону про мобілізацію. Тому я думаю, що ми на найближчий комітет їх (МЗС – ред.) викличемо, щоб вони пояснили, що за збурення, про яке вони нас не попереджали», – сказала Бобровська.
Народна депутатка назвала розпорядження міністерства «напівзаконним»:
«За три місяці фактично незаконно чи напівзаконно видали таке розпорядження, яке має сумнівний результат, адекватність і зміст».
Бобровська наголошує, що після набуття чинності закону про мобілізацію, тобто після 18 травня, у чоловіків призовного віку є два місяці на оновлення військово-облікових даних.
Вона зазначає, що обмежень на надання консульських послуг не мало б бути до цього терміну. Парламентарка нагадує, що закон набуває чинності за місяць, а відтоді військовозобов’язані матимуть ще 60 днів, щоб оновити свої дані в територіальних центрах комплектування або в електронному кабінеті.
«Міністерство оборони слізно обіцяло одну річ, що ті люди, які фізично не можуть прийти у військкомати, або які хочуть не йти у військкомат, (могли – ред.) зробити електронний кабінет, зареєструватися внести свої дані, отримати штрих-код чи QR-код, і з ним приходите в телефоні і показуєте в консульстві, і це є підставою для вас отримати консульські дії», – каже Бобровська.
Вона стверджує, що основною метою змін у законодавстві було не заборонити консульські дії, а забезпечити максимальній кількості чоловіків і жінок можливість стати на військовий облік, «щоб побачити в принципі загальний ресурс, який є в України, поза Україною».
Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтвердив повідомлення про зупинку в наданні консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном. Згодом МЗС роз’яснило, що ці заходи є тимчасовими.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Російські війська обстріляли Одесу, поранена жінка – ОВА
Жителька Одеси постраждала внаслідок ракетного удару російських військ по місту вранці 24 квітня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Наразі відомо про одну постраждалу 43-річну жінку. Вона у стані середнього ступеню тяжкості доставлена в лікарню», – написав Кіпер у телеграмі.
За його словами, близько 30 будинків пошкоджені ударною хвилею: вибиті шибки і скло, в деяких оселях впали стелі.
У Міністерстві енергетики повідомили, що в Одесі внаслідок обстрілу відключені повітряні лінії і підстанції, є знеструмлені споживачі. Там тривають відновлювальні роботи.
Близько 7:00 24 квітня в низці областей України оголошували повітряну тривогу через ракетну небезпеку. ЗМІ повідомляли про звуки вибухів в Одесі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сунак їде до Німеччини говорити про Україну і європейську безпеку
Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак їде до Німеччини 24 квітня, де обговорить питання оборони й безпеки з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
Це перший візит Сунака в Німеччину, відколи він став прем’єр-міністром у жовтні 2022 року.
Як очікують, переговори будуть зосереджені на Україні, рівнях витрат на оборону і прагненні Німеччини посилити протиповітряну оборону НАТО в Європі на тлі ракетних ударів Росії по Україні.
«У цей небезпечний для світу момент Велика Британія і Німеччина стоять пліч-о-пліч, щоб зберегти безпеку і процвітання вдома і на всьому континенті», – сказав Сунак перед візитом.
Велика Британія вже кілька років не є членом Європейського союзу, проте вона все ще є одним із найважливіших союзників Німеччини в НАТО, G7 і G20. Разом із Німеччиною Британія є найважливішим європейським постачальником зброї для України. Напередодні уряд Британії пообіцяв надати найбільший пакет військової допомоги Україні.
Також 23 квітня прем’єр-міністр Великої Британії оголосив про плани збільшити витрати на оборону до 2,5% ВВП на рік до 2030 року.
«Ми переведемо оборонну промисловість Великої Британії на військові рейки. Один з головних уроків війни в Україні полягає в тому, що нам потрібні більш глибокі запаси боєприпасів і промисловість повинна мати можливість швидше їх поповнювати», – заявив Ріші Сунак на пресконференції в Польщі разом з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом.
Семеро жителів Донеччині поранені через російські обстріли за добу – ОВА
Внаслідок російських обстрілів за попередню добу є поранені в Донецькій області, заявив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 23 квітня росіяни поранили 7 жителів Донеччини: 5 у Костянтинівці, 1 у Нью-Йорку і Красногорівці», – заявив він.
Крім того, російські війська обстрілювали населені пункти Херсонської області, заявив очільник регіону Олександр Прокудін.
Атаки пошкодили житлові квартали населених пунктів, багатоповерхівку та 14 приватних будинків.
Також обласна влада зафіксувала влучання в об’єкти критичної інфраструктури, адмінбудівлю, автозаправну станцію, господарські споруди, гараж, приватні автомобілі та газогони.
«Через російську агресію одна людина загинула, ще п’ятеро – дістали поранення», – додав Прокудін.
За даними очільника Харківщини Олега Синєгубова, окрім постраждалих внаслідок атаки на обласний центр, напередодні російські обстріли також спричинили пошкодження в низці населених пунктів.
«23 квітня 12:10 Печенізька ТГ, с. Юрченкове, рухаючись через поле на автомобілі на невідомому вибуховому пристрої підірвався 24-річний чоловік. Доставлений до лікарні», – додав він.
Крім того, вранці внаслідок ракетного удару Росії по Одесі 24 квітня постраждала цивільна, заявив голова ОВА Олег Кіпер:
«Наразі відомо про одну постраждалу 43-річну жінку. Вона у стані середнього ступеню тяжкості доставлена в лікарню».
Ще близько 30 будинків зазнали пошкоджень від ударної хвилі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російська армія втратила понад 800 військових за добу – Генштаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 880 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 24 квітня.
За даними українського командування, загальні втрати армії Росії за час повномасштабної агресії проти України сягнули 461 940 військових.
Крім того, за даними штабу, російські війська втратили за добу:
- 1 танк (загалом 7 242)
- 12 бойових броньованих машин (13 928)
- 43 артилерійські системи 11 808
- 2 реактивні системи залпового вогню (1 048)
- 2 засоби протиповітряної оборони (771)
- 32 безпілотники (9 439)
- 47 автомобілів і автоцистерн (15 892)
- 8 одиниць спеціальної техніки (1 944)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Число постраждалих через нічний обстріл Харкова зросло до шести – ОГП
У Харкові внаслідок нічного російського обстрілу кількість постраждалих зросла до шести, повідомили в Офісі генпрокурора вранці 24 квітня. Раніше повідомляли про двох поранених.
«За даними слідства, 24 квітня близько 00:30 збройні сили РФ завдали ракетні удари по Шевченківському району Харкова. Зафіксовано влучання двох ракет по території житлового комплексу. Пошкоджено три багатоповерхівки, щонайменше 33 приватних автомобілі, кафе, магазини, офісні приміщення», – йдеться в повідомленні.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов додав, що постраждали троє чоловіків віком 33, 45, 53 років і три жінки 24, 45, 54 років.
В Офісі генпрокурора уточнили, що в трьох чоловіків – легкі тілесні ушкодження, у трьох жінок – гостра реакція на стрес.
За попередніми даними, війська РФ атакували місто двома ракетами типу С-300 з території Бєлгородської області Росії, кажуть у прокуратурі.
Там також повідомили про відкриття кримінального провадження за фактом порушення законів і звичаїв війни.
Раніше американський Інститут вивчення війни ISW припустив, що Кремль проводить інформаційну операцію одночасно з повітряними атаками на Харків, щоб «переконати українців тікати» з міста перед ймовірним наступом на цьому напрямку.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ЗСУ з «Градів» накривають тил РФ і говорять про мобілізацію та призовний вік
Середній вік військового в українській армії – понад сорок років. Щоб це виправити, український президент підписав закон, який зменшує призовний вік. Особливу нестачу молоді відчувають піхотні підрозділи, де навантаження найбільші. Проте військові старшого віку не поспішають залишати службу.
Як вік сприймається на фронті – дивіться у сюжеті. Відео телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»).
Чи законно позбавити чоловіків консульських послуг?
- Сенат Конгресу США переважною більшістю голосів проголосував за ухвалення пакету допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню в розмірі 95 мільярдів доларів. Тепер залишається лише підпис президента США Джо Байдена. І, кажуть оглядачі, перше озброєння зможе надійти до України вже в квітні.
- Російські сили зайшли в південну частину населеного пункту Очеретине, що на Донеччині. В ОСУВ «Хортиця» підтверджують складну ситуацію в районі цього селища. Хоч і зазначають, що переважна частина селища контролюється Си
- лами оборони. Що ж відбувається на фронті – не попустіть далі.
- Призупинення надання послуг чоловікам мобілізаційного віку в дипломатичних установах є тимчасовим кроком та пов’язане з ухваленням Верховною Радою України нового закону про мобілізацію. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ. У нашій трансляції з гостями обговоримо цю тему детальніше. Щоб розуміти, які загрози несуть такі кроки та наскільки такі дії є законними?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Росія: у Смоленській області повідомляють про пожежу на НПЗ після удару безпілотника
Очевидці повідомляють про пожежу на «Смоленському нафтопереробному заводі» у Росії. Губернатор регіону підтвердив пожежу на об’єктах паливно-енергетичного комплексу після атаки безпілотника.
За повідомленнями місцевих жителів, атакований НПЗ у Ярцевському районі. Телеграм-канал Astra публікує відео, зняте свідками.
Губернатор регіону Василь Анохін підтвердив інформацію про удар, за його словами, внаслідок атаки українських безпілотників пожежі виникли на паливно-енергетичних об’єктах Смоленської області.
«Ймовірно, в результаті атаки противника по цивільних паливно-енергетичних об’єктах на території Смоленського і Ярцевського району сталися загоряння. МНС на місці ліквідують наслідки», – написав Анохін.
Згодом він додав, що жертв і постраждалих немає.
Раніше російський телеграм-канал SHOT, посилаючись на своїх підписників з-поміж місцевих жителів, писав, що один або кілька безпілотників ударили по нафтобазі в селі Раздорово під Смоленськом, там видно заграву і дим.
«Перший вибух пролунав о 3:15 ночі, в районі нафтової бази біля села Раздорово (близько 20 кілометрів від Смоленська). Приблизно через 15 хвилин пролунав ще один вибух, після цього в районі промислового об’єкту з’явилася заграва і дим. Вже близько четвертої ранку було чути ще кілька гучних хлопків», – йшлося у повідомленні.
Українська влада повідомлення не коментувала.
Наприкінці минулого тижня губернатор Смоленської області Росії також повідомляв про пожежу на об’єкті ПЕК після атаки безпілотника. Це сталося у Кардимівському районі в центральній частині області; на якому саме об’єкті він не уточнював. У цьому районі, зокрема, розташована нафтобаза «Кардимово». Як повідомляє російське видання РБК, вона належить «ЛУКОЙЛ-Центрнафтопродукту».
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Від початку повномасштабної війни Вашингтон не підтримує і не заохочує Україну в її ударах по російській території. Про це 26 березня заявив речник Державного департаменту Метью Міллер у відповідь на запитання про те, що в медіа зʼявилася інформація про прохання США припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.
В ISW проаналізували заяви Шойгу про намір посилити удари по Україні
Російські війська, ймовірно, посилять удари безпілотниками і ракетами найближчими тижнями, щоб максимально завдати шкоди українській інфраструктурі й оборонно-промисловій базі до того, як очікуване надходження безпекової допомоги зі США почне полегшувати критичну нестачу ракет ППО в Україні, заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики проаналізували заяви міністра оборони Росії Сергій Шойгу, який 23 квітня оголосив про намір РФ посилити ударну кампанію по українських логістичних центрах і сховищах західної зброї, щоб порушити українське матеріально-технічне забезпечення.
«Зосередженість Шойгу на ударах по українській логістиці свідчить про те, що російські війська можуть змінити свій набір цілей, щоб вразити українську транспортну інфраструктуру, логістику і військові складські об’єкти. 19 квітня російські війська завдали потужних ударів по українській транспортній інфраструктурі в Дніпропетровській області, і російські війська можуть мати намір відтворити і розширити ці удари найближчими тижнями, щоб перекрити українські наземні лінії зв’язку», – йдеться в повідомленні.
В ISW зазначили: російське військове командування може сподіватися, що такі їхні дії обмежать здатність України достатньо розподілити живу силу і матеріальні засоби на критично важливих ділянках фронту і затримають покращення українських позицій, до якого приведе прибуття допомоги США.
Аналітики також згадали, що російські війська завдали потужних ударів по українській енергетичній інфраструктурі під час ракетних ударів і ударів безпілотниками у березні й квітні 2024 року, використовуючи вже погіршені можливості української протиповітряної оборони і намагаючись зруйнувати енергетичну мережу України й завдати довгострокової шкоди українським можливостям ведення війни і моральному духу.
Крім того, в ISW зазначили, що російські війська, ймовірно, будуть активізувати наступальні операції в найближчі тижні, щоб використати українські матеріальні обмеження напередодні очікуваного прибуття допомоги США.
«Зосередженість Шойгу на російських наступальних операціях поблизу Часового Яру, на захід від Авдіївки, а також на захід і південний захід від міста Донецьк додатково вказує на те, що російські війська, ймовірно, посилять наступ у цих районах, де російські війська наразі віддають перевагу ширшим наступальним операціям», – йдеться в повідомленні.
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу Україні в розмірі близько 61 мільярда доларів. Сенат підтримав документ 23 квітня. Президент Джо Байден пообіцяв якнайшвидше підписати закон, «щоб ми могли розпочати надсилання зброї й обладнання в Україну цього тижня».
Президент України Володимир Зеленський 21 квітня заявив, що швидка доставка американської військової допомоги Україні може дозволити українським силам стабілізувати лінію фронту і перехопити ініціативу. В інтерв’ю NBC News Зеленський сказав, що військова підтримка США дає Україні шанс на перемогу, але попередив, що прогрес України на полі бою залежатиме від того, наскільки швидко військова допомога прибуде на лінію фронту. Зеленський зазначив, що затримки з доставкою військової допомоги вже призвели до втрат української техніки й особового складу на «кількох напрямках».