Доступність посилання

Будинок у Запоріжжя після російського удару. 26 лютого 2026 року
Будинок у Запоріжжя після російського удару. 26 лютого 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

В ISW пояснили, чому сили РФ нарощують угруповання на півночі Харківщини

Перекидання російськими військами підкріплення до Харківської області вказує на те, що вони, ймовірно, зосереджені на відведення українських сил із критичних ділянок лінії фронту на сході України і створення «буферної зони» на півночі Харківської області, заявив у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

«Російські війська, ймовірно, мають намір розпочати другу фазу своєї наступальної операції на півночі Харківської області після наміченого захоплення Вовчанська, хоча позиційні бої і можливі українські контратаки можуть вимагати від російських військ проведення ще однієї хвилі посилених штурмів у цьому районі, щоб завершити захоплення міста», – йдеться в повідомленні.

Аналітики зазначили, що російські сили, ймовірно, стримують багато резервів Північного угруповання військ, укомплектованого елементами 11-го армійського корпусу (АК), 44-го АК і 6-ї загальновійськової армії – поки Північне угруповання військ не наблизиться до запланованої кінцевої чисельності в 50-70 тисяч осіб.

«Платимо за те, що воюємо»: командир «Грузинського легіону» про бюрократію у ЗСУ, полон та умови поразки Росії

Розвідка, диверсії, а віднедавна ще й штурми – головна специфіка діяльності «Грузинського легіону». Перший офіційний підрозділ із іноземців у ЗСУ існує вже 10 років, відколи його засновник – Мамука Мамулашвілі – побачив по грузинському телебаченню кадри з Євромайдану і подумав: «Українцям треба допомогти». Радіо Свобода записало інтерв'ю із командиром «Грузинського легіону», у якому, зокрема є про те:

  • що загалом спонукало сина відомого грузинського генерала відмовитися від кар’єри та приїхати на фронт до України?
  • як це – у 14 років порапити у російський полон разом із батьком?
  • чому Мамулашвілі вважає, що Кремль провів уже кілька гібридних воєн?
  • чим закінчиться ця повномасштабна російсько-українська війна?
  • і чи може Москва завдати ядерного удару?

Кількість бойових зіткнень зросла до 100, найбільше на Курахівському і Покровському напрямках – Генштаб

Від початку доби на фронті відбулося 100 бойових зіткнень, із них по 21 на Курахівському і Покровському напрямках, повідомив у зведенні станом на 22:30 Генеральний штаб ЗСУ.

«На Покровському напрямку не мали успіху дев’ять атак противника з району населеного пункту Очеретине. Крім того, наші воїни відбили вісім штурмів поблизу Сокола, Новоселівки Першої, Яснобродівки та Уманського. Ще по два бойові зіткнення продовжуються неподалік від Сокола й Очеретиного», – вказано у повідомленні.

На Курахівському напрямку обстановка залишається напруженою, розповіли військові. ЗСУ успішно відбили 17 штурмових дій поблизу Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки та Водяного. Водночас армія РФ не полишає спроб протиснути оборонні рубежі в районі Красногорівки, де відбуваються ще чотири бойові зіткнення.

За даними Генштабу, на Харківському напрямку зменшилась кількість атак у порівняні з передніми днями – протягом доби відбулися два бойові зіткнення.

У ніч проти 30 травня проєкт DeepState повідомив про черговий поступ російської армії на захід від Донецька – цього разу в районі Нетайлового Донецької області. Агресор наблизився до Карлівського водосховища і Карлівки. Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, звідти РФ може вибирати, куди йти далі – на захід на Селидове й Покровськ, або звернути південніше – і спробувати з півночі підійти до Курахового.

Politico: Байден таємно дав Україні дозвіл на удари по території Росії американською зброєю

Адміністрація президента США Джо Байдена негласно надала Україні дозвіл на нанесення ударів по військових цілях на території Росії з використанням зброї, наданої США, але виключно в районі Харкова, пише 30 травня з посиланням на неназваних американських чиновників видання Politico.

«Нещодавно президент доручив своїй команді забезпечити можливість використання американської зброї для ведення вогню у відповідь у Харкові, щоб Україна могла завдати удару у відповідь по російських військах, які завдають удару або готуються завдати його», – сказав виданню американський чиновник.

Джерела видання уточнили, що політика, яка дозволяє завдавати ударів на великі відстані всередині Росії, «не змінилася».

Раніше Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен розповів, що Вашингтон може «адаптувати та відкоригувати» свою позицію щодо дозволу Україні завдавати ударів американською зброєю по цілях в Росії. Блінкен зазначив, що позиція США залежатиме від умов на полі бою. При цьому держсекретар повторив фразу, яку раніше вже озвучував, що наразі США «не унеможливлюють і не сприяють» атакам по Росії.

«Маємо підтвердження щодо збільшення наших спроможностей ППО» – Зеленський

Триває робота над збільшенням можливостей для захисту українського неба, заявив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 30 травня.

«Буде найближчим часом багато комунікації щодо цього з партнерами – щодо нових систем ППО та спільних виробництв, і зокрема виробництв дронів – збільшення обсягів і залучення спеціальних інвестицій у такі виробництва. Це і спільні виробництва з нашими партнерами, і робота в нашій країні», – сказав президент.

Зеленський зазначив, що має частину підтверджень від лідерів щодо збільшення українських спроможностей ППО.

Раніше президент Володимир Зеленський під час зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном 14 травня заявив, що Україні потребує систем протиповітряної оборони. За його словами, «вже сьогодні» потрібні два комплекси Patriot для Харківської області, де люди постійно страждають від обстрілів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль днями написав у своєму фейсбуці, що під час зустрічі у Празі щодо оборони України, зокрема, обговорили посилення української системи ППО. Він зазначив, що Україні якнайшвидше потрібно принаймні сім систем Patriot і сучасна бойова авіація для захисту від російських ударів.

У квітні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Німеччина як голова коаліції протиповітряної оборони ініціює аналіз наявних у світі батарей Patriot й інших систем ППО й комбінацій, необхідних для їх передачі Україні.

У Керченському порту, ймовірно, пришвартований пором, про пошкодження якого заявили ЗСУ – фото

У Керченському морському рибному порту в окупованому Росією Криму пришвартований залізничний пором, який, ймовірно, зазнав пошкодження під час удару українських сил. Як повідомили проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії очевидці, на судні помітний дефект борту.

Судно розташоване в глибині порту, роздивитися ушкодження складно.

Керченський морський рибний порт використовується Росією для перекидання вантажів і техніки, зокрема військової, з території РФ до окупованого Криму. Порт обладнаний причалами для залізничних поромів.

Генштаб ЗСУ заявив, що в ніч на 30 травня українські сили «успішно уразили» поромну переправу російських військ в окупованому Криму, завдавши по ній удару ракетами ATACMS. У Генштабі кажуть, що внаслідок удару «суттєвих пошкоджень» зазнали два пороми, які здійснювали залізничні й автомобільні перевезення.

Раніше телеграм-канал ASTRA із посиланням на джерела в підконтрольних РФ екстрених службах Криму повідомили, що під час сьогоднішньої атаки на Керч пошкодження зазнали пором «Конро Трейдер» і пором «Авангард», і останній через пошкодження сів на мілину.

За повідомленням, на поромі «Конро Трейдер» поранення зазнав один із членів екіпажу, а на «Авангарді» поранені четверо людей.

Перед цим підконтрольний РФ голова Мінтрансу Криму Микола Лукашенко повідомляв про пошкодження двох поромів, проте не уточнював їхньої назви і заявляв, що жертв серед моряків і цивільних немає.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України, зі свого боку, заявило, що під час операції в окупованому Криму в ніч на 30 травня були уражені чотири російські катери «Тунець», зокрема два з них знищені.

Міноборони РФ втрат не підтверджувало.

Міністр оборони Німеччини приїхав в Україну і оголосив про новий пакет допомоги

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус відвідав 30 травня з неоголошеним візитом Україну. В Одесі він оголосив про новий пакет військової допомоги для підтримки України на загальну суму півмільярда євро, повідомляє німецьке інформаційне агентство DPA.

«Ми продовжуватимемо підтримувати вас у ваших оборонних діях», – сказав Пісторіус на зустрічі зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим.

Зазначено, що пакет допомоги містить ракети для систем протиповітряної оборони середньої дальності IRIS-T SLM і ракети SLS з меншою дальністю. Він також включає безпілотники для розвідки та ведення бою в Чорному морі, а також необхідні запчастини для ремонту артилерійських систем, наданих Німеччиною, і заміни двигунів для бойових танків Leopard. Також буде надано один мільйон боєприпасів для стрілецької зброї. З 2025 року планується поставка 18 сучасних колісних гаубиць, пише DPA.

Крім того, цього року з Іспанії будуть доставлені додаткові бойові танки Leopard A1 і Leopard II A4. Загалом Іспанія надасть Україні 19 танків, а Німеччина виділить 1 мільйон євро на відновлення, технічне обслуговування та ремонт кожного танка. Крім того, з Німеччини вже готуються додаткові бойові машини піхоти Marder, бойові броньовані машини, зенітні танки та обладнання для засобів електронної боротьби та контролю.

В українському оборонному відомстві наразі не розповіли про візит до Одеси міністра оборони Німеччини.

Деталі візиту німецького міністра трималися в таємниці до його прибуття з міркувань безпеки, повідомляють німецькі медіа. Це був третій візит Пісторіуса з моменту повного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Міністр оборони Німеччини анонсував новий пакет військової допомоги для Києва на 500 мільярдів євро, спілкуючись із журналістами 19 березня в рамках зустрічі Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн»).

Берлін виділив 7,1 мільярда євро на підтримку Києва зброєю і боєприпасами в 2024 році.

Не дуже червоні лінії. Кремль вже змирився з ударами західними ракетами по «своїй» території?

Вже десяток країн, що надають Україні військову допомогу у війні з Росією, висловили свою згоду на використання такої зброї по об’єктах на російській території. Лідери деяких держав вагаються, хоча голоси про необхідність такого дозволу звучать все ясніше. Дехто категорично заперечує цю можливість, посилаючись на ризики ескалації та непередбачувану реакцію Кремля. У Москві підігрівають страхи Заходу, не гидуючи прямими погрозами малим державам НАТО з натяком на ядерну зброю.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповідає про один із ходів, який використовує Росія у цьому питанні, що значною мірою характеризує всю її політику щодо окупованої частини України в останнє десятиліття.

Українські військові заявили про ураження ракетами ATACMS поромної переправи в Криму

Сили оборони України в ніч на 30 травня успішно уразили поромну переправу російських військ в окупованому Криму, заявив український Генштаб.

«Сьогодні вночі Сили оборони України завдали удару ракетами ATACMS по Керченській поромній переправі, яка активно використовувалася ворогом для забезпечення свого угруповання військ у тимчасово окупованому Криму. Варто зазначити, що цей об’єкт прикривали «сучасні» російські засоби ППО – «Панцир», «Тор», «Тріумф». Однак ракети, які стоять на озброєнні з 90-х років минулого століття, успішно подолали «новітній» протиповітряний щит загарбників», – йдеться в повідомленні.

У Генштабі кажуть, що внаслідок удару «суттєвих пошкоджень» зазнали два пороми, які здійснювали залізничні й автомобільні перевезення.

«Один із них сів на мілину, чим заблокував функціонування всієї Керченської переправи. Завдяки вдалій бойовій роботі українських ракетників військову логістику окупантів на півострові суттєво підірвано», – йдеться в заяві.

Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило, що під час операції в окупованому Криму в ніч на 30 травня були уражені чотири російські катери «Тунець», зокрема два з них знищені.

Міноборони РФ втрат не підтверджувало.

Як повідомляв кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, на сході окупованого Криму в Керчі вночі було чути канонаду. За даними Суспільного мовника, в місті було чути не менше шести вибухів, від яких тремтіли вікна в будинку. Телеграм-канал ASTRA писав про 20 вибухів.

Як стверджував голова підконтрольного Росії Мінтрансу Криму Микола Лукашенко, два пороми, автомобільний і залізничний, були пошкоджені уламками збитих ракет.

«Укренерго» вже четвертий день поспіль не планує вимкнень світла в Україні

Четвертий день поспіль «Укренерго» не планує обмежень споживання електроенергії, повідомила пресслужба компанії.

«31 травня відключення не прогнозуються. При зміні ситуації в енергосистемі про застосування заходів обмеження споживання буде повідомлено додатково», – йдеться у дописі.

Раніше гендиректор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко пояснював відсутність відключень світла із виходом з ремонту одного енергоблоку АЕС. Однак, він зазначив, що «радіти рано, адже у весняно-літній період у ремонти виводитимуть інші енергоблоки».

Також начальник Департаменту балансової надійності оператора системи передачу «Укренерго» Роман Грабчак попереджав, що протягом літа очікуються дефіцити в енергосистемі, їхній пік може припасти на липень.

Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила спершу обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, згодом – відключення для побутових споживачів.

Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.

Генштаб: на фронті за день було 84 зіткнення, половина – на двох напрямках

Від початку доби на фронті відбулося 84 бойові зіткнення, із них половина – на Курахівському і Покровському напрямках, повідомив у зведенні станом на 19:00 Генеральний штаб ЗСУ.

«На Покровському напрямку ворог за підтримки авіації здійснив 21 спробу прорвати рубежі нашої оборони. Бойові зіткнення тривають у районі Сокола (на двох ділянках), Новоолександрівки і Прогресу. По Олександрополю окупанти били п’ятьма КАБами, ще одну таку бомбу задіяли для бомбардування Нью-Йорка на Донеччині. Уманське і Новоселівка зазнали атак некерованими авіаційними ракетами – 12 і 11 відповідно», – йдеться в повідомленні.

«На Курахівському напрямку в районі міста Красногорівка українські воїни відбивають чотири штурмові дії противника. Загалом росіяни здійснили 21 атаку», – додали в Генштабі.

У ніч проти 30 травня проєкт DeepState повідомив про черговий поступ російської армії на захід від Донецька – цього разу в районі Нетайлового Донецької області. Агресор наблизився до Карлівського водосховища і Карлівки. Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, звідти РФ може вибирати, куди йти далі – на захід на Селидове й Покровськ, або звернути південніше – і спробувати з півночі підійти до Курахового.

На цьому тлі головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про те, що агресор стягує нові сили на північ Харківської області – хоча й їх, за словами командувача, не вистачить для прориву оборони України. Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов також повідомив, що готується евакуація з міста Золочів – за його словами, він стане наступною ціллю армії Росії.

Зеленський: Україна уклала вже 12 безпекових угод на понад 23 млрд доларів допомоги

Україна підписала вже 12 безпекових угод, у яких зафіксовано понад 23 мільярди доларів військової та фінансової підтримки для країни, написав 30 травня у телеграмі президент Володимир Зеленський.

Зеленський нагадав, що напередодні були укладені три документи з Іспанією, Бельгією, Португалією.

Він зазначив, що вони передбачають співпрацю у сфері оборони, чітку підтримка вступу України до Євросоюзу та НАТО, а також участь і допомогу в залученні якомога ширшого кола світових лідерів до Глобального саміту миру.

На початку травня президент України Володимир Зеленський повідомляв про підготовку семи нових двосторонніх безпекових угод, зокрема зі США.

Девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», раніше підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.

У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.

Єврокомісія виступає за присутність у марафоні ЗМІ, які «виражають погляди демократичної опозиції»

У Єврокомісії пропонують українській владі оцінити, чи забезпечує телемарафон «Єдині новини» плюралізм ЗМІ. Про це заявили у відповідь на запит Радіо Свобода щодо відповідності телемарафону законодавству ЄС про свободу слова і медіа.

«Регулювання медіа в ЄС, а точніше Директива про аудіовізуальні медіапослуги, передбачає дотримання Хартії основних прав ЄС, включаючи повагу до плюралізму ЗМІ. У цьому контексті українській владі пропонується оцінити, чи виконує телемарафон цю функцію і є найкращою платформою для вільного обміну думками між українцями і зміцнення згуртованості й стійкості українського суспільства», – зазначили у Єврокомісії.

В органі виконавчої влади ЄС також зауважили, що телемарафон має охоплювати «якомога ширше представництво ЗМІ України».

«Ми продовжуємо виступати за присутність в українському медіаландшафті й телемарафоні ЗМІ, які виражають погляди демократичної опозиції», – підкреслили в Єврокомісії.

На запитання щодо впливу телемарафону на подальшу євроінтеграцію України в Єврокомісії нагадали зміст свого звіту про розширення за 2023 рік і рекомендації «розробити дорожню карту для підтримки відновлення плюралістичного, прозорого і незалежного післявоєнного медіаландшафту» до осені 2024 року. Оновлену оцінку ситуації в Україні довкола медіа, зокрема, Єврокомісія оприлюднить якраз восени 2024-го.

У Єврокомісії наголосили, що «уважно стежать» за ситуацією зі свободою ЗМІ та плюралізмом медіа в Україні, виділяючи в цьому контексті важливість суспільного мовника.

«Незалежний суспільний мовник «Суспільне» відіграє важливу роль в українському медіаландшафті, надаючи простір для розмаїття думок. Суспільне дотримується стандартів незалежної журналістики і має хороший досвід трансляції контенту, який не піддається політичному впливу. Важливим чинником у функціонуванні Суспільного є його фінансування. Ми стурбовані тим, що фінансування з держбюджету наразі не вистачає для забезпечення сталого розвитку медіа та передбачених законом обсягів», – наголосили в Єврокомісії.

Зі свого боку, ЄС обіцяє продовження підтримки незалежних ЗМІ, зокрема громадського мовника і місцеві медіа.

«Зрештою, український уряд зобов’язаний забезпечити стабільну основу для незалежних медіа в Україні», – резюмували в Єврокомісії.

Читайте також: Держдепартамент США згадав про український телемарафон у своєму звіті про права людини

Відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, головні українські телеканали транслюють спільний контент – цілодобовий телемарафон «Єдині новини», який вони створюють у співпраці з високопоставленими представниками влади.

Водночас відсоток тих, хто вважає існування єдиного телемарафону виправданим, у 2023-му знизився із 58% до 41%, такі дані щорічного дослідження «Індексу медіаграмотності української аудиторії», оприлюднені в квітні.

Державний департамент США у своєму квітневому звіті про дотримання прав людини у світі в розділі про Україну згадав телемарафон. Згідно зі звітом, в Україні в 2023 році спостерігалися випадки порушення права на свободу слова.

«Конституція і закон передбачають свободу вираження поглядів, у тому числі для преси й інших ЗМІ, але влада не завжди поважала ці права. Президент Зеленський підписав указ про введення воєнного стану в лютому 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що дозволило подальше обмеження ЗМІ і свободи медіа. Наприклад, національний телемарафон – ротаційна платформа каналів, які дотримуються урядової лінії повідомлень про війну – забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм. Більше того, деякі ЗМІ повідомили про відсторонення від вигідних контрактів на мовлення і тиск з боку Офісу президента ще навесні 2022 року», – йшлося у звіті.

Воєнкори Радіо Свобода стали лауреатами премії «Честь професії»

Журналіст, воєнний кореспондент Радіо Свобода Мар’ян Кушнір і воєнний фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко стали лауреатами українського конкурсу «Честь професії».

Їхній матеріал «ЗСУ пішли в контратаку під Бахмутом: перші кадри з поля бою» переміг у номінації «Найкраще новинне висвітлення резонансної події».

Церемонія нагородження п’ятнадцятого конкурсу «Честь професії» відбувається 30 травня.

На початку цього місяця журі й відбіркова комісія конкурсу професійної журналістики «Честь професії 2024» оголосили шортліст фіналістів у шести основних номінаціях і п’яти спецномінаціях. До переліку потрапили вісім матеріалів журналістів Радіо Свобода.

Загалом у 2024 році журі конкурсу отримали рекордну кількість матеріалів – 1240, з яких 990 матеріалів у основних номінаціях та 250 – у спеціальних номінаціях.

Мар’ян Кушнір вже ставав лауреатом українського конкурсу «Честь професії» – у 2022 році. Тоді його матеріал «Бій на Київщині: Українські військові пішли у контрнаступ» також переміг у номінації «Найкраще новинне висвітлення резонансної події».

У травні 2023 року Мар’ян Кушнір отримав спеціальну відзнаку від Bucha Journalism Conference. Нагороду він отримав за «непохитність відданості принципам і цінностям журналістської професії та винятковій мужності під час російсько-української війни».

Мар’ян Кушнір працює на Радіо Свобода з 2015 року, зараз він активно висвітлює події, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. У березні 2022 року Мар’ян Кушнір, виконуючи редакційне завдання, постраждав внаслідок удару російських військ на Київщині – у нього діагностували контузію.

Фотограф Сергій Нужненко працює фотокореспондентом Радіо Свобода з 2016 року. З лютого 2022 року він стає воєнним фотокореспондентом Радіо Свобода. Нужненко знімав події на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, а зараз переважно працює на Донбасі. Він є автором фото з Бучі й Ірпеня, які в своїх марках до річниці звільнення Київщини у березні 2023 року використала Укрпошта.

Роботи Сергія Нужненка доповнили міжнародну виставку #OntheFrontlinesofTruth, яку організували громадська організація Інститут масової інформації та міжнародна організація в галузі розвитку незалежних медіа Internews. Фотографії виставили на вокзалі у Вільнюсі.

Також знімок Нужненка про російську агресію в Україні увійшов у 100 фотографій 2022 року за версією журналу Time.

За часів Революції гідності Нужненко був одним з дев’яти «в’язнів Банкової».

Фоторепортажі Сергія Нужненка можна знайти тут.

Захід на межі: Україні дозволять бити по Росії?

  • У ГУР заявили про знищення двох російських катерів в окупованому Криму: атакували їх морськими дронами Magura V5. Попередньо йдеться про катери «Тунец». У Керчі також лунали вибухи: місцеві пабліки писали про знищений катер «Мечта». Що відбувається у Криму?
  • Президент США Джо Байден схиляється таки дозволити Україні удари по території РФ американською зброєю, пише видання The New York Times. Більш як десять країн вже дозволили Україні використовувати для цього їхню зброю. Видання Politiko пише, що німецький канцлер Олаф Шольц теж схильний передумати і надати Україні такий дозвіл. Що повпливало на зміну поглядів? Коли буде остаточне рішення?
  • Україна все ще може перемогти у війні, але з допомогою союзників, заявив генсекретар НАТО під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ НАТО, що проходить у Празі. Деталі – від кореспондента Радіо Свобода.

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Двоє людей поранені через обстріл Руської Лозової на Харківщині – ОВА

У селі Руська Лозова Харківського району 30 травня через російський обстріл поранені двоє місцевих жителів, повідомила обласна військова адміністрація.

Спочатку в ОВА повідомили про загибель 56-річного жителя, але згодом додали, що ця інформація не підтвердилася.

«Внаслідок обстрілу поранено двох місцевих мешканців. Одного чоловіка доставлено до лікарні у середньому стані, іншому надано допомогу на місці. Пошкоджень зазнали щонайменше три приватних будинки», – йдеться в повідомленні.

Російські військові практично щодня обстрілюють Харків і Харківську область.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.

За даними ООН, щонайменше 45 цивільних осіб загинули і 189 зазнали поранень у Харківській області після того, як російські збройні сили розпочали наступ 10 травня.

У ГУР уточнили, що уразили чотири російські катери в Криму, з них два – знищені

Головне управління розвідки Міністерства оборони України уточнило, що під час операції в окупованому Криму в ніч на 30 травня було уражено чотири російські катери «Тунець», зокрема два з них знищені, як повідомляли раніше.

«Згідно з уточненими даними, внаслідок місії ГУР МО України спецпризначенці Group 13 знищили у Криму два ворожі катери КС-701 «Тунець» й уразили ще два судна такого ж типу. Тож загалом втрати держави-агресора Росії від атаки українськими ударними морськими дронами Magura V5 склали чотири швидкісні транспортно-десантні катери КС-701 «Тунець», – йдеться в повідомленні.

У ГУР не уточнили, яких саме пошкоджень зазнали два інші катери.

«Вказані засоби окупанти використовували для логістики і патрулювання акваторії поблизу тимчасово окупованого півострова», – заявили в розвідці.

Міноборони РФ втрат не підтверджувало.

«Тунець» – дизельний катер з алюмінієвим корпусом. Довжина – 8,8 метрів, ширина – 2,5 метра, пасажиромісткість – до шести осіб. Такі катери переважно перебувають у використанні російських прикордонників і МНС.

Як повідомляв кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, на сході окупованого Криму в Керчі вночі було чути канонаду. За даними Суспільного мовника, в місті було чути не менше шести вибухів, від яких тремтіли вікна в будинку. Телеграм-канал ASTRA писав про 20 вибухів.

Як стверджує голова підконтрольного Росії Мінтрансу Криму Микола Лукашенко, два пороми, автомобільний і залізничний, були пошкоджені уламками збитих ракет.

Міноборони РФ заявило про знищення восьми ракет над Азовським морем і такої ж кількості дронів над Чорним. Також стверджується, що російські військові нібито знищили два безекіпажні катери, які прямували в напрямку півострова.

Шрі-Ланка посилює контроль, щоб не допустити використання своїх громадян у війні РФ проти України

Шрі-Ланка посилить контроль, щоб спробувати запобігти нелегальному використанню своїх співгромадян у війні Росії проти України, заявив 30 травня міністр закордонних справ Тарака Баласурія.

За його словами, шріланкійців обманом змушують поїхати до Росії, де їм обіцяють хороші зарплати і пільги, натомість змушують брати участь у бойових діях.

Цього місяця Шрі-Ланка почала розслідування щодо незаконного вербування для участі у війні, виявивши 455 колишніх солдатів, які вирушили воювати на боці Росії.

«Ми вважаємо, що цифра може бути набагато більшою», – сказав Баласурія.

Він також повідомив, що Коломбо відправить делегацію до Москви в червні, щоб повернути десятки шріланкійців, які вже воюють на передовій і хочуть повернутися додому.

Водночас посол Росії в Шрі-Ланці Леван Джагарян заявив на пресконференції, що посольство співпрацюватиме з владою, щоб зупинити шріланкійців від нелегальних поїздок до Росії. Він заявив, що російський уряд не причетний до незаконного вербування.

За даними влади Шрі-Ланки, щонайменше 16 громадян цієї країни були вбиті в Україні, воюючи на боці російських військ.

Читайте також: Посольство Індії у РФ повідомило про загибель свого громадянина – рідні розповіли про його участь у війні проти України

Найманців із сусідніх із Шрі-Ланкою Індії й Непалу також вербували на війну Росії.

У лютому 2024 року влада Індії повідомила, що намагається повернути додому близько 20 громадян країни, які застрягли в російській армії.

Перед цим повідомляли, що в Україні на боці Росії за контрактом чи у складі приватних військових компаній воюють громадяни Непалу. Непальська влада заявляла, що їх близько 200, CNN називав число 15 тисяч. Після того, як щонайменше 10 непальців загинули в зоні боїв, Непал припинив видачу своїм громадянам дозволів на роботу в Росії та Україні. Катманду також вимагав від Москви припинити вербування непальців, а вже завербованих повернути додому.

Розвідка Великої Британії в квітні повідомила, що Росія продовжує вербувати іноземних громадян для вступу до лав російської армії для участі у бойових діях в Україні.

Як йшлося в повідомленні, «в останній листівці, написаній англійською мовою, іноземцям пропонували вступити в «спеціальний» підрозділ російської армії і вказували щомісячну зарплату у 2200 доларів, видачу 2000 доларів, російський паспорт, безплатне медичне обслуговування і навчання».

«Війна вже інша»: медик-доброволець про виклики на фронті

«Бундес» – доброволець та медик 3-ї окремої штурмової бригади. Початок повномасштабного вторгнення застав його у Запоріжжі, де «Бундес» працював хірургом в одній з приватних клінік. У березні 2022 року він як доброволець долучився до ТРО «Азов Київ», що брала участь у боях за Київську область і яка стала основою майбутньої 3-ї окремої штурмової бригади. Як медик «Бундес» брав участь у бойових діях на Запоріжжі, під Бахмутом, Авдіївкою, на Харківщині. Про ключові виклики, з якими доводиться стикатися медикам на фронті – він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

Латвія не обговорює присутність своїх військ в Україні – голова МЗС

Топ-дипломатка Латвії Байба Браже відкинула дискусії про можливу відправку латвійських військ до України. Таку заяву голова латвійського МЗС зробила в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я не спекулюю. Наразі це не обговорення», – сказала Браже, відповідаючи на запитання, за яких обставин її країна могла б розглянути можливість цього кроку.

Німецьке видання Der Spiegel повідомляло, що Естонія, Латвія, Литва і Польща можуть ввести свої війська в Україну, якщо Росія досягне серйозних успіхів на фронті. Представники країн Балтії, як випливає з публікації, повідомили про це німецьким колегам у Таллінні, критикуючи стриману позицію Берліна щодо відмови надати Україні далекобійну зброю й обмеження щодо ударів по території Росії.

Голова МЗС Латвії підтвердила, що її країна не обмежує застосування її зброї українськими силами для ударів по цілях на території Росії.

«Латвія ніколи не запроваджувала жодних обмежень на використання своєї зброї, оскільки право на самооборону за статутом ООН для України включає також законні військові об’єкти на території Росії. І ми це чітко бачимо в ситуації на Харківщині, коли російські війська настільки групувалися на російській території поблизу українського кордону. Вже буквально пізно запобігти цій атаці. Тому, що стосується нас, ми підтримуємо право України використовувати зброю проти законних військових цілей на території Росії», – заявила Браже.

Водночас вона відкинула побоювання, що Харків нібито може впасти під натиском російських сил.

«Українці воюють і фактично відтісняють росіян із низки позицій. Тому нам просто потрібно забезпечити Україну тим, що їй потрібно… Потрібен такий дозвіл, щоб у разі потреби застосувати цю зброю на території Росії. Також потрібна не лише протиповітряна оборона, а і вогневі можливості на великій відстані, здатності до точного удару. Потрібна можливість націлювання», – зауважила Браже, додаючи, що «є речі, які постачаються без публічних оголошень».

Серед країн-союзниць України сформувалося два протилежні підходи до надання військової підтримки ЗСУ для відбиття широкомасштабної агресії Росії, пишуть міжнародні оглядачі.

США і Німеччина послідовно вистають проти завдання ударів західною зброєю по військових цілях на території Росії, наголошують, що їх солдати не будуть воювати в Україні, а також зволікають навіть із надсилання своїх інструкторів, які б допомагали розбиратися із західною зброєю.

Франція, Велика Британія, Польща, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Нідерланди висловлюють кардинально інші ідеї, і наполягають, що зволікання із наданням військової допомоги і старі підходи дали протилежний результат – Росія розпочала новий наступ і обстрілює керованими авіабомбами Харків та інші міста прикордоння.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG