Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Поліція: у вікні потяга «Київ-Рахів» помітили електронну таблицю з написом «слава Росії»

У Карпатах у поїзді сполученням «Київ-Рахів» помітили електронну таблицю з написом «слава Росії», йдеться у повідомленні Національної поліції Івано-Франківщини.

«20 вересня близько 7:30 на спецлінію 102 надійшло повідомлення про те, що в місті Яремче у вікні поїзда зі сполученням «Київ – Рахів» знаходиться електронна таблиця із написом «слава Росії», – сказано у повідомленні.

Правоохоронці зазначили, що було викликано слідчу групу, яка провела огляд місця інциденту.

«Поліція вилучила планшетний пристрій, з якого програмували цю електронну таблицю. Відомості про правопорушення внесли до Єдиного реєстру. Ведеться встановлення обставин події та осіб, які можуть бути причетні до правопорушення. Підозр у справі поки що не оголошувалося», – зазначили у поліції.

Зеленський розповів про наслідки атак по трубопроводу «Дружба» і російських НПЗ

Атака українських дронів на НПЗ і трубопровід «Дружба» «вже відчутні» для Росії, повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 20 вересня.

«Дрони у нас є, ми вміємо їх виробляти. Усе залежить від кількості дронів, які ми використовуємо за добу. Я думаю, за результатами останніх операцій зрозуміло, що ми стали використовувати більше дронів. Але ще недостатньо для тих показників, які я ставив нашим виробникам і Міністерству оборони», – сказав він.

Глава держави каже, що нині українське виробництво далекобійних дронів вийшло на рівень, коли все залежить виключно від фінансування.

«Як тільки кількість дронів буде співставною з «руськими» – вони це відчують за паливним дефіцитом, за кількістю. Ми це бачимо з вами все більше і більше. Долітає трішки більше. На сьогодні це питання лише фінансове», – пояснив президент.

Окремо він відзначив використання далекобійних дронів для ударів по військових об’єктах та складах, «які вже мають вплив».

За словами Зеленського, партнери підтримують логістичні операції України, адже вони «не спрямовані проти цивільного населення, а проти військової інфраструктури».

Раніше, 7 вересня Генштаб ЗСУ повідомив, що українські безпілотники атакували Ільський НПЗ, який, за даними відомства, забезпечує паливом Збройні сили РФ. Результати атаки, заявили в ЗСУ, уточнюються. Ільський НПЗ раніше вже не раз атакували дрони.

Українські безпілотники також завдали нового удару по інфраструктурі нафтопроводу «Дружба», заявив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (Мадяр). За його словами, під удар потрапила лінійно-виробнича диспетчерська станція (ЛВДС) «8-Н» у селі Найтоповичі Брянської області. Влада регіону повідомила про атаку безпілотників, але стверджує, що обійшлося без постраждалих і пошкоджень.

Міністерство оборони РФ повідомило, що всього в ніч проти 7 вересня російські ППО знищили 69 українських безпілотників у дев’яти російських регіонах, в окупованому Криму, а також над акваторією Азовського моря.

На фронті від початку доби відбулось майже 80 бойових зіткнень – Генштаб

На фронті від початку доби 20 вересня вже відбулось 79 бойових зіткнень, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.

«На Північно-Слобожанському і Курському напрямках сьогодні відбулося чотири ворожі атаки. Авіація загарбників завдала чотири удари, скинувши при цьому п’ять керованих авіаційних бомб. Крім того, ворог здійснив 115 артилерійських обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, один з яких – із реактивних систем залпового вогню», – йдеться у зведенні.

Водночас, за даними Генштабу, на Південно-Слобожанському напрямку відбулося п’ять боєзіткнень у районах Вовчанська, Красного Першого та у бік Бочкового. Два боєзіткнення тривають.

«На Куп’янському напрямку ворог безрезультатно один раз атакував позиції українських підрозділів у бік Мирного. Сили оборони мали успіх, просунувшись на окремих ділянках до 200 метрів та завдавши противнику втрат у живій силі. На Лиманському напрямку сьогодні загарбницька армія здійснила сім атак на позиції українців у районах населених пунктів Греківка, Новомихайлівка, Шандриголове, у бік населеного пункту Новоселівка. Наразі тривають чотири бойові зіткнення», – повідомили у Генштабі.

За даними українського командування, на Торецькому напрямку ЗСУ просунулися на окремих ділянках до 300 метрів і завдали втрат особовому складу сил РФ, відбили вісім російських спроб вклинитися в оборону ЗСУ в районах Іванопілля, Щербинівки, Плещіївки, Степанівки, Русиного Яру, Полтавки, Софіївки. Дотепер тривають два боєзіткнення.

«На Покровському напрямку від початку доби російські окупанти здійснили 23 спроби потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік населених пунктів Козацьке і Новопавлівка. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 17 атак», – уточнили у Генштабі.

Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони продовжують наступальну операцію на Добропільському напрямку в Донецькій області. Він оцінив, що просування українських військ у глибину оборони армії РФ складає від 3 до 7 кілометрів. За словами Сирського, українська армія відновила контроль над семи населеними пунктами.

На початку тижня українські військові заявили про зачистку від противника населеного пункту Панківка та прилеглої території на Добропільському напрямку.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 8 вересня заявив, що у серпні російські війська захопили 13,5 квадратних кілометрів на Добропільському напрямку, де створили наступальне угруповання, але втратили 25,5 квадратних кілометрів.

У серпні Генштаб ЗСУ повідомляв, що на Добропільському напрямку були зачищені від противника населені пункти Донецької області Грузьке, Рубіжне, Нововодяне, Петрівка, Веселе, Золотий Колодязь.

Дрони СБУ зупинили роботу низки нафтоперекачувальних станцій у Росії – джерело

Дрони Служби безпеки України зупинили роботу низки нафтоперекачувальних станцій в Росії, повідомило Радіо Свобода джерело в спецслужбі 20 вересня.

За його даними, уражені нафтоперекачувальні станції нафтопроводу «Куйбишев – Тихорецьк», які залучені в експорті нафти через порт Новоросійськ.

«Бавовна» палала на станціях «Зензеватка» (н.п. Зензеватка, Волгоградська обл., РФ), «Совхозная-2» (н.п. Прогрес, Самарська обл., РФ), а також на лінійно-виробничій диспетчерській станції «Самара» (н.п. Просвєт, Самарська обл., РФ). Унаслідок атаки українських безпілотників станції зупинили роботу та перекачування нафти», – заявив співрозмовник Радіо Свобода.

За даними джерела, СБУ продовжує «успішну роботу» із запровадження дронових санкцій проти російських НПЗ та нафтоперекачувальних станцій.

«Саме ця інфраструктура приносить у бюджет РФ нафтодоларові надприбутки, які живлять війну проти України. Робота над перекриттям цих грошових потоків триватиме й надалі», – зазначило поінформоване джерело в СБУ.

Редакція Радіо Свобода наразі не може незалежно перевірити наслідки влучань.

Раніше губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявляв про загоряння на судні в порту Приморськ, яке, за його словами, згодом загасили.

Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Президент про роботу над обміном полоненими: Умєров «у контакті» з представником Росії

Робота над новим обміном полоненими триває, Україна хоче звільнити ще 1 тисячу людей – про це президент Володимир Зеленський розповів журналістам під час закритої зустрічі.

За його словами, процесом займається секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров.

«Про обмін Рустем говорив з (головним переговорником від РФ Володимиром – ред.) Мединським – вони в контакті. Хочемо забрати 1000 людей, працюють над списками», – цитує голову держави Суспільний мовник 20 вересня.

Президент підтвердив, що Київ готовий до переговорів, але вони мають бути результативними.

«Ми можемо з ними зустрітись хоч завтра, якщо ми хочемо просто поговорити. Але нам потрібен результат. Ми прочитали всі їхні меморандуми, ми їх добре знаємо. І вони наші прочитали – вони їх вивчили дуже добре. Вони знають, що вони хочуть, а ми знаємо, що хочемо ми. Ми можемо просто з ними зустрічатися без будь-якого руху вперед – і саме такі пусті зустрічі їм вигідні, але це не наближає до миру», – сказав він.

Зеленський зазначив, що російські переговорники «збрехали в черговий раз» – мовляв, під час попередньої зустрічі делегацій мали обговорювати переговори лідерів країн, але зрештою йшлося лише про обмін полоненими:

«Повернулись і сказали: «Давай обмін пройде, цивільних…після цивільних буде дзвінок з Рустемом, обговоримо далі». Вони мали дзвінок. Тепер кажуть: «Треба напевно, ще щось зробити – технічні зустрічі». Тобто вони відтягують все».

Він додав, що розраховує обговорити це питання з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом.

Останній обмін полоненими між Україною й Росією відбувся 24 серпня. Тоді, окрім військових, вдалося звільнити й вісьмох цивільних, у тому числі колишнього мера Херсона Володимира Миколаєнка.

2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив тоді голова делегації України на переговорах Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія – це молоді солдати, яким від 18 до 25 років.Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.

МЗС повідомляє деталі про участь Зеленського й Сибіги в заходах Генасамблеї ООН у Нью-Йорку

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга візьме участь у складі делегації України на чолі з президентом Володимиром Зеленським у заходах сегменту високого рівня ювілейної 80-ї сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку 21–26 вересня – про це повідомило Міністерство закордонних справ 20 вересня.

За повідомленням, окрім виступу Зеленського на загальних дебатах Генасамблеї, програма візиту передбачає низку заходів за його участі, зокрема, П’ятий саміт Міжнародної кримської платформи, засідання високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей та засідання Ради безпеки ООН високого рівня щодо України.

«Поряд із участю у програмі Президента України, Андрій Сибіга проведе ряд окремих заходів, серед яких тематична дискусія щодо енергетичної стійкості і зеленого відновлення в Україні, засідання Групи друзів з притягнення РФ до відповідальності за агресію проти України, виступ на міністерському засіданні Групи двадцяти, відкриті дебати Ради Безпеки ООН», – повідомляє міністерство.

Відомство називає важливою складовою візиту проведення низки двосторонніх і багатосторонніх переговорів президента й міністра закордонних справ із колегами з різних регіонів світу – «від Європи та Північної Америки до Азії, Африки, Латинської Америки та Близького Сходу».

За твердженням МЗС, головною метою візиту є консолідація міжнародної підтримки України на тлі ескалації російської агресії, просування «глобальних зусиль задля досягнення справедливого миру на основі Статуту ООН» і посилення політичного та санкційного тиску на Росію задля втілення принципу «мир завдяки силі».

Днями речник МЗС Георгій Тихий підтвердив, що українську делегацію до США для участі у Генасамблеї ООН очолить президент Володимир Зеленський.

Перед тим державний секретар США Марко Рубіо припустив, що президент США Дональд Трамп, ймовірно, зустрінеться із Зеленським наступного тижня.

Прокуратура заочно повідомила про підозру двом жителям Криму за «систематичну допомогу» армії РФ

Прокуратура Автономної республіки Крим повідомила про підозру двом мешканцям окупованого Криму за статтею «пособництво державі-агресору» за «систематичну допомогу» російській армії, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

За повідомленням, одна з підозрюваних з 2022 року організувала «волонтерський штаб» у Ялті, де, за версією слідства, зібрала і відправила російським військовим 250 боєприпасів для стрілецької зброї, комплектуючі запчастини для FPV-дронів, портативну радіостанцію, деталі для ремонту автомобілів. Про це вона повідомляла в соцмережах, закликаючи кримчан долучатися.

Інший підозрюваний, як пише прокуратура АРК, у лютому 2024 року приєднався до об’єднання «Волонтери східного Криму» та в його складі збирав гуманітарну допомогу та передавав представникам Збройних сил РФ тепловізори, термічні комбінезони, маскувальні сітки та інше обладнання. Також він особисто відремонтував та переобладнав кілька транспортних засобів для потреб російських військ.

У прокуратурі наголосили, що підозрювані неодноразово отримували російські нагороди за свою діяльність.

Відомство не називає імен обвинувачених, проте чиновник, який не був уповноважений розмовляти з медіа і побажав залишитися анонімним, повідомив Крим.Реалії, що йдеться про Венеру Дувалідіс і Артема Касалапова. Їхніх публічних коментарів щодо цієї ситуації наразі немає.

Якщо їхня вина буде доведена, їм загрожує до 12 років позбавлення волі.

За словами прокурора Автономної Республіки Крим Ігоря Поночовного, на лютий 2025 року в Україні відкрили кримінальні провадження за більш ніж 3 800 військовими злочинами та злочинами проти основної національної безпеки, які були скоєні росіянами в Криму. На цей момент українські суди винесли вже близько 200 вироків за цією категорією кримінальних справ, ще 580 справ проходять слухання.

У січні 2023 року тодішня представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева заявляла, що «одним із пріоритетних завдань України після деокупації Криму стане виявлення і притягнення до відповідальності тих, хто сприяв російській анексії півострова». За її словами, ті, хто вчиняв злочини проти людяності й воєнні злочини, порушував права людини і вчиняв злочини, визначені як геноцид, мають бути притягнуті до відповідальності.

У Сенаті США пропонують передавати Україні прибутки від заморожених активів Росії кожні 90 днів

Група сенаторів Сполучених Штатів пропонує конфіскувати російські суверенні активи для відновлення України – про це йдеться в законопроєкті, про який комітет Сенату із закордонних справ повідомив 19 вересня.

Двопартійна група сенаторів, до якої входять Джин Шагін, Шелдон Вайтхаус, Джим Ріш, Чак Ґресслі, Ричард Блюменталь і Ліндсі Грем, запропонували зміни в законі REPO про відновлення України «з метою вдосконалення реалізації конфіскації російських суверенних активів на користь України та інших цілей». Закон REPO, що є основою для ініціативи, був ухвалений у квітні 2024 року.

Демократка Шагін вказала на те, що війна Росії проти України спричинила «вражаючі руйнування та втрати життів, і Путін має бути притягнутий до відповідальності».

«Перепрофілювання заморожених суверенних активів Росії є необхідним кроком, щоб забезпечити для України ресурси для оборони та відбудови своїх громад. Важливо, що цей підхід дозволяє нам продовжувати підтримувати Україну без додаткових витрат для американських платників податків. Це законодавство демонструє тверду двопартійну рішучість Конгресу підтримувати Україну. Я закликаю адміністрацію та наших союзників продовжити ці зусилля, щоб змусити Росію заплатити ціну за свою агресію», – заявила вона.

На думку Вайтхауса, заморожені російські активи є найбільш придатною ціллю для надання Україні підтримки, потрібної для її оборони й відбудови:

«REPO 2.0 заохочуватиме адміністрацію Трампа та наших союзників по G7 почати вилучати заморожені російські активи та розподіляти їх Україні за встановленим графіком, щоб посилити економічний тиск на Путіна».

Наявність графіка вилучення російських активів забезпечить впевненість у підтримці Україні та відповідальність для «спонсорів безжального режиму Путіна», зазначив Блюменталь.

Закон про застосування REPO-2025 передбачає:

• переведення всіх заморожених суверенних активів Росії на суму близько 5 мільярдів доларів, що перебувають під юрисдикцією США, на рахунок із нарахуванням відсотків
• заохочення президента США Дональда Трампа перенаправляти щонайменше 250 мільйонів доларів з цього рахунку на користь України кожні 90 днів
• заохочення державного секретаря спільно з міністром фінансів проводити активну дипломатичну кампанію, щоб переконати союзників США почати передавати щонайменше 5% (приблизно 15 мільярдів доларів) російських суверенних активів на користь України кожні 90 днів

У країнах Заходу з початку повномасштабної російсько-української війни заблоковано понад 260 мільярдів євро активів Росії. Більшість активів (близько 190 мільярдів євро) зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. Країни ЄС неодноразово обговорювали можливість конфіскувати заморожені активи Росії, але Євросоюз вирішив використати лише прибуток від заморожених активів на допомогу Україні.

У Кремлі плани Заходу конфіскувати російські активи називали зазіханням на державну та приватну власність, а також протизаконними діями.

Зеленський припускає «спільні рішення» з Польщею і Румунією для збиття російських дронів

Було б справедливо обговорити спільні рішення щодо збиття дронів над Україною разом із силами інших країн, заявив президент Володимир Зеленський 20 вересня. Про це він сказав на зустрічі із журналістами 20 вересня.

«Я вважаю, що справедливо говорити про спільне рішення. Не тільки те, щоб дрон падав на голову українцям, щоб він не долетів до території Польщі, а щоб це були рішення, які робляться разом», – заявив він.

Так само, на думку Зеленського, польська армія могла б збивати авіацією «все, що летить на них, і те, що летить на нас». Він припустив, що такий захист Польщі міг би поширюватися тільки на західні регіони України.

«Це може бути не тільки Польща, а й Румунія, на інших ми і не розраховуємо», – додав президент.

Російські дрони залетіли в повітряний простір Польщі в ніч проти 10 вересня, під час атаки РФ по Україні. Їх збили сили НАТО.

Міністерство оборони РФ стверджувало, що в ніч на 10 вересня російські війська завдали масованого удару високоточною зброєю і безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».

Натомість в уряді Польщі наголосили, що не сумніваються в тому, що російські дрони на її території опинилися навмисно, а не випадково.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками наради послів країн-членів альянсу заявив, що союзники по НАТО висловили солідарність із Польщею і засудили поведінку Росії.

Репатріація полеглих воїнів ЗСУ: яка процедура?

У травні Росія передала Україні понад шість тисяч тіл загиблих військових. Кожне тіло проходить довгу процедуру ідентифікації. Від вагона-рефрижератора до повернення в сім’ю – це важка процедура. Радіо Свобода бачило лише малу її частину.

Репатріаційні заходи – це процес повернення загиблих воїнів, тіла яких опинилися на окупованих територіях під час активної фази бойових дій. Якщо коротко – повернення полеглих військових на Батьківщину.

У війні Росії проти України питання репатріаційних заходів вкрай складне. Щоразу домовленостей про повернення загиблих досягають складним дипломатичним шляхом. Часто це буває як і завдяки внутрішнім каналам спецслужб, так і за допомогою дипломатичних зустрічей, як ось у Стамбулі. Читайте і дивіться про це тут

Лисак: кількість поранених через російський удар по Дніпру зросла до 30

У Дніпрі зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 20 вересня.

За його словами, окрім ураженої багатоповерхівки, в місті постраждали близько 40 будинків.

«Збільшилася й кількість постраждалих. На зараз їх 30. З них 12 – у лікарні», – додав голова області.

Раніше Лисак повідомив про одного загиблого через удар по області.

За даними Повітряних сил, російська армія вночі випустила по території України загалом 619 ударних безпілотників і ракет повітряного та наземного базування. Сили протиповітряної оборони знешкодили 552 дрони типу Shahed і імітатори, дві балістичні ракети Іскандер-М/KN-23 та 29 крилатих ракет Х-101.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Генштаб: Сили безпілотних систем уразили два російських НПЗ у Саратові та Новокуйбишевську

Українські військові вдарили по двох нафтопереробних заводах у Росії 20 вересня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у суботу.

Зокрема, за повідомленням, вночі підрозділи Сил безпілотних систем у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали ураження по Саратовському нафтопереробному заводу у обласному центрі Саратовської області:

«Саратовський НПЗ забезпечує орієнтовно 2,54% від загального обсягу нафтопереробки в рф (понад 7 млн тонн нафти щорічно). У районі цілі підтверджено вибухи та масштабну пожежу. Остаточні результати ураження уточнюються».

Крім того, 20 вересня СБС уразили Новокуйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області, який забезпечує переробку понад 8,8 мільйона тонн нафти щорічно, додає штаб.

За його попередніми даними, внаслідок ураження на об’єкті зафіксовано вибухи та займання, деталі уточнюються.

Також Генштаб звітує про вогневе ураження об’єкта магістральної транспортної інфраструктури – лінійно-виробничо-диспетчерській станції «Самара» (н.п. Просвєт, Самарська область, РФ).

«ЛВДС «Самара» – виробнича станція, де відбувається змішування високо- та низькосірчаної нафти із різних родовищ для формування експортного сорту нафти Urals (до 50% від загального об’єму експорту РФ). Результати ураження уточнюються», – йдеться в повідомленні.

Згідно з ним, всі уражені об’єкти задіяні у забезпеченні збройних сил Росії.

«Сили оборони України системно реалізують заходи, спрямовані на зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора. Зокрема це підрив логістичних можливостей РФ у секторі нафтопереробки та порушення систем забезпечення збройних сил РФ пально-мастильними матеріалами», – заявляє командування.

Місцеві медіа та телеграм-канали повідомляли про загрозу безпілотників у регіонах Росії, в тому числі в Самарській та Саратовській областях. Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив про «пошкодження житлового будинку» в Саратові.

Російське Міноборони заявило про збиття 149 українських безпілотників над 14 російськими регіонами протягом ночі.

Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про наслідки ураження.

Генштаб повідомляв про ураження Саратовського НПЗ 16 вересня.

Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що «послідовно здійснюють заходи, спрямовані на підрив воєнно-економічного потенціалу Російської Федерації, зокрема її здатності забезпечувати окупаційні війська пальним, боєприпасами й озброєнням, а також з метою припинення збройної агресії проти України».

Зеленський: через масований удар Росії загинули троє людей. У Дніпрі зросла кількість поранених

Президент Володимир Зеленський прокоментував масований повітряний удар Росії по українських регіонах вночі проти 20 вересня.

Він вказав на те, що атаки зазнали Дніпро та область, Миколаївська, Чернігівська, Запорізька області, а також громади Полтавщини, Київщини, Одещини, Сумщини та Харківщини.

«Ціллю ворога була наша інфраструктура, житлові райони, цивільні підприємства. У Дніпрі зафіксовано пряме влучання ракети з касетним боєприпасом у багатоповерхівку. Станом на зараз відомо про десятки поранених унаслідок обстрілу. Три людини, на жаль, загинули. Мої співчуття рідним і близьким», – заявив він.

Зеленський назвав подібні атаки не військовою необхідністю, а свідомою стратегією Росії, спрямованою на залякування цивільних і руйнування інфраструктури.

«Саме тому потрібна сильна міжнародна відповідь. Україна довела, що може захищати себе та Європу, але для надійного щита маємо діяти разом: посилювати ППО, збільшувати постачання зброї, розширювати санкції проти російської військової машини та сфер, які її фінансують. Кожне обмеження Росії – це врятовані життя», – додав президент.

Голова Дніпропетровщини Сергій Лисак раніше повідомив про збільшення кількості постраждалих внаслідок російської атаки:

«Наразі у Дніпрі 26 потерпілих. 14 перебувають у лікарні, решта будуть оговтуватися вдома. У тяжкому стані 55-річний чоловік. В нього опіки 70% тіла. За його життя борються медики».

Ліквідація наслідків триває, додав Лисак. Раніше він повідомив про одного загиблого через удар по області.

Також про загиблого внаслідок атаки заявив очільник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін. За його словами, тіло чоловіка 1979 року народження виявили під час ліквідації пожежі одного з будинків у Дунаєвецькій громаді. Ще двоє людей звернулися по медичну допомогу, госпіталізація їм не знадобилася.

За даними Повітряних сил, російська армія вночі випустила по території України загалом 619 ударних безпілотників і ракет повітряного та наземного базування. Сили протиповітряної оборони знешкодили 552 дрони типу Shahed і імітатори, дві балістичні ракети Іскандер-М/KN-23 та 29 крилатих ракет Х-101.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

«Удар по кровоносній системі». Навіщо Росія постійно б’є по залізниці України?

• Росія систематично атакує залізничну інфраструктуру України, намагаючись паралізувати логістику, включаючи перевезення військових вантажів.
• «Укрзалізниця» оперативно реагує на удари, використовуючи резервні тепловози та ремонтні бригади, щоб мінімізувати затримки та забезпечити перевезення пасажирів і вантажів.
• Залізнична мережа є критично важливою для економіки та ЗСУ, перевозячи стратегічні вантажі, військову техніку та пасажирів навіть в умовах війни.

Останнім часом російська армія регулярно атаку залізничну інфраструктуру України. Якої мети країна-агресор прагне цим досягти? Наскільки це небезпечно для України? І справляється із ризиками «Укрзалізниця», яку вже називають одним із символів української стійкості? Читайте про це тут

«На вулицю – раз на місяць». Як зробити міста доступними для тих, хто їх захищав?

В умовах повномасштабної війни в Україні зростає кількість людей з інвалідністю.

У червні 2025 року таких осіб налічували 3,4 мільйона. Чимала частка з них – це ветерани російсько-української війни, які повертаються до цивільного життя і відповідно потребують доступності у місцях, де живуть уже зараз.

Публікацію на цю тему читайте і дивіться за лінком

Нічна атака Росії: сили ППО збили 552 дрони й 31 ракету, є влучання – командування

Протягом ночі на 20 вересня російська армія завдала комбінованого удару по території України із застосуванням загалом 619 ударних безпілотників і ракет повітряного та наземного базування, повідомляє командування Повітряних сил вранці в суботу.

За даними військових, Росія запустила:

• 579 ударних дронів типу Shahed і імітаторів різних типів із напрямків Курська, Брянська, Міллєрова, Орла, Шаталова й Приморсько-Ахтарська
• 8 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 із Єйська та окупованого Криму
• 32 крилаті ракети Х-101 із повітряного простору Саратовської області

Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Командування зазначає, що російські війська застосували «вже традиційну тактику – одночасний удар по визначених об’єктах великою кількістю ракет і БпЛА різних типів».

«Під час повітряного удару, по крилатих ракетах противника ефективно відпрацювала тактична авіація, зокрема винищувачі F-16. Західна зброя вкотре доводить свою ефективність на полі бою. Дякуємо партнерам за уже надану допомогу і очікуємо на подальше посилення України в повітряному просторі, як наземними системами ППО, так і авіаційною компонентою», – йдеться в зведенні.

За висновками Повітряних сил, протиповітряна оборона збила або подавила 552 дрони типу Shahed і імітатори, дві балістичні ракети Іскандер-М/KN-23 та 29 крилатих ракет Х-101.

«Зафіксовано влучання балістичних, крилатих ракет та 23 ударних БпЛА на 10 локаціях, падіння збитих (уламки) на 10 локаціях», – додають військові.

Раніше голова Дніпропетровщини повідомив про одного загиблого й 13 поранених внаслідок російского удару по області, зокрема – Дніпру й Дніпровському району.

Командування: російська армія втратила понад 1000 військових за добу

Армія РФ втратила близько 1 070 військових за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 вересня.

Командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабної війни в 1 100 600 людей особового складу.

Крім того, за даними штабу, російські війська втратили в техніці:

• 11 192 танки (+1 за добу)
• 23 280 бойових броньованих машин (+2)
• 32 927 артилерійських систем (+31)
• 1 492 реактивні системи залпового вогню
• 1 218 засобів протиповітряної оборони
• 422 літаки
• 341 гелікоптер
• 61 045 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+365)
• 3 718 крилатих ракет
• 28 кораблів і катерів
• 1 підводний човен
• 62 168 автомобілів і автоцистерн (+124)
• 3 968 одиниць спеціальної техніки

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

За даними російських видань «Медуза» і «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ і поіменний список загиблих.

Журналісти у своїх публікаціях незмінно вказують, що реальні втрати російських військових значно вищі – не про всі смерті повідомляють ЗМІ й органи влади, не всі військові поховання можуть підрахувати волонтери.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.

Масована атака РФ на Дніпропетровщину: загинула одна людина, 13 постраждали – Лисак

Російська армія завдала масованого удару ракетами й дронами по Дніпропетровській області протягом ночі на 20 вересня, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак .

«Внаслідок ворожого терору, за попередніми даними, загинула одна людина. Співчуття рідним. Ще тринадцять постраждали. Більшість потерпілих госпіталізовані у стані середньої тяжкості. Один чоловік «важкий», – заявив він.

Лисак уточнив, що удар спричинив кілька пожеж у Дніпрі та районі. Пошкоджені багатоповерхівка, господарські споруди, гаражі, є руйнування на території підприємств. Пожежу на підприємстві зафіксували також у Павлограді.

Російська армія також атакувала Нікопольський райн FPV-дронами й артилерією, додав голова області. Там загорівся приватний будинок.

Очільник Дніпропетровщини згодом додав, що сили протиповітряної оборони знищили 39 безпілотників над областю.

Внаслідок масованого удару РФ протягом ночі фіксували також пошкодження в Київській та Миколаївскій областях, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій. За її даними, постраждалих у цих регіонах немає.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

FT: ЄС може розморозити 550 мільйонів євро для Угорщини для ухвалення санкцій

Єврокомісія планує розморозити близько 550 мільйонів євро субсидій для Угорщини, щоб Будапешт не заблокував затвердження нового пакету санкцій проти Росії, повідомляє Financial Times із посиланням на джерела.

Газета нагадує, що для ухвалення санкцій потрібна згода всіх країн-членів ЄС. Однак Угорщина та Словаччина, які продовжують купувати російську нафту, погрожували ветувати ці заходи.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан раніше неодноразово затягував ухвалення санкцій проти Москви, а також погрожував заблокувати рішення та заяви ЄС. Як зазначає FT, у 2023 році Єврокомісія розморозила близько 10 мільярдів євро субсидій для Угорщини, щоб уникнути вето Будапешта на надання Україні допомоги на суму 50 мільярдів євро.

2022 року Брюссель заморозив кошти ЄС на суму близько 22 мільярдів євро, виділені Угорщині. Причиною стали побоювання з приводу незалежності судової системи в країні, дотримання прав ЛГБТ, свободи слова, прав біженців та інших питань.

19 вересня Єврокомісія погодила 19-й пакет санкцій проти Росії. До списку санкцій буде включено 118 суден «тіньового флоту», таким чином загальна кількість російських суден, що потрапили під санкції ЄС, перевищить 560. Одним із пунктів нового пакету стала пропозиція відмовитися від імпорту російського зрідженого природного газу до 1 січня 2027 року. Санкції зачепили і найбільші енергетичні компанії Росії – «Роснефть» та «Газпромнефть».

Російські винищувачі порушили зону безпеки бурової платформи на Балтиці – прикордонна служба Польщі

Прикордонна служба Польщі оголосила ввечері 19 вересня, що російські винищувачі пролетіли на малій висоті над буровою платформою Petrobaltic у Балтійському морі.

«Було порушено зону безпеки платформи. Було повідомлено Збройним силам Польщі та іншим службам», – ідеться в повідомленні.

Як уточнили в морському підрозділі прикордонної охорони, проліт здійснили два винищувачі Збройних сил Росії.

«Польські служби безпеки постійно відстежують ситуацію на критично важливих об’єктах морської інфраструктури, у тому числі за межами територіальних вод Польщі», – заявили в підрозділі. Проліт винищувачів там назвали «провокаційною поведінкою Росії».

Petrobaltic – морська бурова платформа, розташована в Балтійському морі. Її оператор – польська компанія LOTOS Petrobaltic. За допомогою платформи компанія веде розвідку та експлуатацію нафтових та газових родовищ.

19 вересня Генштаб Естонії заявив, що три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір країни. За даними естонських військових, винищувачі впродовж 12 хвилин перебували в повітряному просторі країни. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що Таллінн попросив про консультації з союзниками по НАТО відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору.