ОВА: російські безпілотники атакували Дніпро, поранені 12 людей
За його словами, у місті сталося кілька займань, деталі з’ясовуються.
Згодом Лисак уточнив, що постраждали 12 людей, у який осколкові поранення, рвані рани, забої. Більшість з них – госпіталізовані, одна людина перебуває у важкому стані.
Також місцева влада повідомила, що Харків перебуває під атакою дронів. Зокрема, відомо про удар по Київському району міста. Про постраждалих наразі не повідомляється.
Читайте також: Чаус повідомив про знеструмлення на Чернігівщині через удар по об’єкту енергетики
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Patriot, NASAMS та інші. Нідерланди з грудня розгорнуть в Польщі наземні системи ППО
Нідерланди розгорнуть у Польщі наземні системи протиповітряної оборони, повідомляє пресслужба Міністерства оборони Нідерландів.
«З грудня Нідерланди також розмістять у Польщі системи Patriot, NASAMS та засоби протидії безпілотникам, щоб ще більше посилити протиповітряну оборону та захистити ключовий логістичний центр для підтримки України», – йдеться у повідомленні.
У міністерстві також нагадують, що з 1 вересня до 1 грудня у Польщі перебувають нідерландські винищувачі F-35 – нідерландські пілоти вже застосовували зброю, зокрема одного разу для збиття російських безпілотників.
Армія РФ здійснила новий ривок до Дружківки: причини і загрози
Російська армія здійснила новий прорив у бік Дружківки Донецької області, про це ввечері 29 вересня повідомив проєкт DeepState. Аналітики зазначили, що агресор окупував село Полтавка, а також просунувся поруч.
На захід від нового плацдарму армії РФ лежить «Добропільський виступ» – ділянка прориву агресора в бік Добропілля, яку Сили оборони намагаються «зрізати».
Одна з відвойованих ЗСУ ділянок – біля Володимирівки та Паньківки – якраз впритул до нового місця прориву.
До Дружківки звідси агресору залишається близько 12 кілометрів на північ. Це місто розташоване посередині «ланцюга фортець» Слов'янсько-Краматорської агломерації, яку армія РФ намагається захопити.
«Боляче, що доводиться відзначати цей день не вдома». Як мелітопольці у Львові провели день свого міста
Щороку в останню неділю вересня мелітопольці святкують День міста. Ця традиція залишається незмінною навіть попри те, що їхнє місто вже четвертий рік перебуває під російською окупацією, а людям довелося покинути рідний дім.
Переселенців, яких війна розкидала по всій Україні та світу, разом зібрало свято рідного міста у Львові. Це бачив проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
Мелітополь – місто найсмачніших черешень, місто меду і сонця, місто з давньою історією і питомо українським духом.
26 лютого 2022 року Мелітополь окупувала російська армія. Місто перетворили на військовий хаб, а місцеве населення живе під страхом репресій.
Ті, хто зумів і встиг виїхати, не пропускають можливості зібратися разом, щоб озвучити свої мрії про звільнення рідного міста.
Цього разу, в останню неділю вересня, у Львові, мелітопольці і всі, хто мав бажання, долучилися до майстер-класів із виготовлення символу міста – черешні з фетру, малювання, спортивних ігор, тематичних фотозон та вікторини. Головне ж, ділилися спогадами і надіями.
«Ми повернемося»
До повномасштабного вторгнення Олександр та Валентина Каленюки мали дитячий будинок сімейного типу й виховали 36 дітей.
У квітні 2022 року вони були змушені покинути окупований Мелітополь і оселилися у одному з львівських гуртожитків.
Далі читайте тут
Євроінтеграція: Єврокомісія офіційно оголосила, що Україна закінчила скринінг законодавства
Україна сьогодні досягла важливої віхи на шляху до вступу в ЄС, завершивши двосторонній скринінг з Єврокомісією.
«Двосторонній скринінг розпочався в липні 2024 року, і його швидке завершення стало можливим завдяки відданості, професіоналізму та мотивації України проводити реформи, приводити законодавство у відповідність до стандартів ЄС та приєднатися до сім’ї ЄС. Досягнення цієї мети в умовах агресивної війни Росії проти України є вражаючим свідченням стійкості та рішучості країни», – йдеться у заяві, оприлюдненій Єврокомісією.
Під час двостороннього скринінгу було проведено ретельний аналіз кожної сфери політики (також відомої як розділи переговорів) та відповідності України у кожній сфері, а Київ визначив чіткі плани щодо приведення у відповідність до правил.
Єврокомісія представляє результати скринінгу державам-членам у звітах про скринінг, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори у відповідних сферах політики, після досягнення згоди державами-членами переговорні розділи, які є частиною ширших тематичних кластерів, можуть бути відкриті.
Очікується, що Україна продовжить свої зусилля щодо реформ, узгодить законодавство із законодавством ЄС та зміцнить свою інституційну та адміністративну спроможність, керуючись критеріями, встановленими державами-членами, додають у Єврокомісії.
Напередодні єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, перебуваючи з візитом на Закарпатті, заявила, що процес скринінгу українського законодавства на відповідність законодавству Євросоюзу завершено і найближчим часом Єврокомісія сподівається відкрити перемовини щодо першого кластера.
Читайте також: Членство України в ЄС є окремим пунктом гарантій безпеки – Зеленський
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко в серпні заявила, що Україна спільно з Європейським Союзом проведе до кінця року офіційний аналіз відповідності українського законодавства праву ЄС та буде готова до відкриття переговорів про вступ за усіма шістьма кластерами.
В ЄС є 35 переговорних глав, які згруповані в шість кластерів, які треба «закрити» для того, щоб стати членом блоку. Шість кластерів – це основи (фундаментальні сфери), внутрішній ринок, конкурентоспроможність та інклюзивне зростання, зелений порядок денний і сталий зв’язок, ресурси, сільське господарство та згуртованість, зовнішні відносини.
Коли країна уніфіковує своє законодавство за всіма цими параметрами, і це визнають усі 27 членів Євросоюзу, тоді країні дають добро на членство в ЄС після процесу ратифікації усіма державами-членами.
Чехія заборонила в’їзд деяким власникам російських дипломатичних паспортів
Чехія заборонила в’їзд до країни російським дипломатам і власникам службових паспортів, які не мають національної акредитації Чеської Республіки, повідомив міністр закордонних справ Ян Ліпавський.
«Диверсійні операції посилюються, і ми не будемо ризикувати агентами під дипломатичним прикриттям. Ми подаємо приклад іншим країнам, і я продовжуватиму домагатися якомога більш послідовних заходів на рівні всієї Шенгенської зони», – написав він у соцмережі Х.
Російська сторона на це рішення Праги наразі не реагувала.
У грудні минулого року Ліпавський припускав, що Росія може бути причетна до сотні підозрілих інцидентів у Європі у 2024 році.
З початку війни Росії проти України країни Заходу регулярно повідомляли про висилку російських дипломатів та скорочували штат російських дипмісій. Москва зазвичай відповідала на такі кроки дзеркально.
У червні 2024 року міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський підтвердив в інтерв’ю Радіо Свобода, що міністри закордонних справ восьми країн ЄС надіслали листа на той момент керівнику зовнішньополітичної служби ЄС Жозепу Боррелю з проханням обмежити пересування російських дипломатів.
Він сказав, що цей захід необхідний, оскільки пересування російських дипломатів і членів їхніх сімей у Шенгенській зоні «створює інфраструктуру» для незаконної діяльності.
«Стіна дронів» і варта східного флангу: у Єврокомісії презентували шляхи зміцнення оборони ЄС до 2030 року
Єврокомісія готує дорожню карту в межах стратегії «Готовність 2030», що передбачає зміцнення європейської оборони до 2030 року відповідно. У ній будуть визначені цілі, етапи й флагманські проєкти, йдеться в оглядовому документі, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
Єврокомісія пропонує державам-членам «розгортання можливостей, необхідних для сучасної війни» і «готовність до впровадження передових інновацій та швидкого масового виробництва в котлі війни».
Ця необхідність, сказано в записці Єврокомісії країнам-членам ЄС, зумовлена «гострим характером сучасних небезпек» – від війни Росії проти України до «безрозсудних провокацій проти держав-членів» включно з порушеннями їхнього повітряного простору.
Читайте також: Рютте: НАТО досі зʼясовує, чи навмисним було втручання Росії в повітряний простір Естонії та Польщі
«Оборонні сили та можливості Європи повинні бути готові до полів битв завтрашнього дня… Ті, хто розробляє власні технології, будуть найсильнішими та найменш залежними. Зокрема, у критично важливих системах сучасної війни, таких як дрони, супутники або безпілотні літальні апарати», – йдеться в документі.
У зв’язку з цим Європа, вважається, має терміново створити відповідний стратегічний потенціал після «десятиліття недостатнього інвестування».
«Це має спиратися на вже розпочату роботу… Реалізація порядку денного REARM Europe мобілізує до 800 мільярдів євро на оборону, зокрема за рахунок нових інструментів фінансування, таких як SAFE» – сказано в записці.
Національна оборона лишається у суверенній компетенції держав-членів. Однак наголошено на необхідності спільних дій замість фрагментації зусиль «між нескоординованими національними ініціативами».
У цьому контексті підкреслена нагальна потреба в скоординованих інвестиціях у загальноєвропейські проєкти, які захистять Європу. В їх числі згадана європейська «стіна дронів»,варта східного флангу, протиповітряний та космічний щити. Їх обіцяють зробити відкритими для всіх держав-членів, охочих долучитися.
«З огляду на триваючу військову агресію проти України та нещодавнє збільшення кількості порушень повітряного простору держав-членів, два флагманські проєкти – європейська «стіна дронів» та східнофлангова варта – потребують особливої терміновості та мають бути якомога швидше реалізовані», – сказано в документі.
«Стіна дронів» описана в ньому як «багаторівнева, глибока зона технологічно передових систем із сумісними можливостями боротьби з дронами для виявлення, відстеження та нейтралізації, а також можливостями ураження наземних цілей з використанням технології дронів для точних ударів».
Вказано також, що «стіна дронів» має спиратися на досвід України, що свідчить про необхідність масштабованих виробничих потужностей та постійного технологічного розвитку.
Зеленський: українські військові розгортають в Данії місію для поширення досвіду захисту від дронів
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові розпочали розгортання в Данії місії для поширення українського досвіду захисту від дронів.
За його словами, військові прибули для участі у спільних із партнерами навчаннях, які можуть стати основою для нової системи протидії російським і будь-яким іншим дронам.
«Український досвід – найбільш актуальний зараз у Європі, і саме наш досвід, наші фахівці, наші технології можуть стати ключовим елементом майбутньої європейської «Стіни дронів» – масштабного проєкту, який гарантуватиме безпеку в небі», – написав він у телеграмі.
Зеленський додав, що сьогодні Головком Олександр Сирський доповів про перший звіт команди з Данії.
У п’ятницю, 26 вересня, низка країн ЄС та Україна обговорили створення «стіни дронів» для захисту зовнішніх кордонів ЄС. Зазначається, що проєкт матиме два ключових компоненти: система раннього виявлення (мережа детекторів – радари, акустичні сенсори тощо) та засоби знищення або нейтралізації дронів. В інтерв’ю EURACTIV єврокомісар Кубілюс повідомив, що для реалізації «дронової стіни» знадобиться приблизно рік.
Про намір створити такий захист у ЄС почали говорити після масового втручання російських дронів у повітряний простір країн ЄС.
За останні два тижні країни НАТО кілька разів звинуватили Росію у безпрецедентному порушенні свого повітряного простору.
Зокрема, близько 20 дронів у ніч проти 10 вересня увійшли в повітряний простір Польщі. Також 13 вересня, за даними Міноборони Румунії, російський безпілотник, яким сили РФ атакували Україну і який проник у повітряний простір Румунії, затримався над країною НАТО протягом 50 хвилин, перш ніж повернутися назад до України.
Також 19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 без дозволу увійшли до повітряного простору Естонії над Фінською затокою та перебували там загалом 12 хвилин.
Міністерство оборони Росії раніше заявило, що російські літаки не порушували повітряний простір Естонії і що три російські літаки виконали «запланований політ» з аеродрому Карелія до невизначеного аеродрому в Калінінградській області відповідно до міжнародного права.
У НАТО 23 вересня засудили Росію за порушення повітряного простору Естонії, заявивши, що РФ «несе повну відповідальність за ці дії, які є ескалаційними».
У Кремлі заявили, що погрози країн НАТО збивати російські літаки небезпечні своїми наслідками і є ще одним суттєвим витком напруги поблизу російських кордонів.
СБУ повідомила про підозру двом російським генералам через обстріли Охтирки
Служба безпеки України зібрала доказову базу на двох генералів РФ і їхніх підлеглих, які вчиняли воєнні злочини в Сумській області на початку повномасштабної війни – про це відомство заявило 30 вересня.
Йдеться про масовані російські обстріли цивільної інфраструктури Охтирки 25 лютого 2022 року – за даними СБУ, російські військові вдарили по місту реактивними системами залпового вогню «Град» та «Ураган».
Атака зруйнувала та пошкодила місцеві дитсадки, десятки житлових будинків та об’єкт енергетики, зокрема, критично важливу ТЕЦ. Тоді загинули дев’ять жителів громади, серед яких була дитина. Ще дев’ять людей, у тому числі дитина, зазнали поранень.
«За матеріалами справи, атаку по Охтирці санкціонував генерал-лейтенант Сергій Кисіль – командувач 1-ї танкової армії західного військового округу країни-агресора», – повідомляє служба.
СБУ додає, що за наказом Кисіля підготовкою та здійсненням вогневого ураження займалися його підлеглі з 4-ї танкової дивізії РФ, більш відомої як Кантемирівська дивізія імені Юрія Андропова:
- командир дивізії генерал-майор Євгеній Журавльов
- начальник штабу дивізії полковник Дмитро Кіршин
- начальник артилерії дивізії полковник Володимир Крівощапов
- командир 275-го самохідного артилерійського полку полковник Олександр Алєксандров
- начальник штабу, заступник командира 275-го самохідного артилерійського полку підполковник Магомедрасул Курбанов
Фігуранта заочно повідомили про підозру у воєнних злочинах, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
«Тривають комплексні заходи для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до вчинення воєнних злочинів проти України», – повідомляє СБУ.
Бої за Охтирку точилися на початку повномасштабного вторгнення Росії, в лютому та березні 2022 року. Охтирка, як і інші райони Сумщини, регулярно зазнає російських обстрілів.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сили спецоперацій заявили про удар по російській радіолокаційній станції ЗРК С-400 «Тріумф» у Криму
Сили спеціальних операцій вночі 30 вересня завдали удару дронами по радіолокаційній станції ЗРК С-400 «Тріумф» на території окупованого Криму – про це командування повідомило в соцмережах.
За твердженням ССО, станцію було знищено.
«Символічно, що дороговартісна система ППО ворога, націлена, зокрема, і проти БПЛА, була нейтралізована ударними дронами ССО. Радіолокаційна станція є «очима» комплексу С-400 «Тріумф». Без елементу спостереження та наведення уся система втрачає свою боєздатність», – йдеться в повідомленні.
Підтвердити заяву українських військових з незалежних джерел поки що неможливо. Російські військові це повідомлення не коментували.
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії повідомляє, що вночі проти 30 вересня російська влада на півгодини перекривала рух на Керченському мосту, деякі кримські телеграм-канали повідомляли, що у Феодосії було чути роботу протиповітряної оборони і два-три вибухи.
У Міноборони РФ про атаку по Криму не повідомляли. У відомстві прозвітували про 81 збитий безпілотник над територією сусідньої Росії, зокрема, про 12 знищених дронів над територією Ростовської області.
Від моменту повномасштабного вторгнення Росія регулярно повідомляє про роботу своєї протиповітряної оборони у Криму, проте, як правило, не підтверджує фактичних пошкоджень військової інфраструктури на півострові. Водночас Україна заявляє про удари по військових об’єктах у Криму, який залишається однією з ключових баз російського Чорноморського флоту.
Нова ідея використання російських заморожених активів Україною. У чому дилема ЄС?
ЄС розглядає можливість надання «репараційного кредиту» для фінансування України у 2026–2027 роках, використовуючи заморожені російські активи як заставу.
Цей план може обійти можливе вето з боку Угорщини і зменшити навантаження на бюджет ЄС.
Утім, правові, політичні та фінансові перешкоди залишаються.
ГУР заявляє про ліквідацію підполковника «Росгвардії» в Ставропольському краї РФ
Головне управління розвідки 30 вересня звітує про операцію, в ході якої ліквідували трьох військових «Росгвардії».
За повідомленням ГУР, це сталося 27 вересня.
«Внаслідок успішної операції ГУР МО України за підтримки руху визволення Кавказу ліквідовано трьох «росгвардійців» на території держави-агресора – поблизу населеного пункту Тамбукан Ставропольського краю», – заявляє управління.
За його даними, загинув підполковник «Росгвардії», який очолював групу спецпідрозділу «Авангард», а також його помічник і водій.
«Група московитів рухалась на полігон, але так і не доїхала», – додали в ГУР.
Російська влада й медіа наразі не повідомляли про загибель «росгвардійців». Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.
У липні Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про ліквідацію російських операторів БПЛА «Скат 350М» в тимчасово окупованому місті Токмак Запорізької області.
У Конотопі під час відбиття атаки РФ зазнав поранення 79-річний чоловік – мер
У центрі Конотопа на Сумщині 79-річний чоловік зазнав поранення під час відбиття російської атаки, повідомив міський голова Артем Семеніхін.
«У центрі поранено чоловіка 79 років кулею в живіт. Куля ППО! Тож не знаходимося біля вікон і на вулиці під час роботи хлопців», – написав він у телеграмі.
За його словами, чоловіка доставили до лікарні.
Вранці місцева влада попереджала про атаку дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський: шість країн Європи готові долучитися до 5-го пакету PURL
Триває узгодження п’ятого й шостого пакетів ініціативи PURL із американською стороною, заявив президент Володимир Зеленський 30 вересня.
Він зазначив, що ініціатива дає Україні можливість закуповувати «оборонне озброєння, яке потрібне вже зараз для збереження життів, зокрема системи Patriot й інше ключове американське обладнання, і вже забезпечує реальні результати».
За словами Зеленського, починаючи з серпня, партнери України профінансували кілька пакетів закупівель американського озброєння.
Зокрема, Нідерланди виділили 578 мільйонів доларів на перший пакет, Данія, Норвегія та Швеція разом 495 мільйонів на другий. Німеччина оголосила про намір профінансувати 3-й пакет на 500 мільйонів доларів, а Канада – 4-й на ту ж суму.
«5-й і 6-й пакети зараз узгоджують з американською стороною. Станом на зараз Бельгія, Литва, Латвія, Естонія, Ісландія та Люксембург уже заявили про готовність зробити внесок у майбутній 5-й пакет», – повідомив він.
Зеленський назвав метою України забезпечувати 1 мільярд доларів на місяць у межах ініціативи PURL, щоб повністю реалізувати її потенціал.
14 липня США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО.
За повідомленнями генерального секретаря альянсу Марка Рютте, в перші місяці після запуску проєкту PURL владося зібрати понад 2 мільярди євро. Насамперед за ці кошти закуповуються озброєння та боєприпаси, яких не виробляють європейські зброярі. Серед них – системи ППО.
ЄС хоче фінансувати оборонну промисловість Європи з допомогою російських активів
Частина репараційного кредиту Україні, який Європейська комісія хоче надати під заставу заморожених російських активів, буде спрямована на оборонні закупівлі в Європі. Про це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила 30 вересня в Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Нам потрібне більш структурне рішення для військової підтримки. І саме тому я запропонувала ідею репараційного кредиту, який базується на знерухомлених російських активах. І ми зміцнимо нашу власну оборонну промисловість, забезпечивши використання частини кредиту для закупівель у Європі та з Європою», – заявила президентка Єврокомісії.
Раніше Єврокомісія забезпечила можливість для України брати участь у кредитній програмі SAFE на 150 мільярдів євро разом з країнами-членами ЄС для спільного виробництва зброї як на території України, так і в ЄС.
Репараційний кредит для України, який наразі не затверджений і перебуває на стадії формування пропозиції, вперше базуватиметься не на прибутках, отриманих від російських активів, а на самих активах, яких в Європі налічується на суму близько 200 мільярдів євро.
У понеділок речник Єврокомісії Балаш Уйварі заявив, що кредит дозволить залучити близько 176 мільярдів євро заморожених активів, що зберігаються кліринговій палаті в Euroclear в Брюсселі.
Фон дер Ляєн наголосила, що пропозиція не передбачає конфіскацію російських коштів:
«Важливо, що не йдеться про конфіскацію активів. Україна повинна повернути кредит, якщо Росія сплачуватиме репарації. Винуватець має нести відповідальність».
Кредит, сума якого може сягати 140 мільярдів євро, Єврокомісія пропонує видавати низкою окремих траншів з певними умовами для України. Пропозицію мають обговорити на неформальному саміті лідерів ЄС у Брюсселі 1 жовтня, і протягом місяця Єврокомісія планує сформувати конкретну пропозицію, яку потім має затвердити Європейська рада.
Більшість російських активів на суму близько 210 мільярдів євро, що зберігаються в Європі, перебувають в бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. 175 мільярдів євро активів в Euroclear вже досягли терміну погашення і стали готівкою, яка може стати основою для нового кредиту.
«Українська мова миттєво викликала в них лють». Журналіст Дмитро Хилюк про викрадення і російський полон
Журналіст українського інформаційного агентства УНІАН Дмитро Хилюк провів у російському полоні понад три з половиною роки. Його викрали російські військові на Київщині: вивезли до Росії через Білорусь. Хилюк пройшов через кілька російських в'язниць: у Новозибкові Брянської області та в Пакіні Володимирської області.
24 серпня 2025 року Хилюк повернувся в Україну внаслідок масштабного обміну: 146 на 146 осіб. В інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода він розповів, як його викрали і через що йому довелося пройти в Росії.
Раднику департаменту МЗС повідомили про підозру в «легалізації» громадян Росії в Євросоюзі
Служба безпеки України та Національна поліція підозрюють посадовця Міністерства закордонних справ у сприянні виїзду громадян Росії до Європейського Союзу. Про це відомства заявили 30 вересня.
За повідомленням СБУ, радника одного з департаментів МЗС викрили на тому, що в 2022 році він продав декільком громадянам Росії українські паспорти для виїзду до Євросоюзу. Це відбувалося протягом перших місяців повномасштабного вторгнення РФ, коли він обіймав посаду другого секретаря з консульських питань посольства України в неназваній європейській країні.
«Перебуваючи у дипломатичній установі, чиновник приймав «замовлення» від громадян Росії, які хотіли безперешкодно в’їжджати до ЄС та вільно пересуватися в його межах. За матеріалами справи, за грошову винагороду посадовець оформлював своїм клієнтам українське громадянство з врученням закордонного паспорта нашої держави», – стверджує відомство.
Дипломат, за даними служби, знаходив замовників для цих послуг через мережу посередників на території Євросоюзу, які контактували з громадянами Росії. Зараз правоохоронці перевіряють дані про можливу причетність росіян, що отримали закордонні паспорти, до розвідувально-підривної діяльності російських спецслужб.
Нацполіція уточнює, що йдеться про події з квітня по липень 2022 року. Встановлено вісьмох людей, які скористалися послугами посадовця та отримали українські паспорти.
Посадовцю повідомили про підозру в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому службовою особою з використанням службового становища.
Вирішується питання щодо обрання фігуранту запобіжного заходу. У разі обвинувального вироку йому загрожує до семи років позбавлення волі.
Правоохоронці не уточнюють, на якій посаді зараз працює дипломат. Його ім’я та позиція щодо обвинувачення не розголошуються. Міністерство закордонних справ не коментувало ситуацію.
Повітряні сили: Росія запустила 65 дронів вночі, 46 із них збила ППО
Російська армія атакувала Україну 65 дронами типу Shahed, «Гербера» і інших типів із напрямків вночі проти 30 вересня, заявляє командування Повітряних сил.
Пуски здійснювалися з Брянська, Орла, Курська, Міллєрова та Приморсько-Ахтарська, а також мису Чауда в окупованому Криму. Понад 40 із дронів – «Шахеди».
«За попередніми даними, станом на 09.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 46 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни», – йдеться в зведенні.
Командування зафіксувало влучання 19 ударних БПЛА на шести локаціях і падіння уламків у двох місцях.
Повітряні сили попереджають про фіксацію нових груп ударних безпілотників на півночі та сході, і закликають дотримуватися заходів безпеки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Чаус повідомив про знеструмлення на Чернігівщині через удар по об’єкту енергетики
Російські безпілотники, попередньо, «Герані», атакували Ніжинський район вночі проти 30 вересня, повідомив голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
За його словами, на місцях влучань виникли пожежі, займання ліквідували:
«Був приліт по обʼєкту енергетичної інфраструктури. Більше 26 тисяч абонентів у Бобровиці і прилеглих населених пунктах – без електропостачання. Енергетики вже працюють – відновлювальні роботи тривають».
Чаус зазначив, що протягом попередньої доби російська армія атакувала область 20 разів. Вибухи лунали в 13 населених пунктах області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Нічна атака РФ на Київщину: постраждала жінка, пошкоджений будинок
Російські дрони атакували Київську область вночі проти 30 вересня, повідомляє обласна військова адміністрація.
За повідомленням, в області працювали сили протиповітряної оборони, є збиті цілі. Влучань в обʼєкти критичної інфраструктури не було.
«На жаль, унаслідок ворожої атаки у Броварському районі постраждала жінка 1950 року народження. У неї гостра реакція на стрес та гіпертонічний криз. Вся необхідна медична допомога була надана на місці», – повідомляє обласна влада.
Також атака пошкодила житловий приватний будинок, господарчі споруди та автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.