Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Reuters: уряд Румунії ухвалив рішення, яке дозволить взяти під контроль активи Lukoil

Коаліційний уряд Румунії у вівторок схвалив постанову, яка дозволяє йому взяти під контроль місцеві активи компаній, що перебувають під міжнародними санкціями – наприклад, російського «Лукойлу».

Як зазначає агентство Reuters, Lukoil має 320 автозаправних станцій у Румунії, керує третім за величиною нафтопереробним заводом країни та володіє правами на розвідку на шельфі в частині Чорного моря.

Нафтопереробний завод, на який припадає близько чверті поставок палива в Румунію, був закритий на технічне обслуговування протягом кількох останніх тижнів.

За словами посадовців, Румунія має достатні резерви, щоб уникнути стрибків цін, які можуть погіршити інфляцію – наразі найвищу в Європейському Союзі.

Згідно з постановою, уряд може призначити спеціальних адміністраторів для компаній, якщо санкції спотворюють економічні сектори, спричиняють різке зростання цін або загрожують енергетичній безпеці. Потрібне попереднє схвалення вищої ради оборони Румунії.

Цей крок схожий на закон, ухвалений минулого місяця Болгарією щодо поглинання нафтопереробного заводу «Нафтохім» компанії «Лукойл», хоча залишається незрозумілим, чи скористається Румунія новими повноваженнями.

Прем’єр-міністр Румунії Ілліє Боложан заявив, що кабінет міністрів у грудні вирішить, чи брати під контроль місцеві автозаправні станції «Лукойл».

Пресслужба уряду Румунії 2 грудня повідомила про ухвалення надзвичайної постанови, яка дозволяє застосовувати «розширений нагляд» у разі впливу на економіку Румунії односторонніх санкцій інших держав, аналогічно спеціальному нагляду у разі обмежувальних заходів, прийнятих ЄС та ООН.

За повідомленням уряду, рішення має «потрійну мету»: забезпечення необхідних інструментів для підвищення ефективності та впливу санкцій, припинення джерел «фінансування Росією війни на нашому кордоні», а також можливості зменшення їхнього короткострокового впливу на національну економіку Румунії.

США в жовтні оголосили про санкції проти «Лукойлу». У відповідь російська компанія вирішила продати свої міжнародні активи. Першим претендентом на них стала швейцарська компанія Gunvor, серед засновників якої є Геннадій Тимченко, друг Володимира Путіна. США заблокували продаж активів швейцарській компанії. Після цього компанія «Лукойл» попросила США більше часу на продаж активів, писав Reuters.

На окупованій Донеччині заочно судитимуть грузинського політика Барамідзе – він воював на боці України

Грузинського опозиційного політика, колишнього віцепрем’єра Георгія Барамідзе, який кілька місяців воював на боці Збройних сил України, заочно судитимуть на окупованій частині Донецької області – про це зявила російська Генеральна прокуратура, передає проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу» 2 грудня.

«Прокуратура ДНР (підконтрольне Росії збройне угруповання – ред.) затвердила обвинувальний висновок у кримінальній справі щодо 57-річного громадянина Грузії Георгія Барамідзе. Він заочно звинувачується за частиною 3 статті 359 КК РФ (участь найманця у збройному конфлікті)», – йдеться у повідомленні.

Справу передали до «Верховного суду ДНР». За версією російського відомства, в лютому 2022 року Барамідзе «як найманець» прибув до України та вступив до Грузинського національного легіону.

У Генпрокуратурі стверджують, що він пройшов військову підготовку, після чого до квітня 2022 року брав участь у боях проти російських військовослужбовців. За це він нібито отримав понад 238 тисяч російських рублів (близько 3 тисяч доларів) винагороди.

За інформацією Генпрокуратури РФ, Барамідзе «оголошено в міжнародний розшук, стосовно нього судом заочно обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту».

Георгій Барамідзе зараз є секретарем партії «Єдиний національний рух». Він розповів грузинській службі Радіо Свобода, що для нього обвинувачення «не було несподіванкою».

«Коли я був у Києві і потім – я ніколи не приховував, що був там. І зараз цим пишаюся. Соромно було б, якби такі люди, як я, там не були», – сказав Барамідзе.

З урахуванням того, що Росія оголосила його і в міжнародний розшук, політик не виключає певного дискомфорту при пересуванні та згадує випадок Георгія Кінояна, який був затриманий у Вірменії:

«Мені доведеться обережно вибирати, куди їхати, а куди ні, але це смішно порівняно з тим дискомфортом, якого зазнають бійці, які все ще перебувають на передовій в Україні».

Барамідзе також назвав «смішним» твердження російської прокуратури про те, що він отримав «винагороду як найманець».

У лютому минулого року російське видання «Медіазона» опублікувало список громадян різних країн, яких МВС Росії оголосило в розшук як «іноземних найманців». Найбільшу групу у ньому становили громадяни Грузії – 100 осіб.

Сирський: українські підрозділи покращили тактичне положення в Куп’янську

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що українським підрозділам вдалося суттєво покращити тактичне положення в Куп’янську.

За його словами, шляхи інфільтрації диверсійно-розвідувальних груп противника блоковані.

«Триває зачистка території Куп’янська від російських окупантів, які мають «успіхи» хіба що в площині пропаганди. Працюємо над поступовим витісненням ворога з його плацдарму на північ від міста, а також із низки інших районів, де росіяни поки зберігають свою присутність», – написав він у фейсбуці.

Раніше Угруповання об’єднаних сил заявило, що більша частина міста Куп’янськ перебуває під контролем українських військ. Ця заява була оприлюднена після чергових тверджень РФ нібито про захоплення цього українського міста.

Минулого тижня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що Москва продовжує перебільшувати заяви про успіхи в Куп’янську – наратив, який Кремль почав активно просувати наприкінці серпня 2025 року. Натомість Інститут вивчення війни продовжує оцінювати, що українські війська на Куп’янському напрямку успішно відбивають зусилля Росії захопити населений пункт такого масштабу вперше за останні роки.

Куп’янськ має стратегічне значення для оборони Донбасу, а його втрата може призвести до оточення українських військ на лівому березі Осколу, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Загроза для Куп’янська наростала з літа, і тепер ситуація ще ускладнилася. Російські війська успішно застосовували тактику проникнення малими групами.

Зеленський закликав Ірландію взяти «активну участь» у своренні трибуналу через російську агресію

Президент Володимир Зеленський виступив у парламенті Ірландії під час свого візиту до Дубліна 2 грудня. Він, зокрема, згадав про важливість позиції Ірландії – від голосування в ООН до повідомлень у місцевих медіа, а також роль світової ірландської спільноти.

«Агресор має бути притягнутий до відповідальності за скоєне. Прошу вас взяти активну участь у створенні трибуналу за цю агресію. Не просто долучитися, а просувати, працювати, наполягати на тому, що правосуддя має починатися з притягнення винуватців до відповідальності. Прошу вас продовжувати відстоювати всі форми санкцій проти Росії», – заявив він.

Зеленський також закликав до використання російських активів для оборони та відбудови України, а також співпраці для повернення викрадених дітей і українських в’язнів із РФ.

«Без справедливого миру ненависть не згасне – вона тлітиме далі й провокуватиме нове насильство. В історії це вже траплялося. І цього разу має бути інакше. Нам потрібен справжній мир», – додав він.

Раніше Зеленський повідомив, що його поїздка до Ірландії є першим офіційним візитом президента України до цієї країни від часу встановлення двосторонніх дипломатичних відносин.

«Ми затвердили Дорожню карту партнерства між Україною та Ірландією щонайменше на наступні 5 років. Був підписаний відповідний документ», – заявив голова держави.

Володимир і Олена Зеленські відвідали Ірландію 2 грудня. Президент, зокрема, зустрівся з прем’єр-міністром країни Міхалом Мартіном.

Мартін висловив підтримку шляху України до Євросоюзу і заявив про намір «прискорити порядок денний розширення» під час свого головування в Євросоюзі.

Трамп про спроби завершити війну в Україні: «ситуація нелегка»

Президент США Дональд Трамп, коментуючи спроби завершити війну в Україні, сказав, що «ситуація нелегка».

«Ми намагаємося вирішити цю проблему. Я вирішив вісім воєн. Це буде дев’ята, і наші люди зараз перебувають у Росії, щоб з’ясувати, чи можна це залагодити. Повірте, ситуація нелегка. Який хаос!» – сказав він під час засідання уряду у Білому домі.

Також Трамп додав, що Сполучені Штати більше не залучені фінансово до цієї війни.

Ввечері 2 грудня у Москві розпочалася зустріч російського президента Володимира Путіна з спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом та зятем президента США Дональда Трампа Джаредом Кушнером.

Віткофф і Дмитрієв кілька разів зустрічалися в Росії і Сполучених Штатах, щоб обговорити мирні пропозиції й майбутні інвестиційні можливості за участю США й Росії.

Перед цим Віткофф у складі американської делегації брав участь у зустрічі з делегацією України у Флориді 30 листопада. Обговорювалися різні аспекти мирного плану США. Обидві сторони назвали зустріч конструктивною і заявили про просування вперед, проте про будь-які конкретні домовленості не повідомлялося.

Президент Володимир Зеленський заявив, що заслухав «детальну доповідь» української делегації після всіх її зустрічей у Сполучених Штатах. «Рустем Умєров та учасники перемовин у Флориді доповіли про основні акценти американської сторони в діалозі. Робота велася на основі Женевського документа, і цей документ був доопрацьований», – написав у телеграмі.

«Доктору Зло» з розслідування «Схем», який катував українських полонених у Мордовії, повідомили про підозру

Слідчі Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу генпрокурора заочно повідомили про підозру Іллі Сорокіну – ідентифікованому «Схемами» (Радіо Свобода) лікарю колонії №10 у Мордовії на прізвисько «Доктор Зло», який, як свідчать дані журналістського розслідування, принижував і катував українських військовополонених і не надавав їм медичну допомогу, що в окремих випадках могло призвести до смерті кількох ув’язнених українців. Правоохоронці кваліфікували його дії за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу як «жорстоке поводження з військовополоненими». Повідомлення про підозру опубліковане на сайті ОГП 2 грудня.

У тексті підозри йдеться: «Сорокін І.А., будучи фельдшером філіалу Медичної частини № 10 Медико-санітарної частини № 13, здійснюючи медичне обслуговування «Виправної колонії № 10», вчинив жорстоке поводження з українськими військовополоненими. Такі дії виразились у застосуванні та погрозі застосування фізичного та психологічного насильств відносно військовослужбовців сил безпеки та оборони України, які набули статусу військовополонених та утримувалися у «Виправній колонії № 10», за факт проходження ними військової служби в Збройних Силах України та за їх участь у стримуванні збройної агресії проти України».

У тексті підозри наведені свідчення щонайменше дев'яти колишніх бранців про насилля з боку російського медика. Зокрема, про регулярне застосування ним електрошокера під час огляду та інших перевірок – замість надання медичної допомоги.

Відповідальність за цією статтею – позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

За словами адвоката, експерта громадської організації «Регіональний центр прав людини» Андрія Яковлєва, заочне розслідування дозволяє зафіксувати сам злочин, задокументувати обставини справи й оцінити докази, оскільки в умовах воєнного часу вони можуть бути знищені, а свідки втрачені.

«Використання процедур заочного провадження має практичний аспект, адже оголошення підозри дозволяє використовувати кримінальні процедури розшуку такої особи в Україні та за кордоном. Якщо судовий процес рухатиметься і буде вирок, він може бути пред'явлений до виконання в інших країнах. Цей механізм (in absentia) дозволяє державі виконати своє завдання з розслідування воєнних злочинів і притягнути до відповідальності, не чекаючи кінця війни», – заявив Яковлєв.

У липні 2025 року «Схеми» опублікували розслідування про систематичні тортури щодо українських військовополонених у колонії №10 у Мордовії в Росії. Журналістам вдалося ідентифікувати лікаря за допомогою свідчень колишніх бранців, яких утримували там від лютого 2023 року по квітень 2025-го, і відкритих джерел – зокрема, фото й відео співробітників медико-санітарної частини, яка обслуговує колонію.

Від джерел у правоохоронних органах «Схеми» отримали дані про 177 українських військовополонених, яким вдалося повернутись із мордовської колонії №10. Журналісти поговорили з декількома з них. Колишні полонені розповіли про медика, який знущався з них і не надавав належну медичну допомогу. Бранці не знали його справжнього імені і лише декілька з них бачили його обличчя, більшість чула тільки голос. Вони прозвали його між собою «Доктор Зло».

«Схеми» встановили його особу за допомогою сайту Федеральної служби виконання покарань Мордовії – з якого дізналися, що цю колонію №10 обслуговує медчастина з таким же номером, яка, у свою чергу, є філіалом медико-санітарної частини №13. На сторінках російської МСЧ №13 у соцмережах журналісти знайшли фото і відео з заходів медпрацівників, де вони з відкритими обличчями.

Журналісти відібрали загальні фото й надали їх для впізнання близько 150 колишнім полоненим. Відповіли не всі, але більшість вказала на одного з медпрацівників – він був активним учасником профспілкових виступів, а в соцмережах товаришував із багатьма працівниками мордовської колонії.

Вирішальним доказом стало знайдене «Схемами» відео з заходу, організованому медчастиною №13 і присвячене «дню медичної служби кримінально-виконавчої системи» Росії. На ньому лікаря можна не тільки добре роздивитися, а й почути його голос. Після перегляду цю запису близько пів сотні опитаних військових підтвердили особу.

Це – Ілля Сорокін, йому 35 років, він має двох дітей. Раніше у соцмережах відкрито вказував місце роботи – «Медико-санітарна частина-номер 13 ФСВП Росії». У витоках із російських баз «Схеми» знайшли його дані про доходи у цій медчастині – зокрема, до повномасштабного вторгнення. За 2018 рік він отримав майже 560 тисяч рублів, а у 2021-му – 680 тисяч рублів. У перерахунку на долари – це приблизно 9 тисяч у рік.

У 2022 році Сорокін виклав у соцмережі фото грамоти, на якій вказано, що він нагороджений «за сумлінне виконання громадських обов’язків і активну участь у житті колективу». У грамоті прямо зазначено, що він працює у медчастині, яка обслуговує колонію №10.

Сорокін, йшлося у розслідуванні, має типову російську родину: батько ностальгує за СРСР і Сталіним, сестра – дружина десантника з Тули. Сам Сорокін бере участь у парадах 9 травня з портретами родичів, одягає радянську форму й «георгіївські стрічки». Після окупації відвідував Крим. Сьогодні у його соцмережах – обкладинки з Z-символікою і підтримка російської армії.

Журналісти зв’язалися з Сорокіним. На запитання про знущання з українських полонених він коротко відповів: «Такого бути не може. Я там не працюю».

Те, що Сорокін працював в колонії, підтвердила спеціалістка з питань кадрів медчастини №13 Тетяна Журавльова. На запитання, чи працює там Сорокін, вона сказала, що так, і повідомила, що він повернеться на роботу після служби в армії.

Як з’ясували журналісти, наприкінці 2024 року Сорокін пішов служити. Взяв позивний «доктор» і, ймовірно, нині служить у силах матеріально-технічного забезпечення армії РФ. Регулярно зустрічається з колегами з медчастини, отримуючи від них допомогу для підрозділу – зокрема, обладнання, медикаменти й маскувальні сітки, які, як виявилося, постачає його рідна 10-та колонія.

У розслідуванні журналісти також ідентифікували працівників медико-санітарної частини №13, в яку входять лікарі колонії. Згідно зі свідченнями бранців, жоден медик там не надавав їм належну допомогу. Окремо «Схеми» встановили особи тих співробітників колонії, які забезпечували її роботу – здійснювали охорону, шукали персонал, відповідали за дисципліну й побут у таборі. «Схеми» також назвали імена керівництва колонії. Воно, за свідченнями полонених, не лише знало про те, що відбувалося, а, ймовірно, віддавало відповідні накази.

У вересні 2025 року про Сорокіна також згадали у доповіді, опублікованій на сайті Організації Об’єднаних Націй. Свідчення колишніх бранців проти нього зібрала спеціальна доповідачка ООН із питань прав людини у РФ Маріана Кацарова.

У жовтні цього року Європейський Союз ввів санкції проти Іллі Сорокіна.

Англомовну версію розслідування від OCCRP – читайте тут.

Посол України при НАТО розповіла про «спільний знаменник» у переговорах зі США

Україна і США мають домовленість про збереження суверенітету України в межах потенційних мирних домовленостей. Про це журналістам у Брюсселі розповіла посол України при НАТО Альона Гетьманчук.

«У нас є великий спільний знаменник з американською стороною в рамках переговорного процесу, що має бути збережений суверенітет України. І для нас сьогодні дуже важливо, щоб ми могли опрацювати спільне бачення, що «збереження суверенітету України» означає на практичному рівні», –зауважила дипломатка.

У цьому контексті представниця України при НАТО наголосила на праві самостійно обирати союзи й альянси як невід’ємній складовій суверенітету, маючи на увазі вимогу Росії обмежити євроатлантичні прагнення України.

«Можливість України, і право України обирати своє майбутнє, зокрема й Альянси, до яких долучатись, є також інтегральною складовою суверенітету. Як країна може бути суверенною, не маючи права обирати своє майбутнє, обирати альянси, організації, до яких вона прагне долучатися у майбутньому?», – зауважила Гетьманчук.

Посол розповіла, що нині завдання полягає в пошуках спільного бачення між Україною, США і Європою щодо запобігання новій агресії з боку Росії. За словами Гетьманчук, є розуміння щодо того, що в центрі гарантій безпеки Україні будуть її ЗСУ та українська оборонна промисловість. Є, однак, розбіжності щодо інших елементів гарантій.

«Поки ми бачимо недостатнє сприйняття того, що саме НАТО є найбільш ефективною гарантією безпеки. Ми в Україні ми маємо іншу думку, і більшість українського суспільства й надалі підтримує НАТО як найбільш гідну довіри гарантію безпеки», – резюмувала Гетьманчук.

2 грудня президент України Володимир Зеленський заявив, що українська делегація детально і особисто доповіла про результати всіх зустрічей у США. Президент повідомив, що під час зустрічей у США за участі розвідок відбулося обговорення з американською стороною «перспективи реалізації тих чи інших кроків на фронті й проблематики гарантування безпеки від російських ударів і зривів домовленостей у випадку припинення вогню».

За даними The Wall Street Journal, переговори у Флориді включали питання про можливі вибори в Україні, території і гарантії безпеки. Видання пише, що переговори між США й Україною тривали понад чотири години.

CNN із посиланням на джерела стверджує, що одним із «найпроблемніших аспектів» первісної мирної пропозиції США з 28 пунктів була умова про офіційну відмову України від свого прагнення до вступу до НАТО. Тепер переговорники, за словами співрозмовника телеканалу, обговорюють можливий сценарій, за якого Україні фактично буде заборонено вступати до Північноатлантичного союзу – без того, щоб сам Київ формально відмовлявся від свого права прагнути до членства в НАТО.

Початкова пропозиція США з 28 пунктів викликала занепокоєння української влади і союзників Києва. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо й іншими американськими чиновниками в Женеві.

Ці переговори привели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО й потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва.

Військові кличуть Єрмака до себе, Юлія Мендель відверто про ОП і «Міндічгейт»

Ексглава Офісу президента Андрій Єрмак після своєї відставки заявив, що йде на фронт. Що про це думають військові – Радіо Свобода зібрало ексклюзивні коментарі з фронту.

Відверте інтерв’ю Юлії Мендель. Колишня прессекретарка президента Зеленського розповіла про вплив Андрія Єрмака.

• У 2019 році в США, за словами Мендель, Єрмак запитував у політичного консультанта, «як стати президентом країни»;

• Єрмак подавав Зеленському інформацію так, я йому вигідно та вплив на роботу інших органів;

• блокував роботу правоохоронних органів;

• блокував закупівлі;

• зупиняв виконання конкретних доручень президента;

• дзвонив чиновникам (і особисто Юлії Мендель) та забороняв робити те, що просив Зеленський;
• «Зараз, коли я це говорю, мені страшно. Я розумію, що зараз ніхто в це не повірить, але я кожного дня молюся Богу, дякую за те, що я жива. Тому що Андрій Борисович – це дуже небезпечна людина». Вона каже, що у нього є вплив на правоохоронні органи і можливість запускати кримінальні провадження «на рівному місці».

• Мендель знає зі своїх джерел, які залишились у Офісі президента, що саме Єрмак переконував Зеленського, що повномасштабного вторгнення не буде.

Наразі реакції Єрмака і Зеленського на відверте інтерв’ю Юлії Мендель не було.

Наслідки «Міндічгейту»: Верховна Рада України не працює, опозиція блокує трибуну і вимагає відставки уряду. Як довго триватиме політична криза і коли ухвалять бюджет?

Посланник президента США Стів Віткофф і зять президента Трампа Джаред Кушнер приїхали до Москви на зустріч із Путіним. У Кремль привезли нову версію мирного плану, яку обговорювали за участю українських представників. Чого очікують від цього візиту?

Учасники програми «Свобода Live» на @Радіо Свобода :

• Сергій Демченко, народний депутат України, «Слуга народу»;
• Олексій Гончаренко, народний депутат України, «Європейська солідарність»;
• Юлія Мендель, журналістка, прессекретарка президента Зеленського у 2019-2021 роках;
• Вадим Черниш, голова керівної ради Центру безпекових досліджень СЕНСС.

У НАТО розповіли про «план Б», якщо нинішні мирні зусилля щодо України проваляться

Європейські союзники по НАТО вітають зусилля США з завершення війни Росії проти України, однак сумніваються в їх результативності, зокрема, через непохитність позиції Москви. Про це Радіо Свобода на умовах анонімності розповіли вісім дипломатів із держав-членів Альянсу.

«Поки що у нас немає враження, що російський президент готовий відігравати конструктивну роль у переговорах – навпаки. Він посилив бомбардування України по цивільних об’єктах, по енергетичній інфраструктурі безпрецедентним чином», – зауважив один із посадовців НАТО.

Нинішній момент у дипломатії вважають критичним, «бо зараз справи йдуть як у скороварці», сказав інший дипломат Радіо Свобода. Та чи відповідатиме інтенсивність процесу очікуванням від нього – стане зрозуміліше, на думку посадовців, коли спецпосланець США Стів Віткофф повернеться з Москви, де 2 грудня зустрічається з Володимиром Путіним.

Ймовірно, російському президентові презентують оновлений мирний план, який, за словами дипломатів НАТО, «до невпізнання» відрізняється від початкових 28 пунктів.

«Європи немає в кімнаті переговорів, але європейські погляди присутні за столом переговорів», – наголосив один із дипломатів.

Найскладнішими аспектами потенційної угоди, зауважують вони, залишаються територіальні питання та гарантії безпеки для України.

«Щоб майбутній мир був справедливим та сталим, будь-яка домовленість зрештою має бути узгоджена, перш за все, із нашими українськими друзями», – підкреслив один зі співрозмовників Радіо Свобода в Альянсі.

Інший посадовець НАТО припустив – цілком можливо, що Путін «не зрушить ні на крок»:

«Це буде не тому, що Україна не була готова до компромісу, бо вони готові. Це також не буде тому, що Сполучені Штати продемонстрували брак зусиль, бо вони докладають їх чимало. Єдиною причиною провалу буде непохитність Росії… Єдиний результат переговорів, який росіяни, здається, готові прийняти – це повна капітуляція України».

За словами співрозмовників, у випадку провалу нинішніх дипломатичних зусиль європейські партнери України перейдуть до альтернативних кроків.

«План Б для нас досить простий. Це збільшення підтримки України, більше зброї для України на полі бою, більша підтримка їхньої економіки та посилення санкцій проти Росії», – пояснив дипломат подальшу стратегію.

Незалежно від результату війни в Україні, більшість союзників надалі розглядатимуть Росію як загрозу в довгостроковій перспективі.

«Росія зможе швидше реалізувати деякі зі своїх амбіцій після війни. Наприклад, нарощування (сухопутних військ - ред.) на Північному Заході… Це станеться швидше після війни… Це радше питання в тому, щоб забезпечити, щоб ми нарощували свої війська і створювали відповідний промисловий потенціал досить швидко, щоб ми були готові насамперед до стримування», – резюмував один із дипломатів.

Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна очікує на сигнали від Сполучених Штатів після зустрічі американської та російської делегацій у Москві.

ОВА: через атаки РФ на Нікопольщині протягом дня постраждали 13 людей

Через російські атаки на Нікопольщині протягом дня постраждали 13 людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.

За його словами, 74-річний чоловік госпіталізований у стані середньої тяжкості, ще троє чоловіків та дев’ятеро жінок – на амбулаторному лікуванні.

Гайваненко повідомив, що через атаку РФ пошкоджені інфраструктура, комунальний заклад, адмінбудівля, сім багатоквартирних і приватний будинки, господарські споруди, торгівельний павільйон та легковики.

За даними ОВА, війська РФ атакували Нікополь, Марганецьку, Мирівську, Червоногригорівську громади понад два десятки разів, застосовуючи артилерію та безпілотники.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Росія заявила про захоплення Покровська. Спростовуємо фейк

Росія заявила, що нібито захопила Покровськ Донецької області. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали заяви та дані, що спростовують окупацію міста.

МЗС: Сибіга візьме участь у зустрічі Ради Україна-НАТО в Брюсселі

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відвідає штаб-квартиру НАТО в Брюсселі 3 грудня, повідомляє Міністерство закордонних справ у вівторок.

За анонсом, Сибіга візьме участь у міністерському засіданні Ради Україна-НАТО. Він також проведе окремі переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та міністрами закордонних справ партнерів України.

«Міністр поінформує союзників про посилення російського терору проти України, ситуацію на полі бою та динаміку мирних зусиль за підсумками контактів Президента України Володимира Зеленського та нещодавніх зустрічей української та американської делегацій», – повідомляє МЗС.

Міністерство називає ключовою метою переговорів у штаб-квартирі НАТО «конкретні рішення та внески союзників для посилення оборони та стійкості України», зокрема, в рамках ініціативи PURL.

Також серед пріоритетних тем переговорів очікується збільшення тиску на Росію для припинення війни проти України, посилення антиросійських санкцій, ухвалення рішення про репараційну позику та використання знерухомлених російських активів для підтримки України.

Пресслужба НАТО анонсувала зустріч міністрів закордонних справ країн альянсу на 3 грудня, порядок денний не уточнюють.

Напередодні посолка України при НАТО Альона Гетьманчук розповіла, що Києву потрібно близько 1 мільярда євро додаткового фінансування від країн Європи до кінця року для закупівлі зброї в Сполучених Штатів. Такі закупівлі здійснюються через програму PURL.

Ірландія підтримує Україну на шляху до ЄС і має намір сприяти цьому – прем’єр

Прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін висловив підтримку шляху України до Євросоюзу і заявив про намір «прискорити порядок денний розширення» під час свого головування в Євросоюзі.

За його словами, Ірландія вважає, що однією з найбільших гарантій майбутньої безпеки для України є членство у Євросоюзі.

«Україна є частиною європейської родини. Вона поділяє ті ж цінності. І ми продовжуємо працювати – включно з тим, коли ми будемо головувати (у ЄС) наступного року – щоб просувати переговори щодо членства України в ЄС, настільки сильно, як зможемо», – сказав він на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні.

Мартін додав, що Ірландія пережила «трансформаційний ефект» від членства в ЄС, вважає, що український народ заслуговує відчути таку ж трансформацію.

«Те, що ми хочемо зробити, коли візьмемо на себе головування в Європейському Союзі в другій половині наступного року, – це пришвидшити порядок денний розширення. Це одна з ключових цілей ірландського головування. Подивитися, чи зможемо ми домовитися про розділи. Ми обговорювали це, і ми будемо дуже проактивними в цьому», – додав він.

У процесі вступу до ЄС країни-кандидати проходять переговори за 35 розділами законодавства ЄС, об’єднаними у 6 тематичних кластерів. Вони охоплюють ключові сфери – від верховенства права та державного управління до внутрішнього ринку, енергетики, сільського господарства та зовнішніх відносин.

Для відкриття та закриття кожного з них потрібна одностайна згода всіх країн-членів ЄС. Угорщина не погоджується відкривати кластери для України. Її прем’єр Віктор Орбан наполягає, що вступ України до ЄС принесе війну в Європу і загалом невигідний Євросоюзу.

Зеленський чекає на «сигнали» від американської сторони після візиту Віткоффа до Москви

Україна очікує на сигнали від Сполучених Штатів після зустрічі американської та російської делегацій у Москві – про це президент Володимир Зеленський повідомив на пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Мікхалом Мартіном 2 грудня.

«Буде зустріч американської делегації в Росії, ми будемо чекати відповідні від них сигнали. Вони хочуть звітувати одразу після їх зустрічі саме нам. Я думаю, від цих сигналів, які вони будуть, залежать майбутні і наступні кроки. Кроки будуть змінюватися впродовж цього дня, навіть, я думаю, погодинно», – сказав він.

За словами Зеленського, якщо буде «чесна гра» з партнерами України, то можлива дуже швидка зустріч із американською делегацією:

«На якому рівні – подивимось, залежить знову ж таки від цих сигналів. Якщо сигнали будуть давати можливість ухвалення глобальних, але швидких рішень – то буде рівень вище. Якщо все це ще діалог – діалогу дуже багато, а потрібні результати».

Президент вказав на те, що, попри підтримку партнерів, саме українці гинуть через війну щодня. Він заявив, що діалог можна продовжувати, але потрібен результат.

«Можна просто балакати, а можна все-таки досягти максимуму, щоб наблизити закінчення війни. Я готовий отримати всі сигнали, готовий до зустрічі з президентом Трампом, все залежить від сьогоднішніх розмов», – повідомив Зеленський.

Очікується, що посланець президента Росії Кирило Дмитрієв зустрінеться зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом, який приїздить до Москви 2 грудня. Також Віткофф і зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер мали зустрітися сьогодні з президентом Росії Володимиром Путіним.

Перед цим Віткофф у складі американської делегації брав участь у зустрічі з делегацією України у Флориді 30 листопада. Обговорювалися різні аспекти мирного плану США. Обидві сторони назвали зустріч конструктивною і заявили про просування вперед, проте про будь-які конкретні домовленості не повідомлялося.

Президент Володимир Зеленський заявив, що заслухав «детальну доповідь» української делегації після всіх її зустрічей у Сполучених Штатах. «Рустем Умєров та учасники перемовин у Флориді доповіли про основні акценти американської сторони в діалозі. Робота велася на основі Женевського документа, і цей документ був доопрацьований», – написав у телеграмі Зеленський, який 2 грудня перебуває з візитом в Ірландії.

Початкова пропозиція США з 28 пунктів викликала занепокоєння української влади і союзників Києва. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо й іншими американськими чиновниками в Женеві.

Ці переговори привели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО й потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва.

Путін: якщо Європа почне війну – Росія «готова прямо зараз»

Президент РФ Володимир Путін заявив, що Москва не збирається воювати з Європою, але якщо Європа почне війну – Росія «готова прямо зараз».

«Росія не збирається воювати з європейськими країнами, але якщо Європа захоче з нами воювати і почне – ми готові прямо зараз, тут немає жодних сумніві. Якщо Європа раптом почне з нами війну, мені здається, це буде дуже швидко. Це ж не Україна. З Україною – ми там діємо хірургічним способом, акуратно. Це не війна у прямому сучасному розумінні цього слова», – сказав він.

За словами Путіна, якщо Європа почне війну, «дуже швидко може відбутися ситуація, за якої нам не буде з ким домовлятися».

Про це російський президент сказав напередодні переговорів щодо плану завершення війни проти України зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом.

Росія від лютого 2022 року веде повномасштабну війну проти України. У вересні цього року країни НАТО кілька разів звинуватили Росію у безпрецедентному порушенні свого повітряного простору. Москва звинувачення відкидає.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що численні порушення повітряного простору ЄС є послідовною кампанією, спрямованою на роз’єднання Європи й ослаблення підтримки України.

Після атак на танкери Путін погрожує «відрізати Україну від моря»

Російський президент Володимир Путіна пригрозив відрізати Україні доступ до моря у відповідь на атаки дронів на танкери російського «тіньового флоту» в Чорному морі.

«Найрадикальнішим рішенням є відрізати Україну від моря, тоді піратство стане принципово неможливим», – заявив він журналістам, коментуючи атаки на танкери в Чорному морі.

Путін зазначив, що Росія може розглянути заходи у відповідь на ці напади.

«Якщо атаки на танкери продовжуватимуться, ми розглянемо можливість заходів у відповідь щодо суден країн, які допомагають Україні здійснювати ці піратські дії. Росія розширить удари по українських портах і суднах, що заходять у ці порти», – заявив він.

Вранці 2 грудня Туреччина повідомила, що танкер «Мідволга 2», який прямував із Росії до Грузії з вантажем соняшникової олії, повідомив, що зазнав нападу в Чорному морі за 80 миль від узбережжя Туреччини.

28 листопада танкери «Кайрос» та «Вірат» (ходять під прапором Гамбії) майже одночасно зазнали атак морських дронів. У момент атаки «Кайрос» перебував за 28 морських миль від узбережжя Туреччини, «Вірат» – за 38 миль. Наступного дня українські ЗМІ з посиланням на джерело в Службі безпеки України написали, що це була спецоперація СБУ, проведена за допомогою модернізованих дронів. Джерело заявило, що атаковані танкери «могли перевозити нафту майже на 70 мільйонів доларів і допомагали Кремлю обходити міжнародні санкції».

Туреччина заявила, що атаки на танкери створили «серйозну загрозу для судноплавства, життя, майна та екологічної безпеки в регіоні».

«Можливості більші, ніж у будівельника». Військові про наміри Єрмака піти на фронт

Заява колишнього голови Офісу президента України Андрія Єрмака про готовність йти на фронт викликала резонанс в українському суспільстві. Радіо Свобода зібрало реакції військових про такі наміри донедавна правої руки верховного головнокомандувача, президента України Володимира Зеленського.

Рютте: в НАТО поки що немає консенсусу щодо вступу України

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що немає консенсусу щодо вступу України до альянсу, але наголосив на чинності принципів Вашингтонського договору.

«Практична ситуація полягає в тому, що, як ви знаєте, для вступу України до НАТО потрібен консенсус усіх союзників. І зараз, як ви знаєте, консенсусу щодо вступу України до НАТО немає», – сказав він на пресконференції в Брюсселі, відповідаючи на запитання щодо майбутнього членства України в альянсі.

Рютте також нагадав про чинність Вашингтонського договору, який, серед іншого, передбачає, що «сторони можуть за одностайною згодою запросити будь-яку іншу європейську державу, яка має можливість сприяти розвитку принципів цього Договору та сприяти безпеці Північноатлантичного регіону, приєднатися до цього Договору».

Україна, яка бореться з російським вторгненням, чітко дала зрозуміти, що її мета – стати членом НАТО. Київ і деякі його союзники в Альянсі, особливо у Східній Європі, наполягають на запрошенні до членства, хоча й визнають, що Україна не може вступити до НАТО, перебуваючи в стані війни.

На саміті НАТО в Гаазі в червні цього року лідери країн Альянсу залишили невирішеними сподівання України на членство.

Розвідка Британії: середні денні втрати Росії на війні зростають три місяці поспіль

Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні.

Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.

«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.

Водночас, зазначає розвідка, середні денні втрати Росії з серпня по листопад є найнижчими з квітня 2024 року.

За спостереженням розвідки, втрати особового складу РФ залишалися відносно низькими в той час, коли російські війська зберігали високий оперативний темп вздовж лінії фронту, і Росія «продовжувала здійснювати поступові територіальні здобутки».

Генштаб ЗСУ вранці 2 грудня оновив дані про втрати російської армії близько 1 175 030 своїх військових, зокрема 1 110 – за останню добу.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.

Швеція оголосила про надання Україні зимового пакета допомоги на понад 100 мільйонів євро

Швеція оголосила про надання Україні зимового пакета гуманітарної допомоги Україні на 1,1 мільярда шведських крон (понад 100,3 млн євро) для задоволення найнагальніших потреб України у відбудові та зміцнення стійкості.

Як повідомляє пресслужба шведського уряду, ці кошти буде використано для задоволення найгостріших потреб України, включаючи енергопостачання, ремонт та відбудову зруйнованої інфраструктури, реформи, охорону здоров'я та медичне обслуговування.

«Зима наближається до України. Зі зниженням температури Росія посилює свої атаки на цивільну інфраструктуру, залишаючи мільйони українців без доступу до електроенергії, тепла та води напередодні, ймовірно, найгіршої зими з 2022 року. Тому уряд представляє новий пакет підтримки, який зосереджений на найнагальніших потребах цієї зими, а також на підтримці, яка зміцнює стійкість України в довгостроковій перспективі», – заявив міністр міжнародного співробітництва в сфері розвитку та зовнішньої торгівлі Бенджамін Дуса.

Міністр енергетики та підприємництва Ебба Буш заявила, що коли Росія зазнає невдачі на полі бою, вона переносять війну в домівки людей.

«Тож вони посилюють атаки на енергетичну систему та цивільну інфраструктуру – не для досягнення військових цілей, а для того, щоб заморозити та залякати населення», – каже Буш.

З початку повномасштабного вторгнення Росії Швеція надає Україні військову та гуманітарну підтримку. З лютого 2022 року Амстердам надав допомогу на загальну суму приблизно 109 млрд шведських крон, з яких 19,4 млрд шведських крон – це допомога цивільному населенню.