Опитування: понад 50% українців планують протестувати у разі неприйнятних поступок Росії в ході переговорів
Більшість українців відкидають ключові політичні й безпекові компроміси, які Росія намагається навʼязати як умови переговорів, а 51,4% респондентів заявили, що братимуть участь у протестних акціях, якщо Україна під час переговорів піде на неприйнятні, на їхню думку, компроміси, свідчить опитування, проведене Info Sapiens на замовлення Центру «Нова Європа».
«Хоча позиції українців за останні роки щодо окремих питань дещо помʼякшилися, загальна логіка суспільних настроїв залишається незмінною. Рекордні показники щодо недопустимості компромісів стосуються таких питань: скорочення армії України (83,3%), юридичного визнання окупованих територій російськими (84,5%), надання російській мові державного статусу (78,4%)», – йдеться в дослідженні.
Крім того, за даними опитування, українське суспільство продовжує вважати, що переговори без гарантій безпеки не є надійним шляхом до миру, і що «без зовнішніх запобіжників будь-який компроміс лише відтермінує нову агресію з боку Росії».
«Позиція українців щодо переговорів із Росією залишається стійкою: майже дві третини респондентів (64,9%) вважають, що Україна не повинна йти на переговори, якщо не отримає гарантій безпеки від Заходу. Цей показник практично не змінився порівняно з 2024 роком (64,1%). Майже третина респондентів (30,7%) схвально ставляться до переговорів навіть без гарантій безпеки. Загалом, як бачимо, серед українців продовжує переважати скептичне ставлення до «переговорів заради переговорів», – йдеться в опитуванні.
Також 86,7% опитаних вважають, що після короткої паузи в разі можливого замороження лінії фронту Росія знову нападе на Україну, лише 9,5% респондентів припускають, що замороження могло б забезпечити триваліший мир.
Як вказують автори дослідження, українці і надалі вважають розробку Україною власної ядерної зброї найкращою гарантією безпеки – 31,1%.
«Це свідчить, з одного боку, про розчарування українців у міжнародній підтримці, у зовнішніх гарантіях безпеки, а з іншого, віддзеркалює усвідомлення, що саме ядерна зброя дозволяла Росії грати на страхах Заходу, а це, у свою чергу, позначалося на повільній, нерішучій військовій допомозі Україні. Цей самий тренд розчарування у зовнішніх гарантіях відображений і в падінні підтримки вступу України до НАТО – на 10% (з 29,3% до 19,4%). Інші можливі варіанти гарантування безпеки мають помірну або низьку підтримку. В ефективність оборонного союзу зі США вірять 10,2% респондентів, на миротворчу місію ООН покладаються 6,4%», – йдеться в повідомленні.
Водночас зростає підтримка варіанту про розміщення військ європейських країн на території України – показник порівняно з минулим роком зріс майже удвічі: з 6,4% до 11,7%. Новий варіант – надання іншою країною гарантій ядерного захисту – підтримують 7,8% опитаних.
«Помітною залишається загальна тенденція до прагнення самодостатніх та максимально надійних механізмів безпеки: в українській ієрархії гарантій пріоритетом залишаються власні Збройні сили, а вже потім – партнерські можливості», – кажуть автори дослідження.
Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Ушаков додав, що зустріч між Путіним та президентом США Дональдом Трампом не планується. Можлива зустріч «залежатиме від прогресу, якого вдасться досягти», зазначив помічник президента Росії.
Тим часом, президент України Володимир Зеленський заявив, що секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров разом із начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим 3 грудня зустрічатимуться в Брюсселі з радниками європейських лідерів з національної безпеки, а згодом вирушать до США – для спільної роботи зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, які 2 грудня провели переговори з лідером РФ Володимиром Путіним.
«Українські представники проінформують своїх колег у Європі про те, що відомо після вчорашніх контактів американської сторони в Москві, а також обговорять європейську складову необхідної архітектури безпеки. Після Брюсселя Рустем Умєров та Андрій Гнатов розпочнуть підготовку до зустрічі з посланцями президента Трампа в Сполучених Штатах. Як завжди, Україна конструктивно працюватиме над досягненням справжнього миру. Очікую на новий звіт за результатами сьогоднішніх зустрічей у Європі», – вказав президент України.
Опитування проводили у період з 5 листопада по 26 листопада 2025 року. Вибірка дослідження складає 1000 респондентів. Опитування проводили методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted tele- phone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна населенню України віком 16+ за статтю, віком, регіоном, розміром населеного пункту проживання до повномасштабного вторгнення відповідно до останніх наявних даних Державної служби статистики України на 1 січня 2022 року. Опитування не проводили на окупованих територіях АР Крим, Севастополя, Донецької і Луганської областей та інших, що перебувають під окупацією, а також територіях, де відсутній український мобільний зв’язок.
Мирноград майже оточений? Ситуація у місті, загрози для ЗСУ
Російська армія захопила село Балаган, а також просунулася біля Новоекономічного на схід від Мирнограда, – про це вдень 3 грудня повідомив проєкт DeepState.
Також агресор просунувся біля села Рівне, вздовж якого проходить дорога, що з'єднує Покровськ з Мирноградом, а також траса з Родинського та Гришиного північніше.
Судячи з мапи бойових дій, Мирноград де-факто оточений російськими військами – причому в самому місті російських солдатів практично не зафіксовано.
Німецьке видання Bild з посиланням на неназваного солдата ЗСУ, який перебуває в місті, повідомило, що оточеними ризикують залишитися близько 1000 українських військовослужбовців з Мирноградського гарнізону.
«Ми повинні або вивести контингент з Мирнограда, або забезпечити стабільну логістику. Витягніть нас звідси або забезпечуйте постачання! Якщо ні, захисники міста залишаться там назавжди...», – сказав виданню боєць.
Угруповання військ «Схід», яке відповідає за оборону агломерації, повідомило 3 грудня, що в Мирнограді ЗСУ тримають оборонні рубежі і ліквідують російських солдатів на підході до міста.
«Організовуються додаткові логістичні шляхи до Покровська і Мирнограда для безперебійного забезпечення наших підрозділів усім необхідним», – написали у відомстві.
Генштаб ЗСУ повідомив про 52 штурми армії агресора на Покровському напрямку за минулу добу.
Російська пропаганда поширює заяви президента Володимира Путіна, намагаючись створити враження, що українська лінія фронту нібито «скоро обвалиться», зазначив американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 29 листопада. Але, за оцінкою аналітиків, ці твердження не мають під собою жодних підстав й спрямовані на те, щоб змусити Україну та західних союзників погодитися на умови Кремля, яких Росія не здатна досягти у військовий спосіб.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
ОВА: через атаки РФ у Нікополі постраждали двоє людей, серед них – дитина
Через російські атаки у Нікополі на Дніпропетровщині постраждали двоє людей, серед них – дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
«Від ранку у Нікополі вже двоє постраждалих. Це 10-річна дівчинка, яка отримала травми через артобстріл. А ще чоловік 64 років. Його поранило під час удару FPV-дроном», – написав він у телеграмі.
За його словами, обох потерпілих доправили до лікарні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Єврокомісія представила деталі репараційної позики для України
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила два рішення для забезпечення 2/3 фінансових потреб України на 2026–2027 роки: запозичення ЄС на основі бюджету ЄС та репараційний кредит за рахунок заморожених суверенних активів Росії, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Ми пропонуємо покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки, що становить 90 млрд євро. Решту мають покрити міжнародні партнери», – заявила президентка Єврокомісії.
Для цього, за її словами, Єврокомісія підготувала два вищезазначені рішення та пакет з п’яти законодавчих пропозицій. Що стосується репараційного кредиту, то фон дер Ляєн запропонувала використати російські активи не лише в Бельгії, а й на території інших держав.
«Ми пропонуємо охопити всі фінансові установи, які накопичили такі залишки готівки. І ці установи повинні були б перевести готівку в інструмент репараційного кредиту. Іншими словами, ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як кредит, і Україна повинна повернути цей кредит, якщо і коли Росія сплачуватиме репарації. Це рішення може бути прийняте кваліфікованою більшістю голосів», – заявила президентка Єврокомісії.
У пропозиції закладено низку запобіжників, які мають захистити держави-члени та фінансові інституції від можливих заходів у відповідь з боку Росії та від незаконних експропріацій поза межами РФ, зокрема в юрисдикціях, дружніх до Росії, йдеться у пресрелізі Єврокомісії.
Особливо на таких ризиках наголошувала Бельгія, на території якої зберігаються більшість активів Росії. Свою критику щодо пропозиції Єврокомісії бельгійський міністр закордонних справ оголосив за кілька годин до того, як Урсула фон дер Ляєн її представила.
«Ми дуже уважно вислухали занепокоєння Бельгії й майже всі з них врахували в нашій сьогоднішній пропозиції щодо репараційного кредиту», – заявила фон дер Ляєн.
Для покриття будь-яких ризиків пакет передбачає «сильний механізм солідарності, підкріплений двосторонніми національними гарантіями або бюджетом ЄС», звучить запевнення, що пропозиція повністю відповідає європейському та міжнародному праву, а також зберігає статус євро як глобальної валюти.
26 листопада видання Politico повідомило про опрацювання європейськими країнами «плану Б» для фінансування України на випадок, якщо їм не вдасться домовитися про вилучення російських заморожених активів. За цими даними, одним із варіантів є надання Києву «проміжного» кредиту, який фінансується за рахунок запозичень ЄС.
Рада схвалила держбюджет на 2026 рік
Верховна Рада схвалила в другому читанні проєкт державного бюджету України на 2026 рік.
«За» проголосували 257 депутатів.
За даними міністр фінансів Сергій Марченко, доходи дербюджету становлять 2 трлн 918 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 2 трлн 625 млрд грн, у проєкті бюджету до другого читання збільшено доходи, зокрема, за рахунок врахування додаткових надходжень від підвищення оподаткування прибутків банків.
Марченко зазначив, що видатки держбюджету на 2026 рік становлять 4 трлн 781 млрд грн, видатки на сектор безпеки і оборони – 2,8 трлн грн, приблизно 1,3 трлн із них піде на зарплати захисникам.
«Ця версія бюджету є гармонійною, збалансованою і враховує ті політичні і необхідні якісні зміни від депутатського корпусу», – сказав міністр фінансів з трибуни українського парламенту.
На початку листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд підготував проєкт держбюджету-2026 до другого читання у Верховній Раді. У першому читанні парламент ухвалив держбюджет 22 жовтня.
Влада Зеленського без Єрмака: залаштунки Ради від віцеспікера, бюджет, переговори
Магамедрасулов і «Міндічгейт»
Суд звільнив із СІЗО детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, де той пробув п'ять місяців. Детектива та його батька звинувачують у спробі продажу технічних конопель до Росії. Антикорупційні експерти від самого початку вважали, що ця справа політична і була заведена з метою тиску на НАБУ.
Магамедрасулов брав участь у документуванні діяльності колишнього бізнес-партнера президента Тімура Міндіча і був ключовим детективом у справі «Міндічгейту».
- Чи пов’язане звільнення з-під варти детектива НАБУ з відставкою глави Офісу президента України Андрія Єрмака?
Верховна Рада України ухвалила бюджет-2026
Український парламент схвалив у другому читанні проєкт державного бюджету України на 2026 рік. «За» проголосували 257 депутатів.
За даними міністра фінансів Сергія Марченка, доходи дербюджету становлять 2 трлн 918 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 2 трлн 625 млрд грн, у проєкті бюджету до другого читання збільшено доходи, зокрема, за рахунок врахування додаткових надходжень від підвищення оподаткування прибутків банків.
Марченко зазначив, що видатки держбюджету на 2026 рік становлять 4 трлн 781 млрд грн, видатки на сектор безпеки і оборони – 2,8 трлн грн, приблизно 1,3 трлн із них піде на зарплати захисникам.
«Ця версія бюджету є гармонійною, збалансованою і враховує ті політичні і необхідні якісні зміни від депутатського корпусу», – сказав міністр фінансів з трибуни українського парламенту.
Натомість опозиція називає його бюджетом виборів і президентського популізму.
Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко розповів в етері Радіо Свобода детально про бюджет, «тисячу Зеленського» і зарплати військових.
Переговори про завершення війни
Тим часом поза межами України тривають перемовини про завершення війни. Ключове питання – територіальні поступки з боку України, каже держсекретар США Марко Рубіо.
У Москві із російським керманичем Володимиром Путіним зустрілися спецпосланець президента США Стів Віткофф та зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні.
Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Ушаков додав, що зустріч між Путіним та президентом США Дональдом Трампом не планується. Можлива зустріч «залежатиме від прогресу, якого вдасться досягти», зазначив помічник президента Росії.
Формулювання про те, що президент РФ Володимир Путін відкинув запропонований Сполученими Штатами мирний план, не можна назвати правильним. Про це 3 грудня в спілкуванні з російськими журналістами сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.
«Справа в тому, що, власне, прямий обмін думками відбувся вчора вперше. І щось було прийнято, щось було позначено як неприйнятне. Це нормальний робочий процес та пошук компромісу», – твердить речник російського лідера.
Результати зустрічі аналізуємо у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Учасники програми:
- Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України;
- Марія Золкіна, голова напрямку «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук;
- Михайло Жернаков, співзасновник, виконавчий директор Фундації DEJURE.
Тим часом очільник української переговорної делегації, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров повідомив 3 грудня про «продуктивну багатогодинну зустріч» у Брюсселі із радниками з національної безпеки Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Фінляндії, Великої Британії, також були представники Євросоюзу та НАТО.
За його словами, учасники зустрічі домовилися продовжувати «тісні консультації й синхронізацію позицій» для досягнення справедливого та стійкого миру в інтересах України.
Раніше сьогодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Рустем Умєров вже говорив телефоном зі спецпредставником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом після його зустрічі з лідером РФ Володимиром Путіним у Москві 2 грудня.
Рустем Умєров разом із начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим мають вирушити до США – для спільної роботи зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
Зеленський: сьогодні припинить роботу «суттєва частина» складу наглядових рад державних енергокомпаній
Президент України Володимир Зеленський заявив, що сьогодні будуть припинені повноваження «суттєвої частини» складу наглядових рад низки державних енергетичних компаній. Про це він повідомив після обговорення з премʼєр-міністром України Юлією Свириденко кадрового перезавантаження в енергосфері.
«Сьогодні будуть припинені повноваження суттєвої частини складу наглядових рад основних державних енергетичних компаній: Центренерго, Оператор ГТС, Оператор ринку, Українські розподільні мережі, Енергетична компанія України. Нові члени наглядових рад мають бути призначені вже у грудні відповідно до чіткої, справедливої процедури», – написав він у телеграмі.
Зеленський також повідомив, що доручив міністру оборони України Денису Шмигалю провести невідкладне перезавантаження наглядових рад і в оборонній сфері – «через наглядові ради відбувається управління та контроль за внутрішніми процесами в компаніях, і це має забезпечуватись на сто відсотків».
Читайте також: Уряд затвердив план дій щодо оновлення складу наглядових рад і виконавчих органів енергокомпаній – Свириденко
На тлі розслідування НАБУ щодо «Енергоатому» Свириденко анонсувала «комплексне рішення» щодо всіх державних компаній, зокрема енергетичних.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».
У цій справі повідомили про підозру в цій справі вісьмом особам. «Схеми» опублікували повний список. Серед фігурантів справи є співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
Один з підозрюваних - Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч справу не коментував. РНБО наклала на них обох санкції.
На Херсонщині ОВА повідомила про трьох загиблих через удари РФ
Обласна військова адміністрація повідомила про ще трьох загиблих на Херсонщині внаслідок російських ударів.
Голова ОВА Олександр Прокудін повідомив, що вранці 3 грудня стало відомо про загибель жительки Херсона через вчорашній російський обстріл. «Близько 20:30 окупанти вкрили вогнем Дніпровський район міста, внаслідок чого смертельні поранення дістала 37-річна жінка», – написав він у телеграмі.
Крім того, за словами Прокудіна, стало відомо, що через «російський дроновий терор» 1 грудня в селі Дудчани Милівської громади загинув 77-річний чоловік.
Також голова ОВА повідомив, що в лікарні помер 62-річний чоловік, автомобіль якого російські військові атакували з дрона у Центральному районі Херсона вдень 30 листопада.
Раніше Прокудін повідомляв, що за добу 2 грудня внаслідок російських обстрілів на Херсонщині одна людина загинула, ще троє – були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Під обстрілами та атаками FPV: як живе прифронтовий Краматорськ (фоторепортаж)
У Краматорську, що всього за 16 кілометрів від лінії фронту, життя продовжується попри щоденні загрози від FPV-дронів і обстрілів. Через постійні тривоги площі і вулиці міста спорожніли, залізничне сполучення припинене. Водночас люди й далі намагаються триматися звичного ритму: працювати, гуляти в парках, святкувати дні народження, власне жити нормальним життям, наскільки це можливо поруч із зоною бойових дій.
Та більшість визнає: безпекова ситуація, найімовірніше, лише погіршуватиметься. Сусідні міста Дружківка та Добропілля, на жаль, стали сумним прикладом
Дивіться фото тут
«Європа дала сильний сигнал США». Голова МЗС Чехії про план досягнення миру
Як змінюється мирний план, який був висунутий США? Чи готова Чехія підтримати використання заморожених російських активів для репараційного кредиту Україні? Та що буде з чеською ініціативою з постачання боєприпасів Україні після зміни влади в Чехії, оскільки на жовтневих парламентських виборах перемогла партія євроскептика Бабіша?
Про це у розмові Радіо Свобода із міністром закордонних справ Чехії Яном Ліпавським.
Інтерв'ю читайте тут
У ЗСУ заперечили заяви Генштабу РФ про прорив у Лимані
Заява начальника російського Генштабу Валерія Герасимова про нібито прорив російських військ у Лимані на Донеччині не відповідає дійсності і є «брехнею вищого командування армії РФ», заявили у Третьому армійському корпусі ЗСУ.
Там зазначили, що Герасимов доповів російському лідеру Путіну про прорив РФ на Донеччині, де оборону утримують 63-тя і підрозділи 60-ї ОМБр Третього армійського корпусу.
«Підрозділи корпусу відбивають близько 40 ворожих штурмів на день на підступах до Лиману і не дозволяють противнику зайти до міста», – заявив командир корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький.
Як заявили в корпусі, за останній місяць сили РФ здійснили десяток спроб інфільтрації малими групами на околицях міста, «і окупантів кожної з них було ліквідовано або взято в полон».
У Харкові пролунав вибух, є загиблий і постраждалі – мер
У Шевченківському районі Харкова пролунав вибух, внаслідок чого одна людина заагинула, двоє постраждали, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Спочатку мер повідомляв лише про постраждалих, але пізніше повідомив, що під завалами виявили тіло загиблої людини.
Причину вибуху він не уточнював.
Голова ОВА Олег Синєгубов зазначив, що, за попередніми даними, під час вибуху пошкоджені три автомобілі, також сталося займання 4 гаражів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Покровську триває ліквідація військ РФ – ЗСУ на тлі заяв про російську окупацію міста
У Покровську на Донеччині тривають пошуково-штурмові дії та ліквідація противника в міській забудові, заявляє угруповання військ «Схід» на тлі чергових російських заяв про нібито контроль над містом.
За повідомленням, також у Мирнограді українські підрозділи тримають оборонні рубежі та ліквідовують противника на підступах до міста.
Угруповання військ «Схід» повідомляє, що організовуються додаткові логістичні шляхи до Покровська та Мирнограда для безперебійного забезпечення українських підрозділів всім необхідним.
Речник Генерального штабу Збройних сил України Дмитро Лиховій у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» заперечив повідомлення німецького видання Bild про начебто повне захоплення силами РФ Покровська.
«Позиція українського командування залишається сталою. Ситуація в Покровську вкрай складна. Але Сили оборони й надалі утримують північну частину міста приблизно по лінії залізниці. Тривають також активні дії наших підрозділів для ліквідації осередків ворога», – сказав він.
Пєсков відповів, чи правильно вважати, що Путін відкинув мирний план США
Формулювання про те, що президент РФ Володимир Путін відкинув запропонований Сполученими Штатами мирний план, не можна назвати правильним. Про це 3 грудня в спілкуванні з російськими журналістами сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.
«Справа в тому, що, власне, прямий обмін думками відбувся вчора вперше. І щось було прийнято, щось було позначено як неприйнятне. Це нормальний робочий процес та пошук компромісу», – твердить речник російського лідера.
Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Ушаков додав, що зустріч між Путіним та президентом США Дональдом Трампом не планується. Можлива зустріч «залежатиме від прогресу, якого вдасться досягти», зазначив помічник президента Росії.
Турецька судноплавна компанія заявила про припинення операцій із Росією
Турецька компанія Besiktas Shipping – власниця нафтового танкера Mersin, який зазнав пошкоджень біля берегів Сенегалу, – заявила про припинення всіх судноплавних операцій із Росією.
«Відтепер ми більше не здійснюватимемо жодних рейсів, пов’язаних із Росією», – йдеться у заяві компанії.
Танкер Mersin, який раніше заходив до російських портів, 27 листопада стояв на якорі біля узбережжя Дакара (столиця Сенегалу). За даними судновласника, вночі сталося чотири зовнішні вибухи, які призвели до потрапляння води до машинного відділення танкера, ніхто не постраждав. У компанії запевнили, що судно залишається безпечним та стійким, а також не становить загрози для навігації чи безпеки навколишнього середовища.
«Упродовж усієї нашої діяльності ми суворо дотримувалися всіх міжнародних санкційних режимів, механізму цінового обмеження «Групи семи» та ЄС і всіх відповідних торговельних обмежень, – ідеться в повідомленні Besiktas Shipping. – Однак ситуація з безпекою в регіоні значно загострилася. Після ретельної оцінки ми дійшли висновку, що ризики, яким піддаються наші судна та екіпажі, стали неприйнятними».
Зеленський: Умєров і Гнатов у США зустрінуться з посланцями Трампа, які говорили про мир із Путіним
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров разом із начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим 3 грудня зустрічатимуться в Брюсселі з радниками європейських лідерів з національної безпеки, а згодом вирушать до США – для спільної роботи зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, які 2 грудня провели переговори з лідером РФ Володимиром Путіним. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Українські представники проінформують своїх колег у Європі про те, що відомо після вчорашніх контактів американської сторони в Москві, а також обговорять європейську складову необхідної архітектури безпеки. Після Брюсселя Рустем Умєров та Андрій Гнатов розпочнуть підготовку до зустрічі з посланцями президента Трампа в Сполучених Штатах. Як завжди, Україна конструктивно працюватиме над досягненням справжнього миру. Очікую на новий звіт за результатами сьогоднішніх зустрічей у Європі», – вказав президент України.
Раніше кілька засобів інформації вказали, що спеціальний посланець президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер із Москви після розмови з президентом РФ Володимиром Путіним прямують безпосередньо до Вашингтона, хоча попередні плани передбачали проміжну зупинку в Брюсселі. Про таку зміну написало, зокрема, видання Kyiv Post.
Міненерго: через удари РФ були знеструмлення у 5 областях
Внаслідок російських атак на енергооб’єкти на ранок 3 грудня додатково знеструмлені понад 17,5 тисяч споживачів на Харківщині, близько п’яти тисяч – у Дніпропетровській і Запорізькій областях, а також споживачі на Херсонщині, повідомило Міністерство енергетики України.
Крім того, за даними Міненерго, вночі знеструмлення були і в Одеській області, але станом на ранок всіх абонентів вже заживили. «На Одещині внаслідок нічної атаки поранення отримав один працівник, його доставлено до лікарні. Аварійно-відновлювальні роботи тривають, енергетики працюють безперервно, щоб якнайшвидше відновити електропостачання», – йдеться в повідомленні.
У Міненерго нагадали, що у всіх областях України продовжують застосовуватися графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів та бізнесу.
Російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону. Внаслідок атак відбуваються аварійні відключення електропостачання. В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
СБУ затримала працівника компанії зі встановлення сигналізації – закидає коригування ударів РФ по Києву
Служба безпеки України заявляє 3 грудня, що співробітники її контррозвідки затримала чоловіка, який коригував масовані ракетно-дронові атаки РФ по Києву.
За повідомленням спецслужби, агентом російської ФСБ виявився 36-річний працівник компанії, яка встановлює охоронно-пожежну сигналізацію на стратегічно важливих об’єктах України. За матеріалами справи, протягом цієї осені фігурант збирав для росіян координати потенційних цілей для ударів по Києву – під час робочих поїздок він відстежував наслідки атак РФ по столичних енергооб’єктах, про що одразу звітував ФСБ для коригування повторних ударів.
«Сподіваючись «обійти» українську ППО, ворог запитував у свого поплічника дані про орієнтовну дислокацію зенітно-ракетних комплексів та мобільних вогневих груп Сил оборони. Співробітники СБУ викрили агента, задокументували його і затримали», – йдеться в повідомленні.
Під час обшуків у затриманого вилучили смартфони, флеш-накопичувачі та 8 українських сім-карт.
Слідчі Головного слідчого управління СБУ повідомили чоловікові про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану); ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників, вчинені або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації); ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність України, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі).
Фігурант перебуває під вартою, йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Коментарі затриманого або його адвоката наразі недоступні.
Міністри ЄС відреагували на заяви Путіна про готовність воювати з Європою
Міністри закордонних справ країн Європейського союзу відреагували на погрозу російського лідера Володимира Путіна про те, що РФ готова до війни з Європою. Про це вони сказали під час спілкування з журналістами, прибуваючи на зустріч у штаб-квартирі НАТО 3 грудня.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що, на його думку, такі заяви «не потрібно сприймати серйозно».
«Він використовує свою типову тактику, щоб грати з нашими страхами, – сказав Цахкна. – Думаю, Путін глибоко стурбований, якщо йому не вдасться відштовхнути Україну назад, і укласти таку угоду, щоб Україна перебувала під обмеженнями s сильним тиском, і навпаки, якщо ми готові використовувати заморожені російські активи, якщо ми чинимо більший тиск на Росію щодо санкцій, а також якщо ЄС готує тарифи на весь імпорт з Білорусі та Росії, у нас є чим тиснути».
ISW про переговори делегації США в Москві: у Кремлі відхилили мирну пропозицію
Президент Росії Володимир Путін відхилив мирну пропозицію США й України під час зустрічі з делегацією США в Москві 2 грудня і, як і раніше, навряд чи погодиться на будь-які компроміси, окрім своїх початкових воєнних цілей – так підсумки переговорів американської делегації в Кремлі прокоментував у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на заяву Кремля про те, що делегації США й Росії домовилися не розголошувати суть переговорів. «Це відповідає попереднім прогнозам ISW про те, що Кремль планує утриматися від публічного обговорення результатів зустрічі, щоб приховати відхилення Росією мирної пропозиції США і України. Високопоставлені кремлівські чиновники, включаючи Путіна, послідовно відхиляють 28-пунктний мирний план і його наступні версії з моменту їх першої появи в середині листопада 2025 року, оскільки запропоновані плани не враховували всі максималістські воєнні вимоги Росії», – йдеться у звіті.