«Як вона спала, обіймаючи іграшку, так її й знайшли». Історії дітей, яких Росія вбила у Полтаві
За офіційними даними, в Україні внаслідок російського повномасштабного вторгнення загинули 676 дітей.
1 лютого 2025 року російські війська обстріляли Полтаву. За даними правоохоронців, близько 07:44 ракета Х-22 влучила у житловий будинок і зруйнувала п’ять поверхів під’їзду. Загинули 15 людей, серед них – троє дітей.
Софія, Діана та Даня навчались в одній школі. Вони загинули разом зі своїми батьками. Історії дітей читайте у тексті пам’яті. Читайте і дивіться тут
Влада: через російський обстріл Миколаєва постраждало п’ятеро людей
Внаслідок нічної атаки Росії по Миколаєву 13 грудня постраждали п’ятеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Віталій Кім.
За його словами, госпіталізовано троє людей – 43-річний чоловік, 48-річна жінка та 16-річна дівчина: у всіх стан середньої тяжкості. Двом людям медична допомога надана амбулаторно, уточнив Кім.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сирський: Росія перекидає додаткові ресурси на Покровсько-Мирноградську агломерацію
Росія перекидає додаткові ресурси на Покровсько-Мирноградську агломерацію, повідомив головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський за підсумками робочої поїздки до органів військового управління.
«Обстановка залишається складною. Противник намагається посилити тиск на наші оборонні позиції, перекидає сюди додаткові резерви. За результатами доповідей уточнив завдання командирам армійських корпусів і підрозділів, які утримують рубежі на Покровському напрямку», – зазначив він.
Сирський наголосив, що під час його візиту, було «визначено конкретні кроки для зміцнення оборони, включно з підтриманням стабільної роботи важливих логістичних шляхів, для підвищення результативності вогневого впливу, поліпшення координації між частинами, забезпечення підрозділів усім необхідним».
9 грудня головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Колабораціонізм чи виживання? Що не так з деякими покараннями за співпрацю із РФ
- В Україні зростає кількість вироків за колабораціонізм, але правозахисники вважають, що закон часто карає тих, хто діяв під примусом або для виживання.
- Стаття 111-1 Кримінального кодексу має дещо розмиті формулювання, через що суди часто не враховують мотиви та обставини, а достатнім вважають сам факт співпраці з окупаційною владою.
- Правозахисники закликають уточнити формулювання закону і дати чіткі роз’яснення, щоб відокремити свідому допомогу окупантам від побутових чи вимушених дій.
Вікторія Крикунова два місяці працювала у пенсійному фонді окупованого Сватового, щоб, як стверджує, зібрати гроші для виїзду з окупації – український суд призначив їй 5 років ув’язнення за колабораційну діяльність.
64-річна «вулична» (так на Донбасі називають активістів, які на громадських засадах стежать за порядком і контактують від імені сусідів з владою) з Лиману Валентина Ткач наполягає, що випрошувала у загарбників гуманітарну допомогу та вугілля, щоб допомогти жителям мікрорайону пережити скрутні часи. СБУ розцінила це як колабораціонізм. Жінка хоч і не визнавала провину, втім, після півтора року судів пішла на угоду про визнання вини та отримала умовний термін.
Інша «вулична» з цього міста – Тетяна Потапенко – отримала за співпрацю 5 років позбавлення волі, два з них вже провела у в’язниці, поки тривала процедура апеляції і касації. Верховний суд все одно залишив вирок чинним.
Це лише три найгучніші справи, пов’язані із колабораціонізмом «низового рівня». Юристи кажуть: закон про колабораціонізм, поспіхом ухвалений у перші тижні повномасштабного російського вторгнення, не завжди дає змогу чітко розмежувати свідому співпрацю з окупантами і намагання вижити.
Чи справді чинний закон карає несправедливо? Які зміни потрібні, щоби це виправити? З’ясовували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода). Читайте тут
«Росія хоче знищити нашу державу»: Зеленський – про черговий масований удар по Україні
У ніч проти 13 грудня основний удар Росії був по енергетиці, по півдню Одещини, зазначив президент України Володимир Зеленський, коментуючи нову масовану атаку.
«Двоє людей поранено на Одещині. Більше десятка цивільних обʼєктів пошкоджено по країні. Тисячі сімей зараз залишаються без світла після ударів цієї ночі в Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях. Били також по Дніпровщині та Черкащині. Всього понад 450 ударних дронів та 30 ракет різних типів застосував ворог. Робимо все, щоб відновити та покращити ситуацію. Дякую всім нашим людям, хто залучений до відновлення», – наголосив президент.
Зеленський зазначив, що наразі важливо, аби всі бачили, що робить Росія.
«Кожен їх крок у терорі проти наших людей, всі атаки, бо це точно не про завершення війни. Вони й надалі хочуть знищити нашу державу, завдати якнайбільше болю нашим людям. Саме тому нам потрібна підтримка у всьому, що допоможе захистити життя та закінчити цю війну: посилення ППО та наших воїнів на фронті, посилення нашої далекобійності та посилення тиску на Росію. Щоб усі наші дипломатичні зусилля мали результати, потрібно тиснути на агресора, щоб вони завершували війну, яку розпочали. Дякую всім, хто розуміє це і готовий допомагати», – підсумував глава держави.
У ніч проти 13 грудня сили РФ здійснили чергову масовану атаку по території України. На Одещині відомо про чотирьох постраждалих і влучання по цивільному судну в порту. У міненерго кажуть про знеструмлення у шести областях.
«Упродовж ночі є пошкодження об’єктів цивільного призначення, енергетичної та промислової інфраструктури. Внаслідок ударів виникли займання, пошкоджено адміністративні будівлі та обʼєкти енергетики. Рятувальники працюють над ліквідацією наслідків. В окремих районах області спостерігаються перебої з електропостачанням», – зазначив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
За даними віцепрем’єра з відновлення України, Олексія Кулеби, армія РФ застосувала «Шахеди» та балістичні ракети по території двох портів - Одеського та Чорноморського.
Кулеба повідомив, що в Одеському порту поранений працівник приватної компанії – йому надається медична допомога. Також пошкоджений контейнерний перевантажувач. У Чорноморському порту було пошкоджено пором під прапором Туреччини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Міненерго повідомили про знеструмлення споживачів у шести областях через атаки РФ
У ніч проти 13 грудня сиди РФ завдали ракетно-дронового удару по об’єктах генерації, розподілу та передачі електроенергії у Дніпропетровській, Чернігівській, Одеській та Миколаївській областях, йдеться у повідомленні Міненерго.
«Внаслідок атаки на ранок є знеструмлені споживачі в Одеській, Чернігівській, Херсонській, Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській областях. Аварійно-відновлювальні роботи почнуться одразу як дозволить безпекова ситуація. Енергетики зроблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх абонентів», – наголосили у відомстві.
За даними енергетиків, в усіх регіонах України 13 грудня застосовуються графіки погодинних відключень.
Як повідомила раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, уряд через складну ситуацію в енергосистемі, спричинену атаками РФ, ухвалив низку рішень для покращення ситуації із забезпеченням світла для людей.
За її словами, Кабмін доручив обласним військовим адміністраціям переглянути фактичні списки обʼєктів критичної інфраструктури протягом двох днів. Водночас електропостачання лікарень, шкіл, обʼєктів життєзабезпечення і підприємств оборонно-промислового комплексу залишається безперебійним.
«З переліків мають бути виключені споживачі, які не мають критичного значення для функціонування регіонів в сьогоднішніх умовах енергозабезпечення. Рішення ухвалюємо для підтримки людей. Вивільнені обсяги електричної енергії спрямовуємо для побутових споживачів», – написала Свириденко в телеграмі.
Також уряд доручив ОВА, органам місцевого самоврядування і відповідним комунальним підприємствам скоротити споживання електроенергії. Йдеться про додаткове освітлення будівель і вулиць, парків, декоративні гірлянди, вуличну рекламу, які не є пріоритетними у час складної ситуації в енергетиці.
Але, як повідомляє прем’єрка, вулиці та автомобільні дороги з підвищеною аварійністю повинні залишатися освітленими навіть в умовах економії електричної енергії – їхній перелік мають визначити МВС спільно з Національною поліцією.
Свириденко також додала, що уряд дає дозвіл на імпорт електроенергії державним компаніям та компаніям з часткою державної власності 50% і більше – це зменшить навантаження на енергосистему України і стабілізує навантаження у пікові години.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
Частина Херсонщини знеструмлена через російські обстріли – Прокудін
Частину Херсонської області знеструмлено внаслідок російської атаки, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Унаслідок масованих російських ударів по Україні знеструмлено частину Херсонської області, у тому числі – місто Херсон», – розповів місцевий чиновник.
Прокудін зазначив, що наслідки наразі з’ясовуються, деталі стануть відомі згодом.
Ввечері 12 грудня війська РФ завдали ракетного удару по цивільній портовій інфраструктурі Одещини. За даними віцепрем’єра з відновлення України, Олексія Кулеби, армія РФ застосувала «Шахеди» та балістичні ракети по території двох портів - Одеського та Чорноморського.
Кулеба повідомив, що в Одеському порту поранений працівник приватної компанії – йому надається медична допомога. Також пошкоджений контейнерний перевантажувач. У Чорноморському порту було пошкоджено пором під прапором Туреччини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зросла кількість постраждалих унаслідок масованого удару РФ по Одещині – ДСНС
Кількість постраждалих через російський масований удар по критичній та цивільній інфраструктурі Одещини зросла до чотирьох людей, йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
«Всю ніч вогнеборці ліквідовували пожежі, які виникли внаслідок влучань. Попри постійні повітряні тривоги рятувальники приборкали масштабне займання цивільного судна. Також сталося загоряння на обʼєктах енергетичної інфраструктури, складських приміщень з текстильною продукцією. Пошкоджені житлові будинки, адмінбудівля, цивільні та пожежне авто», – розповіли рятувальники.
У ДСНС уточнили, що до ліквідації наслідків російських обстрілів було залучено понад сто вогнеборців.
У ніч проти 13 грудня сили РФ масовано атакували Одеську область, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер.
«Упродовж ночі є пошкодження об’єктів цивільного призначення, енергетичної та промислової інфраструктури. Внаслідок ударів виникли займання, пошкоджено адміністративні будівлі та обʼєкти енергетики. Рятувальники працюють над ліквідацією наслідків. В окремих районах області спостерігаються перебої з електропостачанням», – зазначив місцевий чиновник.
Раніше було відомо про двох постраждалих. За даними віцепрем’єра з відновлення України, Олексія Кулеби, армія РФ застосувала «Шахеди» та балістичні ракети по території двох портів - Одеського та Чорноморського.
Кулеба повідомив, що в Одеському порту поранений працівник приватної компанії – йому надається медична допомога. Також пошкоджений контейнерний перевантажувач. У Чорноморському порту було пошкоджено пором під прапором Туреччини.
ОВА: внаслідок атаки по Одещині є пошкодження інфраструктури, двоє постраждалих
У ніч проти 13 грудня сили РФ масовано атакували Одеську область, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер.
«Упродовж ночі є пошкодження об’єктів цивільного призначення, енергетичної та промислової інфраструктури. Внаслідок ударів виникли займання, пошкоджено адміністративні будівлі та обʼєкти енергетики. Рятувальники працюють над ліквідацією наслідків. В окремих районах області спостерігаються перебої з електропостачанням», – зазначив місцевий чиновник.
Кіпер каже, що за попередніми даними двоє людей постраждали. Інформація про загиблих не надходила.
Ввечері 12 грудня війська РФ завдали ракетного удару по цивільній портовій інфраструктурі Одещини. За даними віцепрем’єра з відновлення України, Олексія Кулеби, армія РФ застосувала «Шахеди» та балістичні ракети по території двох портів - Одеського та Чорноморського.
Кулеба повідомив, що в Одеському порту поранений працівник приватної компанії – йому надається медична допомога. Також пошкоджений контейнерний перевантажувач. У Чорноморському порту було пошкоджено пором під прапором Туреччини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обійшли Орбана. Як репараційна позика може врятувати Україну? Пояснюємо
- ЄС готує механізм фінансування України на 2026–2027 роки, ключовим елементом якого може стати репараційна позика, сформована з вартості заморожених російських активів.
- План передбачає заміну коштів облігаціями Єврокомісії, а утримувати активи в замороженому стані можливо буде рішенням більшості держав-членів.
- Головна перешкода — опір Бельгії, яка вимагає гарантій від ризику російської відплати.
- Альтернативи — спільний борг ЄС або пряме фінансування країнами-членами.
Читайте про це за лінком
Мирна угода щодо України, попри всі труднощі, «могла б спрацювати» – Трамп
Мирна угода щодо України, попри всі труднощі, «могла б спрацювати», зазначив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп під час спілкування з журналістами, трансляцію якого вів Білий дім.
За його словами, «існує відчутний прогрес у зусиллях, спрямованих на припинення війни».
Відповідаючи на запитання щодо перспектив врегулювання, Трамп зазначив, що нині триває робота над можливістю укладення мирної угоди, а результати можуть стати відомими вже «найближчим часом».
Коментуючи ідею створення «вільної економічної зони» на Донбасі та інших територіях, окупованих Росією, президент США відмовився від конкретних пояснень, наголосивши на складності ситуації.
«Я не хочу зараз про це говорити. Це дуже складна ситуація, але це могло б спрацювати. І багато людей хочуть, щоб це спрацювало. Усе, що я хочу зробити - зупинити загибель 25 тисяч людей на місяць», – сказав Трамп.
Президент Зеленський раніше під час спілкування з журналістами наголосив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. «Є бачення США, Росії та України, і у нас немає єдиної думки щодо Донбасу», – сказав Зеленський.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території та гарантій безпеки.
За словами Зеленського, США вважають, що повне припинення вогню між Україною та РФ можливе лише після підписання комплексної рамкової угоди про мир, оскільки, на думку американців, Росія не погодиться на перемир’я без такого документа, хоча Київ наполягає, що найперше має бути припинення вогню.
Невідомо, чи готовий президент Росії Володимир Путін погодитися на угоду про припинення війни. Після переговорів з посланцями Трампа в Москві минулого тижня Кремль заявив, що деякі пропозиції, що стоять на столі, є прийнятними, але інші він відхилив.
За добу РФ втратила ще 1300 військових, три танки і понад 20 артсистем – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 187 780 своїх військових, зокрема 1 300 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 13 грудня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також розповіли про втрати Росії у військовій техніці:
- танків – 11 409 (+3 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 23 714 (+9)
- артилерійських систем – 35 032 (+24)
- РСЗВ – 1 567 (+1)
- засоби ППО – 1 258 (+2)
- літаків – 432
- гелікоптерів – 347
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 89 684 (+283)
- крилатих ракет – 4 060
- кораблів / катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 69 717 (+103)
- спеціальної техніки – 4 026 (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Російські журналісти спільно з волонтерами за відкритими даними станом на 4 грудня встановили особи щонайменше 153 тисяч російських військових, які загинули на війні проти України. При цьому дослідники наголошують, що реальна кількість втрат, ймовірно, є вищою.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Матернова пояснила рішення ЄС щодо активів РФ
Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що через сьогоднішнє рішення Євросоюзу Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центробанку «ні безпосередньо, ні через «задні двері».
«Сьогодні Рада, тобто держави-члени ЄС, досягла чіткого рішення: Росія не отримає доступу до заморожених активів свого ЦБ, які утримуються на території Євросоюзу. ЄС заблокував будь-який переказ цих коштів назад Росії. Причина проста і справедлива: якщо Москва поверне доступ до цих грошей, вони б безпосередньо використовувалися для фінансування агресії проти України», – написала вона у фейсбуці.
За її словами, для Європи, України, Росії це чітке послання, що агресія має ціну, і Росія її заплатить.
«Ці заходи тимчасові, але вони діятимуть, поки Росія продовжує агресію і загрожує безпеці Європи. Наступного тижня, можливо, побачимо подальші рішення щодо заморожених активів», – додала посол ЄС.
12 грудня Євросоюз погодив можливість безстрокової заморозки активів Росії.
25 із 27 держав-членів проголосували за те, щоб їх можна було утримувати в знерухомленому стані не одноголосним рішенням, а волею більшості.
Напередодні посли держав-членів ЄС зробили можливим безстрокове замороження російських активів. Відповідні процедурні зміни були схвалені кваліфікованою більшістю голосів.
Щоб утримувати активи в замороженому стані, буде достатньо кваліфікованої більшості голосів держав-членів, згідно зі статтею 122 Договору про функціонування Європейського Союзу. Саме її Єврокомісія запропонувала використовувати як правову основу для заходів щодо подолання економічних наслідків війни в Україні. Посли держав-членів погодилися.
Останніми тижнями в Європі обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
Війська РФ завдали повторного удару по порту на Одещині – Кіпер
Російські війська ввечері знову завдали удару по Одещині, є пошкодження портової інфраструктури, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Попри активну роботу ППО, є пошкодження об’єкта портової інфраструктури, внаслідок чого сталося займання. Рятувальники оперативно ліквідували пожежу», – написав він у телеграмі.
Кіпер додав, що це вже друга атака по цьому об’єкту за сьогодні, що «вкотре підкреслює умисний характер ворожих ударів по цивільній інфраструктурі регіону». Інформація про загиблих та постраждалих не надходила.
Ввечері 12 грудня війська РФ завдали ракетного удару по цивільній портовій інфраструктурі Одещини. За даними віцепрем’єра з відновлення України, Олексія Кулеби, армія РФ застосувала «Шахеди» та балістичні ракети по території двох портів - Одеського та Чорноморського.
Кулеба повідомив, що в Одеському порту поранений працівник приватної компанії – йому надається медична допомога. Також пошкоджений контейнерний перевантажувач. У Чорноморському порту було пошкоджено пором під прапором Туреччини.
Під час ліквідації наслідків атаки сили РФ завдали повторного удару. У ДСНС повідомили, що вогнеборці перебували в укритті, але пожежна техніка постраждала.
Це не перший російський удар по українських портах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Дрони СБУ вдарили по двох нафтовидобувних платформах РФ в Каспійському морі – джерело
Далекобійні дрони Служби безпеки України вдруге цього тижня успішно атакували нафтовидобувну платформу імені Філановського, повідомило джерело Радіо Свобода у СБУ.
За його даними, також було уражено іншу платформу – імені Корчагіна, обидва об’єкти належать компанії «Лукойл-Нижневолжскнефть» і працюють у Каспійському морі.
За попередньою інформацією, безпілотники СБУ пошкодили критичне обладнання на обох льодостійких платформах, що призвело до призупинення виробничих процесів.
Джерело нагадує, що родовище ім. Філановського є одним із найбільших розвіданих у РФ та в російському секторі Каспію, Його запаси оцінюють у 129 млн тонн нафти та 30 млрд кубометрів газу.
«СБУ продовжує системну роботу, спрямовану на скорочення надходжень до бюджету РФ від нафтогазового сектору. Частота, географія та точність ударів — це сигнал РФ, що доки триває її агресія, «бавовна» палатиме на всіх російських об’єктах, які працюють на війну», – додає представник СБУ.
Напередодні джерело Радіо Свобода в спецслужбі повідомляло, що центр спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України завдав удару дронами по нафтовидобувній платформі імені Філановського.
Анкара відреагувала на удар РФ, через який пошкоджено судно турецької компанії
Міністерство закордонних справ Туреччини відреагувало на російський удар по порту Чорноморськ, Україна, в результаті якого було пошкоджено судно турецької компанії.
У заяві відомства зазначається, що удар «свідчить про обґрунтованість наших раніше висловлених занепокоєнь щодо поширення війни, що триває в нашому регіоні, на Чорне море, а також безпеки та свободи судноплавства».
За попередніми повідомленнями, екіпаж та водії вантажівок на борту судна евакуювалися, жоден громадянин Туреччини в результаті нападу не постраждав.
Анкара ще раз наголосила на «важливості негайного припинення війни між Росією та Україною та нагадала про необхідність укладення домовленостей щодо запобігання ескалації в Чорному морі, включаючи напади, спрямовані на безпеку судноплавства та енергетичну та портову інфраструктуру обох сторін».
Ввечері 12 грудня війська РФ завдали ракетного удару по цивільній портовій інфраструктурі Одещини. За даними віцепрем’єра з відновлення України, Олексія Кулеби, армія РФ застосувала «Шахеди» та балістичні ракети по території двох портів - Одеського та Чорноморського.
Кулеба повідомив, що в Одеському порту поранений працівник приватної компанії – йому надається медична допомога. Також пошкоджений контейнерний перевантажувач.
«У Чорноморському порту пошкоджено пором під прапором Туреччини, попередньо постраждалих немає. Проте на борту одного із суден виникла пожежа. Аварійні служби локалізовують займання, проводять огляд пошкоджень», – написав він у телеграмі.
Reuters: доходи Росії від нафти і газу можуть впасти до мінімуму 2020 року
У грудні доходи російського державного енергетичного сектора внаслідок зниження цін на сиру нафту та зміцнення рубля можуть скоротитися майже вдвічі порівняно з торішнім роком, повідомляє Reuters з посиланням на свої розрахунки.
Згідно з аналізом агентства, доходи Росії становитимуть близько 410 мільярдів рублів (трохи більше п’яти мільярдів доларів). Це буде мінімум із серпня 2020 року, коли продажі енергоносіїв знизилися через пандемію і склали 405 мільярдів рублів, зазначає агентство.
Дохід за весь рік, як очікується, знизиться майже на чверть приблизно до восьми з половиною трильйонів рублів, що нижче за прогноз російського Мінфіну.
Як причини падіння доходів Reuters називає зниження цін на нафту та зміцнення рубля. У листопаді ціна російської нафти в рублях впала на 17% порівняно з жовтнем.
22 жовтня Мінфін США запровадив санкції проти найбільших російських нафтових компаній – «Роснефть» і «Лукойл». Президент США Дональд Трамп висловлював надію, що запроваджені санкції проти російських нафтових компаній вплинуть на закінчення війни Росії проти України.
Наприкінці листопада Володимир Путін зізнався, що не очікував нових санкцій з боку США щодо нафтових компаній Росії після переговорів із Трампом на Алясці.
Надходження від нафти та газу – одне з основних джерел доходів російського бюджету.
«Якщо йдеться про привід для вимоги перемир’я, це не пройде» – у Кремлі не допускають припинення вогню в Україні
У Кремлі не допускають припинення вогню в Україні. Про це свідчить заява речника президента РФ Дмитра Пєскова щодо пропозиції українського президента Володимира Зеленського щодо референдуму стосовно питання територій.
«Якщо йдеться про те, щоб створити привід для вимоги перемир’я, перепочинку, паузи на фронті, то це не пройде», – сказав Пєсков в інтерв’ю Першому каналу.
Речник Путіна додав, що «тимчасовий перепочинок – це черговий обман, чергове затягування, запудрювання мозку», потрібен довгостроковий та гарантований мир.
Генштаб про СЗЧ і реакція військових. Чому Зеленський поїхав у Куп'янськ?
СЗЧ: влада береться за «батіг» чи навпаки?
Верховна Рада може ухвалити закон про повернення кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини (СЗЧ) вже на початку 2026 року. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкту «Свобода Live») заявив Олександр Федієнко, народний депутат від «Слуги народу» та член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Він також пояснив, що законопроєкт передбачає умови звільнення від кримінальної відповідальності:
«В прикінцевих положеннях є звільнення від кримінальної відповідальності. Тобто, якщо військовослужбовець з СЗЧ повернувся протягом чотирьох тижнів до відповідного підрозділу, він звільняється від кримінальної відповідальності. Тобто по факту ми, з одного боку, намагаємось повернутися до діючого законодавства, а з іншого боку, ми все одно даємо можливість військовослужбовцю бути звільненим від кримінальної відповідальності»
Раніше у вересні Верховна Рада підтримала цей законопроєкт у першому читанні.
Генеральний штаб Збройних сил України пояснив новий механізм, за яким військовослужбовець, який здійснив самовільне залишення частини (СЗЧ) міг перевестися до іншого підрозділу через механізм рекрутингу. Також Генштаб заперечив, що тих, хто повернувся із СЗЧ відправляють винятково у штурмовики. Як повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ, запроваджено спрощений механізм надсилання електронним документообігом рекомендаційного листа на військовослужбовця від військової частини, у яку він бажає перевестися, до військової частини, де він проходить службу. Також спрощено механізм призначення військовослужбовців, які повернулися після самовільного залишення частини (СЗЧ), на посади до нових військових частин.
«Змінами виключено проміжні ланки в опрацюванні документів, зокрема армійський корпус, оперативне командування. Документи на призначення подаються напряму від військової частини до Генштабу ЗС України. Ці кроки покликані пришвидшити призначення військовослужбовців на посади», – йдеться у повідомленні.
Однак, у Генштабі стверджують, що запроваджені зміни не змінюють умови повернення до служби після СЗЧ, наголошуючи, що рекомендаційні листи, які тепер стають суто електронними, не мають бути способом перевестися з бойової бригади до військової частини з більш комфортними умовами служби.
«Для переведення між частинами існують інші законні внормовані інструменти, а не СЗЧ. Військовослужбовці, які після СЗЧ повернулися до батальйонів резерву, направляються до всіх бойових бригад, що потребують поповнення особовим складом, в тому числі й до ДШВ та штурмових частин», – додають в штабі.
Раніше проєкт DeepState повідомив у телеграм про нібито вказівки вищого військового командування про заборону видачі рекомендаційних листів бригадам для залучення бійців, які повертаються із СЗЧ на службу.
«Одночасно з цим наявна вказівка враховувати виключно вказані полки/батальйони штурмових військ, при зарахуванні бійців, які повертаються в СЗЧ на службу», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що таким чином звичайні бригади/підрозділи втрачають можливість здійснювати поповнення особового складу бійцями, які вирішили повернутися із СЗЧ.
Ті, хто здійснив чи планував СЗЧ, можуть ображатись на Генеральний штаб, однак це цілком логічно
Ратушний
Військовослужбовець ЗСУ Тарас Ратушний у текстовому коментарі для проєкту Свобода Live зазначив, що мобілізовані після навчання не мають можливості обирати місце служби і поставив запитання – чому таке право мають військові після СЗЧ?:
«Ті, хто здійснив чи планував СЗЧ з огляду на такі переваги, можуть ображатись на Генеральний штаб, однак це цілком логічно, що етичний баланс відновиться і рекомендаційні листи в БРЕЗ (батальйони резерву, - ред.) більше не діятимуть». Він додає: «Держава ж у вирішенні проблеми СЗЧ усі роки війни послуговувалась здебільшого роздачею пряників. А зараз хтось раптом у шоці від того, що існує і батіг?»
Народний депутат від «Слуги Народу» Олександр Федієнко заявив, що неконтрольовані переходи між підрозділами створюють ризики для оборони. За його словами, інколи бійці «оголювали ділянки фронту», залишаючи свої позиції. А дисципліна, за переконанням Федієнка, дуже важлива в армії.
«Я особисто, коли там спілкуюсь з командиром тих або інших бригад, корпусів – всі скаржаться на цей механізм», – сказав Федієнко. Він наголосив, що механізм переведень використовували хаотично, інколи навіть використовували його для того, щоб «бігати між підрозділами» і за цей час не брали участі в бойових діях.
Потрібне законодавче регулювання, потрібні оприлюднені в письмовому вигляді правила і порядок переведення військовослужбовців
Бутусов
Водночас військовослужбовець Сергій Гнезділов не погодився із позицією депутата, заявивши, що проблеми виникають насамперед через відсутність прозорих офіційних механізмів переведення. За його словами, бійці часто прагнуть переходу разом із командиром, якщо не впевнені, що забезпечення й умови служби залишаться належними:
«Ніяких механізмів переведення наразі, окрім самовільного залишення частини і повернення в ту частину, куди ти хочеш – просто немає», – зазначив він. Гнезділов також наголосив на нерівності забезпечення: «Багато говорили про порядок у війську, але чому тоді одні підрозділи забезпечуються одним чином, а інші, які теж бойові, які теж воюють – по залишковому принципу?»
Боєць НГУ «Хартія» Юрій Бутусов вважає проблему СЗЧ наслідком відсутності системного підходу. На його думку, тимчасова декриміналізація зовсім не вирішила саму проблему, адже разом з цим було необхідно і створити новий порядок переведень або систему комплектування.
«Потрібне законодавче регулювання, потрібні оприлюднені в письмовому вигляді правила і порядок переведення військовослужбовців з військової частини до військової частини», – сказав Бутусов.
Далі читайте тут