Навроцький: у Польщі є відчуття, що її допомога «не отримала відповідної оцінки». Зеленський відповів
У Польщі є відчуття, що її багатовимірна допомога після початку повномасштабної війни «не отримала відповідної оцінки», це обговорювалося з українським президентом Володимиром Зеленським, заявив президент Польщі Кароль Навроцький.
«Ми нині усвідомлюємо, таке враження також мають поляки.. Ми про це говорили сьогодні, що поляки мають таке враження (що відзеркалюються у дослідженнях громадської думки), що багатовимірна допомога Польщі після початку повномасштабної війни не отримала відповідної оцінки. Це було також темою нашої розмови з президентом. Ми відчуваємо це», – сказав він на спільній з українським президентом пресконференції.
За його словами, він це чесно, відверто у джентльменській розмові передав це Зеленському.
Президент Польщі каже, що українська влада має «інструменти, щоб цей тренд стримати і відкинути».
Водночас він заявив, що під час розмови обговорювали питання безпеки. Навроцький зазначив, що Росія є загрози для своєї Європи, Польщі та України.
Президент Зеленський, у свою чергу, сказав, що «Україна завжди вдячна Польщі і завжди буде вдячна, але при цьому Україна завжди захищала себе і собою Європу».
«Найбільшу ціну ми заплатили – це життя наших людей. Я думаю дуже важливо, що союз між нашими державами був дуже міцним. Ми маємо зробити все, щоб він залишився, він важливий. Є ризики, безумовно. Є зовнішні фактори. Але ми повинні працювати як лідери на те, щоб цей міцний союз був і надалі. Це залежить і від риторики обох країн. Нам всім слід бути уважними, поважати один одного. Росія хоче розбрату, хоче зруйнувати такий союз. Не дамо їм це зробити», – додав він.
Лукашенко прокоментував розслідування Радіо Свобода щодо дислокації «Орєшніка» в Білорусі
Олександр Лукашенко відреагував на розслідування Радіо Свобода, в якому секретний військовий об’єкт поблизу Слуцька названий можливим місцем розташування російського комплексу балістичних ракет
Олександр Лукашенко заявив 19 грудня на Всебілоруському народному зібранні, що повідомлення про місце дислокації російського комплексу балістичних ракет «Орєшнік» є хибними.
«Сьогодні читаю: наші дурні за кордоном заявили, що десь у Слуцькому районі ми розгорнули «Орєшнік». Не хочу говорити де, не скажу, але це повна нісенітниця! Ми не розгортали «Орєшнік» ні в якому Слуцьку. Ми розгорнули його там, де було вигідніше, але я про це не говоритиму», – сказав Лукашенко і додав, що «ракета нам потрібна».
Дрони СБУ вперше уразили танкер «тіньового флоту» РФ у Середземному морі – джерело
Служба безпеки України заявила, що вперше вразила танкер «тіньового флоту» РФ у нейтральних водах Середземного моря, повідомило джерело Радіо Свобода в СБУ.
За його даними, спецоперація була проведена на відстані у понад 2 тис. км від території України.
Повідомляється, що танкер так званого «тіньового флоту» РФ QENDIL було уражено повітряними безпілотниками, у момент спецоперації російський корабель не перевозив жоден вантаж, а був пустим. Відповідно ця атака не несла жодної загрози для екологічної ситуації в регіоні.
«РФ використовувала цей танкер для обходу санкцій і заробляння грошей, які йшли на війну проти України. Тому з точки зору міжнародного права та законів і звичаїв війни – це абсолютно законна ціль для СБУ. Ворог має розуміти, що Україна не спиниться і буде бити його у будь-яких точках світу, де б він не був», – сказало поінформоване джерело в СБУ, додаючи, що танкер отримав критичні ушкодження і не може використовуватися за призначенням.
Федоров: війська РФ вдарили по Запоріжжю, постраждали четверо людей
Російські війська завдали по Запоріжжю два удари керованими авіабомбами, постраждали четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його даними, через удар РФ поранень зазнали жінки 36, 72 та 78 років, а також 68-річний чоловік.
Також пошкоджені приватні будинки та гаражі, сталося кілька займань, додав голова ОВА.
Путін наполягає на окупації чотирьох областей України і заявляє про контроль РФ над Куп’янськом
Президент Росії Володимир Путін на пресконференції в Москві 19 грудня звинуватив Україну в тому, що вона «відмовляється від завершення конфлікту мирними засобами», але при цьому «є сигнали» від Києва про якусь «готовність до діалогу». За словами Путіна, Росія готова завершити конфлікт на умовах, названих у його виступі в МЗС РФ 2024 року. Тоді російський очільник говорив про виведення українських військ із чотирьох областей, які до своєї конституції записала Москва. Йдеться не лише про Донецьку і Луганську, але також про Запорізьку та Херсонську області.
Путін також описав ситуацію на фронті, як її бачать у Москві. За його словами, російські війська контролюють 50% Лимана, 50% Мирнограда та 50% Гуляйполя, захопили Сіверськ, Покровськ та Куп'янськ, продовжують наступати в Запорізькій області, а також на Слов’янськ та в інших місцях. Українські військові заперечують твердження російських військових щодо територіального контролю в більшості згаданих локацій, – приміром, щодо Куп’янська українська сторона заявляє про контроль над майже 90% міста.
ДМС: після атаки РФ по Одещині окремі пункти пропуску на кордоні з Молдовою не працюють
Державна митна служба України (ДМС) заявила, що окремі пункти пропуску на українсько-молдовській ділянці державного кордону в Одеській області не працюють.
Як пише пресслужба ДМС у телеграмі, через російську атаку по об’єкту критичної інфраструктури зупинено рух автотрасою «Одеса - Рені», тому тимчасово не здійснюється пропуск громадян і транспорту через деякі пункти пропуску.
Молдовська сторона повідомила про тимчасове закриття пунктів пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» та «Старокозаче-Тудора». За даними молдовських прикордонників, дрони двічі вдарили по мосту, розташованому за містом Маяки-Удобне (Україна) – він розташований на маршруті Одеса-Рені і забезпечує переправу через річку Дністер.
Українська влада офіційно не уточнювала, по якому мосту був удар і скільки разів. 18 грудня в ОВА повідомили про удар РФ по автівці, коли та рухалася мостом. У машині перебувала жінка з трьома дітьми. Мати померла, дітей доправили до лікарні.
Тому митна служба пропонує для переміщення через держкордон скористатися пунктами пропуску на кордоні з Молдовою, розташованими в зонах діяльності Вінницької та Чернівецької митниць.
ДМС рекомендує перетинати кордон через пропускні пункти «Мамалига - Крива» та «Сокиряни - Окниця» для вантажів та «Бронниця-Унгурь», «Вашківці - Гріменкеуць», «Россошани - Брічень», «Кельменці - Ларга» для пасажирів.
Раніше голова ОВА Олег Кіпер повідомив, що що вночі сили РФ атакували об’єкт транспортної інфраструктури в Одеському районі – є пошкодження, рух транспорту на трасі Одеса-Рені тимчасово зупинено в обох напрямках.
Сили РФ з початку грудня майже щоденно атакують Одещину.
Читайте також: ОВА: в Одесі мешканці будинків без світла перекривали дороги. Влада закликала «зберігати витримку»
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ISW: РФ перебільшує здобутки на полі бою, але навіть заявлені захоплення – це 1,04% площі України
Президент Росії Володимир Путін та начальник Генерального штабу Збройних сил Росії генерал армії Валерій Герасимов продовжують перебільшувати російські здобутки на полі бою. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Путін 17 грудня заявив, що російські війська захопили Сіверськ. ISW отримав докази, що дозволяють оцінити, що сили РФ захопили близько 77% цього українського міста. Герасимов також заявив 18 грудня, що російські війська захопили Куп’янськ (незважаючи на дедалі більше доказів звільнення українськими силами значної частини міста) та контролюють 50% Костянтинівки.
Перемога чи компроміс із Путіним: ЄС дав Україні не репараційні, а свої 90 мільярдів
Після 17-годинних переговорів лідери ЄС домовилися про критично необхідне для України фінансування на наступні два роки.
Вона отримає 90-мільярдну позику, але не за планом «А», що передбачав надання так званої репараційної позики на основі заморожених активів. Хоча саме його підтримувала більшість держав ЄС.
Спротив Бельгії, попри оптимізм багатьох, не вдалося подолати, зокрема, тому, що вона заручилася підтримкою Франції, Італії, Люксембургу.
Вдалися, зрештою, до плану «Б»: спільних запозичень, причому без участі трьох держав ЄС: тягар буде розподілено між 24-ма.
У Москві привітали той факт, що гроші РФ – не задіяні. Поки що – дають зрозуміти в ЄС.
Станом на ранок 18 грудня лідери були ще далекими від рішення, без якого президент Євроради не завершував би саміт. Надто високими були ставки. За оцінками МВФ, Україні потрібно на наступні два роки близько 137 мільярдів євро додаткового фінансування.
За кілька днів до вирішального засідання Євроради Володимир Зеленський говорив, що не бачить можливості для України «стояти міцно» без цих коштів.
Дипломати, з якими говорило Радіо Свобода, розділилися в думках: одні були переконані, що репараційний кредит погодять, інші – скептичні щодо цього.
Далі читайте тут
В Україну повернули 1003 тіла загиблих – Координаційний штаб
В Україну повернули 1 003 тіла загиблих, повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
За твердженням Росії, вони належать українським військовослужбовцям. Слідчі проведуть всі необхідні експертизи та ідентифікацію репатрійованих тіл, зазначають у штабі.
У червні відбувся завершальний етап репатріаційних заходів, проведених згідно зі Стамбульськими домовленостями, загалом Україна отримала 6057 тіл. Тепер проводяться експертизи й ідентифікація репатрійованих тіл.
В Україні понад 70 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Такі дані у червні цього року озвучив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. За його словами, встановити долю багатьох із них буде можливо лише після завершення війни або активної фази бойових дій.
У Польщі розпочалася перша зустріч Зеленського та Навроцького
У Польщі розпочалася перша зустріч президента України Володимира Зеленського з його польським колегою Каролем Навроцьким.
Офіс президента оприлюднив відео офіційної церемонії зустрічі. Навроцький привітався з представниками української делегації. Пролунали гімни обох країн.
Після цього розпочнеться особиста зустріч президентів країн. Потім заплановані переговори делегацій під головуванням президентів і зустріч президентів Польщі й України з представниками медіа.
Пізніше сьогодні у президента України заплановані зустрічі з маршалком Сейму (нижня палата парламенту) та Сенату (верхня палата парламенту), а також головою Ради Міністрів.
Раніше Зеленський заявляв, що поїде до Польщі наприкінці цього тижня, прийнявши пропозицію польської сторони. Він наголосив, що для України дуже важливо підтримувати відносини з Польщею.
18 грудня президент України перебував у Брюсселі, де брав участь у саміті лідерів країн Євросоюзу. Перед тим голова держави був у Нідерландах, а також у Німеччині, де в Берліні тривали переговори української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом.
Польський консервативний політик, керівник польського Інституту національної пам’яті, 42-річний Кароль Навроцький переміг на президентських виборах у червні. Перша розмова Зеленського з обраним президентом Польщі відбулася в липні, а у серпні він привітав Навроцького зі вступом на посаду та висловив сподівання на «конструктивний діалог».
«Укренерго»: війська РФ атакували енергооб’єкти у п’яти областях
Російські війська атакували енергооб’єкти у п’яти областях, повідомляє оператор енергосистеми «Укренерго».
За повідомленням, внаслідок атак РФ на ранок є знеструмлені споживачі в Одеській, Дніпропетровській, Сумській, Запорізькій і Донецькій областях. Скрізь, де це наразі дозволяє безпекова ситуація, вже тривають аварійно-відновлювальні роботи. На решті об’єктів – енергетики очікують дозволу від військовослужбовців.
Внаслідок попередніх масованих атак на енергосистему у більшості регіонів України сьогодні застосовуються заходи обмеження споживання. «Укренерго» зазначає, що у регіонах, де застосовуються погодинні відключення, зберігається необхідність в ощадливому енергоспоживанні.
Енергетики закликають максимально обмежити користування потужними електроприладами і за можливості перенести енергоємні процеси на нічні години – після 23:00.
У трьох областях РФ заявили про атаку БпЛА, в Орлі попередили про обмеження подачі тепла та води
У Росії заявили про нічну атаку на Орловську, Самарську та Ростовську області.
Внаслідок української атаки на місто Орел було пошкоджено комунальну інфраструктуру, заявив губерантор регіону Андрій Кличков.
За попередньою інформацією, постраждалих немає.
Через можливі тимчасові обмеження подачі тепла та гарячої води у Радянському районі міста було припинено заняття в освітніх організаціях та дошкільних освітніх закладах, повідомив Кличков.
Український телеграм-канал Exilenova+ з посиланням на місцевих жителів повідомляє про два ракетні удари. Як стверджується, перша ракета вразила ТЕЦ, друга – трансформаторне обладнання. У частині міста пропало світло.
«ПриватБанк» вибачився перед ветераном, якому не видали банківську картку через ампутації
«ПриватБанк» вибачився перед ветераном Русланом Книшу, який втратив всі кінцівки на війні і якому не видали банківську картку через ампутації.
«Приватбанк» приносить щирі вибачення за ситуацію, яка склалася. Вона є неприпустимою і суперечить базовим принципам відповідальності, людяності та поваги, які мають бути безумовними у ставленні до військових і ветеранів – незалежно від формальних норм чи процедур», – йдеться у заяві фінустанови.
Повідомляється, що 18 грудня голова НБУ Андрій Пишний та член правління банку з роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко особисто відвідали ветерана в лікарні, йому передали банківські картки.
«Приватбанк» також заявив про зобов’язання повністю покрити витрати, пов’язані з лікуванням і протезуванням ветерана, та надати необхідну підтримку.
Фінустанова анонсувала перегляд і зміну процедур обслуговування, створення окремої гарячої лінії для оперативного опрацювання звернень і скарг від ветеранів, людей з інвалідністю. Також анонсується, що працівники банку пройдуть додаткове навчання, аби подібні ситуації не повторювалися.
Голова Нацбанку Андрій Пишний повідомив, що «особисто вибачився від усіх нас» перед Русланом Книшу.
«Жоден регламент не існує сам по собі, за ним має стояти людина, яка розуміє, для чого вона тут та з ким взаємодіє, і чому ветерани – це цінність, а людяність – база…Для мене ця ситуація має особистий вимір. А значить, і зобов’язання, яке я даю, дивлячись в очі Руслану, не лише посадове і буде дотримано», – написав він на своїй сторінці у фейсбуці.
Трамп підписав закон про оборонний бюджет на 2026 рік, який містить допомогу Україні
Президент США Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет на наступний рік.
Як повідомила пресслужба Білого дому, президент підписав документ закон про національне оборонне забезпечення на 2026 фінансовий рік, який дозволяє асигнування на наступний фінансовий рік.
Сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів.
Документ, зокрема, включає розділ, який передбачає додаткові 400 мільйонів доларів фінансування для України на 2026 рік і стільки ж на 2027-й.
Витрати на оборону США в розмірі 901 мільярда доларів на вісім мільярдів доларів перевищують запит президента Дональда Трампа, поданий раніше цього року.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті відбулось 193 боєзіткнень, найбільше – на Покровському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 193 бойових зіткнення, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав 74 авіаційних ударів, скинув 154 керовані авіабомби, здійснив 4281 обстріл, зокрема 126 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 5836 дронів-камікадзе.
Найбільше боїв продовжують фіксувати на Покровському напрямку. На цій ділянці фронту українські захисники зупинили 50 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та у бік Торецького, Нового Шахового і Новопавлівки.
Також інтенсивні бої тривають на Костянтинівському напрямку, де противник минулої доби здійснив 28 атак.
На Олександрівському напрямку вчора сили РФ провели 22 атаки, а на Гуляйпільському – 19.
Бойові дії також продовжуються на Північно–Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив.
Повітряні сили ЗСУ: війська РФ вночі атакували Україну 160 БпЛА, є влучання на 23 локаціях
У ніч на 19 грудня війська РФ атакували Україну 160 ударними БпЛА, близько 90 із них – «Шахеди», повідомляє пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряна оборона знешкодила 108 російских БпЛА типу Shahed, Гербера і дрони інших типів на півдні та сході країни.
Українські військові зафіксували влучання 47 ударних БпЛА на 23 локаціях.
Повітряні сили ЗСУ додають, що атака триває, в повітряному просторі залишаються кілька російських БпЛА.
Зеленський подякував лідерам Євросоюзу за рішення про фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський подякував лідерам Євросоюзу за рішення щодо фінансової підтримки України на 90 млрд євро у 2026–2027 роках.
«Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість. Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки. Дякую за результат і єдність», – написав він у телеграмі.
Лідери ЄС вночі 19 грудня схвалили рішення про надання Україні 90 мільярдів євро на наступні два роки. Йдеться про кредит, підкріплений бюджетом ЄС, а не про репараційну позику, яку активно обговорювали останні тижні.
«Як невідкладний захід ми надамо кредит, забезпечений бюджетом ЄС. Це дозволить задовольнити нагальні фінансові потреби України. Україна поверне цей кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. ЄС залишає за собою право використовувати заморожені активи для погашення цього кредиту», – заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Водночас він зауважив, що Єврокомісії надані повноваження продовжувати роботу над репараційним кредитом на основі заморожених активів Росії.
Лідери країн Європейського Союзу, які вранці 18 грудня зібралися на дводенний саміт в Брюсселі, щоб, зокрема, домовитися про фінансування України на наступні два роки, пізно ввечері 18 грудня почали обговорювати репараційну позику.
Читайте також: Мінфін повідомив про непокриті потреби України в зовнішньому фінансуванні на наступні два роки
Репараційний кредит розглядався як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів і називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
Генасамблея ООН схвалила резолюцію щодо прав людини на окупованих РФ територіях України
Генасамблея ООН схвалила оновлену резолюцію щодо ситуації з правами людини на окупованих Росією територіях України, включаючи Крим та Севастополь.
«За» документ проголосували 79 країн, «проти» – 16, утрималися – 73.
Проти були Росія, Білорусь, Північна Корея, Китай, Іран, Буркіна-Фасо, Еритрея, Судан, Малі, Зімбабве, Бурунді, ЦАР, Конго, Екваторіальна Гвінея, Куба, Нікарагуа.
За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, Україна ініціює цю резолюцію щорічно з 2016 року.
«Документ рішуче засуджує агресію Росії, підтверджує суверенітет і територіальну цілісність України та вимагає негайного припинення війни та виведення російських військ. Резолюція посилює міжнародний моніторинг серйозних порушень прав людини та гуманітарного права і підкреслює необхідність відповідальності», – написав він у соцмережі Х.
Читайте також: Правозахисники: переслідування жінок у Криму стало окремою політикою спецслужб РФ
Станом на жовтень правозахисники Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) від початку цього року зафіксували понад 700 випадків порушень прав людини, зокрема затримань, арештів, обшуків, допитів, порушення права на справедливий суд в окупованому Криму.
У вересні управління ООН із прав людини представило у доповіді «детальний опис жахливого становища» тисяч цивільних осіб, затриманих на окупованих Росією територіях України від початку повномасштабного вторгнення РФ.
В ООН наголошують, що від початку повномасштабного нападу РФ затримані цивільні особи зазнають катувань й інших форм жорстокого поводження, зокрема сексуального насильства, що мало широкомасштабний і систематичний характер та «відображає тривожну тенденцію».
У вересні та на початку жовтня 2022 року Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
У 2014 році після проведення незаконного «референдуму», який більшість міжнародної спільноти та Україна не визнали законним, Росія анексувала Крим.
За добу війни РФ втратила 1220 солдатів – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 194 520 своїх військових, зокрема 1220 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 19 грудня наводить Генштаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої підрахунки втрат Росії у військовій техніці:
- танки - 11 433 (+1 одиниця за минулу добу)
- бойові броньовані машини - 23 768 (+10)
- артилерійські системи - 35 250(+18)
- РСЗВ - 1 574(+1)
- засоби ППО - 1 263
- літаки – 432
- гелікоптери – 347
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 92 142 (+426)
- крилаті ракети – 4 073
- кораблі/ катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 70591 (+111)
- спеціальна техніка – 4 027
Читайте також: Журналісти підтвердили імена 153 тисяч військових РФ, які загинули на війні проти України
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Атака РФ на Одесу: влада повідомляє про пошкодження об’єкта критичної інфраструктури, є постраждала
Через російську атаку частина одного з районів Одеси тимчасово залишилась без електро-, водо- та теплопостачання. повідомив вночі голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.
За його даними, внаслідок чергової таки РФ було пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, також ударною хвилею зазнало пошкоджень житло одеситів.
«Частина одного з густонаселених районів міста тимчасово залишилась без електро-, водо- та теплопостачання. Фахівці вже працюють над відновленням. На цей момент маємо інформацію про одну постраждалу середнього ступеня важкості. Вона доставлена до медичного закладу, де їй надається уся необхідна допомога», – написав він у телеграмі.
Пізно ввечері 18 грудня голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що було зафіксовано влучання ударних БпЛА в житлову забудову в Одесі – один з дронів влучив у балкон 22-го поверху багатоповерхового будинку у житловому комплексі, також було влучання у інший житловий будинок.