Повітряні сили про атаку РФ: зафіксовано влучання ракет і БпЛА на 10 локаціях

Російські військові в ніч проти 5 січня атакували Україну дев’ятьма балістичними ракетами «Іскандер-М»/зенітними керованими ракетами С-300, а також 165 ударними БпЛА, близько 100 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 137 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, центрі та сході країни», – йдеться в повідомленні.

Військові уточнили, що зафіксовано влучання балістичних/зенітних керованих ракет і 26 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння уламків на дев’яти локаціях.

Раніш місцева влада повідомила, що внаслідок російського удару в Києві й Київській області загинули дві людини, щонайменше четверо поранені. У Києві в Оболонському районі безпілотник влучив у медичний заклад. Через атаку РФ знеструмлений Славутич.

Удар РФ був здійснений перед двома зустрічами Києва з партнерами, спрямованими на припинення війни. На 5 січня заплановані переговори начальників генеральних штабів України і європейських країн, включаючи ключових союзників Києва – Велику Британію, Францію і Німеччину; 6 січня у Парижі пройде зустріч на рівні лідерів країн, що входять до «Коаліції охочих».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

У Києві число постраждалих через влучання дрона РФ у медзаклад зросло до 4, двоє – у тяжкому стані

У Києві після влучання російського дрона у приватний медичний заклад в Оболонському районі в ніч проти 5 січня кількість постраждалих зросла до чотирьох, двоє з них перебувають у тяжкому стані, повідомив міський голова Віталій Кличко.

Він також зазначив, що загиблий, про якого повідомляли раніше, – чоловік, який перебував на лікуванні в медзакладі.

«Із 26 пацієнтів приватної клініки в Оболонському районі, куди сталося влучання внаслідок атаки ворога, 16 перевезли в комунальні лікарні столиці», – написав Кличко у телеграмі.

У поліції Києва повідомили, що загиблий – 1995 року народження. «Серед постраждалих – 42-річна жінка, допомогу їй надали на місці, а також двоє жінок 77 і 97 років – їх госпіталізовано», – йдеться в повідомленні.

Російські військові в ніч проти 5 січня завдали чергового удару по Києву і Київській області, внаслідок чого дві людини загинули, є постраждалі й руйнування.

Очільник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив про загиблого внаслідок удару РФ чоловіка. «У Фастівському районі внаслідок ворожої атаки загинув мирний мешканець – чоловік 1951 року народження. Його тіло виявили під час гасіння пожежі у власному будинку», – написав Калашник у телеграмі.

За його словами, у Фастівському районі пошкоджені сім приватних і один багатоповерховий житлові будинки, гаражі, два автомобілі, виробничі й складські приміщення.

Крім того, через атаку РФ знеструмлений Славутич. «Усі об’єкти критичної інфраструктури переведені на резервне живлення. Місто з теплом і водою», – зазначив голова ОВА.

За даними Повітряних сил, російські війська вночі атакували Україну, зокрема, Київ і Київщину дронами. Оголошували також ракетну небезпеку. Станом на зараз дрони залишаються в повітряному просторі України, свідчать дані військових.

Удар РФ був здійснений перед двома зустрічами Києва з партнерами, спрямованими на припинення війни. На 5 січня заплановані переговори начальників генеральних штабів України і європейських країн, включаючи ключових союзників Києва – Велику Британію, Францію і Німеччину; 6 січня у Парижі пройде зустріч на рівні лідерів країн, що входять до «Коаліції охочих».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Росія втратила у війні ще 990 військових – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 212 520 своїх військових, зокрема 990 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 5 січня навів український Генштаб.

У командуванні ЗСУ повідомили також про втрати російської військової техніки:

• танки – 11 507 (+8 – за останню добу)
• бойові броньовані машини – 23 857 (+2)
• артилерійські системи – 35 785 (+29)
• РСЗВ – 1 592 (+2)
• засоби ППО – 1 268
• літаки – 434
• гелікоптери – 347
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 100 564 (+704)
• крилаті ракети – 4 137
• кораблі / катери – 28
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка й автоцистерни – 72 945 (+169)
• спеціальна техніка – 4 036 (+1).

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.

«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

У Росії повідомляють про пожежу на заводі «Енергія» в Липецькій області після атаки дронів

У Єльці Липецької області після атаки безпілотників горить оборонний завод «Енергія», один із провідних розробників і виробників хімічних джерел струму й акумуляторів у Росії, повідомляють російські ЗМІ.

Телеграм-канал Astra проаналізував відео очевидців пожежі і встановив, що горить саме завод «Енергія».

Губернатор Липецької області РФ Ігор Артамонов заявив, що «пожежники локалізували» займання у промисловій зоні Єльця після падіння БпЛА. Він не уточнив, де саме була пожежа.

Міноборони Росії заявило, що пізно ввечері російські сили нібито збили 41 український дрон, зокрема чотири – над територією Липецької області.

Це вже не перший удар по цьому заводу. Про попередній повідомляли у липні, а перед цим у травні. Генштаб ЗСУ, підтверджуючи удар у травні, повідомив, що «Енергія» – один із найбільших у Росії виробників хімічних джерел струму, яке є єдиним виробником батарей для модулів планерування і корекції, що встановлюються на авіаційні бомби. Крім того, завод, за даними українських військових, забезпечує виготовлення батарей для ОТРК «Іскандер-М», крилатих ракет морського базування і низки універсальних акумуляторів, що застосовуються в системах енергозабезпечення спеціальної техніки.

«Зупинка роботи ПАТ «Енергія» може залишити частину військової техніки та засобів ураження російських окупантів без критично важливих елементів живлення», – заявляли в командуванні ЗСУ.

Нинішній удар українські військові поки що не коментували.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.

Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.

Трамп каже, що не вірить у заяви РФ про удар України по резиденції Путіна

Президент США Дональд Трамп заявив, що не вірить у те, що українські сили нібито завдали удару по резиденції російського президента Володимира Путіна, як стверджує Росія.

«Я не вірю, що цей удар був, – сказав Трамп журналістам 4 січня на борту літака, яким повертався з Флориди до Вашингтона. – Щось сталося досить неподалік, але це не мало до цього жодного стосунку».

Росія стверджує, що Україна 29 грудня намагалася атакувати резиденцію Путіна на Валдаї за допомогою 91 безпілотника, всі з яких були збиті.

Україна заперечила здійснення удару і звинувачує Москву у використанні дезінформації для виправдання ударів по урядових будівлях у Києві. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас висловила думку, що твердження Росії про удару по ключових російських урядових об’єктах є навмисним відволіканням уваги, спрямованим на зірвання мирних переговорів.

29 грудня у своїй першій реакції на російські звинувачення в бік України Дональд Трамп сказав, що «був дуже розлючений цим».

«Знаєте, хто мені про це розповів? Президент Путін сказав мені про це...Зараз не слушний час (атакувати резиденцію Путіна). Я дізнався про це сьогодні від президента Путіна», – розповідав тоді Трамп.

31 грудня президент США вперше висловив сумнів у тому, що атака була.

«Заява Путіна про «атаку» (на резиденцію в Новгородській області Росії – ред.) показує, що саме Росія стоїть на шляху до миру», – написав Трамп у власній соцмережі Truth Social, додавши посилання на названу так само статтю в газеті The New York Post.

Американські ЗМІ писали з посиланням на дані ЦРУ, що українські безпілотники не були спрямовані на резиденцію Путіна, і ця оцінка, як повідомляється, була передана президентові США Дональду Трампу.

Після цього Міністерство оборони Росії ввечері 1 січня заявило, що розшифрувало навігаційні дані з українського безпілотника, які, за його твердженням, свідчать про запланований напад на резиденцію Путіна вночі 29 грудня. За повідомленням військового відомства, воно передало ці матеріали представникам США.

Читайте також: СЗР проаналізувала заяви РФ про нібито атаку України на резиденцію Путіна

Топ-10 ударів по інфраструктурі РФ у Криму в 2025 році

Військова та цивільна інфраструктура в окупованому Криму відіграють ключову роль у забезпеченні ведення бойових дій армії Росії. Мости, склади, об’єкти паливної логістики та енергопостачання – усім цим об’єктам приділяли увагу Сили оборони України при виборі цілей для завдання ударів. Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зібрав топ–10 таких атак у 2025 році.

Більше – тут

Удар РФ по Києву і Київщині: загинули дві людини, знеструмлений Славутич

Російські військові в ніч проти 5 січня завдали чергового удару по Києву і Київській області, внаслідок чого є загиблі, постраждалі й руйнування.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, в Оболонському районі Києва було влучання на рівні другого поверху в 4-поверхову будівлю медзакладу зі стаціонарним відділенням.

«Пожежа ліквідована. Під час обстеження приміщень виявлено тіло людини. Евакуйовані 25 осіб, троє людей постраждали», – йдеться в повідомленні.

Очільник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив про загиблого внаслідок удару РФ чоловіка.

«У Фастівському районі внаслідок ворожої атаки загинув мирний мешканець – чоловік 1951 року народження. Його тіло виявили під час гасіння пожежі у власному будинку», – написав Калашник у телеграмі.

За його словами, у Фастівському районі пошкоджені сім приватних і один багатоповерховий житлові будинки, гаражі, два автомобілі, виробничі й складські приміщення.

Крім того, через атаку РФ знеструмлений Славутич. «Усі об’єкти критичної інфраструктури переведені на резервне живлення. Місто з теплом і водою», – зазначив голова ОВА.

За даними Повітряних сил, російські війська вночі атакували Україну, зокрема, Київ і Київщину дронами. Оголошували також ракетну небезпеку. Станом на зараз дрони залишаються в повітряному просторі України, свідчать дані військових.

Удар РФ був здійснений перед двома зустрічами Києва з партнерами, спрямованими на припинення війни. На 5 січня заплановані переговори начальників генеральних штабів України і європейських країн, включаючи ключових союзників Києва – Велику Британію, Францію і Німеччину; 6 січня у Парижі пройде зустріч на рівні лідерів країн, що входять до «Коаліції охочих».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

ОВА: армія РФ за день близько 30 разів атакувала Дніпропетровщину, є пошкодження

Сили РФ здійснили майже три десятки атак на Дніпропетровщині протягом дня, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.

«По Нікопольському району російські війська били з артилерії, застосовували також FPV-дрони. Тероризували Нікополь, Червоногригорівську, Покровську, Марганецьку та Мирівську громади», – зазначив місцевий чиновник.

За його даними, внаслідок російських ударів пошкоджені пʼять приватних будинків, кілька господарських споруд, парник і гараж. Також є пошкодження на території ліцею.

«На Синельниківщину противник скерував БПЛА. Горіла господарська будівля на території приватного подвірʼя у Васильківській громаді. Пожежу загасили», – повідомив Гайваненко.

Також за даними голови ОВА, у Грушівській громаді Криворізького району внаслідок атаки безпілотником розбита приватна оселя.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Росія: Москву атакували дрони, призупиняли роботу аеропортів, затримано близько 200 рейсів

У неділю, 4 січня, в Росії повідомили про начебто атаку безпілотників на Москву. На тлі інциденту в столиці РФ тимчасово обмежували роботу кількох аеропортів, що призвело до масових затримок авіарейсів.

Мер Москви Сергій Собянін упродовж дня публікував повідомлення про нібито знищення дронів силами протиповітряної оборони. За його заявами, перший безпілотник було збито близько 14:40 за місцевим часом. Надалі він писав про нові перехоплення щонайменше до другої половини дня.

Російські медіа, узагальнюючи заяви мера, стверджують, що загалом ППО нібито могла збити понад два десятки безпілотників, які летіли у напрямку столиці.

Через загрозу з повітря тимчасово припиняли прийом і відправлення літаків аеропорти «Домодєдово», «Внуково» та «Жуковський». За даними російських медіа, було затримано близько 200 рейсів, ще кілька авіаперельотів скасували.

Офіційної інформації про наслідки атаки або постраждалих наразі не надходило.

Українська влада і військові ситуацію не коментували.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Убивства, катування, ДТП. Як у Росії працює схема «війна проти України замість в’язниці»

У вересні Абаканський гарнізонний військовий суд засудив контрактника Михайла Казанцева до 12 років колонії особливого режиму за п’ятиденні катування та знущання з колишньої партнерки. Цей вирок редакція проєкту Радіо Свобода Сибір.Реалії виявила на сайті Абаканського гарнізонного військового суду під час аналізу судових рішень у справах учасників війни. Раніше Казанцева вже судили за тяжкі злочини, проте замість відбування покарання він підписав контракт із Міноборони та вирушив на війну. Ніщо не заважає йому повторити цей шлях і зараз.

Убив дружину і зняв із неї шкіру, розстріляв трьох людей, збив жінку і кинув її на узбіччі помирати. Після всіх цих злочинів винні не опинилися в колонії – їм призначали умовні терміни або взагалі не доводили справи до суду. Причина одна – обвинувачені підписували контракт із Міноборони РФ і одразу виходили на волю.

Більше – посиланням

Прокуратура: вибух автомобіля в Києві кваліфікували як теракт, поранений військовий

Прокуратура Києва повідомила, що кваліфікує як теракт вибух автомобіля в Оболонському районі міста.

«4 січня 2026 року у дворі будинку по вулиці Героїв Дніпра під час відкриття багажника автомобіля пролунав вибух. Внаслідок вибуху осколкові поранення отримав військовослужбовець. Жінка, яка перебувала поруч, не постраждала», – йдеться в повідомленні.

Досудове розслідування триває за частиною 1 статті 258 КК України: терористичний акт, тобто вчинення вибуху чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людей.

Раніше сьогодні київська поліція повідомила, що з’ясовує обставини вибуху позашляховика в Оболонському районі міста. «За попередньою інформацією, внаслідок події є травмовані. На місце скеровані наряди поліції, кінологи, вибухотехніки й інші служби», – йшлося в повідомленні.

Служба безпеки України регулярно повідомляє про затримання російських агентів, викриття й запобігання терористичним актам, які готують агенти спецслужб РФ, зокрема на військових і цивільних об’єктах. СБУ фіксує спроби використання завербованих українців для терактів, зокрема організації вибухів, і закликає громадян повідомляти про підозрілі пропозиції.

У СБУ наголошують, що значна частина – 22% – тих, кого російські спецслужби завербували для своїх завдань в Україні, є неповнолітніми. Проєкт розслідувань Радіо Свобода «Схеми» раніше виявив, що російські спецслужби масово використовують неповнолітніх українців для підпалів автомобілів військовослужбовців ЗСУ і будівель ТЦК в межах дезінформаційної кампанії РФ, метою якої є показати, що в Україні нібито існує активне підпілля, що в такий спосіб виступає проти загальної мобілізації.

Україна запровадила санкції проти виробників і постачальників засобів зв’язку, РЕБ і мікроелектроніки для ВПК Росії

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо запровадження санкцій проти 95 фізичних і 70 юридичних осіб. Це – особи й компанії, пов’язані з обслуговуванням державного оборонного замовлення Росії й діяльністю її оборонно-промислового комплексу, повідомила 4 січня пресслужба президента.

У списку з 95 осіб – один громадянин Китаю, решта – російські громадяни. Серед 70 юросіб – дев’ять китайських компаній і одна зареєстрована на Британський Віргінських Островах, інші – компанії з РФ.

«Серед них – підприємства і їхні керівники, які виробляють і постачають продукцію у сферах зв’язку, радіоелектронної боротьби й мікроелектроніки для російського ВПК і силових структур. Санкції запроваджені проти промислових підприємств хімічної, видобувної, металургійної галузі й паливно-енергетичного комплексу РФ», – йдеться в повідомленні.

В Офісі президента зазначили, що запроваджені обмеження мають ускладнити обслуговування російського ВПК й обмежити його спроможності у виробництві озброєння й військової техніки, що використовуються у війні проти України.

«Наша країна продовжить роботу з партнерами над синхронізацією українських санкцій у юрисдикціях країн-партнерів. Деякі з позицій будуть враховані у 20-му пакеті санкцій Євросоюзу, підготовка якого триває», – заявили в ОП.

Президент Володимир Зеленський 27 червня 2025 року ввів у дію рішення РНБО про синхронізацію санкційного тиску України, Європейського Союзу й інших учасників «Групи семи» на Росію й пов’язані держави.

За його словами, це рішення спрямоване на «максимально жорсткі наслідки для Російської Федерації за розв’язану проти України злочинну і неспровоковану війну».

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.

Законна і незаконна мобілізація: пояснюємо різницю

ЛЬВІВ – 2025 рік вирізнявся численними гучними скандалами, пов’язаними з роботою Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Зокрема, це були порушення, які допустили військовослужбовці ТЦК під час процесу мобілізації. Водночас працівники ТЦК самі ставали жертвами нападів тих, хто згідно Конституції має обороняти країну під час війни. Повідомлення про такі випадки розлітаються соцмережами і набирають велику кількість коментарів.

Росія спеціально вкладає значні кошти і зусилля, щоб розпалювати в українському суспільстві ненависть до ТЦК і негативне ставлення до мобілізації загалом.

Водночас, українські і закордонні аналітики вказують, що одна з головних причин успіхів російської армії на фронті ‒ це брак особового складу ЗСУ, а також наголошують, що українська влада має змінити підходи до мобілізації, щоб вирішити цю проблему.

• Яких змін вимагає робота ТЦК та СП?
• Чи законодавча ініціатива Міністерства оборони, а саме законопроєкт №14320, покращить ситуацію?
• Як Росія впливає на процес мобілізації в Україні і чи може бути ефективна протидія?

Читайте у матеріалі

У РФ повідомили про масовану атаку дронів на Москву

Ввечері 3 січня і в ніч проти 4 січня російські міста знову атакували десятки дронів, зокрема, як повідомляє Російська служба Радіо Свобода, під удар потрапила Москва: про вибухи заявляли жителі Одинцовського і Домодєдовського округів.

Даних про жертви, поранених і руйнування не було.

В аеропортах «Внуково» і «Жуковський» запроваджували обмеження, затримали загалом 145 авіарейсів.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що на підльоті до столиці Росії збили 21 безпілотник, проте Міноборони РФ повідомило про 11 дронів, нібито збитих над Москвою і Московською областю.

Також Міноборони РФ заявило, що всього над різними російськими регіонами знищили 90 українських БпЛА. Пізніше ця кількість збільшилася ще на кілька десятків.

Українська влада і військові ситуацію не коментували.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Росія за добу втратила ще 900 військових у війні проти України – Генштаб ЗСУ

Росія за минулу добу втратила 900 своїх військових у війні проти України – такі дані станом на ранок 4 січня навів український Генштаб.

Загальні втрати РФ від початку повномасштабного вторгнення в командуванні ЗСУ оцінили у близько 1 211 530.

Крім того, за даними Генштабу ЗСУ, армія РФ зазнала таких втрат у військовій техніці:

• танки – 11 499 (+2 – за останню добу)
• бойові броньовані машини – 23 855
• артилерійські системи – 35 756 (+12)
• РСЗВ – 1 590
• засоби ППО – 1 268 (+1)
• літаки – 434
• гелікоптери – 347
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 99 860 (+278)
• крилаті ракети – 4 137
• кораблі / катери – 28
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка й автоцистерни – 72 776 (+88)
• спеціальна техніка – 4 035.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.

«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

На фронті за добу зафіксували 211 бойових зіткнень – командування

На фронті протягом минулої доби зафіксували 211 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському і Гуляйпільському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 4 січня Генштаб ЗСУ.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 40 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Мирноград, Котлине, Удачне, Затишок, Філія та у бік Білицького, Сергіївки, Кучерового Яру… На Гуляйпільському напрямку наші оборонці зупинили 36 ворожих спроб просунутися вперед у районах населених пунктів Гуляйполе, Успенівка, Дорожнянка і в напрямку Добропілля, Зеленого», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними Генштабу, 22 російських атаки було на Лиманському напрямку, 21 – на Олександрівському, 19 – на Південно-Слобожанському, 18 – на Костянтинівському.

Бойові дії також тривали на Куп’янському, Слов’янському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.

За оцінкою американського Інституту вивчення війни, російські війська збільшили середні темпи просування у 2025 році завдяки новому оперативному шаблону, але не досягли своїх пріоритетних цілей у визначені терміни.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.

За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ на Донеччині, однак українські підрозділи тримають оборону й перехоплюють ініціативу.

«На коліна, будь ласка»: «ввічливі» американці штурмують російські окопи в Україні

На відео видно, як російські солдати здаються у полон українській штурмовій групі, а колишній морський піхотинець США керує процесом, переходячи з російської мови на українську – і навіть пропонує полоненим цигарки після бою.

Радіо Свобода поспілкувалося з Брюсом, який пояснив, чому став добровольцем у війні за Україну, і завдяки своїм кадрам дає можливість зазирнути у реалії «жахливих» боїв на передовій.

Війська РФ вночі запустили 52 дрони по Україні, є влучання на 9 локаціях – Повітряні сили

Російські військові в ніч проти 4 січня атакували Україну 52 ударними безпілотниками, близько 40 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 39 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів на півночі та сході країни», – йдеться в повідомленні.

За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 13 ударних БпЛА на дев’яти локаціях, а також падіння уламків на одній локації.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

«Людей не було, щоб нас поміняти»: бойовий медик «Вітер» 471 день тримав позицію біля Соледару

471 день безперервно тримав оборону позиції біля Соледару Сергій Тищенко з позивним «Вітер», бойовий медик 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. До війська «Вітер» лікував тварин, а на полі бою – рятує поранених побратимів і бере участь у відбитті штурмів.

6 грудня 2025 року він отримав звання Герой України.

З бійцем ми зустрілися у підземному укритті в одному з містечок на Донеччині (назву не вказуємо з міркувань безпеки). Він якраз повернувся з відпустки: місяць був удома на Київщині разом із сім'єю і готувався до виходу на чергування у стабілізаційному пункті.

«Вітер» розповів Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) про те, яким був цей 471 день поспіль на передовій, як відбивали російські піхотні штурми, чи вдавалось тримати зв'язок з рідними та як тривале перебування під землею відбилося на здоров'ї.

Читайте в дивіться за лінком

«Я не тримаюсь за крісло»: Зеленський каже, що Україна готова до виборів і компромісів

Президент України Володимир Зеленський згоден на проведення виборів, попри війну, аби показати партнерам, передусім США, готовність України до компромісу в мирних переговорах, зазначив він під час брифінгу.

«Я постійно говорив про те, що дуже складно зробити вибори під час війни через безпеку і закон, але не може бути жодних причин, які зупиняють нас на дипломатичному треку. І я не хочу, щоб ми були звинувачені американською стороною, що Росія йде на якісь компроміси, а Україна не йде. Тому я сказав: ми готові до виборів», – пояснив Зеленський.

За його словами, вибори неможливі без припинення вогню, тому український лідер закликав партнерів допомогти з підтримкою інфраструктури для їх проведення.

«Це не значить, що вони (вибори – ред.) будуть, але готувати цей трек нам потрібно. Може так статися, що війна буде продовжуватись», – зауважив глава держави.

Він наголосив, що Україна готова до виборів. «Я не тримаюсь за крісло і не буду. Якщо це допомагає нам закінчити війну, давайте це робити», – сказав Зеленський.

22 грудня було створено робочу групу для підготовки законопроєкту про вибори під час воєнного стану. 26 грудня відбулося перше її засідання. Групу очолює перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.

До складу робочої групи входить 64 учасники, зокрема представники парламенту, Офісу президента, Кабміну, військових структур, ЦВК, громадських організацій, Верховного Суду та експертного середовища.
Наступне засідання робочої групи заплановано на першу половину січня – не пізніше 9 січня.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що робоча група напрацьовуватиме всі нюанси застосування Виборчого кодексу, які пов’язані з війною, зокрема: питання голосування військовослужбовців та їхнього права обиратися; голосування українців, які наразі перебувають за межами України, проведення виборів на тимчасово окупованих територіях країни, а також питання присутності на виборах іноземних спостерігачів.

Стефанчук заявив, що закон про вибори під час воєнного стану буде використаний одноразово.

На початку грудня в інтерв’ю виданню Politico президент США Дональд Трамп, який виступає з ініціативою мирного врегулювання війни між РФ і Україною, вкотре заявив, що в Україні слід провести президентські вибори, яких «давно не було». На його думку, влада України «використовує війну, щоб не мати виборів».

Після цього президент Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів, і закликав США допомогти гарантувати безпеку для проведення виборів.

Пізніше Зеленський повідомив, що провів розмову з представниками Верховної Ради, і очікує від них бачення щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану.

Раніше Трамп уже закликав провести в Україні вибори і навіть називав президента країни Володимира Зеленського «диктатором», хоча згодом він не повторював цих тверджень.

Російський президент Володимир Путін й інші російські чиновники аналогічно неправдиво стверджували, що президент України Володимир Зеленський нібито є нелегітимним, оскільки в Україні не було президентських виборів у 2024 році, а також заявляли, що всі українські цивільні органи влади є нелегітимними, оскільки президент призначає регіональних посадовців.

На пресконференції в Москві 19 грудня Путін заявив, що РФ «готова подумати» над тим, щоб гарантувати безпеку в разі проведення виборів в Україні, зокрема, утриматися від ударів углиб території країни в день голосування. Він зазначив, що для виборів в Україні не припиняти вогонь, оскільки Росія вже проводила не одні вибори без перемир’я під час війни.

Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.