Зеленський розповів про плани укласти угоду про вільну торгівлю зі США

Президент України Володимир Зеленський повідомив у телефонному інтерв’ю Bloomberg 9 січня, що обговорює потенційну угоду про вільну торгівлю зі США в рамках ширшого пакету, спрямованого на стимулювання відновлення країни після війни.

За його словами, угода включатиме нульові тарифи на торгівлю зі США та застосовуватиметься до деяких промислово розвинених регіонів України, що дасть країні «дуже серйозні переваги» порівняно із сусідніми державами та потенційно залучить інвестиції та бізнес.

Зеленський додав, що вже найближчим часом очікує зустрітися з американським президентом ДональдомТрампом або в США, або в швейцарському Давосі, де обидва лідери мають бути присутніми на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму.

Неназвані західні чиновники підвердили The Telegraph, що Україна та Сполучені Штати планують підписати угоду про «процвітання» для відновлення країни на зустрічі світових лідерів у Давосі.

Раніше цього тижня президент України Володимир Зеленський заявляв, що двосторонній документ про гарантії безпеки для України «фактично готовий» до фіналізації на найвищому рівні з президентом Сполучених Штатів.

Зеленський на тлі ударів РФ закликав місцеву владу «не тікати від проблем»

На тлі російських повітряних ударів по українській енергетичній інфраструктурі президент України Володимир Зеленський закликав місцеву владу «не тікати від проблем, а вирішувати їх, тим більше коли є ресурс для цього – як у Києві».

«Найбільш забезпечене фінансами місто України – і повинні бути всі необхідні резервні схеми», – вказав глава держави.

Зеленський згадав, що «минулої ночі було більше двохсот російських дронів і також значна кількість балістики, і в основному проти Києва». «Основна російська тактика – намагатись повністю «вимкнути» міста», – зауважив президент України.

Окремо Зеленський звернув увагу на застосування російськими військовими балістичних ракет «Орешник» по Львівській області.

«Це знову було показово близько до кордонів Євросоюзу, а це – якщо з точки зору застосування балістики середньої дальності – однаковий виклик і для Варшави, і для Бухареста, і для Будапешта, і для багатьох інших столиць. Всім варто розуміти однаково, і однаково серйозно: якщо росіяни навіть не намагаються придумати правдоподібну причину для використання такої зброї, то особистими звʼязками чи будь-якою риторикою від цього не закриєшся», – наголосив президент України.

Армія РФ дісталась «поясу фортець» Донбасу: чому Костянтинівка така важлива

Росія захопила 78,1% Донецької області за вісім років гібридної і вже майже чотири повномасштабної агресії, підрахував DeepState.

Частина Донбасу, що лишається під контролем українських сил, – це «пояс фортець», як називає американський Інститут вивчення війни (ISW) мережу укріплень між чотирма великими містами на півночі регіону.

Кремль намагається отримати ці території не на полі бою, а за столом переговорів. Проте на землі теж не припиняє зусиль: у Костянтинівці фіксуються бої, довкола міста «сіра зона» підійшла впритул і утворила півколо. Тактику противник застосовує ту ж, що в Покровську, Мирнограді та Куп’янську – просочування. За оцінкою військового оглядача Костянтина Машовця, задум агресора цілком очевидний.

• Наскільки великою є загроза для Костянтинівки?
• Чи може битва за місто стати головною у цьому році?
• Як Силам оборони втримати Костянтинівку?

У цьому розбирався проєкт Донбас Реалії (Радіо Свобода).

Перша ланка «поясу фортець»

Армія РФ дісталась до Костянтинівки – крайньої південної точки головної лінії оборони на Донбасі або ж «поясу фортець» за визначенням американського Інституту вивчення війни.

Цей пояс являє собою мережу фортифікаційних споруд на півночі Донбасу довжиною у 50 кілометрів, наріжними точками яких є чотири великих міста. Фактично це одна велика агломерація, що лежить по обидва боки траси Н-20.

Південна частина:

• Костянтинівка;
• Дружківка.

Північна частина:

• Краматорськ;
• Слов’янськ.

Повністю читайте тут

Польська прокуратура схвалила екстрадицію в Україну російського археолога Бутягіна

Прокуратура окружного суду у Варшаві виступила на підтримку екстрадиції в Україну громадянина Росії Олександра Бутягіна. Українська сторона розшукує його за підозрою в незаконній археологічній діяльності на території окупованого Криму, повідомляє польський мовник RMF24.

Згідно з процедурою, до варшавського суду вже надійшло відповідне клопотання. Позиція прокуратури, долучена до матеріалів справи, підтверджує підтримку вимоги Києва щодо видачі підозрюваного. На цьому етапі суд розглядає питання щодо подальшого тримання росіянина під вартою.

Бутягін був затриманий на запит України 11 грудня за підозрою в незаконних розкопках у Криму. В Україні Бутягін із 2024 року оголошений у розшук. Російський науковець читав лекції в Європі та перебував у Польщі проїздом із Нідерландів. Термін арешту росіянина спливає 13 січня 2026 року.

Міністр оборони Британії Гілі у Києві відвідав одне з місць російського удару

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, який перебуває з візитом в Україні, відвідав одне з місць російського удару по Києву. Про це свідчать фото, які він опублікував у своїх соцмережах.

«Низка атак Росії на Україну протягом ночі, включаючи запуск балістичної ракети «Орешник» по Львову, є черговою спробою Путіна тероризувати Україну та загрожувати безпеці Європи», – написав він у соцмережі Х.

Джон Гілі додав, що його сьогоднішній візит до Києва підкреслює рішучу підтримку Британією справедливого та тривалого миру.

ДСНС: у Києві завершені роботи з ліквідації наслідків атаки РФ

У Києві завершені роботи з ліквідації наслідків російського обстрілу, повідомляє у телеграмі пресслужба Державної служби з надзвичайних ситуацій.

За даними служби, станом на 17:00 внаслідок російської атаки загинули чотири людини, постраждали 25 людей, серед них було 5 рятувальників.

Таку ж кількість жертв російського удару назвав президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні.

Читайте також: Нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури Києва – мер

Вночі 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, основною ціллю якого була Київщина. У Києві внаслідок удару загинули чотири людини, 25 постраждали, серед жертв є медики і рятувальники. На Київщині влада повідомляла про руйнування і 5 постраждалих.

Мер Києва повідомив, що нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Також Віталій Кличко звернувся до жителів столиці і закликав за можливості тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла.

За даними Міненерго, на ранок у Києві й Київській області знеструмлені понад 500 тисяч споживачів. У ДТЕК уточнюють, що в Києві без світла залишаються 417 000 родин – частина жителів Деснянського, Дніпровського, Дарницького та Голосіївського районів Києва. У місті запроваджені екстрені відключення світла.

Повітряні сили ЗСУ повідомили, що для атаки по Україні російські військові використали 36 ракет і 242 БпЛА (близько 150 із них – «Шахеди»). Зокрема, у ЗСУ підтвердили застосування силами РФ балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, Астраханської області РФ. При тому, що, як повідомили військові, 244 цілі знешкодила ППО, зафіксовано влучання 18 ракет і 16 ударних БпЛА на 19 локаціях.

Міністерство оборони Росії вранці визнало, що застосувало для удару по Львівщині балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік», назвавши це відповіддю на нібито український удар по резиденції лідера РФ Володимира Путіна в Новгородській області. Україна і її західні партнери заперечують, що такий удар був, заявляючи, що Росія таким чином намагається виправдати нові атаки і затягувати мирні переговори.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що у відповідь на удар Україна ініціює термінове засідання Ради безпеки ООН, засідання Ради Україна-НАТО, а також реагування в рамках ЄС, Ради Європи й ОБСЄ.

У Києві теплопостачання вже повернули до частини будинків – Кличко

У Києві теплопостачання вже повернули до частини будинків, що залишилися без тепла через атаку РФ, повідомив міський голова Віталій Кличко.

За його словами, опалення відновили жителям 1083 житлових будинків у Подільському, Оболонському та Дарницькому районах. Загалом після російського обстрілу без тепла опинилися майже 6 тисяч багатоповерхівок.

Ліквідація наслідків обстрілів у столиці триває.

Кілька годин тому міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба повідомив, що у Києві повністю відновили водопостачання.

Читайте також: Нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури Києва – мер

Вночі 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, основною ціллю якого була Київщина. У Києві внаслідок удару загинули чотири людини, 25 постраждали, серед жертв є медики і рятувальники. На Київщині влада повідомляла про руйнування і 5 постраждалих.

NYT: Україна надала право на видобуток літію під Кропивницьким інвесторам зі США, серед яких друг Трампа

Україна 8 січня надала право на видобуток літію з великого державного родовища Добра в Кіровоградській області американським інвесторам, серед яких є мільярдер Рональд Лаудер, друг президента США Дональда Трампа, повідомляє The New York Times. Іншим інвестором є ірландська компанія TechMet: її найбільшим акціонером є американська державна інвестиційна агенція DFC, створена під час першого терміну Трампа.

Лаудер – великий спонсор Республіканської партії із Нью-Йорка та єдиний спадкоємець косметичної компанії Estee Lauder, заснованої його батьками Есте та Джозефом Лаудерами. Forbes оцінював його статки у травні 2025 року в 4,7 мільярда доларів, що ставило його на 796-те місце у списку світових мільярдерів. Він знає Трампа ще з часів університету.

Літій – ключовий компонент для таких технологій, як електричні акумулятори та комп’ютерні плати. Адміністрація Трампа виявляє особливий інтерес до нього та інших рідкісноземельних металів по всьому світу, намагаючись зменшити залежність США від постачання з Китаю.

Київ поки що не коментував передачу родовища американським інвесторам. Але двоє членів комісії українського уряду на умовах анонімності розповіли виданню, що рішення було ухвалене.

«Рішення все ще вимагає офіційного схвалення Кабінету міністрів України, водночас чиновники заявили, що угода фактично укладена», – пише газета. У матеріалі також сказано, що консорціум-переможець випередив конкурентів, виконавши більшість критеріїв тендеру, визначених українською владою. Невідомо, скільки саме Лаудер та TechMet зобов’язалися інвестувати в розробку родовища, але в тендері було встановлено мінімальний обсяг інвестицій у 179 мільйонів доларів.

У травні 2025 року США та Україна підписали угоду про розробку рідкісноземельних металів в українських надрах. Трамп тоді заявив, що США «теоретично отримають набагато більше, ніж 350 мільярдів доларів», які, за його словами, були виділені Україні як військова допомога.

Удар «Орешником» за 70 км від кордону з ЄС. Подробиці з місця. Що кажуть люди?

ЛЬВІВ – За 10 хвилин до опівночі з 8 на 9 січня Росія вперше вдарила балістичною ракетою «Орешник» по околиці Львова. Ніхто з людей, на щастя, не постраждав. Є пошкодження об’єкту критичної інфраструктури і шести приватних вантажівок.

Внаслідок удару село Рудно, що у передмісті Львова, залишилися без газопостачання.

Радіо Свобода побувало там. Як люди оцінюють цю атаку Росії? Що вона означає? І що думають про те, що російська армія демонстративно запустила свою найгрізнішу ракету у ціль, розташовану за 70 км від кордону з Євросоюзом?

Ударна хвиля внаслідок удару «Орешником» спричинила те, що спрацював захисний запірний клапан на газорегуляторному пункті у селі Рудно. Мешканці чотирьох вулиць були кілька годин без газу. 9 січня в обідню пору було відновлено подачу газу всім жителям села.

Повністю читайте тут

Катар відреагував на пошкодження посольства у Києві через атаку РФ

Катар підтвердив, що його посольство в Києві було пошкоджено під час російських нічних ударів, але співробітники не постраждали.

«Держава Катар висловлює глибокий жаль щодо пошкодження будівлі свого посольства в Україні в результаті ударів по Києву минулої ночі. Вона також підтверджує, що жоден з її дипломатів чи співробітників посольства не постраждав», – йдеться у заяві МЗС країни, поширеній у соцмережі X.

У цьому контексті МЗС Катару наголошує на необхідності захисту «посольств, дипломатичних місій, штаб-квартир міжнародних організацій та цивільних об'єктів від наслідків криз, а також забезпечення безпеки їхнього персоналу відповідно до міжнародного права».

Катар закликав до врегулювання «російсько-української кризи шляхом діалогу та мирними засобами» та підтвердив свою повну підтримку всіх міжнародних зусиль, спрямованих на деескалацію.

Раніше українська влада заявила, що у Києві внаслідок нічного російського удару пошкоджена будівля посольства Катару.

Читайте також: Нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури Києва – мер

Вночі 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, основною ціллю якого була Київщина. Мер Києва повідомив, що нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Також Віталій Кличко звернувся до жителів столиці і закликав за можливості тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла.

За даними Міненерго, на ранок у Києві й Київській області знеструмлені понад 500 тисяч споживачів. У ДТЕК уточнюють, що в Києві без світла залишаються 417 000 родин – частина жителів Деснянського, Дніпровського, Дарницького та Голосіївського районів Києва. У місті запроваджені екстрені відключення світла.

Перелом на фронті? Сирський: армія РФ уже втрачає більше, ніж вербує

У Києві після атаки РФ відновили водопостачання, тепло частково відновлять сьогодні – Кулеба

Після російської масованої атаки у Києві повністю відновили водопостачання, заявив міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.

Щодо відновлення теплопостачання, Кулеба заявив, що ситуація є складною. Тривають аварійно-відновлювальні роботи.

«Міська влада та комунальні служби ухвалили рішення спустити воду із систем опалення на час відновлювальних робіт. Це технічна процедура, яку необхідно зробити, щоб вода не замерзла в трубах. Щоб не виникли пошкодження внутрішніх мереж у будинках і квартирах, та для уникнення аварій та розривів труб під час відключень», – написав він у телеграмі.

За його прогнозами, у частині районів Києва тепло буде відновлено упродовж цієї доби, а в окремих районах, де пошкодження складніші, на відновлення потрібен додатковий час – це стосується близько половини житлових будинків столиці.

Медичні заклади Києва забезпечені теплом від мобільних котелень, додав міністр.

Читайте також: Нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури Києва – мер

Вночі 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, основною ціллю якого була Київщина. Мер Києва повідомив, що нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Також Віталій Кличко звернувся до жителів столиці і закликав за можливості тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла.

За даними Міненерго, на ранок у Києві й Київській області знеструмлені понад 500 тисяч споживачів. У ДТЕК уточнюють, що в Києві без світла залишаються 417 000 родин – частина жителів Деснянського, Дніпровського, Дарницького та Голосіївського районів Києва. У місті запроваджені екстрені відключення світла.

У нового очільника МЗС Чехії запитали, чому уряд змінив позицію щодо снарядної ініціативи. Він відповів

Новий голова МЗС Чехії Петр Мацінка розповів, чому уряд Чехії змінив позицію щодо постачання боєприпасів Україні.

«Нам (новому уряду – ред.) потрібно було пересвідчитися, що все відбувається правильно і як це найкраще зробити. Ми провели консультації з партнерами по коаліції… і зрештою ми прийшли до певного консенсусу і снарядна ініціатива триватиме далі», – сказав він, відповідаючи на запитання журналістки, що спричинило рішення не скасовувати снарядну ініціативу.

Днями прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що програма поставок боєприпасів для України у рамках чеської ініціативи може продовжуватися, але його країна не вкладатиме туди своїх коштів.

Читайте також: Боєприпаси для фронту: як працює «Чеська ініціатива» і чому її критикують в самій Чехії та в Україні

Бабіш, який прийшов до влади у грудні, раніше обіцяв скасувати чеську снарядну ініціативу з поставок в Україну артилерійських боєприпасів.

У грудні чеський уряд заявив про завершення передачі Україні 1,8 мільйона боєприпасів, які обіцяли надати у 2025 році.

У лютому 2024 року Чехія заявила, що знайшла джерела постачання сотень тисяч снарядів для України із-за кордону - йшлося про снаряди калібру 155 мм і 122 мм. Такі запаси знайшли в неназваної країни за межами ЄС. Згодом у межах проєкту Прага відшукала понад мільйон боєприпасів. До чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів для України долучилися близько 20 країн.

Перші боєприпаси з чеської ініціативи почали постачати у червні 2024 року. За даними уряду країни, протягом 2024 року в Україну надіслали близько 1,5 мільйона боєприпасів, третина з яких – калібру 155 мм.

Прем’єрка Італії: ЄС має відновити діалог з Росією

Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що ЄС має відновити діалог з Росією.

«Я думаю, що Макрон має рацію в цьому питанні. Я вважаю, що настав час для Європи також поговорити з Росією», – сказала вона на пресконференції.

Мелоні заявила, що Євросоюз повинен призначити посланника для безпосередньої взаємодії з президентом Росії Володимиром Путіним та уникнення плутанини.

«Якщо ми помилимося, вирішивши, з одного боку, відновити діалог з Росією, а з іншого, діяти неорганізовано, ми зробимо послугу Путіну. У нас була ця проблема з самого початку. Занадто багато голосів, забагато форматів», – сказала прем’єрка Італії, яку цитує агенція Reuters.

Однак Мелоні вважає, що ще зарано говорити про повернення Росії до складу «Групи семи» (G7).

У грудні президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Європа буде змушена відновити прямі переговори з Путіним, якщо зусилля США щодо укладення мирної угоди РФ з Україною проваляться.

Президент України Володимир Зеленський, коментуючи слова Макрона, сказав, що важливо зберегти США як ключового медіатора в переговорах.

У Кремлі заявили, що Путін готовий провести переговори з Макроном, якщо буде взаємна політична воля.

Переговори щодо завершення майже чотирирічної війни прискорилися з листопада. Однак Москва ще не сигналізувала про готовність піти на поступки.

Читайте також: Сенатор Грем назвав кроки США, якщо Росія відмовиться від мирної угоди

У грудні аналітики Інституту вивчення війни заявили, що президент Росії Володимир Путін публічно та прямо окреслив свою незмінну відданість максималістським воєнним цілям в Україні – тим самим цілям, заради яких Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення у 2022 році.

В ISW нагадують, що Кремль неодноразово відхиляв запропоновані США та Україною мирні плани, намагаючись перекласти провину за відсутність прогресу в переговорах на Україну.

У Києві Шмигаль і Гілі підписали дорожню карту щодо партнерства в оборонній сфері

Міністр оборони України Денис Шмигаль з міністром оборони Великої Британії Джоном Гілі підписали сьогодні в Києві дорожню карту розвитку сторічного партнерства в оборонній сфері.

Як повідомив у телеграмі Шмигаль, документ закріплює оборонну співпрацю у 2026 році за низкою ключових безпекових напрямів. За словами Шмигаля, це важливий крок для реалізації масштабних проєктів, можливих завдяки угоді про стрічне партнерство між Україною та Британією.

Міністр оборони заявив, що окремо з Гілі обговорили можливості спільних стратегічних промислових проєктів у сфері ППО та далекобійного озброєння, перспективи локалізації виробництва шведських літаків Gripen, які містять технології британських компаній, посилення захисту українського моря та підготовку до засідання «Рамштайну», яке відбудеться у лютому.

Британська сторона наразі деталей підписаного документа не коментувала.

Візит міністра оборони Великої Британії Джона Гілі відбувся на тлі чергового масованого удару РФ по Україні.

«Орешником» по заходу України чи по Заходу загалом? Путін відкидає мирні зусилля

Під час однієї з наймасовіших комбінованих атак по Україні в ніч проти 9 січня Росія вдруге за час повномасштабного вторгнення використала гіперзвукову балістичну ракету «Орешник».

«Дебют» був 2024-го: ракета середньої дальності, удар якої Володимир Путін порівнював з падінням метеорита, приземлилася у Дніпрі. Шкода була обмеженою, оскільки боєголовки не містили вибухівки. Використання «Орешника», здатного нести ядерну зброю, Путін тоді назвав відповіддю на дозвіл США й Британії Україні бити по цілях в російській «глибинці».

Зараз «Орешник» приземлився значно ближче до кордону з ЄС і НАТО: у Львові. Мер міста Андрій Садовий заявляє про руйнування «об’єкту критичної інфраструктури», не уточнюючи, якого саме.

Міноборони Росії каже про шкоду виробництву дронів. Associated Press звертає також увагу на той факт, що через цей регіон, який межує з Польщею, Україні надходить іноземна військова допомога.

Далі читайте тут

Європейські миротворці в Україні: які країни, скільки буде вояків і що вони робитимуть?

Після підписання декларації у Парижі про намір відправити європейський контингент в Україну як гарантію безпеки, ці питання активно обговорюють у західних столицях. Адже, за підсумками саміту, європейські лідери так і не уточнили ключові деталі. Отже, що відомо на сьогоднішній день?

Про кількість військовослужбовців поки сказав лише президент Франції Емманюель Макрон: йдеться про «кілька тисяч військових».

А британський прем'єр Кір Стармер напередодні заявив у парламенті, що масштаб місії залежатиме від умов можливих домовленостей між Україною та Росією.

Британська газета Times пише, що за останніми даними військових та дипломатичних джерел, Британія та Франція можуть разом відправити в Україну до 15 тисяч солдатів.

Журналісти газети Politico у Лондоні повідомляють, що у Британії точаться дискусії, наскільки такі військові плани країни реалістичні.

За даними видання, Ед Арнольд з аналітичного центру Королівський інститут об'єднаних служб назвав становище Великої Британії «справді небезпечним», а відставний командувач Тім Коллінз заявив, що будь-яка миротворча місія не заслуговуватиме на довіру без збільшення витрат на оборону.

Далі читайте тут

У КМДА зробили роз’яснення щодо злиття води з будинкових систем

Київська міська державна адміністрація заявляє, що злиття води є стандартним технічним заходом при мінусовій температурі і не означає тривалу відсутність тепла.’

Як йдеться у повідомленні пресслужби КМДА, під час аварій у морозну погоду, коли тимчасово припиняється циркуляція теплоносія, злиття води з будинкових систем опалення є обов’язковою технічною дією, оскільки вода при мінусовій температурі швидко замерзає, і саме здренування дозволяє запобігти пошкодженню мереж та обладнання.

Київська влада наголошує, що злиття води не означає, що тепло буде відсутнє тривалий час, таку процедуру застосовують навіть тоді, коли відключення може тривати кілька годин або добу – це вимога безпеки.

У КМДА зауважують, що сьогоднішня нічна атака була наймасштабнішою з початку осені – війська РФ випустили по місту 36 ракет – балістичних і крилатих, та майже 250 безпілотників.

Через пошкодження елементів критичної інфраструктури значна частина житлових та інших будівель тимчасово залишилась без постачання, воду з будинкових систем в цих будівлях оперативно злили, щоб уберегти трубопроводи від пошкоджень, поки триватиме відновлення тепла, додали в київській адміністрації.

СБУ оприлюднила фото уламків «Орєшніка», яким сили РФ атакували Львівщину

Служба безпеки України оприлюднила, за її твердженням, фото уламків «Орєшніка», яким війська РФ атакували Львівщину.

Як повідомляє у телеграмі пресслужба відомства, СБУ встановила місцезнаходження уламків російської балістичної ракети, за попередньою інформацією, виявлені складові належать до ракетного комплексу «Орєшнік».

Як заявляють у СБУ, серед знайдених наразі деталей:

• блок стабілізації і наведення (фактично це «мізки» ракети);
•запчастини з двигунної установки;
• фрагменти механізму орієнтації;
• сопла з платформи блоку розведення тощо.

У спецслужбі додають, що ці уламки мають статус речових доказів та готуються до передачі на поглиблені експертизи.

Удар РФ по Києву: у ДСНС повідомляють, що кількість жертв зросла

Унаслідок російської атаки у Києві загинули п’ятеро людей, ще 25 – постраждали, повідомив прессофіцер ДСНС Олександр Хорунжий.

За його словами, російських ударів зазнали сім районів Києва, найбільше пошкоджень – у Деснянському, Дарницькому та Дніпровському районах.

«Троє рятувальників 24 пожежно-рятувальної частини перебувають у важкому стані, ще у двох стан легший. Наразі вони отримують всю необхідну допомогу від медиків», – сказав він під час брифінгу.

Місцева влада наразі про збільшення числа жертв не повідомляє. Раніше було відомо, що у Києві внаслідок удару загинули чотири людини, 25 постраждали, серед жертв є медики і рятувальники.