Генштаб ЗСУ: найінтенсивніші напрямки на фронті – Гуляйпільський та Покровський
Російські війська продовжують спроби «просуватися вглиб території України на деяких ділянках фронту», найбільш активно – на Гуляйпільському та Покровському напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 2026 року.
«Сили оборони стримують ворога, завдаючи йому значних втрат. Від початку доби кількість атак агресора уже становить 102», – йдеться в ньому.
Зокрема, російська армія двічі атакувала на Південно-Слобожанському напрямку, в бік Вільчі та Фиголівки. Наразі, додає командування, спроби РФ просуватися вперед не спостерігаються.
Одна атака мала місце на Куп’янському напрямку. На Лиманському напрямку українські війська відбили шість спроб російських загарбників просунутися в бік Твердохлібового, Рідкодуба, Дробишевого, Ставків та Зарічного.
ЗСУ відкинули армію РФ біля трьох населених пунктів
Сили оборони відкинули російську армію біля трьох населених пунктів – Вишневого, Вербового і Тернового. Про це вранці 18 лютого повідомив проєкт DeepState. Ці селища і села розташовані на стику трьох областей – Донецької, Дніпропетровської та Запорізької, і в зведеннях Генштабу ця ділянка називається Олександрівським напрямком.
З огляду на мапи, ЗСУ зрізали кілька маленьких «клинів» – міні-плацдармів армії РФ – які простягнулися у бік першого відносно великого населеного пункту Дніпропетровської області Покровського.
Буданов: делегація України готується до продовження переговорів «найближчим часом»
Голова Офісу президента Кирило Буданов, який входить до делегації України, прокоментував завершення чергового раунду переговорів у Женеві 18 лютого.
За його словами, розмова була «непростою, але важливою».
«Разом з командою готуємось до продовження – вже найближчим часом. Вистоїмо!» – додав Буданов.
Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий раніше розповів, що в фокусі переговорів були військові, політичні та гуманітарні питання.
Очільник української делегації на тристоронніх переговорах зі США і Росією, секретар РБНО Рустем Умєров, коментучи завершення переговорів у Женеві, заявив про просування в деяких питаннях.
Фіцо пригрозив припинити надання електрики Україні, якщо Київ не відновить роботу «Дружби»
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо пригрозив припинити екстрене постачання електроенергії до України, якщо Київ не відновить роботу трубопроводу, який постачає російську нафту до Словаччини та Угорщини.
«Якщо президент (Володимир Зеленський) вважає ці поставки неважливими, ми можемо вирішити вийти з угоди про постачання електроенергії», – сказав він.
Прем’єр Словаччини, який разом з Угорщиною підтримує близькі стосунки з Росією з моменту її вторгнення в Україну у 2022 році, оголосив надзвичайний стан через постачання нафти та заявив, що розпорядився використати 250 000 тонн нафти з екстрених резервів
Фіцо, посилаючись на словацьку розвідку, заявив, що ремонтні роботи завершено.
Він звинуватив Україну в блокуванні поставок як «зброї шантажу».
Прем’єр Словаччини зауважив, що потужність трубопроводу Adria, який розглядається як альтернативний, ніколи не перевірялася, а вартість може бути вп’ятеро вищою, ніж для трубопроводу «Дружба».
Бідний: посадовці від України не поїдуть на Паралімпіаду через дозвіл національних прапорів РФ і Білорусі
Представники уряду України бойкотуватимуть Паралімпійські ігри в Італії – про це повідомив міністр молоді та спорту Матвій Бідний 18 лютого.
Він пояснив це «обурливим рішенням» Міжнародного паралімпійського комітету допустити російських і білоруських спортсменів до змагань під національними прапорами.
«Українські посадовці не поїдуть на Паралімпійські ігри. Ми також не будемо присутні на церемонії відкриття та не відвідуватимемо інших офіційних заходів Паралімпіади», – повідомив міністр.
Він додав, що Україна буде вдячна урядовцям інших країн, які також проігнорують офіційні заходи Паралімпіади.
Читайте також: Зеленський підписав указ про санкції проти спортсменів РФ на основі петиції Гераскевича
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав дозвіл піднімати національні прапори РФ і Білорусі на Паралімпійських іграх, поки триває війна Росії проти України, неправильним «як з моральної, так і з політичної точки зору».
Він вказав на те, що національні прапори та гімни цих країн представляють режими, які здійснюють агресію й використовують спорт як зброю для пропаганди:
«У сучасній Росії навіть паралімпійський спорт використовується для прославлення учасників війни проти України. Надання такій системі престижної міжнародної платформи посилає небезпечний сигнал, що відповідальність можна відсунути на другий план».
У лікарні Херсона помер чоловік, поранений через попередній російський обстріл
У лікарні помер літній чоловік, який постраждав через російську атаку 13 лютого, повідомив голова області Олександр Прокудін у середу.
За даними ОВА, чоловік зазнав тяжким травм внаслідок обстрілу Корабельного району Херсона.
«Медики до останнього боролися за життя 83-річного херсонця. Однак поранення виявилися смертельними. Мої співчуття рідним та близьким», – заявив Прокудін.
Херсон та правобережжя області фактично щодня зазнають російських обстрілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Москва заявила, що її переговорна делегація мала вказівки діяти в Женеві в рамках «духу Анкориджа»
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що російська переговорна делегація, яка брала участь у зустрічі в Женеві, мала вказівки діяти в рамках «духу Анкориджа».
«Російська делегація, яка перебуває зараз на переговорах у Женеві…мала чіткі вказівки діяти в рамках цього розуміння, цих зафіксованих сторонами аспектів…які були у вигляді бачення, досягнутого в ході російсько-американського саміту на Алясці», – сказала представник МЗС РФ Марія Захарова під час брифінгу.
«Духом Анкориджа» Москва називає «розуміння», якого нібито досягли російський президент Володимир Путін і президент США Дональд Трамп під час саміту на Алясці в серпні 2025 року. Водночас після цієї зустрічі жодна з сторін не повідомила, про що конкретно домовилися Путін і Трамп.
У Женеві 18 лютого закінчилися тристоронні переговори України, США і Росії. Президент України Володимир Зеленський заявив, що зустрічі з представниками Росії за посередництва США в Женеві були «непростими». Зеленський повідомив про це журналістам за підсумками доповіді української групи після переговорів, що тривали в Швейцарії два дні: 17 і 18 лютого.
Коментуючи перший день переговорів, Зеленський заявив, що «Росія намагається затягнути перемовини, які могли б уже вийти на фінальний етап».
Очільник російської делегації Володимир Мединський заявив журналістам, що переговори у Женеві були «важкими, але діловими». За його словами, наступна зустріч відбудеться найближчим часом. Однак точних дат він не назвав.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Роки під тимчасовим захистом можуть не враховуватися для отримання постійних документів – спецпосланниця ЄС
Роки перебування українців в Євросоюзі під тимчасовим захистом не зараховуються автоматично для отримання загальноєвропейського довгострокового дозволу на проживання, однак держави-члени вже розпочали перехід на національні дозволи, використовуючи чинне або оновлюючи власне законодавство. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявила Ілва Йоганссон, спеціальна посланниця ЄС із питань українців.
Хоча в більшості країн ЄС національне законодавство передбачає можливість отримання постійного чи довгострокового дозволу на проживання після п’яти років легального перебування, для українців під тимчасовим захистом цей шлях не є автоматичним і залежатиме від національного законодавства кожної країни, наголосила Йоганссон.
«Щодо європейського дозволу на довгострокове проживання – я пропонувала поправку до нього, коли була єврокомісаркою, але, на жаль, переговори щодо цього питання зайшли в глухий кут», – пояснила Йоганссон.
За її словами, це питання зараз вже не обговорюють, оскільки країни-члени ЄС виявили небажання створювати спільне законодавство щодо дозволів на проживання для українців після завершення тимчасового захисту.
«Ми маємо старий режим довгострокового дозволу на проживання, і він не дозволяє зараховувати роки під тимчасовим захистом», – пояснила спеціальна посланниця ЄС.
Водночас є країни, які хотіли б, щоб українці залишилися після завершення тимчасового захисту, і вони уже зараз для цього змінюють власне законодавство.
«Зараз ми бачимо, як держави-члени використовують своє чинне національне законодавство, а деякі також працюють над новим законодавством, як-от Польща, яка нещодавно оголосила комплексне рішення, де передбачено переведення 900 тисяч українців на польські дозволи на проживання. Цей процес триває майже в усіх державах-членах», – сказала Йоганссон.
За її словами, також певні країни, як-от Німеччина, міркують над тим, щоб знизити зарплатний поріг для надання національних дозволів на основі роботи.
«Іноді поріг заробітної плати встановлений для людини, яка ще не перебуває тут і хоче приїхати до ЄС, – тоді він вищий. Але для людини, яка вже прожила тут чотири або п’ять років під тимчасовим захистом, на мою думку, потрібно відкоригувати поріг заробітної плати. І деякі держави-члени вже почали вносити такі зміни до свого національного законодавства», – зауважила спецпосланниця.
Чи зараховуватимуть час під тимчасовим захистом, буде відрізнятися від країни до країни залежно від їхнього законодавства і політичної волі його змінювати.
«Мій певний страх полягає в тому, що деякі держави-члени дещо повільно починають реально аналізувати, що саме необхідно змінити в національному законодавстві, щоб дозволити українцям, які працюють та інтегровані в суспільство, залишатися на відповіднішій правовій основі», – розповіла Йоганссон.
Згідно з даними Євростату, на листопад 2025 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,33 мільйона українців.
Залужний телефонував Єрмаку після спроби обшуку СБУ в 2022 році – AP
Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний мав розбіжності в поглядах із президентом Володимиром Зеленським щодо оборони після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року – про це він розповів в інтерв’ю агентству Associated Press, оприлюдненому 18 лютого.
За словами Залужного, у вересні 2022 року він мав «напружену» зустріч у генеральному штабі Зеленського, після якої вирушив до свого офісу в Києві. За кілька годин «кілька десятків» агентів СБУ з’явилися в його офісі для обшуку приміщення. За словами посла, на той момент у офісі було більше десятка британських офіцерів.
Залужний розповів, що правоохоронці не сказали, що саме шукають, але він завадив їм обшукати документи та комп’ютери. Він назвав рейд явною погрозою і в присутності співробітників СБУ зателефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку:
«Я сказав Єрмаку, що відіб’ю цей напад, бо вмію воювати».
Посол розповів, що попередив Єрмака про готовність викликати військових, щоб захистити командний центр. Після цього він зателефонував тодішньому голові СБУ Василю Малюку. Той сказав, що нічого не знає про рейд, і, за словами Залужного, пообіцяв розібратися.
Згодом він дізнався, що Служба безпеки двома днями раніше звернулася до районного суду Києва з проханням отримати ордер на обшук за тією ж адресою. Згідно із судовим документом, на який посилається AP, агентство хотіло обшукати стриптиз-клуб, яким нібито керувала злочинна організація. Втім, заклад був закритий за цією адресою ще до повномасштабного вторгнення.
Залужний вважає ордер на обшук приводом для рейду й сумнівається, що Служба безпеки могла помилитися з місцем розташування головного військового командного центру країни.
Офіс Зеленського та СБУ, за матеріалом, відмовилися коментувати ці дані. Вони та ексголова Офісу президента Андрій Єрмак також не коментували їх публічно після виходу матеріалу. AP уточнює, що не змогло незалежно підтвердити слова Залужного, нині посла України у Великій Британії, про обшук.
Колишній головнокомандувач критикує військову стратегію України, вважаючи, що вона покладається на нереалістичну кількість військ і погано організована в залученні нових технологій на полі бою. Водночас він каже, що не брав участі в ухваленні військових рішень після того, як Зеленський зняв його з посади. Залужний зазначив, що мав із президентом України «абсолютно дружні» розмови під час двох зустрічей з того часу.
Валерій Залужний є колишнім головнокомандувачем Збройних сил України, Верховний головнокомандувач ЗСУ Володимир Зеленський звільнив його з посади в лютому 2024 року. У травні 2024 року Залужного призначили надзвичайним і повноважним послом України у Великій Британії.
Умєров після переговорів із РФ і США: «просування є, але поки що без деталей»
Очільник української делегації на тристоронніх переговорах зі США і Росією, секретар РБНО Рустем Умєров за підсумками дводенної зустрічі в Женеві щодо припинення війни РФ проти України заявив про просування в деяких питаннях.
«Робота була інтенсивною і предметною. Дякуємо американським партнерам за те, що процес не зупиняється і має продовження. Дякуємо швейцарській стороні за гостинність та надану платформу. У межах делегації працювали політичний і воєнний блоки. Обговорювали безпекові параметри і механізми реалізації можливих рішень. Частину питань вдалося уточнити, по частині – триває додаткове узгодження. Ми зосереджені на відпрацюванні ключових положень, необхідних для фіналізації процесу. Це складна робота, яка потребує погодження всіх сторін і часу. Просування є, але поки що без деталей», – зазначив Умєров.
За його словами, наступний етап – «досягти необхідного рівня узгодженості», щоб винести напрацьовані рішення на розгляд президентів.
«Наша задача – підготувати для цього реальну, а не формальну основу. Україна працює конструктивно. Кінцева мета незмінна – справедливий і стійкий мир», – додав секретар РНБО.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що зустрічі з представниками Росії за посередництва США в Женеві були «непростими». Зеленський повідомив про це журналістам за підсумками доповіді української групи після переговорів, що тривали в Швейцарії два дні: 17 і 18 лютого.
Коментуючи перший день переговорів, Зеленський заявив, що «Росія намагається затягнути перемовини, які могли б уже вийти на фінальний етап».
Тим часом, виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення переговорів 18 лютого, головний переговорник від Москви, помічник російського президента Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
«Можливий подвійний підхід» – спецпосланниця ЄС з питань українців про їхню інтеграцію та повернення
Що чекає на літню людину, самотню матір із трьома дітьми чи низькооплачуваного працівника після завершення тимчасового захисту в ЄС?
В інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?» спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон пояснює, чому держави-члени не узгодили скоординований підхід у ЄС щодо того, чи зараховуватимуть час під тимчасовим захистом для отримання дозволу на постійне проживання, які країни готові знизити пороги зарплат і чи зможуть вразливі групи зберегти соціальну підтримку після завершення дії директиви про тимчасовий захист. А також розповіла про те, як змінилася ситуація у ЄС після дозволу на виїзд з України чоловікам до призовного віку.
«Непрості переговори»: Зеленський про тристоронню зустріч у Женеві
Президент України Володимир Зеленський заявив, що зустрічі з представниками Росії за посередництва США в Женеві були «непростими». Зеленський повідомив про це журналістам за підсумками доповіді української групи після переговорів, що тривали в Швейцарії два дні: 17 і 18 лютого.
За словами президента, з попередньої доповіді українських переговорників, він може відзначити прогрес у військовому напрямку, але в політичному – «такого прогресу… не почув».
«Всі три сторони у військовому напрямку були конструктивні. На мій погляд, з того брифінгу, який тільки що був у мене. Більше деталей буде по поверненню від моєї групи. Але поки що те, що я почув, що в принципі військові розуміють, як моніторити припинення вогню і припинення війни, якщо буде політична воля. Вони, в принципі, там майже про все домовилися. Моніторинг буде точно за участі американської сторони. Я вважаю, що це конструктивний сигнал. Всі інші деталі: де, як моніторити, технічні нюанси – все це мені генерал Гнатов доповість у більш ширшому варіанті по поверненню», – сказав Зеленський.
«Що стосується політичної складової. Це всі чутливі питання, про які ви знаєте: схід, станція (ЗАЕС) тощо. Всі чутливі питання. Також по поверненню буде більш ширша доповідь. Ми бачимо, що є напрацювання. Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості. І тому також всі ці нюанси мені моя підгрупа покаже. Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Після детальнішої доповіді, за словами голови держави, українська сторона сконтактує з європейськими колегами.
«Я радий, що була більш ширша участь в цей раз. Для нас дуже важлива присутність Європи», – додав президент.
Перед цим, коментуючи перший день переговорів, Зеленський заявив, що «Росія намагається затягнути перемовини, які могли б уже вийти на фінальний етап».
Тим часом, виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення переговорів 18 лютого, головний переговорник від Москви, помічник російського президента Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф після першого дня тристоронніх переговорів з Україною і Росією в Женеві 17 лютого заявив без наведення подробиць про досягнення «значного прогресу».
Джерела у Вашингтоні повідомили Радіо Свобода, що радники з національної безпеки з Великої Британії, Франції, Німеччини й Італії спостерігали за переговорами 17 лютого. Голова української делегації, секретар РНБО Рустем Умєров повідомляв, що провів окрему зустріч із представниками США і європейських партнерів (Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії) після першого дня тристоронніх переговорів в Женеві.
Російські ЗМІ цитували джерело в російській делегації, яке заявило, що переговори 17 лютого тривали шість годин і були «дуже напруженими».
Видання Axios повідомило з посиланням на свої джерела, що в ході переговорів у Женеві 17 лютого політична група «зайшла в глухий кут» через позицію нового очільника російської делегації, помічника Путіна Володимира Мединського, тоді як військова група «продовжувала досягати прогресу».
Зустрічі відбуваються на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами і 396 ударними БпЛА.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
Єврокомісія cхвалила стратегію щодо посилення підтримки східних регіонів ЄС
Європейська комісія ухвалила комплексну стратегію, спрямовану на посилення підтримки східних регіонів країн-членів Євросоюзу, що межують з Росією, Білоруссю та Україною.
Як повідомляє пресслужба Євроомісії, зміцнення «добробуту та стійкості цих регіонів є не лише виявом солідарності ЄС після вторгнення Росії в Україну, але й стратегічною інвестицією в безпеку, конкурентоспроможність та майбутню стабільність Європи».
Зазначається, що кілька регіонів з дев’яти держав-членів – Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії – особливо постраждали від гібридної війни, міграції зі зброєю, економічних та торговельних збоїв, а також демографічного спаду.
Йдеться про підтримку у п’яти пріоритетних сферах – безпека, зокрема згадується ініціатива щодо захисту від безпілотників, добробут (сприяння доступу до фінансування, зокрема через механізм EastInvest), використання місцевих сильних сторін, сильні громади та зв’язок.
ЄС має понад 3500 км сухопутного кордону з Росією та Білоруссю, і майже 1500 км з Україною, плюс 600 км межує з морським басейном Чорного моря, який також спільний з Україною та Росією.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС надав політичну, технічну та фінансову підтримку своїм східним регіонам для покращення інфраструктури, підвищення економічної стійкості, але, оскільки економічні та безпекові умови в цих регіонах продовжують погіршуватися через продовження війни, необхідна подальша підтримка.
На Прикарпатті в приміщенні ТЦК стався вибух. Прокуратура заявила про розслідування теракту
На Прикарпатті в приміщенні ТЦК в Коломиї вночі стався вибух, повідомляє пресслужба обласної прокуратури.
За даними правоохоронців, 18 лютого о 01:15 у приміщенні Коломийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки стався вибух – унаслідок вибухової хвилі в окремих приміщеннях вибито шибки у вікнах, люди не постраждали.
У прокуратурі повідомляють про відкриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 258 ККУ – терористичний акт, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Наразі правоохоронці з’ясовують усі обставини інциденту, зокрема причину вибуху та можливих осіб, причетних до його вчинення.
Про вибухи біля приміщень ТЦК, які займаються мобілізацією в Україні, повідомлялося неодноразово.
Начальник управління комунікацій командування Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев переконаний, що за нападами на співробітників ТЦК і підпалами військкоматів стоять спецслужби Росії, які хочуть зірвати мобілізацію в Україні. Про це він раніше розповів в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Служба безпеки України регулярно повідомляє про затримання російських агентів, викриття та запобігання терористичним актам, які готують агенти спецслужб РФ, зокрема на військових та цивільних об’єктах.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
ОГП: постачальнику Міноборони повідомили про підозру через неякісні балістичні окуляри для військових на понад 154 млн грн
В Офісі генпрокурора заявляють, що приватне підприємство постачало Міністерству оборони України для потреб Сил оборони балістичні окуляри-маски неналежної якості.
Як повідомляє пресслужба ОГП, директору підприємства повідомили про підозру у заволодінні майном в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, сума завданих збитків становить 154,8 млн грн.
За даними правоохоронців, щоб формально відповідати вимогам закупівлі, компанія надала сертифікат відповідності від німецького виробника – це дозволило їй у квітні 2023 року укласти державний контракт на постачання 100 тисяч одиниць продукції.
«Товари були поставлені та прийняті Міноборони. Супровідна документація, зокрема щодо випробувань, відповідала вимогам. Пізніше за оперативними даними з митниці з’ясувалося, що до України вказане ТОВ від офіційного іноземного виробника завезло лише 2 тисячі таких окулярів. Походження решти товару наразі невідоме, однак всю партію поставили під виглядом оригінальної німецької продукції», – написав у телеграмі генпрокурор Руслан Кравченко.
В Офісі генпрокурора додають, що проведені комплексні судові експертизи відібраних зразків підтвердили невідповідність вимогам якості – під час випробувань окуляри-маски прострілювалися, тоді як оригінальна продукція німецького виробника мала витримувати такий вплив.
Зазначається, що окуляри-маски військові використовують під час бойових дій, щоб захистити очі від уламків після вибухів, пилу, бруду та дрібних частинок металу чи скла.
За даними правоохоронців, підозрюваний перебуває за кордоном, вживаються заходи щодо оголошення його у розшук.
Генпрокурор Руслан Кравченко зауважив, що фігурант цієї справи виїхав за межі України одразу після того, як у січні цього року було повідомлено про підозру керівнику іншого комерційного підприємства за подібні схеми постачання – обидві компанії підконтрольні одній особі. У попередньому випадку, як повідомляють в ОГП, йшлося про постачання понад 40 тисяч одиниць балістичних окулярів та окулярів-масок на суму майже 60 млн грн.
У Міноборони це повідомлення наразі не коментували.
Поліція повідомила про затримання футболіста після побиття військового ТЦК на Київщині
Поліція Київщини повідомляє, що затримала ексфутболіста, який завдав тілесних ушкоджень військовослужбовцю. Імені затриманого в поліції не повідомили, але з обставин справи зрозуміло, що йдеться про колишнього гравця ФК «Колос-2» Данила Колесника.
«У Бучанському районі під час конфлікту місцевий житель завдав удару кулаком в обличчя працівнику ТЦК, який перебував при виконанні службових обов’язків. За скоєне фігуранту загрожує до п’яти років позбавлення волі. Правоохоронці встановили, що чоловік, перебуваючи в селі Святопетрівське, побачив роботу військовослужбовців ТЦК з перевірки військово-облікових документів та, підійшовши до одного з них, спровокував конфлікт. Після зловмисник навмисно наніс удар кулаком військовослужбовцю, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження», – йдеться в повідомленні.
У поліції додали, що під час проведення оперативно-розшукових заходів поліцейські встановили особу підозрюваного. «24-річного фігуранта затримано… Керівництво клубу, у якому грав чоловік, після інциденту прийняло рішення про його звільнення», – додали в поліції.
За словами правоохоронців, слідчі розпочали досудове розслідування за фактом умисного нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Напередодні в соцмережах поширилося відео, на якому видно, як Колесник б’є чоловіка у військовій формі після суперечки. Сам тепер уже колишній гравець «Колоса» бійку і затримання не коментував.
Футбольний клуб «Колос» 17 лютого перепросив за інцидент і заявив, що футболіста відсторонено від участі в тренувальному процесі й «сьогодні (17 лютого – ред.) він буде звільнений з команди «Колос-2».
У Київському обласному ТЦК і СП напередодні засудили інцидент, запропонувавши футболістові піти служити за контрактом.
Читайте також: Лубінець заявив про значне збільшення кількості скарг на ТЦК, йдеться про «системну кризу»
«Футболіст вирішив, що оскільки він ще не досягнув призовного віку, то йому дозволено усе і навіть бити військових ТЦК, які виконують важливі завдання з комплектації війська. Аби наші підрозділи, що боронять Україну, не відчували дефіциту особового складу. Ба більше, Колесник почав вихвалятися фактом побиття на своїй сторінці в Instagram, де також хизується своїм безтурботним життям. За своїми антропометричними даними нападник другої команди Колоса (до першої він не пробився) цілком підходить для десантно-штурмових військ. А чому б хлопцю не піти на контракт, не чекаючи мобілізації і настання призовного віку, аби виплеснути свою лють у боротьбі з ворогом», – заявили в ТЦК.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.
Очільник «Укренерго»: через атаки РФ Україні буде потрібно понад 9 ГВт нової генерації в найближчі роки
Через наслідки російських обстрілів протягом наступних років в Україні буде стабільний попит на нові генеруючі потужності, заявив голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко.
За його словами, орієнтовно 9 з половиною ГВт нової генерації енергосистемі України буде потрібно в найближчому майбутньому – йдеться про високоманеврену газову генерацію, теплові електростанції на біопаливі, установки зберігання енергії та «зелену» генерацію.
«Кожному регіону потрібен окремий «мікс», залежно від географічних умов та можливостей передачі електроенергії від атомних електростанцій. Десь є більше сонця і вітру, десь краще зробити ставку на газопоршневі й газотурбінні установки. Завдання держави зараз – створити умови для залучення інвестицій у створення цих електростанцій. Орієнтовна вартість такого будівництва – понад 8 мільярдів євро», – сказав Зайченко, якого цитує пресслужба «Укренерго».
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
У лютому минулого року у Міненерго заявляли, що за три роки Росія окупувала 18 ГВт генерації, включно з ГЕС, ТЕС та найбільшою в Європі атомною електростанцією – Запорізькою АЕС.
З лютого 2022 року Росія знищила понад половину виробництва електроенергії, генерація Україна впала з 55 до нижче 20 ГВт – такі дані оприлюднювала газета Financial Times у червні 2024 року.
ООН у своєму нещодавньому звіті зауважила, що цивільне населення по всій країні зіткнулося з тяжкими наслідками безперервних і систематичних атак на енергетичну інфраструктуру України.
В організації вказували, що станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Переговори в Женеві закінчилися – помічниця Умєрова
Тристоронні переговори України, США і Росії в Женеві (Швейцарія) 18 лютого завершилися, повідомила керівниця Служби секретаря Ради нацбезпеки й оборони України Діана Давітян.
Подробиць зустрічі і чи мала вона якісь результата, вона не уточнила, зазначивши, що переговори тривали орієнтовно дві години, і зустрічі закінчили обидві підгрупи: військова і політична.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
«Консультації відбуваються в групах за напрямами в межах політичного й військового блоків. Працюємо над уточненням параметрів і механіки рішень, які обговорювалися вчора. Налаштовані на предметну роботу. Про підсумки поінформуємо додатково», – написав Умєров на початку сьогоднішнього дня переговорів.
Речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив російському інформаційному агентству «Інтерфакс», що обидві сторони обговорюють ширше коло питань, ніж на попередньому раунді.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф після першого дня тристоронніх переговорів з Україною і Росією в Женеві 17 лютого заявив про досягнення «значного прогресу».
«Успіх президента Трампа в залученні обох сторін цієї війни привів до значного прогресу, і ми пишаємося тим, що працюємо під його керівництвом, щоб зупинити вбивства в цьому жахливому конфлікті. Обидві сторони погодилися інформувати своїх лідерів і продовжувати роботу над досягненням угоди», – написав Віткофф у соцмережі Х за підсумками переговорів. При цьому про деталі чи якісь домовленості за підсумками зустрічі не повідомляли.
Джерела у Вашингтоні повідомили Радіо Свобода, що радники з національної безпеки з Великої Британії, Франції, Німеччини й Італії спостерігали за переговорами 17 лютого. Умєров повідомляв, що провів окрему зустріч із представниками США і європейських партнерів (Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії) після першого дня тристоронніх переговорів в Женеві.
Російські ЗМІ цитували джерело в російській делегації, яке заявило, що переговори 17 лютого тривали шість годин і були «дуже напруженими».
Видання Axios повідомило з посиланням на свої джерела, що в ході переговорів у Женеві 17 лютого політична група «зайшла в глухий кут» через позицію нового очільника російської делегації, помічника Путіна Володимира Мединського, тоді як військова група «продовжувала досягати прогресу».
Зустрічі відбуваються на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами і 396 ударними БпЛА.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
«Дуже страшно. Бігаємо перебіжками»: як живе Нікополь під постійними обстрілами (відео)
Запорізька атомна електростанція розташована на лівому березі Дніпра в Енергодарі, який зараз окупований. Про неї багато говорять у новинах, особливо в контексті мирних переговорів. У Нікополі – він на протилежному березі річки – завжди стежать за електростанцією, тому що знаходяться поруч. Місто має спеціальні приписи, як діяти і як евакуюватися в разі надзвичайної ситуації. Потрапити до Нікополя – рідкісна можливість для журналістів. І вдалося це телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время», створеній Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Стармер і Трамп обговорили переговори щодо миру в Україні
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент США Дональд Трамп провели телефонну розмову, у ході якої, серед іншого, обговорили мирні переговори щодо України.
Як повідомляє пресслужба британського уряду, Стармер повторив своє засудження «варварських нападів Путіна на мирних жителів в Україні», і лідери обговорили поточні переговори щодо досягнення справедливого та тривалого миру.
Прем’єр згадав про поточну ситуацію в Газі та важливість забезпечення подальшого доступу до гуманітарної допомоги. Повідомляється, що Стармер висловив свою підтримку поточній роботі з реалізації мирного плану під керівництвом США.
За повідомленням Даунінг-стріт, обидва лідери підтвердили свою спільну відданість сприянню стабільності та миру на Близькому Сході. Вони обговорили поточні переговори між США та Іраном, що відбуваються в Женеві щодо ядерної програми Ірану. Обидва співрозмовники погодилися, що Іран ніколи не повинен мати змоги розробити ядерну зброю.
Американська сторона наразі подробиць цієї розмови не повідомляла.
17 лютого у Женеві, Швейцарія, відбувся перший день тристоронніх переговорів України, США й Росії. Спецпосланець президента США Стів Віткофф після першого дня переговорів заявив про досягнення «значного прогресу».
Джерела у Вашингтоні повідомили Радіо Свобода, що радники з національної безпеки з Великої Британії, Франції, Німеччини й Італії спостерігали за переговорами 17 лютого. Умєров повідомив, що провів окрему зустріч із представниками США і європейських партнерів (Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії) після першого дня тристоронніх переговорів в Женеві.
Російські ЗМІ цитували джерело в російській делегації, яке заявило, що переговори тривали шість годин і були «дуже напруженими».
Видання Axios повідомило з посиланням на свої джерела, що в ході переговорів у Женеві 17 лютого політична група «зайшла в глухий кут» через позицію нового очільника російської делегації, помічника Путіна Володимира Мединського, тоді як військова група «продовжувала досягати прогресу».
Ця зустріч відбулася на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами і 396 ударними БпЛА.
Сьогодні, 18 лютого, в Женеві вже розпочався черговий раунд переговорів.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.