Губернатор Ленінградської області РФ заявив про пошкодження в порту Усть-Луга після атаки дронів
Губернатор Ленінградської області Росії Олександр Дрозденко вранці 31 березня повідомив про пошкодження у нафтоналивному порту Усть-Луга після атаки безпілотників.
Деталей він не навів, але зазначив, що на 6:00 російська ППО нібито збила над регіоном 38 дронів.
Від 25 березня 2026 року українські безпілотники майже щодня атакують порт Усть-Луга. Це один із ключових морських портів РФ на Балтиці, через який Росія здійснює експорт сирої нафти й нафтопродуктів, у тому числі з використанням суден так званого тіньового флоту.
Напередодні проєкт Радіо Свобода «Схеми» опублікував супутникові фото Planet Labs, які свідчать, що в російських Приморську й Усть-Лузі продовжуються пожежі на нафтових терміналах. На зображеннях видно, як після українських ударів 29 березня горять резервуари заводу «Новатек-Усть-Луга», які після попередніх атак 25 березня залишалися неушкодженими.
У російському Приморську, згідно з супутниковими фото, догорають нафтові резервуари державної компанії «Транснафта» – вони були уражені під час попередніх атак. На знімках також видно, що було пошкоджено щонайменше 8 з 18 таких резервуарів, кожен з яких, за даними архівованої версії сайту порту, може вміщати до 50 тисяч тонн нафти.
Тим часом губернатор Ленінградської області 30 березня заявляв, що порти регіону «продовжують роботу, відвантажують нафтопродукти, продукцію газохімії, добрива до дружніх країн».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«Хижак»: патрульні поліцейські воюють за Костянтинівку
Живу силу і укриття військ РФ знищують у районі Костянтинівки екіпажі БпЛА зведеної бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції. Усі бійці – патрульні поліцейські.
Кореспондент Радіо Свобода провів добу з екіпажем на бойовій позиції: побачив, в яких умовах відбувається заїзд, поспостерігав за бойовою роботою. Двоє бійців родом з Донеччини, тому, кажуть, мають додаткову мотивацію захищати рідну землю.
На фронті за добу було 140 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 140 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 31 березня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 29 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Торецьке, Мирноград, Родинське, Покровськ, Гришине, Удачне, Новомиколаївка, Новопідгородне, Молодецьке», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, 17 російських атак було на Костянтинівському напрямку, 13 – на Гуляйпільському, 11 – на Куп’янському. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 26 березня заявив, що у Південній операційній зоні тривають інтенсивні бойові дії, а українські військові відстежують перегрупування російських сил.
В інтерв’ю Радіо Свобода від 19 березня командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади, підрозділи якої виконують бойові завдання на Покровському напрямку, Руслан Габінет повідомив, що підрозділи Сил оборони продовжують контролювати окремі ділянки Покровська і Мирнограда на Донеччині.
Військові експерти кажуть про посилення бойових дій на фронті російсько-української війни, зокрема, через поліпшення погодних умов, і очікують зростання російських наземних операцій наприкінці березня.
50-річний чоловік постраждав через влучання дрона в багатоповерхівку в Одесі – ОВА
Одна людина постраждала внаслідок російської атаки в Одесі вранці 31 березня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«У вівторок зранку під час ворожої атаки ударний БпЛА влучив в балкон квартири на третьому поверсі багатоквартирного будинку в Одесі. Внаслідок удару пошкоджено фасад, вибито скління і зруйновано балкони з другого по четвертий поверхи. Виникла пожежа. Її оперативно ліквідували рятувальники», – йдеться в повідомленні.
Кіпер уточнив, що постраждав 50-річний чоловік – у нього різана рана передпліччя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: РФ запустила по Україні 289 дронів, зафіксовано влучання 20 БпЛА
Російські військові в ніч проти 31 березня атакували Україну 289 ударними безпілотниками, близько 200 із яких – «шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 267 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання 20 ударних безпілотників на 11 локаціях, а також падіння уламків на шести локаціях.
У Повітряних силах попередили, що атака триває, в повітряному просторі фіксують декілька російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: армія РФ втратила 970 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 297 670 своїх військових, зокрема 970 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 31 березня навів Генштаб ЗСУ.
Серед втрат РФ у техніці в українському командуванні навели такі:
- танки – 11 826 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 324 (+7)
- артилерійські системи – 39 110 (+61)
- РСЗВ – 1 709 (+1)
- засоби ППО – 1 338 (+1)
- літаки – 435
- гелікоптери – 350
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 208 827 (+2 296)
- крилаті ракети – 4 491
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 86 359 (+199)
- спеціальна техніка – 4 105.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на березень цього року встановили за відкритими джерелами імена 204 626 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року. Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
У Полтавському районі одна людина загинула, троє поранені через удар РФ – влада
У Полтавському районі внаслідок падіння уламків російського безпілотника пізно ввечері 30 березня, за уточненими даними, загинула одна людина, ще троє – травмовані, повідомив очільник обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
За його словами, двох потерпілих шпиталізували, зокрема – одинадцятирічного хлопчика.
Напередодні ввечері Дяківнич повідомляв, що внаслідок падіння уламків був пошкоджений багатоквартирний будинок, й одна людина травмована.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Артему було 6, коли Росія окупувала Крим. Вивчив українську. І у 18-ть вирішив тікати «на свободу»
18–річний Артем Звенигородський втік з окупованого Росією Криму. Хлопець родом із Запоріжжя, проте коли йому було 5 років, його родина переїхала до Криму. За рік Кримський півострів анексувала Росія. Батьки Артема були лояльними до РФ, він ріс у проросійському середовищі й особливо не розбирався, що насправді стояло за окупацією Криму. Однак усе змінив початок повномасштабного вторгнення Росії на територію України.
- Як Артем самостійно дійшов висновку, що Росія – агресор?
- Чому хлопець вирішив тікати з окупації?
- І хто йому допоміг у цьому?
Артем розповів проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії у Києві.
У Фінляндії заявили, що не вимагають від України призупинити атаки на нафтовий сектор РФ
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що її країна не вимагає від України призупинити або зменшити атаки на нафтовий сектор Росії.
«Фінляндія не вимагає нічого подібного. Але, звичайно, ми повинні забезпечити, щоб фіни тут не опинялися в небезпеці», – сказала Валтонен в коментарі виданню Yle.
Вона додала, що Україні дозволено захищатися, Гельсінкі не висувають вимог до неї «щодо того, на які цілі вона прагне впливати в Росії».
Президент Володимир Зеленський 30березня заявив, що після початку енергетичної кризи у світі Київ отримав сигнали «від деяких партнерів щодо зменшення наших відповідей по нафтовому, енергетичному сектору РФ». Він не уточнив, про які країни йдеться.
Зеленський наголосив, що Україна не завдаватиме ударів по російській енергетиці, якщо Росія не битиме по українській.
Міністерство оборони країни повідомило 29 березня про падіння двох дронів невстановленого походження в районі міста Коувола. Згодом військові заявили, що відстежили ціль та ідентифікували одну з вищезгаданих цілей як український безпілотник АН-196 на південь від Коуволи. Пілот не застосував вогонь для збиття, щоб уникнути супутніх збитків.
Служба безпеки України звітувала про повторний удар по інфраструктурі нафтового термінала російського порту «Усть-Луга» у Фінській затоці в ніч проти 29 березня.
Також повідомлялось, що дрони з України недавно падали в Литві й Латвії.
ОВА: на Полтавщині через падіння уламків БпЛА пошкоджено будинок, травмована людина
У Полтавському районі через падіння уламків російського БпЛА пошкоджено багатоквартирний будинок, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
Попередньо, одна людина зазнала травм.
Раніше він повідомляв, що у Полтавському районі працює ППО.
Пізно ввечері у низці регіонів України була оголошена повітряна тривога. Повітряні сили ЗСУ попереджали про ракетну небезпеку, а також про рух російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби відбулося 120 боїв
На фронті від початку цієї доби відбулося 120 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
На Костянтинівському, Покровському та Гуляйпільському напрямках відбулося 50 боїв, найбільше – на Покровському.
За даними штабу, на цій ділянці фронту противник здійснив 24 атаки, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Торецьке, Мирноград, Родинське, Покровськ, Гришине, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке. Одне боєзіткнення триває.
На Костянтинівському напрямку сили РФ 14 разів штурмували позиції українських оборонців оборонців, а на Гуляйпільському напрямку відбулося 12 російських атак. Два боєзіткнення тривають досі.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Олександрівському напрямках.
На Оріхівському, Придніпровському та Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 26 березня заявив, що у Південній операційній зоні тривають інтенсивні бойові дії, а українські військові відстежують перегрупування російських сил.
В інтерв’ю Радіо Свобода від 19 березня командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади, підрозділи якої виконують бойові завдання на Покровському напрямку, Руслан Габінет повідомив, що підрозділи Сил оборони продовжують контролювати окремі ділянки Покровська і Мирнограда на Донеччині.
Військові експерти кажуть про посилення бойових дій на фронті російсько-української війни, зокрема, через поліпшення погодних умов, і очікують зростання російських наземних операцій наприкінці березня.
У російських Приморську та Усть-Лузі продовжуються пожежі на нафтових терміналах – супутникові фото
У російських Приморську та Усть-Лузі продовжуються пожежі на нафтових терміналах. Про це свідчать супутникові фото Planet Labs, які публікує проєкт Радіо Свобода «Схеми».
На зображеннях видно, як після нових українських ударів 29 березня горять резервуари заводу «Новатек-Усть-Луга», які після попередніх атак 24 березня залишались неушкодженими.
У російському Приморську, згідно з супутниковими фото, догорають нафтові резервуари державної компанії «Транснафта» – вони були уражені під час попередніх атак.
На знімках також видно, що було пошкоджено щонайменше 8 з 18 таких резервуарів, кожен з яких, за даними архівованої версії сайту порту, може вміщати до 50 тисяч тонн нафти.
За даними журналістів, сумарна вартість нафти, яка могла міститись в уражених резервуарах, згідно з актуальними оцінками російського бренду Urals, може сягати 160 мільйонів доларів.
Служба безпеки України 29 березня повідомила, що українські безпілотники вдруге за тиждень уразили нафтотермінал «Усть-Луга». У СБУ заявили про «серйозні ураження» та пожежу внаслідок атаки. Попередня атака, як повідомлялось, відбулася за кілька днів – в ніч проти 27 березня.
Тоді ж зазнав ураження порт в Приморську.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Українські домогосподарки з 3D-принтерами. Реакції на заяви глави Rheinmetall про виробництво дронів
Заява гендиректора компанії-виробника зброї Rheinmetall Арміна Паппергера про те, що в українських дронах немає нічого інноваційного, а їхнє виготовлення можна порівнти з «грою в Lego», викликали різку реакцію в Україні.
Президент Володимир Зеленський у відповідь заявив, що «конкурувати треба не риторикою, а технологіями і результатом», а представники українських виробників дронів наголосили на ефективності своїх розробок на полі бою.
Радіо Свобода зібрало головні реакції та заяви на цей момент.
Армін Паппергер – генеральний директор німецького оборонного концерну Rheinmetall, одного з найбільших виробників зброї в Європі. Він працює в компанії з 1990 року і очолює її з 2013-го. Після початку повномасштабної війни Rheinmetall різко наростив виробництво озброєння, а сам Паппергер став однією з ключових публічних фігур європейської оборонної індустрії.
Коли журналіст згадав безпілотники, якими Україна ефективно знищує російські танки, гендиректор Rheinmetall відреагував так: «Це як гратися із Лего» і додав, що не вважає, що ці дрони здатні змінити оборонну індустрію.
«У чому інновація України? – запитав Паппергер. – У них немає жодного технологічного прориву. Вони роблять інновації зі своїми маленькими дронами і кажуть: Вау! І це чудово. Ну й що. Але це не технології рівня Lockheed Martin, General Dynamics чи Rheinmetall».
Коли журналіст запитав Паппергера, що для його бізнес-моделі означатиме розвиток українського виробництва дронів, той різко запитав: «Хто є найбільшим виробником дронів в Україні?»
Журналіст згадав компанії «Fire Point» і «Skyfall», які виробляють для українських військових сотні тисяч дронів на місяць.
На це гендиректор Rheinmetall відповів:
«Це українські домогосподарки. У них на кухні стоять 3D-принтери, і вони виробляють деталі для дронів»
Окрім того, Паппергер, коментуючи перспективи українських виробників на ринку НАТО, сказав, що «їм потрібна кваліфікація НАТО».
Як на це відреагували в Україні – читайте ТУТ
Війська РФ розміщують засоби РЕБ у висотній забудові Покровська і Мирнограда – 7-й корпус ДШВ
Російські війська на Покроському напрямку використовують перевагу у висотах, зокрема, розміщуючи потужні засоби РЕБ y багатоповерхівках Покровська і Мирнограда, повідомив в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спікер 7-го корпусу ДШВ Володимир Польовий.
«Ворог закріпився у висотках в центрі Покровська і Мирнограда і затягнув туди, в тому числі, потужні засоби радіоелектронної боротьби – і таким чином унеможливлює там наші удари дронами на радіокеруванні. Ми змушені використовувати оптоволокно – але якщо пілоти заводять ці дрони у житлову забудову, то повороти, зелені насадження – це обриви. Одним словом, ураження противника там надзвичайно ускладнене», – зазначив він.
Володимир Польовий розповів, що українським силам потрібна логістика до півночі Покровска і Мирнограда.
«Як не крути, туди час від часу потрібно заводити підкріплення, якимось чином доставляти боєприпаси і харчі, і ворог намагається перерізати нам цю логістику. Тому боротьба ведеться не за те, чи ми відвоюємо Покровськ і Мирноград, а за те, чи ми зможемо убезпечити нашу логістику на північ від Покровська і Мирнограда», – розповів представник ДШВ.
У МЗС відреагували на заяву Тегерану про «активну участь України» у війні проти Ірану
Міністерство закордонних справ відреагувало на заяву Тегерану про «активну участь України» у війні проти Ірану.
«Як зрозуміти, чи бреше представник іранського режиму? Якщо губи рухаються, значить, бреше. З 2022 року Україна зазнала ударів майже 60 тисяч дронів, які Іран дав Росії. Водночас жоден український дрон ніколи не вражав Іран. Цього брехуна вже давно не мало би бути, як і його режиму», – написав речник МЗС Георгій Тихий у соцмережі Х.
За даними ЗМІ, постійний представник Ірану при ООН Амір Саїд Іравані у листі до генсека ООН написав, що Україна нібито бере «активну участь у військовій агресії» проти Ірану. У листі він заявив, що через відправлення українських фахівців на Близький Схід «Україна несе міжнародну відповідальність за сприяння або сприяння вчиненню міжнародно-протиправного діяння».
Українські дрони: геополітичний ефект. Україна знайшла нових союзників?
МЗС: 11 країн приєдналися до угоди про спецтрибунал щодо агресії Росії
Київ сподівається, що кількість держав-учасниць спеціального трибуналу про злочин агресії проти України продовжиться збільшуватися, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 30 березня.
«Ми дуже сподіваємось, що кількість держав, які приєднаються до угоди щодо Спецтрибуналу, розшириться. Станом на зараз ми вже маємо 11 країн підтверджених», – йдеться в його заяві.
Раніше сьогодні Сибіга подякував Латвії за «важливе та принципове» рішення долучитися до створення спеціального трибуналу. Про нього повідомила голова латвійського МЗС Байба Браже, заявивши, що «Росія має понести відповідальність. Правосуддя переможе».
Безпекова угода України та Болгарії передбачає спільне виробництво, зокрема, дронів – Зеленський
Президент Володимир Зеленський та виконувач обов’язків прем’єр-міністра Болгарії Андрей Гюров підписали двосторонню безпекову угоду 30 березня, під час візиту болгарської делегації до Києва.
«Наші команди над цим працювали тривалий період і я дуже радий, що в нас є така 10-річна безпекова угода між нашими державами», – прокоментував Зеленський у зверненні до преси.
Він відзначив серед пунктів угоди продовження військової підтримки Болгарії, назвавши важливим моментом домовленість про спільне виробництво на території обох країн «різної зброї, включаючи дрони».
«Я хочу подякувати за те, про що ми проговорили, що Болгарія буде використовувати програму SAFE для такої копродукції. Вдячний за це, я думаю, що це посилює обидві наші країни», – сказав він.
«Зальотні» українські дрони на території НАТО. Російські РЕБи їх навмисно «перенаправили»?
29 березня вранці вперше, відколи Росія веде повномасштабну війну проти України, українські дрони «залетіли» на територію Фінляндії.
Два літальні об’єкти були помічені в неділю вранці: вони рухалися низько і з невеликою швидкістю. Фінляндія підняла в небо свій винищувач F/A-18 Hornet, але не стала збивати дрони, щоб не завдати побічної шкоди. Врешті вони впали самі за більш як сто кілометрів від Гельсінкі й понад півсотні кілометрів – від фінсько-російського кордону.
В одному з безпілотників розпізнали український АН-196, відомий як «Лютий». Прем’єр Фінляндії заявив про «дуже серйозну проблему».
Радіо Свобода з’ясовувало, як це впливає на взаємини України й дружньої до неї Фінляндії, що дізнається Росія про «дірки» в небі сусідніх із нею держав НАТО, чи латають їх, і хто стоїть за проханнями до України скоротити атаки на російську нафтову галузь, що, найімовірніше, й призводить до безпілотних «зальотів» на територію Альянсу.
Далі читайте ТУТ
Зеленський пояснив, які є ризики через затримку кредиту від ЄС
Президент України Володимир Зеленський заявив, що затримка надання кредиту від Євросоюзу в розмірі 90 мільярдів євро насамперед створює ризик для підготовки України до зими. Про це він заявив на пресконференції з в.о. прем’єра Болгарії Андреєм Гюровим.
Попри те, що Україна так і не почала отримувати обіцяні 90 млрд євро від ЄС, як запевняє Зеленський, на сьогодні кошти на зарплати, фінансування армії та пенсії є.
«Найбільші ризики – підготовка до зими. Тому що є глобальний план захисту енергетики, водопостачання. План, який розрахований на те, щоб до кінця зими ми закінчили щонайменше фізичний захист, а також різні формати ППО. Загальний обсяг – 5,1 млрд доларів», – сказав він, додавши, що Київ розраховував, що більшою мірою ця сума буде покрита кредитом від ЄС.
Зеленський пояснив, що це відтермінування є ризиком щодо зими.
«Я розраховував, що ми в березні ухвалили всі плани...Ми повинні все будувати з 1 квітня, ми повинні виходити на роботи, але це не масовий вихід, тому що немає цих грошей. Тому це відтермінування – це ризик щодо зими. І зараз поставлені максимальні завдання для пошуку фінансів», – зазначив президент.
Він зауважив, що вирішувати питання з першим траншем для України в розмірі 45 млрд євро мають лідери Європи.
«Ми можемо дуже багато говорити про підтримку України і про захист. І при цьому гроші для підтримки і захисту заблоковані… Дуже віримо, що лідери Європи набагато сильніші разом, ніж та чи інша одна людина», – додав Зеленський.
У грудні 2025 року у ЄС погодилися надати Україні кредит підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Перший транш для України мав бути на початку квітня.
Лідери ЄС на саміті 19 березня не схвалили остаточно багатомільярдний кредит для України, заблокований прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Угорський прем’єр не змінив своєї позиції, попри критику на свою адресу, заявивши, що спершу Україна має відновити транспортування російської нафти трубопроводом «Дружба».
Однак, попри те, що багатомільярдний кредит залишається заблокованим, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «ми виконаємо свою обіцянку так чи інакше».
Читайте також: Заклята «Дружба»: що відбувається з нафтопроводом, який подає російську нафту Європі?