Міськрада Чернігова повідомила про зупинку роботи ТЕЦ через російську атаку
Чернігівська теплоелектроцентраль тимчасово зупинила роботу, повідомляє міська рада 17 квітня.
За повідомленням, об’єкти критичної інфраструктури міста знову зазнали цілеспрямованого ураження в ході російської атаки, що вплинуло на стабільність їхньої роботи.
«Унаслідок чергової масованої атаки РФ у ніч на 17 квітня 2026 року Чернігівська ТЕЦ тимчасово призупинила роботу», – заявляє міська рада.
Також комунальне підприємство «Теплокомунерего» тимчасово зупинило подачу гарячої води для своїх споживачів.
«На об’єкті працюють аварійні служби, технічні спеціалісти та керівництво підприємства. Точні терміни відновлення наразі встановлюються, оскільки масштаб пошкоджень потребує детальної технічної оцінки», – додає влада міста.
На початку доби 17 квітня Чернігівське обленерго повідомило, що через удар Росії по енергетичній інфраструктурі без світла залишилися близько 6 тисяч абонентів Чернігова.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Журналісти підтвердили імена понад 212 тисяч загиблих військових РФ
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, встановили журналісти російської служби ВВС та «Медіазони» спільно з командою волонтерів. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
У 2025 та 2026 роках основна частина російських втрат, як зазначається, припадає на солдатів, які загинули через удари безпілотників у так званій «зоні ураження» (kill zone). Через широке застосування дронів ця зона, за даними дослідників, збільшилася, і тепер це ділянка шириною від 500 метрів до 10–15 кілометрів. Застосування дронів ускладнює будь-які штурмові дії та ротацію на передовій.
Добровольці, як і раніше, становлять найбільшу частку серед загиблих – 77 846, за ними йдуть учасники бойових дій, статус яких встановити не вдалося – 47 316, потім контрактники – 41 937, ув'язнені – 23 710 та мобілізовані – 18 479.
Контракти на службу в армію зараз частіше укладають жителі невеликих міст та сільської місцевості, ніж мегаполісів. Дослідники пов’язують цю тенденцію з тим, що в невеликих населених пунктах складніше знайти стабільну і високооплачувану роботу, а місцева влада веде активнішу агітацію.
Реальні втрати Росії на війні проти України, очевидно, вищі за наведені дані. Військові фахівці припускають, що дані журналістів та волонтерів можуть охоплювати від 45% до 65% від реальної кількості загиблих. Офіційно влада як Росії, так і України кількість втрат не повідомляє.
САП і НАБУ завершили слідство щодо корупції на дронах. Серед фігурантів – ексголова Луганщини та нардеп
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування в справі про корупцію на закупівлях безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби. Про це відомства заявили 17 квітня.
«Матеріали справи відкрили стороні захисту для ознайомлення», – повідомляє НАБУ.
За версією слідства, в 2025 році організована група системно привласнювала бюджетні кошти, які органи місцевого самоврядування спрямовували на потреби Сил оборони.
У справі проходять вісім підозрюваних: ексголова Луганської обласної державної адміністрації, народний депутат, начальник МВА, командир військової частини Нацгвардії, фактичний бенефіціарний власник підприємства з виробництва БПЛА, директорка підприємства, депутат Запорізької обласної ради та колишній військовий Збройних сил України.
У серпні 2025 року НАБУ і САП заявили, що викрили на хабарі при закупівлі БпЛА і засобів РЕБ чинного депутата Верховної Ради, очільників районної і міської військових цивільних адміністрацій, військовослужбовців Нацгвардії. За повідомленням, схема полягала в укладенні державних контрактів із підприємствами-постачальниками за завищеними цінами, «до 30% від суми контракту поверталося учасникам злочину у вигляді неправомірної вигоди».
Як стало відомо, серед підозрюваних – народний депутат від фракції «Слуга народу» Олексій Кузнєцов, голова Мукачівської райдержадміністрації й колишній голова Луганської ОВА Сергій Гайдай (його з посади голови РДА вже також звільнив президент), а також – очільник Рубіжанської міської військової адміністрації на Луганщині Андрій Юрченко.
Зокрема, ВАКС у серні 2025 року взяв нардепа Кузнєцова під варту на 60 днів з можливістю внести заставу в розмірі 8 003 004 гривень. Депутат Кузнєцов і його захист у залі суду висунуті звинувачення не коментували.
Гайдай у суді заявив, що «немає в світі людини, якій би я запропонував, щоб мені дали відкати з того, що підвищують штучно ціни на військові потреби». Він також сказав, що не збирається «нікуди тікати», а «коли це все закінчиться, піде на фронт».
4 серпня ВАКС також застосував запобіжний захід до фактичного бенефіціарного власника ТОВ «Акоптерс» – виробника БпЛА: тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 15 мільйонів гривень.
5 серпня ВАКС обрав запобіжний захід ще двом фігурантам справи про корупцію при закупівлі БпЛА і засобів РЕБ: керівникові військової частини і директорці ТОВ.
Генштаб: ЗСУ уразили кілька російських об’єктів, зокрема, склад катерів у окупованому Криму
Сили оборони напередодні та вночі завдали ударів по низці російських військових об’єктів на окупованих територіях та прикордонних областях РФ, повідомляє Генеральний штаб Збройних Сил України 17 квітня.
Зокрема, йдеться про командно-спостережний пункт у районі населеного пункту Довге на окупованій Луганщині й пунктах управління дронами в районах Тьоткіно Курської області та окупованих Успенівки та Зеленого на Запоріжжі.
«Також уражено базу з ремонту та обслуговування озброєння та військової техніки (Клинкине, ТОТ Донецької обл.), логістичний хаб (Мангуш, ТОТ Донецької обл.), а також склад зберігання десантно-штурмових катерів (Чорноморське, ТОТ АР Крим)», – повідомляє командування.
Читайте також: У Генштабі підтвердили ураження Туапсинського НПЗ у Росії
Також, за повідомленням, українські війська били по російських складах боєприпасів у районах Скадовська на Херсонщині, Пантелеймонівки на Донеччині та Довжанськ в Луганській області.
Ураження зазнали склади матеріально-технічних засобів та пально-мастильних матеріалів у районах Сабівки й Ровеньок Луганської області відповідно.
Генштаб повідомляє, що за результатами попередніх уражень встановив:
- знищення 9 квітня лабораторії безпілотників у районі Орлинського (Донецька область)
- у результаті бойової роботи 16 квітня уражена радіолокаційна станція «Небо-М» в районі села Черновєц Бєлгородської області РФ
- 15 квітня зазнала ураження радіолокаційна станція «Подльот» в Новомар’євці Ростовської області
Штаб зазначає, що втрати російської армії та масштаби завданих збитків уточнюються.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ці ураження.
За даними проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, вночі проти 17 квітня на окупованому півострові було чути вибухи та роботу російської ППО. Зокрема, в Севастополі оголошували повітряну тривогу, а Керченський міст був перекритий.
Російське командування про удари не повідомляло, Міністерство оборони РФ заявляло про збиття 67 безпілотників протягом дня 16 квітня та 62-х протягом ночі на п’ятницю.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також на окупованих територіях, зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Як історія Надії Вікарій спровокувала дискусію про репутацію армії і стан суспільства
Текст видання «Бабель» про історію Надії Вікарій викликав хвилю обговорення в Україні.
На своїй сторінці у Threads, а згодом виданню 31-річна Надія розповіла про знущання матері у своєму дитинстві над нею і сестрою Дашею, тіло якої жінка «закопала просто під деревом у Бердичеві» ще 22 роки тому. Крім того, за словами Надії, двоє старших братів, тепер військових, упродовж кількох років ґвалтували її і сестру. Слідство розпочалося у березні цього року і можлива провина рідних Надії не доведена у суді.
Жінка каже, що вирішила публічно розповісти про пережите після того, як побачила відео про свою родину – рік тому про сімох братів Надії та її матір вийшов сюжет Третьої окремої штурмової бригади під назвою «Мама відпустила сім синів на війну». У ньому йдеться про те, як рідні брати разом у лавах «Трійки» воюють на найскладніших ділянках фронту, а вдома їх чекає матір Тетяна Саннікова.
Після заяв Надії Вікарій відео видалили, а згадка про бригаду в публікації стала однією з причин дискусії.
Радіо Свобода зібрало реакції довкола цієї історії.
Київ: поліція вилучила з Дніпра російський дрон, запущений в ході вчорашньої атаки
Поліцейські вилучили з Дніпра безпілотник із бойовою частиною, повідомило Головне управління Національної поліції в Києві 17 квітня.
Поліція отримала сповіщення щодо виявленого дрона від жителя Голосіївського району столиці.
«Під час обстеження акваторії правоохоронці встановили, що у воді знаходився ворожий БпЛА з бойовою частиною. Вибухотехніки перевели боєприпас у безпечний стан, після чого вилучили для подальшого контрольованого знищення на спеціалізованому полігоні», – йдеться в повідомленні.
Попередньо, виявлений снаряд є дроном типу «Герань-2», який Росія застосувала в ході останньої комбінованої повітряної атаки на Київ.
Поліція просить у разі виявлення підозрілих або вибухонебезпечних предметів не наближатися до них і звертатися до поліцейських або рятувальників.
Загалом у Києві є 13 локацій в чотирьох районах, які зазнали російського обстрілу 16 квітня. Відомо про чотирьох загиблих, серед яких є 12-річна дитина, ще 60 – поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Укренерго»: через російські атаки є нові знеструмлення в семи областях
Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру, повідомляє компанія «Укренерго» 17 квітня.
«Внаслідок дронових атак по енергооб’єктах – на ранок є знеструмлені споживачі у Житомирській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Одеській, Харківській та Чернігівській областях», – йдеться в зведенні.
Оператор додає, що аварійно-відновлювальні роботи вже почалися там, де це дозволяють безпекові умови.
За даними «Укренерго», споживання електроенергії демонструє тенденцію до зниження: на ранок п’ятниці його рівень був на 3,7% нижчим, ніж напередодні. Це пояснюють ясною погодою в значній частині областей, що забезпечує ефективну роботу побутових сонячних електростанцій.
Компанія радить перенести активне енергоспоживання на період найбільш ефективної роботи СЕС – з 11 по 15 годину. Також зберігається необхідність в ощадливому споживанні увечері, зокрема, обмеженні користування потужними електроприладами з 18:00 по 22:00.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Командування повідомляє про 32 російських атаки на Покровському напрямку за минулу добу
За попередню добу на фронті відбулося 132 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 17 квітня.
Зокрема, армія Росії чотири рази атакувала на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, стільки ж – на Південно-Слобожанському.
Штаб фіксував російські атаки на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському нарямках.
На Костянтинівському напрямку російські загарбники вдалися до 25 атак поблизу Іллінівки, Костянтинівки, Плещіївки, Степанівки, Софіївки та Новопавлівки.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 32 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Муравка, Удачне, Новоолександрівка, Покровськ, Молодецьке, Котлине», – йдеться в зведенні.
Також армія РФ вдалася до трьох атак на Олександрівському напрямку і стількох же – на Придніпровському.
На Гуляйпільському напрямку, за даними Генштабу, відбулося десять російських атак у районах Залізничного, Гуляйполя, Староукраїнки, Гуляйпільського, Оленокостянтинівки, Зарічного та Цвіткового.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський та Лиманський.
За даними ISW на 6 квітня, українські контратаки на Гуляйпольському та Олександрівському напрямках підривали зусилля Росії на Покровському напрямку та весняно-літній наступ Росії.
Румунія повідомила про ймовірне падіння російського дрона на її території
Російський дрон потрапив у повітряний простір Румунії в ході атаки на Україну вночі на 17 квітня, заявляє Міністерство оборони країни в п’ятницю.
За повідомленням, Національний військовий командний центр країни повідомив Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про необхідність оповіщення населення північної частини повіту Тулча.
Системи протиповітряної оборони Румунії зафіксували дві повітряних цілі, які виникли в прикордонній зоні. Одна з них увійшла в румунський повітряний простір, але радіолокаційний зв’язок з нею був втрачений за 16 кілометрів на південний схід від комуни Кілія-Веке, над безлюдною місцевістю.
«Команда Міністерства національної оборони готова вирушити сьогодні вранці на дослідницьку місію в цьому районі. Ми рішуче засуджуємо дії Російської Федерації, які ставлять під загрозу регіональну безпеку та є серйозним порушенням норм міжнародного права», – йдеться в заяві відомства.
Міноборони додає, що координує дії з відповідальними союзними та національними службами і готове вжити необхідних заходів для захисту території та населення Румунії.
За даними Повітряних сил України, російська армія протягом ночі запустла по Україні балістичну ракету «Іскандер-М» та 172 ударних безпілотники. Пуски здійснювалися з російських областей та окупованого Криму, 147 безпілотників знешкодила протиовітряна оборона.
Reuters: США можуть відтермінувати постачання зброї деяким країнам Європи через війну з Іраном
Американські посадовці поінформували деяких європейських колег про те, що постачання зброї за раніше укладеними контрактами, ймовірно, буде відкладено через війну з Іраном – про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на п’ять знайомих із ситуацією джерел, які говорили на умовах анонімності.
За їхніми словами, це торкнеться кількох європейських країн, зокрема, країн Балтії та Скандинавії.
Йдеться про деякі види озброєння, які європейські країни закупили за програмою Foreign Military Sales (FMS), але які ще не були поставлені замовникам. Американська адміністрація, за даними журналістів, сповістила партнерів, що ці поставки будуть відкладені.
Reuters зазначає, що Білий дім та Державний департамент перенаправив запити з цього питання до Пентагону, там наразі не давали коментарів.
За спостереженнями агентства, затримка в постачанні зброї показує, наскільки військова операція проти Ірану «починає виснажувати американські запаси деяких критично важливих видів озброєння й боєприпасів».
Водночас зазначається, що США скоротили свої запаси зброї на мільярди доларів, включаючи артилерійські системи, боєприпаси та протитанкові ракети ще до війни з Іраном – після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та військової операції Ізраїлю в Газі.
Повітряні сили: ППО збила 147 російських дронів зі 172 протягом ночі
Російська армія протягом ночі запустла по Україні балістичну ракету «Іскандер-М» з окупованого Криму та 172 ударних безпілотники, повідомляє командування Повітряних сил вранці 17 квітня.
За його даними, дрони запускали з Брянська, Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також Гвардійського в окупованому Криму.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 147 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.
Військові зафіксували влучання балістичної ракети та 20 ударних дронів у восьми місцях, а також падіння уламків на чотирьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ISW про останні атаки на Україну: Росія, ймовірно, накопичила зброю за час припинення вогню
Російські війська застосовують нову тактику повітряних ударів, виснажуючи українську протиповітряну оборону, йдеться в аналізі Інституту дослідження війни від 16 квітня.
ISW звернув увагу на коментарі речника Повітряних сил Юрія Ігната, який раніше повідомив про нову тактику ударів РФ, вперше застосовувану під час атаки 23-24 березня. Вона полягає в застосуванні першої групи безпілотників як «бойової розвідки» перед двома основними атаками. Ігнат, зокрема, зазначив, що російські війська використовували крилаті ракети в першій хвилі та балістичні ракети в другій.
«Російські війська, найімовірніше, мали намір виснажити українську протиповітряну оборону далекобійними безпілотниками та крилатими ракетами, для обох з яких українські війська мають високий рівень перехоплення, перед ударами балістичними ракетами, які українським військам важко перехоплювати», – йдеться в тексті.
ISW зазначає, що для збиття балістики Україна покладається на надані Сполученими Штатами системи Patriot. Росія, за припущенням аналітиків, прагне скористатися браком ракет-перехоплювачів до цих систем та війною на Близькому Сході, щоб посилити свою ударну кампанію проти України.
Інститут також припускає, що Росія могла накопичити зброю для двох великих серій ударів протягом 48 годин під час односторонньо запровадженого великоднього припинення вогню 11 і 12 квітня:
«Російські військові могли накопичити безпілотники та ракети для проведення великої серії ударів проти України у зручний для них момент, і великоднє припинення вогню непропорційно пішло Росії на користь, оскільки російська ударна тактика спирається на перевантаження та виснаження української протиповітряної оборони».
Також, вважають в ISW, армія Росії могла попередньо накопичувати безпілотники та ракети для своєї найбільшої на сьогодні повітряної атаки протягом 23 і 24 березня, під час якої вона запустила по Україні майже 1000 безпілотників і ракет.
Дослідники вказують на схильність РФ вдаватися до таких масштабних ударів у «гострі моменти мирних переговорів з Україною», зокрема, безпосередньо до або після двосторонніх чи тристоронніх переговорів із залученням США.
У ніч проти 16 квітня російська армія здійснила комбіновану атаку по Україні, внаслідок якої у Києві, Одесі, Дніпрі та області загинули люди, зокрема дитина, десятки людей отримали поранення, повідомила місцева влада. За повідомленнями місцевої влади нарахували 17 загиблих і понад 100 – постраждалих.
Повітряні сили зафіксували понад 700 російських повітряних цілей протягом доби 15-16 квітня, з них 667 вдалося знешкодити.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Житель Сумщини загинув через російський удар – ОВА
Внаслідок російського удару загинув житель Сумської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 17 квітня.
За його даними, 56-річний мешканець Білопільської громади загинув напередодні пізно ввечері:
«Ворожий дрон поцілив поряд із ним. Чоловік отримав травми несумісні з життям».
Також напередодні ударний дрон уразив житловий будинок у Буринській громаді, поранивши двох цивільних: 53-річного чоловіка, якого госпіталізували з тяжкими травмами, так 45-річну жінку.
Перед тим обласна влада повідомляла про загиблого й пораненого внаслідок удару по автозаправній станції в Сумській громаді.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: російська армія втратила 114 артилерійських систем і тисячу військових за добу
Російська армія втратила близько 1000 військових протягом попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 17 квітня.
Командування оцінює загальні втрати Росії в близько 1 316 070 людей особового складу.
Крім того, за даними Генштабу, втрати РФ у техніці сягають:
- 11 870 танків (+4 за добу)
- 24 400 бойових броньованих машин (+9)
- 40 160 артилерійських систем (+114)
- 1 739 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 349 засобів протиповітряної оборони (+2)
- 435 літаків
- 350 гелікоптерів
- 243 008 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+2 410)
- 4 549 крилатих ракет (+12)
- 33 кораблів і катерів
- 2 підводних човнів
- 90 014 автомобілів і автоцистерн (+253)
- 4 129 одиниць спеціальної техніки (+3)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на березень цього року встановили за відкритими джерелами імена 204 626 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року. Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Через російський удар по Чернігову тисячі містян залишилися без світла – обленерго
Російська атака пошкодила об’єкт енергетики в Чернігівському районі, заявляє місцеве обленерго на початку доби 17 квітня.
«Знеструмлено близько 6 тисяч абонентів міста Чернігів. Енергетики приступлять до аварійно-відновлювальних робіт щойно дозволить безпекова ситуація», – йдеться в заяві.
Голова Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський раніше повідомив, що Росія атакувала критичні обʼєкти в місті.
На місці атак виникли пожежі, інформацію щодо постраждалих уточнюють, додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Ми виповзали з тієї роботи». Як біженцям у Німеччині захистити свої трудові права
«За графіком зміна закінчується о восьмій вечора. А насправді як встигнути до восьмої? І м’ясо, і рибу треба прибрати, лотки, м’ясорубки, усі ріжучі машинки помити – та ще й торгувати. Я змогла вчасно піти з роботи за весь час разів три», – розповідає Тетяна Ільїна з Луганщини.
У Німеччині українка пропрацювала рік і вісім місяців у мережі магазинів, де продають товари зі східної Європи. Каже: у такі магазини влаштовуються багато українців, адже там можна працювати з мінімальними знаннями німецької. Нині Тетяна готується до суду проти колишнього роботодавця, як стверджує: через незаконне звільнення та важкі умови праці. Тетяна каже, що стикалася з постійними перепрацюваннями, відсутністю перерв і тиском з боку керівництва. Схожі проблеми описують і її колеги.
Куди звертатися українцям у Німеччині, якщо їхні трудові права порушують – зокрема через понаднормову роботу чи дискримінацію, – і чи можуть звільнити людину під час лікарняного? Розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
МАГАТЕ зафіксувало 14-те відключення Запорізької АЕС від мережі, живлення відновили
Запорізька атомна електростанція вчергове втратила зовнішнє електропостачання, повідомив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Ґроссі увечері 16 квітня.
Це сталося вдруге за менш ніж тиждень і в 14-й раз за весь час конфлікту, підкреслив він.
«Зв’язок відновився приблизно через 40 хвилин. Причина втрати електропостачання наразі невідома. Команда МАГАТЕ на об’єкті розслідує та контролює ситуацію», – заявив Ґроссі.
Він назвав втрату зовнішнього електропостачання ознакою того, що нестабільна ситуація з ядерною безпекою триває.
Минулого разу станція втратила зовнішнє енергопостачання вранці 14 квітня, того ж дня його відновили.
Шість реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодної зупинки з 2022 року. МАГАТЕ постійно присутнє на об’єкті для контролю за безпекою під час обстрілів.
Російські війська захопили найбільшу в Європі атомну електростанцію з шістьма реакторами в перші тижні вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Станція не виробляє електроенергію, Україна і Росія регулярно звинувачують одна одну в бойових діях, що ставлять під загрозу ядерну безпеку.
Генштаб повідомив про 100 боєзіткнень на фронті від початку доби
На фронті від початку доби 16 квітня відбулося 100 бойових зіткнень, повідомив на 22:00 Генштаб Збройних сил України. Найбільше російських атак, за даними командування, було на Покровському напрямку.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 26 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Удачне, Новоолександрівка, Покровськ, Молодецьке, Котлине. Два боєзіткнення тривають дотепер», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що Росія зазнає значних втрат, але не відмовляється від планів щодо захоплення України.
«Зі зміною погодних умов противник активізував наступальні дії та проводить їх практично по всій протяжності лінії бойового зіткнення завдовжки 1200 км. Найгарячішими протягом місяця були Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський напрямки», – заявив головнокомандувач.
За його словами, українські війська мають перехоплювати стратегічну ініціативу, відтак зараз вони ведуть активну оборону: «Завдяки цьому в березні наші війська відновили контроль над майже 50 кв. км. території, яка була окупована противником. Російській кількості протиставляємо українську якість ведення бойових дій, змушуючи противника грати за нашими правилами та постійно відкладати терміни виконання завдань».
1 квітня Сирський заявив, що Покровський напрямок залишається найгарячішим на всій 1200-кілометровій протяжності активного фронту.
За даними ISW на 6 квітня, українські контратаки на Гуляйпольському та Олександрівському напрямках підривали зусилля Росії на Покровському напрямку і весняно-літній наступ Росії.
Нідерланди в червні передадуть Україні протимінний корабель – Зеленський
Україна в червні отримає від Нідерландів протимінний корабель класу Alkmaar, на якому зараз готують український екіпаж, повідомив президент Володимир Зеленський.
Як повідомила пресслужба президента, Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен 16 квітня зустрілися у Фліссінгені з українськими військовими, які навчаються на протимінному кораблі.
За даними ОП, екіпаж працює з різними типами підводних дронів для пошуку, ідентифікації і знешкодження мін, а значна частина моряків має реальний бойовий досвід, включно з морським.
«Нідерланди повністю підготують екіпаж і вже в червні передадуть корабель Україні. Він отримає назву «Генічеськ» – на честь нашого судна, яке було втрачене під час виконання бойового завдання в червні 2022 року біля Кінбурнської коси», – повідомив Зеленський.
Передбачається, що судно візьме участь у навчаннях Sea Breeze у 2027 році.
За даними Офісу президента, цей корабель – уже п’ятий серед тих, які отримає Україна. Перші чотири передали Велика Британія, Бельгія і Нідерланди. Вони називаються «Черкаси», «Чернігів», «Маріуполь» і «Мелітополь». Два з них – класу Sandown, ще два, як і майбутній «Генічеськ», – Alkmaar.
Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії і «значно посилять спроможності ВМС», зазначили в ОП.
Президент Зеленський 16 квітня перебуває з візитом у Нідерландах, куди він прибув з Італії.
До МЗС Чехії викликали посла РФ через погрози Кремля цілити по оборонних підприємствах ЄС
Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка 16 квітня викликав посла Росії в Празі для пояснень після того, як Міністерство оборони Росії опублікувало список компаній, які, за його словами, допомагають виробляти ударні безпілотники для України, а колишній президент РФ Дмитро Медведєв назвав його «списком потенційних цілей» для російських військових.
Як заявило Міністерство закордонних справ Чехії, «кілька чеських компаній… були визначені як можливі цілі для російських атак».
Увечері 15 квітня російське військове відомство оприлюднило список підприємств у різних країнах, які, за його версією, залучені до виробництва дронів. Зокрема, в переліку фігурують філії 11 українських компаній у європейських державах, серед яких Велика Британія, Данія, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Литва, Польща і Чехія.
Крім того, ще 10 компаній Москва назвала виробниками компонентів у Чехії, Ізраїлі, Туреччині, Італії, Іспанії й Німеччині. У Міноборони РФ заявили, що така співпраця «швидше втягує ці країни у війну з Росією» і може мати «непередбачувані наслідки».
Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв пізніше в публікації у соцмережі X написав, що «заяву Міністерства оборони слід сприймати буквально: список європейських підприємств, які виробляють дрони та інше обладнання, є списком потенційних цілей для російських збройних сил».
В ЄС, реагуючи на заяви Міноборони РФ і Медведєва, заявили, що підтримка України триватиме, як і посилення власної оборони Євросоюзу. «Насправді Путін і Росія мали б зробити інше – передусім щиро розпочати мирний процес, а також звернути увагу на власну ослаблену економіку замість ведення війни», – заявила речниця Єврокомісії Аніта Гіпер на брифінгу у Брюсселі.
Кілька європейських країн оголосили про плани посилення оборонної співпраці з Україною, включаючи спільне виробництво безпілотників і вивчення досвіду Києва у війні з використанням безпілотників.